Бальї́ (фр. bailli, читається «баї́») — намісник короля або сеньйора у Французькому королівстві, який керував ввіреним йому регіоном, який називали балья́ж (baillage), де представляв адміністративну, судову та військову владу. У Південній Франції подібні функції виконували сенешалі.
Етимологія
Слово «бальї» (первісні варіанти baillif, baillis) походить від дав.-фр. bail («намісник»), або являє собою субстантивований прикметник від дієслова baillir («керувати», первісно «нести»), що сходить до лат. bajulare («нести»). Давньофранцузька форма baillif (дружина балліфа називалася baillive) або утворена від bail доданням суфікса -if, або сходить до лат. bajulivum, являючи собою форму непрямого відмінка (cas régime) слова baillis.
Бальї у Франції
Посада бальї була заснована в XIII столітті, королем Філіпом-Августом, який розділив королівський домен на частини, що називалися «бальяжами». Вирушаючи в Хрестовий похід 1190 року, Філіп-Август, доручив бальї керування частинами королівського домену, зобов'язавши їх правити суд не рідше ніж раз на місяць, причому спеціально обумовивши, що під їхню юрисдикцію в першу чергу потрапляють справи про зраду, вбивство або викраденні людей. Під керуванням бальї мали перебувати міські прево, йому ж давалося право оспорити їхні рішення.
Вищою інстанцією стосовно до бальї мала служити регентська рада, куди слід було за необхідності подавати скаргу на його рішення і куди бальї мав особисто з'являтися для звітування.
Крім чисто суддівських обов'язків, на бальї покладався також нагляд за збором податків, керування адміністрацією бальяжу від імені короля, розбирання скарг на королівських васалів, командування місцевими військами.
Людовик Святий поставив на завойованих землях чотирьох нових, так званих «великих бальї»: для графства Вермандуа — в , для Шампані — в Сансі, для Бургундії — в Маконі і для Оверні — в Сен-П'єрр-ле-Мутьє.
Водночас для уникнення зловживань, Людовик (ордонансами 1254 та 1256 років, і слідом за ним Філіп Вродливий 1303 року) намагалися обмежити владу цього чиновника певними правилами. Так, для бальї було заборонено в місці виконання ним своїх обов'язків набувати власність, приймати подарунки, одружуватися або одружувати дітей, їм відтепер заборонялося після виходу у відставку затримуватися на колишньому місці більше сорока днів; винятком був випадок, якщо уже колишньому бальї вимагалося виступати відповідачем у суді, також їм належало судити «великих та малих за одними і тими ж законами».
Також бальї відтепер ставилося в обов'язок особисто з'являтися перед королівським парламентом і звітувати щодо своїх судових рішень, управління та фінансову політику.
Власне, всі ці заборони були спрямовані проти можливості для бальї узурпувати владу та перетворитися з королівського чиновника в фактичного господаря області — при тому, що посада їхня сама по собі повинна була зміцнювати королівську владу на противагу феодальній.
Так, в одному з призначень, зроблених в ті часи, бальї уповноважувався у разі якщо
...до вашого слуху дійшло, що духовні монсеньйори, представники церкви лагодять комусь образи, ви зобов'язані про те сповістити короля; якщо світські монсеньйори бажають застосувати до вас силу, ви не зобов'язані це терпіти; якщо адвокати монсеньйора бажають пожерти народ, ви повинні зібрати про те вичерпні відомості і дати про те знати королю.
Бальї повинен був серед іншого бути «легістом» — тобто займатися спеціальним, вичерпним для того часу вивченням законів та звичаїв. Це також накладало деякі обмеження; так в XIV столітті увійшло у звичку призначати для одного й того ж району двох бальї, як було сказано у відповідному документі «колишній — хороший воїн, при тому, що недостатньо обізнаний у розборі скарг».
Водночас посада, первісно єдна, розпадається на дві — з'являються бальї «мантії» та «шпаги». Перші як судові урядовці, другі — військові.
1413 року Карл VI після бунту кабош'єнів у Парижі своїм ордонансом дозволяв бальї під свою особисту відповідальність призначити собі заступника, який міг би взяти на себе суддівські функції. У часи Карла VII (ордонанс 1454 року) кількість заступників зросла до двох — один з них уповноважений завідувати «загальними», інший — «приватними» судовими справами. Карл VIII, 1493 року зробив призначення заступників обов'язковим. Людовик XII передав Парламенту права призначати та самих бальї та їх заступників, причому від останніх потрібно бути ліцензіатами загального та канонічного права.
Надалі кількість заступників продовжувало зростати. Кожний бальї поступово обзаводився заступника з загального кримінального права, загального цивільного права, і декількох заступників з окремих питань. 1561 року обов'язки бальї «довгої мантії» (тобто суддівського) та бальї «короткій мантії» (тобто військового) були жорстко та остаточно розділені, з 1579 року військовому бальї остаточно було заборонено займатися питаннями судочинства.
На початок XVI сторіччя військові функції бальї відійшли до губернаторів, збір податків — спеціально для цього призначених чиновників, і бальї перетворився (при змішанні обов'язків, характерному для цих часів) в командувача місцевим ополченням, а в XVII і XVIII століттях — у дворянського губернатора, який зберіг, втім, свої привілеї та призначався обов'язково з аристократів.
Сеньйори окремих земель також мали власних бальї, що мали ті ж права, що й королівські бальї у відповідному домені. У багатьох єпископства та абатствах були власні бальї.
У Парижі, «палацовий бальї» в Палаці Правосуддя виконував функції легіста. «Судовий бальї» в соборі Нотр-Дам виступав як фахівець з канонічного права, власного бальї мав також Паризький арсенал.
Остаточно посада бальї зникла у післяреволюційній Франції.
На Мальті
У мальтійському ордені посада бальї йшла за старшинством за великим пріором і була старшою по відношенню до командора.
У Швейцарії
У Швейцарії бальї виконував обов'язки глави судового округу (Landvogt), в його руках зосереджувалася виконавча влада. В кантонах, де говорили по-німецьки, титулу бальї відповідав Amtmann (або Ammann), вибираємо громадянами кантону — в такому разі, він носив ім'я Landammann, міста — Stadtammann або Gemeindeammann.
На Нормандських островах
З часів Генріха II на Нормандських островах і в самій Нормандії, колишньою частиною англійського королівства, існував бейклі (сучасний бейліф), чиї обов'язки відповідали французькому бальї. На островах ця посада існує та понині (див. Бейлівік).
У Польщі
У Польщі XIII—XVI ст. (у тому числі на територіях сучасної України) посаді бальї приблизно відповідає посада ландвойта.
Див. також
Примітки
- . www.cnrtl.fr. TLFi, Le Trésor de la langue française informatisé. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021. (фр.)
- Émile Littré. . www.littre.org. Dictionnaire de la langue française. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021. (фр.)
Джерела
- Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balyi fr bailli chitayetsya bayi namisnik korolya abo senjora u Francuzkomu korolivstvi yakij keruvav vvirenim jomu regionom yakij nazivali balya zh baillage de predstavlyav administrativnu sudovu ta vijskovu vladu U Pivdennij Franciyi podibni funkciyi vikonuvali seneshali Balyazhi Fransh KonteEtimologiyaSlovo balyi pervisni varianti baillif baillis pohodit vid dav fr bail namisnik abo yavlyaye soboyu substantivovanij prikmetnik vid diyeslova baillir keruvati pervisno nesti sho shodit do lat bajulare nesti Davnofrancuzka forma baillif druzhina ballifa nazivalasya baillive abo utvorena vid bail dodannyam sufiksa if abo shodit do lat bajulivum yavlyayuchi soboyu formu nepryamogo vidminka cas regime slova baillis Balyi u FranciyiPosada balyi bula zasnovana v XIII stolitti korolem Filipom Avgustom yakij rozdiliv korolivskij domen na chastini sho nazivalisya balyazhami Virushayuchi v Hrestovij pohid 1190 roku Filip Avgust doruchiv balyi keruvannya chastinami korolivskogo domenu zobov yazavshi yih praviti sud ne ridshe nizh raz na misyac prichomu specialno obumovivshi sho pid yihnyu yurisdikciyu v pershu chergu potraplyayut spravi pro zradu vbivstvo abo vikradenni lyudej Pid keruvannyam balyi mali perebuvati miski prevo jomu zh davalosya pravo osporiti yihni rishennya Vishoyu instanciyeyu stosovno do balyi mala sluzhiti regentska rada kudi slid bulo za neobhidnosti podavati skargu na jogo rishennya i kudi balyi mav osobisto z yavlyatisya dlya zvituvannya Krim chisto suddivskih obov yazkiv na balyi pokladavsya takozh naglyad za zborom podatkiv keruvannya administraciyeyu balyazhu vid imeni korolya rozbirannya skarg na korolivskih vasaliv komanduvannya miscevimi vijskami Lyudovik Svyatij postaviv na zavojovanih zemlyah chotiroh novih tak zvanih velikih balyi dlya grafstva Vermandua v dlya Shampani v Sansi dlya Burgundiyi v Makoni i dlya Overni v Sen P yerr le Mutye Vodnochas dlya uniknennya zlovzhivan Lyudovik ordonansami 1254 ta 1256 rokiv i slidom za nim Filip Vrodlivij 1303 roku namagalisya obmezhiti vladu cogo chinovnika pevnimi pravilami Tak dlya balyi bulo zaboroneno v misci vikonannya nim svoyih obov yazkiv nabuvati vlasnist prijmati podarunki odruzhuvatisya abo odruzhuvati ditej yim vidteper zaboronyalosya pislya vihodu u vidstavku zatrimuvatisya na kolishnomu misci bilshe soroka dniv vinyatkom buv vipadok yaksho uzhe kolishnomu balyi vimagalosya vistupati vidpovidachem u sudi takozh yim nalezhalo suditi velikih ta malih za odnimi i timi zh zakonami Takozh balyi vidteper stavilosya v obov yazok osobisto z yavlyatisya pered korolivskim parlamentom i zvituvati shodo svoyih sudovih rishen upravlinnya ta finansovu politiku Vlasne vsi ci zaboroni buli spryamovani proti mozhlivosti dlya balyi uzurpuvati vladu ta peretvoritisya z korolivskogo chinovnika v faktichnogo gospodarya oblasti pri tomu sho posada yihnya sama po sobi povinna bula zmicnyuvati korolivsku vladu na protivagu feodalnij Tak v odnomu z priznachen zroblenih v ti chasi balyi upovnovazhuvavsya u razi yaksho do vashogo sluhu dijshlo sho duhovni monsenjori predstavniki cerkvi lagodyat komus obrazi vi zobov yazani pro te spovistiti korolya yaksho svitski monsenjori bazhayut zastosuvati do vas silu vi ne zobov yazani ce terpiti yaksho advokati monsenjora bazhayut pozherti narod vi povinni zibrati pro te vicherpni vidomosti i dati pro te znati korolyu Balyi povinen buv sered inshogo buti legistom tobto zajmatisya specialnim vicherpnim dlya togo chasu vivchennyam zakoniv ta zvichayiv Ce takozh nakladalo deyaki obmezhennya tak v XIV stolitti uvijshlo u zvichku priznachati dlya odnogo j togo zh rajonu dvoh balyi yak bulo skazano u vidpovidnomu dokumenti kolishnij horoshij voyin pri tomu sho nedostatno obiznanij u rozbori skarg Vodnochas posada pervisno yedna rozpadayetsya na dvi z yavlyayutsya balyi mantiyi ta shpagi Pershi yak sudovi uryadovci drugi vijskovi 1413 roku Karl VI pislya buntu kabosh yeniv u Parizhi svoyim ordonansom dozvolyav balyi pid svoyu osobistu vidpovidalnist priznachiti sobi zastupnika yakij mig bi vzyati na sebe suddivski funkciyi U chasi Karla VII ordonans 1454 roku kilkist zastupnikiv zrosla do dvoh odin z nih upovnovazhenij zaviduvati zagalnimi inshij privatnimi sudovimi spravami Karl VIII 1493 roku zrobiv priznachennya zastupnikiv obov yazkovim Lyudovik XII peredav Parlamentu prava priznachati ta samih balyi ta yih zastupnikiv prichomu vid ostannih potribno buti licenziatami zagalnogo ta kanonichnogo prava Nadali kilkist zastupnikiv prodovzhuvalo zrostati Kozhnij balyi postupovo obzavodivsya zastupnika z zagalnogo kriminalnogo prava zagalnogo civilnogo prava i dekilkoh zastupnikiv z okremih pitan 1561 roku obov yazki balyi dovgoyi mantiyi tobto suddivskogo ta balyi korotkij mantiyi tobto vijskovogo buli zhorstko ta ostatochno rozdileni z 1579 roku vijskovomu balyi ostatochno bulo zaboroneno zajmatisya pitannyami sudochinstva Na pochatok XVI storichchya vijskovi funkciyi balyi vidijshli do gubernatoriv zbir podatkiv specialno dlya cogo priznachenih chinovnikiv i balyi peretvorivsya pri zmishanni obov yazkiv harakternomu dlya cih chasiv v komanduvacha miscevim opolchennyam a v XVII i XVIII stolittyah u dvoryanskogo gubernatora yakij zberig vtim svoyi privileyi ta priznachavsya obov yazkovo z aristokrativ Senjori okremih zemel takozh mali vlasnih balyi sho mali ti zh prava sho j korolivski balyi u vidpovidnomu domeni U bagatoh yepiskopstva ta abatstvah buli vlasni balyi U Parizhi palacovij balyi v Palaci Pravosuddya vikonuvav funkciyi legista Sudovij balyi v sobori Notr Dam vistupav yak fahivec z kanonichnogo prava vlasnogo balyi mav takozh Parizkij arsenal Ostatochno posada balyi znikla u pislyarevolyucijnij Franciyi Na MaltiU maltijskomu ordeni posada balyi jshla za starshinstvom za velikim priorom i bula starshoyu po vidnoshennyu do komandora U ShvejcariyiU Shvejcariyi balyi vikonuvav obov yazki glavi sudovogo okrugu Landvogt v jogo rukah zoseredzhuvalasya vikonavcha vlada V kantonah de govorili po nimecki titulu balyi vidpovidav Amtmann abo Ammann vibirayemo gromadyanami kantonu v takomu razi vin nosiv im ya Landammann mista Stadtammann abo Gemeindeammann Na Normandskih ostrovahZ chasiv Genriha II na Normandskih ostrovah i v samij Normandiyi kolishnoyu chastinoyu anglijskogo korolivstva isnuvav bejkli suchasnij bejlif chiyi obov yazki vidpovidali francuzkomu balyi Na ostrovah cya posada isnuye ta ponini div Bejlivik U PolshiU Polshi XIII XVI st u tomu chisli na teritoriyah suchasnoyi Ukrayini posadi balyi priblizno vidpovidaye posada landvojta Div takozhBallej BejlivikPrimitki www cnrtl fr TLFi Le Tresor de la langue francaise informatise Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2021 fr Emile Littre www littre org Dictionnaire de la langue francaise Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2021 fr DzherelaSrednevekovyj mir v terminah imenah i nazvaniyah slovar spravochnik E D Smirnova L P Sushkevich V A Fedosik Minsk Belarus 1999 383 s ISBN 985 01 0151 2 ros