Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

203 мм гаубиця Б 4 зразка 1931 року індекс ГАУ 52 Г 625 203 4 мм 8 дюймова важка гаубиця конструкції Ф Ф Лендера Була на

Б-4 (гаубиця)

Б-4 (гаубиця)

203-мм гаубиця Б-4 зразка 1931 року (індекс ГАУ 52-Г-625) — 203.4 мм (8-дюймова) важка гаубиця конструкції Ф. Ф. Лендера. Була найважчою радянською польовою гарматою періоду Другої світової війни, основою артилерії великої і особливої потужності РВГК. Одна з небагатьох гармат на гусеничному тракторному шасі. Призначена для укріплених рубежів, руйнування особливо міцних бетонних, залізобетонних і броньових споруд, боротьби з важкою або прихованою міцними спорудами артилерією противника і для придушення цілей на великій відстані. До 1941 року вироблялося шість різних варіантів 203-мм гаубиці зразка 1931 року. В усіх модифікаціях використовувалося (тракторне гусеничне) шасі, але вони дещо відрізнялися методом буксирування. Після закінчення Великої Відчизняної війни гармата Б-4 була знята з озброєння ЗС СРСР. Проте пізніше, у 1956 році, її знову прийняли на озброєння, при цьому гусеничне шасі було замінене колісним (модифікація Б-4М). Таким чином, гаубиця зразка 1931 року залишалася на озброєнні Радянської армії до середини 1970-х років.

image
Типгаубиця великої потужності
Походженняimage СРСР
Історія використання
На озброєнні1937–1975
Війни
Історія виробництва
РозробникФ. Ф. Лендер
Розроблено1931
Виготовлення1937–1941
Виготовлена
кількість		понад 1000
ВаріантиБ-4М (на колісному лафеті)
Характеристики
Вагабойова: 17 700 кг
похідна: 19 000 кг
Довжина5087 мм /
Довжина ствола25 калібрів
Снарядфугасні снаряди Ф-625, Ф-625Д, бетонобійні Г-620, Г-620Т, снаряди з ЯБЧ
Калібр203,4 мм (8 дюймів)
Підвищеннядо +60°
Траверс8°
Темп вогню1 постріл на 4 хвилини
Дульна швидкість607 м/с
Дальність вогню
Ефективна17 890 м
Максимальна18 025 м
image 203-мм гаубиця зразка 1931 року (Б-4) у Вікісховищі

Історія створення і виробництва

Ідея поставити важку гармату на тракторне гусеничне шасі, які масово випускалися в СРСР у 1920-х–1930-х роках, стала результатом загальної економічної політики держави, яка в той час була спрямована на розвиток тракторних заводів. З іншого боку, з суто військової точки зору, використання гусеничного рушія на гарматі, яка мала величезну масу, стало важливою перевагою перед іншими модифікаціями важких гармат того часу, адже дозволяло їй долати заболочені ділянки і місцевість з м'якими ґрунтами.

Згідно з рішенням Реввійськради СРСР про переозброєння на вітчизняну матеріальну частину, розробка гаубиці була розпочата конструкторським бюро Артилерійського комітета ГАУ під керівництвом Франца Францовича Лендера в 1927 році. Після смерті Ф. Ф. Лендера до роботи над проектом гармати були підключені конструктори серійних заводів: робочі креслення станка лафета на гусеничному ходу були розроблені КБ ленінградського заводу «Більшовик». Перший дослідний зразок гаубиці Б-4 був виготовлений на «Більшовику» на початку 1931 року. В липні — серпні того ж року проведені стрільби з метою підбору зарядів до неї. Після тривалих полігонних і військових випробувань, у 1933 році гаубиця була прийнята на озброєння Червоної армії під позначенням 203-мм гаубиця зразка 1931 року.

Гаубиці зразка 1931 року серійно виробляли артилерійські заводи «Більшовик» (Ленінград), (Сталінград) і Новокраматорський завод. У зв'язку з тим, що на кожному заводі технологію виробництва пристосовували до власних виробничих можливостей, гармати різних виробників істотно відрізнялися одна від одної. Всього до 1941 року було вироблено 977 гаубиць Б-4БМ (великої потужності) і 31 Б-4ММ (малої потужності, з укороченим стволом).

