Багмет Андрій Євгенович (5 (18) серпня 1887, с. Максимівка, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 1966, Полтава, УРСР) — український фольклорист, письменник та лексикограф, педагог.
Багмет Андрій Євгенович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Багмет Андрій Євгенович | |||
Народився | 5 (18) серпня 1887 с. Максимівка, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 1966 Полтава, УРСР | |||
Поховання | Полтава | |||
Громадянство | Російська імперія → УНР → СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | прозаїк, лексикограф | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Біографія
Андрій Євгенович народився в селі Максимівці (нині Карлівського району Полтавської області України) в селянській сім'ї.
Про період його життя до 30-ти років (до 1917) відомо лише що він здобув педагогічну освіту і займався викладацькою діяльністю.
У пореволюційний час викладав українську мову в школі, а на дозвіллі занотовував скарби народної творчості.
1929 року у Полтаві вийшла друком «Збірка українських приказок та прислів'їв», де він був одним зі збирачів матеріалу та його упорядником.
Виступаючи також як прозаїк, друкував у пресі оповідання, вірші, драматичні твори.
1938 року вийшов його «Збірник вправ з орфографії» для школярів.
На початку війни Радянського Союзу із гітлерівською Німеччиною А. Багмету було вже 54 роки.
У книзі Віктора Ревегука, де він посилається також на В. Сергійчука містяться відомості про участь вчителя Андрія Багмета у діяльності управи Українського Червоного Хреста за часів німецької окупації Полтави. Після ліквідації німцями Полтавської управи УЧХ у липні 1942 року, деякі його функції перебрав благодійний відділ Полтавської міської управи, до якого перейшла і частина співробітників Полтавської управи УЧХ. Його співробітники, як після звільнення Полтави вважали представники НКВС, проводили «контрреволюційну націоналістичну агітацію» серед радянських військовополонених і цивільного населення та намагалися залучити до підпілля ОУН українську інтелігенцію. Заарештований енкаведистами П. Харченко на допиті 20 жовтня 1943 року показав, що особлива увага зверталася ними на пропаганду ідей української державності серед селянства. З цією метою в села Опішнянського, Диканського і Новосанжарського районів виїжджали вчителі Андрій Багмет і Олександр Дигас, О. Потульницька та ін. Після відновлення радянської влади на Полтавщині ті з українських патріотів, які врятувалися від фашистів і не виїхали на захід, опинилися в застінках НКДБ. У жовтні 1943 року чекістами були заарештовані П. Марченко, С. Грига, А. Багмет та ін. Можливо, тут йдеться про А. Багмета.
Після війни А. Багмет викладав українську мову в Полтавському педагогічному інституті та деякий час у Херсоні.
Лише 1956 року вийшов на пенсію, жив у Полтаві. Свій вільний час віддавав словникарській роботі.
У цей час почалась епопея публікації його «Словника синонімів української мови», історія якої досі до кінця не з'ясована.
Як «Матеріали до синонімічного словника української мови» наприкінці 1958 року ця робота була запропонована журналу «Вітчизна», де вона викликала певне зацікавлення.
На пропозицію працівника журналу Володимира П'янова видатний український перекладач Микола Лукаш виїздив разом із ним до Полтави, познайомився з А. Багметом, оцінив зібрані ним матеріали. Відтак зголосився допомогти в підготовці їх до друку. Щоб нейтралізувати негативну позицію тогочасного мовного інституту АН УРСР скористалися допомогою та авторитетом Максима Рильського.
У «Передмові до синонімічного словника А. Багмета» в журналі «Вітчизна» він писав:
Із сказаного вище цілком, здається мені, природно випливає думка про потребу українського синонімічного словника. Ми такого словника ще не маємо. Андрій Багмет, ентузіаст цієї справи, багато вже років з гідною заздрощів запопадливістю збирає, вивчає, систематизує, коментує синоніми української мови. Переглядаючи сторінки укладеного ним синонімічного словника, можна сперечатися щодо вміщення в тому чи іншому "гнізді" того чи іншого слова, можна в окремих випадках не погоджуватись із тлумаченнями тов. Багмета, можна навіть поставити на обговорення самий принцип, покладений в основу його роботи. Але робота - велика і гідна уваги. Хай це буде не "справжній", зроблений за всіма вимогами сучасної лексикології та лексикографії словник, хай це будуть тільки матеріали до словника. Проте корисність і цікавість оцих матеріалів і для письменників і для читачів не підлягає ніякому сумніву, а багатолітня праця Андрія Багмета заслуговує нашої подяки. | ||
— 18.XI. — 1958 р. Максим Рильський. |
Словник публікувався до сьомого номера за 1962 р. Уже з восьмого номера журнал редагував інший редактор: замість померлого Давида Копиці виданням керував Любомир Дмитерко, відомий в українській літературі як вірний ландскнехт сталінського тоталітаризму в керівництві СПУ під час найбрутальніших чисток кінця 1940-х рр. У наступному номері вміщено редакційне повідомлення про припинення друкування «Матеріалів…» А. Багмета «у зв'язку з тим, що видані останнім часом словники з української мови певною мірою задовольнили гостру потребу в подібних мовних посібниках». Редакція сподівалася, що «все цінне з „Матеріалів“ буде використане Інститутом мовознавства АН УРСР в роботі над науковим синонімічним словником української мови» [21]**.
Однак і цього виявилося замало. Навздогін припиненій публікації у журналі вміщено статтю працівника академічного Інституту мовознавства, найвагоміша частина якої присвячувалася недолікам словника Багмета [22- 22. Франко З. Т. На нашій спільній ниві // Вітчизна. — 1963. — № 3. — С. 193—199. [23]. Там само. — С. 197. [24]. Там само. — С. 198]. Укладачеві закидалася «теоретична плутанина, невизначеність поняття синоніма, а звідси й випадковість зліплення гнізда, ряду і невизначеність його меж, безсистемність щодо подачі чи неподачі тлумачень і ілюстрацій, неправильність тлумачень багатьох слів тощо» [23]. Особливе роздратування авторки викликали чутки про спроби випустити словник через видавництво: «Що ж, користі науці він не принесе, шкоди — також» [24]. Проте друкований донос подіяв, і словник окремим виданням в Україні так ніколи і не з'явився.
І лише 1969 р. друкування «Матеріалів…» вдалося поновити в журналі «Україна» [25 — 25. Україна. — 1969. — № 2. — С. 21. [26]. Там само.]*. При цьому в короткій передмові так було визначено джерело одержання тексту для публікації: «Редакція журналу „Україна“ скористалася люб'язністю письменника Дмитра Гринька, який розшукав частину рукопису, і вирішила продовжувати публікацію. Ми сподіваємось, що донька А. Багмета — Галина Андріївна та дружина його — Катерина Іванівна сприятимуть доведенню цієї благородної справи до кінця» [26].
Отже, йдеться все про той же рукопис словника, підготовлений свого часу Лукашем для друкування у «Вітчизні». Пройшло ще понад десять років, і словник у незавершеному вигляді випустило за кордоном Наукове товариство імені Шевченка [27]. Звісно, жодних згадок про участь Лукаша у підготовці праці до друку видання не містило, натомість підкреслювалася роль Дмитра Гринька в його оприлюдненні. У передмові редактори Григор Лужницький та Леонід Рудницький так оцінювали позицію влади й офіційного мовознавства в Україні: «Прикривання мовчанкою, а то й цілковите нехтування праці Багмета над лексикографією синонімів української мови, особливо ж його вже опублікованих „Матеріалів“, є направду явищем щонайменше дивовижним у науці» [28—28. Лужницький Г., Рудницький Л. Від редакції // Там само. — С. VI.]**.
Значним явищем української лексикографії став укладений ним синонімічний словник української мови, що в 1959—1962 роках друкувався в журналі «Вітчизна» під назвою «Матеріали до синонімічного словника української мови». Друкування не було доведене до кінця.
Продовження цієї праці з'явилося в журналі «Україна» з подачі Д. Гринька і тривало протягом 1969—1971 років і теж не завершене.
Обидві ці публікації згодом були зведені докупи і видані 1982 року в діаспорі, у США, під назвою «Словник синонімів української мови» (Наукове товариство імені Т. Шевченка, серія «Пам'ятки української мови й літератури», Т. IX). У цьому виданні передруковано також передмову М. Рильського, вміщену у журналі «Вітчизна» (1959), та передмову з журналу «Україна» (1969).
Помер у Полтаві, похований на міському кладовищі.
Праці
Видання:
- Багмет А. Словник синонімів української мови / Ред.: Г. Лужницький і Л. Рудницький. — Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1982. — Т. 1: А—П. — ХІІІ, 465 с. — (Пам'ятки укр. мови й літератури / НТШ; Т. 9).
- Багмет А. Словник синонімів української мови / Ред. Г. Лужницький і Л. Рудницький. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1982. Т. 1 (А–П). (На основі матеріалів, що друкувалися в журналах «Вітчизна». 1959. № 2, 1962, № 7 і «Україна», 1969, № 2 — 1971, № 41;
Тільки частина матеріялів до словника була опублікована в журналах «Вітчизна» та «Україна». Саме на основі тих матеріялів виданий цей словник.
Відгуки
Український поет і літературознавець Петро Ротач так сказав про нього:
Статті про Андрія Євгеновича Багмета, українського словникаря, фольклориста і письменника, на жаль, не знайдемо в жодній енциклопедії, в тому числі й в УЛЕ — Українській літературній енциклопедії, том І, 1988, де їй місце. Можна зауважити: не він один. Це правда, що багато цікавих і самовідданих трудівників нашого письменства залишається поза увагою довідкових видань. А ще правда і в тому, що багатьох із них за життя в силу різних причин, в тому числі й політичних, обходили увагою, намагалися просто їх не помічати, як надто «дрібних». Людина згодом помирає, розвіюється її архів, немає де зібрати про неї біографічні відомості. Тому небагато скажемо ми і про Андрія Багмета. Але сказати треба.
Про нього:
- Рудницький Леонід: Андрій Багмет. Словник синонімів української мови
Примітки
- Багмет А. Збірка українських приказок та прислів'їв / А. Багмет, М. Дащенко, К. Андрущенко — К. : Техніка, 2002. — 224 с. — (Народні джерела).
- Віктор Ревегук. Полтавщина в роки другої світової війни (1939—1945).- Полтава, 2004. — 288 с.
- Сергійчук В. ОУП-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. — К., «Дніпро», 1996. — с.431.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 17 лютого 2012.
- [1]
- Полтавська історична спадщина
Джерела
- Ротач П. П. Колоски з літературної ниви: короткий літературний календар Полтавщини / П. П. Ротач.- Полтава: Полтавський літератор, 1999.- 560 с. ISBN 5-7707-4683-1
- Наталія Пазуняк. Словник синонімів.— Свобода. Український щоденник.— Число 245. Вівторок, 28 грудня, 1982.
- Черняков Б. І. Микола Лукаш — редактор українського художнього перекладу й лексикографії.— Українська журналістика в іменах / Національна академія наук України; Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. 2008.
- Віктор Ревегук. Полтавщина в роки другої світової війни (1939—1945).- Полтава, 2004. — 288 с.
Посилання
- Знамениті полтавці. Письменники і поети [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Попередній перелік гасел "Енциклопедії Наукового товариства ім. Т. Шевченка [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Свобода. Український щоденник. Число 245. Вівторок, 28 грудня, 1982. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bagmet Andrij Yevgenovich 5 18 serpnya 1887 18870818 s Maksimivka Kostyantinogradskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 1966 Poltava URSR ukrayinskij folklorist pismennik ta leksikograf pedagog Bagmet Andrij YevgenovichIm ya pri narodzhenniBagmet Andrij YevgenovichNarodivsya5 18 serpnya 1887 1887 08 18 s Maksimivka Kostyantinogradskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer1966 1966 Poltava URSRPohovannyaPoltavaGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistprozayik leksikografMova tvorivukrayinskaBiografiyaAndrij Yevgenovich narodivsya v seli Maksimivci nini Karlivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini v selyanskij sim yi Pro period jogo zhittya do 30 ti rokiv do 1917 vidomo lishe sho vin zdobuv pedagogichnu osvitu i zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu U porevolyucijnij chas vikladav ukrayinsku movu v shkoli a na dozvilli zanotovuvav skarbi narodnoyi tvorchosti 1929 roku u Poltavi vijshla drukom Zbirka ukrayinskih prikazok ta prisliv yiv de vin buv odnim zi zbirachiv materialu ta jogo uporyadnikom Vistupayuchi takozh yak prozayik drukuvav u presi opovidannya virshi dramatichni tvori 1938 roku vijshov jogo Zbirnik vprav z orfografiyi dlya shkolyariv Na pochatku vijni Radyanskogo Soyuzu iz gitlerivskoyu Nimechchinoyu A Bagmetu bulo vzhe 54 roki U knizi Viktora Reveguka de vin posilayetsya takozh na V Sergijchuka mistyatsya vidomosti pro uchast vchitelya Andriya Bagmeta u diyalnosti upravi Ukrayinskogo Chervonogo Hresta za chasiv nimeckoyi okupaciyi Poltavi Pislya likvidaciyi nimcyami Poltavskoyi upravi UChH u lipni 1942 roku deyaki jogo funkciyi perebrav blagodijnij viddil Poltavskoyi miskoyi upravi do yakogo perejshla i chastina spivrobitnikiv Poltavskoyi upravi UChH Jogo spivrobitniki yak pislya zvilnennya Poltavi vvazhali predstavniki NKVS provodili kontrrevolyucijnu nacionalistichnu agitaciyu sered radyanskih vijskovopolonenih i civilnogo naselennya ta namagalisya zaluchiti do pidpillya OUN ukrayinsku inteligenciyu Zaareshtovanij enkavedistami P Harchenko na dopiti 20 zhovtnya 1943 roku pokazav sho osobliva uvaga zvertalasya nimi na propagandu idej ukrayinskoyi derzhavnosti sered selyanstva Z ciyeyu metoyu v sela Opishnyanskogo Dikanskogo i Novosanzharskogo rajoniv viyizhdzhali vchiteli Andrij Bagmet i Oleksandr Digas O Potulnicka ta in Pislya vidnovlennya radyanskoyi vladi na Poltavshini ti z ukrayinskih patriotiv yaki vryatuvalisya vid fashistiv i ne viyihali na zahid opinilisya v zastinkah NKDB U zhovtni 1943 roku chekistami buli zaareshtovani P Marchenko S Griga A Bagmet ta in Mozhlivo tut jdetsya pro A Bagmeta Pislya vijni A Bagmet vikladav ukrayinsku movu v Poltavskomu pedagogichnomu instituti ta deyakij chas u Hersoni Lishe 1956 roku vijshov na pensiyu zhiv u Poltavi Svij vilnij chas viddavav slovnikarskij roboti U cej chas pochalas epopeya publikaciyi jogo Slovnika sinonimiv ukrayinskoyi movi istoriya yakoyi dosi do kincya ne z yasovana Yak Materiali do sinonimichnogo slovnika ukrayinskoyi movi naprikinci 1958 roku cya robota bula zaproponovana zhurnalu Vitchizna de vona viklikala pevne zacikavlennya Na propoziciyu pracivnika zhurnalu Volodimira P yanova vidatnij ukrayinskij perekladach Mikola Lukash viyizdiv razom iz nim do Poltavi poznajomivsya z A Bagmetom ociniv zibrani nim materiali Vidtak zgolosivsya dopomogti v pidgotovci yih do druku Shob nejtralizuvati negativnu poziciyu togochasnogo movnogo institutu AN URSR skoristalisya dopomogoyu ta avtoritetom Maksima Rilskogo U Peredmovi do sinonimichnogo slovnika A Bagmeta v zhurnali Vitchizna vin pisav Iz skazanogo vishe cilkom zdayetsya meni prirodno viplivaye dumka pro potrebu ukrayinskogo sinonimichnogo slovnika Mi takogo slovnika she ne mayemo Andrij Bagmet entuziast ciyeyi spravi bagato vzhe rokiv z gidnoyu zazdroshiv zapopadlivistyu zbiraye vivchaye sistematizuye komentuye sinonimi ukrayinskoyi movi Pereglyadayuchi storinki ukladenogo nim sinonimichnogo slovnika mozhna sperechatisya shodo vmishennya v tomu chi inshomu gnizdi togo chi inshogo slova mozhna v okremih vipadkah ne pogodzhuvatis iz