Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Бордоський трамвай

Бордоський трамвай
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.
Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

Бордоська трамвайна мережа (фр. Tramway de Bordeaux) складається з чотирьох ліній, що обслуговують місто Бордо у Новій Аквітанії на південному заході Франції. Довжина колії 77,5 км, обслуговує 133 зупинки. Перша лінія трамвайної мережі Бордо відкрилася 21 грудня 2003 року. Система використовує наземну систему електроживлення у центрі міста.

Бордоський трамвай
image
image
Континент Європа
Країна image Франція
Адміністративна одиниця Бордо
Дата офіційного відкриття 21 грудня 2003
Ширина колії європейська колія
Щоденний пасажиропотік 282 000
image
Стан використання використовується[d]
image Бордоський трамвай у Вікісховищі

Координати: 44°50′19″ пн. ш. 0°34′42″ зх. д. / 44.83861111113877485° пн. ш. 0.57833333336110782° зх. д. / 44.83861111113877485; -0.57833333336110782

Історія

Перший трамвай

image
Трамвай на площі Комеді в 1900-х

Першою послугою громадського транспорту в Бордо був омнібус, запряжений конями, запроваджений в 1830 році. В 1880 році був введений перший кінний трамвай, зрештою 752 коні були використані для руху 71 трамваїв. Кінний трамвай був обмежений містом Бордо. Перший електричний трамвай був запроваджений в сусідніх передмістях в 1890 році. Кінні трамваї міста замінили електричними трамваями в 1900 р.

В 1920 р. трамвайні лінії були об'єднані, це дозволило розширити мережу. До 1946 року мережа громадського транспорту в Бордо мала 38 трамвайних ліній загальною довжиною 200 км перевозила 160 000 пасажирів на день. На деяких дільницях із успіхом використовувалася елементарна система наземного електропостачання.

Мер Жак Шабан-Дельмас (вперше обраний у 1947 р.) вирішив припинити експлуатацію трамвайної мережі. Він вважав, що трамвай є старомодним порівняно з автобусом, і його колії на землі перешкоджають збільшенню потоку автомобілів. В 1958 році останню лінію трамвая закрили.

Без трамвайної мережі

До 1970-х років провал транспортної політики «всіх автомобілів» став очевидним. Було втілено грандіозну автоматизовану схему підземної залізниці, що використовує систему Véhicule Automatique Léger (VAL)  Бордо довелося почекати до 1995 року та обрання мера Алена Жуппе до того, як ситуація буде вирішена. Після двох років обговорення міська громада Бордо прийняла план руху трамваїв у 1997 році.

Новий трамвай — 1 етап

Будівництво нової трамвайної мережі розпочато у лютому 2000 року. У травні 2000 року було підписано контракт з Alstom на постачання рухомого складу, а в жовтні була прокладена перша колія. Будівництво та випробування тривали протягом 2001—2003 рр., А перша дільниця трамвайної мережі відкрилася 21 грудня 2003 року у присутності президента Жака Ширака та мера міста Бордо Алена Жуппе . Нещодавно відкрита дільниця, відома як лінія А, пролягала від Лормон- Лор'є та Ла-Морлетт до Меріадека.

Відкриття першої дільниці трамвайної лінії А відбулося 24 квітня 2004 року. Лінія B пролягала від Кенконс до Сен-Ніколя, тоді як лінія C проходила від Кенконс до станції Сен-Жан. 3 липня 2004 року лінію В було продовжено від Сен-Ніколя до Буньяра. У вересні 2005 року лінію А було продовжено з Меріадека до Сен-Августина.

З продовженням лінії А до Сен-Огюстина перший етап нової Бордоської трамвайної мережі було завершено. Мережа мала 24.3 км завдовжки, 53 трамвайних зупинок, а вартість будівництва дорівнювала 690 млн євро.

Новий трамвай — 2 етап

Підготовчі роботи до другої черги трамвайної мережі розпочались у 2004 році, а будівельні роботи розпочались у жовтні 2005 року. Етап складався із низки поступових продовжень існуючих ліній, що відкривалися у 2007 та 2008 років:

  • 27 лютого 2007 року лінія A була продовжена з La Morlette до Floirac Dravemont.
  • 29 травня 2007 року лінію В було продовжено з Буньяра до центру Пессак.
  • 21 червня 2007 року лінія А була продовжена від Сен-Августина до центру Мериньяк.
  • 27 липня 2007 року лінію B було продовжено з Кенконс до Bassins à Flot.
  • 19 листопада 2007 року лінія C була продовжена з Кенконс до Grand-Parc.
  • 27 лютого 2008 року лінія С була продовжена від Гран-Парку до Ле-Об'є і від вокзалу Сен-Жан до Террес-Нов.
  • 31 червня 2008 року лінія А була продовжена з Лормон-до Ла Гардетта — Бассен — Карбон Блан.
  • 20 жовтня 2008 року лінію B було продовжено з Bassins à Flot до Claveau.