Конструктивні особливості, модифікації

Особливістю Б-4 є лафет на гусеничному тракторному шасі. Вдала конструкція лафета забезпечувала досить високу прохідність гаубиці і що дозволяла ведення стрільби з ґрунту без використання спеціальних платформ. Конструкція стала уніфікованою для цілого сімейства важких гармат.

image
Гаубиця Б-4 в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Київ

Верхній (станок лафета) являв собою клепану сталеву конструкцію. За допомогою штирьового гніздового з'єднання він приєднувався до нижнього станка та розвертався на ньому поворотним механізмом. Горизонтальний сектор обстрілу при цьому становив ±4 градуси — для наведення на більший кут було необхідно повернути у відповідний бік усю гармату. Для наведення вертикальній площині в діапазоні 0..+60° застосовувався зубчастий секторний підйомний механізм.

Залежно від виробника, гаубиці Б-4 мали стволи декількох типів — скріплені без лейнера і з лейнером, а також моноблоки з лейнером. Заміна лейнера могла здійснюватися в польових умовах. Незалежно від типу ствола довжина його становила 25 калібрів, довжина нарізної частини — 19,6 калібрів. Канал ствола мав 64 нарізи постійної крутизни. Затвор — поршневий, двотактний або тритактний. Маса ствола з затвором становила 5200 кг.

Противідкотна система включала гідравлічне відкотне гальмо і гідропневматичний накатник. При накаті усі противідкотні пристрої залишалися нерухомими. Стійкість гармати при стрільбі забезпечувалася також сошником, закріпленим на хоботовій частини нижнього станка. У лобовій частині нижнього станка були закріплені литі опирачі, в які вставлялася бойова вісь. На конус бойової осі надівалися гусениці.

image
Колісна гаубиця Б-4М зразка 1956 року. Санкт-Петербурзький Артилерійський музей

Для транспортування гаубиця розбиралася на дві частини: ствол, знятий з лафета, укладався на гарматний візок Бр-10 на колісному шасі або Б-29 на гусеничному ходу; сполучений з передком гусеничний лафет транспортувався на лафетному візку. Інколи на короткі відстані гаубицю переміщали і в нерозібраному вигляді. Для буксирування використовувалися гусеничні артилерійські тягачі типу «Комінтерн» (пізніше — АТ-Т), найбільша допустима швидкість буксировки по шосе становила 15 (км/год). Для перекидання на великі відстані гармата розбиралась на шість основних вузлів (деякі модифікації — не п'ять) і перевозилася важкими тракторами на причепах.

Після закінченні Другої світової війни Б-4 була знята з озброєння, але у 1955 році гусеничне шасі гармати було замінено колісним і модернізовані гармати знову були включені в штат як гаубиці Б-4М (індекс ГАУ 52-Г-625М) і залишалися на озброєнні Радянської армії до початку 1980-х.

Окремими модифікаціями Б-4 можна вважати дослідні самохідні артилерійські установки (на базі важкого танка Т-35) і (на базі КВ-1С).

Бойове застосування

image
Батарея Б-4 на позиціях. 3-й Білоруський фронт. 1944 рік

Б-4 добре зарекомендували себе при укріплених рубежів та штурмі укріпрайонів під час радянсько-фінської війни 1939–1940 років. В складі частин РСЧА на фінському фронті станом на 1 березня 1940 року було 142 гаубиці Б-4. Втрачені чотири одиниці — одна в грудні 1939 і три в січні-лютому 1940 року.

До 22 червня 1941 року на озброєнні РСЧА було 849 гаубиць Б-4, які знаходилися на озброєнні гаубичних артилерійських полків великої потужності РВГК. З них на початок німецько-радянської війни в західних округах нараховувалося 727 одиниць. З 22 червня по 1 грудня 1941 було втрачено 75 гармат Б-4, у тому числі щонайменше 27 з них були захоплені німцями. Трофейні гаубиці були передані декільком важким артдивізіонам Вермахту, де отримали позначення 20,3 cm HaubiUe 503 (r).

Радянські артилерійські полки великої потужності РВГК, що уціліли в ході прикордонних боїв, були відведені в глибокий тил і вступили в бойові дії лише наприкінці 1942 року, коли стратегічна ініціатива почала переходити до Червоної армії. До кінця війни в РСЧА гаубиці Б-4 були на озброєнні тільки в артилерії РВГК. Б-4 успішно використовувалася як основна артсистема при прориві укріплених ліній оборони, штурмі фортець. Ефективно використовувалася також у вуличних боях в великих містах.

