Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боженішки урвич (з болг. Боженицька фортеця) — зруйнована середньовічна кам'яна фортеця в Софійській області в Болгарії, археологічна пам'ятка зі статусом об'єкта національного значення. Археологічне дослідження фортеці розпочато в 1918 році, коли на скелі під корінням вікового дерева, що впало після бурі, виявили середньовічний напис.
| Боженішки урвич | |
|---|---|
 | |
| 42°59′44″ пн. ш. 23°49′26″ сх. д. / 42.995713888916775° пн. ш. 23.82390555558377798° сх. д.Координати: 42°59′44″ пн. ш. 23°49′26″ сх. д. / 42.995713888916775° пн. ш. 23.82390555558377798° сх. д. | |
| Країна |  Болгарія |
| Розташування | Божениця |
| Тип | фортеця і археологічна пам'ятка |
  Боженішки урвич Боженішки урвич (Болгарія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Розташування
Фортеця розташована на північному схилі хребта Лакавиця на висоті 750 м над рівнем моря, за три кілометри на південь від села Божениця і за двадцять кілометрів від Ботевграда в Софійській області. Асфальтова муніципальна дорога біля підніжжя фортеці прокладена до бази відпочинку «Урвич», звідти до фортеці веде розмічена стежка. Піший шлях від бази до археологічної пам'ятки займає близько двадцяти хвилин.
Історія
Археологічні дослідження, проведені в 1972 році, показали, що ця територія була заселена ще в доісторичну епоху. Перші фортечні споруди датуються V—VI століттям і є частиною ранньовізантійської оборонної системи. Фортеця досягла розквіту в ХІІІ-XIV століттях, коли було побудовано зовнішній фортечний мур, який перегороджував єдиний підхід до споруди з північної сторони. В кінці XIV століття тут знаходилася штаб-квартира боярина Огнєна (Огняна) — [en] часів правління царя Івана Шишмана.
Боженицький напис
Про існування фортеці вчені дізналися взимку 1918—1919 року, коли під корінням вікового явора в місцевості Градището виявили унікальну середньовічну письмову пам'ятку зі словами Софійського правителя севаста Огняна. Артефакт виявив боженицький пастух Недялко Уменковски. Академік Петро Мутафчиев прочитав і інтерпретував боженицький напис. Вчений зауважив, що різьбяр, який виконував напис, «не подбав наперед про розрахунок розміру поверхні, на якій працював. Він почав з великих літер, але, бачачи, що наявного місця недостатньо, зменшив розмір букв і збільшив, де було можливо, довжину рядків…».
Мутафчиев прочитав напис так:
Аз Драгомир писах. Аз, севаст Огнян, бях при цар Шишман кефалия и много зло патих. В това време турците воюваха. Аз поддържах вярата на Шишмана царя. (Я, Драгомир, писав. Я, севаст Огнян, був кефалом у царя Шишмана і дуже страждав. В той час воювали турки. Я підтримував віру царя Шишмана.)
За твердженнями дослідників, боженицький напис унікальний в своєму роді, має історичне та філологічне значення.
Археологія
У 1966 році середньовічну фортецю було оголошено об'єктом національного значення. У 1971 році члени експедиції, названої «Севаст», почали перші розкопки. У складі експедиції під керівництвом Павла Дишева працював Васіл Димитров, редактор газети «Ботевградски пламък» Митрофан Велеви, архітектор Йордан Йорданов. Першими знайденими предметами виявилися кераміка і ранньовізантійські монети епохи Юстина I (518—527) і Юстиніана I (527—565), які свідчать, що в цей період, ймовірно, було побудовано фортецю. Команді знадобилося вісім років, щоб повністю розкрити фортецю, а подальші зусилля були спрямовані на консервацію і реставрацію пам'ятника. При розкопках виявлено три оборонних пояси, два з яких були побудовані в кінці V століття і на початку VI століття, а один в XIV столітті, за часів Івана Шишмана. Внутрішня фортечна стіна має довжину 200 метрів і ширину в окремих місцях до 2,70 метрів. Зовнішня стіна висотою 4-6 м має чотири контрфорси. Площа цитаделі 80 м2, а площа всієї фортеці становить 1600 м2. Вражають водна цистерна глибиною 10 м з рівнем води 4 м, а також каплиця, видовбана в скелі фортеці.
Біля воріт на глибині 0,2-1,5 м, було відкрито скарб, що складається з 1327 срібних грошів і півгрошів з лицем царя Івана Олександра, але перемічених ім'ям його спадкоємця царя Івана Шишмана з зображенням Богородиці з немовлям Христом на аверсі. За словами Христо Матанова монети з цього скарбу обрізані по краях для економії цінного металу, що вказує на інфляцію і складний стан державних фінансів у зв'язку з військовими діями.
З південно-західної наріжної вежі здійснювалося спостереження за навколишніми оборонними спорудами Паніца Кале в сучасному селі Липниця, Вилчиград в Литаково, Чешковград у Врачешському монастирі і Бодиловград перед гірським проходом Витиня. Вежа мала секретний вихід довжиною 7,40 м і укриття на вісім чоловік, в даний час вони заповнені землею. У північно-східній частині фортеці було виявлено вежу, скельне житло і скельну церкву зі зруйнованою скельною іконою святого Георгія Побідоносця. Відкрито і некрополь з 48 могилами і монастирський комплекс під фортецею. Біля фортечних стін виявлено сотні наконечників стріл і списів, кам'яні бойові кулі і скелети бійців, які підтверджують переказ про битву севаста Огняна з турками в 1395 році. На думку Дишева, могила Огняна знаходиться в скельному масиві перед Войводовим каменем, головним спостережним пунктом фортеці.
Джерела
- . Исторически музей - Ботевград (болг.). 17 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- . Botevgrad.com (болг.). 19 травня 2012. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- . Balkanec.bg (болг.). 18 травня 2012. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- Христо Матанов, Залезът на средновековна България, С., изд. Изток-Запад, 2016 2016.
- . Balkanec.bg (болг.). 18 травня 2012. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bozhenishki urvich z bolg Bozhenicka fortecya zrujnovana serednovichna kam yana fortecya v Sofijskij oblasti v Bolgariyi arheologichna pam yatka zi statusom ob yekta nacionalnogo znachennya Arheologichne doslidzhennya forteci rozpochato v 1918 roci koli na skeli pid korinnyam vikovogo dereva sho vpalo pislya buri viyavili serednovichnij napis Bozhenishki urvich42 59 44 pn sh 23 49 26 sh d 42 995713888916775 pn sh 23 82390555558377798 sh d 42 995713888916775 23 82390555558377798 Koordinati 42 59 44 pn sh 23 49 26 sh d 42 995713888916775 pn sh 23 82390555558377798 sh d 42 995713888916775 23 82390555558377798Krayina BolgariyaRoztashuvannyaBozhenicyaTipfortecya i arheologichna pam yatkaBozhenishki urvichBozhenishki urvich Bolgariya Mediafajli u VikishovishiRoztashuvannyaFortecya roztashovana na pivnichnomu shili hrebta Lakavicya na visoti 750 m nad rivnem morya za tri kilometri na pivden vid sela Bozhenicya i za dvadcyat kilometriv vid Botevgrada v Sofijskij oblasti Asfaltova municipalna doroga bilya pidnizhzhya forteci prokladena do bazi vidpochinku Urvich zvidti do forteci vede rozmichena stezhka Pishij shlyah vid bazi do arheologichnoyi pam yatki zajmaye blizko dvadcyati hvilin IstoriyaArheologichni doslidzhennya provedeni v 1972 roci pokazali sho cya teritoriya bula zaselena she v doistorichnu epohu Pershi fortechni sporudi datuyutsya V VI stolittyam i ye chastinoyu rannovizantijskoyi oboronnoyi sistemi Fortecya dosyagla rozkvitu v HIII XIV stolittyah koli bulo pobudovano zovnishnij fortechnij mur yakij peregorodzhuvav yedinij pidhid do sporudi z pivnichnoyi storoni V kinci XIV stolittya tut znahodilasya shtab kvartira boyarina Ognyena Ognyana en chasiv pravlinnya carya Ivana Shishmana Bozhenickij napisKopiya bozhenickogo napisu v Nacionalnomu istorichnomu muzeyi Bolgariyi Pro isnuvannya forteci vcheni diznalisya vzimku 1918 1919 roku koli pid korinnyam vikovogo yavora v miscevosti Gradisheto viyavili unikalnu serednovichnu pismovu pam yatku zi slovami Sofijskogo pravitelya sevasta Ognyana Artefakt viyaviv bozhenickij pastuh Nedyalko Umenkovski Akademik Petro Mutafchiev prochitav i interpretuvav bozhenickij napis Vchenij zauvazhiv sho rizbyar yakij vikonuvav napis ne podbav napered pro rozrahunok rozmiru poverhni na yakij pracyuvav Vin pochav z velikih liter ale bachachi sho nayavnogo miscya nedostatno zmenshiv rozmir bukv i zbilshiv de bulo mozhlivo dovzhinu ryadkiv Mutafchiev prochitav napis tak Az Dragomir pisah Az sevast Ognyan byah pri car Shishman kefaliya i mnogo zlo patih V tova vreme turcite voyuvaha Az poddrzhah vyarata na Shishmana carya Ya Dragomir pisav Ya sevast Ognyan buv kefalom u carya Shishmana i duzhe strazhdav V toj chas voyuvali turki Ya pidtrimuvav viru carya Shishmana Za tverdzhennyami doslidnikiv bozhenickij napis unikalnij v svoyemu rodi maye istorichne ta filologichne znachennya ArheologiyaBozhenishki urvich Bozhenishki urvich U 1966 roci serednovichnu fortecyu bulo ogolosheno ob yektom nacionalnogo znachennya U 1971 roci chleni ekspediciyi nazvanoyi Sevast pochali pershi rozkopki U skladi ekspediciyi pid kerivnictvom Pavla Disheva pracyuvav Vasil Dimitrov redaktor gazeti Botevgradski plamk Mitrofan Velevi arhitektor Jordan Jordanov Pershimi znajdenimi predmetami viyavilisya keramika i rannovizantijski moneti epohi Yustina I 518 527 i Yustiniana I 527 565 yaki svidchat sho v cej period jmovirno bulo pobudovano fortecyu Komandi znadobilosya visim rokiv shob povnistyu rozkriti fortecyu a podalshi zusillya buli spryamovani na konservaciyu i restavraciyu pam yatnika Pri rozkopkah viyavleno tri oboronnih poyasi dva z yakih buli pobudovani v kinci V stolittya i na pochatku VI stolittya a odin v XIV stolitti za chasiv Ivana Shishmana Vnutrishnya fortechna stina maye dovzhinu 200 metriv i shirinu v okremih miscyah do 2 70 metriv Zovnishnya stina visotoyu 4 6 m maye chotiri kontrforsi Plosha citadeli 80 m2 a plosha vsiyeyi forteci stanovit 1600 m2 Vrazhayut vodna cisterna glibinoyu 10 m z rivnem vodi 4 m a takozh kaplicya vidovbana v skeli forteci Bilya vorit na glibini 0 2 1 5 m bulo vidkrito skarb sho skladayetsya z 1327 sribnih groshiv i pivgroshiv z licem carya Ivana Oleksandra ale peremichenih im yam jogo spadkoyemcya carya Ivana Shishmana z zobrazhennyam Bogorodici z nemovlyam Hristom na aversi Za slovami Hristo Matanova moneti z cogo skarbu obrizani po krayah dlya ekonomiyi cinnogo metalu sho vkazuye na inflyaciyu i skladnij stan derzhavnih finansiv u zv yazku z vijskovimi diyami Z pivdenno zahidnoyi narizhnoyi vezhi zdijsnyuvalosya sposterezhennya za navkolishnimi oboronnimi sporudami Panica Kale v suchasnomu seli Lipnicya Vilchigrad v Litakovo Cheshkovgrad u Vracheshskomu monastiri i Bodilovgrad pered girskim prohodom Vitinya Vezha mala sekretnij vihid dovzhinoyu 7 40 m i ukrittya na visim cholovik v danij chas voni zapovneni zemleyu U pivnichno shidnij chastini forteci bulo viyavleno vezhu skelne zhitlo i skelnu cerkvu zi zrujnovanoyu skelnoyu ikonoyu svyatogo Georgiya Pobidonoscya Vidkrito i nekropol z 48 mogilami i monastirskij kompleks pid forteceyu Bilya fortechnih stin viyavleno sotni nakonechnikiv stril i spisiv kam yani bojovi kuli i skeleti bijciv yaki pidtverdzhuyut perekaz pro bitvu sevasta Ognyana z turkami v 1395 roci Na dumku Disheva mogila Ognyana znahoditsya v skelnomu masivi pered Vojvodovim kamenem golovnim sposterezhnim punktom forteci Dzherela Istoricheski muzej Botevgrad bolg 17 serpnya 2017 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Botevgrad com bolg 19 travnya 2012 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Balkanec bg bolg 18 travnya 2012 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Hristo Matanov Zalezt na srednovekovna Blgariya S izd Iztok Zapad 2016 2016 Balkanec bg bolg 18 travnya 2012 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Div takozhUrvich