Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бланес — місто та муніципалітет, розташовано в автономній області Каталонія Іспанії, в провінції Жирона, у кумарці Сельва. Це — популярне туристичне місто Коста-Брава та вважається його початком. Також Бланес відомий щорічним конкурсом феєрверків.
| Бланес | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Іспанія | ||||
| Регіон | Селба Жирона | ||||
| |||||
| Номерний знак | GI | ||||
| Офіційна мова | каталанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 41 653 осіб (2023)[3] | ||||
| Етнікон | італ. bladense | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 17,7 км²[4] | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 13±1 м | ||||
| - мінімальна | 13±1 м | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Губернатор | d | ||||
| Вебсайт | blanes.cat | ||||
 | |||||
| |||||
Географія
Бланес розташований на узбережжі Середземного моря, за 70 км на північний схід від Барселони. Бланес має загальну площу 1784 га, середню висоту 13 м. Найбільшими висотами Бланеса є пагорб Вілар висотою 269 метрів і гора Сант-Жуан висотою 166 метрів. По території міста протікає не велика річка Бланес. На південній частині муніципалітету протікає річка [ca]. Узбережжя міста виходить на зручну затоку, в якій облаштовано порт.
Морське положення Бланеса зумовлює його клімат. Місто розташовано в середземноморському кліматі субтропічного кліматичного поясу. Середня річна температура зареєстрована близько 16º C, літній сезон — сухий, зима — прохолодна та волога.
З загальної площі муніципалітету територія міста становить 514,35 га, сільськогосподарські угіддя — 221,28 га, ліси — 887,13 га. В Бланес розповсюджені середземноморські ліси (дуб, граб, сосна біла, сосна італійська), з маквісом, де домінують європейські маслини (Olea europaea) і ріжкові дерева (Ceratonia siliqua). На узбережжі існують ділянки з невисокими чагарниковими заростями, відомими як гарига.
Історія
Історія Бланеса починається з заселення іберійців. Корінним населенням цієї території були ібери з племені [ca]. Романізація Бланеса та його околиць почалася приблизно в третьому столітті до нашої ери. Стратегічне розташування міста поряд з річкою та зручною затокою було привабливе для будівництва порту та розвитку торгівлі. Після припинення римського панування ця територія, як й більша частина Пірінейського півострова, була послідовно завойована готами, маврами та невдовзі християнами. Бланес у 8 столітті зазнав кількох набігів арабів.
Перша документальна згадка про місто датується 974 роком і відповідає приналежності церкви у Сант-Пере-де-Родес. З середини 13 століття в місті з'являються будівлі, побудовані християнами: [ca], будівля Парафіяльної церкви і міські стіни.
У 17 столітті під час Каталонського повстання Бланес був практично спалений дотла.
Замок Бланес згадується в 1002 році в документі про володіння віконтом Жирони, і приблизно в 1050 році документи підтверджують про володіння замком графом Кабрерас. З 12 по 14 століття панування над жителями міста здійснювалося родиною Бланес.
З 12 століття в різних джерелах згадується порт Бланес. Його відвідували християнські кораблі, папські галери Бенедикта XIII (13 століття), кораблі з Біскеї, Кастильї та Майорки (16 століття). В місті була створена гільдія рибалок і моряків. Порт розширювався, було побудовані верфі. Робота порту сприяла створенню морської школи.
Протягом усього 18 століття економіка міста пережила період зростання, заснований на роботі порту та верфей. Наприкінці століття в Бланесі було зареєстровано дев'ять човнів, які плавали в Америку. В місті промисловість орієнтувалась на морський транспорт, вироблялось мотузки, канати, пробки, бочки. З винограду, яки вирощували у муніципалітеті, робили вино, та відправляли до Америки.
Технічні інновації 19-го століття сприяли розвитку промисловості міста. У 1859 році через місто була прокладена залізниця з Барселони. У 1881 році на вулицях було проведено газове освітлення, а у 1889 році побудовано першу електричну установку. Але наприкінці століття місто охопила криза. Почались міграції до Америки.
Початок 20 століття знаменується побудовою пірсу та заснування фабрики Nylstar з виробництва пряжі. Під час громадянської війни (1936-39) населення міста зазнало бомбардувань і голоду, а також жорстких репресій, які будуть продовжуватися й у післявоєнному періоді. З 1959 року через політику економічної лібералізації, місто почало розвиватися в усіх сферах економіки. Велика хвиля іммігрантів, які прибули переважно з Андалусії, призвела до подвоєння населення між 1955 і 1970 роками.