tlumachennyami tov Bagmeta mozhna navit postaviti na obgovorennya samij princip pokladenij v osnovu jogo roboti Ale robota velika i gidna uvagi Haj ce bude ne spravzhnij zroblenij za vsima vimogami suchasnoyi leksikologiyi ta leksikografiyi slovnik haj ce budut tilki materiali do slovnika Prote korisnist i cikavist ocih materialiv i dlya pismennikiv i dlya chitachiv ne pidlyagaye niyakomu sumnivu a bagatolitnya pracya Andriya Bagmeta zaslugovuye nashoyi podyaki 18 XI 1958 r Maksim Rilskij Slovnik publikuvavsya do somogo nomera za 1962 r Uzhe z vosmogo nomera zhurnal redaguvav inshij redaktor zamist pomerlogo Davida Kopici vidannyam keruvav Lyubomir Dmiterko vidomij v ukrayinskij literaturi yak virnij landskneht stalinskogo totalitarizmu v kerivnictvi SPU pid chas najbrutalnishih chistok kincya 1940 h rr U nastupnomu nomeri vmisheno redakcijne povidomlennya pro pripinennya drukuvannya Materialiv A Bagmeta u zv yazku z tim sho vidani ostannim chasom slovniki z ukrayinskoyi movi pevnoyu miroyu zadovolnili gostru potrebu v podibnih movnih posibnikah Redakciya spodivalasya sho vse cinne z Materialiv bude vikoristane Institutom movoznavstva AN URSR v roboti nad naukovim sinonimichnim slovnikom ukrayinskoyi movi 21 Odnak i cogo viyavilosya zamalo Navzdogin pripinenij publikaciyi u zhurnali vmisheno stattyu pracivnika akademichnogo Institutu movoznavstva najvagomisha chastina yakoyi prisvyachuvalasya nedolikam slovnika Bagmeta 22 22 Franko Z T Na nashij spilnij nivi Vitchizna 1963 3 S 193 199 23 Tam samo S 197 24 Tam samo S 198 Ukladachevi zakidalasya teoretichna plutanina neviznachenist ponyattya sinonima a zvidsi j vipadkovist zliplennya gnizda ryadu i neviznachenist jogo mezh bezsistemnist shodo podachi chi nepodachi tlumachen i ilyustracij nepravilnist tlumachen bagatoh sliv tosho 23 Osoblive rozdratuvannya avtorki viklikali chutki pro sprobi vipustiti slovnik cherez vidavnictvo Sho zh koristi nauci vin ne prinese shkodi takozh 24 Prote drukovanij donos podiyav i slovnik okremim vidannyam v Ukrayini tak nikoli i ne z yavivsya I lishe 1969 r drukuvannya Materialiv vdalosya ponoviti v zhurnali Ukrayina 25 25 Ukrayina 1969 2 S 21 26 Tam samo Pri comu v korotkij peredmovi tak bulo viznacheno dzherelo oderzhannya tekstu dlya publikaciyi Redakciya zhurnalu Ukrayina skoristalasya lyub yaznistyu pismennika Dmitra Grinka yakij rozshukav chastinu rukopisu i virishila prodovzhuvati publikaciyu Mi spodivayemos sho donka A Bagmeta Galina Andriyivna ta druzhina jogo Katerina Ivanivna spriyatimut dovedennyu ciyeyi blagorodnoyi spravi do kincya 26 Otzhe jdetsya vse pro toj zhe rukopis slovnika pidgotovlenij svogo chasu Lukashem dlya drukuvannya u Vitchizni Projshlo she ponad desyat rokiv i slovnik u nezavershenomu viglyadi vipustilo za kordonom Naukove tovaristvo imeni Shevchenka 27 Zvisno zhodnih zgadok pro uchast Lukasha u pidgotovci praci do druku vidannya ne mistilo natomist pidkreslyuvalasya rol Dmitra Grinka v jogo oprilyudnenni U peredmovi redaktori Grigor Luzhnickij ta Leonid Rudnickij tak ocinyuvali poziciyu vladi j oficijnogo movoznavstva v Ukrayini Prikrivannya movchankoyu a to j cilkovite nehtuvannya praci Bagmeta nad leksikografiyeyu sinonimiv ukrayinskoyi movi osoblivo zh jogo vzhe opublikovanih Materialiv ye napravdu yavishem shonajmenshe divovizhnim u nauci 28 28 Luzhnickij G Rudnickij L Vid redakciyi Tam samo S VI Znachnim yavishem ukrayinskoyi leksikografiyi stav ukladenij nim sinonimichnij slovnik ukrayinskoyi movi sho v 1959 1962 rokah drukuvavsya v zhurnali