Бойові ракетні комплекси розробки створювалися за часів СРСР для доставки ядерних зарядів на територію «потенційного противника».
Передумови
Дальні бомбардувальники
Після Другої світової війни з урахуванням її досвіду формувалися напрямки подальшого розвитку озброєнь. Під час війни стало очевидним, яке значення має знищення важливих об'єктів військового та економічного потенціалу в тилу противника. Для вирішення цих завдань використовувалися дальні бомбардувальники. З'явилося прагнення створити вид озброєння, який згодом назвали стратегічним наступальним озброєнням. Найважливішим елементом стратегічних наступальних озброєнь є носії ядерних боєприпасів різного типу. Першим зразком такого озброєння стали бомбардувальники США Б-29, кількість яких швидко нарощувалося.
1953 в СРСР був випробуваний термоядерний заряд і таким чином створено перший основний елемент стратегічних наступальних озброєнь — ядерні боєприпаси. Після цього було необхідно створити носії. Основними вимогами до них на той час були: дальність дії, близька до міжконтинентальної; маса ядерного бойового блоку — понад тонну; відхилення від точки прицілювання — не більше кількох кілометрів. Такі вимоги могли бути виконані бомбардувальниками, окрім дальності дії. Цей недолік можна було компенсувати наближенням до мети базових аеродромів, як і робили ВПС США.
Для СРСР такий шлях був неприйнятний через відсутність до початку 1950-х років важких бомбардувальників і баз для них поблизу кордонів ймовірних противників. Крім того, недоліками бомбардувальників були тривалість польоту до мети та вразливість для засобів протиповітряної оборони. Тому і в СРСР, і в США в перші повоєнні роки було визнано за необхідне створення балістичних ракет дальньої дії.
Ракети
У 2-й світовій війні в арміях низки країн перебували на озброєнні бойові реактивні снаряди на бездимному поросі. Але їхні основні характеристики були на один-два порядки нижче від необхідних для носіїв стратегічних наступальних озброєнь, тому створення балістичних ракет дальньої дії на основі їхнього вдосконалення було неможливо.
Фахівці зауважили, що використання двигунів на рідкому паливі може забезпечити істотне збільшення швидкості і дальності польоту ракет через більший запас енергії рідких палив, ніж у порохів, тому ракети з рідинними ракетними двигунами будуть мати кращі масові характеристики.
Найінтенсивніші дослідження і розробки рідинних ракетних двигунів і ракет на їх основі відбувалися в Німеччині, починаючи з 1930-х років. Створення ракети А-4 в першій половині 1940-х років було видатним досягненням на шляху розвитку нового виду озброєння. Тому єдиним зразком ракети часів кінця війни, яка могла розглядатися як прототип балістичних ракет дальньої дії, була ракета Німеччини А-4, відома як «Фау-2». У ракеті А-4 використовувалися рідкі компоненти палива: етиловий спирт і кисень. В СРСР і США звернули особливу увагу на цю ракету і вжили заходів для отримання всіх наявних відомостей і матеріалів, що дозволяють максимально використовувати німецький досвід при створенні балістичних ракет дальньої дії.
Почалися роботи з вивчення радянськими фахівцями німецької ракетної техніки на території Східної Європи, що завершилися виходом 1946 постанови уряду про розвиток реактивного озброєння, створення науково-дослідницьких інститутів, конструкторських бюро, випробувальних центрів і виділення дослідницьких заводів.
Перше покоління бойових ракет
Головною організацією з балістичних ракет дальньої дії був визначений НДІ-88, де розробку очолив Сергій Корольов. Під його керівництвом з використанням досвіду німецьких фахівців була відтворена німецька ракета А-4, названа Р-1, розроблена ракета Р-2, проектувалася перша стратегічна ракета Р-5 і її варіант з ядерним бойовим блоком-.
Паливо з використанням зрідженого кисню, що застосовувалося в ракетах Р-1, Р-2, , було зручним для створення перших балістичних ракет дальньої дії. Кисень — потужний окислювач і використання його з ефективним пальним дозволяє отримати високий питомий імпульс. Кисень і спирт не агресивні, що полегшує випробування та експлуатацію двигунів і ракет. Ці компоненти дешеві, їхнє масове виробництво вже було освоєно. Цими перевагами і визначається вибір палива для перших балістичних ракет дальньої дії і міжконтинентальних балістичних ракет.
Однак таке паливо має істотний недолік, що робить недоцільним застосування його в бойових ракетах, — рідкий кисень потрібно постійно зберігати на бойовій позиції в спеціальних цистернах. Ракета не може довготривало перебувати заправленою, а поповнення цистерн, з яких випаровується кисень, має відбуватися на розташованому неподалік кисневому заводі, тому стартовий комплекс стає громіздким, а його маскування ускладнюється. Підготовка такої ракети до запуску складна, довготривала, боєготовність ракетного комплексу вкрай низька.
Певним недоліком ракет Р-2, Р-5, Р-7, було також застосування на них незахищених від зовнішніх перешкод систем бічної радіокорекції і радіоуправління дальністю, що вимагли розміщення в районі старту двох радіолокаційних станцій та пункту радіоуправління.
Зважаючи на це, Управління начальника реактивного озброєння, що замовляло та експлуатувало бойові ракети, вимагало, щоб майбутні ракети були перешкодозахищеними, зберігалися приховано й були максимально готовими до запуску.
Почалися дослідження можливості створення балістичних ракет дальньої дії з двигунами, що працюють на висококиплячих компонентах палива, які довго зберігаються. Освоєння таких палив виявилося складним, але висококиплячі компоненти забезпечували тривале перебування ракети заправленою й істотно підвищити боєготовність.
У НДІ-88, де в рамках спеціальної науково-дослідної теми розглядалася ефективність різних компонентів палива, послідовним прихильником ідеї використання висококиплячих компонентів палива був Михайло Янгель. На початку 1950-х років він працював заступником Головного конструктора ОКБ-1, а потім директором і головним інженером . У цей період була розроблена перша оперативно-тактична ракета СРСР на висококиплячому паливі — Р-11. При однаковій дальності стрільби з ракетою Р-1, вона мала вдвічі меншу стартову масу і вдвічі вищу боєготовність.
Друге покоління бойових ракет
При випробуваннях перших ракет ОКБ-586 виявилося, що не були повністю використані можливості висококиплячих компонентів палива, час перебування в заправленому стані не перевищував одного місяця. На приведення ракет до стану повної готовності до запуску були потрібні десятки хвилин, і навіть години залежно від початкових умов.
Тому ОКБ-586 в кінці 1950-х запропонувало модернізувати всі три види своїх перших ракет, позначивши їх відповідно: Р-22, Р-24 і Р-26. Перша цифра символізувала другий етап у розробках стратегічних ракет ОКБ-586, друга — вказувала на спадкоємність з попередньою ракетою аналогічної дальності стрільби. Головною новою якістю у них було ампулізоване виконання паливних ємностей і можливість перебування в заправленому стані до одного року. Крім того, пропоновані технологічні та конструктивні удосконалення забезпечували значне зменшення габаритів, стартових мас і вартості виготовлення.
Уряд не вважав можливим піти на такий крок, оскільки на п'яти заводах повним ходом готувалися до масового виробництва ракет Р-12, Р-14 та Р-16. Винятки було зроблено для ракети Р-26, розробка якої була доручена ОКБ-586 в травні 1960 для заміни ракети Р-16.
У цей час у США створювалася міжконтинентальна балістична ракета на висококиплячих компонентах палива «Титан-2» шахтного базування, здатна нести ядерний заряд великої потужності. В СРСР носія для ядерного бойового блоку такого класу не було, але існував надпотужний термоядерний заряд. У ракетних конструкторських бюро почалися розробки потужних ракет важкого і надважкого класів для доставки заряду.
В ОКБ-1 проектували наддалеку триступеневу глобальну ракету ГР-1. ОКБ-52, підкріплене доданими йому колишніми співробітниками КБ-8 Мясищева та Лавочкіна з прилеглими заводами і технічною документацією, переданої від ОКБ-1 і ОКБ-586, запропонувало три типи ракет: УР-100, УР-200 і . УР розшифровувалося як «універсальна ракета», а цифри вказували на приналежність до певного діапазону стартової маси ракети.
Ракета легкого класу УР-100 зі стартовою масою майже втричі меншою, ніж у ракети Р-16 і в півтора рази менш потужним зарядом головної частини одночасно пропонувалася для протиракетної оборони.
Ракета середнього клас УР-200 зі стартовою масою, як у ракети Р-1Б. Крім несення бойового заряду передбачалося використання її для виведення на орбіту штучних супутників Землі засобів протикосмічної оборони і глобальної морської розвідки.
Ракета зі стартовою масою близько 600 т могла нести головну частину масою майже 20 т і також вирішувати космічні завдання.
Стратегічно СРСР прагнув вирішити два завдання: якнайшвидше максимально наростити загальну кількість міжконтинентальних балістичних ракет (у США 1962 була семикратна перевага) і створити ракету, здатну нести найпотужніший з наявних ядерних бойових блоків, долати розроблювану систему протиракетної оборони, тривалий час зберігатися заправленою при максимальній боєготовності.
Для виконання першого завдання була обрана ракета УР-100, що виготовлялася за прогресивною технологією, експлуатувалася ампулізованою у транспортно-пусковому контейнері з системою амортизації, довгостроково зберігається (кілька років) заправленою в шахтній пусковій установці спрощеного типу.
Виконання другого завдання було покладено на нову ракету Р-36, спроектовану ОКБ-586 у балістичному (8К67) і орбітальному (8К69) варіантах.
Ракети надважкого класу були переведені в розряд космічних. Подальше випробування ракет Р-26 і УР-200 було припинено. Усі прогресивні технічні рішення, випробувані на ракеті Р-26, були використані при створенні потужної ракети Р-36.
Третє покоління бойових ракет
Наприкінці 1960-х — початку 1970-х в СРСР відбувся якісний стрибок у створенні стратегічних ракетних комплексів. Зусиллями багатьох науково-дослідницьких інститутів та конструкторських бюро різних галузей промисловості були розроблені мініатюрні пристрої цифрової обчислювальної техніки, високоточні командні прилади систем управління та прицілювання, ядерні заряди з високими питомими характеристиками, досконаліші рушійні установки, нові схеми зміцнення пускових установок, було виконано значний обсяг теоретичних і експериментальних робіт з ракетодінаміки.
Керівництво СРСР вирішило модернізувати ракетні комплекси Р-36 і УР-100, що складали основний потенціал Ракетних військ стратегічного призначення. Розробникам цих комплексів було доручено представити свої технічні пропозиції на конкурсних засадах.
Внаслідок виконання в 1967-1968 науково-дослідних робіт, спільно з низкою науково-дослідницьких інститутів та конструкторських бюро сформулювало п'ять основних принципів майбутньої модернізації стратегічних ракетних комплексів, реалізація яких мала забезпечити якісне підвищення їхньої бойової ефективності:
- Підвищення ймовірності виживання ракетних комплексів у будь-яких умовах бойових дій, зокрема при ядерному і неядерному впливах на них, зі забезпеченням подальших запусків ракет для завдання гарантованого удару у відповідь по цілях ймовірних противників;
- Підвищення ймовірності ураження найважливіших об'єктів і економічних районів на території ймовірних противників, захищених фортифікаційними засобами і перспективною системою протиракетної оборони, в умовах здійснення ударів у відповідь або на випередження;
- Збільшення періоду перебування ракетних комплексів у режимі автономії у небезпечний період і після отримання ними ненищівного удару;
- Скорочення тривалості установки ракетних комплексів на бойове чергування, а також тривалості виконання експлуатаційних операцій при одночасному скороченні чисельності обслуги на всіх етапах експлуатації комплексів.
- Збільшення гарантійного терміну експлуатації та міжрегламентного періоду експлуатації ракетних комплексів.
Ці принципи було покладено в основу технічних пропозицій з розробки трьох стратегічних стаціонарних ракетних комплексів з ракетами, що базуються в шахтних пускових установках з високою захищеністю від вражаючих факторів ядерного вибуху:
- Ракетний комплекс з рідинною ракетою, оснащеною (роздільною головною частиною) з десятьма бойовими блоками, або моноблочними головними частинами з набоями істотно більшої потужності, ніж у бойових блоків з роздільною головною частиною [2 варіанти];
- Ракетний комплекс УР-100 з рідинною ракетою, оснащеною моноблочною головною частиною;
- Ракетний комплекс із твердопаливною ракетою, оснащеною роздільною головною частиною з десятьма бойовими блоками.
