Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Володи́мирович Аса́ф'єв (літературний псевдонім — Ігор Глєбов; 29 липня 1884, Петербург — 27 січня 1949) — російський радянський музикознавець, композитор, музично-громадський діяч, академік (1943), народний артист СРСР (1946), лауреат Сталінської премії (1943, 1948).
| Асаф'єв Борис Володимирович | |
|---|---|
| Псевдо | Игорь Глебов і Igor' Glebov[1] |
| Народився | 29 липня 1884[3][4][…] Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
| Помер | 27 січня 1949[2][3][…] (64 роки) Москва, СРСР[2] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  СРСР Російська імперія |
| Діяльність | композитор, хореограф, музикознавець, диригент, теоретик музики, музичний педагог, піаніст, публіцист, музичний критик |
| Галузь | музикознавство[1][1], музика[1][1], d[1][1], музична критика[1][1], музична освіта[1][1] і музична композиція[1] |
| Alma mater | d і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] (1941) |
| Знання мов | російська[3][1][1] |
| Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Членство | Спілка композиторів СРСР, Російська академія наук і Академія наук СРСР |
| Жанр | класична музика |
| Нагороди |         |
| IMDb | ID 0038289 |
| |
Біографічний нарис
Народився в Петербурзі. Закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету і консерваторію по класу композиції А. К. Лядова. В 1919—1930 працював у ленінградському Інституті історії мистецтв, у 1925—43 — професор Ленінградської консерваторії. 1926 року став одним із засновників Асоціації сучасної музики, що пропагувала новітні твори світових і радянських композиторів. У рамках концертів, організованих відділенням, звучали твори композиторів Новоївіденської школи, французької «Шістки», а також Сергія Прокоф'єва та Ігоря Стравінського. В 1920-ті роки Асаф'євим були написані більшість його монографій, в тому числі «Музична форма як процес».
В 1930-ті після ліквідації АСМ, Асаф'єв зосереджується переважно на композиторській діяльності. У воєнні роки пережив блокаду Ленінграда. З 1943 переїхав у Москву, де очолював музичний сектор Інституту історії мистецтв АН СРСР у Москві. З 1948 року очолював правління Спілки радянських композиторів СРСР. Помер у Москві.
Творчість
Праці Асаф'єва з історії і теорії музики мали основоположне значення для радянського музикознавства. Особливе значення мають розроблена дослідником теорія інтонації, викладена у книзі «Музична форма як процес [ 19 листопада 2010 у Wayback Machine.]» (1930). Асаф'єв розглядає інтонацію як специфічної форми виявлення музичного мислення, а сама музика визначається дослідником як «мистецтво інтонованого смислу». Асаф'єву належить також введення терміну симфонізм, як метод художнього узагальнення в музиці.
Крім того Асаф'єв є автором ряду монографій, присвячених творчості Л. Бетховена, Ф. Ліста, Ф. Шопена, М. І. Глінки, П. І. Чайковського, О. Скрябіна, С. Прокоф'єва.
Поряд з тим Асаф'єв залишив значний композиторський доробок. Він написав 27 балетів («Полум'я Парижа», 1932, «Бахчисарайський фонтан», 1934), 10 опер, 3 симфонії та інші твори.
Праці
- Асафьев Б. В. Русская музыка от начала XIX столетия (М.-Л., 1930)
- Асафьев Б. В. Избранные труды, тт. 1-5. М., 1952—1957
- Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс, кн. 1-2. Л., 1971
- Асафьев Б. В. Книга о Стравинском. Л., 1977
Примітки
- Czech National Authority Database
- Асафьев Борис Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
Література
- Кабалевский Д. Б. Борис Асафьев — Игорь Глебов. — М., 1954
- Рыбникова М. А. Балеты Асафьева. — М., 1956
- Орлова Е. М., Крюков А. Академик Борис Владимирович Асафьев. — Л., 1984
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
 | Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Volodi mirovich Asa f yev literaturnij psevdonim Igor Glyebov 29 lipnya 1884 Peterburg 27 sichnya 1949 rosijskij radyanskij muzikoznavec kompozitor muzichno gromadskij diyach akademik 1943 narodnij artist SRSR 1946 laureat Stalinskoyi premiyi 1943 1948 Asaf yev Boris VolodimirovichPsevdoIgor Glebov i Igor Glebov 1 Narodivsya29 lipnya 1884 1884 07 29 3 4 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 Pomer27 sichnya 1949 1949 01 27 2 3 64 roki Moskva SRSR 2 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSR Rosijska imperiyaDiyalnistkompozitor horeograf muzikoznavec dirigent teoretik muziki muzichnij pedagog pianist publicist muzichnij kritikGaluzmuzikoznavstvo 1 1 muzika 1 1 d 1 1 muzichna kritika 1 1 muzichna osvita 1 1 i muzichna kompoziciya 1 Alma materd i Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d 1941 Znannya movrosijska 3 1 1 ZakladSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaChlenstvoSpilka kompozitoriv SRSR Rosijska akademiya nauk i Akademiya nauk SRSRZhanrklasichna muzikaNagorodiIMDbID 0038289Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografichnij narisNarodivsya v Peterburzi Zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Peterburzkogo universitetu i konservatoriyu po klasu kompoziciyi A K Lyadova V 1919 1930 pracyuvav u leningradskomu Instituti istoriyi mistectv u 1925 43 profesor Leningradskoyi konservatoriyi 1926 roku stav odnim iz zasnovnikiv Asociaciyi suchasnoyi muziki sho propaguvala novitni tvori svitovih i radyanskih kompozitoriv U ramkah koncertiv organizovanih viddilennyam zvuchali tvori kompozitoriv Novoyividenskoyi shkoli francuzkoyi Shistki a takozh Sergiya Prokof yeva ta Igorya Stravinskogo V 1920 ti roki Asaf yevim buli napisani bilshist jogo monografij v tomu chisli Muzichna forma yak proces V 1930 ti pislya likvidaciyi ASM Asaf yev zoseredzhuyetsya perevazhno na kompozitorskij diyalnosti U voyenni roki perezhiv blokadu Leningrada Z 1943 pereyihav u Moskvu de ocholyuvav muzichnij sektor Institutu istoriyi mistectv AN SRSR u Moskvi Z 1948 roku ocholyuvav pravlinnya Spilki radyanskih kompozitoriv SRSR Pomer u Moskvi TvorchistPraci Asaf yeva z istoriyi i teoriyi muziki mali osnovopolozhne znachennya dlya radyanskogo muzikoznavstva Osoblive znachennya mayut rozroblena doslidnikom teoriya intonaciyi vikladena u knizi Muzichna forma yak proces 19 listopada 2010 u Wayback Machine 1930 Asaf yev rozglyadaye intonaciyu yak specifichnoyi formi viyavlennya muzichnogo mislennya a sama muzika viznachayetsya doslidnikom yak mistectvo intonovanogo smislu Asaf yevu nalezhit takozh vvedennya terminu simfonizm yak metod hudozhnogo uzagalnennya v muzici Krim togo Asaf yev ye avtorom ryadu monografij prisvyachenih tvorchosti L Bethovena F Lista F Shopena M I Glinki P I Chajkovskogo O Skryabina S Prokof yeva Poryad z tim Asaf yev zalishiv znachnij kompozitorskij dorobok Vin napisav 27 baletiv Polum ya Parizha 1932 Bahchisarajskij fontan 1934 10 oper 3 simfoniyi ta inshi tvori Praci Asafev B V Russkaya muzyka ot nachala XIX stoletiya M L 1930 Asafev B V Izbrannye trudy tt 1 5 M 1952 1957 Asafev B V Muzykalnaya forma kak process kn 1 2 L 1971 Asafev B V Kniga o Stravinskom L 1977PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Asafev Boris Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660LiteraturaKabalevskij D B Boris Asafev Igor Glebov M 1954 Rybnikova M A Balety Asafeva M 1956 Orlova E M Kryukov A Akademik Boris Vladimirovich Asafev L 1984 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ce nezavershena stattya pro muzikanta abo muzikantku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi