Микола Павлович Бочаров (рос. Николай Павлович Бочаров; 10 лютого 1915, Воронеж — 27 вересня 1997, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни політрук роти 280-го стрілецького полку 185-ї стрілецької дивізії 30-ї армії Західного фронту.
Микола Павлович | |
---|---|
рос. Николай Павлович Бочаров | |
Народження | 10 лютого 1915 Воронеж |
Смерть | 27 вересня 1997 (82 роки) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
Роки служби | 1937—1976 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Вторгнення СРСР до Польщі Радянсько-німецька війна |
Нагороди | |
Бочаров Микола Павлович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 10 лютого 1915 року в місті Воронежі в сім'ї робітника. Росіянин. Член КПРС з 1939 року. У 1932 році закінчив 1 курс підготовчого відділення заочного інституту інженерів транспорту міста Дніпропетровська. Працював майстром-електриком в Уральському монтажному відділенні Електропрому міста Свердловська.
У Червоній Армії з 1937 року. Учасник вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році.
На фронтах радянсько-німецької війни — з червня 1941 року. 7 грудня 1941 року політрук М. П. Бочаров біля села Архангельське (Конаковський район, Калінінської області), ризикуючи життям, розміновував поле і в прорив, що утворився повів роту в атаку. У бою було захоплено дві гармати. Бочаров розгорнув одну з них і відкрив вогонь по ворогу, зробивши близько 100 пострілів. Була знищена рота ворожих солдатів, вцілілі — втекли. Бійці на чолі з Бочаровим захопили 11 кулеметів, велику кількість іншої стрілецької зброї, мін, снарядів, декілька автомашин. У результаті бою під керівництвом політрука Бочарова була вирішена доля лівого флангу ворога і забезпечений успіх 185-ї стрілецької дивізії.
Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 517) політруку Бочарову Миколі Павловичу присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 січня 1942 року.
Після війни продовжував службу в армії. У 1951 році він закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ. З 1976 року генерал-майор Бочаров — в запасі. Проживав в Києві. Помер 27 вересня 1997 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині у ЗС СРСР» 3-го ступеня, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Гринько А. И., Улаев Г. Ф. Богатыри земли Воронежской. Воронеж, 1965
- Бочаров Микола Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Pavlovich Bocharov ros Nikolaj Pavlovich Bocharov 10 lyutogo 1915 Voronezh 27 veresnya 1997 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni politruk roti 280 go strileckogo polku 185 yi strileckoyi diviziyi 30 yi armiyi Zahidnogo frontu Mikola Pavlovichros Nikolaj Pavlovich BocharovNarodzhennya10 lyutogo 1915 1915 02 10 VoronezhSmert27 veresnya 1997 1997 09 27 82 roki KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijsktankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya MalinovskogoRoki sluzhbi1937 1976PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviVtorgnennya SRSR do Polshi Radyansko nimecka vijnaNagorodi Bocharov Mikola Pavlovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bocharov BiografiyaNarodivsya 10 lyutogo 1915 roku v misti Voronezhi v sim yi robitnika Rosiyanin Chlen KPRS z 1939 roku U 1932 roci zakinchiv 1 kurs pidgotovchogo viddilennya zaochnogo institutu inzheneriv transportu mista Dnipropetrovska Pracyuvav majstrom elektrikom v Uralskomu montazhnomu viddilenni Elektropromu mista Sverdlovska U Chervonij Armiyi z 1937 roku Uchasnik vtorgnennya SRSR do Polshi v 1939 roci Na frontah radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku 7 grudnya 1941 roku politruk M P Bocharov bilya sela Arhangelske Konakovskij rajon Kalininskoyi oblasti rizikuyuchi zhittyam rozminovuvav pole i v proriv sho utvorivsya poviv rotu v ataku U boyu bulo zahopleno dvi garmati Bocharov rozgornuv odnu z nih i vidkriv vogon po vorogu zrobivshi blizko 100 postriliv Bula znishena rota vorozhih soldativ vcilili vtekli Bijci na choli z Bocharovim zahopili 11 kulemetiv veliku kilkist inshoyi strileckoyi zbroyi min snaryadiv dekilka avtomashin U rezultati boyu pid kerivnictvom politruka Bocharova bula virishena dolya livogo flangu voroga i zabezpechenij uspih 185 yi strileckoyi diviziyi Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 517 politruku Bocharovu Mikoli Pavlovichu prisvoyeno Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 12 sichnya 1942 roku Mogila Mikoli Bocharova Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1951 roci vin zakinchiv Vijskovu akademiyu bronetankovih i mehanizovanih vijsk Z 1976 roku general major Bocharov v zapasi Prozhivav v Kiyevi Pomer 27 veresnya 1997 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ordenom Za sluzhbu Batkivshini u ZS SRSR 3 go stupenya medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Grinko A I Ulaev G F Bogatyri zemli Voronezhskoj Voronezh 1965 Bocharov Mikola Pavlovich Sajt Geroi strany ros