Брахіцефалія

Брахікефалія (від дав.-гр. βραχύς «короткий» і ϰεφαλή «голова»; також брахіцефалія, короткоголовість, широкоголовість (коротко головість; округленність черепа)) — відносно коротка і широка форма голови людини, що наближається до округлої. Характеризується високими значеннями черепного індексу, або поздовжньо-поперечного індексу, який рахується як відношення поперечного до поздовжнього діаметру голови (для черепного покажчика застосовується термін «брахікранія»). Методи вимірювання брахікефалії — кефалометрія і краніометрія. Ширина черепа при брахікефалії більше 0,8 його довжини (головний покажчик складає понад 81,0 %, черепний індекс — понад 80,0 %).

Француз (область (Ланди)) із співвідношенням ширини до довжини голови в 90,4 %

Брахікефалія протиставляється низькому значенню головного покажчика — доліхокефалія (з довгими і вузькими пропорціями голови). Проміжне становище між брахікефалією і доліхокефалією займає (мезокефалія) (середнє значення головного покажчика з усередненими пропорціями голови). Для крайніх значень брахікефалії в расознавстві використовуються терміни «гіпербрахікефалія» і «ультрабрахікефалія». Черепний індекс при гіпербрахікефалії становить 85,0 — 89,9 %, при ультрабрахікефалії — 90,0 — 94,9 %. Також відома така градація короткоголових, як суббрахікефалія, значення якої локалізуються між значеннями мезокефалії і брахікефалії. В параметрах черепного покажчика іноді виділяють також мезобрахікранію зі значеннями, що знаходяться в проміжку між брахікранією і мезокранією.

Брахікефалія в числі інших параметрів головного покажчика має важливе значення в характеристиці людських рас. Брахікефалія є одною з характерних ознак, наприклад, для представників північноазійської монголоїдної раси і негритосько антропологічного типу (меланезійської раси). У деяких (антропологічних типів) і рас брахікефалія може приймати крайні значення, так, наприклад, гіпербрахікефалія часто притаманна представникам ^[ru]європеоїдної раси.

Брахікефалія зустрічається тільки у сучасної людини, для копалин гомінідів (неандертальців, синантропів, пітекантропів і інших) брахікефалія не є характерною.

Процес зміни пропорцій голови в бік брахікефалії, спостережуваний в історичний відрізок часу, називається (брахікефалізацією). Такий процес відзначається в більшості людських популяцій, для яких можливо простежити зміну антропологічних ознак на достатню часову глибину. Загальновизнаною точки зору, що пояснює причини брахікефалізації (або зворотного їй процесу — доліхокефалізації), в сучасній антропології немає. В цілому підвищення значення черепного індексу в багатьох групах спостерігається з епохи середньовіччя, в той же час з 1950—1970-х років в ряді популяцій брахікефалізація припинилася і почався процес зниження значення головного покажчика (дебрахікефалізація). Найсильніше брахікефалізація торкнулася Північну Євразію і практично не відзначається в Африці і в багатьох тропічних районах Південної Азії і Океанії.

У медичній клінічній практиці брахікефалією (брахіцефалією) називають варіант краніосиностозу, який виникає в результаті передчасного зрощення коронарного шва черепа через ^[ru], або внутрішньоутробно перенесених інфекцій.

Примітки

1. Ripley W. Z. The racial geography of Europe. VI. — France. Part II // Popular Science Monthly / ^[en]. — New York : ^[en], 1897. — Т. 51. — P. 447.
2. Перевозчиков И. В. Кефалометрия // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов; 2004—2017, т. 13. — М. : Большая российская энциклопедия, 2009. — 28 червня. — С. 622. — . Архівовано з джерела 19 квітня 2018.
3. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 354.
4. Словарь антрополога. Брахикефалия. Antropogenez.ru. 2017. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 28 вересня 2020.
5. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
6. Головной индекс. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 28 вересня 2020.
7. Пестряков А. П. Брахикефализация // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов; 2004—2017, т. 4. — М. : Большая российская энциклопедия, 2006. — 28 червня. — С. 178. — . Архівовано з джерела 22 квітня 2018.(рос.)
8. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 361.
9. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2015. — Т. 29. Румыния — Сен-Жан-де-Люз. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
10. Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2012. — Т. 19. Маниковский — Меотида. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 2 червня 2018.
11. Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2005. — Т. 2. Анкилоз — Банка. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
12. Гремяцкий М. А., Гусев Е. И. Брахицефалия // [1] / гл. ред. Б. В. Петровский. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1974—1989. — Т. 3. Архівовано з джерела 22 квітня 2018
13. Словарь антрополога. Брахикефализация. Antropogenez.ru. 2017. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 28 вересня 2020.