Після завершення 2 лінії додано 36 нових станцій та 19,6 км додаткових колій до трамвайної системи.

Новий трамвай — 3 етап

Планування 3 лінії трамвайної мережі розпочалось у 2008 році. Декларація про продовження ліній A, B і C була підписана префектом 24 грудня 2010 року, а потім — про нову лінію D 30 листопада 2011 року. Підготовчі роботи для продовження ліній A, B та C розпочались на початку 2011 року, тоді як перші підготовчі роботи на лінії D розпочались у серпні 2013 року з проведення археологічних досліджень. Були певні юридичні затримки: декларація про публічну корисність лінії D та продовження лінії С до трамвайної зупинки Gare de Blanquefort були скасовані Адміністративним трибуналом Бордо 23 жовтня 2014 року перед відновленням апеляційним адміністративним судом Бордо. 21 липня 2015 р.

Розширення до існуючих ліній відкрилося наступним чином:

  • 1 лютого 2014 року лінію С було продовжено з Ле-Об'є до Берже-дю-Лак.
  • 20 червня 2014 року лінію В було продовжено з Клаво до Бержес-де-ла-Гаронна.
  • 24 січня 2015 року лінія С була продовжена з Берж-дю-Лак до Виставкового парку.
  • 24 січня 2015 року лінію А було продовжено з центру Мериньяка до Ле-Аян-Ростан.
  • У березні 2015 року лінію С було продовжено з Террес-Нев до ліцею Вацлава Гавела.
  • У квітні 2015 року відкрито нову гілку лінії B від Буньяра до Франс-Алуе.
  • 17 грудня 2016 року було відкрито нову гілку лінії С від Кракові до Гар-де-Бланкфор.
  • 2 лютого 2019 року лінія С була продовжена з ліцею Вацлава Гавела до Вільнав-Піреней.

Нова трамвайна лінія D була відкрита у два етапи — 14 грудня 2019 року та 29 лютого 2020 року. Ці нові 9.8 км лінія прокладено від Карле-Верне на північний захід від Бордо через Ле-Бускат, Брюж та Езін, закінчуючись на Езін-Кантіноль. Перші кілометри від Карла-Верне до Кенконс використовує колії спільно з лінією С, єдиною дистанцією трамвайної мережі Бордо, де дві лінії використовують спільно колії. Будівництво нової лінії починається з 2017 року.

Мережа

Мережа налічує чотири лінії загальною довжиною маршруту 77,5 км. Маршрути обслуговують 130 трамвайних зупинок, з урахуванням дев'яти зупинок на дільниці колії, яку розділяють лінії C і D, і трьох пунктів у в центрі міста.

Лінія Довжина Станції Маршрут
A 24.2 км 46 Le Haillan Rostand / Pin Galant ↔ La Gardette Bassens Carbon-Blanc / Floirac Dravemont
B 19.5 км 37 Berges de la Garonne / La Cité du Vin ↔ France Alouette / Pessac Center
C 19.4 км 35 Gare de Blanquefort / Parc des Expositions ↔ Gare de Bègles / Villenave Pyrénées
D 9.8 км 24 Eysines Cantinolle / Hippodrome ↔ Carle Vernet

Лінія A

Лінія A починається від Le Haillan Rostand у західному передмісті Бордо і прокладена у східному напрямку до центру міста. Проміжна кінцева станція проходить біля Pin Galant, де закінчуються трамвайні колії зі сходу. У центрі міста він перетинається з лінією B поблизу Ратуші та лініями C та D у Порт-де-Бургунья. Потім вона перетинає річку Гарона на мосту Пон-де-П'єр і біжить на схід до Буттіньєра. Далі лінія ділиться на дві гілки, одна йде на північ до La Gardette Bassens Carbon-Blanc, а друга на південь до Floirac Dravemont.

Лінія 24.2 км в довжину має 46 трамвайних зупинок. Лінія є двоколійною на всьому шляху, за винятком підходу до термінальної платформи на Le Haillan Rostand, яка має форму одноколійної заглушки.

З понеділка по п'ятницю трамваї курсують принаймні кожні п'ять хвилин між Клаво і Буньяром, а кожні десять хвилин курсують поїзди на гілках. Служби працюють рідше рано вранці, пізно ввечері, у вихідні та святкові дні.

Лінія B

Лінія В починається у Berges de la Garonne на півночі Бордо і проходить у південному напрямку до центру міста, проходячи паралельно лівому берегу річки Гаронни. У центрі міста лінія перетинається та має розв'язку з лініями C та D у Кенконс та лінією A у Hôtel de Ville . Потім вона проходить на південний захід до Bougnard . Тут лінія ділиться на дві гілки, одна йде на північ до Pessac Centre а друга на захід, до France Alouette.

Лінія — 19.5 км обслуговує 37 трамвайних зупинок. Лінія є двоколійною між Ла Сіте-дю-Він та Буньяром, включає ділянки двонаправленої одиночної колії у своїх гілках та зовнішніх ділянках. На північ від La Cité du Vin лінія перетинає вхідний шлюз до площі Басінів, трамваї рухаються через міст у нижньому кінці замку, якщо головний міст відкритий.

З понеділка по п'ятницю трамваї курсують принаймні кожні п'ять хвилин між Кракові і станцією де Бель, а кожні десять хвилин курсують поїзди на гілках та зовнішніх ділянках. Служби працюють рано вранці, пізно ввечері, у вихідні та святкові дні.

Лінія С

Лінія С починається двома гілками на північ від Бордо. Одна гілка починається від Parc des Expositions і веде на південь до Краковіа. Інша гілка починається від Gare de Blanquefort і проходить вздовж лінії аж до Аузоне, звідки слідує за непрацюючою залізничною лінією до Кракові. Комбінована лінія проходить на південь до центру міста. У центрі міста вона сполучається з лінією D у Кенконс, де також має розв'язку з B. Лінії С і D продовжують рухатись на південь разом і діляться розв'язкою з лінією А у Порт-де-Бургундія та з головним залізничним вокзалом у місті Сен-Жан . Проміжний кінцевий термінал проїжджає біля Gare de Bègles, де закінчуються деякі трамваї з півночі, перед тим, як кінцевий пункт дійде до Піренеїв Вільленаве.

Лінія — 19.4 км обслуговує 35 трамвайних зупинок. Лінія є подвійною колією між Кракові та Гаром де Бегле, але включає значні ділянки двонаправленої одиночної колії у своїх гілках та зовнішніх ділянках. Ділянка вздовж лінії до Пуент-де-Грей є одноколійною, що має той самий перехід, що і основна залізниця (також одноколійною). Цей ділянку іноді називають Tram train du Médoc, хоча вона не відповідає звичайному визначенню трамвайного поїзда, оскільки трамвай та поїзд не мають спільної колії.

Більшу частину дня з понеділка по п'ятницю трамваї курсують щонайменше кожні вісім хвилин між Іпподромом і Карлом Верне, а трамваї їдуть кожні п'ятнадцять хвилин за межі Іподрому. Служби працюють рідше рано вранці, ввечері, у вихідні та святкові дні.

Лінія D

Лінія D починається від Eysines Cantinolle на північний захід від Бордо і йде в південно-східному напрямку до центру міста. Кінцева станція знаходиться на Іподромі, де закінчують шлях деякі трамваї з півдня. У центрі міста вона поєднується з лінією C на Кенконс, де також має спільний шлях з B. Лінії С і D рухаються на південь разом і діляться розв'язкою з лінією А у Порт-де-Бургундія та з головним залізничним вокзалом містаСен-Жан . Лінія закінчується на Carle Vernet.

Лінія довжиною 9,8 км обслуговує 24 трамвайні зупинки. Лінія проходить між іподромом і Carle Vernet, поєднує значні ділянки двобічної однієї доріжки між Езін Cantinolle і іподрому.

Вдосконалення

Особливістю нової трамвайної мережі Бордо є система наземного електропостачання, яка використовується в центрі міста. Було багато несправностей при першому введенні. Вдосконалення підвищило надійність, і мережа зараз є одним із головних плюсів Бордо, дає можливість жителям міста легко перебиратися, але й за внесок у естетику міста. Нові трамваї — важлива частина стратегії перединамізації туризму в Бордо. Три лінії були продовжені в 2007 і 2008 роках, щоб дістатися до кількох житлових комплексів, а також передмістя Мериньяка. Вся система знаходиться під відеоспостереженням, камери встановлені всередині кожного трамвая.

