Бенга́льці (бенг. বাঙালী, Bangali) — народ, що населяє історичну область Бенгалія. Становлять 98 % населення Бангладеш, в Індії складають основне населення штатів Західний Бенгал і Трипура, значні їх групи живуть також в штатах Ассам і Джарханд. Живуть також у Непалі, Бутані, М'янмі, Великій Британії, арабських країнах Близького Сходу. Це один з найбільших народів у світі. Загальна чисельність — близько 300 млн осіб. Мова — бенгальська, належить до індоарійської групи.
Бенгальці বাঙালি জাতি | |
---|---|
Кількість | близько 300 млн чол |
Ареал | Бангладеш 166 930 000 (2015, оцінка) Велика Британія 221 000 (2001, перепис) Кувейт 170 000 (2006, оцінка) Оман 110 000 (2006, оцінка) ОАЕ 100 000 (2006, оцінка) |
Близькі до: | біхарці, асамці |
Мова | бенгальська мова |
Релігія | 66% мусульмани ( Бангладеш) 33% індуїсти ( Індія) - буддисти - християни |
Бенгальці — європеоїди. За релігією більшість бенгальців є мусульманами (66 %, живуть переважно в Бангладеш), решта (33 %) — індуїсти, вони переважають серед бенгальців Індії. Мова, культура і звичаї обох майже однакові.
Бенгальці займаються, головним чином, землеробством. Головною сільськогосподарською культурою є рис, вирощують також джут, бобові, олійні культури, цукрову тростину, чай. У промисловості — паперовій, текстильній і — працює близько 5 % бенгальців. Відомі також їх — найтонші тканини, рослинні фарби тощо. Велика кількість бенгальців з Бангладеш емігрувала до країн Близького Сходу, де є потреба в дешевій некваліфікованій робочий силі на будівництві та в комунальному господарстві.
Історія
Бенгальці мають давню і багату історію. Ще в прадавні часи на території Бенгалії існували легендарні держави Анга (Західна Бенгалія) та Ванга, або Банга (Східна Бенгалія). Від назви останньої, мабуть, походить етнічна назва народу.
У старі часи Бенгалія входила до складу Маґадги, в якій правили знамениті династії Маур'їв, Гуптів, Палів. Внаслідок послаблення останньої, в Бенгалії постала власна династія Сена (1070—1230). У 1230 році Бенгалія була завойована мусульманами. За часи імперії Великих Моголів (1526—1858) серед місцевого населення поширюється іслам.
У XVIII столітті Бенгалія потрапила під владу Великої Британії. На межі XIX і XX століть країна переживає Бенгальський Ренесанс, вона дає світові великих поетів, письменників, художників, вчених, філософів і політичних діячів.
У 1947 році, разом з утворенням незалежних Індії та Пакистану, Бенгалія була поділена між ними за релігійною ознакою, західні райони утворили індійський штат Західний Бенгал, а східні — Східну провінцію Пакистану. Після цього відбувався складний процес обміну населенням. 1971 року, в результаті народно-визвольної війни, Східний Пакистан здобув незалежність і став державою Бангладеш.
Культура
Бенгальці — народ давньої культури. Вже в XII столітті мали свою літературу. Вони дали Індії багато талановитих поетів (Чандідас, Мукундарама Чакраборті, Бхаратчандра Рай, Рампрасад Сен), письменників, просвітителів і політичних діячів та нобелівських лауреатів (, Рабіндраната Тагора, Мохаммада Юнуса та ін.).
На півдні бенгальські села розташовані на берегах річок, садиби, які називаються барі, стоять близько одна до одної. На північному заході через сильні повені люди бояться селитись на берегах річок і влаштовують свої поселення вздовж доріг. В Бенгалії барі стоять на значній відстані одна від одної, і в період дощів, коли річки виходять з берегів, сполучення між ними можливе лише човнами. Бенгальські хати каркасно-стовпові, каркас роблять з бамбуку або дерев'яний, стіни глинобитні або плетені й обмазані зверху глиною, дах високий, критий соломою, стелі немає. Зазвичай хата має лише одну кімнату. Декілька житлових будівель фасадом дивляться у двір. Кухня і хлів стоять окремо.
Жінки носять сарі і короткі кофтини, багато прикрас. Мусульманки на вулиці вдягають паранджу або чадру. Чоловічий одяг складається із дхоті і чадару (накидка, що вдягається на плечі). На голові індуїсти носять тюрбан, а мусульмани круглі шапочки.
Основу харчування складають рис, бобові, овочі, риба; м'ясо їдять рідко.
Знаменитості
Примітки
- General Assembly hears appeal for Bangla to be made an official UN language
- . Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 7 серпня 2016.
- Census of India Abstract of speakers’ strength of languages and mother tongues –2001
- Major expatriate communities in the GCC countries
- Detailed Languages Spoken at Home and Ability to Speak English for the Population 5 Years and Over: 2009-2013. American Community Survey
- 2011 Census — Office for National Statistics. Twenty most reported main languages
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- В.И. Кочнев. Бенгальцы. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 94-95. (рос.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Benga lci beng ব ঙ ল Bangali narod sho naselyaye istorichnu oblast Bengaliya Stanovlyat 98 naselennya Bangladesh v Indiyi skladayut osnovne naselennya shtativ Zahidnij Bengal i Tripura znachni yih grupi zhivut takozh v shtatah Assam i Dzharhand Zhivut takozh u Nepali Butani M yanmi Velikij Britaniyi arabskih krayinah Blizkogo Shodu Ce odin z najbilshih narodiv u sviti Zagalna chiselnist blizko 300 mln osib Mova bengalska nalezhit do indoarijskoyi grupi Bengalci ব ঙ ল জ ত Kilkist blizko 300 mln cholAreal Bangladesh 166 930 000 2015 ocinka Indiya 82 462 437 2001 perepis Saudivska Araviya 400 000 2006 ocinka SShA 257 740 2013 Velika Britaniya 221 000 2001 perepis Kuvejt 170 000 2006 ocinka Oman 110 000 2006 ocinka OAE 100 000 2006 ocinka Blizki do biharci asamciMova bengalska movaReligiya 66 musulmani Bangladesh 33 induyisti Indiya buddisti hristiyani Bengalci yevropeoyidi Za religiyeyu bilshist bengalciv ye musulmanami 66 zhivut perevazhno v Bangladesh reshta 33 induyisti voni perevazhayut sered bengalciv Indiyi Mova kultura i zvichayi oboh majzhe odnakovi Bengalci zajmayutsya golovnim chinom zemlerobstvom Golovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu ye ris viroshuyut takozh dzhut bobovi olijni kulturi cukrovu trostinu chaj U promislovosti paperovij tekstilnij i pracyuye blizko 5 bengalciv Vidomi takozh yih najtonshi tkanini roslinni farbi tosho Velika kilkist bengalciv z Bangladesh emigruvala do krayin Blizkogo Shodu de ye potreba v deshevij nekvalifikovanij robochij sili na budivnictvi ta v komunalnomu gospodarstvi IstoriyaBengalci mayut davnyu i bagatu istoriyu She v pradavni chasi na teritoriyi Bengaliyi isnuvali legendarni derzhavi Anga Zahidna Bengaliya ta Vanga abo Banga Shidna Bengaliya Vid nazvi ostannoyi mabut pohodit etnichna nazva narodu U stari chasi Bengaliya vhodila do skladu Magadgi v yakij pravili znameniti dinastiyi Maur yiv Guptiv Paliv Vnaslidok poslablennya ostannoyi v Bengaliyi postala vlasna dinastiya Sena 1070 1230 U 1230 roci Bengaliya bula zavojovana musulmanami Za chasi imperiyi Velikih Mogoliv 1526 1858 sered miscevogo naselennya poshiryuyetsya islam U XVIII stolitti Bengaliya potrapila pid vladu Velikoyi Britaniyi Na mezhi XIX i XX stolit krayina perezhivaye Bengalskij Renesans vona daye svitovi velikih poetiv pismennikiv hudozhnikiv vchenih filosofiv i politichnih diyachiv U 1947 roci razom z utvorennyam nezalezhnih Indiyi ta Pakistanu Bengaliya bula podilena mizh nimi za religijnoyu oznakoyu zahidni rajoni utvorili indijskij shtat Zahidnij Bengal a shidni Shidnu provinciyu Pakistanu Pislya cogo vidbuvavsya skladnij proces obminu naselennyam 1971 roku v rezultati narodno vizvolnoyi vijni Shidnij Pakistan zdobuv nezalezhnist i stav derzhavoyu Bangladesh KulturaBengalci narod davnoyi kulturi Vzhe v XII stolitti mali svoyu literaturu Voni dali Indiyi bagato talanovitih poetiv Chandidas Mukundarama Chakraborti Bharatchandra Raj Ramprasad Sen pismennikiv prosvititeliv i politichnih diyachiv ta nobelivskih laureativ Rabindranata Tagora Mohammada Yunusa ta in Na pivdni bengalski sela roztashovani na beregah richok sadibi yaki nazivayutsya bari stoyat blizko odna do odnoyi Na pivnichnomu zahodi cherez silni poveni lyudi boyatsya selitis na beregah richok i vlashtovuyut svoyi poselennya vzdovzh dorig V Bengaliyi bari stoyat na znachnij vidstani odna vid odnoyi i v period doshiv koli richki vihodyat z beregiv spoluchennya mizh nimi mozhlive lishe chovnami Bengalski hati karkasno stovpovi karkas roblyat z bambuku abo derev yanij stini glinobitni abo pleteni j obmazani zverhu glinoyu dah visokij kritij solomoyu steli nemaye Zazvichaj hata maye lishe odnu kimnatu Dekilka zhitlovih budivel fasadom divlyatsya u dvir Kuhnya i hliv stoyat okremo Zhinki nosyat sari i korotki koftini bagato prikras Musulmanki na vulici vdyagayut parandzhu abo chadru Cholovichij odyag skladayetsya iz dhoti i chadaru nakidka sho vdyagayetsya na plechi Na golovi induyisti nosyat tyurban a musulmani krugli shapochki Osnovu harchuvannya skladayut ris bobovi ovochi riba m yaso yidyat ridko ZnamenitostiFazlur Rahman HanPrimitkiGeneral Assembly hears appeal for Bangla to be made an official UN language Arhiv originalu za 1 sichnya 2021 Procitovano 7 serpnya 2016 Census of India Abstract of speakers strength of languages and mother tongues 2001 Major expatriate communities in the GCC countries Detailed Languages Spoken at Home and Ability to Speak English for the Population 5 Years and Over 2009 2013 American Community Survey 2011 Census Office for National Statistics Twenty most reported main languagesDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 V I Kochnev Bengalcy Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 94 95 ISBN 5 85270 155 6 ros Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi