Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бальниця пол Balnica колишнє лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіки Польща Сяноцькому повіті гміна Кома

Бальниця

Бальниця

Бальниця (пол. Balnica) — колишнє лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіки Польща, Сяноцькому повіті, гміна Команча. У 1975–1998 роках входило до складу Кроснянського воєводства. Припинило існування після депортацій 1944–1946 і .

село
Бальниця
пол. Balnica

image

Координати H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Ґміна Команча
Населення 4 осіб (31 березня 2021)[1]
Часовий пояс , влітку
Поштовий індекс 38-543
Автомобільний код RPR
Код SIMC 0354241
GeoNames 776455
OSM ↑2905012 ·R (Ґміна Команча)
image
image
Бальниця
Бальниця (Польща)
image
image
Бальниця
Бальниця (Підкарпатське воєводство)
image Бальниця у Вікісховищі

Знаходиться біля кордону із Словаччиною, неподалік сіл Солинка, Воля Мигова, Старий Лупків та Смільник.

Історія

Бальниця заснована у 1549 році як королівське село на волоському праві на підставі привілею, виданого сяноцьким старостою Петром Зборовським, Іванові, синові Стеця, князя з Волі Мигової. Початково село отримало назву Банниця (пол. Bannica). Близько 1560 року на землях Бальниці безуспішно намагалися закласти інше поселення під назвою Баннічка. 1616 року селу належало 17 ланів поля.

У 1657 році війська угорського князя Юрія II Ракоці знищили село, а 1686 року відновлена з руїн Бальниця знов була дощенту зруйнована угорським військом.

Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році село увійшло до складу Ліського повіту Самбірського краю, а в подальшому Сяноцького краю у складі Австро-Угорщини.

У 1918–1919 роках село разом з іншими 33 селами увійшло до складу Команчанської Республіки.

Після формування польсько-словацького кордону у 1919 році, майже кілометрова ділянка вузьколійної залізничної дороги між Бальницею і Солинкою знаходилась в межах Чехословаччини, а тому кожен проїзд потяга супроводжувався польськими прикордонниками. Лише після зміни кордонів 1 листопада 1938 року уся вузькоколійка знаходилась у межах Польщі — так званий Źródliska Udavy.

Станом на 1921 рік у Бальниці мешкало 470 осіб:

  • греко-католики — 426;
  • римо-католики — 33;
  • юдеїв — 33.

У міжвоєнний період у Бальниці розміщувалася прикордонна застава.

На 1 січня 1939 року в селі було переважно лемківське населення: з 550 жителів села — 510 українців-греко-католиків, 5 українців-римокатоликів (латинників), 25 поляків і 10 євреїв.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була греко-католицька церква парафії Прелуки Лупківського деканату Перемиської єпархії, до якої належало також село Щербанівка.

Після другої світової війни село припинило існування, коли у 1947 році під час операції «Вісла» його мешканців було депортовано до Щецинського воєводства (тепер Західнопоморське воєводство), гміни Тшебятув, у села Роби, Гожислав та Бєчино.

У червні 2007 року з нагоди 60-ліття від часу депортації та 50-ліття заложення греко-католицької церкви святих Петра і Павла в Тшеб'ятові у Бальницю навідалась делегація колишніх мешканців села, де було відправлено панахиду на могилах предків.

Церква Святого Архангела Михаїла

image
Церква Архистратига Михаїла у селі Бальниця (1856 р., розібрана у 1950-х роках)

Перша церква збудована в селі у XVII столітті. Остання, частково дерев'яна, мурована — у 1856 році і того ж року освячена. Була крита бляхою. Філіальна, парафія в с. Манів Лупківського деканату. Знищена після 1947 року. Дзвіниця-брама, на плані квадрату 3×3 м. Мала три дзвони. Знаходиться на відстані близько 15 м від місця, де стояла церква. Зараз не існує. Зберігся хрест, який вінчав її.

