Робоче креслення

Кре́сленик дета́лі (робо́чий кре́сленик) — кресленик, який містить (зображення) деталі та інші дані, згідно з якими її виготовляють і контролюють.

Приклад зображень на кресленику деталі

Процес виконання робочих креслеників за складальним креслеником чи креслеником загального виду часто називають деталюванням.

Загальні вимоги

Кресленик кожної деталі виконується на окремому аркуші креслярського формату з дотриманням загальних правил виконання креслеників (ГОСТ 2.109-73 ). Кресленик деталі повинен містити:

• необхідні зображення — вичерпні відомості про форму деталі: види, розрізи, перерізи, виносні елементи;
• всі необхідні розміри: габаритні, приєднувальні, розміри окремих елементів деталі, розміри для довідок;
• допуски розмірів;
• відомості про шорсткості поверхонь деталі;
• допуски на форму і взаємне розташування поверхонь;
• технічні вимоги, що слід забезпечити при виготовленні деталі (термічна обробка, покрив і т.д.);
• додаткові дані, необхідні для виготовлення і контролю деталі (наприклад, таблиці з параметрами на креслениках зубчастих коліс);
• особливі вимоги до спільно оброблюваних деталей;
• марку матеріалу деталі і Державний стандарт на нього (та за потреби сортамент (металопрокат): круг, лист тощо згідно відповідних стандартів);
• основний напис за формою 1 відповідно до ГОСТ 2.104-2006. Також дозволяється використовувати основний напис згідно стандарту ДСТУ EN ISO 7200:2005 .

Вимоги до зображень

Всі види, розрізи та перерізи подаються згідно з ГОСТ 2.305-68 та/або ДСТУ ISO 128-30:2005; ДСТУ ISO 128-34:2005; ДСТУ ISO 128-40:2005; ДСТУ ISO 128-44:2005; ДСТУ ISO 128-50:2005.

Зображення на кресленні виконуються за методом паралельного прямокутного проеціювання. Кількість видів та інших зображень повинна бути:

• мінімальною, але забезпечувати повне уявлення про внутрішні і зовнішні форми деталі;
• достатньою для нанесення всіх необхідних для виготовлення деталі розмірів.

Як головний вид вибирають вид, що дає найповніше уявлення про форму і розміри предмета. Головний вид деталі вибирається незалежно від її розташування на складальному кресленні. Зазвичай зображення головного виду деталі типу «корпус» відповідає її робочому стану, а для деталей у вигляді тіл обертання (вали, осі, втулки тощо), головний вид розташовують так, щоб їх поздовжні осі були горизонтальними. Лінії невидимого контуру на кресленику показувати не рекомендується — доцільно частини деталі, що мають внутрішні отвори і порожнини, розсікати січними площинами і показувати їх у вигляді розтинів (розрізів) або перерізів. Для графічного зображення будь-якої частини деталі, що має дрібні конструктивні особливості, її слід додатково показати у вигляді виносного елемента і у більшому масштабі.

На частині зображення деталі, що розсічена січною площиною, наноситься штрихування. Штрихування деталей, виготовлених з металів і твердих сплавів, виконується суцільними тонкими лініями під кутом 45° або до лінії контуру зображення чи до його осі.

Вимоги до написів

Написи, що наносяться на кресленику та іншу технічну документацію, наносяться креслярським шрифтом ГОСТ 2.304-81 або ДСТУ ISO 3098-6:2007. На креслениках, виконаних олівцем (і за допомогою ЕОМ), розмір шрифту повинен бути не меншим за 3,5. Рекомендований розмір шрифту при нанесенні розмірів — 5, технічних вимог — 7. Рекомендується використовувати похилий шрифт (типу Б), що має кут нахилу близько 75 ° до основи рядка (розмір шрифта в цьому випадку вимірюється по перпендикуляру до основи рядка).

Вимоги до зазначення розмірів

Всі розміри проставляються з врахуванням їх граничних відхилів згідно з ДСТУ ГОСТ 2.307:2013 та/або згідно ДСТУ ISO 129-1:2007.

