Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борис Львович Бразоль 31 березня 1885 Полтава 19 березня 1963 Нью Йорк російський юрист громадський діяч письменник літе

Бразоль Борис Львович

Бразоль Борис Львович

Борис Львович Бразоль (31 березня 1885, Полтава — 19 березня 1963, Нью-Йорк) — російський юрист, громадський діяч, письменник, літературний критик українського походження, засновник і голова Товариства імені О. С. Пушкіна в Америці.

Бразоль Борис Львович
Народився31 березня 1885(1885-03-31)[1][2]
Полтава, Російська імперія
Помер19 березня 1963(1963-03-19)[1][2](77 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
ПохованняВудлон
Країнаimage Російська імперія
image США
Діяльністьмовознавець, біограф, перекладач
Мова творіванглійська
УчасникПерша світова війна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бразоль.

Біографія

Походження

Борис Бразоль народився в Полтаві, походив із старовинного дворянського роду, що йде від козаків. У 1736 році значковий товариш Гадяцького полку Василь Трохимович Бразоль (1723—?) жалован селами в нинішньому Охтирському районі Сумської області, від нього пішла родина місцевих поміщиків Бразолів.

Ранні роки

Борис Бразоль закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. В університеті був секретарем «Гуртка політичної економії» під керівництвом В. В. Святловского. Його доповідь «Нарис фабричного законодавства в Австралії» опубліковано у «Віснику Знання» (1905, № 6). У 1904—1905 рр. був твердокам'яним марксистом і більшовиком. Після закінчення університету був прийнятий на службу до міністерства юстиції. У 1912 році направлений у Лозанну для вивчення новітніх наукових досягнень у криміналістиці. Захоплювався літературою і театром, писав театральні рецензії.

У 1911 році під час роботи в Міністерстві юстиції брав участь у підготовці звинувачення у знаменитій «справі Бейліса».

Перша світова війна

У Першу світову війну Борис Бразоль був призваний до армії, воював на Південно-Західному фронті. У травні 1916 року відряджений до США як юрисконсульт російської заготівельного комітету. Будучи військовим слідчим з особливо важливих справ, Бразоль був відряджений до США разом з генералом Анатолієм Залюбовським для розслідування чуток про зловживання при закордонних закупівлях. Залюбовський характеризував Бориса Бразоля так: «Талановитий юрист, який відмінно володів англійською мовою, слідчий за покликанням». Розслідування, однак, показало, що хоча й були деякі неточності у веденні справ, недобросовісності або зловживань не виявлено.

Після Жовтневої революції залишився у США.

Діяльність в еміграції

Борис Бразоль став у США впливовим юристом і працював у Міністерстві юстиції. Генеральний прокурор США Палмер використовував його як експерта з російського радикалізму. Був членом кримінологічної комісії Колумбійської школи права.

У 1933 році в США відбувся судовий процес у справі про грошові кошти на рахунках Добровільного флоту в США. Радянський уряд намагався отримати ці гроші, що стало предметом судового розгляду, на якому Бразоль виступав як свідок-експерт.

Борис Бразоль також заснував Товариство російської культури ім. О. С. Пушкіна в Америці, яке очолював протягом 27 років. Був членом Спілки для захисту чистоти російської мови, а в 1957 році виступав у Парижі з доповідями на зборах Союзу. Надсилав свої праці для паризьких бібліотек.

У списку архиєреїв, священнослужителів і парафій Російської православної церкви за кордоном (РПЦЗ) за 1955 рік Борис Бразоль згаданий як тростист (член опікунської ради) Східно-Американської і Джерзейситської єпархії РПЦЗ та юрисконсульт Північно-Американської і Канадської єпархії РПЦЗ.

Ряд написаних ним документів Бразоль пожертвував Бібліотеці Конгресу США з умовою, що вони не будуть відкриті до 1953 року. Навколо цих документів був скандал, пов'язаний з бажанням директора ФБР Джона Едгара Гувера отримати до них доступ до закінчення зазначеного терміну.

Антисемітизм і підтримка нацистів

Як пише французький історик антисемітизму Леон Поляков, Борис Бразоль був автором доповіді «Більшовизм та іудаїзм», датованої 30 листопада 1918 року, що знаходиться в архіві Державного департаменту США. У цій доповіді містилося два таких положення:

  • Рішення про повалення царського уряду було прийнято 14 лютого 1916 року в єврейському кварталі Нью-Йорка групою революціонерів на чолі з банкіром Джейкобом Шиффом.
  • Список із 33 прізвищ керівників Росії, де всі, крім Леніна, були євреями.

