Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Босняки в Сербії (серб. Бошњаци у Србији, трансліт. Bošnjaci u Srbiji) — визнана національною меншиною в Сербії. Згідно з переписом 2022 року, чисельність етнічних босняків у Сербії становить 153 801 осіб, що становить 2,3 % від загальної кількості населення, що робить їх третьою за чисельністю етнічною групою в країні. Переважна більшість із них проживає в південно-західній частині країни, яка межує з Чорногорією та Косово, і називається Санджак. Їх культурний центр знаходиться в Новому Пазарі.
| Босняки в Сербії |
Політика
Перша велика політична організація боснійців із Санджаку відбулася на конференції в Сєниці, яка відбулася в серпні 1917 року під час австро-угорської окупації колишнього санджаку Новий Пазар. Боснійські представники на конференції вирішили просити австро-угорську владу відокремити санджак Новий Пазар від Сербії та Чорногорії та приєднати його до Боснії та Герцеговини або принаймні надати йому автономію в регіоні.
Після закінчення Першої світової війни та створення Королівства сербів, хорватів і словенців у 1918 році регіон Санджак також став частиною новоствореної країни. На виборах до Конституційної асамблеї, що відбулися в 1920 році, боснійці в Санджаку проголосували за Народну радикальну партію. Головною причиною підтримки радикалів стала обіцянка, дана кільком впливовим боснійцям, отримати компенсацію за втрату земель під час аграрної реформи.
Мусульмани в Санджаку організувалися разом з албанцями в партію Джеміет, яка охоплювала територію сучасного Косова, Північної Македонії та Санджаку. Головною метою Джемієта був захист інтересів боснійців і албанців. Джемієт було засновано в 1919 році в Скоп'є і очолювано , а пізніше його братом . Після заснування партії в Скоп'є її відділення незабаром були засновані в Косово, Санджаку та решті Північної Македонії. Окружні та муніципальні відділення в Санджаку були засновані на зборах Джемієту, що відбулися в Нові-Пазарі в 1922 році. Зустріч була дуже відвідуваною, і вона наполягала на боснійській єдності замість розколу різними політичними партіями.
Однією з найважливіших політичних фігур боснійців у частині Санджаку, розташованій у Сербії, був муфтій , який керував відродженням боснійської територіальної та інституційної організації в Сербії, Чорногорії та Боснії та Герцеговині.
Релігія
За переписом 2011 року, майже всі боснійці в Сербії є мусульманами (99,5 %). Решта не є релігійними або не заявили про свою релігію. Боснійці складають основу (75 %) , тоді як більшість інших мусульман є етнічними албанцями або ромами.
Демографія
Боснійці, етнічна меншина, переважно проживають у південно-західній Сербії, в регіоні, історично відомому як Санджак, який сьогодні розділений між державами Сербія та Чорногорія. Боснійці, які в розмовній мові називають санджакліє, складають більшість у трьох із шести муніципалітетів сербської частини Санджаку: Новий Пазар (77,1 %), Тутін (90 %) і Сєніца (73,8 %) і складають загальну більшість 59,6 %. Місто Новий Пазар є культурним центром боснійців у Сербії. Багато боснійців із району Санджаку переїхали до Туреччини після падіння Османської імперії. Протягом багатьох років велика кількість боснійців із регіону Санджак виїхала до інших країн, таких як Боснія та Герцеговина, Туреччина, Німеччина, Швеція, США, Канада, Австралія тощо. Другу групу утворюють боснійці, які прибули з Боснії та Герцеговини до найбільших міст Сербії протягом 20 століття як економічні та міжюгославські мігранти.
Сьогодні більшість боснійців є мусульманами-сунітами та дотримуються ханафітської школи думки, найбільшої та найстарішої школи ісламської юриспруденції в сунітському ісламі. Деякі в цьому регіоні, які ідентифікують себе як боснійці, роблять це через релігійну ідентичність як мусульмани, але є етнічними албанцями та живуть у селах (Бороштиця, Доліче, Угао), розташованих у регіоні Пештер. Вони прийняли боснійську ідентичність під час переписів через змішані шлюби в період існування СФР Югославії або через соціально-політичну дискримінацію албанців після розпаду СФРЮ.
Визначні особи
Політики
- Еюп Ґанич, колишній президент Федерації Боснії та Герцеговини
- , віце-прем'єр-міністр уряду Сербії та міністр зовнішньої та внутрішньої торгівлі та телекомунікацій
- Сулейман Углянін, президент Партії демократичної дії Санджаку та Боснійської національної ради
Військовослужбовці
- , командир загону санджацького мусульманського ополчення
- Сефер Халілович, колишній генерал і командувач боснійської армії під час війни в Боснії та Герцеговині 1992–95 років.
Релігійні діячі
- , колишній муфтій і президент SPP (Партії справедливості та примирення)
Спортсмени
- , футболіст
- Енвер Хаджиабдич, футболіст
- Адем Ляїч, футболіст
- , футболіст
- , футболіст
- , футболіст
- Мірсад Туркан, народився як Мірсад Яхович, баскетболіст
- Гедо Тюркоглу, турецький баскетболіст
- , гандболіст, срібний призер чемпіонату Європи
- , гандболіст
- , штовхун ядра та чемпіон Європи в приміщенні
- , бігунка на середні дистанції та дворазова чемпіонка Європи U23
- Марко Хук, професійний боксер і колишній чемпіон WBO у важкій вазі
- , професійний гравець у дартс
- , професійний тенісист
Виконавське мистецтво
- , актор театру, телебачення та кіно
- Еміна Яхович, співачка
- , боснійська співачка
- , боснійський журналіст, ведучий новин і телеведучий.
Інші
Див. також
Список літератури
Посилання
- Kamberović, 2009, с. 94–95.
- Crnovršanin та Sadiković, 2001, с. 287.
- Population by national affiliation and religion, Census 2011. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 26 грудня 2018.
- Andrea Pieroni, Maria Elena Giusti, & Cassandra L. Quave (2011).
Джерела
- Ceribašić-Begovac, Anaid (2017). Die Muslime im Sandschak Smederevo am Übergang vom 18. ins 19. Jahrhundert - Ein Vergleich zwischen der serbischen und bosnischen wissenschaftlichen Literatur (PDF) (Дипломна робота). University of Graz.
- Crnovršanin, Harun; Sadiković, Nuro (2001). Sandžak - porobljena zemlja : Bosna, Sandžak i Kosovo kroz historiju (вид. 1. izd). Wuppertal: Bosanska riječ--Bosnisches Wort. ISBN .
- Kamberović, Husnija (2009). Projugoslavenska struja među muslimanskim političarima 1918. godine. Historijska Traganja (Serbo-Croatian) . Sarajevo: Institut za istoriju (3). ISSN 1840-3875.
Посилання
- Конгрес боснійців Північної Америки
- Sandzakpress.net
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Bosnyaki v Serbiyi serb Boshњaci u Srbiјi translit Bosnjaci u Srbiji viznana nacionalnoyu menshinoyu v Serbiyi Zgidno z perepisom 2022 roku chiselnist etnichnih bosnyakiv u Serbiyi stanovit 153 801 osib sho stanovit 2 3 vid zagalnoyi kilkosti naselennya sho robit yih tretoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu v krayini Perevazhna bilshist iz nih prozhivaye v pivdenno zahidnij chastini krayini yaka mezhuye z Chornogoriyeyu ta Kosovo i nazivayetsya Sandzhak Yih kulturnij centr znahoditsya v Novomu Pazari Bosnyaki v SerbiyiPolitikaVulicya Pershomajska v Novomu Pazari Persha velika politichna organizaciya bosnijciv iz Sandzhaku vidbulasya na konferenciyi v Syenici yaka vidbulasya v serpni 1917 roku pid chas avstro ugorskoyi okupaciyi kolishnogo sandzhaku Novij Pazar Bosnijski predstavniki na konferenciyi virishili prositi avstro ugorsku vladu vidokremiti sandzhak Novij Pazar vid Serbiyi ta Chornogoriyi ta priyednati jogo do Bosniyi ta Gercegovini abo prinajmni nadati jomu avtonomiyu v regioni Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni ta stvorennya Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv u 1918 roci region Sandzhak takozh stav chastinoyu novostvorenoyi krayini Na viborah do Konstitucijnoyi asambleyi sho vidbulisya v 1920 roci bosnijci v Sandzhaku progolosuvali za Narodnu radikalnu partiyu Golovnoyu prichinoyu pidtrimki radikaliv stala obicyanka dana kilkom vplivovim bosnijcyam otrimati kompensaciyu za vtratu zemel pid chas agrarnoyi reformi Musulmani v Sandzhaku organizuvalisya razom z albancyami v partiyu Dzhemiet yaka ohoplyuvala teritoriyu suchasnogo Kosova Pivnichnoyi Makedoniyi ta Sandzhaku Golovnoyu metoyu Dzhemiyeta buv zahist interesiv bosnijciv i albanciv Dzhemiyet bulo zasnovano v 1919 roci v Skop ye i ocholyuvano a piznishe jogo bratom Pislya zasnuvannya partiyi v Skop ye yiyi viddilennya nezabarom buli zasnovani v Kosovo Sandzhaku ta reshti Pivnichnoyi Makedoniyi Okruzhni ta municipalni viddilennya v Sandzhaku buli zasnovani na zborah Dzhemiyetu sho vidbulisya v Novi Pazari v 1922 roci Zustrich bula duzhe vidviduvanoyu i vona napolyagala na bosnijskij yednosti zamist rozkolu riznimi politichnimi partiyami Odniyeyu z najvazhlivishih politichnih figur bosnijciv u chastini Sandzhaku roztashovanij u Serbiyi buv muftij yakij keruvav vidrodzhennyam bosnijskoyi teritorialnoyi ta institucijnoyi organizaciyi v Serbiyi Chornogoriyi ta Bosniyi ta Gercegovini ReligiyaZa perepisom 2011 roku majzhe vsi bosnijci v Serbiyi ye musulmanami 99 5 Reshta ne ye religijnimi abo ne zayavili pro svoyu religiyu Bosnijci skladayut osnovu 75 todi yak bilshist inshih musulman ye etnichnimi albancyami abo romami DemografiyaBosnijci etnichna menshina perevazhno prozhivayut u pivdenno zahidnij Serbiyi v regioni istorichno vidomomu yak Sandzhak yakij sogodni rozdilenij mizh derzhavami Serbiya ta Chornogoriya Bosnijci yaki v rozmovnij movi nazivayut sandzhakliye skladayut bilshist u troh iz shesti municipalitetiv serbskoyi chastini Sandzhaku Novij Pazar 77 1 Tutin 90 i Syenica 73 8 i skladayut zagalnu bilshist 59 6 Misto Novij Pazar ye kulturnim centrom bosnijciv u Serbiyi Bagato bosnijciv iz rajonu Sandzhaku pereyihali do Turechchini pislya padinnya Osmanskoyi imperiyi Protyagom bagatoh rokiv velika kilkist bosnijciv iz regionu Sandzhak viyihala do inshih krayin takih yak Bosniya ta Gercegovina Turechchina Nimechchina Shveciya SShA Kanada Avstraliya tosho Drugu grupu utvoryuyut bosnijci yaki pribuli z Bosniyi ta Gercegovini do najbilshih mist Serbiyi protyagom 20 stolittya yak ekonomichni ta mizhyugoslavski migranti Sogodni bilshist bosnijciv ye musulmanami sunitami ta dotrimuyutsya hanafitskoyi shkoli dumki najbilshoyi ta najstarishoyi shkoli islamskoyi yurisprudenciyi v sunitskomu islami Deyaki v comu regioni yaki identifikuyut sebe yak bosnijci roblyat ce cherez religijnu identichnist yak musulmani ale ye etnichnimi albancyami ta zhivut u selah Boroshticya Doliche Ugao roztashovanih u regioni Peshter Voni prijnyali bosnijsku identichnist pid chas perepisiv cherez zmishani shlyubi v period isnuvannya SFR Yugoslaviyi abo cherez socialno politichnu diskriminaciyu albanciv pislya rozpadu SFRYu Viznachni osobiPolitiki Eyup Ganich kolishnij prezident Federaciyi Bosniyi ta Gercegovini vice prem yer ministr uryadu Serbiyi ta ministr zovnishnoyi ta vnutrishnoyi torgivli ta telekomunikacij Sulejman Uglyanin prezident Partiyi demokratichnoyi diyi Sandzhaku ta Bosnijskoyi nacionalnoyi radi Vijskovosluzhbovci komandir zagonu sandzhackogo musulmanskogo opolchennya Sefer Halilovich kolishnij general i komanduvach bosnijskoyi armiyi pid chas vijni v Bosniyi ta Gercegovini 1992 95 rokiv Religijni diyachi kolishnij muftij i prezident SPP Partiyi spravedlivosti ta primirennya Sportsmeni futbolist Enver Hadzhiabdich futbolist Adem Lyayich futbolist futbolist futbolist futbolist Mirsad Turkan narodivsya yak Mirsad Yahovich basketbolist Gedo Tyurkoglu tureckij basketbolist gandbolist sribnij prizer chempionatu Yevropi gandbolist shtovhun yadra ta chempion Yevropi v primishenni bigunka na seredni distanciyi ta dvorazova chempionka Yevropi U23 Marko Huk profesijnij bokser i kolishnij chempion WBO u vazhkij vazi profesijnij gravec u darts profesijnij tenisist Vikonavske mistectvo aktor teatru telebachennya ta kino Emina Yahovich spivachka bosnijska spivachka bosnijskij zhurnalist veduchij novin i televeduchij Inshi Mis Serbiya ta Chornogoriya 2005Div takozhPortal Serbiya bosnijci Chornogoriyi Musulmani narod Spisok literaturiPosilannya Kamberovic 2009 s 94 95 Crnovrsanin ta Sadikovic 2001 s 287 Population by national affiliation and religion Census 2011 Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 26 grudnya 2018 Andrea Pieroni Maria Elena Giusti amp Cassandra L Quave 2011 Dzherela Ceribasic Begovac Anaid 2017 Die Muslime im Sandschak Smederevo am Ubergang vom 18 ins 19 Jahrhundert Ein Vergleich zwischen der serbischen und bosnischen wissenschaftlichen Literatur PDF Diplomna robota University of Graz Crnovrsanin Harun Sadikovic Nuro 2001 Sandzak porobljena zemlja Bosna Sandzak i Kosovo kroz historiju vid 1 izd Wuppertal Bosanska rijec Bosnisches Wort ISBN 9783934149793 Kamberovic Husnija 2009 Projugoslavenska struja među muslimanskim politicarima 1918 godine Historijska Traganja Serbo Croatian Sarajevo Institut za istoriju 3 ISSN 1840 3875 PosilannyaKongres bosnijciv Pivnichnoyi Ameriki Sandzakpress net