Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бачковський Монастир (болг. Бачковски манастир, груз. პეტრიწონის მონასტერი), інші назви: Монастир Петрицоні або Монастир Успіння Богородиці в Болгарії — пам'ятка християнської архітектури та другий за величиною (після Рильського) православний ставропігіальний чоловічий монастир Болгарської православної церкви. Чисельність ченців у резиденції невідома.
| Бачковски манастир | |
|---|---|
 Загальний вигляд Бачковського монастиря | |
| Координати: 41°56′32″ пн. ш. 24°50′58″ сх. д. / 41.94222° пн. ш. 24.84944° сх. д. | |
| Розташування | Пловдивська область Болгарія |
| Конфесія | Православ'я |
| Тип монастиря | Чоловічий монастир |
| Засновник | і його брат |
| Дати початку спорудження | 1083 рік |
| Відомі насельники | Євфимій Тирновський, Патріарх Кирило |
| Реліквії | Чудотворної ікони Богородиці |
| Стан | Діючий монастир |
 Бачковський монастир у Вікісховищі | |
Розташування
Розташований в регіоні Родопських гір на правому березі річки Чаї (також відома як Чепелярська річка), за 189 км від Софії та за 10 км від Асеновграда. Відомий через дивовижне поєднання традицій візантійської, грузинської та болгарської культур. Через багату історію та вражаючі розміри Бачковський монастир є одним з найвідвідуваніших у Болгарії, внесений до списку 100 національних надбань країни.
Історія
Монастир був заснований ці 1083 році — полководцем західних армій візантійського імператора Олексія I Комніна і його братом Абазієм. За наказом засновника монастиря було створено статут (Типікон), копії якого збережені грецькою та грузинською мовами. Згідно зі статутом, світські та церковні влади, в тому числі Єпископ Філіппополі (Пловдив), не мали права втручатися у справи монастиря (глава 3) і доступ до нього був закритий для ченців греків (глава 24). Монастир був заселений лише іберійськими монахами, про що було сказано в статуті. Богослужіння велося грузинською мовою. В той час ця місцевість входила до складу Візантійської Імперії.
Бачковський монастир спочатку розвивався як центр грузинського чернецтва. Наприкінці XI століття там формується літературна школа, відома як Петрицонська — ім'я, що походить від первісної назви сусідньої фортеці Петрич. Через перекладацьку діяльність письменників, що працювали при монастирі, існують посилання на середньовічну Грузію з Візантії. Одним з таких письменників був грузинський філософ-неоплатонік Йоан Петриці (близько 1050—1130 рр.). З того часу збереглися Осуарій та ікона Богородиці.
Під час Другого Болгарського царства монастирем опікувався цар Іван Александр, увічнений на одній з фресок монастиря, що збереглися. З XI століття при монастирі працювала школа, крім релігійних навчань були заняття з математики, історії, музики. У XIII столітті візантійські іберійські монахи втратили владу над монастирем,, але їхні традиції були збережені до початку XIV століття, а вірменське Євангеліє Х століття збереглося донині. Вважається, що після завоювання Болгарії турками останній патріарх Другого Болгарського царства і засновник Тарновської книжної школи патріарх Євфимій Тирновський (Болгарський) був ув'язнений турками саме в Бачковському монастирі, де працював у школі при монастирі до початку XV століття.
Монастир пережив перші хвилі турецької навали на землі Болгарії, пізніше був спустошений та зруйнований, зрештою відреставрований наприкінці XV століття. Трапезна зала, прикрашена розписами анонімного художника, що несуть значну художню цінність, була реконструйована у 1601 році; у 1604 в центрі монастиря було зведено новий храм на честь Святої Трійці.
Бачковський монастир — місце останнього спочинку Патріарха Євфимія Тирновського (1330—1404) та Патріарха Болгарського Кирила (1953—1971).
Побудови
Монастирські споруди розташовані у двох прямокутних дворах — північному (початковий) та південному (доданий в 30-х роках XIX століття). Двічі, в 1912 і 1947 роках, частини будівель були знищені вогнем. У своєму нинішньому вигляді східна частина північного двору була побудована в 1928-29 роках, західна — в 1949-55 роках, північна — в 1964 році. Монастирські побудови в південному дворі були відновлені в 80-х роках ХХ століття. У 2009 році в центрі північного двору був збудований фонтан. Головний храмовий комплекс включає в себе невеликі храми «Св. Архангелів», «Св. Миколая» і монастир «Всіх святих» (над старою трапезною залою).
Головна церква «Успіння Богородиці»
Нинішня церква побудована в 1604 на фундаменті старої Бакуріанової церкви за взірцем афонських храмів. В ній знаходиться відома ікона Богородиці Влахернської, оздобленої сріблом у 1311 і 1819 роках, яка вважається чудотворною. Іконостас є одним з найстаріших (перші десятиліття XVII ст.). Ікони святкового ряду відносяться до XVII ст., а зображення Христа і Богородиці в царському ряді створені у 1793 році Яковом, ченцем святогорського монастиря Івірон.
Початковий живопис в наосі був повністю перерисований художником Мосхосом з Едірне у 1850 році. Велику цінність мають збережені фрески в нартексі, що датуються 1643 роком і відображають провідні тенденції в монастирському мистецтві на Балканах.
Осуарій
Єдина частина, що збереглася від початкової структури монастиря — це осуарій, що також цінний своєю архітектурою і старовинними фресками. Розташований у 300 метрах від сучасного монастирського комплексу. Будівля має два поверхи, з яких тільки один можна побачити з півдня. З архітектурної точки зору осуарій виглядає чужорідним для місцевих традицій. Скоріше він нагадує сирійсько-палестинські склепи, що мають два поверхи однакової конструкції. Кожен поверх має нартекс, єдиний неф і апсиду. Перший поверх призначений для склепу і має 14 ніш для поховань. Апсида на верхньому поверсі містить невеликий храм (відомий як храм Святої Трійці), напівкруглий всередині і п'ятикутний із зовнішнього боку, має 3 отвори для потрапляння денного світла на вівтар. Осуарій являє собою цікаву суміш вірменських, грузинських і візантійських традицій архітектури.
Храм «Св. Архангелів»
Двоповерховий храм, присвячений лідерам небесного воїнства Михаїлу і Гавриїлу, розташований на захід від головного храму, сполучений із ним. Переказ свідчить, що він був побудований імператором Олексієм I Комніним. Згідно з археологічними дослідженнями, був зведений до XIII століття й імовірно відновлений у XIV столітті царем Іваном Александром. Велику цінність має відкритий нартекс, розписаний Захарієм Зографом у 1841 році. Фрески у храмі (на другому поверсі) також створені художником Мосхосом з Едірне (який розписував і головну церкву комплексу) і датуються 1846 роком.
Храм «Св. Миколая»
Побудований між 1834 і 1837 роками, коли настоятелем монастиря був священик Ананій зі Сливена. Храм розташований в південному дворі і вражає своїми фресками 1840 року роботи Захарія Зографа. У великому зображенні «Судний день» серед грішників він зобразив деяких тодішніх багатіїв Пловдива. Поряд із портретами монастирського ігумена Матвія і його попередника (настоятеля) Ананія, у верхній частині фасаду стіни церкви художник намалював і автопортрет.
Стара трапезна зала
Трапезна зала, що тепер не використовується, знаходиться на першому поверсі в південному крилі монастиря. Зала являє собою прямокутне приміщення з напівциліндричним склепінням і апсиди на західній стіні, де сидів настоятель. Зберігається мармуровий стіл (побудований, відповідно вирізьбленому на ньому напису, у 1701 році), де ченці їли протягом більше ніж двох століть. Трапезна зала була збудована у 1623 році і розписана у 1643-му. За художньою цінностю ці фрески можуть бути порівняні з найкращими зразками фресок у монастирях Афону. У 1967-72 роках фрески були почищені під наглядом чеського реставратора Раймунда Ондрачека.
У 1846 році болгарський художник та іконописець Алексі Атанасов створив на зовнішній стіні трапезної зали розгорнуту панораму Бачковського монастиря та його околиць. Це найбільша панорамна фрескова композиція в Болгарії, яка являє собою історію Бачковського монастиря у вигляді зображення з висоти пташиного польоту.
Згадки в популярній культурі
Бачковський монастир — одне з місць, де розгортаються події в бестселері Елізабет Костової «Історик» (2005).
Примітки
- Офіційний сайт Священного Синоду Болгарської Православної Церкви. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 10 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
- Early Bulgarian Art
- Asdracha Catherine, La région des Rhodopes aux XIIIe et XIVe siècles: étude de géographie historique, Athen: Verlag der Byzantinisch-Neugriechischen Jahrbücher, 1976, Pp. 74 — 75
- (bg) Е. Селян. Някой уточнения по повод описа на един ценен арменски ръкопис (E. Selian. Some clarifications regarding the description of one valued Armenian manuscript). In: Journal Philology, University Publishing House «St. Kl. Ohridski», Sofia, 1980, issue. 6, p. 101—102.
- Бачковски манастир. София, 1971. С. 1.
- Златев, Т. Пространството в българската възрожденска архитектура. С., 1958, 80.
- Παναγιωτίδη, Μ. Η εικόνα της Παναγίας Γλυκοφιλούσας στο μοναστήρι του Πετριζού (Bačkovo) στη Βουλγαρία. — В: Ευφρόσυνον: Αφιέρωμα στον Μανόλη Χατζηδάκη. Αθήνα, 1992, 449—468; Bakalova, E. La vénération des icônes miraculeuses en Bulgarie: Aspects historiques et contemporains d'un pèlerinage. — Ethnologie française, 31, 2001/2, 266—267. За обкова от 19 в.: Дерменджиев, Х. П. Обкови и ризници върху иконите от епохата на Българското възраждане. — Изкуство, 28, 1978, кн. 6, 30-32.
- Клисаров, Н. Църквата «Св. Архангели» в Бачковския манастир. — Юбилеен сборник «Сто години Народен археологически музей в Пловдив». Т. 2. Пловдив, 1985, 172—194; Чилингиров, А. За датирането на църквата «Свети Архангели» в Бачковския манастир. — В: Чилингиров, А. Българската архитектурна школа. Т.1. Берлин, 2007, 199—322
- Пенкова, Б. Стенописите в бачковската трапезария и атонската традиция. — Проблеми на изкуството, 1989, № 1, 46-53.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bachkovskij Monastir bolg Bachkovski manastir gruz პეტრიწონის მონასტერი inshi nazvi Monastir Petriconi abo Monastir Uspinnya Bogorodici v Bolgariyi pam yatka hristiyanskoyi arhitekturi ta drugij za velichinoyu pislya Rilskogo pravoslavnij stavropigialnij cholovichij monastir Bolgarskoyi pravoslavnoyi cerkvi Chiselnist chenciv u rezidenciyi nevidoma Bachkovskij monastirBachkovski manastirZagalnij viglyad Bachkovskogo monastiryaKoordinati 41 56 32 pn sh 24 50 58 sh d 41 94222 pn sh 24 84944 sh d 41 94222 24 84944RoztashuvannyaPlovdivska oblast BolgariyaKonfesiyaPravoslav yaTip monastiryaCholovichij monastirZasnovniki jogo bratDati pochatku sporudzhennya1083 rikVidomi naselnikiYevfimij Tirnovskij Patriarh KiriloRelikviyiChudotvornoyi ikoni BogorodiciStanDiyuchij monastir Bachkovskij monastir u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovanij v regioni Rodopskih gir na pravomu berezi richki Chayi takozh vidoma yak Chepelyarska richka za 189 km vid Sofiyi ta za 10 km vid Asenovgrada Vidomij cherez divovizhne poyednannya tradicij vizantijskoyi gruzinskoyi ta bolgarskoyi kultur Cherez bagatu istoriyu ta vrazhayuchi rozmiri Bachkovskij monastir ye odnim z najvidviduvanishih u Bolgariyi vnesenij do spisku 100 nacionalnih nadban krayini IstoriyaMonastir buv zasnovanij ci 1083 roci polkovodcem zahidnih armij vizantijskogo imperatora Oleksiya I Komnina i jogo bratom Abaziyem Za nakazom zasnovnika monastirya bulo stvoreno statut Tipikon kopiyi yakogo zberezheni greckoyu ta gruzinskoyu movami Zgidno zi statutom svitski ta cerkovni vladi v tomu chisli Yepiskop Filippopoli Plovdiv ne mali prava vtruchatisya u spravi monastirya glava 3 i dostup do nogo buv zakritij dlya chenciv grekiv glava 24 Monastir buv zaselenij lishe iberijskimi monahami pro sho bulo skazano v statuti Bogosluzhinnya velosya gruzinskoyu movoyu V toj chas cya miscevist vhodila do skladu Vizantijskoyi Imperiyi Bachkovskij monastir spochatku rozvivavsya yak centr gruzinskogo chernectva Naprikinci XI stolittya tam formuyetsya literaturna shkola vidoma yak Petriconska im ya sho pohodit vid pervisnoyi nazvi susidnoyi forteci Petrich Cherez perekladacku diyalnist pismennikiv sho pracyuvali pri monastiri isnuyut posilannya na serednovichnu Gruziyu z Vizantiyi Odnim z takih pismennikiv buv gruzinskij filosof neoplatonik Joan Petrici blizko 1050 1130 rr Z togo chasu zbereglisya Osuarij ta ikona Bogorodici Pid chas Drugogo Bolgarskogo carstva monastirem opikuvavsya car Ivan Aleksandr uvichnenij na odnij z fresok monastirya sho zbereglisya Z XI stolittya pri monastiri pracyuvala shkola krim religijnih navchan buli zanyattya z matematiki istoriyi muziki U XIII stolitti vizantijski iberijski monahi vtratili vladu nad monastirem ale yihni tradiciyi buli zberezheni do pochatku XIV stolittya a virmenske Yevangeliye H stolittya zbereglosya donini Vvazhayetsya sho pislya zavoyuvannya Bolgariyi turkami ostannij patriarh Drugogo Bolgarskogo carstva i zasnovnik Tarnovskoyi knizhnoyi shkoli patriarh Yevfimij Tirnovskij Bolgarskij buv uv yaznenij turkami same v Bachkovskomu monastiri de pracyuvav u shkoli pri monastiri do pochatku XV stolittya Monastir perezhiv pershi hvili tureckoyi navali na zemli Bolgariyi piznishe buv spustoshenij ta zrujnovanij zreshtoyu vidrestavrovanij naprikinci XV stolittya Trapezna zala prikrashena rozpisami anonimnogo hudozhnika sho nesut znachnu hudozhnyu cinnist bula rekonstrujovana u 1601 roci u 1604 v centri monastirya bulo zvedeno novij hram na chest Svyatoyi Trijci Bachkovskij monastir misce ostannogo spochinku Patriarha Yevfimiya Tirnovskogo 1330 1404 ta Patriarha Bolgarskogo Kirila 1953 1971 PobudoviMonastirski sporudi roztashovani u dvoh pryamokutnih dvorah pivnichnomu pochatkovij ta pivdennomu dodanij v 30 h rokah XIX stolittya Dvichi v 1912 i 1947 rokah chastini budivel buli znisheni vognem