Години роботи

Трамваї курсують на всіх лініях приблизно з 4.30 ранку до півночі, сім днів на тиждень, а по четвергах, п'ятницях та суботах приблизно до 1:30 опівночі. На всіх зупинках є панелі, що відображають час очікування наступного трамвая. У неділю та святкові дні трамваї курсують що 30/40 хвилин приблизно до 10:00 ранку, а потім що 20 хвилин. У будні трамваї курсують що 10 — 12 хвилин з додатковим обслуговуванням під час особливих подій.

Рух

У 2018 році трамвайна система перевезла 96,77 млн пасажирів.

Електроенергія / Наземне джерело живлення

image
Центральна рейка системи APS

Частина системи використовує систему наземного електропостачання Alstom APS. Надземного дроту немає, живлення подається центральною рейкою, частина безпосередньо під трамваєм знаходиться під напругою. Це запобігає ураженню електричним струмом пішоходів та тварин. 

image
Відсік для водія

Станом на лютий 2020, парк складається з 130 трамваїв Alstom Citadis, поставлених у період з 2000 по 2020 рік:

  • 118 Citadis 402 — довжина: 43,9 м, ширина: 2,4 м, вага: 54,9 тонни. 7 сегментів з 4 візками та 3 двигунами та потужністю 720 кВт. Ці трамваї можуть перевезти максимум 300 пасажирів і використовуються на всіх лініях.
  • 12 Citadis 302 — довжина: 32,8 м, ширина: 2,4 м, вага: 41,3 тонни. 5 сегментів з 3 візками та 2 двигунами та 480 кВт потужності. Ці трамваї можуть перевезти максимум 218 пасажирів з 48 сидячими. Ці трамваї зазвичай використовуються на лінії С.

Усі трамваї мають кондиціонер і низьку підлогу. Рейки стандартної колії 1.435 мм, а напруга становить 750 В постійного струму. Максимальна швидкість — 60 км / год з прискоренням 1,15 м / с² Уповільнення, отримане при екстреному гальмуванні, становить 2,85 м / с².

Депо

Трамвайні депо розташовані за адресами:

  • Rue Achard, поруч із трамвайною зупинкою Rue Achard на лінії B
  • La Jallere, до якої можна дістатися на 1 км лінія від Parc des Expositions - трамвайна зупинка Stade Matmut-Atlantique на лінії C

Примітки

  1. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  2. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  3. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
  4. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  5. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  6. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  7. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  8. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  9. [Tram train of Medoc]. LaCUB.fr (French) . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  10. . Railway Gazette International. 3 березня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  11. (French) . Bordeaux Métropole. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  12. [Line D is a 9.8 km new line for northwest of the town, which will run to the towns of Bordeaux, Le Bouscat, Bruges and Eysines.]. LaCUB.fr (French) . Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 18 жовтня 2013.
  13. [Figures]. LaCUB.fr (French) . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  14. . Open Railway Map. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  15. (PDF). Keolis Bordeaux Métropole. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  16. (PDF). Keolis Bordeaux Métropole. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  17. (PDF). Keolis Bordeaux Métropole. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.