Б-4 стояла на озброєнні 104-ї гвардійської артилерійської бригади великої потужності 12-ї артилерійської дивізії прориву РГК, 102-ї гаубичної артилерійської бригади великої потужності 20-ї АДП РГК, 44-ї, 121-ї, 124-ї, 163-ї, 211-ї артбригад особливої потужності, 108-го, 110-го, 318-го, 330-го, 400-го, 402-го, 403-го, 406-го, 409-го, 420-го, 519-го, 529-го гаубичних артилерійських полків великої потужності, 34-го окремого артилерійського дивізіону великої потужності Резерву ВГК.

Див. також

Література

  • Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественной артиллерии. — Мінськ : «Харвест», 2000. — 1156 с. — .
  • Шунков В. Н. Оружие Красной Армии. — Мінськ : «Харвест», 1999. — 544 с. — .

Джерела

  • Гармати часів Великої Вітчизняної війни — Артилерія РВГК в першому періоді війни [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Велика Вітчизняна Війна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 203-мм гаубиця зразка 1931 року (Б-4)
  • 203-мм гаубиця Б-4 зразка 1931 року [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Музей історії України у Другій світовій війні
  • Танки типу «артилерія». СУ-14[недоступне посилання з січня 2019]museumoftanks.ho.ua
  • Тяжелая 203-мм гаубица Б-4 образца 1931 года [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Военное обозрение (рос.)
  • Военная техника (рос.)

Посилання

  • В одеському парку Перемоги встановлено гаубиці Б-4 Укрінформ. 02.05.2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

