Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бадер Ба дер О тто Микола йович рос Бадер Отто Николаевич 29 червня

Бадер Отто Миколайович

Бадер Отто Миколайович
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бадер.

Ба́дер О́тто Микола́йович (рос. Бадер Отто Николаевич, *29 червня 1903, с. Олександрівське — 2 квітня 1979, м. Москва) — російський археолог, педагог, доктор історичних наук (1964).

Отто Миколайович Бадер
рос. Отто Николаевич Бадер
image
Народився16 (29) червня 1903[1] або 29 червня 1903(1903-06-29)[2]
село Олександрівське, Гадяцький повіт, Полтавська губернія
Помер2 квітня 1979(1979-04-02)[3][2][1] (75 років)
м. Москва
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Національністьнімець
Діяльністьархеолог
Alma materМосковський університет
Галузьархеологія, історія
ЗакладМосковський університет, Пермський університет
Вчене званнястарший науковий співробітник
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Науковий керівникd
Відомі учні
Аспіранти, докторантиГенінг Володимир Федорович
Q4284569?
Козирєва Римма Василівна
Війнанімецько-радянська війна

Життєпис

Отто Бадер народився 29 червня 1903 року в селі Олександрівському Гадяцького повіту Полтавської губернії (нині Лебединський район Сумської області). Закінчив гімназію в місті Білому (Смоленська губернія), де, зокрема, організував перше в місті краєзнавче товариство, яке представляв на 1-му Всеросійському з'їзді краєзнавства у 1924 році.

З 1924 року завідував археологічним відділом Музею центральної промислової області в Москві.

У 1926 році закінчив навчання на археологічному відділенні факультету суспільних наук Московського університету.

В 1927—1930 роках — вчений-спеціаліст з археології в музейному відділі Головнауки СРСР. Брав участь в організації археологічних відділів у низці обласних музеїв. У 1926—1941 роках — науковий співробітник Московської секції Державної академії історії матеріальної культури. З 1931 року — вчений секретар Інституту та Музею Антропології МДУ, вчений секретар «Антропологічного журналу». У 1933—1941 роках науковий співробітник, з 1937 р. — вчений секретар Інституту історії матеріальної культури АН СРСР. Того ж року за сукупністю праць йому було надано вчений ступінь кандидата історичних наук.

Керував спеціалізацією на кафедрі антропології та історичному факультеті МДУ. У 1928—1935 роках керував археологічною практикою студентів етнологічного факультету МДУ, у 1936—1939 роках вів курс археології на Вищих музейних курсах, був головою Археологічної комісії Московського науково-дослідного бюро краєзнавства і Комісії з історії Москви. З середини 1930-х років — постійний член Четвертинної комісії. Одночасно брав участь в експедиціях, відкрив та дослідив велику кількість мезолітичних і неолітичних стоянок, зокрема, досліджував .

З початком німецько-радянської війни пішов на фронт у складі ополчення МДУ, але наприкінці 1941 року Бадера відкликали з фронту як німця і направили до будівельної армії в місто Нижній Тагіл. З 1944 року Бадер працював у штаті Тагільського краєзнавчого музею, У 1946—1955 роках — доцент історичного факультету Пермського університету. Очолював Камську та Воткінську археологічні експедиції, досліджував настінний розпис у Каповій печері. Описав Камську мезолітичну та Камську неолітичну культури, розробив періодизацію кам'яної, бронзової та ранньої залізної доби Приуралля. З 1957 р. систематично працював на палеолітичному таборищі Сунгір, де знайшов відомі поховання. Працював на в Прикам'ї.

У 1955—1979 роках Бадер був старшим науковим співробітником Інституту археології АН СРСР. У 1966—1972 рр. — заступник голови Науково-методичної ради з охорони пам'яток історії та культури при , керівник її археологічної експедиції. Член Четвертинної комісії Відділення наук про землю АН СРСР та Радянської секції Міжнародної асоціації з вивчення четвертинного періоду (англ. INQUA), Комісії з вивчення геології та географії карста АН СРСР, Уральської археологічної комісії, член редколегії журналу «Радянська археологія» (рос. Советская археология). Був членом Італійського інституту передісторії, членом Товариства доісторичної археології Франції.

Помер у місті Москва.

Наукова діяльність

Отто Бадер є автором 12 книг та понад 400 наукових та науково-популярних статей, у яких висвітлюються проблеми первісної історії — від палеоліту до епохи раннього заліза на території Криму, Уралу, Верхнього та Середнього Поволжя. Особливе місце займають праці, які стали результатом дослідження та розкопок у Криму.

Протягом 1927—1930 років виявив понад сто стоянок з кам'яними знаряддями у центральних та східних яйлах Кримських гір. В 1930—1934 роках розкопав і вивчив стоянки на Чатирдазі та . У 1937—1939 роках О. Бадер відкрив та здійснив розкопки мустьєрської стоянки біля Вовчого гроту в Східному Криму.

Бадер обґрунтував виділення низки археологічних культур, розробив одну з відомих гіпотез про початкові етапи етногенезу фіно-угрів в епоху каменю-бронзи. Його учні працюють в Москві, Пермі, Іжевську, Уфі, Петрозаводську та ін.

Праці

  • (рос.)«Крупнейшая мустьерская стоянка у Волчьего грота в Крыму». Вопросы древней истории, 1939, № 1.
  • (рос.)«Изучение эпипалеолита Крымской Яйлы». Советская археология, 1940, т. 5.
  • (рос.)«Периодизация и стратиграфия палеолита Восточной Европы». Вісник АН УРСР, 1960, № 8.
  • (рос.)«Об изображении мамонта с Каменной Могилы». В кн.: Кавказ и Восточная Европа в древности. М., 1973.
  • (рос.)«На заре истории Прикамья» (1958)
  • (рос.)«Поселения турбинского типа в Среднем Прикамье» (1961)
  • (рос.)«Древнейшие металлурги Приуралья» (1964)

Джерела

  • Мезенцева Г., «Дослідники археології України». Чернігів, 1997.
  • Зарецкая О. Н., Список печатных работ О. Н. Бадера. В кн.: Памятники древнейшей истории Евразии. М., 1975.(рос.)
  • Кольцов Л. В., Памяти Отто Николаевича Бадера (1903—1980). «Советская археология», 1980, № 2. (рос.)
  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — .(рос.)

Посилання

  • Мельничук А. Ф., Бадер Отто Николаевич [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Пермский край».(рос.)
  • Сунгирь [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // ПроВладимир.(рос.)
  • // Иркипедия.ру. Энциклопедия и новости Приангарья.(рос.)
  • Бадер Отто Николаевич // Уральская историческая энциклопедия.(рос.)
  • Бадер Отто Николаевич [ 18 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Чувашская энциклопедия.(рос.)
  • // Интернет-энциклопедия «Виртуальный город Владимир».(рос.)
  • Белавин А. М., Бадер Отто Николаевич [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Пермский край».(рос.)
  • Лебедева Е. Э., О. Н. Бадер и его экспедиции [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.] // Открытый текст. Электронное периодическое издание.(рос.)
  1. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
    d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
  2. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  3. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bader Ba der O tto Mikola jovich ros Bader Otto Nikolaevich 29 chervnya 1903 s Oleksandrivske 2 kvitnya 1979 m Moskva rosijskij arheolog pedagog doktor istorichnih nauk 1964 Otto Mikolajovich Baderros Otto Nikolaevich BaderNarodivsya16 29 chervnya 1903 1 abo 29 chervnya 1903 1903 06 29 2 selo Oleksandrivske Gadyackij povit Poltavska guberniyaPomer2 kvitnya 1979 1979 04 02 3 2 1 75 rokiv m MoskvaKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistnimecDiyalnistarheologAlma materMoskovskij universitetGaluzarheologiya istoriyaZakladMoskovskij universitet Permskij universitetVchene zvannyastarshij naukovij spivrobitnikNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikdVidomi uchniAspiranti doktorantiGening Volodimir Fedorovich Q4284569 Koziryeva Rimma VasilivnaVijnanimecko radyanska vijnaZhittyepisOtto Bader narodivsya 29 chervnya 1903 roku v seli Oleksandrivskomu Gadyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi nini Lebedinskij rajon Sumskoyi oblasti Zakinchiv gimnaziyu v misti Bilomu Smolenska guberniya de zokrema organizuvav pershe v misti krayeznavche tovaristvo yake predstavlyav na 1 mu Vserosijskomu z yizdi krayeznavstva u 1924 roci Z 1924 roku zaviduvav arheologichnim viddilom Muzeyu centralnoyi promislovoyi oblasti v Moskvi U 1926 roci zakinchiv navchannya na arheologichnomu viddilenni fakultetu suspilnih nauk Moskovskogo universitetu V 1927 1930 rokah vchenij specialist z arheologiyi v muzejnomu viddili Golovnauki SRSR Brav uchast v organizaciyi arheologichnih viddiliv u nizci oblasnih muzeyiv U 1926 1941 rokah naukovij spivrobitnik Moskovskoyi sekciyi Derzhavnoyi akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi Z 1931 roku vchenij sekretar Institutu ta Muzeyu Antropologiyi MDU vchenij sekretar Antropologichnogo zhurnalu U 1933 1941 rokah naukovij spivrobitnik z 1937 r vchenij sekretar Institutu istoriyi materialnoyi kulturi AN SRSR Togo zh roku za sukupnistyu prac jomu bulo nadano vchenij stupin kandidata istorichnih nauk Keruvav specializaciyeyu na kafedri antropologiyi ta istorichnomu fakulteti MDU U 1928 1935 rokah keruvav arheologichnoyu praktikoyu studentiv etnologichnogo fakultetu MDU u 1936 1939 rokah viv kurs arheologiyi na Vishih muzejnih kursah buv golovoyu Arheologichnoyi komisiyi Moskovskogo naukovo doslidnogo byuro krayeznavstva i Komisiyi z istoriyi Moskvi Z seredini 1930 h rokiv postijnij chlen Chetvertinnoyi komisiyi Odnochasno brav uchast v ekspediciyah vidkriv ta doslidiv veliku kilkist mezolitichnih i neolitichnih stoyanok zokrema doslidzhuvav Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni pishov na front u skladi opolchennya MDU ale naprikinci 1941 roku Badera vidklikali z frontu yak nimcya i napravili do budivelnoyi armiyi v misto Nizhnij Tagil Z 1944 roku Bader pracyuvav u shtati Tagilskogo krayeznavchogo muzeyu U 1946 1955 rokah docent istorichnogo fakultetu Permskogo universitetu Ocholyuvav Kamsku ta Votkinsku arheologichni ekspediciyi doslidzhuvav nastinnij rozpis u Kapovij pecheri Opisav Kamsku mezolitichnu ta Kamsku neolitichnu kulturi rozrobiv periodizaciyu kam yanoyi bronzovoyi ta rannoyi zaliznoyi dobi Priurallya Z 1957 r sistematichno pracyuvav na paleolitichnomu taborishi Sungir de znajshov vidomi pohovannya Pracyuvav na v Prikam yi U 1955 1979 rokah Bader buv starshim naukovim spivrobitnikom Institutu arheologiyi AN SRSR U 1966 1972 rr zastupnik golovi Naukovo metodichnoyi radi z ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi pri kerivnik yiyi arheologichnoyi ekspediciyi Chlen Chetvertinnoyi komisiyi Viddilennya nauk pro zemlyu AN SRSR ta Radyanskoyi sekciyi Mizhnarodnoyi asociaciyi z vivchennya chetvertinnogo periodu angl INQUA Komisiyi z vivchennya geologiyi ta geografiyi karsta AN SRSR Uralskoyi arheologichnoyi komisiyi chlen redkolegiyi zhurnalu Radyanska arheologiya ros Sovetskaya arheologiya Buv chlenom Italijskogo institutu peredistoriyi chlenom Tovaristva doistorichnoyi arheologiyi Franciyi Pomer u misti Moskva Naukova diyalnistOtto Bader ye avtorom 12 knig ta ponad 400 naukovih ta naukovo populyarnih statej u yakih visvitlyuyutsya problemi pervisnoyi istoriyi vid paleolitu do epohi rannogo zaliza na teritoriyi Krimu Uralu Verhnogo ta Serednogo Povolzhya Osoblive misce zajmayut praci yaki stali rezultatom doslidzhennya ta rozkopok u Krimu Protyagom 1927 1930 rokiv viyaviv ponad sto stoyanok z kam yanimi znaryaddyami u centralnih ta shidnih yajlah Krimskih gir V 1930 1934 rokah rozkopav i vivchiv stoyanki na Chatirdazi ta U 1937 1939 rokah O Bader vidkriv ta zdijsniv rozkopki mustyerskoyi stoyanki bilya Vovchogo grotu v Shidnomu Krimu Bader obgruntuvav vidilennya nizki arheologichnih kultur rozrobiv odnu z vidomih gipotez pro pochatkovi etapi etnogenezu fino ugriv v epohu kamenyu bronzi Jogo uchni pracyuyut v Moskvi Permi Izhevsku Ufi Petrozavodsku ta in Praci ros Krupnejshaya musterskaya stoyanka u Volchego grota v Krymu Voprosy drevnej istorii 1939 1 ros Izuchenie epipaleolita Krymskoj Yajly Sovetskaya arheologiya 1940 t 5 ros Periodizaciya i stratigrafiya paleolita Vostochnoj Evropy Visnik AN URSR 1960 8 ros Ob izobrazhenii mamonta s Kamennoj Mogily V kn Kavkaz i Vostochnaya Evropa v drevnosti M 1973 ros Na zare istorii Prikamya 1958 ros Poseleniya turbinskogo tipa v Srednem Prikame 1961 ros Drevnejshie metallurgi Priuralya 1964 DzherelaMezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Chernigiv 1997 Zareckaya O N Spisok pechatnyh rabot O N Badera V kn Pamyatniki drevnejshej istorii Evrazii M 1975 ros Kolcov L V Pamyati Otto Nikolaevicha Badera 1903 1980 Sovetskaya arheologiya 1980 2 ros Udmurtskaya respublika Enciklopediya Gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 ros PosilannyaMelnichuk A F Bader Otto Nikolaevich 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Permskij kraj ros Sungir 5 travnya 2016 u Wayback Machine ProVladimir ros Irkipediya ru Enciklopediya i novosti Priangarya ros Bader Otto Nikolaevich Uralskaya istoricheskaya enciklopediya ros Bader Otto Nikolaevich 18 listopada 2015 u Wayback Machine Chuvashskaya enciklopediya ros Internet enciklopediya Virtualnyj gorod Vladimir ros Belavin A M Bader Otto Nikolaevich 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Permskij kraj ros Lebedeva E E O N Bader i ego ekspedicii 3 travnya 2016 u Wayback Machine Otkrytyj tekst Elektronnoe periodicheskoe izdanie ros Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454

Дата публікації:
Топ