Целіба́т (від лат. caelebs — нежонатий, холостяк) — так зване «безшлюб'я» духовенства, відоме в східному та західному християнстві. Фактично це добровільний акт, високо оцінений, що став суттєвою ознакою монашого життя. Згодом аскетичні ідеали взяли верх у Західній Католицькій Церкві, і переконання в несполучності подружжя й активного душпастирства поширилося на Захід і Схід. Проте спроба Нікейського собору 325 р. заборонити одруженим священникам залишатись у подружньому стані після рукоположення була відкинута.
Целібат | |
Частково збігається з | d |
---|---|
Целібат у Вікісховищі |
Практику Східних Церков у цій справі визначив собор у Трулло 692 року; священники, диякони і піддиякони можуть продовжувати своє подружнє життя, у яке вони вступили перед висвяченням. Чоловіки, що, повдовівши, одружилися вдруге або розведені, не можуть бути священником, а священники чи диякони не можуть одружитися вдруге після смерті своєї дружини. Собор у Трулло також затвердив норми для кандидатів на єпископів: єпископ може бути неодружений або вдівець, коли ж одружений, то мусить назавжди розійтися зі своєю дружиною.
Обов'язкову безшлюбність католицьких священників встановив Папа Григорій VII у 1073-1085 роках. А практично целібат утвердився в середині XIII ст. Запровадженням целібату Католицька Церква намагалась зберегти земельну власність, не допустити її розділу поміж нащадками священника. Енциклікою «Caelibatus Sacerdotalis» («Про целібат священників») 1967 року Папа Павло VI підтвердив непорушність церковного целібату, що стало однією з причин відмови багатьох католицьких священників від сану.
Це законодавство було чинним, коли християнство прийшло в Україну. Священники були переважно одружені, а єпископів обирали з-поміж монашого духовенства, хоч нерідко вдівці ставали єпископами після складання монаших обітів. Цієї канонічної норми в Українській Православній Церкві дотримуються й тепер.
Коли на основі Берестейської унії 1596 року українські і білоруські ієрархії з'єдналися з Римською Церквою, єпископи знали, що Рим може ввести целібат і в їхній Церкві, тому вони намагалися досягти схвалення одруженого духовенства, що його й одержали від папи Климента VIII в буллі «Magnus Dominus», у якій сказано: «священичі подружжя залишаються недоторканими, за винятком двоєженства». Свобода вибору подружнього стану перед рукоположенням залишалася безспірною в Українській Церкві аж до Першої світової війни. Спроба провінційного Синоду у Львові 1891 року встановити обов'язковий целібат, до якого ставилися прихильно папські представники, не мала успіху. Конференція трьох єпископів Галицької митрополії 1919 врешті схвалила целібат. Однак митрополит Андрей Шептицький, не бажаючи порушити акт Берестейської унії, розглядав цей крок як надання переваги добровільному целібату. Він залишив половину місць у семінарії для одружених кандидатів. Два інших єпископи (Григорій Хомишин 1929 та Йосафат Коциловський 1924) не пішли слідами його заходів і відмовилися висвячувати одружених кандидатів. Три інші єпархії (Мукачеве, Пряшів і Крижевці) також не наполягали на обов'язковому целібаті.
Інакше розвинулася ситуація в діаспорі: у США, Канаді, Бразилії й Аргентині, де українські католицькі спільноти почали утворюватися в 1880-90-их роках, і великі громади іммігрантів з Галичини і Закарпаття переселилися назавжди. Циркуляр Конгрегації поширення віри від 1 жовтня 1890 року, звернений до українських єпископів Австро-Угорщини, забороняв одруженим священникам бути душпастирями своїх земляків в Америці. Цю пересторогу повторювали кілька разів, хоч їй не завжди підпорядковувалися. Більшість священників, що поселилися в США, були одружені і привезли з собою своїх жінок і дітей. Ті, що прибули до Канади й Бразилії, були здебільшого монахами.
Опозиція Риму до одруженого духовенства під впливом місцевої ієрархії латинського обряду, призвела до того, що багато священників і вірних перейшли до Російської Православної Церкви. Папський декрет «Cum episcopo» 17 серпня 1914, що встановлював окрему українську греко-католицьку юрисдикцію в США, не згадував про заборону одруженого духовенства. Однак вона була відновлена 1929 з рішучою вимогою її дотримуватися. Це призвело до розколу закарпатського екзархату в Пітсбурзі, коли близько 100 000 вірних відокремилися й створили православною єпархію, пов'язану з Константинопольським патріархом.
З новим напливом іммігрантів із Західної Європи після Другої світової війни Римська Курія погодилася з фактом, щоб з ними приїхали одружені священники з України. Проте виявилося, що це було виняткове послаблення, бо заборону висвячувати одружених кандидатів або запрошувати їх з Європи для українців у Північній і Південній Америці та Австралії повторювали кілька разів у 1970-х роках. Толеровано, однак, і дозволено виконувати душпастирські обов'язки тим священникам, що були висвячені в Європі й емігрували до США або Канади. Римська Курія поширює закон целібату й на українських католиків у Західній Європі, а нещодавно й у Польщі. Українці на Галичині, Закарпатті, у Чехо-Словаччині та Югославії цій забороні не підлягають.
Світський рух українців-католиків, як також священників з Товариства св. Андрея, відстоюють перед Ватиканом одружене духовенство, хоч і без великого успіху.
Див. також
Джерела
- ред. Митрохин Л. Н. и др., «Христианство» (словарь), изд. «Республика», г. Москва, 1994 г., стор. 517;
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мартинюк П. Євангельська рада безженности, а священство — у східній і західній Церкві та Україні. Жовква 1929;
- Bilaniuk P. «Celibacy and Eastern Tradition» in Celibacy: The Necessary Option. Нью-Йорк 1968;
- Pospishil V. Compulsory Celibacy for the Eastern Catholics in the Americas. Торонто 1977;
- Ґерич Ю. Проблема целібату на Львівському провінційному Синоді (1891). Зб. на пошану В. Орелецького, вид. УВУ. Мюнхен 1982.
Посилання
- Безшлюбність [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]; Целібат [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.] //
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Целібат |
- М. В. Філоненко. Безшлюбність [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
- Целібат [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Целібат // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2030. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Celiba t vid lat caelebs nezhonatij holostyak tak zvane bezshlyub ya duhovenstva vidome v shidnomu ta zahidnomu hristiyanstvi Faktichno ce dobrovilnij akt visoko ocinenij sho stav suttyevoyu oznakoyu monashogo zhittya Zgodom asketichni ideali vzyali verh u Zahidnij Katolickij Cerkvi i perekonannya v nespoluchnosti podruzhzhya j aktivnogo dushpastirstva poshirilosya na Zahid i Shid Prote sproba Nikejskogo soboru 325 r zaboroniti odruzhenim svyashennikam zalishatis u podruzhnomu stani pislya rukopolozhennya bula vidkinuta Celibat Chastkovo zbigayetsya zd Celibat u Vikishovishi Praktiku Shidnih Cerkov u cij spravi viznachiv sobor u Trullo 692 roku svyashenniki diyakoni i piddiyakoni mozhut prodovzhuvati svoye podruzhnye zhittya u yake voni vstupili pered visvyachennyam Choloviki sho povdovivshi odruzhilisya vdruge abo rozvedeni ne mozhut buti svyashennikom a svyashenniki chi diyakoni ne mozhut odruzhitisya vdruge pislya smerti svoyeyi druzhini Sobor u Trullo takozh zatverdiv normi dlya kandidativ na yepiskopiv yepiskop mozhe buti neodruzhenij abo vdivec koli zh odruzhenij to musit nazavzhdi rozijtisya zi svoyeyu druzhinoyu Obov yazkovu bezshlyubnist katolickih svyashennikiv vstanoviv Papa Grigorij VII u 1073 1085 rokah A praktichno celibat utverdivsya v seredini XIII st Zaprovadzhennyam celibatu Katolicka Cerkva namagalas zberegti zemelnu vlasnist ne dopustiti yiyi rozdilu pomizh nashadkami svyashennika Enciklikoyu Caelibatus Sacerdotalis Pro celibat svyashennikiv 1967 roku Papa Pavlo VI pidtverdiv neporushnist cerkovnogo celibatu sho stalo odniyeyu z prichin vidmovi bagatoh katolickih svyashennikiv vid sanu Ce zakonodavstvo bulo chinnim koli hristiyanstvo prijshlo v Ukrayinu Svyashenniki buli perevazhno odruzheni a yepiskopiv obirali z pomizh monashogo duhovenstva hoch neridko vdivci stavali yepiskopami pislya skladannya monashih obitiv Ciyeyi kanonichnoyi normi v Ukrayinskij Pravoslavnij Cerkvi dotrimuyutsya j teper Koli na osnovi Berestejskoyi uniyi 1596 roku ukrayinski i biloruski iyerarhiyi z yednalisya z Rimskoyu Cerkvoyu yepiskopi znali sho Rim mozhe vvesti celibat i v yihnij Cerkvi tomu voni namagalisya dosyagti shvalennya odruzhenogo duhovenstva sho jogo j oderzhali vid papi Klimenta VIII v bulli Magnus Dominus u yakij skazano svyashenichi podruzhzhya zalishayutsya nedotorkanimi za vinyatkom dvoyezhenstva Svoboda viboru podruzhnogo stanu pered rukopolozhennyam zalishalasya bezspirnoyu v Ukrayinskij Cerkvi azh do Pershoyi svitovoyi vijni Sproba provincijnogo Sinodu u Lvovi 1891 roku vstanoviti obov yazkovij celibat do yakogo stavilisya prihilno papski predstavniki ne mala uspihu Konferenciya troh yepiskopiv Galickoyi mitropoliyi 1919 vreshti shvalila celibat Odnak mitropolit Andrej Sheptickij ne bazhayuchi porushiti akt Berestejskoyi uniyi rozglyadav cej krok yak nadannya perevagi dobrovilnomu celibatu Vin zalishiv polovinu misc u seminariyi dlya odruzhenih kandidativ Dva inshih yepiskopi Grigorij Homishin 1929 ta Josafat Kocilovskij 1924 ne pishli slidami jogo zahodiv i vidmovilisya visvyachuvati odruzhenih kandidativ Tri inshi yeparhiyi Mukacheve Pryashiv i Krizhevci takozh ne napolyagali na obov yazkovomu celibati Inakshe rozvinulasya situaciya v diaspori u SShA Kanadi Braziliyi j Argentini de ukrayinski katolicki spilnoti pochali utvoryuvatisya v 1880 90 ih rokah i veliki gromadi immigrantiv z Galichini i Zakarpattya pereselilisya nazavzhdi Cirkulyar Kongregaciyi poshirennya viri vid 1 zhovtnya 1890 roku zvernenij do ukrayinskih yepiskopiv Avstro Ugorshini zaboronyav odruzhenim svyashennikam buti dushpastiryami svoyih zemlyakiv v Americi Cyu perestorogu povtoryuvali kilka raziv hoch yij ne zavzhdi pidporyadkovuvalisya Bilshist svyashennikiv sho poselilisya v SShA buli odruzheni i privezli z soboyu svoyih zhinok i ditej Ti sho pribuli do Kanadi j Braziliyi buli zdebilshogo monahami Opoziciya Rimu do odruzhenogo duhovenstva pid vplivom miscevoyi iyerarhiyi latinskogo obryadu prizvela do togo sho bagato svyashennikiv i virnih perejshli do Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Papskij dekret Cum episcopo 17 serpnya 1914 sho vstanovlyuvav okremu ukrayinsku greko katolicku yurisdikciyu v SShA ne zgaduvav pro zaboronu odruzhenogo duhovenstva Odnak vona bula vidnovlena 1929 z rishuchoyu vimogoyu yiyi dotrimuvatisya Ce prizvelo do rozkolu zakarpatskogo ekzarhatu v Pitsburzi koli blizko 100 000 virnih vidokremilisya j stvorili pravoslavnoyu yeparhiyu pov yazanu z Konstantinopolskim patriarhom Z novim naplivom immigrantiv iz Zahidnoyi Yevropi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Rimska Kuriya pogodilasya z faktom shob z nimi priyihali odruzheni svyashenniki z Ukrayini Prote viyavilosya sho ce bulo vinyatkove poslablennya bo zaboronu visvyachuvati odruzhenih kandidativ abo zaproshuvati yih z Yevropi dlya ukrayinciv u Pivnichnij i Pivdennij Americi ta Avstraliyi povtoryuvali kilka raziv u 1970 h rokah Tolerovano odnak i dozvoleno vikonuvati dushpastirski obov yazki tim svyashennikam sho buli visvyacheni v Yevropi j emigruvali do SShA abo Kanadi Rimska Kuriya poshiryuye zakon celibatu j na ukrayinskih katolikiv u Zahidnij Yevropi a neshodavno j u Polshi Ukrayinci na Galichini Zakarpatti u Cheho Slovachchini ta Yugoslaviyi cij zaboroni ne pidlyagayut Svitskij ruh ukrayinciv katolikiv yak takozh svyashennikiv z Tovaristva sv Andreya vidstoyuyut pered Vatikanom odruzhene duhovenstvo hoch i bez velikogo uspihu Div takozhNesimejnij cholovikDzherelared Mitrohin L N i dr Hristianstvo slovar izd Respublika g Moskva 1994 g stor 517 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Martinyuk P Yevangelska rada bezzhennosti a svyashenstvo u shidnij i zahidnij Cerkvi ta Ukrayini Zhovkva 1929 Bilaniuk P Celibacy and Eastern Tradition in Celibacy The Necessary Option Nyu Jork 1968 Pospishil V Compulsory Celibacy for the Eastern Catholics in the Americas Toronto 1977 Gerich Yu Problema celibatu na Lvivskomu provincijnomu Sinodi 1891 Zb na poshanu V Oreleckogo vid UVU Myunhen 1982 PosilannyaBezshlyubnist 4 bereznya 2021 u Wayback Machine Celibat 4 bereznya 2021 u Wayback Machine Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Celibat M V Filonenko Bezshlyubnist 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Celibat 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Celibat Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2030 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi