Барська Беатриса

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барська.

Беатриса (бл.1017—18 квітня 1076), маркграфиня Тосканська (1053—1076), дочка герцога Лотарингії Фрідріха II і Матильди Швабськоі.

Беатриса Барська
Беатрис де Бар. Манускрипт з Vita Mathildis, XII ст.
Народилася	1017 Лотарингія, Метрополія Франції, Франція
Померла	18 квітня 1076 Піза, Тоскана, Італія
Поховання	Собор Санта Марія Ассунта
Діяльність	аристократка
Титул	герцог
Посада	регент
Рід	^d
Батько	Фрідріх II (герцог Верхньої Лотарингії)
Мати	^d^[1]
Брати, сестри	^d^[1], Фрідріх III (герцог Верхньої Лотарингії)^[1] і ^d^[1]
У шлюбі з	Боніфацій IV^[1] і Годфрід III^[1]
Діти	Матильда і Фрідріх
Волосся	руде
Медіафайли у Вікісховищі

У 1037 вийшла заміж за маркграфа Тосканського Боніфація III, який також був графом (або правителем) Брешії, Каносси, Феррари, Флоренції, Лукки, Мантуї, Модени, Пізи, Пістої, Парми, Реджо і Верони.

У цьому шлюбі вона народила трьох дітей:

• Беатрису, яка померла у 1053
• Фрідріха
• Матильду

Після смерті Боніфація 6 травня 1052 Беатриса стала виконувати обов'язки регента свого сина Фрідріха. У 1054 Беатриса вийшла заміж за Годфріда III. Годфрід зрадив імператора Священної Римської імперії Генріха III, а тому цей шлюб також був визнаний зрадницьким. У 1055 Генріх III прибув з двором до Флоренції й арештував Беатрису, тоді як Годфрід продовжував бунтувати в Лотарингії. Імператор наказав неповнолітньому маркграфу Фрідріху прийти до нього, проте той відмовився. Через кілька днів з невідомої причини Фрідріх помер.

Фрідріху спадкувала його сестра Матільда, від імені якої правили її мати та вітчим. Після смерті імператора Генріха III його спадкоємець Генріх IV помирився з Годфрідом і повернув усе його сімейство до Італії.

У січні 1058 прихильник новобраного папи Римського Миколая II відчинив ворота Леонінської стіни, давши можливість Годфріду та Беатрисі захопити острів Тіберіну і атакувати Латеранський собор, що змусило антипапу Бенедикта X 24 січня тікати. Беатриса і Годфрід підтримували реформи Гільдебранда і папи Олександра II.

У 1069 Годфрід помер, і Беатриса правила від імені неповнолітньої Матільди. Вона похована у кафедральному соборі Пізи, де її саркофаг зберігся до наших днів. Її посмертна епітафія гласить:

Quamvis peccatrix sum domna vocata Beatrix

In tumulo missa iaceo quæ comitissa

Примітки

1. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
   d:Track:Q13419312d:Track:Q49162812

Джерела

• Lexikon des Mittelalters: Beatrix von Ober-Lothringen, Markgräfin von Tuszien. [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Gregorovius, Ferdinand. Rome in the Middle Ages Vol. IV Part 1. 1905.