Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Іванович Балашов (нар. 13 липня 1919, Херсон — пом. 25 листопада 2006, Москва) — український радянський російськомовний літературознавець, доктор філологічних наук, фахівець з романо-германських літератур та мов, з російської та інших слов'янських культур, професор, академік РАН. До кола його наукових інтересів входили питання порівняльного літературознавства, текстології і семіотики, а також зв'язок літератури з просторовими мистецтвами.
| Балашов Микола Іванович | |
|---|---|
| Народився | 13 липня 1919[1] Херсон, Українська СРР |
| Помер | 25 листопада 2006[1](87 років) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Московський інститут філософії, літератури, історії |
| Галузь | літературознавство |
| Заклад | Московський педагогічний державний університет |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Вчителі | d |
| Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР |
| Нагороди | d (23 березня 1999) |
Біографія
Микола Балашов народився 1919 року в Херсоні. У 1920 році сім'я переїхала до Одеси. Там же в 1936 році Микола Балашов з відзнакою закінчив середню школу, де вивчив німецьку, французьку та українську мови. З 1936 по 1941 рік був студентом романо-германського відділення філологічного факультету Московського інституту філософії, літератури та історії (МІФЛІ), який також закінчив з відзнакою. Вивчав французьку та італійську літературу середньовіччя та Відродження, французьку поезію середини XIX століття, а також іноземні мови — латинь, італійську, англійську, старофранцузьку, польську, удосконалював знання німецької та французької мов. У 1939-1941 роках займався вивченням проблем зв'язку літератури з образотворчим мистецтвом.
У 1940 році Миколі Балашову присуджена персональна стипендія імені В. В. Маяковського. Захистивши дипломну роботу на тему «Вузлові моменти розвитку французького живопису XIX століття», в 1941 році отримав кваліфікацію наукового працівника у західних літератур і мов, викладача вузу, а також звання вчителя середньої школи.
У 1942—1945 роках навчався в аспірантурі, де займався вивченням основ давньогрецької мови під керівництвом члена-кореспондента Академії наук СРСР Сергія Соболевського. З 1944 року був виконуючим обов'язки доцента, а з 1945 року — доцентом кафедри загальної літератури Московського міського педагогічного інституту (МДПІ імені В. П. Потьомкіна). У 1944—1946 роках працював старшим інспектором з гуманітарних наук відділу науково-дослідної роботи Всесоюзного комітету у справах вищої школи (з 1946 року — Міністерства вищої освіти СРСР). У 1945 році отримав вчений ступінь кандидата філологічних наук за дисертацію «Еволюція творчості Рембо». У 1952-1955 роках читав курс іспанської літератури на факультеті іноземних мов МДПИ. У цей період іспаністика та іспано-російські літературні зв'язки стає другою — після літератури Франції — спеціалізацією Миколи Балашова.
З 1955 року займався переважно науковою роботою. З 1957 року обіймав посаду завідувача сектором літератур соціалістичних країн Європи, з 1976 року — завідувач відділу зарубіжних літератур XX століття Інституту світової літератури АН СРСР (ІМЛІ), де пропрацював до 1990 року.
Микола Балашов помер 25 листопада 2006 року. Похований у Москві на Троєкурівському кладовищі.
Наукова діяльність
Основним напрямком наукової роботи Миколи Балашова була розробка концепції «Історія всесвітньої літератури». Він взяв безпосередню участь у підготовці третього тому цього видання, а також видання «Історія французької літератури» та «Історія німецької літератури». Крім того, займався дослідженням проблем порівняльного літературознавства і семіотики. З 1957 року входив до складу редколегії журналу «Ізвестія РАН. Серія літератури та мови». У 1959—1977 роки організував групу порівняльно-літературних колективних праць з проблем угорсько-руських, румунсько-російських, чесько-російських літературних зв'язків, видання яких здійснювалися на відповідних мовах у Москві, Будапешті, Бухаресті, Празі. У 1977 році вийшла узагальнююча ці дослідження робота під назвою «Загальне і особливе в літературах соціалістичних країн Європи».
З 1959 року Микола Балашов був членом Радянського комітету славістів (з 1991 року — Національний комітет славістів Російської Федерації). У 1960-ті —1980-ті роки займався дослідженням французького символізму і підготував низку новаторських видань французьких поетів-символістів. У газеті «Свідоцтво» («Témoignage»), що видається в Реюньйоні, вперше за культурну історію острова видана російська літературознавча робота Миколи Балашова у французькому перекладі Б. Гамалія про поета Леконте де Ліля — уродженця Реюньйона. У 1962—1976 роки входив до складу редколегії видання «Історія німецької літератури».
З 1964 року був членом редколегії серії «Літературні пам'ятники», з 1990 року — заступником голови редколегії, а з 2002 року — головою. У 1967 році в серії вийшла перша книга віршів французьких поетів XIX—XX століть «Гійом Аполлінер. Вірші», пізніше взяв участь у підготовці для цієї серії книг Ш. Бодлера (1970), П. Елюара (1971), Ж. М. Ередіа (1973), Б. Сандрара (1974), А. Рембо (1982).
Микола Балашов регулярно брав участь у роботі різних наукових конференцій, з'їздів, асоціацій. Так, в 1958 році він брав участь у роботі IV Міжнародного з'їзду славістів, що проходив у Москві, де виступив з доповіддю про російсько-іспанські літературні зв'язки і взяв участь у полеміці про Ф. М. Достоєвського. У 1959 році здійснив наукове відрядження до Варшави на ювілейну сесію Польської академії наук, присвячену 150-річчю поета Юліуша Словацького, в ході якої виступив з доповіддю, підготовленою у співавторстві з Я. В. Станюкович, на тему «Проблеми творчості Ю. Словацького початку 1840-х роках». Доповідь був відзначений ювілейною медаллю імені Юліуша Словацького. У 1959—1960 роки провів наукові відрядження до Угорщини та Румунії для вивчення літературних зв'язків з СРСР. У 1960—1978 роки брав участь у розробці спільно з Угорською академією наук праці з проблем літератури епохи Відродження. У 1963 році взяв участь у V Міжнародному з'їзді славістів, що проходив у Болгарії. Там він виступив з доповіддю «Ренесансна проблематика іспанської драми XVII ст. на східнослов'янські теми».
У 1964 році здійснив поїздку з метою вивчення архітектурних пропорцій пам'яток Стародавньої Греції, Константинополя, Стародавнього Єгипту. У 1967 році в Москві брав участь у роботі Міжнародної асоціації порівняльного літературознавства (МАСЛ). Того ж року брав участь у V конгресі МАСЛ, що пройшов в Югославії, де виступив з доповіддю «Слов'янська тематика у Кальдерона і проблема Ренесанс-Бароко в іспанській літературі». У 1968 році виступив з доповіддю «Система іспано-слов'янських зв'язків і питання порівняльного літературознавства» на VI Міжнародному з'їзді славістів у Чехословаччині.
Основні роботи
- Книги
- Испанская классическая драма в сравнительно-литературном и текстологическом аспектах. М., 1975;
- Слово в защиту авторства Шекспира. М., 1998.
- Статті
- Эстетика Канта // История немецкой литературы. Т. 2, М., 1963;
- Фр. Шлегель и иенские романтики. Гейдельбергские романтики [и др. главы] // История немецкой литературы. Т. 3, М., 1966;
- Данте и Возрождение // Данте и всемирная литература, М., 1967;
- К критике новейших тенденций в литературоведческом структурализме // Контекст. 1973, М., 1974;
- Понятие диахронии контекста // Современные проблемы литературоведения и языкознания, М., 1974;
- О специфической народности как основе единства ренессансной культуры // Контекст. 1976, М., 1977.
- «Литература Ренессанса в свете советских и венгерских исследований» (1978)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
Література
- Свободный взгляд на литературу. Проблемы современной филологии: к 60-летию научной деятельности академика Н. И. Балашова. — М.: ИМЛИ РАН, 2002;
- Николай Иванович Балашов. М.: Наука, 2004 (Материалы к биобиблиографии учёных. Сер. литературы и языка. Вып. 27). —
Посилання
- Балашов, Николай Иванович // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — М. : Советская энциклопедия, 1962—1978.
- Персональна сторінка Николая Ивановича Балашова на офіційному сайті РАН (рос.)
- Биографические материалы [ 9 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайте ИМЛИ
- Страница [ 8 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайте серии «Литературные памятники»
- Страница [ 8 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайте Независимой академии эстетики и свободных искусств
- Луков Вл. А. Балашов Николай Иванович [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.] в электронной энциклопедии «Мир Шекспира»
- Луков Вл. А., Луков М. В. (2011). Балашов Николай Иванович (рос.). электронная энциклопедия «Современная французская литература». Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
- Историческая справка [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайте Архива РАН
- Земсков В. Б. Николай Иванович Балашов (к 75-летию со дня рождения) [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.] // Известия РАН. Серия литературы и языка. — М.: Наука, 1994. — Т. 53. № 6. — С. 88—91.
- Умер самый живой и открытый человек во всем ИМЛИ [ 20 вересня 2019 у Wayback Machine.] (некролог на сайте «Полит.ру»)
- Балашов Н. И., Михайлов А. Д., Хлодовский Р. И. Эпоха Возрождения и новелла [ 17 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Ivanovich Balashov nar 13 lipnya 1919 19190713 Herson pom 25 listopada 2006 Moskva ukrayinskij radyanskij rosijskomovnij literaturoznavec doktor filologichnih nauk fahivec z romano germanskih literatur ta mov z rosijskoyi ta inshih slov yanskih kultur profesor akademik RAN Do kola jogo naukovih interesiv vhodili pitannya porivnyalnogo literaturoznavstva tekstologiyi i semiotiki a takozh zv yazok literaturi z prostorovimi mistectvami Balashov Mikola IvanovichNarodivsya13 lipnya 1919 1919 07 13 1 Herson Ukrayinska SRRPomer25 listopada 2006 2006 11 25 1 87 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnistnaukovecAlma materMoskovskij institut filosofiyi literaturi istoriyiGaluzliteraturoznavstvoZakladMoskovskij pedagogichnij derzhavnij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d VchitelidChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRNagorodid 23 bereznya 1999 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balashov BiografiyaMikola Balashov narodivsya 1919 roku v Hersoni U 1920 roci sim ya pereyihala do Odesi Tam zhe v 1936 roci Mikola Balashov z vidznakoyu zakinchiv serednyu shkolu de vivchiv nimecku francuzku ta ukrayinsku movi Z 1936 po 1941 rik buv studentom romano germanskogo viddilennya filologichnogo fakultetu Moskovskogo institutu filosofiyi literaturi ta istoriyi MIFLI yakij takozh zakinchiv z vidznakoyu Vivchav francuzku ta italijsku literaturu serednovichchya ta Vidrodzhennya francuzku poeziyu seredini XIX stolittya a takozh inozemni movi latin italijsku anglijsku starofrancuzku polsku udoskonalyuvav znannya nimeckoyi ta francuzkoyi mov U 1939 1941 rokah zajmavsya vivchennyam problem zv yazku literaturi z obrazotvorchim mistectvom U 1940 roci Mikoli Balashovu prisudzhena personalna stipendiya imeni V V Mayakovskogo Zahistivshi diplomnu robotu na temu Vuzlovi momenti rozvitku francuzkogo zhivopisu XIX stolittya v 1941 roci otrimav kvalifikaciyu naukovogo pracivnika u zahidnih literatur i mov vikladacha vuzu a takozh zvannya vchitelya serednoyi shkoli U 1942 1945 rokah navchavsya v aspiranturi de zajmavsya vivchennyam osnov davnogreckoyi movi pid kerivnictvom chlena korespondenta Akademiyi nauk SRSR Sergiya Sobolevskogo Z 1944 roku buv vikonuyuchim obov yazki docenta a z 1945 roku docentom kafedri zagalnoyi literaturi Moskovskogo miskogo pedagogichnogo institutu MDPI imeni V P Potomkina U 1944 1946 rokah pracyuvav starshim inspektorom z gumanitarnih nauk viddilu naukovo doslidnoyi roboti Vsesoyuznogo komitetu u spravah vishoyi shkoli z 1946 roku Ministerstva vishoyi osviti SRSR U 1945 roci otrimav vchenij stupin kandidata filologichnih nauk za disertaciyu Evolyuciya tvorchosti Rembo U 1952 1955 rokah chitav kurs ispanskoyi literaturi na fakulteti inozemnih mov MDPI U cej period ispanistika ta ispano rosijski literaturni zv yazki staye drugoyu pislya literaturi Franciyi specializaciyeyu Mikoli Balashova Z 1955 roku zajmavsya perevazhno naukovoyu robotoyu Z 1957 roku obijmav posadu zaviduvacha sektorom literatur socialistichnih krayin Yevropi z 1976 roku zaviduvach viddilu zarubizhnih literatur XX stolittya Institutu svitovoyi literaturi AN SRSR IMLI de propracyuvav do 1990 roku Mikola Balashov pomer 25 listopada 2006 roku Pohovanij u Moskvi na Troyekurivskomu kladovishi Naukova diyalnistOsnovnim napryamkom naukovoyi roboti Mikoli Balashova bula rozrobka koncepciyi Istoriya vsesvitnoyi literaturi Vin vzyav bezposerednyu uchast u pidgotovci tretogo tomu cogo vidannya a takozh vidannya Istoriya francuzkoyi literaturi ta Istoriya nimeckoyi literaturi Krim togo zajmavsya doslidzhennyam problem porivnyalnogo literaturoznavstva i semiotiki Z 1957 roku vhodiv do skladu redkolegiyi zhurnalu Izvestiya RAN Seriya literaturi ta movi U 1959 1977 roki organizuvav grupu porivnyalno literaturnih kolektivnih prac z problem ugorsko ruskih rumunsko rosijskih chesko rosijskih literaturnih zv yazkiv vidannya yakih zdijsnyuvalisya na vidpovidnih movah u Moskvi Budapeshti Buharesti Prazi U 1977 roci vijshla uzagalnyuyucha ci doslidzhennya robota pid nazvoyu Zagalne i osoblive v literaturah socialistichnih krayin Yevropi Z 1959 roku Mikola Balashov buv chlenom Radyanskogo komitetu slavistiv z 1991 roku Nacionalnij komitet slavistiv Rosijskoyi Federaciyi U 1960 ti 1980 ti roki zajmavsya doslidzhennyam francuzkogo simvolizmu i pidgotuvav nizku novatorskih vidan francuzkih poetiv simvolistiv U gazeti Svidoctvo Temoignage sho vidayetsya v Reyunjoni vpershe za kulturnu istoriyu ostrova vidana rosijska literaturoznavcha robota Mikoli Balashova u francuzkomu perekladi B Gamaliya pro poeta Lekonte de Lilya urodzhencya Reyunjona U 1962 1976 roki vhodiv do skladu redkolegiyi vidannya Istoriya nimeckoyi literaturi Z 1964 roku buv chlenom redkolegiyi seriyi Literaturni pam yatniki z 1990 roku zastupnikom golovi redkolegiyi a z 2002 roku golovoyu U 1967 roci v seriyi vijshla persha kniga virshiv francuzkih poetiv XIX XX stolit Gijom Apolliner Virshi piznishe vzyav uchast u pidgotovci dlya ciyeyi seriyi knig Sh Bodlera 1970 P Elyuara 1971 Zh M Eredia 1973 B Sandrara 1974 A Rembo 1982 Mikola Balashov regulyarno brav uchast u roboti riznih naukovih konferencij z yizdiv asociacij Tak v 1958 roci vin brav uchast u roboti IV Mizhnarodnogo z yizdu slavistiv sho prohodiv u Moskvi de vistupiv z dopoviddyu pro rosijsko ispanski literaturni zv yazki i vzyav uchast u polemici pro F M Dostoyevskogo U 1959 roci zdijsniv naukove vidryadzhennya do Varshavi na yuvilejnu sesiyu Polskoyi akademiyi nauk prisvyachenu 150 richchyu poeta Yuliusha Slovackogo v hodi yakoyi vistupiv z dopoviddyu pidgotovlenoyu u spivavtorstvi z Ya V Stanyukovich na temu Problemi tvorchosti Yu Slovackogo pochatku 1840 h rokah Dopovid buv vidznachenij yuvilejnoyu medallyu imeni Yuliusha Slovackogo U 1959 1960 roki proviv naukovi vidryadzhennya do Ugorshini ta Rumuniyi dlya vivchennya literaturnih zv yazkiv z SRSR U 1960 1978 roki brav uchast u rozrobci spilno z Ugorskoyu akademiyeyu nauk praci z problem literaturi epohi Vidrodzhennya U 1963 roci vzyav uchast u V Mizhnarodnomu z yizdi slavistiv sho prohodiv u Bolgariyi Tam vin vistupiv z dopoviddyu Renesansna problematika ispanskoyi drami XVII st na shidnoslov yanski temi U 1964 roci zdijsniv poyizdku z metoyu vivchennya arhitekturnih proporcij pam yatok Starodavnoyi Greciyi Konstantinopolya Starodavnogo Yegiptu U 1967 roci v Moskvi brav uchast u roboti Mizhnarodnoyi asociaciyi porivnyalnogo literaturoznavstva MASL Togo zh roku brav uchast u V kongresi MASL sho projshov v Yugoslaviyi de vistupiv z dopoviddyu Slov yanska tematika u Kalderona i problema Renesans Baroko v ispanskij literaturi U 1968 roci vistupiv z dopoviddyu Sistema ispano slov yanskih zv yazkiv i pitannya porivnyalnogo literaturoznavstva na VI Mizhnarodnomu z yizdi slavistiv u Chehoslovachchini Osnovni robotiKnigiIs pan skaya klas si che skaya dra ma v srav ni tel no li te ra tur nom i tek sto lo gi che skom as pek tah M 1975 Slo vo v za shi tu av tor st va Shek spi ra M 1998 StattiEstetika Kanta Istoriya nemeckoj literatury T 2 M 1963 Fr Shlegel i ienskie romantiki Gejdelbergskie romantiki i dr glavy Istoriya nemeckoj literatury T 3 M 1966 Dante i Vozrozhdenie Dante i vsemirnaya literatura M 1967 K kritike novejshih tendencij v literaturovedcheskom strukturalizme Kontekst 1973 M 1974 Ponyatie diahronii konteksta Sovremennye problemy literaturovedeniya i yazykoznaniya M 1974 O specificheskoj narodnosti kak osnove edinstva renessansnoj kultury Kontekst 1976 M 1977 Literatura Renessansa v svete sovetskih i vengerskih issledovanij 1978 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 LiteraturaSvobodnyj vzglyad na literaturu Problemy sovremennoj filologii k 60 letiyu nauchnoj deyatelnosti akademika N I Balashova M IMLI RAN 2002 Nikolaj Ivanovich Balashov M Nauka 2004 Materialy k biobibliografii uchyonyh Ser literatury i yazyka Vyp 27 ISBN 5 02 033174 0PosilannyaBalashov Nikolaj Ivanovich Kratkaya literaturnaya enciklopediya Gl red A A Surkov M Sovetskaya enciklopediya 1962 1978 Personalna storinka Nikolaya Ivanovicha Balashova na oficijnomu sajti RAN ros Biograficheskie materialy 9 lipnya 2020 u Wayback Machine na sajte IMLI Stranica 8 lipnya 2020 u Wayback Machine na sajte serii Literaturnye pamyatniki Stranica 8 lyutogo 2020 u Wayback Machine na sajte Nezavisimoj akademii estetiki i svobodnyh iskusstv Lukov Vl A Balashov Nikolaj Ivanovich 10 lipnya 2020 u Wayback Machine v elektronnoj enciklopedii Mir Shekspira Lukov Vl A Lukov M V 2011 Balashov Nikolaj Ivanovich ros elektronnaya enciklopediya Sovremennaya francuzskaya literatura Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 13 listopada 2011 Istoricheskaya spravka 11 lipnya 2020 u Wayback Machine na sajte Arhiva RAN Zemskov V B Nikolaj Ivanovich Balashov k 75 letiyu so dnya rozhdeniya 19 sichnya 2015 u Wayback Machine Izvestiya RAN Seriya literatury i yazyka M Nauka 1994 T 53 6 S 88 91 Umer samyj zhivoj i otkrytyj chelovek vo vsem IMLI 20 veresnya 2019 u Wayback Machine nekrolog na sajte Polit ru Balashov N I Mihajlov A D Hlodovskij R I Epoha Vozrozhdeniya i novella 17 lipnya 2020 u Wayback Machine