203 mm gaubicya B 4 zrazka 1931 roku indeks GAU 52 G 625 203 4 mm 8 dyujmova vazhka gaubicya konstrukciyi F F Lendera Bula najvazhchoyu radyanskoyu polovoyu garmatoyu periodu Drugoyi svitovoyi vijni osnovoyu artileriyi velikoyi i osoblivoyi potuzhnosti RVGK Odna z nebagatoh garmat na gusenichnomu traktornomu shasi Priznachena dlya ukriplenih rubezhiv rujnuvannya osoblivo micnih betonnih zalizobetonnih i bronovih sporud borotbi z vazhkoyu abo prihovanoyu micnimi sporudami artileriyeyu protivnika i dlya pridushennya cilej na velikij vidstani Do 1941 roku viroblyalosya shist riznih variantiv 203 mm gaubici zrazka 1931 roku V usih modifikaciyah vikoristovuvalosya traktorne gusenichne shasi ale voni desho vidriznyalisya metodom buksiruvannya Pislya zakinchennya Velikoyi Vidchiznyanoyi vijni garmata B 4 bula znyata z ozbroyennya ZS SRSR Prote piznishe u 1956 roci yiyi znovu prijnyali na ozbroyennya pri comu gusenichne shasi bulo zaminene kolisnim modifikaciya B 4M Takim chinom gaubicya zrazka 1931 roku zalishalasya na ozbroyenni Radyanskoyi armiyi do seredini 1970 h rokiv Tipgaubicya velikoyi potuzhnostiPohodzhennya SRSRIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1937 1975Vijniradyansko finska vijna nimecko radyanska vijnaIstoriya virobnictvaRozrobnikF F LenderRozrobleno1931Vigotovlennya1937 1941Vigotovlena kilkistponad 1000VariantiB 4M na kolisnomu lafeti HarakteristikiVagabojova 17 700 kg pohidna 19 000 kgDovzhina5087 mm Dovzhina stvola25 kalibrivSnaryadfugasni snaryadi F 625 F 625D betonobijni G 620 G 620T snaryadi z YaBChKalibr203 4 mm 8 dyujmiv Pidvishennyado 60 Travers8 Temp vognyu1 postril na 4 hviliniDulna shvidkist607 m sDalnist vognyuEfektivna17 890 mMaksimalna18 025 m203 mm gaubicya zrazka 1931 roku B 4 u VikishovishiIstoriya stvorennya i virobnictvaIdeya postaviti vazhku garmatu na traktorne gusenichne shasi yaki masovo vipuskalisya v SRSR u 1920 h 1930 h rokah stala rezultatom zagalnoyi ekonomichnoyi politiki derzhavi yaka v toj chas bula spryamovana na rozvitok traktornih zavodiv Z inshogo boku z suto vijskovoyi tochki zoru vikoristannya gusenichnogo rushiya na garmati yaka mala velicheznu masu stalo vazhlivoyu perevagoyu pered inshimi modifikaciyami vazhkih garmat togo chasu adzhe dozvolyalo yij dolati zabolocheni dilyanki i miscevist z m yakimi gruntami Zgidno z rishennyam Revvijskradi SRSR pro pereozbroyennya na vitchiznyanu materialnu chastinu rozrobka gaubici bula rozpochata konstruktorskim byuro Artilerijskogo komiteta GAU pid kerivnictvom Franca Francovicha Lendera v 1927 roci Pislya smerti F F Lendera do roboti nad proektom garmati buli pidklyucheni konstruktori serijnih zavodiv robochi kreslennya stanka lafeta na gusenichnomu hodu buli rozrobleni KB leningradskogo zavodu Bilshovik Pershij doslidnij zrazok gaubici B 4 buv vigotovlenij na Bilshoviku na pochatku 1931 roku V lipni serpni togo zh roku provedeni strilbi z metoyu pidboru zaryadiv do neyi Pislya trivalih poligonnih i vijskovih viprobuvan u 1933 roci gaubicya bula prijnyata na ozbroyennya Chervonoyi armiyi pid poznachennyam 203 mm gaubicya zrazka 1931 roku Gaubici zrazka 1931 roku serijno viroblyali artilerijski zavodi Bilshovik Leningrad Stalingrad i Novokramatorskij zavod U zv yazku z tim sho na kozhnomu zavodi tehnologiyu virobnictva pristosovuvali do vlasnih virobnichih mozhlivostej garmati riznih virobnikiv istotno vidriznyalisya odna vid odnoyi Vsogo do 1941 roku bulo virobleno 977 gaubic B 4BM velikoyi potuzhnosti i 31 B 4MM maloyi potuzhnosti z ukorochenim stvolom Konstruktivni osoblivosti modifikaciyiOsoblivistyu B 4 ye lafet na gusenichnomu traktornomu shasi Vdala konstrukciya lafeta zabezpechuvala dosit visoku prohidnist gaubici i sho dozvolyala vedennya strilbi z gruntu bez vikoristannya specialnih platform Konstrukciya stala unifikovanoyu dlya cilogo simejstva vazhkih garmat Gaubicya B 4 v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Kiyiv Verhnij stanok lafeta yavlyav soboyu klepanu stalevu konstrukciyu Za dopomogoyu shtirovogo gnizdovogo z yednannya vin priyednuvavsya do nizhnogo stanka ta rozvertavsya na nomu povorotnim mehanizmom Gorizontalnij sektor obstrilu pri comu stanoviv 4 gradusi dlya navedennya na bilshij kut bulo neobhidno povernuti u vidpovidnij bik usyu garmatu Dlya navedennya vertikalnij ploshini v diapazoni 0 60 zastosovuvavsya zubchastij sektornij pidjomnij mehanizm Zalezhno vid virobnika gaubici B 4 mali stvoli dekilkoh tipiv skripleni bez lejnera i z lejnerom a takozh monobloki z lejnerom Zamina lejnera mogla zdijsnyuvatisya v polovih umovah Nezalezhno vid tipu stvola dovzhina jogo stanovila 25 kalibriv dovzhina nariznoyi chastini 19 6 kalibriv Kanal stvola mav 64 narizi postijnoyi krutizni Zatvor porshnevij dvotaktnij abo tritaktnij Masa stvola z zatvorom stanovila 5200 kg Protividkotna sistema vklyuchala gidravlichne vidkotne galmo i gidropnevmatichnij nakatnik Pri nakati usi protividkotni pristroyi zalishalisya neruhomimi Stijkist garmati pri strilbi zabezpechuvalasya takozh soshnikom zakriplenim na hobotovij chastini nizhnogo stanka U lobovij chastini nizhnogo stanka buli zakripleni liti opirachi v yaki vstavlyalasya bojova vis Na konus bojovoyi osi nadivalisya gusenici Kolisna gaubicya B 4M zrazka 1956 roku Sankt Peterburzkij Artilerijskij muzej Dlya transportuvannya gaubicya rozbiralasya na dvi chastini stvol znyatij z lafeta ukladavsya na garmatnij vizok Br 10 na kolisnomu shasi abo B 29 na gusenichnomu hodu spoluchenij z peredkom gusenichnij lafet transportuvavsya na lafetnomu vizku Inkoli na korotki vidstani gaubicyu peremishali i v nerozibranomu viglyadi Dlya buksiruvannya vikoristovuvalisya gusenichni artilerijski tyagachi tipu Komintern piznishe AT T najbilsha dopustima shvidkist buksirovki po shose stanovila 15 km god Dlya perekidannya na veliki vidstani garmata rozbiralas na shist osnovnih vuzliv deyaki modifikaciyi ne p yat i perevozilasya vazhkimi traktorami na prichepah Pislya zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni B 4 bula znyata z ozbroyennya ale u 1955 roci gusenichne shasi garmati bulo zamineno kolisnim i modernizovani garmati znovu buli vklyucheni v shtat yak gaubici B 4M indeks GAU 52 G 625M i zalishalisya na ozbroyenni Radyanskoyi armiyi do pochatku 1980 h Okremimi modifikaciyami B 4 mozhna vvazhati doslidni samohidni artilerijski ustanovki na bazi vazhkogo tanka T 35 i na bazi KV 1S Bojove zastosuvannyaBatareya B 4 na poziciyah 3 j Biloruskij front 1944 rik B 4 dobre zarekomenduvali sebe pri ukriplenih rubezhiv ta shturmi ukriprajoniv pid chas radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv V skladi chastin RSChA na finskomu fronti stanom na 1 bereznya 1940 roku bulo 142 gaubici B 4 Vtracheni chotiri odinici odna v grudni 1939 i tri v sichni lyutomu 1940 roku Do 22 chervnya 1941 roku na ozbroyenni RSChA bulo 849 gaubic B 4 yaki znahodilisya na ozbroyenni gaubichnih artilerijskih polkiv velikoyi potuzhnosti RVGK Z nih na pochatok nimecko radyanskoyi vijni v zahidnih okrugah narahovuvalosya 727 odinic Z 22 chervnya po 1 grudnya 1941 bulo vtracheno 75 garmat B 4 u tomu chisli shonajmenshe 27 z nih buli zahopleni nimcyami Trofejni gaubici buli peredani dekilkom vazhkim artdivizionam Vermahtu de otrimali poznachennya 20 3 cm HaubiUe 503 r Radyanski artilerijski polki velikoyi potuzhnosti RVGK sho ucilili v hodi prikordonnih boyiv buli vidvedeni v glibokij til i vstupili v bojovi diyi lishe naprikinci 1942 roku koli strategichna iniciativa pochala perehoditi do Chervonoyi armiyi Do kincya vijni v RSChA gaubici B 4 buli na ozbroyenni tilki v artileriyi RVGK B 4 uspishno vikoristovuvalasya yak osnovna artsistema pri prorivi ukriplenih linij oboroni shturmi fortec Efektivno vikoristovuvalasya takozh u vulichnih boyah v velikih mistah B 4 stoyala na ozbroyenni 104 yi gvardijskoyi artilerijskoyi brigadi velikoyi potuzhnosti 12 yi artilerijskoyi diviziyi prorivu RGK 102 yi gaubichnoyi artilerijskoyi brigadi velikoyi potuzhnosti 20 yi ADP RGK 44 yi 121 yi 124 yi 163 yi 211 yi artbrigad osoblivoyi potuzhnosti 108 go 110 go 318 go 330 go 400 go 402 go 403 go 406 go 409 go 420 go 519 go 529 go gaubichnih artilerijskih polkiv velikoyi potuzhnosti 34 go okremogo artilerijskogo divizionu velikoyi potuzhnosti Rezervu VGK Div takozh2S7 Pion samohidna gaubicya LiteraturaShirokorad A B Enciklopediya otechestvennoj artillerii Minsk Harvest 2000 1156 s ISBN 985 433 703 0 Shunkov V N Oruzhie Krasnoj Armii Minsk Harvest 1999 544 s ISBN 985 433 469 4 DzherelaGarmati chasiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Artileriya RVGK v pershomu periodi vijni 29 listopada 2014 u Wayback Machine Velika Vitchiznyana VijnaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 203 mm gaubicya zrazka 1931 roku B 4 203 mm gaubicya B 4 zrazka 1931 roku 29 listopada 2014 u Wayback Machine Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Tanki tipu artileriya SU 14 nedostupne posilannya z sichnya 2019 museumoftanks ho ua Tyazhelaya 203 mm gaubica B 4 obrazca 1931 goda 29 listopada 2014 u Wayback Machine Voennoe obozrenie ros Voennaya tehnika ros PosilannyaV odeskomu parku Peremogi vstanovleno gaubici B 4 Ukrinform 02 05 2012

Дата публікації:
Топ