Посилання

  • InfoTBM - TBM official website (in French)
  • InfoTBM - TBM official website
  • (pdf) (in French)
  • Трамвай — Бордо Метрополь [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] (in French)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Bordoska tramvajna merezha fr Tramway de Bordeaux skladayetsya z chotiroh linij sho obslugovuyut misto Bordo u Novij Akvitaniyi na pivdennomu zahodi Franciyi Dovzhina koliyi 77 5 km obslugovuye 133 zupinki Persha liniya tramvajnoyi merezhi Bordo vidkrilasya 21 grudnya 2003 roku Sistema vikoristovuye nazemnu sistemu elektrozhivlennya u centri mista Bordoskij tramvaj KontinentYevropa Krayina Franciya Administrativna odinicyaBordo Data oficijnogo vidkrittya21 grudnya 2003 Shirina koliyiyevropejska koliya Shodennij pasazhiropotik282 000 Stan vikoristannyavikoristovuyetsya d Bordoskij tramvaj u Vikishovishi Koordinati 44 50 19 pn sh 0 34 42 zh d 44 83861111113877485 pn sh 0 57833333336110782 zh d 44 83861111113877485 0 57833333336110782IstoriyaPershij tramvaj Tramvaj na ploshi Komedi v 1900 h Pershoyu poslugoyu gromadskogo transportu v Bordo buv omnibus zapryazhenij konyami zaprovadzhenij v 1830 roci V 1880 roci buv vvedenij pershij kinnij tramvaj zreshtoyu 752 koni buli vikoristani dlya ruhu 71 tramvayiv Kinnij tramvaj buv obmezhenij mistom Bordo Pershij elektrichnij tramvaj buv zaprovadzhenij v susidnih peredmistyah v 1890 roci Kinni tramvayi mista zaminili elektrichnimi tramvayami v 1900 r V 1920 r tramvajni liniyi buli ob yednani ce dozvolilo rozshiriti merezhu Do 1946 roku merezha gromadskogo transportu v Bordo mala 38 tramvajnih linij zagalnoyu dovzhinoyu 200 km perevozila 160 000 pasazhiriv na den Na deyakih dilnicyah iz uspihom vikoristovuvalasya elementarna sistema nazemnogo elektropostachannya Mer Zhak Shaban Delmas vpershe obranij u 1947 r virishiv pripiniti ekspluataciyu tramvajnoyi merezhi Vin vvazhav sho tramvaj ye staromodnim porivnyano z avtobusom i jogo koliyi na zemli pereshkodzhayut zbilshennyu potoku avtomobiliv V 1958 roci ostannyu liniyu tramvaya zakrili Bez tramvajnoyi merezhi Do 1970 h rokiv proval transportnoyi politiki vsih avtomobiliv stav ochevidnim Bulo vtileno grandioznu avtomatizovanu shemu pidzemnoyi zaliznici sho vikoristovuye sistemu Vehicule Automatique Leger VAL Bordo dovelosya pochekati do 1995 roku ta obrannya mera Alena Zhuppe do togo yak situaciya bude virishena Pislya dvoh rokiv obgovorennya miska gromada Bordo prijnyala plan ruhu tramvayiv u 1997 roci Novij tramvaj 1 etap Budivnictvo novoyi tramvajnoyi merezhi rozpochato u lyutomu 2000 roku U travni 2000 roku bulo pidpisano kontrakt z Alstom na postachannya ruhomogo skladu a v zhovtni bula prokladena persha koliya Budivnictvo ta viprobuvannya trivali protyagom 2001 2003 rr A persha dilnicya tramvajnoyi merezhi vidkrilasya 21 grudnya 2003 roku u prisutnosti prezidenta Zhaka Shiraka ta mera mista Bordo Alena Zhuppe Neshodavno vidkrita dilnicya vidoma yak liniya A prolyagala vid Lormon Lor ye ta La Morlett do Meriadeka Vidkrittya pershoyi dilnici tramvajnoyi liniyi A vidbulosya 24 kvitnya 2004 roku Liniya B prolyagala vid Kenkons do Sen Nikolya todi yak liniya C prohodila vid Kenkons do stanciyi Sen Zhan 3 lipnya 2004 roku liniyu V bulo prodovzheno vid Sen Nikolya do Bunyara U veresni 2005 roku liniyu A bulo prodovzheno z Meriadeka do Sen Avgustina Z prodovzhennyam liniyi A do Sen Ogyustina pershij etap novoyi Bordoskoyi tramvajnoyi merezhi bulo zaversheno Merezha mala 24 3 km zavdovzhki 53 tramvajnih zupinok a vartist budivnictva dorivnyuvala 690 mln yevro Novij tramvaj 2 etap Pidgotovchi roboti do drugoyi chergi tramvajnoyi merezhi rozpochalis u 2004 roci a budivelni roboti rozpochalis u zhovtni 2005 roku Etap skladavsya iz nizki postupovih prodovzhen isnuyuchih linij sho vidkrivalisya u 2007 ta 2008 rokiv 27 lyutogo 2007 roku liniya A bula prodovzhena z La Morlette do Floirac Dravemont 29 travnya 2007 roku liniyu V bulo prodovzheno z