Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Босняки — це південнослов'янський народ, який був уперше введений у перепис Чорногорії в 2003 році. Згідно з останнім переписом населення 2011 року, загальна кількість босняків у Чорногорії була на рівні 89 614 осіб, що становило 15 % від усього населення. Босняки — третя за чисельністю етнічна група в країні після чорногорців та сербів.
| Босняки Чорногорії | |
|---|---|
 прапор босняків Чорногорії | |
| Кількість | 53 605 |
| Ареал | Рожає (община) (88,46 %) Петніца (община) (95,61%) Плав (община) (57,45 %) Гусинє (община) (52,05) Бієло-Полє (община) (53 %) Беране (община) (46 %) Плєвля (община) (37 %) |
| Близькі до: | босняки, етнічні мусульмани та інші південні слов'яни |
| Мова | боснійська |
| Релігія | сунізм |
Демографія
Босняки в основному проживають на півночі Чорногорії, в регіоні Санджака, складаючи більшість населення в чотирьох муніципалітетах: Рожає (83,91 %), Петніця (83,02 %), Плав (56 %) та Гусинє (42,64 %).
Історія
Дві третини босняків Санджака походить з різних регіонів Чорногорії, які вони покинули, після того, як Османська імперія в 1687 році втратила Которську затоку. Тенденція продовжувалась в Старій Чорногорії і після 1711 року через вбивства навернених до ісламу осіб («istraga poturica»). Ще один фактор, який посприяв міграції босняків у Санджак зі Старої Чорногорії — це еміграція православного населення Санджака до Сербії та Габсбурзької монархії (Воєводини) двома окремими хвилями, спочатку близько 1687 р., а згодом у 1740 р., залишивши, при цьому, регіон знелюдненим. У 1878 році тільки 20 босняцьких сімей залишилися в Нікшичі, а в таких містах, як Колашин, Спуж, Грахово вже не було жодної особи даної етнічної групи. У 1912 році Чорногорська армія примусово перевела близько 12 000 босняків та албанців у християнство в районах Південного Санджака та Метохії після того як захопила ці землі у турків під час Балканських війн. Практично всі новонавернені, за винятком кількох сімей, знову прийняли іслам у 1913 році, коли під тиском міжнародної громадськості було оголошено, що їм дають свободу сповідувати віру, яку вони оберуть. Останній великий міжетнічний інцидент стався в 1924 році під час різанини в селах Шаховичі та Павино-Полє (нинішній муніципалітет Бієло-Полє в Санджаку), коли чорногорські селяни вбили сотні босняків через вбивство іншими місцевого чорногорського героя.
Остання група санджакських босняків прибула вже з інших країн. Окрім цього, тривало постійне змішування членів місцевої турецької адміністрації та військових. Частина босняків прибула зі Славонії у 1687 році, коли Туреччина втратила всі землі на північ від Сави під час австро-турецької війни. Набагато більше прибуло з Герцеговини в період після 1876 року, коли відбулося Герцеговинське повстання, проведеного сербами проти Австро-Угорщини та їхніх мусульманських підданих. Відразу після цього з Боснії та Герцеговини ринула ще одна міграційна хвиля, оскільки в 1878 році Берлінський договір віддав Вілает Боснії під контроль Австро-Угорщини. Остання хвиля з Боснії прибула у 1908 році, коли Австро-Угорщина офіційно анексувала Боснію, перервавши тим самим усі прямі зв'язки боснійських мусульман з Блискучою Портою — їхнім релігійним захисником. Нині в Чорногорії нараховується близько 50 000 босняків.
Політика
- Головною політичною партією босняків Чорногорії є Босняцька партія (БС), яку очолює Рафет Хусович. Наразі партія займає два місця в Скупщині Чорногорії.
- Інша партія босняків — це Партія справедливості та примирення в Чорногорії, яку очолює Хазбія Калач.
Більшість босняків висловилися за незалежність Чорногорії, коли в 2006 році проводився референдум про незалежність.
Релігія
Нині більшість босняків є переважно сунітськими мусульманами, які дотримуються ханафійської правової школи — найбільшої та найдавнішої школи шаріата в сунізмі.
Відомі персоналії
|
|
Див. також
Примітки
- Stanovništvo Crne Gore prema polu, tipu naselja, nacionalnoj, odnosno etničkoj pripadnosti, vjeroispovijesti i maternjem jeziku po opštinama u Crnoj Gori(сербо-хорв.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosnyaki ce pivdennoslov yanskij narod yakij buv upershe vvedenij u perepis Chornogoriyi v 2003 roci Zgidno z ostannim perepisom naselennya 2011 roku zagalna kilkist bosnyakiv u Chornogoriyi bula na rivni 89 614 osib sho stanovilo 15 vid usogo naselennya Bosnyaki tretya za chiselnistyu etnichna grupa v krayini pislya chornogorciv ta serbiv Bosnyaki Chornogoriyiprapor bosnyakiv ChornogoriyiKilkist53 605ArealRozhaye obshina 88 46 Petnica obshina 95 61 Plav obshina 57 45 Gusinye obshina 52 05 Biyelo Polye obshina 53 Berane obshina 46 Plyevlya obshina 37 Blizki do bosnyaki etnichni musulmani ta inshi pivdenni slov yaniMovabosnijskaReligiyasunizmDemografiyaChastka bosnyakiv u Chornogoriyi za naselenimi punktami 2003 rik Bosnyaki Serbiyi ta Chornogoriyi v mezhah rozdilenoyi oblasti Sandzhak obvedena punktirnoyu chervonoyu liniyeyu Bosnyaki v osnovnomu prozhivayut na pivnochi Chornogoriyi v regioni Sandzhaka skladayuchi bilshist naselennya v chotiroh municipalitetah Rozhaye 83 91 Petnicya 83 02 Plav 56 ta Gusinye 42 64 IstoriyaDvi tretini bosnyakiv Sandzhaka pohodit z riznih regioniv Chornogoriyi yaki voni pokinuli pislya togo yak Osmanska imperiya v 1687 roci vtratila Kotorsku zatoku Tendenciya prodovzhuvalas v Starij Chornogoriyi i pislya 1711 roku cherez vbivstva navernenih do islamu osib istraga poturica She odin faktor yakij pospriyav migraciyi bosnyakiv u Sandzhak zi Staroyi Chornogoriyi ce emigraciya pravoslavnogo naselennya Sandzhaka do Serbiyi ta Gabsburzkoyi monarhiyi Voyevodini dvoma okremimi hvilyami spochatku blizko 1687 r a zgodom u 1740 r zalishivshi pri comu region znelyudnenim U 1878 roci tilki 20 bosnyackih simej zalishilisya v Nikshichi a v takih mistah yak Kolashin Spuzh Grahovo vzhe ne bulo zhodnoyi osobi danoyi etnichnoyi grupi U 1912 roci Chornogorska armiya primusovo perevela blizko 12 000 bosnyakiv ta albanciv u hristiyanstvo v rajonah Pivdennogo Sandzhaka ta Metohiyi pislya togo yak zahopila ci zemli u turkiv pid chas Balkanskih vijn Praktichno vsi novonaverneni za vinyatkom kilkoh simej znovu prijnyali islam u 1913 roci koli pid tiskom mizhnarodnoyi gromadskosti bulo ogolosheno sho yim dayut svobodu spoviduvati viru yaku voni oberut Ostannij velikij mizhetnichnij incident stavsya v 1924 roci pid chas rizanini v selah Shahovichi ta Pavino Polye ninishnij municipalitet Biyelo Polye v Sandzhaku koli chornogorski selyani vbili sotni bosnyakiv cherez vbivstvo inshimi miscevogo chornogorskogo geroya Ostannya grupa sandzhakskih bosnyakiv pribula vzhe z inshih krayin Okrim cogo trivalo postijne zmishuvannya chleniv miscevoyi tureckoyi administraciyi ta vijskovih Chastina bosnyakiv pribula zi Slavoniyi u 1687 roci koli Turechchina vtratila vsi zemli na pivnich vid Savi pid chas avstro tureckoyi vijni Nabagato bilshe pribulo z Gercegovini v period pislya 1876 roku koli vidbulosya Gercegovinske povstannya provedenogo serbami proti Avstro Ugorshini ta yihnih musulmanskih piddanih Vidrazu pislya cogo z Bosniyi ta Gercegovini rinula she odna migracijna hvilya oskilki v 1878 roci Berlinskij dogovir viddav Vilaet Bosniyi pid kontrol Avstro Ugorshini Ostannya hvilya z Bosniyi pribula u 1908 roci koli Avstro Ugorshina oficijno aneksuvala Bosniyu perervavshi tim samim usi pryami zv yazki bosnijskih musulman z Bliskuchoyu Portoyu yihnim religijnim zahisnikom Nini v Chornogoriyi narahovuyetsya blizko 50 000 bosnyakiv PolitikaGolovnoyu politichnoyu partiyeyu bosnyakiv Chornogoriyi ye Bosnyacka partiya BS yaku ocholyuye Rafet Husovich Narazi partiya zajmaye dva miscya v Skupshini Chornogoriyi Insha partiya bosnyakiv ce Partiya spravedlivosti ta primirennya v Chornogoriyi yaku ocholyuye Hazbiya Kalach Bilshist bosnyakiv vislovilisya za nezalezhnist Chornogoriyi koli v 2006 roci provodivsya referendum pro nezalezhnist ReligiyaNini bilshist bosnyakiv ye perevazhno sunitskimi musulmanami yaki dotrimuyutsya hanafijskoyi pravovoyi shkoli najbilshoyi ta najdavnishoyi shkoli shariata v sunizmi Vidomi personaliyiDaniyel Alibabich spivak Selmo Cikotich bosnijskij politik Majda Mehmedovich gandbolnij gravec Mirsad Huseyinovich futbolnij gravec Fuad Muzurovich kolishnij bosnijskij futbolist Dado Polumenta spivak Shako Polumenta spivak Refik Shabanadzhovich futbolist Sead Shehovich basketbolist Suad Shehovich basketbolist Elsad Zverotich futbolist Damir Chakar futbolist Sherbo Rastoder istorik Izudin Bajrovich aktor Fahrudin Radonchich pidpriyemec ta politik Dzhenan Radonchich futbolist Ramo Kolenovich futbolist Senida Hajdarpashich Senidah spivak Sead Hakshabanovich futbolist Rafet Husovich politikDiv takozhNovopazarskij Sandzhak BosnyakiPrimitkiStanovnistvo Crne Gore prema polu tipu naselja nacionalnoj odnosno etnickoj pripadnosti vjeroispovijesti i maternjem jeziku po opstinama u Crnoj Gori serbo horv Posilannya