Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Білою Церквою — битва, що відбулася з 23 по 25 вересня 1651 року біля міста Біла Церква під час Хмельниччини.
| Битва під Білою Церквою (1651) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
В битві військо запорізьких козаків разом з кримськотатарськими союзниками зійшлося з військами Речі Посполитої. Жодна зі сторін не здобула перемогу.
В цій ситуації сили сторін виявлялися приблизно рівними і польська сторона погодилася на примирливий діалог. Через кілька днів переговорів був підписаний Білоцерківський мир.
Передумови
Після поразки під Берестечком Б. Хмельницький, наздогнавши Іслам-Гірея III на відстані 100 км від Берестечка, разом із ним рушив до Старокостянтинова, на головну трасу Чорного шляху, сподіваючись зупинити тут частину відступаючого кримськотатарського війська, яке під впливом паніки втекло з поля бою. Але воно виявилося небоєздатним, тому вони домовилися, що частину татарського війська хан збере негайно на Синіх Водах на чолі з візиром Сефер-Газі-агою, а про готовність його до походу він повідомить українського гетьмана, надіславши гінців до Паволочі. Звідси до Берестечка Б. Хмельницький відправив полковника І. Лук'янова з наказом І. Богуну забезпечити, а Ф. Джалалію організувати вихід української армії з оточення і зосередження її після реформування в районі Білої Церкви.
Потім Богдан Хмельницький видав універсали про мобілізацію та про спорудження земляних укріплень під Білою Церквою, керувати спорудження земляних укріплень був призначений полковник Іван Богун. Зокрема, 17 липня 1651 р. Б. Хмельницький у супроводі свого штабу прибув до Білої Церкви і підписав наказ такого змісту:
«Богдан Хмельницький, гетьман, з Військом Запорізьким. Панам білоцерківському, вінницькому, брацлавському, уманському і паволоцькому полковникам бажаємо від господа бога доброго здоров'я. Повідомляємо в.м.м., що, порадившись з товариством, ми вирішили, не відкладаючи ні на тиждень, ані на два, зараз же бути готовим і разом збиратися. Тому наказуємо, щоб ті полки, що знаходяться поблизу Білої Церкви, до білоцерківського полковника вирушали, а я полки збиратиму зараз же під Корсунем, бо треба нам бути пильними, щоб наші вороги не застали нас у наших домівках. Як тільки одержите цього листа, вдень чи вночі повідомляйте про те, що у вас діється. Ми також, як тільки про що почуємо і дізнаємося, порадившись, повідомлятимемо вас. Тільки вдруге вам наказуємо, щоб ви зараз же збиралися і були готові. Орда також вже напоготові. Маємо в бозі надію, що наші вороги не матимуть успіхів. Затим доручаємо вас богу.
Даний з-під Білої Церкви, дня 17 липня 1651 року.
Богдан Хмельницький, гетьман, власною рукою».
З 23 по 25 серпня 1651 року на території села Тростинки, відбулися запеклі бої між козаками і польськими військами [1] [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Після цього польські та козацькі війська перемістилися до міста Біла Церква. Почалися бої на білоцерківських укріпленнях, в цих боях не одна сторона не могла взяти гору, давалася в знаки чисельна перевага польського війська яка була досягнута за рахунок великої кількості найманців з-за кордону. Також поляки мали перевагу через велику кількість важкої кінноти до якої входили «крилаті гусари» та «рейтари», але польська армія була нездатна прорвати потужні козацькі укріплення які козаки обороняли з неймовірною запеклістю. Обидві армії стягували до Білої Церкви додаткові війська. На поміч полякам під Білу Церкву йшли війська Януша Радзивілла, однак вони були зупинені раптовим ударом під Фастовом, який очолив особисто Хмельницький. В свою чергу на поміч козакам прийшли кримськотатарські війська. Тактичні бої на козацьких укріпленнях тривали аж до 23 вересня коли поляки зважилися на вирішальний бій.
Хід битви
23 вересня 1651 р. Миколай Потоцький підійшов до Білої Церкви і побудував своє військо у бойовий порядок для битви. Як він сам повідомляє, військо було побудоване за берестецьким порядком. Правий фланг (авангард) очолив Януш Радзивіл, лівий (ар'єргард) — Мартин Калиновський, а головні сили — Миколай Потоцький. Наблизившись до українського табору, польське військо провело декілька сутичок з татарськими та козацькими загонами, але головні сили української армії з табору для бою не вийшли. Простоявши в бойових порядках до 25 вересня, М. Потоцький вимушений був відмовитися від надії провести битву і отаборився поряд з українським табором. Він зазначає, що останній був розташований у ярах, у зручному для його захисту місці, добре забезпечений озброєнням, мав потужну фортифікацію і більше 100 тис. війська.
26 вересня відбулася військова рада в польському війську — вирішували, що робити. Становище армії було катастрофічним. На маршрутах руху поляків селяни спалювали мости, випалювали і знищували пасовиська, перешкоджали забезпеченню війська продуктами харчування. М. Потоцький опинився в повній ізоляції, до неї додалося ще оточення Б. Хмельницьким польського табору — татарські та козацькі загони чатували на польське військо день і ніч.