У доповіді була використана, за словами Полякова, «фальшивка другого ступеня» — спеціально перероблений текст Протоколів сіонських мудреців, у якому стверджувалося, що євреї «в змозі зупинити будь-яке повстання гоїв з допомогою американських, китайських і японських гармат». В архівах держдепартаменту збереглося чимало фальсифікованих документів, покликаних надати достовірність цієї доповіді.

Борис Бразоль був членом європейської групи правих радикалів Aufbau-Vereinigung, що складалася з російських емігрантів та німецьких націонал-соціалістів, і працював в антисемітській газеті «Дірборн Індепендент», що належала американському промисловцю Генрі Форду. Бразоль пишався своїми антисемітськими переконаннями і стверджував, що він написав «книги, які принесуть євреям більше зла, ніж десяток погромів». Американський історик Майкл Келлог пише, що Форд передавав через Бразоля гроші на підтримку нацистів у Німеччині, він також був посередником у передачі грошей від Форда російському Великому князю Кирилу. У 1938 році вже при нацистському режимі Борис Бразоль, що мав до цього часу американське громадянство, таємно допомагав організовувати Антикомінтернівський конгрес у Німеччині за підтримки німецької таємної поліції, гестапо і СС. Інтерес до Бразоля в серпні 1938 року проявив Генріх Гіммлер і він навіть попросив Генріха Мюллера скласти звіт про попередню діяльність білої еміграції.

Ряд авторів стверджує, що Борис Бразоль перекладав Протоколи сіонських мудреців англійською мовою і брав активну участь у підготовці книги «Міжнародне єврейство». Проте Майкл Баркун, посилаючись також на спростування Рібаффо, стверджує, що Бразоль не мав відношення до складання книги «Міжнародне єврейство».

Праці

Книги і брошури

  • Жіночі силуети в російській літературі (СПб, 1907).
  • Критичні межі. СПб., тип. «Джерело», 1910.
  • Нариси по слідчій частині: Історія. Практика. Петроград: Держ. тип., 1916.
  • Socialism vs.Civilization. New York: Charles Scribner's Sons, 1920. — «Соціалізм проти цивілізації».
  • The world at the cross roads. Boris Brasol. London, Hutchinson. 1921.
    • Російське видання — Світ на роздоріжжі. Всеслов'янський книжковий магазин Белград, 1922.
  • The balance sheet of sovietism. Boris Brasol. New York. Duffield. 1922.
  • Elements of Crime (Psycho-Social Interpretation). Oxford University Press, 1927.
  • Мотиви російського релігійно-філософського свідомості. Нью-Йорк, 1930.
  • The Mighty Three. Poushkin — Gogol — Dostoievsky. New York: William Farquhar Payson, 1934.
  • Мова, виголошена Головою Пушкінського Комітету в Америці Б. Л. Бразолем на урочистому зібранні, присвяченому пам'яті О. С. Пушкіна, 24 січня 1937 року в Интернашионал Хаус в Нью-Йорку. Нью-Йорк, вид. Пушкінського Комітету в Америці, 1937. 10 с.
  • Oscar Wilde: the Man, the Artist, the Martyr. Scribner's Sons. 1938.
  • Мови. Т. 1. Нью-Йорк, вид. Товариства ім. А. С. Пушкіна, 1943. <У тому числі: «Пушкін» (1937) і «Мідний вершник» (1937)>.
  • Пушкін і Росія. Мова на урочистому зібранні, присвяченому пам'яті О. С. Пушкіна з нагоди 150-річчя його народження, який відбувся 17 квітня 1949 р. в гір. Нью-Йорку. Нью-Йорк, вид. Товариства ім. О. С. Пушкіна, 1949. 14 с.
  • Словотворчість О. С. Пушкіна. Нью-Йорк, вид. Товариства ім. О. С. Пушкіна, 1950. 10 с.
  • Мови. Т. 2. Нью-Йорк, вид. Товариства ім. О. С. Пушкіна, 1953. <У тому числі: «Пушкін і Росія» (1949)>.
  • Душевна драма Гоголя (1952).
  • Разноударяемость у Пушкіна і російської мови (Філологічна довідка). Нью-Йорк, вид. Товариства ім. А. С. Пушкіна, 1955. 19 с.
  • Царювання Імператора Миколи II в цифрах і фактах (1894—1917 рр.). [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.] Нью-Йорк: Виконавче бюро Загальноросійського монархічного фронту, 1959.