У 1950-х роках Коста-Брава була визначена урядом Іспанії та місцевими підприємцями як перспективна для пляжного відпочинку, головним чином для туристів із Північної Європи та особливо Великої Британії та Франції.Туризм в Бланесі швидко зайняв перевагу. Почалось будівництво туристичної інфраструктури. Місцеві мешканці від рибальства як основного бізнесу в цьому районі почали переходити до сфери послуг.
В цей час Бланес розвинуте економічно та соціально місто, він вважається одним з найважливіших муніципалітетів в Жирона та одним з найпривабливіших районів узбережжя Коста-Брава.
Господарство
Економіка Бланес залежить насамперед від вторинного сектора (промисловість) та туристичного сектора. Вторинний сектор господарства муніципалітету має підприємства з виробництва металевих виробів, хімічна промисловість (виробництвом штучних і синтетичних волокон, виробництво пластику, виробництво парфумів і косметики), текстильна, меблева та харчова промисловість. Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні овочів, текстильної сировини, коней, великої рогатої худоби, птахівництві. В каталозі компаній Informa D&B показано 31 підприємство морського рибальства та аквакультури, 49 компаній, які займаються наданням послуг розміщення.
Місто має залізничну станцію, розташовану неподалік від автомагістралі C32 і N-II. Залізнична станція сполучається з Барселоною з періодичністю 30 хвилин. Бланес має дуже гарне сполучення з аеропортами Барселони та Жирони. Через місто проходять автомагістраль [es] (з Мадрида до Барселони та Франції). Від міста не далеко проходить головна магістраль у Каталонії [en] та Середземноморська автострада AP-7.
Сучасний автовокзал з'єднує Бланес з Льорет-де-Мар, Мальграт-де-Мар, [ca], Барселоною, Калельєю, Жироною та міжнародним аеропортом Жирона-Коста-Брава та Барселона. Влітку існує мережа круїзів, які відправляються до Ареніс-де-Мар.
Демографія
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| 1497-1553: населення, обкладене податком (п); 1717-1981: наявне населення; 1990- : зареєстроване населення | ||||||||||||||||||||
Влада Бланеса
Муніципальна рада міста складається з 21 обраної посадової особи. Муніципальні вибори 28 травня 2023 року мали такі результати: 21,72 % Партія соціалістів Каталонії — кандидат прогресу, 15,61 % — Республіканські ліві Каталонії — Муніципальна угода, 13,28 % — Спільно ми можемо, 12,13 % — Разом за Бланес, 6,55 % — Народна партія.
Вибрано було мером абсолютною більшістю голосів радників Хорді Ернандес Мартінес (Партія соціалістів Каталонії)
Фестивалі та традиції
[ca] Бланеса припадає на останній тиждень липня та триває 8 днів. Протягом цього тижня щороку проводиться Міжнародний конкурс феєрверків Коста-Брава, один із найпопулярніших у Європі.
Перша задокументована дата запуску феєрверків у Бланесі припадає на 1906 рік. З 1962 року запуски почали проводити раз на рік, а у 1970 році організували перший конкурс феєрверків. З 1958 року запуски завжди здійснюються з [ca], великої скелі, яка розділяє узбережжя Бланки на дві частини і яка символічно вважається початком Коста Брава.
Кожного вечора піротехнічна компанія представляє свою роботу публіці, яка триває до 24 хвилин. Це оцінює народне журі, яке призначається щороку.
У середині серпня Бланес святкує Фестиваль, на честь Святий [ca], римських воїнів, мучеників за християнську віру. У ці дні також запланована велика кількість культурних, музичних та спортивних заходів, наприклад, таких як регата. Найвидатнішим заходом фестивалю є Народна прогулянка «Ніч святого Боноса», під час якої з 1985 року до 5000 жителів міста та туристів здійснюють 8-кілометрову нічну ходу.
Туристичні культурні об'єкти
В електронному каталозі Інвентаризації архітектурної спадщини на сайті Женералітату Каталонії знаходяться 62 зареєстрованих об'єктів Бланесу. Деякі з них представлено у списку:
- Цивільні будівлі:
- [ca], 17 століття
- [ca], є головною публічною бібліотекою
- [ca], фермерський будинок 18 століття із каплицею
- [ca], кутова будівля в муніципалітеті Бланес, 1926 року, включена до Переліку архітектурної спадщини Каталонії.
