Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брагуї (брахуї) — мова народу брагуї. Поширена в суміжних областях Пакистану, Ірану та Афганістану. Кількість носіїв брагуї не піддається точному визначенню, оскільки етнічні брагуї тісно контактують з белуджами, володіють белуджійською мовою і при опитуваннях нерідко називають себе белуджами. За найімовірнішими оцінками, на початку XXI століття на брагуї говорять не менше 1,5-1,6 млн осіб в Пакистані, 150—200 тис. осіб в Ірані і Афганістані. Імовірно кілька сотень брагуї проживає в Марийському велаяті Туркменістана, правда, неясно наскільки вони зберегли свою мову (як правило, вони тримовні і говорять в основному белуджійською і російською мовами).
| Брагуї | |
|---|---|
| بروہی, Bráhuí | |
 | |
| Поширена в | Пакистан, Іран, Афганістан, Туркменістан |
| Носії | 1,8 млн. |
| Писемність | арабське письмо, латинка |
| Класифікація | Дравідійська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | brh |
Брагуї — одна з дравідійських мов. Діалекти, наскільки можна судити за наявними описами і текстам, виражені слабо.
Зберігає всі основні риси граматичної структури дравідійських мов. Має аглютинативну-суфіксальну будову словоформ. Іменні частини мови мають 2 числа і 11 відмінків. Граматичний рід втрачено як у імен, так і у дієслів. У наказовому способі розрізняється лише число, в інших способах — також особа. Форм часу (завжди синтетичних) 5 у дійсному способі і 2 в потенційному. В умовному способі часи не розрізняються. Кожній особовій формі дієслова відповідає синтетична ж негативна. Конструкція пропозиції номінативна. Переважає порядок слів «суб'єкт + об'єкт + предикат».
Лексика брагуї рясніє запозиченнями з іранських (балуджі, фарсі), арабської і індоарійських (сіраікі, синдхи, урду, панджабі) мов. Але числівники «один», «два», «три», особові і вказівні займенники, утворені від основ останніх обставин слова і переважна кількість дієслів мають дравідійське походження.
Література
- Андронов М. С. Язык брауи. — М. : Наука (ГРВЛ), 1971. — 152 с.
- Bray D.S. The Brahui language. Pt 1: Introductions and Grammar. Calcutta, 1909, Pts 2-3: The Brahui problem and Etymological vocabulary. Delhi, 1934;
- Emeneau M.B. Phonetic observation on Brahui // Bulletin of the School if Oriental Studies. 1937. Vol. 8/4;
- Андронов М. С. Язык брауи. М., 1971;
- Kamil-al-Qadri S.M. All about Brahui // International Journal of Dravidian Linguistics. 1972. Vol. 1/1;
- Rossi A.V. Iranian lexical elements in Brahui. Naples, 1979;
- Andronov M.S. A grammar of the Brahui language in comparative treatment. München, 2001;
- idem. Historico-comparative notes on the Dravidian heritage of Brahui // Indian Linguistics. 2002. Vol. 63.
- Словники:
- Elfenbein J. A Brahui supplementary vocabulary // Indo-Iranian Journal. 1983. Vol. 25.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Braguyi brahuyi mova narodu braguyi Poshirena v sumizhnih oblastyah Pakistanu Iranu ta Afganistanu Kilkist nosiyiv braguyi ne piddayetsya tochnomu viznachennyu oskilki etnichni braguyi tisno kontaktuyut z beludzhami volodiyut beludzhijskoyu movoyu i pri opituvannyah neridko nazivayut sebe beludzhami Za najimovirnishimi ocinkami na pochatku XXI stolittya na braguyi govoryat ne menshe 1 5 1 6 mln osib v Pakistani 150 200 tis osib v Irani i Afganistani Imovirno kilka soten braguyi prozhivaye v Marijskomu velayati Turkmenistana pravda neyasno naskilki voni zberegli svoyu movu yak pravilo voni trimovni i govoryat v osnovnomu beludzhijskoyu i rosijskoyu movami Braguyiبروہی BrahuiPoshirena vPakistan Iran Afganistan TurkmenistanNosiyi1 8 mln Pisemnistarabske pismo latinkaKlasifikaciyaDravidijska sim ya Pivnichno zahidna grupaOficijnij statusKodi moviISO 639 3brh Braguyi odna z dravidijskih mov Dialekti naskilki mozhna suditi za nayavnimi opisami i tekstam virazheni slabo Zberigaye vsi osnovni risi gramatichnoyi strukturi dravidijskih mov Maye aglyutinativnu sufiksalnu budovu slovoform Imenni chastini movi mayut 2 chisla i 11 vidminkiv Gramatichnij rid vtracheno yak u imen tak i u diyesliv U nakazovomu sposobi rozriznyayetsya lishe chislo v inshih sposobah takozh osoba Form chasu zavzhdi sintetichnih 5 u dijsnomu sposobi i 2 v potencijnomu V umovnomu sposobi chasi ne rozriznyayutsya Kozhnij osobovij formi diyeslova vidpovidaye sintetichna zh negativna Konstrukciya propoziciyi nominativna Perevazhaye poryadok sliv sub yekt ob yekt predikat Leksika braguyi ryasniye zapozichennyami z iranskih baludzhi farsi arabskoyi i indoarijskih siraiki sindhi urdu pandzhabi mov Ale chislivniki odin dva tri osobovi i vkazivni zajmenniki utvoreni vid osnov ostannih obstavin slova i perevazhna kilkist diyesliv mayut dravidijske pohodzhennya LiteraturaAndronov M S Yazyk braui M Nauka GRVL 1971 152 s Bray D S The Brahui language Pt 1 Introductions and Grammar Calcutta 1909 Pts 2 3 The Brahui problem and Etymological vocabulary Delhi 1934 Emeneau M B Phonetic observation on Brahui Bulletin of the School if Oriental Studies 1937 Vol 8 4 Andronov M S Yazyk braui M 1971 Kamil al Qadri S M All about Brahui International Journal of Dravidian Linguistics 1972 Vol 1 1 Rossi A V Iranian lexical elements in Brahui Naples 1979 Andronov M S A grammar of the Brahui language in comparative treatment Munchen 2001 idem Historico comparative notes on the Dravidian heritage of Brahui Indian Linguistics 2002 Vol 63 Slovniki Elfenbein J A Brahui supplementary vocabulary Indo Iranian Journal 1983 Vol 25