U svoyemu ninishnomu viglyadi shidna chastina pivnichnogo dvoru bula pobudovana v 1928 29 rokah zahidna v 1949 55 rokah pivnichna v 1964 roci Monastirski pobudovi v pivdennomu dvori buli vidnovleni v 80 h rokah HH stolittya U 2009 roci v centri pivnichnogo dvoru buv zbudovanij fontan Golovnij hramovij kompleks vklyuchaye v sebe neveliki hrami Sv Arhangeliv Sv Mikolaya i monastir Vsih svyatih nad staroyu trapeznoyu zaloyu Golovna cerkva Uspinnya Bogorodici Golovna cerkva Uspinnya Bogorodici 1604 Ninishnya cerkva pobudovana v 1604 na fundamenti staroyi Bakurianovoyi cerkvi za vzircem afonskih hramiv V nij znahoditsya vidoma ikona Bogorodici Vlahernskoyi ozdoblenoyi sriblom u 1311 i 1819 rokah yaka vvazhayetsya chudotvornoyu Ikonostas ye odnim z najstarishih pershi desyatilittya XVII st Ikoni svyatkovogo ryadu vidnosyatsya do XVII st a zobrazhennya Hrista i Bogorodici v carskomu ryadi stvoreni u 1793 roci Yakovom chencem svyatogorskogo monastirya Iviron Pochatkovij zhivopis v naosi buv povnistyu pererisovanij hudozhnikom Moshosom z Edirne u 1850 roci Veliku cinnist mayut zberezheni freski v narteksi sho datuyutsya 1643 rokom i vidobrazhayut providni tendenciyi v monastirskomu mistectvi na Balkanah Osuarij Hram Svyatoyi Trijci v primishenni osuariyu Yedina chastina sho zbereglasya vid pochatkovoyi strukturi monastirya ce osuarij sho takozh cinnij svoyeyu arhitekturoyu i starovinnimi freskami Roztashovanij u 300 metrah vid suchasnogo monastirskogo kompleksu Budivlya maye dva poverhi z yakih tilki odin mozhna pobachiti z pivdnya Z arhitekturnoyi tochki zoru osuarij viglyadaye chuzhoridnim dlya miscevih tradicij Skorishe vin nagaduye sirijsko palestinski sklepi sho mayut dva poverhi odnakovoyi konstrukciyi Kozhen poverh maye narteks yedinij nef i apsidu Pershij poverh priznachenij dlya sklepu i maye 14 nish dlya pohovan Apsida na verhnomu poversi mistit nevelikij hram vidomij yak hram Svyatoyi Trijci napivkruglij vseredini i p yatikutnij iz zovnishnogo boku maye 3 otvori dlya potraplyannya dennogo svitla na vivtar Osuarij yavlyaye soboyu cikavu sumish virmenskih gruzinskih i vizantijskih tradicij arhitekturi Hram Sv Arhangeliv Panorama Aleksi Atanasova 1846 Dvopoverhovij hram prisvyachenij lideram nebesnogo voyinstva Mihayilu i Gavriyilu roztashovanij na zahid vid golovnogo hramu spoluchenij iz nim Perekaz svidchit sho vin buv pobudovanij imperatorom Oleksiyem I Komninim Zgidno z arheologichnimi doslidzhennyami buv zvedenij do XIII stolittya j imovirno vidnovlenij u XIV stolitti carem Ivanom Aleksandrom Veliku cinnist maye vidkritij narteks rozpisanij Zahariyem Zografom u 1841 roci Freski u hrami na drugomu poversi takozh stvoreni hudozhnikom Moshosom z Edirne yakij rozpisuvav i golovnu cerkvu kompleksu i datuyutsya 1846 rokom Hram Sv Mikolaya Pobudovanij mizh 1834 i 1837 rokami koli nastoyatelem monastirya buv svyashenik Ananij zi Slivena Hram roztashovanij v pivdennomu dvori i vrazhaye svoyimi freskami 1840 roku roboti Zahariya Zografa U velikomu zobrazhenni Sudnij den sered grishnikiv