Боннський штадтбан (нім. Stadtbahn Bonn) — система ліній швидкісного трамваю-метротраму в колишній столиці ФРН місті Бонн та прилеглому районі Райн-Зіг. У системі використовуються стандартна ширина колії та живлення потягів від повітряної контактної мережі.
Боннський штадтбан | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Німеччина | ||
Місто | Бонн | ||
Дата відкриття | 22 березня 1975 | ||
Сайт | Офіційний сайт | ||
Маршрутна мережа | |||
Довжина мережі | 95,8 км (8,72 км в тунелі) | ||
Основні типи рухомого складу | Stadtbahnwagen B | ||
Ширина колії | європейська колія | ||
Електрифікація | d | ||
| |||
Боннський штадтбан у Вікісховищі |
Історія
Рух трамваїв в місті розпочався 19 квітня 1891 року, спочатку на кінні тязі. У 1892 році відкрилася лінія на паровій тязі, обидві лінії були приватними і у жовтні 1904 року перейшли у власність міста. Після цього почалася електрифікація ліній. Під час другої світової війни мережа значно постраждала, було знищено багато вагонів та пошкоджені колії. Після війни рух трамваїв відкрився лише 1 жовтня 1946 року, за винятком деяких другорядних ділянок. У середині 1950-х років розпочалося поступове закриття ліній під приводом звільнення місця для автомобільного руху, лінії заміщували автобусними маршрутами. Трамвай в ті часи вважався владою застарілим та неперспективним видом транспорту.
У середині 1960-х в місті функціонували три незалежні компанії, що обслуговували різні міські та приміські трамвайні лінії, для міста з таким населенням (на той час приблизно 140 000 мешканців) це було недоцільно. В ті часи федеральний уряд намагався перетворити Бонн з невеликого провінційного міста на сучасну столицю, але без розвинутого громадського транспорту це було зробити неможливо. У 1967 році міська влада затвердила проект будівництва тунелю в центрі міста. Спочатку планувалося будівництво справжнього метрополітену, але пізніше вирішили, що будівництво метротраму буде доцільніше. 22 березня 1975 року сталося офіційне відкриття штадтбану, більшість ліній раніше використовувалася трамваями чи залізницею, перед тим як передати їх до системи штадтбану лінії були реконструйовані.
Лінії
Система складається з 6 ліній, двох основних, двох ліній підсилення та ще двох, які використовуються спільно з Кельном. У системі 81 станція, 64 в місті Бонн ще 17 в містах Бад-Гоннеф та Зігбург. З 13 підземних станцій — 12 у Бонні та 1 в місті Зігбург. Доповнює систему мережа трамвайних маршрутів, яка складається з 29,5 км та має невелику спільну ділянку з штадтбаном.
- Лінії 16 та 18 — пов'язують Бонн з Кельном, спільно використовуються з системою кельнського шдадтбану, створюючи міжміські лінії. На цих лініях курсують потяги обох мереж. Довжина лінії 16 становить 45,6 км, з яких 13,6 км в Бонні, лінії 18 становить 48,4 км, з яких 4,8 км в Бонні.
- Лінії 63 та 66 — основні лінії системи. Довжина лінії 63 становить 12,3 км, лінії 66, що сполучає Бонн з містами Бад-Гоннеф та Зігбург, становить 30 км, з яких 15 — у межах міста Бонн.
- Лінії 67 та 68 — працюють лише в буденні дні виключно в годину пік. Не мають жодної власної станції, використовуються як лінії підсилення на спільних з іншими лініями ділянках.
Режим роботи
Лінії штадтбану працюють від 4:30 до 02:00, з грудня 2013 року лінія 66 в ніч з п'ятниці на суботу та з суботи на неділю працює без нічної перерви.