Лінійні розміри (довжина, ширина, висота, товщина, діаметри і радіуси деталі) зазначають вказують в міліметрах в десятковій системі числення без позначення одиниці вимірювання. Виняток становить позначення різі, де розміри можуть проставлятися у вигляді простих дробів з умовним позначенням дюйма (наприклад: К 3/4" ГОСТ 6111-52).

Кутові розміри зазначають у позасистемних одиницях вимірювання плоского кута, а саме, в градусах, мінутах, секундах, завжди з позначенням одиниці вимірювання (наприклад: 7 ° 14 ' 30 ").

Всі числові значення розмірів, проставлені на кресленику, відповідають їх натуральній величині незалежно від того, в якому масштабі зображений сам предмет. При вирішенні питання про те, які саме розміри необхідно проставити на кресленику, треба враховувати технологію виготовлення деталі та її положення відносно сполучених з нею деталей.

Ланцюжковий (зліва) та координатний (справа) способи поставляння розмірів

Повторення розмірів на різних зображеннях не допускається. Самі розміри можна наносити одним з наступних способів:

• ланцюжковим способом, що полягає в послідовному заданні розмірів між суміжними елементами ланцюжком;
• координатним способом, при якому всі розміри завдаючи від загальної бази;
• комбінованим способом, що є поєднанням двох попередніх способів.

Розмірні лінії рекомендується наносити поза контуром зображення. Відстань між паралельними розмірними лініями повинна бути не меншою за 7 мм, між розмірною лінією і лінією контуру — не меншою за 10 мм.

По можливості слід уникати перетину розмірних і виносних ліній. Для цього коротші розмірні лінії проводять ближче до ліній контуру, довші — далі від них.

Умовні знаки в розмірах

При поставлянні розмірів використовуються умовні знаки. Умовний знак ставиться перед розмірним числом:

• Діаметр: ∅ 20;
• Радіус: R 10;
• Квадрат: ${\displaystyle \Box 20}$;
• Конусність (відношення різниці діаметрів великої і малої основ конуса до його висоти): ${\displaystyle \triangleright 1:5}$;
• Ухил (відношення висоти підйому до довжини ділянки): ∠ 12%;
• Сфера:
  • згідно ДСТУ ГОСТ 2.307:2013: R 10; ∅ 20; Сфера ∅ 20; або ΟR 20;
  • згідно ДСТУ ISO 129-1:2007: SR 10; S∅ 20;
• Товщина: s0,4 або t=0,4;
• Розміри для довідок:
  • позначають знаком - *, наприклад 58*, а у технічні вимоги додають: *Розміри для довідок.
  • розміри подаються у круглих дужках без допусків: (58);
• Метрична різь: М 12;

• Приклади використання умовних знаків на креслениках

Зазначення допусків на розміри

Умовне позначення поля допуску проставляється після номінального розміру одним з наступних способів:

• умовними позначками полів допусків, наприклад:

${\displaystyle \varnothing 18H7}$ чи 12 е8;

• числовими значеннями граничних відхилень, наприклад:

${\displaystyle \varnothing 18^{+0,018}}$ чи ${\displaystyle 12_{-0,059}^{-0,032}}$;

• комбінованим способом, наприклад:

${\displaystyle \varnothing 18H17(^{+0,018})}$ чи ${\displaystyle \varnothing 12e8(_{-0,059}^{-0,032})}$.

Якщо граничні відхилення розмірів не зазначено безпосередньо після розміру, то вони обумовлюються в технічних вимогах над основним написом, наприклад:

«Не вказані граничні відхили розмірів H14, h14, ± IT14/2».

Допуски на форму і взаємне розташування поверхонь

Допуски на форму і взаємне розташування поверхонь деталі виконують згідно ДСТУ ГОСТ 2.308:2013 або ДСТУ EN ISO 5459:2018 та ДСТУ EN ISO 8015:2018.