За оцінкою самого М. Потоцького, становище у польській армії визначалося такими факторами:
- Особовий склад найманих хоругв заявив, що строки вербовки їх закінчились, і вони підуть з табору.
- Від голоду та хвороб, що виникли на ґрунті недоїдання, вимирала піхота.
- Януш Радзивіл заявив, що він не може довго тут перебувати, оскільки залишив свій табір під Любечем і не знає, що діється на кордонах Литви.
- За свідченням полонених, з Криму на допомогу Б. Хмельницькому днями прибуде з військом кримський хан.
- Почався голод не тільки для коней, а й для всього особового складу війська.
На раді вирішили продовжити переговори з Б. Хмельницьким, щоб укласти з ним мирну угоду. Протягом 27 вересня були розглянуті всі умови договору, а наступного дня, 28 вересня 1651 р., відбулось його підписання. Б. Хмельницький і М. Потоцький присягнули на договорі.
Наслідки
Було підписано Білоцерківський договір, який перекреслив надбання Зборовської угоди. Реєстр складався з 20 тис., а козаки мали право проживати тільки в Київському воєводстві. Той, хто був записаний у реєстр з іншого регіону, мусив переселитися в це воєводство. На всю іншу територію поверталася шляхта, а також польське військо. Б. Хмельницькому заборонялося мати зносини з іноземними державами.
Література
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. — К., 1954. — С. 174—186.
- Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII століття. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 234—265.
Посилання
- Самійло ВЕЛИЧКО. Літопис [ 12 березня 2013 у Wayback Machine.].
Див. також
 | Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bilocerkivska bitva Bitva pid Biloyu Cerkvoyu bitva sho vidbulasya z 23 po 25 veresnya 1651 roku bilya mista Bila Cerkva pid chas Hmelnichchini Bitva pid Biloyu Cerkvoyu 1651 Data z 23 po 25 veresnyaMisce Bila CerkvaRezultat Bilocerkivskij mirnij dogovir V bitvi vijsko zaporizkih kozakiv razom z krimskotatarskimi soyuznikami zijshlosya z vijskami Rechi Pospolitoyi Zhodna zi storin ne zdobula peremogu V cij situaciyi sili storin viyavlyalisya priblizno rivnimi i polska storona pogodilasya na primirlivij dialog Cherez kilka dniv peregovoriv buv pidpisanij Bilocerkivskij mir PeredumoviPislya porazki pid Berestechkom B Hmelnickij nazdognavshi Islam Gireya III na vidstani 100 km vid Berestechka razom iz nim rushiv do Starokostyantinova na golovnu trasu Chornogo shlyahu spodivayuchis zupiniti tut chastinu vidstupayuchogo krimskotatarskogo vijska yake pid vplivom paniki vteklo z polya boyu Ale vono viyavilosya neboyezdatnim tomu voni domovilisya sho chastinu tatarskogo vijska han zbere negajno na Sinih Vodah na choli z vizirom Sefer Gazi agoyu a pro gotovnist jogo do pohodu vin povidomit ukrayinskogo getmana nadislavshi ginciv do Pavolochi Zvidsi do Berestechka B Hmelnickij vidpraviv polkovnika I Luk yanova z nakazom I Bogunu zabezpechiti a F Dzhalaliyu organizuvati vihid ukrayinskoyi armiyi z otochennya i zoseredzhennya yiyi pislya reformuvannya v rajoni Biloyi Cerkvi Potim Bogdan Hmelnickij vidav universali pro mobilizaciyu ta pro sporudzhennya zemlyanih ukriplen pid Biloyu Cerkvoyu keruvati sporudzhennya zemlyanih ukriplen buv priznachenij polkovnik Ivan Bogun Zokrema 17 lipnya 1651 r B Hmelnickij u suprovodi svogo shtabu pribuv do Biloyi Cerkvi i pidpisav nakaz takogo zmistu Bogdan Hmelnickij getman z Vijskom Zaporizkim Panam bilocerkivskomu vinnickomu braclavskomu umanskomu i pavolockomu polkovnikam bazhayemo vid gospoda boga dobrogo zdorov ya Povidomlyayemo v m m sho poradivshis z tovaristvom mi virishili ne vidkladayuchi ni na tizhden ani na dva zaraz zhe buti gotovim i razom zbiratisya Tomu nakazuyemo shob ti polki sho znahodyatsya poblizu Biloyi Cerkvi do bilocerkivskogo polkovnika virushali a ya polki zbiratimu zaraz zhe pid Korsunem bo treba nam buti pilnimi shob nashi vorogi ne zastali nas u nashih domivkah Yak tilki oderzhite cogo lista vden chi vnochi povidomlyajte pro te sho u vas diyetsya Mi takozh yak tilki pro sho pochuyemo i diznayemosya poradivshis povidomlyatimemo vas Tilki vdruge vam nakazuyemo shob vi zaraz zhe zbiralisya i buli gotovi Orda takozh vzhe napogotovi Mayemo v bozi nadiyu sho nashi vorogi ne matimut uspihiv Zatim doruchayemo vas bogu Danij z pid Biloyi Cerkvi dnya 17 lipnya 1651 roku Bogdan Hmelnickij getman vlasnoyu rukoyu Z 23 po 25 serpnya 1651 roku na teritoriyi sela Trostinki vidbulisya zapekli boyi mizh kozakami i polskimi vijskami 1 17 listopada 2015 u Wayback Machine Pislya cogo polski ta kozacki vijska peremistilisya do mista Bila Cerkva Pochalisya boyi na bilocerkivskih ukriplennyah v cih boyah ne odna storona ne mogla vzyati goru davalasya v znaki chiselna perevaga polskogo vijska yaka bula dosyagnuta za rahunok velikoyi kilkosti najmanciv z za kordonu Takozh polyaki mali perevagu cherez veliku kilkist vazhkoyi kinnoti do yakoyi vhodili krilati gusari ta rejtari ale polska armiya bula nezdatna prorvati potuzhni kozacki ukriplennya yaki kozaki oboronyali z nejmovirnoyu zapeklistyu Obidvi armiyi styaguvali do Biloyi Cerkvi dodatkovi vijska Na pomich polyakam pid Bilu Cerkvu jshli vijska Yanusha Radzivilla odnak voni buli zupineni raptovim udarom pid Fastovom yakij ocholiv osobisto Hmelnickij V svoyu chergu na pomich kozakam prijshli krimskotatarski vijska Taktichni boyi na kozackih ukriplennyah trivali azh do 23 veresnya koli polyaki zvazhilisya na virishalnij bij Hid bitvi23 veresnya 1651 r Mikolaj Potockij pidijshov do Biloyi Cerkvi i pobuduvav svoye vijsko u bojovij poryadok dlya bitvi Yak vin sam povidomlyaye vijsko bulo pobudovane za beresteckim poryadkom Pravij flang avangard ocholiv Yanush Radzivil livij ar yergard Martin Kalinovskij a golovni sili Mikolaj Potockij Nablizivshis do ukrayinskogo taboru polske vijsko provelo dekilka sutichok z tatarskimi ta kozackimi zagonami ale golovni sili ukrayinskoyi armiyi z taboru dlya boyu ne vijshli Prostoyavshi v bojovih poryadkah do 25 veresnya M Potockij vimushenij buv vidmovitisya vid nadiyi provesti bitvu i otaborivsya poryad z ukrayinskim taborom Vin zaznachaye sho ostannij buv roztashovanij u yarah u zruchnomu dlya jogo zahistu misci dobre zabezpechenij ozbroyennyam mav potuzhnu fortifikaciyu i bilshe 100 tis vijska 26 veresnya vidbulasya vijskova rada v polskomu vijsku virishuvali sho robiti Stanovishe armiyi bulo katastrofichnim Na marshrutah ruhu polyakiv selyani spalyuvali mosti vipalyuvali i znishuvali pasoviska pereshkodzhali zabezpechennyu vijska produktami harchuvannya M Potockij opinivsya v povnij izolyaciyi do neyi dodalosya she otochennya B Hmelnickim polskogo taboru tatarski ta kozacki zagoni chatuvali na polske vijsko den i nich Za ocinkoyu samogo M Potockogo stanovishe u polskij armiyi viznachalosya takimi faktorami Osobovij sklad najmanih horugv zayaviv sho stroki verbovki yih zakinchilis i voni pidut z taboru Vid golodu ta hvorob sho vinikli na grunti nedoyidannya vimirala pihota Yanush Radzivil zayaviv sho vin ne mozhe dovgo tut perebuvati oskilki zalishiv svij tabir pid Lyubechem i ne znaye sho diyetsya na kordonah Litvi Za svidchennyam polonenih z Krimu na dopomogu B Hmelnickomu dnyami pribude z vijskom krimskij han Pochavsya golod ne tilki dlya konej a j dlya vsogo osobovogo skladu vijska Na radi virishili prodovzhiti peregovori z B Hmelnickim shob uklasti z nim mirnu ugodu Protyagom 27 veresnya buli rozglyanuti vsi umovi dogovoru a nastupnogo dnya 28 veresnya 1651 r vidbulos jogo pidpisannya B Hmelnickij i M Potockij prisyagnuli na dogovori NaslidkiBulo pidpisano Bilocerkivskij dogovir yakij perekresliv nadbannya Zborovskoyi ugodi Reyestr skladavsya z 20 tis a kozaki mali pravo prozhivati tilki v Kiyivskomu voyevodstvi Toj hto buv zapisanij u reyestr z inshogo regionu musiv pereselitisya v ce voyevodstvo Na vsyu inshu teritoriyu povertalasya shlyahta a takozh polske vijsko B Hmelnickomu zaboronyalosya mati znosini z inozemnimi derzhavami LiteraturaKrip yakevich I P Bogdan Hmelnickij K 1954 S 174 186 Storozhenko I S Bogdan Hmelnickij i voyenne mistectvo u Vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu seredini XVII stolittya Dnipropetrovsk 1996 S 234 265 PosilannyaSamijlo VELIChKO Litopis 12 bereznya 2013 u Wayback Machine Div takozhBilocerkivska bitva Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi