Би́тва при Пі́дні — вирішальна битва Третьої Македонської війни.
Битва при Підні | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Третя Македонська війна | |||||||
План битви при Підні | |||||||
Координати: 40°15′03″ пн. ш. 22°28′24″ сх. д. / 40.251027777805553853° пн. ш. 22.47355555558333506° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Македонське царство | Римська республіка | ||||||
Командувачі | |||||||
Персей, цар Македонії (потрапив у полон) | Луцій Емілій Павлус Македонський | ||||||
Військові сили | |||||||
44,000 | 38,000 | ||||||
Втрати | |||||||
10000 вбитих біля 20000 поранених | 1000+ вбитих, Велика кількість поранених |
Передісторія
У 3-2 століттях до н. е. загострилася боротьба між Римом і Македонією за гегемонію в Греції та еліністичних країнах. Це привело до трьох війн, які називають Македонськими.
У Першій Македонській війні (215–205 років до н. е.) цар Македонії Філіпп V намагався оволодіти Іллірією (територія на північному заході Балканського півострова). В цей час римляни вели боротьбу з Ганнібалом в Італії і тому не могли виділити достатньо військ для боротьби з Македонією. Проте і македонські війська діяли в цій війні нерішуче. В результаті значних територіальних змін на Балканах не відбулося.
У 200 р. до н. е. почалася Друга Македонська війна (200–197 рр. до н. е.), в ході якої македонські війська були розгромлені при Кіноскефалах. Філіпп V вимушений був відмовитися від всіх володінь Македонії, видати Риму майже весь флот, дати зобов'язання скоротити армію до 5 тисяч чоловік і не воювати з союзниками Риму.
У подальші роки Філіпп V прагнув вести самостійну зовнішню політику і відтворити військову силу Македонії. Хоча за договором з Римом македонська армія не повинна була перевищувати 5 тисяч чоловік, Філіпп щорічно набирав 4 тисячі воїнів, навчав їх і відпускав по домах, після чого набирав нових. У Македонії посилено розроблялися золоті копальні, створювалися запаси військових матеріалів і продовольства. Країна переживала економічний підйом, вивозячи у великих кількостях ліс, сіль і метали.
У 179 року Філіпп V помер. Рим спробував звести на македонський престол свого ставленика — сина Філіппа Деметрія, який жив довгі роки в Римі. Проте Деметрій був страчений, а на македонський трон зійшов інший син Філіппа — Персей, який став дуже популярний в Македонії і у всій Греції.
Новий цар почав готуватися до війни з Римом. Він укріпив економіку країни, створив 40-тисячну армію, заохочував зростання незадоволеності Римом в Греції. Так Персей оголосив, що в Македонії знайдуть притулок всі вигнані за політичні злочини і ті, хто втік від боргів, і що він поверне всім їх майно і права. Персей почав створювати антиримську коаліцію, до якої прилучилися Іллірія та Епір.
Римський сенат звинуватив Персея в порушенні колишніх угод, і весною 171 року римський флот з'явився біля берегів Македонії, а сухопутна армія висадилася у Аполлінії. Так почалася Третя Македонська війна (171–168 років до н. е.).
Спочатку військові дії велися мляво, хоча македонська армія завдала римлянам ряд поразок. Тоді римські дипломати постаралися знищити створену Персеєм антиримську коаліцію. Грецькі союзники Македонії (Іллірія, Епір і інші) з появою римських легіонів в Греції перейшли на сторону Риму. Персей спробував вести з Римом мирні переговори, але сенат відхилив всі його пропозиції, оскільки у римлян було правило не укладати мир після поразки.
У 168 року до римського війська прибув новий головнокомандувач — консул Луцій Емілій Павлус, батько якого загинув при Каннах. Консул був літньою, але енергійною людиною, римлянином старого гарту, воїном, випробуваним в боях, строгою і твердою людиною. Він швидко відновив у військах дисципліну і приступив до енергійних дій, витісняючи Персея з гірських ущелин, де той прагнув закріпитися.
Персей відступив до міста Підна. 22 червня 168 року тут і відбулася вирішальна битва Третьої Македонської війни. Напередодні битви, 21 червня, відбулося місячне затемнення, і багато хто почав говорити, що воно провіщає загибель правлячої македонської династії. Це підняло дух римлян і привело в смуток македонян.
Сили сторін
Римське військо налічувало близько 38 тисяч чоловік, македонська армія — понад 40 тисяч чоловік, зокрема сильну кінноту.
Хід битви
Перед початком битви армії були розділені річкою Левкос-потамос, і жодна сторона не наважувалася переправитися через неї на очах у супротивника. Молоді римські воєначальники квапили Емілія Павла вступити в битву, але він сказав: «Численні перемоги пояснюють мені помилки переможених і не велять нападати на фалангу, що приготовилася до бою». Але якось сталося, що македонська кіннота напала на римських фуражирів, що поверталися до свого табору. З обох боків до сутички кинулися підкріплення, і незабаром бій став загальним. Македонська армія переправилася назустріч римській і вишикувалася у грізну фалангу.
Попереду йшли фракійці, вид яких вселяв жах: величезного зросту, з блискучими щитами, в сяючих поножах, одягнені в чорні хітони, озброєні мечами. За ними йшли різні найманці. Далі — третя лінія, що складалася з самих македонян — добірні воїни, у розквіті сил, мужні, із сяючою позолоченою зброєю і новим пурпурним одягом.
Римський легіон (приблизно 4—4,5 тисячі чоловік) ділився на 30 дрібніших загонів — маніпул. На полі бою легіон шикувався в три лінії, по десять маніпул в кожній, у шаховому порядку. Зіткнення було страшним: фаланга змела легкоозброєних римлян, що стояли поперед власне легіонів, а потім і гастатів — воїнів першої лінії. Через деякий час почали здавати і принципи — досвідченіші бійці другої лінії римлян.
Емілій Павлус особисто надихав своїх воїнів на бій, тоді як Персей поскакав у місто нібито для того, щоб принести жертву Гераклу.
Раптом консул помітив, що македонська фаланга просувається вперед нерівномірно, з розривами. Він наказав частинам легіонів, проти яких з'явилися розриви фаланги, діяти незалежно один від одного і малими підрозділами, (центуріями, чи навіть напівцентуріями) уклинюватися в ці розриви і атакувати частини фаланги з боків.
Легіонери перших двох ліній, озброєні щитами і короткими мечами, прослизали мимо важких македонських пік і вступали в рукопашний бій, в якому перевага була на їхній стороні, оскільки македонці своїми короткими кинджалами не могли пробити міцні щити римлян, що закривали навіть ноги. Римляни ж мали важкі мечі, що наскрізь пробивали обладунки македонців.
У цей час маніпули третьої лінії охопили македонську фалангу з флангів і з тилу. Кіннота македонян не прийшла на допомогу і втекла з поля бою. Три тисячі македонських воїнів, що не припинили опір, були винищені, інші побігли. Почалася страшна різанина: і рівнина, і передгір'я були усіяні трупами, а води Льовкоса були червоними від крові навіть наступного дня.
Македонська армія була розбита, втративши 20 тисяч чоловік убитими і 11 тисяч пораненими.
Персей утік, але був наздогнаний і захоплений у полон римлянами, які зберегли йому життя, щоб він прикрасив тріумфальний в'їзд до Риму консула Емілія Павла. Цей тріумф тривав три дні, протягом яких безперервно вели полонених, проносили і везли дорогоцінну зброю витвору мистецтва, судини, наповнені золотом і сріблом.
Розбивши македонян при Підні, консул Емілій Павлус рушив з армією проти колишніх прихильників Персея — Іллірії та Епіра. Він абсолютно спустошив ці країни, розорив 70 епірських міст, 150 тисяч епіротів було продано в рабство.
Підсумки
Македонська держава була знищена. Країна була розділена на чотири округи (союзи міст), кожен з яких був абсолютно самостійним — карбував свої монети і не мав права підтримувати між собою економічні і політичні зв'язки. Навіть укладати шлюби і купувати нерухомість дозволялося тільки усередині свого округу. Всі колишні царські чиновники були виселені до Італії і за спробу повернутися каралися смертю. Жителі округів повинні були доставляти до Риму щорічну данину в розмірі половини того, що вони платили своєму колишньому цареві.
Іллірія також була розділена на три округи й організована за прикладом Македонії. У Греції римляни покарали всіх, хто виступив на стороні Персея. Так, більше тисячі ахейців було відправлено до Риму як заручники, у тому числі і знаменитий згодом історик Полібій.
У 148 року до н. е., після придушення антиримського повстання, Македонію разом з Іллірією та Епіром було перетворена на римську провінцію.
Полібій вважав, що після битви при Підні почалося панування римлян у всьому світі, оскільки в цій битві римляни востаннє боролися з самостійною і цивілізованою державою, наступні війни вони вели проти варварів.
Примітки
- Полибий. Всеобщая история. Т. З. Спб., 1995. С. 45.
Література
- Angelides, Alekos, A History of Macedonia
- J.F.C. Fuller. A Military History of the Western World: From The Earliest Times To The Battle of Lepanto. Da Capo Press, Inc. A Subsidiary of Plenum Publishing Corporation. 233 Sprint Street, New York, N.Y. 10013. (v. 1). pp. 151 to 169.
- Pydna [ 23 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- , A history of the Roman world from 753 to 146 BC Methuen. (London, 1935)
- The Third Macedonian War, The Battle of Pydna [ 10 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Римская Слава — Античное военное дело [Архівовано 28 листопада 2012 у WebCite] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pri Pi dni virishalna bitva Tretoyi Makedonskoyi vijni Bitva pri Pidni Tretya Makedonska vijna Plan bitvi pri Pidni Plan bitvi pri Pidni Koordinati 40 15 03 pn sh 22 28 24 sh d 40 251027777805553853 pn sh 22 47355555558333506 sh d 40 251027777805553853 22 47355555558333506 Data 22 chervnya 168 do n e Misce nepodalik Pidni Rezultat rishucha peremoga Rimu Storoni Makedonske carstvo Rimska respublika Komanduvachi Persej car Makedoniyi potrapiv u polon Lucij Emilij Pavlus Makedonskij Vijskovi sili 44 000 38 000 Vtrati 10000 vbitih bilya 20000 poranenih 1000 vbitih Velika kilkist poranenihPeredistoriyaU 3 2 stolittyah do n e zagostrilasya borotba mizh Rimom i Makedoniyeyu za gegemoniyu v Greciyi ta elinistichnih krayinah Ce privelo do troh vijn yaki nazivayut Makedonskimi U Pershij Makedonskij vijni 215 205 rokiv do n e car Makedoniyi Filipp V namagavsya ovoloditi Illiriyeyu teritoriya na pivnichnomu zahodi Balkanskogo pivostrova V cej chas rimlyani veli borotbu z Gannibalom v Italiyi i tomu ne mogli vidiliti dostatno vijsk dlya borotbi z Makedoniyeyu Prote i makedonski vijska diyali v cij vijni nerishuche V rezultati znachnih teritorialnih zmin na Balkanah ne vidbulosya U 200 r do n e pochalasya Druga Makedonska vijna 200 197 rr do n e v hodi yakoyi makedonski vijska buli rozgromleni pri Kinoskefalah Filipp V vimushenij buv vidmovitisya vid vsih volodin Makedoniyi vidati Rimu majzhe ves flot dati zobov yazannya skorotiti armiyu do 5 tisyach cholovik i ne voyuvati z soyuznikami Rimu U podalshi roki Filipp V pragnuv vesti samostijnu zovnishnyu politiku i vidtvoriti vijskovu silu Makedoniyi Hocha za dogovorom z Rimom makedonska armiya ne povinna bula perevishuvati 5 tisyach cholovik Filipp shorichno nabirav 4 tisyachi voyiniv navchav yih i vidpuskav po domah pislya chogo nabirav novih U Makedoniyi posileno rozroblyalisya zoloti kopalni stvoryuvalisya zapasi vijskovih materialiv i prodovolstva Krayina perezhivala ekonomichnij pidjom vivozyachi u velikih kilkostyah lis sil i metali U 179 roku Filipp V pomer Rim sprobuvav zvesti na makedonskij prestol svogo stavlenika sina Filippa Demetriya yakij zhiv dovgi roki v Rimi Prote Demetrij buv strachenij a na makedonskij tron zijshov inshij sin Filippa Persej yakij stav duzhe populyarnij v Makedoniyi i u vsij Greciyi Novij car pochav gotuvatisya do vijni z Rimom Vin ukripiv