Bunyara do centru Pessak 21 chervnya 2007 roku liniya A bula prodovzhena vid Sen Avgustina do centru Merinyak 27 lipnya 2007 roku liniyu B bulo prodovzheno z Kenkons do Bassins a Flot 19 listopada 2007 roku liniya C bula prodovzhena z Kenkons do Grand Parc 27 lyutogo 2008 roku liniya S bula prodovzhena vid Gran Parku do Le Ob ye i vid vokzalu Sen Zhan do Terres Nov 31 chervnya 2008 roku liniya A bula prodovzhena z Lormon do La Gardetta Bassen Karbon Blan 20 zhovtnya 2008 roku liniyu B bulo prodovzheno z Bassins a Flot do Claveau Pislya zavershennya 2 liniyi dodano 36 novih stancij ta 19 6 km dodatkovih kolij do tramvajnoyi sistemi Novij tramvaj 3 etap Planuvannya 3 liniyi tramvajnoyi merezhi rozpochalos u 2008 roci Deklaraciya pro prodovzhennya linij A B i C bula pidpisana prefektom 24 grudnya 2010 roku a potim pro novu liniyu D 30 listopada 2011 roku Pidgotovchi roboti dlya prodovzhennya linij A B ta C rozpochalis na pochatku 2011 roku todi yak pershi pidgotovchi roboti na liniyi D rozpochalis u serpni 2013 roku z provedennya arheologichnih doslidzhen Buli pevni yuridichni zatrimki deklaraciya pro publichnu korisnist liniyi D ta prodovzhennya liniyi S do tramvajnoyi zupinki Gare de Blanquefort buli skasovani Administrativnim tribunalom Bordo 23 zhovtnya 2014 roku pered vidnovlennyam apelyacijnim administrativnim sudom Bordo 21 lipnya 2015 r Rozshirennya do isnuyuchih linij vidkrilosya nastupnim chinom 1 lyutogo 2014 roku liniyu S bulo prodovzheno z Le Ob ye do Berzhe dyu Lak 20 chervnya 2014 roku liniyu V bulo prodovzheno z Klavo do Berzhes de la Garonna 24 sichnya 2015 roku liniya S bula prodovzhena z Berzh dyu Lak do Vistavkovogo parku 24 sichnya 2015 roku liniyu A bulo prodovzheno z centru Merinyaka do Le Ayan Rostan U berezni 2015 roku liniyu S bulo prodovzheno z Terres Nev do liceyu Vaclava Gavela U kvitni 2015 roku vidkrito novu gilku liniyi B vid Bunyara do Frans Alue 17 grudnya 2016 roku bulo vidkrito novu gilku liniyi S vid Krakovi do Gar de Blankfor 2 lyutogo 2019 roku liniya S bula prodovzhena z liceyu Vaclava Gavela do Vilnav Pirenej Nova tramvajna liniya D bula vidkrita u dva etapi 14 grudnya 2019 roku ta 29 lyutogo 2020 roku Ci novi 9 8 km liniya prokladeno vid Karle Verne na pivnichnij zahid vid Bordo cherez Le Buskat Bryuzh ta Ezin zakinchuyuchis na Ezin Kantinol Pershi kilometri vid Karla Verne do Kenkons vikoristovuye koliyi spilno z liniyeyu S yedinoyu distanciyeyu tramvajnoyi merezhi Bordo de dvi liniyi vikoristovuyut spilno koliyi Budivnictvo novoyi liniyi pochinayetsya z 2017 roku MerezhaMerezha nalichuye chotiri liniyi zagalnoyu dovzhinoyu marshrutu 77 5 km Marshruti obslugovuyut 130 tramvajnih zupinok z urahuvannyam dev yati zupinok na dilnici koliyi yaku rozdilyayut liniyi C i D i troh punktiv u v centri mista Liniya Dovzhina Stanciyi Marshrut A 24 2 km 46 Le Haillan Rostand Pin Galant La Gardette Bassens Carbon Blanc Floirac Dravemont B 19 5 km 37 Berges de la Garonne La Cite du Vin France Alouette Pessac Center C 19 4 km 35 Gare de Blanquefort Parc des Expositions Gare de Begles Villenave Pyrenees D 9 8 km 24 Eysines Cantinolle Hippodrome Carle Vernet Liniya A Liniya A pochinayetsya vid Le Haillan Rostand u zahidnomu peredmisti Bordo i prokladena u shidnomu napryamku do centru mista Promizhna kinceva stanciya prohodit bilya Pin Galant de zakinchuyutsya tramvajni koliyi zi shodu U centri mista vin peretinayetsya z liniyeyu B poblizu Ratushi ta liniyami C ta D u Port de Burgunya Potim vona peretinaye richku Garona na mostu Pon de P yer i bizhit na shid do Buttinyera Dali liniya dilitsya na dvi gilki odna jde na pivnich do La Gardette Bassens Carbon Blanc a druga na pivden do Floirac Dravemont Liniya 24 2 km v dovzhinu maye 46 tramvajnih zupinok Liniya ye dvokolijnoyu na vsomu shlyahu za vinyatkom pidhodu do terminalnoyi platformi na Le Haillan Rostand yaka maye formu odnokolijnoyi zaglushki Z ponedilka po p yatnicyu tramvayi kursuyut prinajmni kozhni p yat hvilin mizh Klavo i Bunyarom a kozhni desyat hvilin kursuyut poyizdi na gilkah Sluzhbi pracyuyut ridshe rano vranci pizno vvecheri u vihidni ta svyatkovi dni Liniya B Liniya V pochinayetsya u Berges de la Garonne na pivnochi Bordo i prohodit u pivdennomu napryamku do centru mista prohodyachi paralelno livomu beregu richki Garonni U centri mista liniya peretinayetsya ta maye rozv yazku z liniyami C ta D u Kenkons ta liniyeyu A u Hotel de Ville Potim vona prohodit na pivdennij zahid do Bougnard Tut liniya dilitsya na dvi gilki odna jde na pivnich do Pessac Centre a druga na zahid do France Alouette Liniya 19 5 km obslugovuye 37 tramvajnih zupinok Liniya ye dvokolijnoyu mizh La Site dyu Vin ta Bunyarom vklyuchaye dilyanki dvonapravlenoyi odinochnoyi koliyi u svoyih gilkah ta zovnishnih dilyankah Na pivnich vid La Cite du Vin liniya peretinaye vhidnij shlyuz do ploshi Basiniv tramvayi ruhayutsya cherez mist u nizhnomu kinci zamku yaksho golovnij mist vidkritij Z ponedilka po p yatnicyu tramvayi kursuyut prinajmni kozhni p yat hvilin mizh Krakovi i stanciyeyu de Bel a kozhni desyat hvilin kursuyut poyizdi na gilkah ta zovnishnih dilyankah Sluzhbi pracyuyut rano vranci pizno vvecheri u vihidni ta svyatkovi dni Liniya S Liniya S pochinayetsya dvoma gilkami na pivnich vid Bordo Odna gilka pochinayetsya vid Parc des Expositions i vede na pivden do Krakovia Insha gilka pochinayetsya vid Gare de Blanquefort i prohodit vzdovzh liniyi azh do Auzone zvidki sliduye za nepracyuyuchoyu zaliznichnoyu liniyeyu do Krakovi Kombinovana liniya prohodit na pivden do centru mista U centri mista vona spoluchayetsya z liniyeyu D u Kenkons de takozh maye rozv yazku z B Liniyi S i D prodovzhuyut ruhatis na pivden razom i dilyatsya rozv yazkoyu z liniyeyu A u Port de Burgundiya ta z golovnim zaliznichnim vokzalom u misti Sen Zhan Promizhnij kincevij terminal proyizhdzhaye bilya Gare de Begles de zakinchuyutsya deyaki tramvayi z pivnochi pered tim yak kincevij punkt dijde do Pireneyiv Villenave Liniya 19 4 km obslugovuye 35 tramvajnih zupinok Liniya ye podvijnoyu koliyeyu mizh Krakovi ta Garom de Begle ale vklyuchaye znachni dilyanki dvonapravlenoyi odinochnoyi koliyi u svoyih gilkah ta zovnishnih dilyankah Dilyanka vzdovzh liniyi do Puent de Grej ye odnokolijnoyu sho maye toj samij perehid sho i osnovna zaliznicya takozh odnokolijnoyu Cej dilyanku inodi nazivayut Tram train du Medoc hocha vona ne vidpovidaye zvichajnomu viznachennyu tramvajnogo poyizda oskilki tramvaj ta poyizd ne mayut spilnoyi koliyi Bilshu chastinu dnya z ponedilka po p yatnicyu tramvayi kursuyut shonajmenshe kozhni visim hvilin mizh Ippodromom i Karlom Verne a tramvayi yidut kozhni p yatnadcyat hvilin za mezhi Ipodromu Sluzhbi pracyuyut ridshe rano vranci vvecheri u vihidni ta svyatkovi dni Liniya D Liniya D pochinayetsya vid Eysines Cantinolle na pivnichnij zahid vid Bordo i jde v pivdenno shidnomu napryamku do centru mista Kinceva stanciya znahoditsya na Ipodromi de zakinchuyut shlyah deyaki tramvayi z pivdnya U centri mista vona poyednuyetsya z liniyeyu C na Kenkons de takozh maye spilnij shlyah z B Liniyi S i D ruhayutsya na pivden razom i dilyatsya rozv yazkoyu z liniyeyu A u Port de Burgundiya ta z golovnim zaliznichnim vokzalom mistaSen Zhan Liniya zakinchuyetsya na Carle Vernet Liniya dovzhinoyu 9 8 km obslugovuye 24 tramvajni zupinki Liniya prohodit mizh ipodromom i Carle Vernet poyednuye znachni dilyanki dvobichnoyi odniyeyi dorizhki mizh Ezin Cantinolle i ipodromu VdoskonalennyaOsoblivistyu novoyi tramvajnoyi merezhi Bordo ye sistema nazemnogo elektropostachannya yaka vikoristovuyetsya v centri mista Bulo bagato nespravnostej pri pershomu vvedenni Vdoskonalennya pidvishilo nadijnist i merezha zaraz ye odnim iz golovnih plyusiv Bordo daye mozhlivist zhitelyam mista legko perebiratisya ale j za vnesok u estetiku mista Novi tramvayi vazhliva chastina strategiyi peredinamizaciyi turizmu v Bordo Tri liniyi buli prodovzheni v 2007 i 2008 rokah