Перші два комплекси мали замінити наявні комплекси з важкою ракетою 8К67 і легкою ракетою 8K84. Третій комплекс пропонувалося створити по готовності виробництва твердих сумішевих палив, великогабаритних зарядів з них, корпусів і соплових блоків ракетних двигунів з полімерних композиційних матеріалів.
Специфіка бойових завдань, умови бойового застосування міжконтинентальних балістичних ракет, масовість їхнього розгортання вимагали поліпшення таких характеристик:
- Ефективність бойового оснащення ракет;
- Точність стрільби та боєготовність;
- Захищеність пускових установок;
- Експлуатаційні властивості, надійність і гарантійні терміни експлуатації комплексу.
Технічні пропозиції щодо модернізації рідинних ракетних комплексів представило 1968. В основу пропозицій, доопрацьованих 1969, були покладені такі основні принципи, реалізовані в подальшій розробці:
- Розробка автономної системи управління на базі бортової цифрової обчислювальної машини та комплексу командних приладів підвищеної точності;
- Створення багатоблочної головної частини з індивідуальним наведенням бойових блоків у точки прицілювання;
- Створення малогабаритних бойових блоків з поліпшеними масовими і балістичними характеристиками, стійких до вражаючих чинників ядерного вибуху;
- Напрацювання комплексу засобів подолання протиракетної оборони супротивника, що має помилкові цілі, працездатні на позаатмосферній частині траєкторії і в атмосфері;
- Повна ампулізація паливних систем ступенів ракети;
- Експлуатація ракети на всіх етапах у транспортно-пусковому контейнері, розміщення на транспортно-пусковому контейнері всього технологічного обладнання та апаратури, необхідних при бойовому чергуванні і запуску ракети;
- Мінометний старт ракети з транспортно-пускового контейнеру, що розміщується в шахтній пусковій установці;
- Запуск двигунів ступенів ракети в невагомості, після виходу ракети з транспортно-пускового контейнеру;
- Принципово нова схема розміщення ракети в пусковій установці — підвіска її в системі амортизації, яка закріплюється у верхній частині шахтної споруди;
- Уніфікація будівельної частини пускової установки та командного пункту.
Найпринциповішим моментом у виборі напрямку створення комплексу стало ухвалення рішення про розробку системи управління ракети на базі бортової цифрової обчислювальної машини, яка у поєднанні з цифровою наземною апаратурою, що розміщується на транспортно-пусковому контейнері, є центральним блоком управління, що обчислює всі математичні і логічні задачі з високою точністю, надійністю і швидкодією.
Застосування на ракеті цифрового обчислювального комплексу дозволило забезпечити:
- Вирішення повної навігаційної задачі і зменшення методичних помилок системи управління;
- Можливість підвищення точності стрільби визначенням та обрахуванням систематичних інструментальних похибок;
- Оперативне дистанційне перенацілення ракет у період бойового чергування з будь-якої зі заздалегідь запланованих цілей;
- Підвищення надійності бойового ракетного комплексу завдяки оперативному отриманню інформації про бойовий стан ракети, систем транспортно-пускового контейнеру і пускової установки, забезпечення можливості своєчасного виявлення і усунення несправностей;
- Повну автоматизацію управління всіма системами пускової установки, транспортно-пускового контейнеру і ракети при перебуванні комплексу на бойовому чергуванні і пуску ракети.
Прицілювання ракети за азимутом забезпечується повністю автономною системою (без використання наземної геодезичної мережі), в системі прицілювання використовуються автоматичний гірокомпас і квантовий оптичний гірометр, що розміщуються в пусковій установці. Система прицілювання забезпечує первинне визначення азимута базового напряму при установці ракети на бойове чергування і зберігання його в процесі бойового чергування, зокрема при ядерному впливі на пускову установку, і відновлення азимута базового напрямку після впливу.
Пропозиції розглядалися на Раді оборони СРСР в серпні 1969. Перспективність і обґрунтованість технічних пропозицій КБ «Південне» стали підставою для рішення доручити йому розробку обох модернізованих комплексів, що одержали позначення Р-36М і УР-100 з ракетами 15А14 і 15А15 відповідно.
Ескізний проект ракети 15А14 був розроблений у грудні 1969.
Ракета 15А15, ескізний проект якої був розроблений у вересні 1970, розроблялася і відпрацьовувалася з максимальним використанням технічних рішень, вже досліджених для ракети 15А14. Високий ступінь спадкоємності сприяв прискореним темпам відпрацювання ракети 15А15. Льотні випробування цих ракет почалися практично одночасно.
Четверте покоління бойових ракет
Ракетні комплекси четвертого покоління створювалися як основа стратегічних ядерних сил для підтримки військово-стратегічного паритету на період 1990—2000 і як базові зі створення заходів протидії американській багатоешелонованій системі протиракетної оборони з елементами космічного базування.
При створенні цих комплексів відбувалося подальше вдосконалення тактико-технічних характеристик рідинних міжконтинентальних балістичних ракет і успішне завершення циклів багаторічних пошукових, експериментальних і дослідно-конструкторських розробок з твердопаливними .
Основним завданням було забезпечення невразливості при протистоянні ракетам з винятково високою точністю стрільби. Це зумовило появу нових для радянської практики напрямків:
- Створення ракет, здатних стартувати безпосередньо в умовах впливу ядерного удару по позиційному району;
- Створення твердопаливних ракет мобільного базування, живучість яких досягалася б завдяки рухливості й невизначеності місця перебування.
Обидва ці напрями були реалізовані в розробках . У них втілилися такі нові рішення:
- Система управління на основі стійкої елементної бази зі схемно-алгоритмічним захистом, що забезпечує працездатність при впливі ядерного вибуху;
- Багатофункціональне покриття по всій довжині ракети для захисту від вражаючих впливів;
- Постійно увімкнуті командні прилади, що забезпечило високу боєготовність;
- Прямі методи наведення, що забезпечують можливість розрахунку завдання в польоті;
- Системи терморегулювання, необхідні при безперервній роботі системи управління в пусковій установці;
На твердопаливних ракетах четвертого покоління впроваджені:
- Нові способи керування польотом: система «вдуву» камерного газу, сопло, що гойдається і відхилення головного відсіку;
- Складувані у вихідному положенні насадки розтрубів соплових блоків;
- Нові палива з унікальними енергетичними та експлуатаційними характеристиками та оптимальні форми зарядів на їхній основі;
- Оптимальні конструкції маршових твердопаливних ракетних двигунів (корпуси типу «кокон», центральні частково втоплені сопла);
- Нові конструкційні, теплозахисні і ерозійно-стійкі матеріали.
Розгортання цих комплексів стало основою для ведення переговорів з вироблення нової угоди з реального скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
Незавершені розробки
Деякі проектні пропозиції та роботи зі стратегічної зброї не були втілені як зразки, прийняті на озброєння РВСП, ВМФ і ВПС СРСР.
Не були сприйняті технічні пропозиції щодо рідинних ракет середньої дальності Р-22 та Р-24 і важкої міжконтинентальної балістичної ракети Р-46.
Для прискорення створення ракет Р-14 та Р-16 на стадії ескізного проекту були припинені і передані разом з проектно-конструкторською документацією до СКБ-385 роботи щодо ракет системи Д-3 і Р-21 системи Д-4 для оснащення підводних човнів проекту 639.
Зважаючи на недоцільність, було припинено розробку бойового варіанту ракети Р-56 після випуску ескізного проекту.
Подальша розробка ракет легкого класу Р-37 на стадії ескізного проекту і Р-26 при виході на припинилася у зв'язку з ухваленням рішення про створення ракетних комплексів УР-100 і Р-36, Через недостатню, за оцінками ГУРВО, бойову ефективність після випуску ескізного проекту і виготовлення макету припинилися роботи з малогабаритної одноступеневої МБРР-38 [8К610].
З 1966 по 1973 неодноразово, з причин недостатньої ефективності бойового оснащення і високої вартості ракетних комплексів, відхилялися ескізні проекти ракет (15Ж41) з трьома варіантами базування і (15Ж43) зі залізничним і шахтним типами старту.
Тимчасові невдачі при стали приводом для зупинки серійного виготовлення та припинення всіх робіт з ракетного комплексу РТ-20П з ракетою 8КЕ9. Вся робоча документація, проектно-методичні та звітні матеріали були передані , що розробляв ракету (15Ж42) за аналогічними тактико-технічними характеристиками.
Неодноразово змінювалися вимоги і до ракет комплексу (15Ж44 і 15Ж52), не прийнятих на озброєння, незважаючи на проведення повного циклу відпрацювання та з позитивними результатами.
Останніми незавершеними розробками бойових ракетних комплексів стали теми: «Кречет», «Спис-Р» та .
1991 були розроблені аванпроекти ракетних комплексів п'ятого покоління і , але переговори за Договором ОСВ-2 і розпад СРСР зупинили їхню розробку.
Бойові ракетні комплекси незалежної України
Інформація в цьому розділі застаріла. (травень 2017) |
З набуттям незалежності Україною, балістичні ракети з ядерними бойовими блоками не вписувалися в концепцію оборонної доктрини країни. Тому ракети подібного класу були знищені.
Натомість в Україні залишалися на озброєнні оперативно-тактичні комплекси «Точка-У» та «СКАД». В ДКБ «Південне» стартували роботи над розробкою вітчизняного оперативно-тактичного ракетного комплексу.
З 2006 створюється багатофункціональний оперативно-тактичний ракетний комплекс «Сапсан» із дальністю стрільби не більше перевищувати 350 км.
Посилання
- КБ Південне [ 5 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bojovi raketni kompleksi rozrobki DKB Pivdenne stvoryuvalisya za chasiv SRSR dlya dostavki yadernih zaryadiv na teritoriyu potencijnogo protivnika PeredumoviDalni bombarduvalniki Pislya Drugoyi svitovoyi vijni z urahuvannyam yiyi dosvidu formuvalisya napryamki podalshogo rozvitku ozbroyen Pid chas vijni stalo ochevidnim yake znachennya maye znishennya vazhlivih ob yektiv vijskovogo ta ekonomichnogo potencialu v tilu protivnika Dlya virishennya cih zavdan vikoristovuvalisya dalni bombarduvalniki Z yavilosya pragnennya stvoriti vid ozbroyennya yakij zgodom nazvali strategichnim nastupalnim ozbroyennyam Najvazhlivishim elementom strategichnih nastupalnih ozbroyen ye nosiyi yadernih boyepripasiv riznogo tipu Pershim zrazkom takogo ozbroyennya stali bombarduvalniki SShA B 29 kilkist yakih shvidko naroshuvalosya 1953 v SRSR buv viprobuvanij termoyadernij zaryad i takim chinom stvoreno pershij osnovnij element strategichnih nastupalnih ozbroyen yaderni boyepripasi Pislya cogo bulo neobhidno stvoriti nosiyi Osnovnimi vimogami do nih na toj chas buli dalnist diyi blizka do mizhkontinentalnoyi masa yadernogo bojovogo bloku ponad tonnu vidhilennya vid tochki pricilyuvannya ne bilshe kilkoh kilometriv Taki vimogi mogli buti vikonani bombarduvalnikami okrim dalnosti diyi Cej nedolik mozhna bulo kompensuvati nablizhennyam do meti bazovih aerodromiv yak i robili VPS SShA Dlya SRSR takij shlyah buv neprijnyatnij cherez vidsutnist do pochatku 1950 h rokiv vazhkih bombarduvalnikiv i baz dlya nih poblizu kordoniv jmovirnih protivnikiv Krim togo nedolikami bombarduvalnikiv buli trivalist polotu do meti ta vrazlivist dlya zasobiv protipovitryanoyi oboroni Tomu i v SRSR i v SShA v pershi povoyenni roki bulo viznano za neobhidne stvorennya balistichnih raket dalnoyi diyi Raketi U 2 j svitovij vijni v armiyah nizki krayin perebuvali na ozbroyenni bojovi reaktivni snaryadi na bezdimnomu porosi Ale yihni osnovni harakteristiki buli na odin dva poryadki nizhche vid neobhidnih dlya nosiyiv strategichnih nastupalnih ozbroyen tomu stvorennya balistichnih raket dalnoyi diyi na osnovi yihnogo vdoskonalennya bulo nemozhlivo Fahivci zauvazhili sho vikoristannya dviguniv na ridkomu palivi mozhe zabezpechiti istotne zbilshennya shvidkosti i dalnosti polotu raket cherez bilshij zapas energiyi ridkih paliv nizh u porohiv tomu raketi z ridinnimi raketnimi dvigunami budut mati krashi masovi harakteristiki Najintensivnishi doslidzhennya i rozrobki ridinnih raketnih dviguniv i raket na yih osnovi vidbuvalisya v Nimechchini pochinayuchi z 1930 h rokiv Stvorennya raketi A 4 v pershij polovini 1940 h rokiv bulo vidatnim dosyagnennyam na shlyahu rozvitku novogo vidu ozbroyennya Tomu yedinim zrazkom raketi chasiv kincya vijni yaka mogla rozglyadatisya yak prototip balistichnih raket dalnoyi diyi bula raketa Nimechchini A 4 vidoma yak Fau 2 U raketi A 4 vikoristovuvalisya ridki komponenti paliva etilovij spirt i kisen V SRSR i SShA zvernuli osoblivu uvagu na cyu raketu i vzhili zahodiv dlya otrimannya vsih nayavnih vidomostej i materialiv sho dozvolyayut maksimalno vikoristovuvati nimeckij dosvid pri stvorenni balistichnih raket dalnoyi diyi Pochalisya roboti z vivchennya radyanskimi fahivcyami nimeckoyi raketnoyi tehniki na teritoriyi Shidnoyi Yevropi sho zavershilisya vihodom 1946 postanovi uryadu pro rozvitok reaktivnogo ozbroyennya stvorennya naukovo doslidnickih institutiv konstruktorskih byuro viprobuvalnih centriv i vidilennya doslidnickih zavodiv Pershe pokolinnya bojovih raket Golovnoyu organizaciyeyu z balistichnih raket dalnoyi diyi buv viznachenij NDI 88 de rozrobku ocholiv Sergij Korolov Pid jogo kerivnictvom z vikoristannyam dosvidu nimeckih fahivciv bula vidtvorena nimecka raketa A 4 nazvana R 1 rozroblena raketa R 2 proektuvalasya persha strategichna raketa R 5 i yiyi variant z yadernim bojovim blokom Palivo z vikoristannyam zridzhenogo kisnyu sho zastosovuvalosya v raketah R 1 R 2 bulo zruchnim dlya stvorennya pershih balistichnih raket dalnoyi diyi Kisen potuzhnij okislyuvach i vikoristannya jogo z efektivnim palnim dozvolyaye otrimati visokij pitomij impuls Kisen i spirt ne agresivni sho polegshuye viprobuvannya ta ekspluataciyu dviguniv i raket Ci komponenti deshevi yihnye masove virobnictvo vzhe bulo osvoyeno Cimi perevagami i viznachayetsya vibir paliva dlya pershih balistichnih raket dalnoyi diyi i mizhkontinentalnih balistichnih raket Odnak take palivo maye istotnij nedolik sho robit nedocilnim zastosuvannya jogo v bojovih raketah ridkij kisen potribno postijno zberigati na bojovij poziciyi v specialnih cisternah Raketa ne mozhe dovgotrivalo perebuvati zapravlenoyu a popovnennya cistern z yakih viparovuyetsya kisen maye vidbuvatisya na roztashovanomu nepodalik kisnevomu zavodi tomu startovij kompleks staye gromizdkim a jogo maskuvannya uskladnyuyetsya Pidgotovka takoyi raketi do zapusku skladna dovgotrivala boyegotovnist raketnogo kompleksu vkraj nizka Pevnim nedolikom raket R 2 R 5 R 7 bulo takozh zastosuvannya na nih nezahishenih vid zovnishnih pereshkod sistem bichnoyi radiokorekciyi i radioupravlinnya dalnistyu sho vimagli rozmishennya v rajoni startu dvoh radiolokacijnih stancij ta punktu radioupravlinnya Zvazhayuchi na ce Upravlinnya nachalnika reaktivnogo ozbroyennya sho zamovlyalo ta ekspluatuvalo bojovi raketi vimagalo shob majbutni raketi buli pereshkodozahishenimi zberigalisya prihovano j buli maksimalno gotovimi do zapusku Pochalisya doslidzhennya mozhlivosti stvorennya balistichnih raket dalnoyi diyi z dvigunami sho pracyuyut na visokokiplyachih komponentah paliva yaki dovgo zberigayutsya Osvoyennya takih paliv viyavilosya skladnim ale visokokiplyachi komponenti zabezpechuvali trivale perebuvannya raketi zapravlenoyu j istotno pidvishiti boyegotovnist U NDI 88 de v ramkah specialnoyi naukovo doslidnoyi temi rozglyadalasya efektivnist riznih komponentiv paliva poslidovnim prihilnikom ideyi vikoristannya visokokiplyachih komponentiv paliva buv Mihajlo Yangel Na pochatku 1950 h rokiv vin pracyuvav zastupnikom Golovnogo konstruktora OKB 1 a potim direktorom i golovnim inzhenerom U cej period bula rozroblena persha operativno taktichna raketa SRSR na visokokiplyachomu palivi R 11 Pri odnakovij dalnosti strilbi z raketoyu R 1 vona mala vdvichi menshu startovu masu i vdvichi vishu boyegotovnist Druge pokolinnya bojovih raket Pri viprobuvannyah pershih raket OKB 586 viyavilosya sho ne buli povnistyu vikoristani mozhlivosti visokokiplyachih komponentiv paliva chas perebuvannya v zapravlenomu stani ne perevishuvav odnogo misyacya Na privedennya raket do stanu povnoyi gotovnosti do zapusku buli potribni desyatki hvilin i navit godini zalezhno vid pochatkovih umov Tomu OKB 586 v kinci 1950 h zaproponuvalo modernizuvati vsi tri vidi svoyih pershih raket poznachivshi yih vidpovidno R 22 R 24 i R 26 Persha cifra simvolizuvala drugij etap u rozrobkah strategichnih raket OKB 586 druga vkazuvala na spadkoyemnist z poperednoyu raketoyu analogichnoyi dalnosti strilbi Golovnoyu novoyu yakistyu u nih bulo ampulizovane vikonannya palivnih yemnostej i mozhlivist perebuvannya v zapravlenomu stani do odnogo roku Krim togo proponovani tehnologichni ta konstruktivni udoskonalennya zabezpechuvali znachne zmenshennya gabaritiv startovih mas i vartosti vigotovlennya Uryad ne vvazhav mozhlivim piti na takij krok oskilki na p yati zavodah povnim hodom gotuvalisya do masovogo virobnictva raket R 12 R 14 