Палац Ахілліон (грец. Αχίλλειο) — палац, побудований на Корфу для імператриці (нім. Kaiserin) Єлизавети Австрійської, також відомої як Сісі, за пропозицією австрійського консула Александра фон Варшаберга. Єлизавета була глибоко засмучена трагічною втратою свого єдиного сина, кронпринца Рудольфа Австрійського після інциденту в Майерлінгу в 1889 році, і через рік вона наказала побудувати цей літній палац як притулок.
Ахілліон (Керкіра) | |
---|---|
Назва на честь: | Ахіллес |
39°33′46″ пн. ш. 19°54′15″ сх. д. / 39.56278° пн. ш. 19.90417° сх. д.Координати: 39°33′46″ пн. ш. 19°54′15″ сх. д. / 39.56278° пн. ш. 19.90417° сх. д. | |
Статус | музей |
Статус спадщини | d |
Країна | Греція |
Розташування | Керкіра (Корфу) |
Тип будівлі | палац |
Архітектурний стиль | архітектура неокласицизму і d |
Засновано | 1890 |
Будівництво | 1889 — 1891 |
Відомі мешканці | Єлизавета Баварська (імператриця Австрії) |
Сайт | achillion-corfu.gr/?lang=en |
Ахілліон (Керкіра) (Греція) | |
Ахілліон у Вікісховищі |
Ахілліон розташований у Гастурі, селі приблизно за десять кілометрів на південь від міста Керкіра, звідки відкривається панорамний вид на місто на півночі та на південну частину острова, обрамлену Іонічним морем на сході.
Архітектурний стиль був розроблений таким чином, щоб нагадати про стародавній палац міфічної Схерії. Мотив зосереджується на герої грецької міфології Ахіллесі, від якого походить назва. Корфу був улюбленим місцем відпочинку Єлизавети, і вона хотіла мати палац, який би задовольняв її захоплення Грецією, її мовою та культурою.
Наразі об'єкт функціонує як музей під управлінням Грецької компанії з розвитку туризму, що входить до складу Грецької національної туристичної організації.
Передісторія
Ще 1861 р. Єлизавета Австрійська була гостею англійського Верховного комісара Генрі Стокса. Природа та історія острова Корфу залишили у її душі дуже глибоке позитивне враження й це підштовхнуло її до їх детального вивчення. Жити на цьому острові стало згодом її мрією, про яку вона згадала, коли її спіткав цілий ряд неприємностей.
Будівництво
1889 р. Єлизавета придбала віллу відомого літератора й політика Петроса Врайласа-Арменіса. Відразу почалося будівництво палацу. Будували його відомі італійські архітектори Рафаель Каріто й Антоніо Ланді. Коштувало це Єлизаветі Австрійській (а велося будівництво повністю за її кошти) 18 мільйонів франків. Проєкт палацу був вироблений австрійським консулом Олександром фон Варсбергом, а супроводження робіт здійснював офіцер воєнно-моського флоту і інженер Август фон Букович. Внутрішнє планування та декор здійснені італійськими майстрами Пальйоті, Пастільйоне, Скамі. Палац було присвячено улюбленому Сісі давньогрецькому герою Ахіллу. Територію навколо палацу було прикрашено статуями давньогрецьких філософів та риторів.
Історія палацу
У 1898 р. під час візиту до Швейцарії Єлизавета Австрійська стала жертвою терориста — італійця Луігі Лукені. Після її смерті в 1907 рр. (точна дата невідома) палацовий комплекс придбав німецький імператор та король Прусії Вільгельм II. На його території він збудував т.зв. «Палац лицарів». Також на території палацового комплексу були завезені екзотичні рослини.
Відпочиваючи на території палацу Вільгельм II любив відвідувати певне місце у селі Пелекас, яке з того часу має назву "Трон Кайзера".
Під час I світової війни французькі та сербські війська використовували як військовий госпіталь. Після Першої світової війни вона перейшла у власність грецької держави згідно Версальського договору та воєнних репарацій, що послідували у 1919 р.
Приблизно з 1921 по 1924 рік у палаці розміщувався дитячий будинок, де розміщувалися вірменські сироти з Константинополя. Між двома світовими війнами низка цінностей палацу була виставлена на аукціон.
Між двома світовими війнами також в палаці розташовувались штаб-квартири державних служб). 1962 р. палацовий комплекс та прилеглу територію було передано на 20 років у оренду приватній компанії «АТ Казино Греції». Вона, зокрема, шукала втрачені чи продані предмети з палацу. 1962 р.на одному з поверхів було відкрито казино, потім його переобладнали на готель. З 1990 р. Ахілліон діє як музей.
Зовнішній та внутрішній вигляд палацу
Єлизавета самостійно займалася декором палацового комплексу. На усій його території є статуї, що зображають грецьких богів та героїв. Найцікавіші в Ахілліоні дві статуї — Ахілл, що помирає та Ахілл, що торжествує.
На вході палацового комплексу — на залізних воротах напис грецькою мовою «Ахілліон». Далі — на плиточній алеї навколо будівлі викладено камені з різними датами історії Ахілліону, зокрема, датою будівництва. Серед садів Ахілліону є дві статуї. Справа — статуя «Музика з цимбалами», що є копією античної роботи. Це — юнак з цимбалами в руках та якимось ударним інструментом на правій нозі.
Друга скульптура називається «Майбутній мореплавець». Це — хлопчик, що сидить на кормі розбитого корабля й вивчає атлас. Перед виходом на доріжку навколо фасаду палацу — скульптура Гермес, копія роботи античного скульптора Лісіппа.
Палац триповерховий. На балконі другого поверху є два кентаври. На балконі третього поверху — 4 бронзові статуї муз зі світильниками в руках. З лівого боку веранди 3-го поверху — бронзова скульптура Гермеса.
Стелі палацу було розписано італійським художником Галоппі. Це — символічне зображення Чотирьох пір року й богинь часу та пір року — Орес, трьох дочок Зевса й Феміди.
Камін з чорного італійського мармуру прикрашено невеликими статуями богині мудрості Афіни та дочки Зевса й Гери - богині молодості та життєрадісності Іви. Також тут є позолочений годинник. Звертає на себе увагу також невелика католицька капличка, що розписана дуже гарним настінним розписом з іконою Пресвятої Богородиці.
Ще один зал на першому поверсі відведений для періоду приїду в палац кайзера Німеччини, що відпочивав на Корфу аж до початку Першої світової війни 1914 р. Тут досить простий декор: письмовий стіл, стілець у формі сідла та порцелянова пічка, ряд портретів та фото.
В глибині залу для прийомів - великі сходи з мармуру із бронзовими статуями Зевса й Гери на постаментах, що ведуть на другий поверх.
В палаці є діючий ліфт.
У дворі вздовж маленьких східців, що ведуть до Перистилю Муз (ззаду палацу, на рівні першого поверху) також є статуї давньогрецьких богів та героїв. Колонада його складається з колон в іонічному стилі, нижня частина яких яскраво розмальована. На краю перистилю завжди багато відвідувачів, що намагаються роздивитися через скло полотно відомого австрійського художника Франца Матча "Тріумф Ахілла". Вона зображає Ахілла, що переносить у свою колісницю тіло переможеного ним Гектора. Це - величезне полотно, написане олією, розміром 4 на 10 метрів, що займає усю стіну і вважається найціннішою роботою у колекції палацу.
Статуї Ахілла
Коли спускаєшся сходами Перистилю Муз, то бачиш дві відомі статуї Ахілла - роботу Ернста Гюстава Хертера (1884 р.) "Ахілл, що помирає" (це була улюблена статуя Єлизавети)та статую з латуні "Ахілл-Переможець", що виконана Гетчем на замовлення Вільгельма II. На постаменті імператор вмістив напис "Славному елліну від славного німця".