Чисельність парафіян: 1785 р. — 285, 1840 р. — 484, 1859 р. — 451, 1879 р. — 423, 1899 р. — 460, 1926 р. — 500 та 1936 р. — 456 осіб.

Сьогодні нагадуванням про існування тут села є збереження фрагменту муру старої церкви та цвинтар, а також каплиця оточена кам'яним муром та джерело — перед війною місце паломництва місцевих мешканців. Через це місце проходить так званий «жовтий» туристичний шлях.

Щороку на Зелену неділю у каплиці відправляється Богослужіння та освячується джерело, з якого паломники беруть цілюшу воду.

24 квітня 2006 року під час археологічних розкопок на території Бальниці було виявлено церковний дзвін діаметром 105 см і вагою 625 кг. Після консервації його було перевезено до музею-скансену у Сяніку, де він знаходиться дотепер.

Народилися

Див. також

Примітки

  1. https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/061813317042-0354241?var-id=1639616&format=jsonapi
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 41. — .
  3. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936. — Перемишль : Накладом греко-католицької консисторії, 1936. — С. 64.
  4. Marian Struś. Dzwony - milczący świadkowie historii [ZDJĘCIA/]

Джерела

Посилання

  • Balnica (Balnycia). twojebieszczady.net. Twoje Bieszczady. оригіналу за 26 листопада 2022. Процитовано 25 березня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Balnicya pol Balnica kolishnye lemkivske selo u Pidkarpatskomu voyevodstvi Respubliki Polsha Syanockomu poviti gmina Komancha U 1975 1998 rokah vhodilo do skladu Krosnyanskogo voyevodstva Pripinilo isnuvannya pislya deportacij 1944 1946 i 1947 rokiv selo Balnicya pol Balnica Koordinati 49 11 03 pn sh 22 12 53 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Syanockij povitGmina KomanchaNaselennya 4 osib 31 bereznya 2021 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovij indeks 38 543Avtomobilnij kod RPRKod SIMC 0354241GeoNames 776455OSM 2905012 R Gmina Komancha BalnicyaBalnicya Polsha BalnicyaBalnicya Pidkarpatske voyevodstvo Balnicya u Vikishovishi Znahoditsya bilya kordonu iz Slovachchinoyu nepodalik sil Solinka Volya Migova Starij Lupkiv ta Smilnik IstoriyaBalnicya zasnovana u 1549 roci yak korolivske selo na voloskomu pravi na pidstavi privileyu vidanogo syanockim starostoyu Petrom Zborovskim Ivanovi sinovi Stecya knyazya z Voli Migovoyi Pochatkovo selo otrimalo nazvu Bannicya pol Bannica Blizko 1560 roku na zemlyah Balnici bezuspishno namagalisya zaklasti inshe poselennya pid nazvoyu Bannichka 1616 roku selu nalezhalo 17 laniv polya U 1657 roci vijska ugorskogo knyazya Yuriya II Rakoci znishili selo a 1686 roku vidnovlena z ruyin Balnicya znov bula doshentu zrujnovana ugorskim vijskom Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1772 roci selo uvijshlo do skladu Liskogo povitu Sambirskogo krayu a v podalshomu Syanockogo krayu u skladi Avstro Ugorshini U 1918 1919 rokah selo razom z inshimi 33 selami uvijshlo do skladu Komanchanskoyi Respubliki Pislya formuvannya polsko slovackogo kordonu u 1919 roci majzhe kilometrova dilyanka vuzkolijnoyi zaliznichnoyi dorogi mizh Balniceyu i Solinkoyu znahodilas v mezhah Chehoslovachchini a tomu kozhen proyizd potyaga suprovodzhuvavsya polskimi prikordonnikami Lishe pislya zmini kordoniv 1 listopada 1938 roku usya vuzkokolijka znahodilas u mezhah Polshi tak zvanij Zrodliska Udavy Stanom na 1921 rik u Balnici meshkalo 470 osib greko katoliki 426 rimo katoliki 33 yudeyiv 33 U mizhvoyennij period u Balnici rozmishuvalasya prikordonna zastava Na 1 sichnya 1939 roku v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 550 zhiteliv sela 510 ukrayinciv greko katolikiv 5 ukrayinciv rimokatolikiv latinnikiv 25 polyakiv i 10 yevreyiv Do viselennya lemkiv u 1945 roci v SRSR ta deportaciyi v 1947 roci v ramkah akciyi Visla u seli bula greko katolicka cerkva parafiyi Preluki Lupkivskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi do yakoyi nalezhalo takozh selo Sherbanivka Pislya drugoyi svitovoyi vijni selo pripinilo isnuvannya koli u 1947 roci pid chas operaciyi Visla jogo meshkanciv bulo deportovano do Shecinskogo voyevodstva teper Zahidnopomorske voyevodstvo gmini Tshebyatuv u sela Robi Gozhislav ta Byechino U chervni 2007 roku z nagodi 60 littya vid chasu deportaciyi ta 50 littya zalozhennya greko katolickoyi cerkvi svyatih Petra i Pavla v Tsheb yatovi u Balnicyu navidalas delegaciya kolishnih meshkanciv sela de bulo vidpravleno panahidu na mogilah predkiv Cerkva Svyatogo Arhangela MihayilaCerkva Arhistratiga Mihayila u seli Balnicya 1856 r rozibrana u 1950 h rokah Persha cerkva zbudovana v seli u XVII stolitti Ostannya chastkovo derev yana murovana u 1856 roci i togo zh roku osvyachena Bula krita blyahoyu Filialna parafiya v s Maniv Lupkivskogo dekanatu Znishena pislya 1947 roku Dzvinicya brama na plani kvadratu 3 3 m Mala tri dzvoni Znahoditsya na vidstani blizko 15 m vid miscya de stoyala cerkva Zaraz ne isnuye Zberigsya hrest yakij vinchav yiyi Chiselnist parafiyan 1785 r 285 1840 r 484 1859 r 451 1879 r 423 1899 r 460 1926 r 500 ta 1936 r 456 osib Sogodni nagaduvannyam pro isnuvannya tut sela ye zberezhennya fragmentu muru staroyi cerkvi ta cvintar a takozh kaplicya otochena kam yanim murom ta dzherelo pered vijnoyu misce palomnictva miscevih meshkanciv Cherez ce misce prohodit tak zvanij zhovtij turistichnij shlyah Shoroku na Zelenu nedilyu u kaplici vidpravlyayetsya Bogosluzhinnya ta osvyachuyetsya dzherelo z yakogo palomniki berut cilyushu vodu 24 kvitnya 2006 roku pid chas arheologichnih rozkopok na teritoriyi Balnici bulo viyavleno cerkovnij dzvin diametrom 105 sm i vagoyu 625 kg Pislya konservaciyi jogo bulo perevezeno do muzeyu skansenu u Syaniku de vin znahoditsya doteper NarodilisyaStefan Sulik 1924 2020 mitropolit Filadelfijskij Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi 1980 2000 Div takozhKomancha Starij Lupkiv Reped ShavnePrimitkihttps bdl stat gov pl api v1 data localities by unit 061813317042 0354241 var id 1639616 amp format jsonapi Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 41 ISBN 3 447 02376 7 Shematizm greko katolickogo duhovenstva zluchenih eparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanickoyi na rik Bozhij 1936 Peremishl Nakladom greko katolickoyi konsistoriyi 1936 S 64 Marian Strus Dzwony milczacy swiadkowie historii ZDJeCIA DzherelaBalnica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 89 pol Stanislaw Krycinski Cerkwie w Bieszczadach Pruszkow 2005 S 170 171 ISBN 9788389188397 pol PosilannyaBalnica Balnycia twojebieszczady net Twoje Bieszczady originalu za 26 listopada 2022 Procitovano 25 bereznya 2023

Дата публікації:
Топ