shob distatisya do kilkoh zhitlovih kompleksiv a takozh peredmistya Merinyaka Vsya sistema znahoditsya pid videosposterezhennyam kameri vstanovleni vseredini kozhnogo tramvaya Godini roboti Tramvayi kursuyut na vsih liniyah priblizno z 4 30 ranku do pivnochi sim dniv na tizhden a po chetvergah p yatnicyah ta subotah priblizno do 1 30 opivnochi Na vsih zupinkah ye paneli sho vidobrazhayut chas ochikuvannya nastupnogo tramvaya U nedilyu ta svyatkovi dni tramvayi kursuyut sho 30 40 hvilin priblizno do 10 00 ranku a potim sho 20 hvilin U budni tramvayi kursuyut sho 10 12 hvilin z dodatkovim obslugovuvannyam pid chas osoblivih podij Ruh U 2018 roci tramvajna sistema perevezla 96 77 mln pasazhiriv Elektroenergiya Nazemne dzherelo zhivlennya Centralna rejka sistemi APS Chastina sistemi vikoristovuye sistemu nazemnogo elektropostachannya Alstom APS Nadzemnogo drotu nemaye zhivlennya podayetsya centralnoyu rejkoyu chastina bezposeredno pid tramvayem znahoditsya pid naprugoyu Ce zapobigaye urazhennyu elektrichnim strumom pishohodiv ta tvarin Vidsik dlya vodiya Stanom na lyutij 2020 park skladayetsya z 130 tramvayiv Alstom Citadis postavlenih u period z 2000 po 2020 rik 118 Citadis 402 dovzhina 43 9 m shirina 2 4 m vaga 54 9 tonni 7 segmentiv z 4 vizkami ta 3 dvigunami ta potuzhnistyu 720 kVt Ci tramvayi mozhut perevezti maksimum 300 pasazhiriv i vikoristovuyutsya na vsih liniyah 12 Citadis 302 dovzhina 32 8 m shirina 2 4 m vaga 41 3 tonni 5 segmentiv z 3 vizkami ta 2 dvigunami ta 480 kVt potuzhnosti Ci tramvayi mozhut perevezti maksimum 218 pasazhiriv z 48 sidyachimi Ci tramvayi zazvichaj vikoristovuyutsya na liniyi S Usi tramvayi mayut kondicioner i nizku pidlogu Rejki standartnoyi koliyi 1 435 mm a napruga stanovit 750 V postijnogo strumu Maksimalna shvidkist 60 km god z priskorennyam 1 15 m s Upovilnennya otrimane pri ekstrenomu galmuvanni stanovit 2 85 m s Depo Tramvajni depo roztashovani za adresami Rue Achard poruch iz tramvajnoyu zupinkoyu Rue Achard na liniyi B La Jallere do yakoyi mozhna distatisya na 1 km liniya vid Parc des Expositions tramvajna zupinka Stade Matmut Atlantique na liniyi CPrimitki French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 6 grudnya 2020 Procitovano 6 grudnya 2020 French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 6 grudnya 2020 Procitovano 6 grudnya 2020 French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 8 grudnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2020 French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2020 French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2020 French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2020 French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2020 French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2020 Tram train of Medoc LaCUB fr French Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Railway Gazette International 3 bereznya 2020 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 10 grudnya 2020 French Bordeaux Metropole Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2020 Line D is a 9 8 km new line for northwest of the town which will run to the towns of Bordeaux Le Bouscat Bruges and Eysines LaCUB fr French Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Figures LaCUB fr French Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Open Railway Map Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 29 listopada 2020 PDF Keolis Bordeaux Metropole Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2020 Procitovano 29 listopada 2020 PDF Keolis Bordeaux Metropole Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2020 Procitovano 29 listopada 2020 PDF Keolis Bordeaux Metropole Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2020 Procitovano 29 listopada 2020 PosilannyaInfoTBM TBM official website in French InfoTBM TBM official website pdf in French Tramvaj Bordo Metropol 4 grudnya 2020 u Wayback Machine in French

Дата публікації:
Топ