Анатолій Федотович Босула єв нар 15 червня 1904 Керч пом 23 квітня 1964 Ленінград російський радянський художник театру

Анатолій Федотович Босула́єв (нар. 15 червня 1904, Керч — пом. 23 квітня 1964, Ленінград) — російський радянський художник театру та кіно.

Босулаєв Анатолій Федотович



Народження	15 квітня 1904(1904-04-15) Керч, Таврійська губернія, Російська імперія
Смерть	23 квітня 1964(1964-04-23) (60 років)
	Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Богословське кладовище
Країна	СРСР
Навчання	Харківське державне художнє училище
Діяльність	сценограф
Нагороди

Біографія

Народився 2 [15] червня 1904(19040615) року в місті Керчі. 1924 року закінчив Харківський художній технікум. Навчався в мистецьких майстернях Пролеткульту в Харкові. Виконував декорації для театрів Харкова, афіші до кінофільмів Всеукраїнського фотокіноуправління.

З 1929 року виконував декорації для театрів Москви і Ленінграда. З 1946 року працював художником, а з 1951 року — головним художником Ленінградського академічного театру драми імені Олександра Пушкіна.

Помер в Ленінграді 23 квітня 1964. Похований на Богословському кладовищі.

Творчість

Виконував плакати до художніх фільмів на замовлення Ялтинського та Одеського відділення Всеукраїнського фотокіноуправління, зокрема до фільмів:

«Вибух» (1928);
«Кіра Кіраліна» (1929).

Оформив вистави

«Мандат» Миколи Ердмана (1925);
«Віринея» за (1926);
«Ніч проти Різдва» за Миколою Гоголем (1928);
«Хо» Івана Микитенка (1928);
«Рейки гудуть» Володимира Киршона(1928);
«Квадратура кола» Валентина Катаєва (1929);
«Барабан» Д. Крамського та Ігора Земгано (1929);
«Розгром» Олександра Фадєєва (1932);
«Платон Кречет» Олександра Корнійчука (1935);
«Великий день» Володимира Кіршона (1937);
«Дачники» Максима Горького (1939, 1947);
«Фельдмаршал Кутузов» Володимира Соловйова (1941);
«Створення світу» Миколи Погодіна (1945);
«Переможці» (1946);
«Вишневий сад» Антона Чехова (1955);
«Безодня» Олександра Островського (1955);
«Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського (1955);
«Зоря над Двиною» Юлія Мейтуса (1955);
«Гравець» за Федором Достоєвським (1956);
«Біг» Михайла Булгакова (1958);
«Усе лишається людям» Самуїла Альошина (1959);
«За московським часом» Леоніда Зоріна (1961);
«Маленькі трагедії» Олександра Пушкіна (1962).

Художник фільмів

«Гарячі днинки» (1935, режисери Олександр Зархі, Йосип Хейфіц);
«Семеро сміливих» (1936, режисер Сергій Герасимов; «Ленфільм»);
«Його звуть Сухе-Батор» (1942, режисери Олександр Зархі, Йосип Хейфіц; «Ленфільм»);
(1943, режисери Сергій Герасимов, Михайло Калатозов).

Відзнаки

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (14 квітня 1944);
Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1956 року;
з 1963 року.

Примітки

Кіно-театр.ру. [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Театральная энциклопедия. Том 1/Глав. ред. С. С. Мокульский — М.: Советская энциклопедия, 1961.- 1214 стб. с илл., 12 л. илл.(рос.);
Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 87—88. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
Габелко В. Т. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .;
Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 19. [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ;
Андрейканіч А. І. «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінка 22. [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .

[КТ-1] Кіно-театр.ру. [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)