Галерея
- Потяг на наземні ділянці
- Наземна станція «Rheinaue»
- Підземна станція «Hauptbahnhof»
- Підземна станція «Museum Koenig»
Посилання
- Боннський штадтбан [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bonnskij shtadtban nim Stadtbahn Bonn sistema linij shvidkisnogo tramvayu metrotramu v kolishnij stolici FRN misti Bonn ta prileglomu rajoni Rajn Zig U sistemi vikoristovuyutsya standartna shirina koliyi ta zhivlennya potyagiv vid povitryanoyi kontaktnoyi merezhi Bonnskij shtadtbanOpisKrayinaNimechchinaMistoBonnData vidkrittya22 bereznya 1975SajtOficijnij sajtMarshrutna merezhaDovzhina merezhi95 8 km 8 72 km v tuneli Osnovni tipi ruhomogo skladuStadtbahnwagen BShirina koliyiyevropejska koliyaElektrifikaciyadShema marshrutiv Bonnskij shtadtban u Vikishovishi Shema linij shtadtbanu Shema tramvajnih marshrutivIstoriyaRuh tramvayiv v misti rozpochavsya 19 kvitnya 1891 roku spochatku na kinni tyazi U 1892 roci vidkrilasya liniya na parovij tyazi obidvi liniyi buli privatnimi i u zhovtni 1904 roku perejshli u vlasnist mista Pislya cogo pochalasya elektrifikaciya linij Pid chas drugoyi svitovoyi vijni merezha znachno postrazhdala bulo znisheno bagato vagoniv ta poshkodzheni koliyi Pislya vijni ruh tramvayiv vidkrivsya lishe 1 zhovtnya 1946 roku za vinyatkom deyakih drugoryadnih dilyanok U seredini 1950 h rokiv rozpochalosya postupove zakrittya linij pid privodom zvilnennya miscya dlya avtomobilnogo ruhu liniyi zamishuvali avtobusnimi marshrutami Tramvaj v ti chasi vvazhavsya vladoyu zastarilim ta neperspektivnim vidom transportu U seredini 1960 h v misti funkcionuvali tri nezalezhni kompaniyi sho obslugovuvali rizni miski ta primiski tramvajni liniyi dlya mista z takim naselennyam na toj chas priblizno 140 000 meshkanciv ce bulo nedocilno V ti chasi federalnij uryad namagavsya peretvoriti Bonn z nevelikogo provincijnogo mista na suchasnu stolicyu ale bez rozvinutogo gromadskogo transportu ce bulo zrobiti nemozhlivo U 1967 roci miska vlada zatverdila proekt budivnictva tunelyu v centri mista Spochatku planuvalosya budivnictvo spravzhnogo metropolitenu ale piznishe virishili sho budivnictvo metrotramu bude docilnishe 22 bereznya 1975 roku stalosya oficijne vidkrittya shtadtbanu bilshist linij ranishe vikoristovuvalasya tramvayami chi zalizniceyu pered tim yak peredati yih do sistemi shtadtbanu liniyi buli rekonstrujovani LiniyiSistema skladayetsya z 6 linij dvoh osnovnih dvoh linij pidsilennya ta she dvoh yaki vikoristovuyutsya spilno z Kelnom U sistemi 81 stanciya 64 v misti Bonn she 17 v mistah Bad Gonnef ta Zigburg Z 13 pidzemnih stancij 12 u Bonni ta 1 v misti Zigburg Dopovnyuye sistemu merezha tramvajnih marshrutiv yaka skladayetsya z 29 5 km ta maye neveliku spilnu dilyanku z shtadtbanom Liniyi 16 ta 18 pov yazuyut Bonn z Kelnom spilno vikoristovuyutsya z sistemoyu kelnskogo shdadtbanu stvoryuyuchi mizhmiski liniyi Na cih liniyah kursuyut potyagi oboh merezh Dovzhina liniyi 16 stanovit 45 6 km z yakih 13 6 km v Bonni liniyi 18 stanovit 48 4 km z yakih 4 8 km v Bonni Liniyi 63 ta 66 osnovni liniyi sistemi Dovzhina liniyi 63 stanovit 12 3 km liniyi 66 sho spoluchaye Bonn z mistami Bad Gonnef ta Zigburg stanovit 30 km z yakih 15 u mezhah mista Bonn Liniyi 67 ta 68 pracyuyut lishe v budenni dni viklyuchno v godinu pik Ne mayut zhodnoyi vlasnoyi stanciyi vikoristovuyutsya yak liniyi pidsilennya na spilnih z inshimi liniyami dilyankah Rezhim robotiLiniyi shtadtbanu pracyuyut vid 4 30 do 02 00 z grudnya 2013 roku liniya 66 v nich z p yatnici na subotu ta z suboti na nedilyu pracyuye bez nichnoyi perervi GalereyaPotyag na nazemni dilyanci Nazemna stanciya Rheinaue Pidzemna stanciya Hauptbahnhof Pidzemna stanciya Museum Koenig PosilannyaBonnskij shtadtban 10 travnya 2018 u Wayback Machine na UrbanRail net