Переклади

  • F. M. Dostoevsky, The Diary of a Writer, translated by Boris Brasol. New York: Charles Scribner's Sons, 1949
  • Feodor M. Dostoievsky. The Diary of a Writer. Translated by Boris Brasol. New York: George Braziller, 1954

Статті

  • Foundations of Criminology. Journal of the American Institute of Criminal Law and Criminology. Vol. 17, No. 1 (May, 1926), pp. 13-39.
  • Institute of Scientific Criminology. The American Journal of Police Science. Vol. 1, No. 1 (Jan. — Feb., 1930), pp. 100—106
  • From Pushkin's Lyrics. Ukrainian Review. Vol. 8, No. 3 (Jul., 1949), pp. 201—204
  • From Pushkin's Poems. Ukrainian Review. Vol. 10, No. 3 (Jul., 1951), pp. 197—198
  • From Pushkin's Poems. Ukrainian Review, Vol. 12, No. 1 (Jan., 1953), pp. 40-41
  • V. I. Dahl-Immortal Russian Lexicographer. Ukrainian Review, Vol. 23, No. 2 (Apr., 1964), pp. 116—130

Посилання

  • Пушкініана російського зарубіжжя (1945-1980-ті рр ..) [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. — Киев, 1908. — Т. 1. — С. 96.
  4. Рефераты и работы [Кружка Политической Экономии], 1902—1904. Вып.1. — СПб: тип. МПС, 1905. — С. 403—407
  5. Войтинский В. С. 1905-й год. Берлин — Пг: изд. З. И. Гржебина, 1923. — С. 37—41.
  6. А. П. Залюбовский. Снабжение русской армии в великую войну винтовками, пулеметами, револьверами и патронами к ним. С. 20, 24.
  7. The American Journal of Police Science. Vol. 1, No. 1 (Jan. — Feb., 1930), pp. 100—106
  8. . Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 1 серпня 2018.
  9. Российское зарубежье во Франции 1919—2000. [ 18 березня 2018 у Wayback Machine.] Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. Москва. Наука; Дом-музей Марины Цветаевой. 2008.
  10. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 1 серпня 2018.
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2010. Процитовано 1 серпня 2018.
  12. {{{Заголовок}}}. — .
  13. Kellogg, 2008, с. 130-131.
  14. Jonathan R. Logsdon. . — Т. 7.
  15. Басин Я. З. Еврейский вопрос и эмиграционная политика Германии и США в преддверии Холокоста (1933—1938) [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Сост. Басин Я. З. Уроки Холокоста: история и современность : Сборник научных работ. — Мн.: Ковчег, 2010. — Вып. 3. — С. 44. — .
  16. Kellogg, 2008, с. 203.
  17. Kellogg, 2008, с. 249.
  18. . . 2000. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 2013-9-9.
  19. . . American-Israeli Cooperative Enterprise. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 2013-9-9.
  20. Religion and the racist right: the origins of the Christian Identity movement

Література

  • Michael Kellogg. The Russian Roots of Nazism White Émigrés and the Making of National Socialism, 1917—1945. — Cambridge University Press, 2008. — 344 p. — (New Studies in European History). — . (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Boris Lvovich Brazol 31 bereznya 1885 Poltava 19 bereznya 1963 Nyu Jork rosijskij yurist gromadskij diyach pismennik literaturnij kritik ukrayinskogo pohodzhennya zasnovnik i golova Tovaristva imeni O S Pushkina v Americi Brazol Boris LvovichNarodivsya31 bereznya 1885 1885 03 31 1 2 Poltava Rosijska imperiyaPomer19 bereznya 1963 1963 03 19 1 2 77 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAPohovannyaVudlonKrayina Rosijska imperiya SShADiyalnistmovoznavec biograf perekladachMova tvorivanglijskaUchasnikPersha svitova vijnaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brazol BiografiyaPohodzhennya Boris Brazol narodivsya v Poltavi pohodiv iz starovinnogo dvoryanskogo rodu sho jde vid kozakiv U 1736 roci znachkovij tovarish Gadyackogo polku Vasil Trohimovich Brazol 1723 zhalovan selami v ninishnomu Ohtirskomu rajoni Sumskoyi oblasti vid nogo pishla rodina miscevih pomishikiv Brazoliv Batko likar gomeopat Lev Yevgenovich Brazol 1854 1927 vipusknik Harkivskoyi cholovichoyi gimnaziyi i Peterburzkoyi vijskovo medichnoyi akademiyi v emigraciyi u Franciyi Mati hudozhnicya Yuliya Mikolayivna Brazol Dobroselska 1856 1919 u drugomu shlyubi Leontyeva Starshij brat Yevgen Lvovich Brazol 9 serpnya 1882 vipusknik Uchilisha pravoznavstva 1906 Ohtirskij povitovij predvoditel dvoryanstva pochesnij mirovij suddya i chlen povitovoyi zemskoyi upravi diyach pravogo ruhu U roki Gromadyanskoyi vijni praporshik lejb gvardiyi Kirasirskogo polku V emigraciyi v Yugoslaviyi Novi Sad spivrobitnik gazeti Rosijskij styag Dyadko brat batka Sergij Yevgenovich Brazol 1851 dvoryanskij diyach Poltavskoyi guberniyi chlen Derzhavnoyi radi Did po batkivskij liniyi Yevgen Grigorovich Brazol 1799 1879 predvoditel poltavskogo dvoryanstva v 1844 1846 rokah Pradid po batkivskij liniyi Grigorij Vasilovich Brazol 1761 golova kriminalnogo sudu Katerinoslavskoyi guberniyi Ranni roki Boris Brazol zakinchiv yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu V universiteti buv sekretarem Gurtka politichnoyi ekonomiyi pid kerivnictvom V V Svyatlovskogo Jogo dopovid Naris fabrichnogo zakonodavstva v Avstraliyi opublikovano u Visniku Znannya 1905 6 U 1904 1905 rr buv tverdokam yanim marksistom i bilshovikom Pislya zakinchennya universitetu buv prijnyatij na sluzhbu do ministerstva yusticiyi U 1912 roci napravlenij u Lozannu dlya vivchennya novitnih naukovih dosyagnen u kriminalistici Zahoplyuvavsya literaturoyu i teatrom pisav teatralni recenziyi U 1911 roci pid chas roboti v Ministerstvi yusticiyi brav uchast u pidgotovci zvinuvachennya u znamenitij spravi Bejlisa Persha svitova vijna U Pershu svitovu vijnu Boris Brazol buv prizvanij do armiyi voyuvav na Pivdenno Zahidnomu fronti U travni 1916 roku vidryadzhenij do SShA yak yuriskonsult rosijskoyi zagotivelnogo komitetu Buduchi vijskovim slidchim z osoblivo vazhlivih sprav Brazol buv vidryadzhenij do SShA razom z generalom Anatoliyem Zalyubovskim dlya rozsliduvannya chutok pro zlovzhivannya pri zakordonnih zakupivlyah Zalyubovskij harakterizuvav Borisa Brazolya tak Talanovitij yurist yakij vidminno volodiv anglijskoyu movoyu slidchij za poklikannyam Rozsliduvannya odnak pokazalo sho hocha j buli deyaki netochnosti u vedenni sprav nedobrosovisnosti abo zlovzhivan ne viyavleno Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi zalishivsya u SShA Diyalnist v emigraciyi Boris Brazol stav u SShA vplivovim yuristom i pracyuvav u Ministerstvi yusticiyi Generalnij prokuror SShA Palmer vikoristovuvav jogo yak eksperta z rosijskogo radikalizmu Buv chlenom kriminologichnoyi komisiyi Kolumbijskoyi shkoli prava U 1933 roci v SShA vidbuvsya sudovij proces u spravi pro groshovi koshti na rahunkah Dobrovilnogo flotu v SShA Radyanskij uryad namagavsya otrimati ci groshi sho stalo predmetom sudovogo rozglyadu na yakomu Brazol vistupav yak svidok ekspert Boris Brazol takozh zasnuvav Tovaristvo rosijskoyi kulturi im O S Pushkina v Americi yake ocholyuvav protyagom 27 rokiv Buv chlenom Spilki dlya zahistu chistoti rosijskoyi movi a v 1957 roci vistupav u Parizhi z dopovidyami na zborah Soyuzu Nadsilav svoyi praci dlya parizkih bibliotek U spisku arhiyereyiv svyashennosluzhiteliv i parafij Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi za kordonom RPCZ za 1955 rik Boris Brazol zgadanij yak trostist chlen opikunskoyi radi Shidno Amerikanskoyi i Dzherzejsitskoyi yeparhiyi RPCZ ta yuriskonsult Pivnichno Amerikanskoyi i Kanadskoyi yeparhiyi RPCZ Ryad napisanih nim dokumentiv Brazol pozhertvuvav Biblioteci Kongresu SShA z umovoyu sho voni ne budut vidkriti do 1953 roku Navkolo cih dokumentiv buv skandal pov yazanij z bazhannyam direktora FBR Dzhona Edgara Guvera otrimati do nih dostup do zakinchennya zaznachenogo terminu Antisemitizm i pidtrimka nacistiv Yak pishe francuzkij istorik antisemitizmu Leon Polyakov Boris Brazol buv avtorom dopovidi Bilshovizm ta iudayizm datovanoyi 30 listopada 1918 roku sho znahoditsya v arhivi Derzhavnogo departamentu SShA U cij dopovidi mistilosya dva takih polozhennya Rishennya pro povalennya carskogo uryadu bulo prijnyato 14 lyutogo 1916 roku v yevrejskomu kvartali Nyu Jorka grupoyu revolyucioneriv na choli z bankirom Dzhejkobom Shiffom Spisok iz 33 prizvish kerivnikiv Rosiyi de vsi krim Lenina buli yevreyami U dopovidi bula vikoristana za slovami Polyakova falshivka drugogo stupenya specialno pereroblenij tekst Protokoliv sionskih mudreciv u yakomu stverdzhuvalosya sho yevreyi v zmozi zupiniti bud yake povstannya goyiv z dopomogoyu amerikanskih kitajskih i yaponskih garmat V arhivah derzhdepartamentu zbereglosya chimalo falsifikovanih dokumentiv poklikanih nadati dostovirnist ciyeyi dopovidi Boris Brazol buv chlenom yevropejskoyi grupi pravih radikaliv Aufbau Vereinigung sho skladalasya z rosijskih emigrantiv ta nimeckih nacional socialistiv i pracyuvav v antisemitskij gazeti Dirborn Independent sho nalezhala amerikanskomu promislovcyu Genri Fordu Brazol pishavsya svoyimi antisemitskimi perekonannyami i stverdzhuvav sho vin napisav knigi yaki prinesut yevreyam bilshe zla nizh desyatok pogromiv Amerikanskij istorik Majkl Kellog pishe sho Ford peredavav cherez Brazolya groshi na pidtrimku nacistiv u Nimechchini vin takozh buv poserednikom u peredachi groshej vid Forda rosijskomu Velikomu knyazyu Kirilu U 1938 roci vzhe pri nacistskomu rezhimi Boris Brazol sho mav do cogo chasu amerikanske gromadyanstvo tayemno dopomagav organizovuvati Antikominternivskij kongres u Nimechchini za pidtrimki nimeckoyi tayemnoyi policiyi gestapo i SS Interes do Brazolya v serpni 1938 roku proyaviv Genrih Gimmler i vin navit poprosiv Genriha Myullera sklasti zvit pro poperednyu diyalnist biloyi emigraciyi Ryad avtoriv stverdzhuye sho Boris Brazol perekladav Protokoli sionskih mudreciv anglijskoyu movoyu i brav aktivnu uchast u pidgotovci knigi Mizhnarodne yevrejstvo Prote Majkl Barkun posilayuchis takozh na sprostuvannya Ribaffo stverdzhuye sho Brazol ne mav vidnoshennya do skladannya knigi Mizhnarodne yevrejstvo PraciKnigi i broshuri Zhinochi silueti v rosijskij literaturi SPb 1907 Kritichni mezhi SPb tip Dzherelo 1910 Narisi po slidchij chastini Istoriya Praktika Petrograd Derzh tip 1916 Socialism vs Civilization New York Charles Scribner s Sons 1920 Socializm proti civilizaciyi The world at the cross roads Boris Brasol London Hutchinson 1921 Rosijske vidannya Svit na rozdorizhzhi Vseslov yanskij knizhkovij magazin Belgrad 1922 The balance sheet of sovietism Boris Brasol New York Duffield 1922 Elements of Crime Psycho Social Interpretation Oxford University Press 1927 Motivi rosijskogo religijno filosofskogo svidomosti Nyu Jork 1930 The Mighty Three Poushkin Gogol Dostoievsky New York William Farquhar Payson 1934 Mova vigoloshena Golovoyu Pushkinskogo Komitetu v Americi B L Brazolem na urochistomu zibranni prisvyachenomu pam yati O S Pushkina 24 sichnya 1937 roku v Internashional Haus v Nyu Jorku Nyu Jork vid Pushkinskogo Komitetu v Americi 1937 10 s Oscar Wilde the Man the Artist the Martyr Scribner s Sons 1938 Movi T 1 Nyu Jork vid Tovaristva im A S Pushkina 1943 lt U tomu chisli Pushkin 1937 i Midnij vershnik 1937 gt Pushkin i Rosiya Mova na urochistomu zibranni prisvyachenomu pam yati O S Pushkina z nagodi 150 richchya jogo narodzhennya yakij vidbuvsya 17 kvitnya 1949 r v gir Nyu Jorku Nyu Jork vid Tovaristva im O S Pushkina 1949 14 s Slovotvorchist O S Pushkina Nyu Jork vid Tovaristva im O S Pushkina 1950 10 s Movi T 2 Nyu Jork vid Tovaristva im O S Pushkina 1953 lt U tomu chisli Pushkin i Rosiya 1949 gt Dushevna drama Gogolya 1952 Raznoudaryaemost u Pushkina i rosijskoyi movi Filologichna dovidka Nyu Jork vid Tovaristva im A S Pushkina 1955 19 s Caryuvannya Imperatora Mikoli II v cifrah i faktah 1894 1917 rr 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Nyu Jork Vikonavche byuro Zagalnorosijskogo monarhichnogo frontu 1959 Perekladi F M Dostoevsky The Diary of a Writer translated by Boris Brasol New York Charles Scribner s Sons 1949 Feodor M Dostoievsky The Diary of a Writer Translated by Boris Brasol New York George Braziller 1954Statti Foundations of Criminology Journal of the American Institute of Criminal Law and Criminology Vol 17 No 1 May 1926 pp 13 39 Institute of Scientific Criminology The American Journal of Police Science Vol 1 No 1 Jan Feb 1930 pp 100 106 From Pushkin s Lyrics Ukrainian Review Vol 8 No 3 Jul 1949 pp 201 204 From Pushkin s Poems Ukrainian Review Vol 10 No 3 Jul 1951 pp 197 198 From Pushkin s Poems Ukrainian Review Vol 12 No 1 Jan 1953 pp 40 41 V I Dahl Immortal Russian Lexicographer Ukrainian Review Vol 23 No 2 Apr 1964 pp 116 130PosilannyaPushkiniana rosijskogo zarubizhzhya 1945 1980 ti rr 1 serpnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik Kiev 1908 T 1 S 96 Referaty i raboty Kruzhka Politicheskoj Ekonomii 1902 1904 Vyp 1 SPb tip MPS 1905 S 403 407 Vojtinskij V S 1905 j god Berlin Pg izd Z I Grzhebina 1923 S 37 41 A P Zalyubovskij Snabzhenie russkoj armii v velikuyu vojnu vintovkami pulemetami revolverami i patronami k nim S 20 24 The American Journal of Police Science Vol 1 No 1 Jan Feb 1930 pp 100 106 Arhiv originalu za 20 chervnya 2015 Procitovano 1 serpnya 2018 Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 18 bereznya 2018 u Wayback Machine L Mnuhin M Avril V Losskaya Moskva Nauka Dom muzej Mariny Cvetaevoj 2008 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2010 Procitovano 1 serpnya 2018 Zagolovok ISBN 5 88711 014 7 Kellogg 2008 s 130 131 Jonathan R Logsdon T 7 Basin Ya Z Evrejskij vopros i emigracionnaya politika Germanii i SShA v preddverii Holokosta 1933 1938 3 serpnya 2018 u Wayback Machine Sost Basin Ya Z Uroki Holokosta istoriya i sovremennost Sbornik nauchnyh rabot Mn Kovcheg 2010 Vyp 3 S 44 ISBN 9789856950059 Kellogg 2008 s 203 Kellogg 2008 s 249 2000 Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 2013 9 9 American Israeli Cooperative Enterprise Arhiv originalu za 1 listopada 2016 Procitovano 2013 9 9 Religion and the racist right the origins of the Christian Identity movementLiteraturaMichael Kellogg The Russian Roots of Nazism White Emigres and the Making of National Socialism 1917 1945 Cambridge University Press 2008 344 p New Studies in European History ISBN 9780521070058 angl

Дата публікації:
Топ