ta R 16 Vinyatki bulo zrobleno dlya raketi R 26 rozrobka yakoyi bula doruchena OKB 586 v travni 1960 dlya zamini raketi R 16 U cej chas u SShA stvoryuvalasya mizhkontinentalna balistichna raketa na visokokiplyachih komponentah paliva Titan 2 shahtnogo bazuvannya zdatna nesti yadernij zaryad velikoyi potuzhnosti V SRSR nosiya dlya yadernogo bojovogo bloku takogo klasu ne bulo ale isnuvav nadpotuzhnij termoyadernij zaryad U raketnih konstruktorskih byuro pochalisya rozrobki potuzhnih raket vazhkogo i nadvazhkogo klasiv dlya dostavki zaryadu V OKB 1 proektuvali naddaleku tristupenevu globalnu raketu GR 1 OKB 52 pidkriplene dodanimi jomu kolishnimi spivrobitnikami KB 8 Myasisheva ta Lavochkina z prileglimi zavodami i tehnichnoyu dokumentaciyeyu peredanoyi vid OKB 1 i OKB 586 zaproponuvalo tri tipi raket UR 100 UR 200 i UR rozshifrovuvalosya yak universalna raketa a cifri vkazuvali na prinalezhnist do pevnogo diapazonu startovoyi masi raketi Raketa legkogo klasu UR 100 zi startovoyu masoyu majzhe vtrichi menshoyu nizh u raketi R 16 i v pivtora razi mensh potuzhnim zaryadom golovnoyi chastini odnochasno proponuvalasya dlya protiraketnoyi oboroni Raketa serednogo klas UR 200 zi startovoyu masoyu yak u raketi R 1B Krim nesennya bojovogo zaryadu peredbachalosya vikoristannya yiyi dlya vivedennya na orbitu shtuchnih suputnikiv Zemli zasobiv protikosmichnoyi oboroni i globalnoyi morskoyi rozvidki Raketa zi startovoyu masoyu blizko 600 t mogla nesti golovnu chastinu masoyu majzhe 20 t i takozh virishuvati kosmichni zavdannya Strategichno SRSR pragnuv virishiti dva zavdannya yaknajshvidshe maksimalno narostiti zagalnu kilkist mizhkontinentalnih balistichnih raket u SShA 1962 bula semikratna perevaga i stvoriti raketu zdatnu nesti najpotuzhnishij z nayavnih yadernih bojovih blokiv dolati rozroblyuvanu sistemu protiraketnoyi oboroni trivalij chas zberigatisya zapravlenoyu pri maksimalnij boyegotovnosti Dlya vikonannya pershogo zavdannya bula obrana raketa UR 100 sho vigotovlyalasya za progresivnoyu tehnologiyeyu ekspluatuvalasya ampulizovanoyu u transportno puskovomu kontejneri z sistemoyu amortizaciyi dovgostrokovo zberigayetsya kilka rokiv zapravlenoyu v shahtnij puskovij ustanovci sproshenogo tipu Vikonannya drugogo zavdannya bulo pokladeno na novu raketu R 36 sproektovanu OKB 586 u balistichnomu 8K67 i orbitalnomu 8K69 variantah Raketi nadvazhkogo klasu buli perevedeni v rozryad kosmichnih Podalshe viprobuvannya raket R 26 i UR 200 bulo pripineno Usi progresivni tehnichni rishennya viprobuvani na raketi R 26 buli vikoristani pri stvorenni potuzhnoyi raketi R 36 Tretye pokolinnya bojovih raket Naprikinci 1960 h pochatku 1970 h v SRSR vidbuvsya yakisnij stribok u stvorenni strategichnih raketnih kompleksiv Zusillyami bagatoh naukovo doslidnickih institutiv ta konstruktorskih byuro riznih galuzej promislovosti buli rozrobleni miniatyurni pristroyi cifrovoyi obchislyuvalnoyi tehniki visokotochni komandni priladi sistem upravlinnya ta pricilyuvannya yaderni zaryadi z visokimi pitomimi harakteristikami doskonalishi rushijni ustanovki novi shemi zmicnennya puskovih ustanovok bulo vikonano znachnij obsyag teoretichnih i eksperimentalnih robit z raketodinamiki Kerivnictvo SRSR virishilo modernizuvati raketni kompleksi R 36 i UR 100 sho skladali osnovnij potencial Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya Rozrobnikam cih kompleksiv bulo dorucheno predstaviti svoyi tehnichni propoziciyi na konkursnih zasadah Vnaslidok vikonannya v 1967 1968 naukovo doslidnih robit DKB Pivdenne spilno z nizkoyu naukovo doslidnickih institutiv ta konstruktorskih byuro sformulyuvalo p yat osnovnih principiv majbutnoyi modernizaciyi strategichnih raketnih kompleksiv realizaciya yakih mala zabezpechiti yakisne pidvishennya yihnoyi bojovoyi efektivnosti Pidvishennya jmovirnosti vizhivannya raketnih kompleksiv u bud yakih umovah bojovih dij zokrema pri yadernomu i neyadernomu vplivah na nih zi zabezpechennyam podalshih zapuskiv raket dlya zavdannya garantovanogo udaru u vidpovid po cilyah jmovirnih protivnikiv Pidvishennya jmovirnosti urazhennya najvazhlivishih ob yektiv i ekonomichnih rajoniv na teritoriyi jmovirnih protivnikiv zahishenih fortifikacijnimi zasobami i perspektivnoyu sistemoyu protiraketnoyi oboroni v umovah zdijsnennya udariv u vidpovid abo na viperedzhennya Zbilshennya periodu perebuvannya raketnih kompleksiv u rezhimi avtonomiyi u nebezpechnij period i pislya otrimannya nimi nenishivnogo udaru Skorochennya trivalosti ustanovki raketnih kompleksiv na bojove cherguvannya a takozh trivalosti vikonannya ekspluatacijnih operacij pri odnochasnomu skorochenni chiselnosti obslugi na vsih etapah ekspluataciyi kompleksiv Zbilshennya garantijnogo terminu ekspluataciyi ta mizhreglamentnogo periodu ekspluataciyi raketnih kompleksiv Ci principi bulo pokladeno v osnovu tehnichnih propozicij z rozrobki troh strategichnih stacionarnih raketnih kompleksiv z raketami sho bazuyutsya v shahtnih puskovih ustanovkah z visokoyu zahishenistyu vid vrazhayuchih faktoriv yadernogo vibuhu Raketnij kompleks z ridinnoyu raketoyu osnashenoyu rozdilnoyu golovnoyu chastinoyu z desyatma bojovimi blokami abo monoblochnimi golovnimi chastinami z naboyami istotno bilshoyi potuzhnosti nizh u bojovih blokiv z rozdilnoyu golovnoyu chastinoyu 2 varianti Raketnij kompleks UR 100 z ridinnoyu raketoyu osnashenoyu monoblochnoyu golovnoyu chastinoyu Raketnij kompleks iz tverdopalivnoyu raketoyu osnashenoyu rozdilnoyu golovnoyu chastinoyu z desyatma bojovimi blokami Pershi dva kompleksi mali zaminiti nayavni kompleksi z vazhkoyu raketoyu 8K67 i legkoyu raketoyu 8K84 Tretij kompleks proponuvalosya stvoriti po gotovnosti virobnictva tverdih sumishevih paliv velikogabaritnih zaryadiv z nih korpusiv i soplovih blokiv raketnih dviguniv z polimernih kompozicijnih materialiv Specifika bojovih zavdan umovi bojovogo zastosuvannya mizhkontinentalnih balistichnih raket masovist yihnogo rozgortannya vimagali polipshennya takih harakteristik Efektivnist bojovogo osnashennya raket Tochnist strilbi ta boyegotovnist Zahishenist puskovih ustanovok Ekspluatacijni vlastivosti nadijnist i garantijni termini ekspluataciyi kompleksu Tehnichni propoziciyi shodo modernizaciyi ridinnih raketnih kompleksiv DKB Pivdenne predstavilo 1968 V osnovu propozicij doopracovanih 1969 buli pokladeni taki osnovni principi realizovani v podalshij rozrobci Rozrobka avtonomnoyi sistemi upravlinnya na bazi bortovoyi cifrovoyi obchislyuvalnoyi mashini ta kompleksu komandnih priladiv pidvishenoyi tochnosti Stvorennya bagatoblochnoyi golovnoyi chastini z individualnim navedennyam bojovih blokiv u tochki pricilyuvannya Stvorennya malogabaritnih bojovih blokiv z polipshenimi masovimi i balistichnimi harakteristikami stijkih do vrazhayuchih chinnikiv yadernogo vibuhu Napracyuvannya kompleksu zasobiv podolannya protiraketnoyi oboroni suprotivnika sho maye pomilkovi cili pracezdatni na pozaatmosfernij chastini trayektoriyi i v atmosferi Povna ampulizaciya palivnih sistem stupeniv raketi Ekspluataciya raketi na vsih etapah u transportno puskovomu kontejneri rozmishennya na transportno puskovomu kontejneri vsogo tehnologichnogo obladnannya ta aparaturi neobhidnih pri bojovomu cherguvanni i zapusku raketi Minometnij start raketi z transportno puskovogo kontejneru sho rozmishuyetsya v shahtnij puskovij ustanovci Zapusk dviguniv stupeniv raketi v nevagomosti pislya vihodu raketi z transportno puskovogo kontejneru Principovo nova shema rozmishennya raketi v puskovij ustanovci pidviska yiyi v sistemi amortizaciyi yaka zakriplyuyetsya u verhnij chastini shahtnoyi sporudi Unifikaciya budivelnoyi chastini puskovoyi ustanovki ta komandnogo punktu R 36M2 Najprincipovishim momentom u vibori napryamku stvorennya kompleksu stalo uhvalennya rishennya pro rozrobku sistemi upravlinnya raketi na bazi bortovoyi cifrovoyi obchislyuvalnoyi mashini yaka u poyednanni z cifrovoyu nazemnoyu aparaturoyu sho rozmishuyetsya na transportno puskovomu kontejneri ye centralnim blokom upravlinnya sho obchislyuye vsi matematichni i logichni zadachi z visokoyu tochnistyu nadijnistyu i shvidkodiyeyu Zastosuvannya na raketi cifrovogo obchislyuvalnogo kompleksu dozvolilo zabezpechiti Virishennya povnoyi navigacijnoyi zadachi i zmenshennya metodichnih pomilok sistemi upravlinnya Mozhlivist pidvishennya tochnosti strilbi viznachennyam ta obrahuvannyam sistematichnih instrumentalnih pohibok Operativne distancijne perenacilennya raket u period bojovogo cherguvannya z bud yakoyi zi zazdalegid zaplanovanih cilej Pidvishennya nadijnosti bojovogo raketnogo kompleksu zavdyaki operativnomu otrimannyu informaciyi pro bojovij stan raketi sistem transportno puskovogo kontejneru i puskovoyi ustanovki zabezpechennya mozhlivosti svoyechasnogo viyavlennya i usunennya nespravnostej Povnu avtomatizaciyu upravlinnya vsima sistemami puskovoyi ustanovki transportno puskovogo kontejneru i raketi pri perebuvanni kompleksu na bojovomu cherguvanni i pusku raketi Pricilyuvannya raketi za azimutom zabezpechuyetsya povnistyu avtonomnoyu sistemoyu bez vikoristannya nazemnoyi geodezichnoyi merezhi v sistemi pricilyuvannya vikoristovuyutsya avtomatichnij girokompas i kvantovij optichnij girometr sho rozmishuyutsya v puskovij ustanovci Sistema pricilyuvannya zabezpechuye pervinne viznachennya azimuta bazovogo napryamu pri ustanovci raketi na bojove cherguvannya i zberigannya jogo v procesi bojovogo cherguvannya zokrema pri yadernomu vplivi na puskovu ustanovku i vidnovlennya azimuta bazovogo napryamku pislya vplivu Propoziciyi rozglyadalisya na Radi oboroni SRSR v serpni 1969 Perspektivnist i obgruntovanist tehnichnih propozicij KB Pivdenne stali pidstavoyu dlya rishennya doruchiti jomu rozrobku oboh modernizovanih kompleksiv sho oderzhali poznachennya R 36M i UR 100 z raketami 15A14 i 15A15 vidpovidno Eskiznij proekt raketi 15A14 buv rozroblenij u grudni 1969 Raketa 15A15 eskiznij proekt yakoyi buv rozroblenij u veresni 1970 rozroblyalasya i vidpracovuvalasya z maksimalnim vikoristannyam tehnichnih rishen vzhe doslidzhenih dlya raketi 15A14 Visokij stupin spadkoyemnosti spriyav priskorenim tempam vidpracyuvannya raketi 15A15 Lotni viprobuvannya cih raket pochalisya praktichno odnochasno Chetverte pokolinnya bojovih raket Raketni kompleksi chetvertogo pokolinnya stvoryuvalisya yak osnova strategichnih yadernih sil dlya pidtrimki vijskovo strategichnogo paritetu na period 1990 2000 i yak bazovi zi stvorennya zahodiv protidiyi amerikanskij bagatoeshelonovanij sistemi protiraketnoyi oboroni z elementami kosmichnogo bazuvannya Pri stvorenni cih kompleksiv vidbuvalosya podalshe vdoskonalennya taktiko tehnichnih harakteristik ridinnih mizhkontinentalnih balistichnih raket i uspishne zavershennya cikliv bagatorichnih poshukovih eksperimentalnih i doslidno konstruktorskih rozrobok z tverdopalivnimi Osnovnim zavdannyam bulo zabezpechennya nevrazlivosti pri protistoyanni raketam z vinyatkovo visokoyu tochnistyu strilbi Ce zumovilo poyavu novih dlya radyanskoyi praktiki napryamkiv Raketa v skladi zaliznichnogo raketnogo kompleksu Stvorennya raket zdatnih startuvati bezposeredno v umovah vplivu yadernogo udaru po pozicijnomu rajonu Stvorennya tverdopalivnih raket mobilnogo bazuvannya zhivuchist yakih dosyagalasya b zavdyaki ruhlivosti j neviznachenosti miscya perebuvannya Obidva ci napryami buli realizovani v rozrobkah DKB Pivdenne U nih vtililisya taki novi rishennya Sistema upravlinnya na osnovi stijkoyi elementnoyi bazi zi shemno algoritmichnim zahistom sho zabezpechuye pracezdatnist pri vplivi yadernogo vibuhu Bagatofunkcionalne pokrittya po vsij dovzhini raketi dlya zahistu vid vrazhayuchih vpliviv Postijno uvimknuti komandni priladi sho zabezpechilo visoku boyegotovnist Pryami metodi navedennya sho zabezpechuyut mozhlivist rozrahunku zavdannya v poloti Sistemi termoregulyuvannya neobhidni pri bezperervnij roboti sistemi upravlinnya v puskovij ustanovci Na tverdopalivnih raketah chetvertogo pokolinnya vprovadzheni Novi sposobi keruvannya polotom sistema vduvu kamernogo gazu soplo sho gojdayetsya i vidhilennya golovnogo vidsiku Skladuvani u vihidnomu polozhenni nasadki roztrubiv soplovih blokiv Novi paliva z unikalnimi energetichnimi ta ekspluatacijnimi harakteristikami ta optimalni formi zaryadiv na yihnij osnovi Optimalni konstrukciyi marshovih tverdopalivnih raketnih dviguniv korpusi tipu kokon centralni chastkovo vtopleni sopla Novi konstrukcijni teplozahisni i erozijno stijki materiali Rozgortannya cih kompleksiv stalo osnovoyu dlya vedennya peregovoriv z viroblennya novoyi ugodi z realnogo skorochennya strategichnih nastupalnih ozbroyen Nezaversheni rozrobkiDeyaki proektni propoziciyi ta roboti DKB Pivdenne zi strategichnoyi zbroyi ne buli vtileni yak zrazki prijnyati na ozbroyennya RVSP VMF i VPS SRSR Ne buli sprijnyati tehnichni propoziciyi shodo ridinnih raket serednoyi dalnosti R 22 ta R 24 i vazhkoyi mizhkontinentalnoyi balistichnoyi raketi R 46 Dlya priskorennya stvorennya raket R 14 ta R 16 na stadiyi eskiznogo proektu buli pripineni i peredani razom z proektno konstruktorskoyu dokumentaciyeyu do SKB 385 roboti shodo raket sistemi D 3 i R 21 sistemi D 4 dlya osnashennya pidvodnih chovniv proektu 639 Zvazhayuchi na nedocilnist bulo pripineno rozrobku bojovogo variantu raketi R 56 pislya vipusku eskiznogo proektu Podalsha rozrobka raket legkogo klasu R 37 na stadiyi eskiznogo proektu i R 26 pri vihodi na pripinilasya u zv yazku z uhvalennyam rishennya pro stvorennya raketnih kompleksiv UR 100 i R 36 Cherez nedostatnyu za ocinkami GURVO bojovu efektivnist pislya vipusku eskiznogo proektu i vigotovlennya maketu pripinilisya roboti z malogabaritnoyi odnostupenevoyi MBRR 38 8K610 Z 1966 po 1973 neodnorazovo z prichin nedostatnoyi efektivnosti bojovogo osnashennya i visokoyi vartosti raketnih kompleksiv vidhilyalisya eskizni proekti raket 15Zh41 z troma variantami bazuvannya i 15Zh43 zi zaliznichnim i shahtnim tipami startu Timchasovi nevdachi pri stali privodom dlya zupinki serijnogo vigotovlennya ta pripinennya vsih robit z raketnogo kompleksu RT 20P z raketoyu 8KE9 Vsya robocha dokumentaciya proektno metodichni ta zvitni materiali buli peredani sho rozroblyav raketu 15Zh42 za analogichnimi taktiko tehnichnimi harakteristikami Neodnorazovo zminyuvalisya vimogi i do raket kompleksu 15Zh44 i 15Zh52 ne prijnyatih na ozbroyennya nezvazhayuchi na provedennya povnogo ciklu vidpracyuvannya ta z pozitivnimi rezultatami Ostannimi nezavershenimi rozrobkami bojovih raketnih kompleksiv DKB Pivdenne stali temi Krechet Spis R ta 1991 buli rozrobleni avanproekti raketnih kompleksiv p yatogo pokolinnya R 36MZ Ikar i RT 23M Yermak ale peregovori za Dogovorom OSV 2 i rozpad SRSR zupinili yihnyu rozrobku Bojovi raketni kompleksi nezalezhnoyi UkrayiniInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2017 Z nabuttyam nezalezhnosti Ukrayinoyu balistichni raketi z yadernimi bojovimi blokami ne vpisuvalisya v koncepciyu oboronnoyi doktrini krayini Tomu raketi podibnogo klasu buli znisheni Natomist v Ukrayini zalishalisya na ozbroyenni operativno taktichni kompleksi Tochka U ta SKAD V DKB Pivdenne startuvali roboti nad rozrobkoyu vitchiznyanogo operativno taktichnogo raketnogo kompleksu Z 2006 stvoryuyetsya bagatofunkcionalnij operativno taktichnij raketnij kompleks Sapsan iz dalnistyu strilbi ne bilshe perevishuvati 350 km PosilannyaKB Pivdenne 5 listopada 2018 u Wayback Machine ros