ekonomiku krayini stvoriv 40 tisyachnu armiyu zaohochuvav zrostannya nezadovolenosti Rimom v Greciyi Tak Persej ogolosiv sho v Makedoniyi znajdut pritulok vsi vignani za politichni zlochini i ti hto vtik vid borgiv i sho vin poverne vsim yih majno i prava Persej pochav stvoryuvati antirimsku koaliciyu do yakoyi priluchilisya Illiriya ta Epir Rimskij senat zvinuvativ Perseya v porushenni kolishnih ugod i vesnoyu 171 roku rimskij flot z yavivsya bilya beregiv Makedoniyi a suhoputna armiya visadilasya u Apolliniyi Tak pochalasya Tretya Makedonska vijna 171 168 rokiv do n e Spochatku vijskovi diyi velisya mlyavo hocha makedonska armiya zavdala rimlyanam ryad porazok Todi rimski diplomati postaralisya znishiti stvorenu Perseyem antirimsku koaliciyu Grecki soyuzniki Makedoniyi Illiriya Epir i inshi z poyavoyu rimskih legioniv v Greciyi perejshli na storonu Rimu Persej sprobuvav vesti z Rimom mirni peregovori ale senat vidhiliv vsi jogo propoziciyi oskilki u rimlyan bulo pravilo ne ukladati mir pislya porazki U 168 roku do rimskogo vijska pribuv novij golovnokomanduvach konsul Lucij Emilij Pavlus batko yakogo zaginuv pri Kannah Konsul buv litnoyu ale energijnoyu lyudinoyu rimlyaninom starogo gartu voyinom viprobuvanim v boyah strogoyu i tverdoyu lyudinoyu Vin shvidko vidnoviv u vijskah disciplinu i pristupiv do energijnih dij vitisnyayuchi Perseya z girskih ushelin de toj pragnuv zakripitisya Persej vidstupiv do mista Pidna 22 chervnya 168 roku tut i vidbulasya virishalna bitva Tretoyi Makedonskoyi vijni Naperedodni bitvi 21 chervnya vidbulosya misyachne zatemnennya i bagato hto pochav govoriti sho vono provishaye zagibel pravlyachoyi makedonskoyi dinastiyi Ce pidnyalo duh rimlyan i privelo v smutok makedonyan Sili storinRimske vijsko nalichuvalo blizko 38 tisyach cholovik makedonska armiya ponad 40 tisyach cholovik zokrema silnu kinnotu Hid bitviPered pochatkom bitvi armiyi buli rozdileni richkoyu Levkos potamos i zhodna storona ne navazhuvalasya perepravitisya cherez neyi na ochah u suprotivnika Molodi rimski voyenachalniki kvapili Emiliya Pavla vstupiti v bitvu ale vin skazav Chislenni peremogi poyasnyuyut meni pomilki peremozhenih i ne velyat napadati na falangu sho prigotovilasya do boyu Ale yakos stalosya sho makedonska kinnota napala na rimskih furazhiriv sho povertalisya do svogo taboru Z oboh bokiv do sutichki kinulisya pidkriplennya i nezabarom bij stav zagalnim Makedonska armiya perepravilasya nazustrich rimskij i vishikuvalasya u griznu falangu Poperedu jshli frakijci vid yakih vselyav zhah velicheznogo zrostu z bliskuchimi shitami v syayuchih ponozhah odyagneni v chorni hitoni ozbroyeni mechami Za nimi jshli rizni najmanci Dali tretya liniya sho skladalasya z samih makedonyan dobirni voyini u rozkviti sil muzhni iz syayuchoyu pozolochenoyu zbroyeyu i novim purpurnim odyagom Rimskij legion priblizno 4 4 5 tisyachi cholovik dilivsya na 30 dribnishih zagoniv manipul Na poli boyu legion shikuvavsya v tri liniyi po desyat manipul v kozhnij u shahovomu poryadku Zitknennya bulo strashnim falanga zmela legkoozbroyenih rimlyan sho stoyali popered vlasne legioniv a potim i gastativ voyiniv pershoyi liniyi Cherez deyakij chas pochali zdavati i principi dosvidchenishi bijci drugoyi liniyi rimlyan Emilij Pavlus osobisto nadihav svoyih voyiniv na bij todi yak Persej poskakav u misto nibito dlya togo shob prinesti zhertvu Geraklu Raptom konsul pomitiv sho makedonska falanga prosuvayetsya vpered nerivnomirno z rozrivami Vin nakazav chastinam legioniv proti yakih z yavilisya rozrivi falangi diyati nezalezhno odin vid odnogo i malimi pidrozdilami centuriyami chi navit napivcenturiyami uklinyuvatisya v ci rozrivi i atakuvati chastini falangi z bokiv Legioneri pershih dvoh linij ozbroyeni shitami i korotkimi mechami proslizali mimo vazhkih makedonskih pik i vstupali v rukopashnij bij v yakomu perevaga bula na yihnij storoni oskilki makedonci svoyimi korotkimi kindzhalami ne mogli probiti micni shiti rimlyan sho zakrivali navit nogi Rimlyani zh mali vazhki mechi sho naskriz probivali obladunki makedonciv U cej chas manipuli tretoyi liniyi ohopili makedonsku falangu z flangiv i z tilu Kinnota makedonyan ne prijshla na dopomogu i vtekla z polya boyu Tri tisyachi makedonskih voyiniv sho ne pripinili opir buli vinisheni inshi pobigli Pochalasya strashna rizanina i rivnina i peredgir ya buli usiyani trupami a vodi Lovkosa buli chervonimi vid krovi navit nastupnogo dnya Makedonska armiya bula rozbita vtrativshi 20 tisyach cholovik ubitimi i 11 tisyach poranenimi Persej utik ale buv nazdognanij i zahoplenij u polon rimlyanami yaki zberegli jomu zhittya shob vin prikrasiv triumfalnij v yizd do Rimu konsula Emiliya Pavla Cej triumf trivav tri dni protyagom yakih bezperervno veli polonenih pronosili i vezli dorogocinnu zbroyu vitvoru mistectva sudini napovneni zolotom i sriblom Rozbivshi makedonyan pri Pidni konsul Emilij Pavlus rushiv z armiyeyu proti kolishnih prihilnikiv Perseya Illiriyi ta Epira Vin absolyutno spustoshiv ci krayini rozoriv 70 epirskih mist 150 tisyach epirotiv bulo prodano v rabstvo PidsumkiMakedonska derzhava bula znishena Krayina bula rozdilena na chotiri okrugi soyuzi mist kozhen z yakih buv absolyutno samostijnim karbuvav svoyi moneti i ne mav prava pidtrimuvati mizh soboyu ekonomichni i politichni zv yazki Navit ukladati shlyubi i kupuvati neruhomist dozvolyalosya tilki useredini svogo okrugu Vsi kolishni carski chinovniki buli viseleni do Italiyi i za sprobu povernutisya karalisya smertyu Zhiteli okrugiv povinni buli dostavlyati do Rimu shorichnu daninu v rozmiri polovini togo sho voni platili svoyemu kolishnomu carevi Illiriya takozh bula rozdilena na tri okrugi j organizovana za prikladom Makedoniyi U Greciyi rimlyani pokarali vsih hto vistupiv na storoni Perseya Tak bilshe tisyachi ahejciv bulo vidpravleno do Rimu yak zaruchniki u tomu chisli i znamenitij zgodom istorik Polibij U 148 roku do n e pislya pridushennya antirimskogo povstannya Makedoniyu razom z Illiriyeyu ta Epirom bulo peretvorena na rimsku provinciyu Polibij vvazhav sho pislya bitvi pri Pidni pochalosya panuvannya rimlyan u vsomu sviti oskilki v cij bitvi rimlyani vostannye borolisya z samostijnoyu i civilizovanoyu derzhavoyu nastupni vijni voni veli proti varvariv PrimitkiPolibij Vseobshaya istoriya T Z Spb 1995 S 45 LiteraturaAngelides Alekos A History of Macedonia J F C Fuller A Military History of the Western World From The Earliest Times To The Battle of Lepanto Da Capo Press Inc A Subsidiary of Plenum Publishing Corporation 233 Sprint Street New York N Y 10013 ISBN 0 306 80304 6 v 1 pp 151 to 169 Pydna 23 grudnya 2012 u Wayback Machine A history of the Roman world from 753 to 146 BC Methuen London 1935 The Third Macedonian War The Battle of Pydna 10 lyutogo 2021 u Wayback Machine PosilannyaRimskaya Slava Antichnoe voennoe delo Arhivovano 28 listopada 2012 u WebCite ros