Безтямний П єро фр Pierrot le fou французько італійська кримінальна драма 1965 року поставлена режисером Жаном Люком Год

«Безтямний П'єро» (фр. Pierrot le fou) — французько-італійська кримінальна драма 1965 року, поставлена режисером Жаном-Люком Годаром за романом Лайонела Вайта «Одержимість» (1962) з Жаном-Полем Бельмондо та Анною Каріною в головних ролях. Прем'єра стрічки відбулася 29 серпня 1965 року на де вона брала участь в основній конкурсній програмі . Фільм брав участь у відборі від Франції на здобуття кінопремії «Оскар» 1966 року у категорії за найкращий фільм іноземною мовою, але не був включений до списку номінантів.

Безтямний П'єро
фр. Pierrot le Fou
Французький постер до фільму
Жанр	кримінальна драма
Режисер	Жан-Люк Годар
Продюсер
Сценарист	Жан-Люк Годар
На основі	роману Одержимість Лайонела Вайта
У головних ролях	Жан-Поль Бельмондо Анна Каріна
Оператор	Рауль Кутар
Композитор
Художник	П'єр Гюффруа
Кінокомпанія	• Dino de Laurentiis Cinematografica • Rome Paris Films • Société Nouvelle de Cinématographie (SNC)
Дистриб'ютор	Netflix і ^d
Тривалість	112 хв.
Мова	французька
Країна	Франція Італія
Рік	1965
Дата виходу	29 серпня 1965 (Венеція) 5 листопада 1965 (Франція)
Кошторис	~ $300 000
Касові збори	1 310 579 (переглядів у Франції)
IMDb	ID 0059592
Рейтинг	IMDb:
Безтямний П'єро у Вікісховищі

Сюжет

Фердинанд Гриффон (Жан-Поль Бельмондо) одружений з заможною італійкою, особливих почуттів до якої не переживає. Йому нудно в колі знайомих, його стомлюють одні й ті ж розмови, але він занадто ледачий, щоб вирватися з цього середовища. Таким його зробило забезпечене та безтурботне життя. Одного дня він з дружиною збирається на вечерю до її батьків, і їхній друг приводить свою знайому, Маріанну (Анна Каріна), щоб вона доглянула за їх дітьми. Маріанна виявляється старою знайомою Фердинанда. У гостях він не затримується та їде додому, де застає її. Вони згадують минуле й вирішують кинути все й поїхати разом, щоб відчути, нарешті, смак життя. Маріанна має зв'язки з мафією, вона здійснює вбивство одного з членів угрупування, і вони з Фердинандом викрадають автомобіль злочинців, в багажнику якого знаходиться валіза з грошима. Переслідувані поліцією, вони спалюють автомобіль, а разом з ним і гроші мафії, та ховаються на безлюдному острові. Поступово їхнє життя знову стає одноманітним, і вони починають розуміти, що їх мало що пов'язує. Вони полишають острів і знову вирушають на пошуки пригод. У місті Маріанна потрапляє до рук мафії і повинна повернути вкрадені гроші. Вона знову здійснює вбивство і ховається. Це може коштувати життя Фердинанду, але йому вдається виплутатися. Через декілька місяців він знову зустрічає Маріанну, яка пропонує йому вигідну справу: вони з Фредом, якого вона видає за свого брата, продають його яхту і, отримавши гроші, позбавляються від покупців. Фердинанд погоджується, але після реалізації злочинного плану Маріанна ховається від нього з Фредом. Фердинанд знає, де їх шукати, і вирушає на острів, де розправляється з ними, після чого обмотує себе динамітом і підпалює гніт. Опам'ятавшись в останню мить, він гарячково намагається загасити його, але не встигає.

У ролях


• Жан-Поль Бельмондо	…	Фердинанд Гриффон, «П'єро»
• Анна Каріна	…	Маріанна Ренуар
•	…	дружина Фердинанда
•	…	Фред, брат Маріанни
• Жан-П'єр Лео	…	молодий чоловік у кінотеатрі
•	…	1-й заправник
•	…	2-й заправник
•	…	другий брат
•	…	чоловік у порту
•	…	гангстер
• Кріста Нелл	…
•	…	камео

Знімальна група

Нагороди та номінації

Список нагород та номінацій
Кінопремія	Дата церемонії	Категорія	Номінант(и)	Результат	Дж
Венеційський кінофестиваль	1965	«Золотий лев»	Безтямний П'єро	Номінація
Премія Британського кіноінституту	1965	Сазерленд Трофі	Безтямний П'єро	Перемога
Премія BAFTA	1967	Найкращий іноземний актор	Жан-Поль Бельмондо	Номінація

Факти

Для Жана-Поля Бельмондо «Безтямний П'єро» став четвертим і останнім фільмом у Годара.
Назва фільму повинна була викликати у французьких глядачів асоціації зі знаменитим грабіжника 1940-х років — , він же «П'єро Схибнутий» (фр. Pierrot le Fou), доволі романтизована версія подвигів якого викладена у фільмі Жака Дере , знятому за романом .
У 1965 році людина на ім'я Безтямний П'єро, прототип головного героя, був настільки відомий у Франції, що навіть згадки про нього були заборонені.

Знімання

Рішення про екранізацію кримінального роману «Одержимість» (автор — Лайонел Вайт) прийшло до режисера під час зйомок фільму (1964 рік). Виконавцями головних ролей розглядалися Річард Бартон з Анною Каріною або Мішель Пікколі з Сільвією Вартан.

За майже рік підготовчого періоду Годар устигає зняти і «Альфавіль» та розлучитися з Анною Каріною (навіть бувши в розлученні, вона взяла участь у зйомках у парі з Ж.-П. Бельмондо).

Фільмування тривало два місяці, починаючи з травня 1965 року, і проходило на натурі або в реальних інтер'єрах. Знімальна група здолала маршрут від Лазурового берега до Парижа (у зворотному порядку дії фільму).

Цитати та алюзії

Кінокритик у минулому, Годар робить у фільмі відсилання до кінематографічної класики: тут присутні цитати з «Пепе ле Моко» Жульєна Дювів'є та «Німеччина, рік нульовий» Роберто Росселліні. Герої згадують вестерн , коміків Лорела і Гарді.

Аналог сцени тортур у ванні можна знайти в ранній роботі Годара під назвою «Маленький солдат». Таким чином, у фільмі є присутньою ще й автоцитата.

У одному з епізодів герой представляється ім'ям угорського оператора , а камео грає голлівудський режисер .

Реакція на фільм

Прем'єрний показ відбувся у серпні 1965 року в рамках , де був сприйнятий досить вороже. При цьому стрічка стала найуспішнішою у творчості Годара з точки зору прокатної долі, зібравши у Франції 1 310 579 глядачів.

«Безтямного П'єро» називали одним зі своїх улюблених фільмів Луї Арагон, Квентін Тарантіно, Шанталь Акерман, , Ксав'є Долан.

Примітки

Pierrot le fou (1965) [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті JPBox-Office. Процитовано 10.04.2017
Margaret Herrick Library, Academy of Motion Picture Arts and Sciences
Нагороди та номінації фільму 0059592 на сайті IMDb (англ.)
Павел ОРЛОВ (28 серпня 2015). (рос.). Tvkinoradio. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 10.04.2017.
Трофименков М. Убийственный Париж // Сеанс. — 16 мая 2012.
Інтерв'ю з Сільвією Вартан [ 11 червня 2005 у Wayback Machine.] (фр.)
Jean-Luc Godard's Pierrot le fou [ 17 лютого 2007 у Wayback Machine.] ed. David Wills, Cambridge University Press, 2000 (перші 20 сторінок)

Посилання

Безтямний П'єро на сайті IMDb (англ.) (станом на 10.04.2017)
Безтямний П'єро на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 10.04.2017)
Безтямний П'єро на сайті MYmovies.it (італ.) (станом на 10.04.2017)
безтямний П'єро на сайті AllMovie (англ.)
Pierrot le Fou на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
Безтямний П'єро [ 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Arthouse Traffic

[jpbox-office-1] Pierrot le fou (1965) [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті JPBox-Office. Процитовано 10.04.2017

[2] Margaret Herrick Library, Academy of Motion Picture Arts and Sciences

[3] Нагороди та номінації фільму 0059592 на сайті IMDb (англ.)

[Tvkinoradio-4] Павел ОРЛОВ (28 серпня 2015). (рос.). Tvkinoradio. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 10.04.2017.

[5] Трофименков М. Убийственный Париж // Сеанс. — 16 мая 2012.

[6] Інтерв'ю з Сільвією Вартан [ 11 червня 2005 у Wayback Machine.] (фр.)

[Willis-7] Jean-Luc Godard's Pierrot le fou [ 17 лютого 2007 у Wayback Machine.] ed. David Wills, Cambridge University Press, 2000 (перші 20 сторінок)