Козирєва Римма Василівна

Римма Василівна Козирєва (до 1961 — Чубарова; 28 липня 1928(19280728), Бікін, Хабаровський край, РРФСР — 23 липня 1983, Ленінград, РРФСР) — радянська вчена, історик, археолог і фахівець з неоліту Сахаліну. Кандидат історичних наук.

Козирєва Римма Василівна
Народилася	28 липня 1928(1928-07-28) Бікін, Хабаровський край, СРСР
Померла	23 липня 1983(1983-07-23) (54 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	науковиця
Alma mater	^d Пермський державний університет
Галузь	археологія
Заклад	Інститут історії матеріальної культури РАН
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Науковий керівник	Бадер Отто Миколайович і ^d

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козирєв.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чубаров.

Життєпис

Народилася в СРСР, у місті Бікін. Закінчила історичний факультет Молотовського державного університету 1951 року. Під керівництвом наукового керівника в МолДУ О. М. Бадера брала участь у розкопках і розвідках у Пермському Прикам'ї. Відразу після закінчення університету в червні 1951 року за особистим запрошенням директора ^[ru] М. Т. Калашникова стає співробітником МарНДІ. Як перший професійний археолог у Марійської АРСР своїми дослідженнями та публікаціями їх результатів, за визначенням В. В. Нікітіна, наочно показала високу перспективність пошуків пам'яток археології в краї та окреслила першочергові завдання з вивчення давньої історії краю. Вперше досліджено низку ключових для археології Марійско-Чуваського пам'яток — Юринська стоянка, Акозинські могильник і стоянки, Юльяльське, Сиухінські городища.

1953 року Чубарова на запрошення ^[ru] вступає навчатися до аспірантури при Ленінградському відділенні Інституту історії матеріальної культури. Її спеціалізацією стають стародавні культури Далекого Сходу і Півночі європейської частини Росії.

1954 року за завданням керівника Далекосхідної експедиції ЛВІА АН СРСР О. П. Окладникова її відрядили на Сахалін. Протягом 1955-1957 років Римма Василівна працювала спочатку лаборанткою, а потім начальницею Сахалінського загону Далекосхідної археологічної експедиції і була першим археологом — професіоналом на Далекому Сході, здійснила широкомасштабні археологічні розвідки і розкопки на островах.

За результатами досліджень написала кандидатську дисертацію на тему «Стародавня історія Сахаліну (за археологічними даними)». Вона стала першою вітчизняною узагальнювальною роботою з археології Сахаліну, заснованою на матеріалах власних археологічних досліджень. 1978 року Римма Василівна знову приїхала на острів і брала участь у польових роботах археологічного загону обласного краєзнавчого музею в Ноглікському і Корсаковському районах. Високу оцінку діяльності Козирєвої на Сахаліні дали сахалінські археологи пізнішого періоду В. А. Голубєв, О. А. Шубіна, А. А. Василевський.

В пам'ять про Р. В. Козирєву від 1988 року археологи ^[ru] та археологічної лабораторії ^[ru] проводять Козирєвські читання — своєрідний форум сахалінських археологів.

Чоловік — М. О. Козирєв (від 1957 року), відомий радянський астрофізик, автор маргінальної теорії ^[ru]». У подружжя народилося двоє синів: Дмитро (1958) і Федір (1961).

Наукові праці

Монографії

• Козырева Р. В. Древнейшее прошлое Сахалина. — Южно-Сахалинск : Сахалинское книжное издательство, 1960. — 96 с.
• Козырева Р. В. Древний Сахалин. — Л. : Наука, 1967. — 120 с.

Статті

• Чубарова Р. В. Археологические памятники на территории Горномарийского района Марийской АССР // Ученые записки МарНИИ. — Йошкар-Ола, 1953. — Вип. V. — С. 177—196.
• Чубарова Р. В. Археологическая экспедиция МарНИИ 1953 года // Ученые записки МарНИИ. — Йошкар-Ола, 1953. — Вип. V. — С. 285—291.
• Чубарова Р. В. Работы Сахалинского отряда Дальневосточной экспедиции в 1955 г. // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. — М. : Изд-во АН СССР, 1958. — Вип. 71. — С. 119—128.
• Чубарова Р. В. Археологические исследования в 1956 году на острове Сахалине. // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. — М. : Изд-во АН СССР, 1959. — Вип. 73. — С. 115—121.
• Чубарова Р. В. Неолитические стоянки на острове Итуруп // Советская археология. — М., 1960. — № 2. — С. 128—138.
• Чубарова Р. В. Неолитическое поселение Ноглики I (Дальний Восток) // Краткие сообщения Института археологии. — М. : Изд-во АН СССР, 1961. — Вип. 85. — С. 48—54.
• Козырева Р. В. К истории культуры раковинных куч на о. Сахалине // Материалы и исследования по археологии СССР: Палеолит и неолит СССР. — М.-Л., 1965. — Т. 5, № 131. — С. 281—296.

Примітки

1. Никитин В.В. Отдел археологии МарНИИ и его сотрудники // Проблемы первобытной и средневековой археологии Волго-Камья. 50 лет Марийской археологической экспедиции. — 2007. — С. 121—141.
2. Долгополов, 2016.
3. Долгополов, 2017.
4. Голубев, 1991.
5. Борисова В.Г. Коллекция археологической литературы в фондах Сахалинской областной научной библиотеки // Вестник Сахалинского музея. — 2009. — № 16. — С. 172—173.
6. Василевский А.А. Козыревские чтения – форум сахалинских археологов // Краеведческий бюллетень. — 1990. — № 1. — С. 45—47.
7. Шубина О.А. Козыревские чтения отмечают юбилей // Краеведческий бюллетень. — 1999. — № 1. — С. 152—157.
8. Чубарова (Козирєва) Римма Василівна [ 28 Березня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Марійська історія в особах»

Література

• Голубев В.А. Р. В. Козырева и ее роль в археологическом изучении Сахалинской области // Краеведческий бюллетень. — Южно-Сахалинск, 1991. — № 1. — С. 5—10.
• Чуйкина Е. В., Долгополов С. В. Р.В. Чубарова (Козырева). Становление археолога // XV Бадеровские чтения по археологии Урала и Поволжья: материалы всерос. науч.-практ. конф. (г. Пермь 9—12 февр. 2016 г.). — Пермь, 2016. — С. 24—29. — .
• Долгополов С. В. Исследования Р.В. Чубаровой 1951-1952 годов в Горномарийском районе и их место в истории археологии Марийского края // XVI Игнатьевские чтения. Материалы докладов и выступлений на Региональной научно-практической конференции "Наследие горных мари: история и современность" (Козьмодемьянск, 1 апреля 2016 года). — Йошкар-Ола, 2017. — С. 70—74. — .

Посилання

• Р. В. Чубарова (Козирєва). Становлення археолога [ 16 Липня 2018 у Wayback Machine.] в інтернет-виданні «Відкритий текст»