vin zobraziv deyakih todishnih bagatiyiv Plovdiva Poryad iz portretami monastirskogo igumena Matviya i jogo poperednika nastoyatelya Ananiya u verhnij chastini fasadu stini cerkvi hudozhnik namalyuvav i avtoportret Stara trapezna zala Stara trapezna zala 1623 Trapezna zala sho teper ne vikoristovuyetsya znahoditsya na pershomu poversi v pivdennomu krili monastirya Zala yavlyaye soboyu pryamokutne primishennya z napivcilindrichnim sklepinnyam i apsidi na zahidnij stini de sidiv nastoyatel Zberigayetsya marmurovij stil pobudovanij vidpovidno virizblenomu na nomu napisu u 1701 roci de chenci yili protyagom bilshe nizh dvoh stolit Trapezna zala bula zbudovana u 1623 roci i rozpisana u 1643 mu Za hudozhnoyu cinnostyu ci freski mozhut buti porivnyani z najkrashimi zrazkami fresok u monastiryah Afonu U 1967 72 rokah freski buli pochisheni pid naglyadom cheskogo restavratora Rajmunda Ondracheka U 1846 roci bolgarskij hudozhnik ta ikonopisec Aleksi Atanasov stvoriv na zovnishnij stini trapeznoyi zali rozgornutu panoramu Bachkovskogo monastirya ta jogo okolic Ce najbilsha panoramna freskova kompoziciya v Bolgariyi yaka yavlyaye soboyu istoriyu Bachkovskogo monastirya u viglyadi zobrazhennya z visoti ptashinogo polotu Zgadki v populyarnij kulturiBachkovskij monastir odne z misc de rozgortayutsya podiyi v bestseleri Elizabet Kostovoyi Istorik 2005 PrimitkiOficijnij sajt Svyashennogo Sinodu Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 10 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 23 bereznya 2015 Procitovano 20 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 10 kvitnya 2015 Early Bulgarian Art Asdracha Catherine La region des Rhodopes aux XIIIe et XIVe siecles etude de geographie historique Athen Verlag der Byzantinisch Neugriechischen Jahrbucher 1976 Pp 74 75 bg E Selyan Nyakoj utochneniya po povod opisa na edin cenen armenski rkopis E Selian Some clarifications regarding the description of one valued Armenian manuscript In Journal Philology University Publishing House St Kl Ohridski Sofia 1980 issue 6 p 101 102 Bachkovski manastir Sofiya 1971 S 1 Zlatev T Prostranstvoto v blgarskata vzrozhdenska arhitektura S 1958 80 Panagiwtidh M H eikona ths Panagias Glykofiloysas sto monasthri toy Petrizoy Backovo sth Boylgaria V Eyfrosynon Afierwma ston Manolh Xatzhdakh A8hna 1992 449 468 Bakalova E La veneration des icones miraculeuses en Bulgarie Aspects historiques et contemporains d un pelerinage Ethnologie francaise 31 2001 2 266 267 Za obkova ot 19 v Dermendzhiev H P Obkovi i riznici vrhu ikonite ot epohata na Blgarskoto vzrazhdane Izkustvo 28 1978 kn 6 30 32 Klisarov N Crkvata Sv Arhangeli v Bachkovskiya manastir Yubileen sbornik Sto godini Naroden arheologicheski muzej v Plovdiv T 2 Plovdiv 1985 172 194 Chilingirov A Za datiraneto na crkvata Sveti Arhangeli v Bachkovskiya manastir V Chilingirov A Blgarskata arhitekturna shkola T 1 Berlin 2007 199 322 Penkova B Stenopisite v bachkovskata trapezariya i atonskata tradiciya Problemi na izkustvoto 1989 1 46 53 Posilannya