Брежнєв (телесеріал)

«Брежнєв» — російський телесеріал 2005 року, присвячений біографії радянського лідера Леоніда Брежнєва. Перший показ відбувся з 28 по 31 березня 2005 року. Повторювався в грудні 2006 року (до сторіччя Брежнєва), 27 березня 2011 року і в грудні 2016 року до 110-річчя (покази відбувались на російському ТБ, в Росії).

Брежнєв
Брежнев
Тип	телесеріал і фільм
Телеканал(и)	Перший канал
Дистриб'ютор(и)	Перший канал
Жанр	фільм-біографія
Тривалість	52 хв.
Сценарист	Черних Валентин Костянтинович і ^d
Режисер	^d^[1]
У головних ролях	Сергій Шакуров Крючкова Світлана Миколаївна Марія Шукшина Юрій Іцков
Країна-виробник	Росія
Місце знімань	Москва
Мова оригіналу	російська
Перша поява	28 березня 2005^[1]
Перший показ	28 березня 2005 — 31 березня 2005
Кількість сезонів	1
Кількість серій	4
Посилання
tt0456862 Артур Ваха — Брежнєв у молодості Світлана Крючкова — Вікторія Петрівна Брежнєва  — Вікторія Петрівна в молодості Сергій Гармаш — Степан Олексійович Кандауров Марія Голубкіна — Софія Валерій Золотухін — єгер Ігор  — землевпорядник Андрій Краско — перукар Толик Сергій Русскін — черговий лікар Іван Краско — голова колгоспу Марія Шукшина — медсестра Ліза  — Микола Олександрович Тихонов Юрій Кузьменков — Микола Вікторович Підгорний Василь Лановий — Юрій Володимирович Андропов Володимир Меньшов — Дмитро Федорович Устинов Лев Пригунов — Євген Іванович Чазов  — Олександр Бовін Олександр Філіппенко — Георгій Карпович Цінєв В'ячеслав Шалевич — Олексій Миколайович Косигін  — Андрій Андрійович Громико Ігор Ясулович — Михайло Андрійович Суслов  — Володимир Медведєв, заступник начальника охорони Брежнєва  — Костянтин Устинович Черненко  — Микита Сергійович Хрущов Ігор Іванов — Олександр Миколайович Шелєпін  — Андрій Михайлович Александров-Агентів - Дмитро Степанович Полянський  — Микола Онисимович Щолоков Микола Кузнєцов — Фрол Романович Козлов Борис Соколов — Георгій Еммануїлович Цуканов  — Микола Васильович Огарков Андрій Шарков — робочий металургійного заводу  — Михайло Сергійович Горбачов  — генерал Знімальна група Режисер: Сценарист: Валентин Черних за участю С. Снєжкіна Оператор: , , , Вадим Алісов Композитор: Художник: Віктор Іванов, Звук: Ігор Терехов, Продюсер (ведучий): Продюсер: Анатолій Максимов, Костянтин Ернст Критика Телесеріал викликав ряд критичних відгуків. На адресу творців телесеріалу були озвучені звинувачення у спотворенні історичних фактів — причому, як в антисоветизмі, так і в прикрашанні радянської дійсності. Андрій Брежнєв, онук Леоніда Ілліча Брежнєва: (оригінал, російською) Считаю, что фильм слаб и в художественном отношении, и в документальном. Много домысла и вымысла. По фильму, Леонид Ильич только спит и лекарства пьёт. Это не так. Единственное, что соответствует действительности, — в 1978 году Леонид Ильич в самом деле хотел уйти со своих постов. Но он не был настолько больным в это время. Все те особенности речи и внешности, на которых в фильме делается акцент, появились позже вследствие болезни. Показан человек, здраво рассуждающий, всё понимающий. А внешние детали не соответствуют его внутреннему состоянию…. Григорій Романов (колишній 1-й секретар Ленінградського обкому КПРС, член Політбюро): (оригінал, російською) Брежнев не был таким беспомощным, как показано в фильме. Да и остальные образы далеки от оригиналов. Громыко, Андропов, Устинов тоже не похожи — у Громыко похожи только награды, которые у него были. Хотя Андропова актёр сыграл неплохо. К сожалению, в фильме много карикатурного, надуманного. Считаю, такие фильмы не нужны, потому что далеки от исторической правды…. Кінокритик Г. Ассікрітов: (оригінал, російською) Ретроспекция в сериале есть, но она оставляет желать лучшего. Особенно её часть, касающаяся войны, из которой можно уяснить, будто на фронте молодой Брежнев только и делал, что спал с медсёстрами, а кроме того, к подступам боевых действий (к катеру десанта, чтобы не замочил ноги) его приносили на руках и оттуда же слегка раненного выносили на руках рядовые солдаты. Степень исторической лжи поразительна. Такова, дескать, и была вся эта брежневская Малая Земля. Вот, мол, смотрит, старый маразматик Парад Победы, а самому-то и вспомнить, кроме дурацкой полуконтузии, нечего. Не знаю как кому, а мне подобное кажется негодяйством по отношению к любому ветерану, к любому старику, прошедшему страшнейшую из бывших когда-то войн. Тем более сюжет основан отнюдь не на достоверных фактах…. Телекритик Слава Тарощіна зазначила замовчування у фільмі негативних аспектів правління Брежнєва, але високо оцінила акторську роботу Сергія Шакурова: (оригінал, російською) Мы видим гарного хлопчика, своего в доску, отзывчивого, жизнелюбивого. Но нам так и не показали ту грань, за которой хлопчик превращается в „дорогого Леонида Ильича“, втянувшего в воронку собственного маразма одну шестую часть суши. В мире экранного Брежнева нет места чешским событиям, Афганистану, лагерям, психушкам, колбасным электричкам, что рождает ощущение тотальной лжи. Художественная правда убедительней правды исторической только в одном случае — когда она талантлива. Режиссер Снежкин, увы, не Дзига Вертов или Эйзенштейн. Те прославляли мерзкий режим, но как феерически они это делали! Впрочем, в сериале есть одна несомненная удача — феерический Шакуров в роли Брежнева. Такой исполнительской мощи, буйства оттенков смысла, нюансов настроения, переливов хорошего и гадкого нынешнее ТВ еще не знало. Актер пронзительно играет и драму уходящего вождя, и его человеческую, интимную драму, то безысходное мужское бессилие, которое он испытывает при виде своей последней надежды — полнокровной молодой медсестры. Невідповідності У першій серії Леонід Брежнєв згадує 1964 рік, коли під час концерту обговорюють змову проти Микити Хрущова, в титрах вказується як голова КДБ СРСР, хоча він займав цю посаду до 1961 року, а в 1964 році був Секретарем ЦК КПРС. Генерал армії показаний в формі генерал-полковника, і звертаються до нього: «Товариш генерал-полковник», хоча вже в 1978 році він отримав військове звання генерал армії, а в фільмі мова йде про події . Згадуючи про , Брежнєв каже, що «зараз він на пенсії». У реальності, в 1982 році Шелепін працював заступником голови Державного комітету СРСР по професійно-технічній освіті, і пішов на пенсію тільки в 1984 році. У другій серії помічник Брежнєва зачитує довідку про хвороби світових лідерів і згадує про причини смерті Урхо Калева Кекконена, президента Фінляндії. Кекконен помер в 1986 році — через 4 роки після смерті Брежнєва. У другій серії, коли Хрущов розносить Брежнєва за «самодіяльність» (події відбуваються в 1947 році), на грудях у Хрущова медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, що невірно. Цю нагороду він отримає через 17 років, в 1964 році, а першу свою Золоту Зірку Героя Соціалістичної Праці Хрущов також отримає тільки в 1954 році, вже будучи главою КПРС і СРСР. Див. також Галина — про життя дочки Брежнєва. Примітки Freebase Data Dumps — Google. d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477 О.Е. Баксанский Показатели результативности научной деятельности: блеск и нищета индекса цитирования. Психология и Психотехника. Т. 6, № 6. 2013-06. с. 591—599. doi:10.7256/2070-8955.2013.6.7716. ISSN 2070-8955. Процитовано 30 березня 2019. Стенограмма заседания Президиума Совета Национальностей ЦИК Союза С.С.Р. от 25-го апреля 1931 года. Ab Imperio. Т. 2002, № 2. 2002. с. 361—413. doi:10.1353/imp.2002.0029. ISSN 2164-9731. Процитовано 30 березня 2019. Куликов, Леонид Андреевич; Кириллов, Николай Александрович; Волков, Александр Ильич; Шашкаров, Леонид Геннадьевич (25 січня 2017). Влияние некорневых подкормок на динамику содержания питательных элементов в почве. Аграрная Россия. № 1. с. 10—13. doi:10.30906/1999-5636-2017-1-10-13. ISSN 1999-5636. Процитовано 30 березня 2019. Посилання