Позначення шорсткості поверхонь

Докладніше: Шорсткість поверхні

Приклади позначень шорсткості поверхонь

На робочому кресленику для всіх поверхонь, що підлягають обробці повинна вказуватись величина шорсткості (ГОСТ 2.309-73), яка визначається як середнє арифметичне відхилення профілю (Ra) або висота нерівностей профілю по 10 точках (Rz) в мікронах. Шорсткість поверхонь вказується спеціальними знаками, які розміщують на лініях контуру або виносних лініях. Робочі поверхні необхідно обробляти ретельніше, ніж поверхні, що не стикаються з іншими деталями.

У випадках, коли більшість поверхонь має однакову шорсткість, її позначення поміщають у правому верхньому куті кресленика і в дужках поруч з ним наносять знак шорсткості без позначення шорсткості. Розміри знака шорсткості в дужках і на зображенні повинні бути однаковими, а розмір знака перед дужками — у 1,5 рази більший.

Див. також

• Технічне креслення
• Складальний кресленик
• Деталювання
• Електронна модель виробу

Примітки

1. ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
2. ГОСТ 2.109-73 Единая система конструкторской документации. Основные требования к чертежам.
3. ГОСТ 2.104-2006 Единая система конструкторской документации. Основные надписи.
4. ДСТУ EN ISO 7200:2005 Розроблення технічної документації. Графи у штампах та основних написах.
5. ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения - виды, разрезы, сечения.
6. ДСТУ ISO 128-30:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 30. Основні положення про види (ISO 128-30:2001, IDT).
7. ДСТУ ISO 128-34:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 34. Види на машинобудівних креслениках (ISO 128-34:2001, IDT).
8. ДСТУ ISO 128-40:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 40. Основні положення про розрізи та перерізи (ISO 128-40:2001, IDT)
9. ДСТУ ISO 128-44:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 44. Розрізи та перерізи на машинобудівних креслениках (ISO 128-44:2001, IDT).
10. ДСТУ ISO 128-50:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 50. Основні положення про зображення розрізів i перерізів (ISO 128-50:2001, IDT).
11. ГОСТ 2.305-2008 Единая система конструкторской документации. Изображения — виды, разрезы, сечения.
12. ГОСТ 2.304-81 Единая система конструкторской документации. Шрифты чертежные.
13. ДСТУ ISO 3098-6:2007 Документація технічна на вироби. Шрифти. Частина 6. Кирилична абетка (ISO 3098-6:2000, IDT).
14. ДСТУ ГОСТ 2.307:2013 Єдина система конструкторської документації. Нанесення розмірів і граничних відхилів (ГОСТ 2.307-2011, IDT)
15. ДСТУ ISO 129-1:2007 Кресленики технічні. Проставлення розмірів i допусків. Частина 1. Загальні принципи (ISO 129-1:2004, IDT).
16. ГОСТ 6111-52 Резьба коническая дюймовая с углом профиля 60 градусов.
17. ДСТУ ГОСТ 2.308:2013 ЄСКД. Зазначення допусків форми та розміщення поверхонь (ГОСТ 2.308-2011, IDT).
18. ДСТУ EN ISO 5459:2018 Технічні вимоги до геометричних характеристик продукції (GPS). Геометричні допуски.Бази та системи баз (EN ISO 5459:2011, IDT; ISO 5459:2011, IDT).
19. ДСТУ EN ISO 8015:2018 Технічні вимоги до геометричних характеристик продукції (GPS). Принципи базових допусків (EN ISO 8015:2011, IDT; ISO 8015:2011, IDT).
20. ГОСТ 2.309-73 Единая система конструкторской документации. Обозначения шероховатости поверхностей.

Джерела

• Островський О. Інженерне креслення з додатком основ комп'ютерного креслення (CAD): Навчальний посібник для студентів технічних навчальних закладів .- Львів: Оксарт, 1998. — 184 с. —
• Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли .— К.: Каравела, 2005 .- 304 с.- Вища освіта в Україні. —

Література

• Деталювання креслеників загального виду. Навчальний посібник для студентів теплоенергетичного факультету усіх форм навчання. [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.] / Гетьман О. Г., Білицька Н. В., Баскова Г. В., Ветохін В. І. — К.: НТУУ «КПІ», 2011. — 122 с.

Посилання

• (рос.) Сховище креслень [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] — каталог різноманітних креслень.