Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бердянський художній музей імені Ісаака Бродського — художній музей у місті Бердянську, розташований за адресою вул. Центральна, 29. Колекція музею нараховує до 6 000 пам'яток образотворчого мистецтва.
| Бердянський художній музей імені Ісаака Бродського | |
|---|---|
 | |
| 46°45′14″ пн. ш. 36°47′39″ сх. д. / 46.75400000002777290° пн. ш. 36.79420000002777158° сх. д.Координати: 46°45′14″ пн. ш. 36°47′39″ сх. д. / 46.75400000002777290° пн. ш. 36.79420000002777158° сх. д. | |
| Тип | художня галерея |
| Назва на честь | Бродський Ісаак Ізраїльович |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Бердянськ,  Україна |
| Адреса | вул. Центральна, 29 |
| Засновано | 1930 |
| Фонд | біля 7 000 творів |
| Директор | Марина Миколаївна Бучакчийська |
| Сайт | muzey-brodskogo.azow.org |
  Бердянський художній музей імені Ісаака Бродського (Україна) | |
Приміщення для художнього музею
Як і більшість провінційних міст півдня Російської імперії музеї практично не мали спеціалізованих приміщень для музеїв. Так було і в Бердянську. Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 р. для краєзнавчого музею віддали двоповерхову спорожнілу будівлю колишньої Міської управи. Тобто повторилася ситуація як в Російській імперії, для музею віддали непристосоване приміщення. Дещо новим стала назва - музей перейменували у Бердянський обласний художній музей імені Заслуженого діяча мистецтв І. І. Бродського. Цю назву заклад утримував до 1939 р., до смерті офіційного патрона І.І. Бродського, оголошеного довічним почесним директором . В роки війни Бердянськ опинився на тимчасово захоплених територіях німецьких загарбників. В кінці цього періоду Бердянськ втратив до вісімдесяти відсотків власної архітектури. Серед поруйнованих була і колишня Міська управа. Зберігся лише колишній флігель управи, де й тіснилися краєзнавчий музей на картини, повернуті з евакуації . Про створення відповідних музейних умов не йшлося. Декотрий час Бердянськ був обласним центром, допоки не пройшло розмежування, обласним центром зробили місто Запоріжжя, а Бердянськ містом обласного підпорядкування. Головне - музей не втратив власні колекції і їх практично не передавали до обласного центру, як то сталося з Маріупольським краєзнавчим музеєм, з котрого для обласного Донецька позабирали цілі колекції експонатів і всю колишню бібліотеку одної з маріупольських гімназій (ця бібліотека 19 століття не була зайвою для Маріуполя).
1947 року художньому музею віддали нове приміщення у 150 кв. метрів, а картини збірки були реставровані у Всеросійській Академії мистецтв . Невелике збільшення колекцій примусило міську владу шукати для галереї нове приміщення. Ним став у 1962 році одноповерховий будиночок у 200 кв. метрів на вулиці Дюміна, 15 з пічним опаленням, відсутністю водопостачання, всі зручності на дворі. Більшість експонатів знову перенесли до запасників.
2007 року музей отримав нове приміщення на тодішній вулиці Карла Маркса, 29 (після перейменування вул. Центральна.)
Ініціатива зверху. Історія колекцій
Появі художнього музею в Бердянську посприяли декілька умов (пограбування музей колишньої Академії мистецтв у Петербурзі, прихід до її керівництва художника і колекціонера І.І. Бродського (родом з Бердянщини). Він і посприяв як рятуванню частини експонатів академічного музею та негайному вивезенню цих експонатів як до тодішнього обласного центру Дніпропетровська (300 зразків), так і до Бердянська вантажівкою. Це була ініціатива зверху, не було проведено підготовчого періоду, місто не мало музейного приміщення з відповідними умовами зберігання картин. Позитивним був патронат впливового на той час художнього функціонера над музеєм та передача до міста частки експонатів з приватної збірки Бродського.
Політичні і ідейні переконання самого Бродського могутньо вплинули на відбір картин і експонатів. Всі вони стосувались напрямків реалізму та імперського академізму. Офіційне визнання Бродського (що розробляв ленініану) комуністичним урядом сприяло рятуванню та передачам у музей творів доби соціалістичного реалізму. Частка творів стосувалась академічних завдань студентів академії чи ранніх творів відомих майстрів, що не досягали вищих щаблів власної творчості (Сєров Валентин Олександрович «Натурник з червоною тканиною» у повний зріст та інші).
За радянських часів, восени 1930 року, Ісаак Бродський разом зі своїм учнем (1912 — 1989) привезли до Бердянська і подарували рідному місту 230 творів живопису, скульптури і графіки. Художній музей було урочисто відкрито 7 листопада 1930 року. Він не полишав без уваги художній музей і надалі, передавав до його збірок різні твори переважно невисокого художнього щаблю. Художній рівень збірки трохи збільшили за рахунок семи картин, що Бродський спромігся отримати 1931 року з фондів Державного Російського музею (серед них М. Фешин «Жінка з дзеркальцем»)
Більшість творів в музейній колекції належать грону відомих російських живописців другої половини XIX — початку ХХ ст.: Айвазовському, Бенуа, , М. Н. Дубовському, Коровіну, Крамському, Архипу Куїнджі, Кустодієву, , О. К. Саврасову. Гідне місце в зборах музею займають конкурсні і дипломні роботи учнів Імператорської Академії мистецтв, академічні медалі, що отримали на виставках, і премії.
У 1930-ті роки в музейну колекцію надійшло певна кількість робіт після художньої виставки студентів-практикантів Всеросійської Академії мистецтв: , М. С. Копєйкіна, А. Н. Яр-Кравченко. Їх приїзд до Бердянська був організований І. І. Бродським. Творів же самого І. І. Бродського в зборах музею небагато — в основному авторські повторенняпортетів революційних діячів і малюнки. Чітке промальовування деталей, професійний малюнок, уміння розібратися в найдрібніших подробицях — відмінні риси робіт І. І. Бродського.
З початком радянсько-німецької війни музей був евакуйований, бо в ньому було чимало портретів політичних діячів СРСР, а ці матеріали підлягали негайній евакуації та збереженню. Картинна галерея та книги були евакуйовані у місто Сталінград. Але німецькі загарбники захопили всі території на правому березі Волги у Сталінграді. Музейне майно знову евакуювали та перевезли на лівий берег Волги. Втрати були, але серед втраченого вісімнадцять картин (18) художників 19 ст., вісім (8) скульптур, сорок чотири (44) музейні книги. Втрати треба визнати невеликим, бо художні музеї Дніпропетровська, Харкова, Донецька (тоді Сталіно) чи Музею Ханенків в Києві понесли непоправних втрат в найцінніших частинах власних збірок без їх відновлення.
Відновлення документації та повоєнний період
Наприкінці 1945 року музейна колекція повернулася до Бердянська. Непоправною втратою для музею виявилася повністю знищена документація.
Розшуки істориків довели, що початковий період створення та формування колекцій мав чимало недоопрацювань та протиріч. Картини та скульптури, привезені Бродським, первісно рахувались експонатами краєзнавчого музею, тому й могли бути зараховані як краєзнавчі експонати.
Післявоєнний період історії музею відмічений копіткою науковою і пошуковою діяльністю. 1953 року для відновлення втрачених документів на допомогу приходить , що займався науковим вивченням музейної колекції. Через 50 років, абсолютно несподівано, музей отримує в дар від С. Г. Івенського 1 500 екслібрисів з його колекції. Це найбільша колекція будь-коли дарована музею. Сам Івенський С.Г. емігрував до Ізраїлю, де доживав останні роки.
Збори своїх офортів і естампів передав художник Белоусов. Сьогодні Бердянський художній музей володіє якнайповнішими зборами робіт цього майстра. Продовжуючи традицію І. І. Бродського, ваговитим вкладом в збільшення музейних фондів з'явилися в 1990-х, роках дари художників Приазов'я. В цей же час починається активна виставкова діяльність. Приходить нове покоління музейних співробітників, вони вивчають раніше не досліджені матеріали.
Особливості експозицій
Скульптор Едуард Шашель створив бронзове погруддя Бродського, що прикрасило вхідний портал художнього музею. Серед скульптур збірки твори Івана Кавалерідзе.
Музейна збірка на початок 21 ст. має чималу кількість різнохарактерних творів і жанрів — портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий жанр, академічна штудія тощо. Декілька експонатів набули надзвичайного значення через нестримні переоцінки і стилів, і картин, і місця художників в ієрархії мистецтв. Музей зберігає ранній твір Миколи Фешина «Жінка з дзеркальцем», що згодом емігрував до Сполучених Штатів і зарахований до американської історії мистецтв. Ностальгічний пейзаж «Покинута дворянська садиба» належить ще одному емігранту до США, поету і художнику Давиду Бурлюку (1882-1967), картини котрого має далеко не кожний провінційний музей. Серед позаофіційної ленініани та офіційних портретів політичних діячів СРСР картини Бродського - пейзажі «Парк восени» та «На острові Капрі». Серед нечастих в картинних галереях триптихів — твір художника Бердникова «Приазов'я» 1992 року. Серед нерадянської тематики — М. П. Богданов-Бельський «Іспанська танцівниця», М'ясоєдов І.Г. «Венеційські купці-розбійники в човні з рабами» бл. 1909 р.
Музей утримує надзвичайно малу і нерепрезентативну колекцію картин західноєвропейських митців. Гіршій стан в цьому питанні має Художній музей імені Куїнджі в сусідньому Маріуполі, де збірка і меша, і невідповідна статусу великого промислового міста і культурного центру Приазов'я.
Два полюси картинної галереї
Два різнозаряджені полюси картинної галереї — «Ленін у Смольному у 1917 році» роботи Ісаака Бродського та «Венеційські купці-розбійники в човні з рабами» пензля Івана Григоровича М'ясоєдова (1881-1953).
З «Леніна у Смольному у 1917 році» в роки СРСР зробили ікону комуністичного правління, що розійшлася країною у копіях провінційних майстрів, в репродукціях журналу «Огонек», в тисячах поштівок. Але після розпаду СРСР картина сприймається як сторінка мало зрозумілої історії для молоді, хоча політичного вождя намагались подавати як втілення позитиву та всіх чеснот.
Навпаки, популярність картини «Венеційські купці-розбійники в човні з рабами» тільки почала набувати обертів. Автор був у захваті від історії Стародавньої Греції та Риму в її академічному варіанті, тому його перші картини були присвячені якраз античності. Звертався Іван М'ясоєдов і до подій західноєвропейського середньовіччя. Саме цій темі і присвячена картина бердянського музею. Але для персонажів полотна язик не повертається використати слово «герої», бо це герої кримінальних хронік минувшини, адже кримінальні зірки століттями не сходили з небес Венеції. Ні про який позитивний образ цих персон не йдеться, хоча у винахідливості і сміливості їм не можна відмовити. В картині відчутний присмак академізму з його культом оголених чоловічих торсів у різних ракурсах. Все це має і твір пензля Івана М'ясоєдова. Але не оголені торси головне в картині, а фіксація дикого чоловічого волевиявлення та щоденного злочину, коли дні — це грабунки узбережжя, агресивні атаки і убивства, смерті самих венеційців, захоплення рабів та работоргівля, що ведуть венеційські купці-злочинці, багатьма злостьми та злочинами відомі з давніх-давен. Для цих персонажів — ніщо чуже людське життя і майже все — їх майно, частка котрого вже награбована і завантажена в човен. Тема картини шокує при розтлумаченні її справжнього змісту навіть з позицій буржуазної добропорядності, не кажучи вже про моральний кодекс будівельників комунізму, оголошений колись у СРСР.
Навряд чи Ісаак Бродський все знав і про картину, і про долю Івана М'ясоєдова, циркового актора, чудового гравера, денікінця, емігранта з більшовицької Росії, апатрида, фальшивомонетника і зека, що народився у Харкові, а помер у місті Буенос-Айрес. Інакше б не рятував твір емігранта і денікінця навіть з міркувань власної безпеки та кар'єри офіціозного художника. Картина могла бути спалена чи знищена, як і велика кількість картин ідейно чужинських радянській владі, для котрих в СРСР роками не знаходили місця в тісних музейних запасниках.
Примітки
- https://www.brd24.com/news/a-68208.html
- . Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бердянський художній музей імені Ісаака Бродського |
- газета Радянська культура, 16.02.1964 р., стаття «Бездомні картини»
- https://bmr.gov.ua/index.php?id=39 [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- https://www.brd24.com/news/a-68208.html [ 3 березня 2020 у Wayback Machine.] (ролик на Ю Тюбі)
- https://www.facebook.com/pages/category/Art-Museum/Бердянський-художній-музей-імені-ІІБродського-101770514636209/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berdyanskij hudozhnij muzej imeni Isaaka Brodskogo hudozhnij muzej u misti Berdyansku roztashovanij za adresoyu vul Centralna 29 Kolekciya muzeyu narahovuye do 6 000 pam yatok obrazotvorchogo mistectva Berdyanskij hudozhnij muzej imeni Isaaka Brodskogo46 45 14 pn sh 36 47 39 sh d 46 75400000002777290 pn sh 36 79420000002777158 sh d 46 75400000002777290 36 79420000002777158 Koordinati 46 45 14 pn sh 36 47 39 sh d 46 75400000002777290 pn sh 36 79420000002777158 sh d 46 75400000002777290 36 79420000002777158Tip hudozhnya galereyaNazva na chest Brodskij Isaak IzrayilovichKrayina UkrayinaRoztashuvannya Berdyansk UkrayinaAdresa vul Centralna 29Zasnovano 1930Fond bilya 7 000 tvorivDirektor Marina Mikolayivna BuchakchijskaSajt muzey brodskogo azow orgBerdyanskij hudozhnij muzej imeni Isaaka Brodskogo Ukrayina Primishennya dlya hudozhnogo muzeyuYak i bilshist provincijnih mist pivdnya Rosijskoyi imperiyi muzeyi praktichno ne mali specializovanih primishen dlya muzeyiv Tak bulo i v Berdyansku Pislya bilshovickogo perevorotu v zhovtni 1917 r dlya krayeznavchogo muzeyu viddali dvopoverhovu sporozhnilu budivlyu kolishnoyi Miskoyi upravi Tobto povtorilasya situaciya yak v Rosijskij imperiyi dlya muzeyu viddali nepristosovane primishennya Desho novim stala nazva muzej perejmenuvali u Berdyanskij oblasnij hudozhnij muzej imeni Zasluzhenogo diyacha mistectv I I Brodskogo Cyu nazvu zaklad utrimuvav do 1939 r do smerti oficijnogo patrona I I Brodskogo ogoloshenogo dovichnim pochesnim direktorom V roki vijni Berdyansk opinivsya na timchasovo zahoplenih teritoriyah nimeckih zagarbnikiv V kinci cogo periodu Berdyansk vtrativ do visimdesyati vidsotkiv vlasnoyi arhitekturi Sered porujnovanih bula i kolishnya Miska uprava Zberigsya lishe kolishnij fligel upravi de j tisnilisya krayeznavchij muzej na kartini povernuti z evakuaciyi Pro stvorennya vidpovidnih muzejnih umov ne jshlosya Dekotrij chas Berdyansk buv oblasnim centrom dopoki ne projshlo rozmezhuvannya oblasnim centrom zrobili misto Zaporizhzhya a Berdyansk mistom oblasnogo pidporyadkuvannya Golovne muzej ne vtrativ vlasni kolekciyi i yih praktichno ne peredavali do oblasnogo centru yak to stalosya z Mariupolskim krayeznavchim muzeyem z kotrogo dlya oblasnogo Donecka pozabirali cili kolekciyi eksponativ i vsyu kolishnyu biblioteku odnoyi z mariupolskih gimnazij cya biblioteka 19 stolittya ne bula zajvoyu dlya Mariupolya 1947 roku hudozhnomu muzeyu viddali nove primishennya u 150 kv metriv a kartini zbirki buli restavrovani u Vserosijskij Akademiyi mistectv Nevelike zbilshennya kolekcij primusilo misku vladu shukati dlya galereyi nove primishennya Nim stav u 1962 roci odnopoverhovij budinochok u 200 kv metriv na vulici Dyumina 15 z pichnim opalennyam vidsutnistyu vodopostachannya vsi zruchnosti na dvori Bilshist eksponativ znovu perenesli do zapasnikiv 2007 roku muzej otrimav nove primishennya na todishnij vulici Karla Marksa 29 pislya perejmenuvannya vul Centralna Iniciativa zverhu Istoriya kolekcijKuyindzhi A I Veselka Berdyanskij hudozhnij muzej Poyavi hudozhnogo muzeyu v Berdyansku pospriyali dekilka umov pograbuvannya muzej kolishnoyi Akademiyi mistectv u Peterburzi prihid do yiyi kerivnictva hudozhnika i kolekcionera I I Brodskogo rodom z Berdyanshini Vin i pospriyav yak ryatuvannyu chastini eksponativ akademichnogo muzeyu ta negajnomu vivezennyu cih eksponativ yak do todishnogo oblasnogo centru Dnipropetrovska 300 zrazkiv tak i do Berdyanska vantazhivkoyu Ce bula iniciativa zverhu ne bulo provedeno pidgotovchogo periodu misto ne malo muzejnogo primishennya z vidpovidnimi umovami zberigannya kartin Pozitivnim buv patronat vplivovogo na toj chas hudozhnogo funkcionera nad muzeyem ta peredacha do mista chastki eksponativ z privatnoyi zbirki Brodskogo Politichni i idejni perekonannya samogo Brodskogo mogutno vplinuli na vidbir kartin i eksponativ Vsi voni stosuvalis napryamkiv realizmu ta imperskogo akademizmu Oficijne viznannya Brodskogo sho rozroblyav leninianu komunistichnim uryadom spriyalo ryatuvannyu ta peredacham u muzej tvoriv dobi socialistichnogo realizmu Chastka tvoriv stosuvalas akademichnih zavdan studentiv akademiyi chi rannih tvoriv vidomih majstriv sho ne dosyagali vishih shabliv vlasnoyi tvorchosti Syerov Valentin Oleksandrovich Naturnik z chervonoyu tkaninoyu u povnij zrist ta inshi Za radyanskih chasiv voseni 1930 roku Isaak Brodskij razom zi svoyim uchnem 1912 1989 privezli do Berdyanska i podaruvali ridnomu mistu 230 tvoriv zhivopisu skulpturi i grafiki Hudozhnij muzej bulo urochisto vidkrito 7 listopada 1930 roku Vin ne polishav bez uvagi hudozhnij muzej i nadali peredavav do jogo zbirok rizni tvori perevazhno nevisokogo hudozhnogo shablyu Hudozhnij riven zbirki trohi zbilshili za rahunok semi kartin sho Brodskij spromigsya otrimati 1931 roku z fondiv Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu sered nih M Feshin Zhinka z dzerkalcem Bilshist tvoriv v muzejnij kolekciyi nalezhat gronu vidomih rosijskih zhivopisciv drugoyi polovini XIX pochatku HH st Ajvazovskomu Benua M N Dubovskomu Korovinu Kramskomu Arhipu Kuyindzhi Kustodiyevu O K Savrasovu Gidne misce v zborah muzeyu zajmayut konkursni i diplomni roboti uchniv Imperatorskoyi Akademiyi mistectv akademichni medali sho otrimali na vistavkah i premiyi U 1930 ti roki v muzejnu kolekciyu nadijshlo pevna kilkist robit pislya hudozhnoyi vistavki studentiv praktikantiv Vserosijskoyi Akademiyi mistectv M S Kopyejkina A N Yar Kravchenko Yih priyizd do Berdyanska buv organizovanij I I Brodskim Tvoriv zhe samogo I I Brodskogo v zborah muzeyu nebagato v osnovnomu avtorski povtorennyaportetiv revolyucijnih diyachiv i malyunki Chitke promalovuvannya detalej profesijnij malyunok uminnya rozibratisya v najdribnishih podrobicyah vidminni risi robit I I Brodskogo Z pochatkom radyansko nimeckoyi vijni muzej buv evakujovanij bo v nomu bulo chimalo portretiv politichnih diyachiv SRSR a ci materiali pidlyagali negajnij evakuaciyi ta zberezhennyu Kartinna galereya ta knigi buli evakujovani u misto Stalingrad Ale nimecki zagarbniki zahopili vsi teritoriyi na pravomu berezi Volgi u Stalingradi Muzejne majno znovu evakuyuvali ta perevezli na livij bereg Volgi Vtrati buli ale sered vtrachenogo visimnadcyat kartin 18 hudozhnikiv 19 st visim 8 skulptur sorok chotiri 44 muzejni knigi Vtrati treba viznati nevelikim bo hudozhni muzeyi Dnipropetrovska Harkova Donecka todi Stalino chi Muzeyu Hanenkiv v Kiyevi ponesli nepopravnih vtrat v najcinnishih chastinah vlasnih zbirok bez yih vidnovlennya Vidnovlennya dokumentaciyi ta povoyennij periodNaprikinci 1945 roku muzejna kolekciya povernulasya do Berdyanska Nepopravnoyu vtratoyu dlya muzeyu viyavilasya povnistyu znishena dokumentaciya Rozshuki istorikiv doveli sho pochatkovij period stvorennya ta formuvannya kolekcij mav chimalo nedoopracyuvan ta protirich Kartini ta skulpturi privezeni Brodskim pervisno rahuvalis eksponatami krayeznavchogo muzeyu tomu j mogli buti zarahovani yak krayeznavchi eksponati Pislyavoyennij period istoriyi muzeyu vidmichenij kopitkoyu naukovoyu i poshukovoyu diyalnistyu 1953 roku dlya vidnovlennya vtrachenih dokumentiv na dopomogu prihodit sho zajmavsya naukovim vivchennyam muzejnoyi kolekciyi Cherez 50 rokiv absolyutno nespodivano muzej otrimuye v dar vid S G Ivenskogo 1 500 ekslibrisiv z jogo kolekciyi Ce najbilsha kolekciya bud koli darovana muzeyu Sam Ivenskij S G emigruvav do Izrayilyu de dozhivav ostanni roki Zbori svoyih ofortiv i estampiv peredav hudozhnik Belousov Sogodni Berdyanskij hudozhnij muzej volodiye yaknajpovnishimi zborami robit cogo majstra Prodovzhuyuchi tradiciyu I I Brodskogo vagovitim vkladom v zbilshennya muzejnih fondiv z yavilisya v 1990 h rokah dari hudozhnikiv Priazov ya V cej zhe chas pochinayetsya aktivna vistavkova diyalnist Prihodit nove pokolinnya muzejnih spivrobitnikiv voni vivchayut ranishe ne doslidzheni materiali Osoblivosti ekspozicijSkulptor E Shashel Pogruddya I I Brodskogo foto 2019 r Skulptor Eduard Shashel stvoriv bronzove pogruddya Brodskogo sho prikrasilo vhidnij portal hudozhnogo muzeyu Sered skulptur zbirki tvori Ivana Kavaleridze Muzejna zbirka na pochatok 21 st maye chimalu kilkist riznoharakternih tvoriv i zhanriv portret pejzazh natyurmort pobutovij zhanr akademichna shtudiya tosho Dekilka eksponativ nabuli nadzvichajnogo znachennya cherez nestrimni pereocinki i stiliv i kartin i miscya hudozhnikiv v iyerarhiyi mistectv Muzej zberigaye rannij tvir Mikoli Feshina Zhinka z dzerkalcem sho zgodom emigruvav do Spoluchenih Shtativ i zarahovanij do amerikanskoyi istoriyi mistectv Nostalgichnij pejzazh Pokinuta dvoryanska sadiba nalezhit she odnomu emigrantu do SShA poetu i hudozhniku Davidu Burlyuku 1882 1967 kartini kotrogo maye daleko ne kozhnij provincijnij muzej Sered pozaoficijnoyi leniniani ta oficijnih portretiv politichnih diyachiv SRSR kartini Brodskogo pejzazhi Park voseni ta Na ostrovi Kapri Sered nechastih v kartinnih galereyah triptihiv tvir hudozhnika Berdnikova Priazov ya 1992 roku Sered neradyanskoyi tematiki M P Bogdanov Belskij Ispanska tancivnicya M yasoyedov I G Venecijski kupci rozbijniki v chovni z rabami bl 1909 r Muzej utrimuye nadzvichajno malu i nereprezentativnu kolekciyu kartin zahidnoyevropejskih mitciv Girshij stan v comu pitanni maye Hudozhnij muzej imeni Kuyindzhi v susidnomu Mariupoli de zbirka i mesha i nevidpovidna statusu velikogo promislovogo mista i kulturnogo centru Priazov ya Dva polyusi kartinnoyi galereyiDva riznozaryadzheni polyusi kartinnoyi galereyi Lenin u Smolnomu u 1917 roci roboti Isaaka Brodskogo ta Venecijski kupci rozbijniki v chovni z rabami penzlya Ivana Grigorovicha M yasoyedova 1881 1953 Z Lenina u Smolnomu u 1917 roci v roki SRSR zrobili ikonu komunistichnogo pravlinnya sho rozijshlasya krayinoyu u kopiyah provincijnih majstriv v reprodukciyah zhurnalu Ogonek v tisyachah poshtivok Ale pislya rozpadu SRSR kartina sprijmayetsya yak storinka malo zrozumiloyi istoriyi dlya molodi hocha politichnogo vozhdya namagalis podavati yak vtilennya pozitivu ta vsih chesnot Navpaki populyarnist kartini Venecijski kupci rozbijniki v chovni z rabami tilki pochala nabuvati obertiv Avtor buv u zahvati vid istoriyi Starodavnoyi Greciyi ta Rimu v yiyi akademichnomu varianti tomu jogo pershi kartini buli prisvyacheni yakraz antichnosti Zvertavsya Ivan M yasoyedov i do podij zahidnoyevropejskogo serednovichchya Same cij temi i prisvyachena kartina berdyanskogo muzeyu Ale dlya personazhiv polotna yazik ne povertayetsya vikoristati slovo geroyi bo ce geroyi kriminalnih hronik minuvshini adzhe kriminalni zirki stolittyami ne shodili z nebes Veneciyi Ni pro yakij pozitivnij obraz cih person ne jdetsya hocha u vinahidlivosti i smilivosti yim ne mozhna vidmoviti V kartini vidchutnij prismak akademizmu z jogo kultom ogolenih cholovichih torsiv u riznih rakursah Vse ce maye i tvir penzlya Ivana M yasoyedova Ale ne ogoleni torsi golovne v kartini a fiksaciya dikogo cholovichogo voleviyavlennya ta shodennogo zlochinu koli dni ce grabunki uzberezhzhya agresivni ataki i ubivstva smerti samih venecijciv zahoplennya rabiv ta rabotorgivlya sho vedut venecijski kupci zlochinci bagatma zlostmi ta zlochinami vidomi z davnih daven Dlya cih personazhiv nisho chuzhe lyudske zhittya i majzhe vse yih majno chastka kotrogo vzhe nagrabovana i zavantazhena v choven Tema kartini shokuye pri roztlumachenni yiyi spravzhnogo zmistu navit z pozicij burzhuaznoyi dobroporyadnosti ne kazhuchi vzhe pro moralnij kodeks budivelnikiv komunizmu ogoloshenij kolis u SRSR Navryad chi Isaak Brodskij vse znav i pro kartinu i pro dolyu Ivana M yasoyedova cirkovogo aktora chudovogo gravera denikincya emigranta z bilshovickoyi Rosiyi apatrida falshivomonetnika i zeka sho narodivsya u Harkovi a pomer u misti Buenos Ajres Inakshe b ne ryatuvav tvir emigranta i denikincya navit z mirkuvan vlasnoyi bezpeki ta kar yeri oficioznogo hudozhnika Kartina mogla buti spalena chi znishena yak i velika kilkist kartin idejno chuzhinskih radyanskij vladi dlya kotrih v SRSR rokami ne znahodili miscya v tisnih muzejnih zapasnikah Primitkihttps www brd24 com news a 68208 html Arhiv originalu za 3 bereznya 2020 Procitovano 3 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berdyanskij hudozhnij muzej imeni Isaaka Brodskogo Portal Muzeyi Portal Istoriya Portal Ukrayina gazeta Radyanska kultura 16 02 1964 r stattya Bezdomni kartini https bmr gov ua index php id 39 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine https www brd24 com news a 68208 html 3 bereznya 2020 u Wayback Machine rolik na Yu Tyubi https www facebook com pages category Art Museum Berdyanskij hudozhnij muzej imeni IIBrodskogo 101770514636209