- [ca], 17 століття
- [ca], 18 століття
- [ca], 11 століття
- [ca], 1456 року
- [ca], 14 століття
- Культові споруди:
- [ca], 14 століття
- [ca], 17 століття
- [ca], 11 століття
- , 16 століття
- [ca], 14 століття
- [ca], 10 століття
- Природні об'єкти:
- [ca]
- [ca]
Див. також
- Каталонська кухня
- Інститут статистики Каталонії (каталонською)
- Туристична мапа Бланес (каталонською)
Джерела
- AAD (2010). Museus i Centres de Patrimoni Cultural a Catalunya. Barcelona: Departament de Cultura de la Generalitat de Catalunya. с. p. 40. ISBN .
Примітки
- Relación de Municipios y sus Códigos por Provincias — Instituto Nacional de Estadística, 2019.
- art.6 // (unspecified title)
- Instituto Nacional de Estadística Municipal Register of Spain of 2023 — 2023.
- http://www.idescat.cat/pub/?id=aec&n=925&t=2016
- Idescat. El municipi en xifres. www.idescat.cat. Процитовано 4 серпня 2023.
- Situació. AJUNTAMENT DE BLANES (кат.). Процитовано 4 серпня 2023.
- PROJECTE D'ORDENACIÓ FORESTAL MUNICIPAL DE BLANES. Setembre 2021. 9 р. Процитовано 5 серпня 2023.
- Servidor d'informació:Zones especials de conservació. zec2.ctfc.cat. Процитовано 5 серпня 2023.
- Burgueño, Eugeni; del Vilar Vilà, Maria (2000). Blanda, parvum oppidum cicium romanorum. Les restes romanes (PDF). Revista Blanda (núm 3).
- Història. AJUNTAMENT DE BLANES (кат.). Процитовано 5 серпня 2023.
- Quadre de Fons de l'Arxiu Municipal de Blanes. AJUNTAMENT DE BLANES (кат.). Процитовано 5 серпня 2023.
- Industria Manufacturera en Blanes. Directorio Empresas España. Información de Empresas, Listados de Empresas. (ES) . Процитовано 5 серпня 2023.
- Listado de empresas en Blanes. Directorio Empresas España. Información de Empresas, Listados de Empresas. (ES) . Процитовано 5 серпня 2023.
- Inici - Turisme Blanes (кат.). 31 січня 2018. Процитовано 5 серпня 2023.
- Vilaweb, ред. (22.07.2008). El foc torna a encendre les nits a Blanes. Процитовано 21/4/2012.
- Diari de Girona, ред. (21/7/2010). Quaranta anys il·luminant les nits d'estiu. Процитовано 22/4/2012.
- Ajuntament de Blanes (ред.). BASES PER CONCÓRRER AL 42è CONCURS INTERNACIONAL DE FOCS D'ARTIFICI DE LA COSTA BRAVA. “TROFEU VILA DE BLANES”- 2012 (PDF). Процитовано 24/4/2012.
- Patrimoni arquitectònic. invarquit.cultura.gencat.cat. Процитовано 6 серпня 2023.
- CA L'ORENCH. invarquit.cultura.gencat.cat. Процитовано 6 серпня 2023.
- Jardí Mar i Murtra. invarquit.cultura.gencat.cat. Процитовано 6 серпня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blanes misto ta municipalitet roztashovano v avtonomnij oblasti Kataloniya Ispaniyi v provinciyi Zhirona u kumarci Selva Ce populyarne turistichne misto Kosta Brava ta vvazhayetsya jogo pochatkom Takozh Blanes vidomij shorichnim konkursom feyerverkiv Blanes kat Blanes 1 Gerb Prapor Krayina Ispaniya Region Selba Zhirona Mezhuye z susidni adminodiniciLoret de Mar Malgrat da Mar Palafolsh Tordera Nomernij znak GI Oficijna mova katalanska Naselennya povne 41 653 osib 2023 3 Etnikon ital bladense Plosha povna 17 7 km 4 Visota maksimalna 13 1 m minimalna 13 1 m Chasovij poyas UTC 1 Gubernator d Vebsajt blanes cat Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BlanesGeografiyaLandshaft mista Priroda uzberezhzhya Blanes roztashovanij na uzberezhzhi Seredzemnogo morya za 70 km na pivnichnij shid vid Barseloni Blanes maye zagalnu ploshu 1784 ga serednyu visotu 13 m Najbilshimi visotami Blanesa ye pagorb Vilar visotoyu 269 metriv i gora Sant Zhuan visotoyu 166 metriv Po teritoriyi mista protikaye ne velika richka Blanes Na pivdennij chastini municipalitetu protikaye richka ca Uzberezhzhya mista vihodit na zruchnu zatoku v yakij oblashtovano port Morske polozhennya Blanesa zumovlyuye jogo klimat Misto roztashovano v seredzemnomorskomu klimati subtropichnogo klimatichnogo poyasu Serednya richna temperatura zareyestrovana blizko 16º C litnij sezon suhij zima proholodna ta vologa Z zagalnoyi ploshi municipalitetu teritoriya mista stanovit 514 35 ga silskogospodarski ugiddya 221 28 ga lisi 887 13 ga V Blanes rozpovsyudzheni seredzemnomorski lisi dub grab sosna bila sosna italijska z makvisom de dominuyut yevropejski maslini Olea europaea i rizhkovi dereva Ceratonia siliqua Na uzberezhzhi isnuyut dilyanki z nevisokimi chagarnikovimi zarostyami vidomimi yak gariga IstoriyaIstoriya Blanesa pochinayetsya z zaselennya iberijciv Korinnim naselennyam ciyeyi teritoriyi buli iberi z plemeni ca Romanizaciya Blanesa ta jogo okolic pochalasya priblizno v tretomu stolitti do nashoyi eri Strategichne roztashuvannya mista poryad z richkoyu ta zruchnoyu zatokoyu bulo privablive dlya budivnictva portu ta rozvitku torgivli Pislya pripinennya rimskogo panuvannya cya teritoriya yak j bilsha chastina Pirinejskogo pivostrova bula poslidovno zavojovana gotami mavrami ta nevdovzi hristiyanami Blanes u 8 stolitti zaznav kilkoh nabigiv arabiv Persha dokumentalna zgadka pro misto datuyetsya 974 rokom i vidpovidaye prinalezhnosti cerkvi u Sant Pere de Rodes Z seredini 13 stolittya v misti z yavlyayutsya budivli pobudovani hristiyanami ca budivlya Parafiyalnoyi cerkvi i miski stini U 17 stolitti pid chas Katalonskogo povstannya Blanes buv praktichno spalenij dotla Gerb rodini Kabrera na gotichnomu fontani Blanesa Zamok Blanes zgaduyetsya v 1002 roci v dokumenti pro volodinnya vikontom Zhironi i priblizno v 1050 roci dokumenti pidtverdzhuyut pro volodinnya zamkom grafom Kabreras Z 12 po 14 stolittya panuvannya nad zhitelyami mista zdijsnyuvalosya rodinoyu Blanes Z 12 stolittya v riznih dzherelah zgaduyetsya port Blanes Jogo vidviduvali hristiyanski korabli papski galeri Benedikta XIII 13 stolittya korabli z Biskeyi Kastilyi ta Majorki 16 stolittya V misti bula stvorena gildiya ribalok i moryakiv Port rozshiryuvavsya bulo pobudovani verfi Robota portu spriyala stvorennyu morskoyi shkoli Protyagom usogo 18 stolittya ekonomika mista perezhila period zrostannya zasnovanij na roboti portu ta verfej Naprikinci stolittya v Blanesi bulo zareyestrovano dev yat chovniv yaki plavali v Ameriku V misti promislovist oriyentuvalas na morskij transport viroblyalos motuzki kanati probki bochki Z vinogradu yaki viroshuvali u municipaliteti robili vino ta vidpravlyali do Ameriki Tehnichni innovaciyi 19 go stolittya spriyali rozvitku promislovosti mista U 1859 roci cherez misto bula prokladena zaliznicya z Barseloni U 1881 roci na vulicyah bulo provedeno gazove osvitlennya a u 1889 roci pobudovano pershu elektrichnu ustanovku Ale naprikinci stolittya misto ohopila kriza Pochalis migraciyi do Ameriki Gotichnij fontan Pochatok 20 stolittya znamenuyetsya pobudovoyu pirsu ta zasnuvannya fabriki Nylstar z virobnictva pryazhi Pid chas gromadyanskoyi vijni 1936 39 naselennya mista zaznalo bombarduvan i golodu a takozh zhorstkih represij yaki budut prodovzhuvatisya j u pislyavoyennomu periodi Z 1959 roku cherez politiku ekonomichnoyi liberalizaciyi misto pochalo rozvivatisya v usih sferah ekonomiki Velika hvilya immigrantiv yaki pribuli perevazhno z Andalusiyi prizvela do podvoyennya naselennya mizh 1955 i 1970 rokami U 1950 h rokah Kosta Brava bula viznachena uryadom Ispaniyi ta miscevimi pidpriyemcyami yak perspektivna dlya plyazhnogo vidpochinku golovnim chinom dlya turistiv iz Pivnichnoyi Yevropi ta osoblivo Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Turizm v Blanesi shvidko zajnyav perevagu Pochalos budivnictvo turistichnoyi infrastrukturi Miscevi meshkanci vid ribalstva yak osnovnogo biznesu v comu rajoni pochali perehoditi do sferi poslug V cej chas Blanes rozvinute ekonomichno ta socialno misto vin vvazhayetsya odnim z najvazhlivishih municipalitetiv v Zhirona ta odnim z najprivablivishih rajoniv uzberezhzhya Kosta Brava Panorama Blanesa z moryaGospodarstvoZagalnij vid na port Zaliznichna stanciya Blanes Ekonomika Blanes zalezhit nasampered vid vtorinnogo sektora promislovist ta turistichnogo sektora Vtorinnij sektor gospodarstva municipalitetu maye pidpriyemstva z virobnictva metalevih virobiv himichna promislovist virobnictvom shtuchnih i sintetichnih volokon virobnictvo plastiku virobnictvo parfumiv i kosmetiki tekstilna mebleva ta harchova promislovist Silske gospodarstvo specializuyetsya na viroshuvanni ovochiv tekstilnoyi sirovini konej velikoyi rogatoyi hudobi ptahivnictvi V katalozi kompanij Informa D amp B pokazano 31 pidpriyemstvo morskogo ribalstva ta akvakulturi 49 kompanij yaki zajmayutsya nadannyam poslug rozmishennya Pam yatnik Vorota na Kosta Brava Misto maye zaliznichnu stanciyu roztashovanu nepodalik vid avtomagistrali C32 i N II Zaliznichna stanciya spoluchayetsya z Barselonoyu z periodichnistyu 30 hvilin Blanes maye duzhe garne spoluchennya z aeroportami Barseloni ta Zhironi Cherez misto prohodyat avtomagistral es z Madrida do Barseloni ta Franciyi Vid mista ne daleko prohodit golovna magistral u Kataloniyi en ta Seredzemnomorska avtostrada AP 7 Suchasnij avtovokzal z yednuye Blanes z Loret de Mar Malgrat de Mar ca Barselonoyu Kalelyeyu Zhironoyu ta mizhnarodnim aeroportom Zhirona Kosta Brava ta Barselona Vlitku isnuye merezha kruyiziv yaki vidpravlyayutsya do Arenis de Mar DemografiyaDinamika naselennya 1497 f 1515 f 1553 f 1717 1787 1857 1877 1887 1900 1910 152 204 220 1 829 3 783 5 888 5 323 5 401 4 969 5 001 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1990 1992 1994 4 943 5 912 6 361 7 039 9 492 16 020 20 178 25 632 25 928 27 246 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 27 713 28 826 30 441 32 926 35 577 37 819 39 107 40 010 39 785 39 293 1497 1553 naselennya obkladene podatkom p 1717 1981 nayavne naselennya 1990 zareyestrovane naselennyaVlada BlanesaMunicipalna rada mista skladayetsya z 21 obranoyi posadovoyi osobi Municipalni vibori 28 travnya 2023 roku mali taki rezultati 21 72 Partiya socialistiv Kataloniyi kandidat progresu 15 61 Respublikanski livi Kataloniyi Municipalna ugoda 13 28 Spilno mi mozhemo 12 13 Razom za Blanes 6 55 Narodna partiya Vibrano bulo merom absolyutnoyu bilshistyu golosiv radnikiv Hordi Ernandes Martines Partiya socialistiv Kataloniyi Festivali ta tradiciyiFeyerverk u Blanesi ca Blanesa pripadaye na ostannij tizhden lipnya ta trivaye 8 dniv Protyagom cogo tizhnya shoroku provoditsya Mizhnarodnij konkurs feyerverkiv Kosta Brava odin iz najpopulyarnishih u Yevropi Persha zadokumentovana data zapusku feyerverkiv u Blanesi pripadaye na 1906 rik Z 1962 roku zapuski pochali provoditi raz na rik a u 1970 roci organizuvali pershij konkurs feyerverkiv Z 1958 roku zapuski zavzhdi zdijsnyuyutsya z ca velikoyi skeli yaka rozdilyaye uzberezhzhya Blanki na dvi chastini i yaka simvolichno vvazhayetsya pochatkom Kosta Brava Kozhnogo vechora pirotehnichna kompaniya predstavlyaye svoyu robotu publici yaka trivaye do 24 hvilin Ce ocinyuye narodne zhuri yake priznachayetsya shoroku U seredini serpnya Blanes svyatkuye Festival na chest Svyatij ca rimskih voyiniv muchenikiv za hristiyansku viru U ci dni takozh zaplanovana velika kilkist kulturnih muzichnih ta sportivnih zahodiv napriklad takih yak regata Najvidatnishim zahodom festivalyu ye Narodna progulyanka Nich svyatogo Bonosa pid chas yakoyi z 1985 roku do 5000 zhiteliv mista ta turistiv zdijsnyuyut 8 kilometrovu nichnu hodu Turistichni kulturni ob yektiV elektronnomu katalozi Inventarizaciyi arhitekturnoyi spadshini na sajti Zheneralitatu Kataloniyi znahodyatsya 62 zareyestrovanih ob yektiv Blanesu Deyaki z nih predstavleno u spisku Civilni budivli ca 17 stolittya ca ye golovnoyu publichnoyu bibliotekoyu ca fermerskij budinok 18 stolittya iz kapliceyu ca kutova budivlya v municipaliteti Blanes 1926 roku vklyuchena do Pereliku arhitekturnoyi spadshini Kataloniyi ca 17 stolittya ca 18 stolittya ca 11 stolittya ca 1456 roku ca 14 stolittya Kultovi sporudi ca 14 stolittya ca 17 stolittya ca 11 stolittya 16 stolittya ca 14 stolittya ca 10 stolittya Prirodni ob yekti ca ca Div takozhBlanes u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Katalonska kuhnya Institut statistiki Kataloniyi katalonskoyu Turistichna mapa Blanes katalonskoyu DzherelaAAD 2010 Museus i Centres de Patrimoni Cultural a Catalunya Barcelona Departament de Cultura de la Generalitat de Catalunya s p 40 ISBN 84 393 5437 1 PrimitkiRelacion de Municipios y sus Codigos por Provincias Instituto Nacional de Estadistica 2019 d Track Q84054356d Track Q845937 art 6 unspecified title Instituto Nacional de Estadistica Municipal Register of Spain of 2023 2023 d Track Q845937d Track Q123821811 http www idescat cat pub id aec amp n 925 amp t 2016 Idescat El municipi en xifres www idescat cat Procitovano 4 serpnya 2023 Situacio AJUNTAMENT DE BLANES kat Procitovano 4 serpnya 2023 PROJECTE D ORDENACIo FORESTAL MUNICIPAL DE BLANES Setembre 2021 9 r Procitovano 5 serpnya 2023 Servidor d informacio Zones especials de conservacio zec2 ctfc cat Procitovano 5 serpnya 2023 Burgueno Eugeni del Vilar Vila Maria 2000 Blanda parvum oppidum cicium romanorum Les restes romanes PDF Revista Blanda num 3 Historia AJUNTAMENT DE BLANES kat Procitovano 5 serpnya 2023 Quadre de Fons de l Arxiu Municipal de Blanes AJUNTAMENT DE BLANES kat Procitovano 5 serpnya 2023 Industria Manufacturera en Blanes Directorio Empresas Espana Informacion de Empresas Listados de Empresas ES Procitovano 5 serpnya 2023 Listado de empresas en Blanes Directorio Empresas Espana Informacion de Empresas Listados de Empresas ES Procitovano 5 serpnya 2023 Inici Turisme Blanes kat 31 sichnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2023 Vilaweb red 22 07 2008 El foc torna a encendre les nits a Blanes Procitovano 21 4 2012 Diari de Girona red 21 7 2010 Quaranta anys il luminant les nits d estiu Procitovano 22 4 2012 Ajuntament de Blanes red BASES PER CONCoRRER AL 42e CONCURS INTERNACIONAL DE FOCS D ARTIFICI DE LA COSTA BRAVA TROFEU VILA DE BLANES 2012 PDF Procitovano 24 4 2012 Patrimoni arquitectonic invarquit cultura gencat cat Procitovano 6 serpnya 2023 CA L ORENCH invarquit cultura gencat cat Procitovano 6 serpnya 2023 Jardi Mar i Murtra invarquit cultura gencat cat Procitovano 6 serpnya 2023