Vitchizna pid nazvoyu Materiali do sinonimichnogo slovnika ukrayinskoyi movi Drukuvannya ne bulo dovedene do kincya Prodovzhennya ciyeyi praci z yavilosya v zhurnali Ukrayina z podachi D Grinka i trivalo protyagom 1969 1971 rokiv i tezh ne zavershene Obidvi ci publikaciyi zgodom buli zvedeni dokupi i vidani 1982 roku v diaspori u SShA pid nazvoyu Slovnik sinonimiv ukrayinskoyi movi Naukove tovaristvo imeni T Shevchenka seriya Pam yatki ukrayinskoyi movi j literaturi T IX U comu vidanni peredrukovano takozh peredmovu M Rilskogo vmishenu u zhurnali Vitchizna 1959 ta peredmovu z zhurnalu Ukrayina 1969 Pomer u Poltavi pohovanij na miskomu kladovishi PraciVidannya Bagmet A Slovnik sinonimiv ukrayinskoyi movi Red G Luzhnickij i L Rudnickij Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1982 T 1 A P HIII 465 s Pam yatki ukr movi j literaturi NTSh T 9 Bagmet A Slovnik sinonimiv ukrayinskoyi movi Red G Luzhnickij i L Rudnickij Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1982 T 1 A P Na osnovi materialiv sho drukuvalisya v zhurnalah Vitchizna 1959 2 1962 7 i Ukrayina 1969 2 1971 41 Tilki chastina materiyaliv do slovnika bula opublikovana v zhurnalah Vitchizna ta Ukrayina Same na osnovi tih materiyaliv vidanij cej slovnik VidgukiUkrayinskij poet i literaturoznavec Petro Rotach tak skazav pro nogo Statti pro Andriya Yevgenovicha Bagmeta ukrayinskogo slovnikarya folklorista i pismennika na zhal ne znajdemo v zhodnij enciklopediyi v tomu chisli j v ULE Ukrayinskij literaturnij enciklopediyi tom I 1988 de yij misce Mozhna zauvazhiti ne vin odin Ce pravda sho bagato cikavih i samoviddanih trudivnikiv nashogo pismenstva zalishayetsya poza uvagoyu dovidkovih vidan A she pravda i v tomu sho bagatoh iz nih za zhittya v silu riznih prichin v tomu chisli j politichnih obhodili uvagoyu namagalisya prosto yih ne pomichati yak nadto dribnih Lyudina zgodom pomiraye rozviyuyetsya yiyi arhiv nemaye de zibrati pro neyi biografichni vidomosti Tomu nebagato skazhemo mi i pro Andriya Bagmeta Ale skazati treba Pro nogo Rudnickij Leonid Andrij Bagmet Slovnik sinonimiv ukrayinskoyi moviPrimitkiBagmet A Zbirka ukrayinskih prikazok ta prisliv yiv A Bagmet M Dashenko K Andrushenko K Tehnika 2002 224 s Narodni dzherela Viktor Reveguk Poltavshina v roki drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Poltava 2004 288 s Sergijchuk V OUP UPA v roki vijni Novi dokumenti i materiali K Dnipro 1996 s 431 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 17 lyutogo 2012 1 Poltavska istorichna spadshinaDzherelaRotach P P Koloski z literaturnoyi nivi korotkij literaturnij kalendar Poltavshini P P Rotach Poltava Poltavskij literator 1999 560 s ISBN 5 7707 4683 1 Nataliya Pazunyak Slovnik sinonimiv Svoboda Ukrayinskij shodennik Chislo 245 Vivtorok 28 grudnya 1982 Chernyakov B I Mikola Lukash redaktor ukrayinskogo hudozhnogo perekladu j leksikografiyi Ukrayinska zhurnalistika v imenah Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Lvivska naukova biblioteka im V Stefanika NAN Ukrayini Zbirnik prac Naukovo doslidnogo centru periodiki 2008 Viktor Reveguk Poltavshina v roki drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Poltava 2004 288 s ISBN 966 96206 4 8PosilannyaZnameniti poltavci Pismenniki i poeti 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Poperednij perelik gasel Enciklopediyi Naukovogo tovaristva im T Shevchenka 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Svoboda Ukrayinskij shodennik Chislo 245 Vivtorok 28 grudnya 1982 5 bereznya 2016 u Wayback Machine