Елізабет писала: "Я хочу палац із стовпчастими колонадами та висячими садами, захищений від чужих поглядів - палац, гідний Ахілла, який зневажав усіх смертних і не боявся навіть богів".
Сісі використовував Ахілліон як приватний палац, як притулок від світу та свого минулого. Вона приймала лише своїх дочок ерцгерцогиню Марі Валерію та ерцгерцогиню Гізель зі своїми чоловіками. Чоловік Елісавети, імператор Франц Йосиф, не любив морських подорожей і ніколи не бачив палацу.
Елізабет часто відвідувала Ахіллеон до весни 1896 р. Вона втратила інтерес до свого палацу, хоча навіть роздумала продати його. Значна частина інтер’єру була перенесена назад до Відня.
Майданчик для дипломатії
Не довгий період палац мав статус центру європейської дипломатії, яким він володів у кайзерські роки, Також використовувався для засідань Європейського саміту у 1994 році, а в 2003 році він приймав нараду європейських міністрів сільського господарства.
Час роботи
У будні дні з 8-00 до 19-00. У вихідні - 8-00 до 14-30.
Джерела
- Грекоманія [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Відгук туристів [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Zerva, Maria (2008). Achilleion: the palace, Corfu, Greece. Corfu, Greece. ISBN .
- Kann, Robert A. Franz Joseph I of Austria and his Empire. By Anatol Murad. New York: Twayne Publishers, 1968. x, 259 pp. Slavic Review. Т. 29, № 1. с. 116—116. doi:10.2307/2493112. ISSN 0037-6779.
- Giles, Frank.; Flamburiari, Spiro.; Von der Schulenburg, Fritz.; Sykes, Christopher Simon, (1994). Corfu : the garden isle (вид. 1st ed). London: J. Murray in association with the Hellenic Group of Companies Ltd. ISBN . OCLC 30735047.
- . Terrabook (амер.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019.
- Greek National Tourist Organisation information notice at the Achilleion Grounds
- . dx.doi.org. Архів оригіналу за 19 травня 2018.
- Haslip, Joan. (2001). The lonely empress : a biography of Elizabeth of Austria. London: Phoenix. ISBN . OCLC 59509403.
- VanDemark, Christopher M. Empress Elisabeth (‘Sisi’) of Austria and Patriotic Fashionism. Hungarian Cultural Studies. Т. 9. с. 1—10. doi:10.5195/ahea.2016.254. ISSN 2471-965X.
- ISC. "The Ionian Conference II 1999 Integrating the New Europe" JISC.
The upper floors of the Achilleion Palace, refurbished for the EU Corfu Summit of June 1994, have been designated as the seat of the Academy.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Ahillion grec Axilleio palac pobudovanij na Korfu dlya imperatrici nim Kaiserin Yelizaveti Avstrijskoyi takozh vidomoyi yak Sisi za propoziciyeyu avstrijskogo konsula Aleksandra fon Varshaberga Yelizaveta bula gliboko zasmuchena tragichnoyu vtratoyu svogo yedinogo sina kronprinca Rudolfa Avstrijskogo pislya incidentu v Majerlingu v 1889 roci i cherez rik vona nakazala pobuduvati cej litnij palac yak pritulok Ahillion Kerkira Nazva na chest Ahilles39 33 46 pn sh 19 54 15 sh d 39 56278 pn sh 19 90417 sh d 39 56278 19 90417 Koordinati 39 33 46 pn sh 19 54 15 sh d 39 56278 pn sh 19 90417 sh d 39 56278 19 90417StatusmuzejStatus spadshinidKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyaKerkira Korfu Tip budivlipalacArhitekturnij stilarhitektura neoklasicizmu i dZasnovano1890Budivnictvo1889 1891Vidomi meshkanciYelizaveta Bavarska imperatricya Avstriyi Sajtachillion corfu gr lang enAhillion Kerkira Greciya Ahillion u Vikishovishi Ahillion roztashovanij u Gasturi seli priblizno za desyat kilometriv na pivden vid mista Kerkira zvidki vidkrivayetsya panoramnij vid na misto na pivnochi ta na pivdennu chastinu ostrova obramlenu Ionichnim morem na shodi Arhitekturnij stil buv rozroblenij takim chinom shob nagadati pro starodavnij palac mifichnoyi Sheriyi Motiv zoseredzhuyetsya na geroyi greckoyi mifologiyi Ahillesi vid yakogo pohodit nazva Korfu buv ulyublenim miscem vidpochinku Yelizaveti i vona hotila mati palac yakij bi zadovolnyav yiyi zahoplennya Greciyeyu yiyi movoyu ta kulturoyu Narazi ob yekt funkcionuye yak muzej pid upravlinnyam Greckoyi kompaniyi z rozvitku turizmu sho vhodit do skladu Greckoyi nacionalnoyi turistichnoyi organizaciyi Peredistoriya She 1861 r Yelizaveta Avstrijska bula gosteyu anglijskogo Verhovnogo komisara Genri Stoksa Priroda ta istoriya ostrova Korfu zalishili u yiyi dushi duzhe gliboke pozitivne vrazhennya j ce pidshtovhnulo yiyi do yih detalnogo vivchennya Zhiti na comu ostrovi stalo zgodom yiyi mriyeyu pro yaku vona zgadala koli yiyi spitkav cilij ryad nepriyemnostej Budivnictvo 1889 r Yelizaveta pridbala villu vidomogo literatora j politika Petrosa Vrajlasa Armenisa Vidrazu pochalosya budivnictvo palacu Buduvali jogo vidomi italijski arhitektori Rafael Karito j Antonio Landi Koshtuvalo ce Yelizaveti Avstrijskij a velosya budivnictvo povnistyu za yiyi koshti 18 miljoniv frankiv Proyekt palacu buv viroblenij avstrijskim konsulom Oleksandrom fon Varsbergom a suprovodzhennya robit zdijsnyuvav oficer voyenno moskogo flotu i inzhener Avgust fon Bukovich Vnutrishnye planuvannya ta dekor zdijsneni italijskimi majstrami Paljoti Pastiljone Skami Palac bulo prisvyacheno ulyublenomu Sisi davnogreckomu geroyu Ahillu Teritoriyu navkolo palacu bulo prikrasheno statuyami davnogreckih filosofiv ta ritoriv Istoriya palacu U 1898 r pid chas vizitu do Shvejcariyi Yelizaveta Avstrijska stala zhertvoyu terorista italijcya Luigi Lukeni Pislya yiyi smerti v 1907 rr tochna data nevidoma palacovij kompleks pridbav nimeckij imperator ta korol Prusiyi Vilgelm II Na jogo teritoriyi vin zbuduvav t zv Palac licariv Takozh na teritoriyi palacovogo kompleksu buli zavezeni ekzotichni roslini Vidpochivayuchi na teritoriyi palacu Vilgelm II lyubiv vidviduvati pevne misce u seli Pelekas yake z togo chasu maye nazvu Tron Kajzera Dokladnishe Tron Kajzera Pid chas I svitovoyi vijni francuzki ta serbski vijska vikoristovuvali yak vijskovij gospital Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vona perejshla u vlasnist greckoyi derzhavi zgidno Versalskogo dogovoru ta voyennih reparacij sho posliduvali u 1919 r Priblizno z 1921 po 1924 rik u palaci rozmishuvavsya dityachij budinok de rozmishuvalisya virmenski siroti z Konstantinopolya Mizh dvoma svitovimi vijnami nizka cinnostej palacu bula vistavlena na aukcion Mizh dvoma svitovimi vijnami takozh v palaci roztashovuvalis shtab kvartiri derzhavnih sluzhb 1962 r palacovij kompleks ta prileglu teritoriyu bulo peredano na 20 rokiv u orendu privatnij kompaniyi AT Kazino Greciyi Vona zokrema shukala vtracheni chi prodani predmeti z palacu 1962 r na odnomu z poverhiv bulo vidkrito kazino potim jogo pereobladnali na gotel Z 1990 r Ahillion diye yak muzej Zovnishnij ta vnutrishnij viglyad palacuYelizaveta samostijno zajmalasya dekorom palacovogo kompleksu Na usij jogo teritoriyi ye statuyi sho zobrazhayut greckih bogiv ta geroyiv Najcikavishi v Ahillioni dvi statuyi Ahill sho pomiraye ta Ahill sho torzhestvuye Muzika z cimbalami Na vhodi palacovogo kompleksu na zaliznih vorotah napis greckoyu movoyu Ahillion Dali na plitochnij aleyi navkolo budivli vikladeno kameni z riznimi datami istoriyi Ahillionu zokrema datoyu budivnictva Sered sadiv Ahillionu ye dvi statuyi Sprava statuya Muzika z cimbalami sho ye kopiyeyu antichnoyi roboti Ce yunak z cimbalami v rukah ta yakimos udarnim instrumentom na pravij nozi Druga skulptura nazivayetsya Majbutnij moreplavec Ce hlopchik sho sidit na kormi rozbitogo korablya j vivchaye atlas Pered vihodom na dorizhku navkolo fasadu palacu skulptura Germes kopiya roboti antichnogo skulptora Lisippa Palac tripoverhovij Na balkoni drugogo poverhu ye dva kentavri Na balkoni tretogo poverhu 4 bronzovi statuyi muz zi svitilnikami v rukah Z livogo boku verandi 3 go poverhu bronzova skulptura Germesa Steli palacu bulo rozpisano italijskim hudozhnikom Galoppi Ce simvolichne zobrazhennya Chotiroh pir roku j bogin chasu ta pir roku Ores troh dochok Zevsa j Femidi Kamin Kamin z chornogo italijskogo marmuru prikrasheno nevelikimi statuyami bogini mudrosti Afini ta dochki Zevsa j Geri bogini molodosti ta zhittyeradisnosti Ivi Takozh tut ye pozolochenij godinnik Zvertaye na sebe uvagu takozh nevelika katolicka kaplichka sho rozpisana duzhe garnim nastinnim rozpisom z ikonoyu Presvyatoyi Bogorodici She odin zal na pershomu poversi vidvedenij dlya periodu priyidu v palac kajzera Nimechchini sho vidpochivav na Korfu azh do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 1914 r Tut dosit prostij dekor pismovij stil stilec u formi sidla ta porcelyanova pichka ryad portretiv ta foto Peristil Muz Diyuchij lift V glibini zalu dlya prijomiv veliki shodi z marmuru iz bronzovimi statuyami Zevsa j Geri na postamentah sho vedut na drugij poverh V palaci ye diyuchij lift U dvori vzdovzh malenkih shidciv sho vedut do Peristilyu Muz zzadu palacu na rivni pershogo poverhu takozh ye statuyi davnogreckih bogiv ta geroyiv Kolonada jogo skladayetsya z kolon v ionichnomu stili nizhnya chastina yakih yaskravo rozmalovana Na krayu peristilyu zavzhdi bagato vidviduvachiv sho namagayutsya rozdivitisya cherez sklo polotno vidomogo avstrijskogo hudozhnika Franca Matcha Triumf Ahilla Vona zobrazhaye Ahilla sho perenosit u svoyu kolisnicyu tilo peremozhenogo nim Gektora Ce velichezne polotno napisane oliyeyu rozmirom 4 na 10 metriv sho zajmaye usyu stinu i vvazhayetsya najcinnishoyu robotoyu u kolekciyi palacu Statuyi AhillaAhill sho pomiraye Koli spuskayeshsya shodami Peristilyu Muz to bachish dvi vidomi statuyi Ahilla robotu Ernsta Gyustava Hertera 1884 r Ahill sho pomiraye ce bula ulyublena statuya Yelizaveti ta statuyu z latuni Ahill Peremozhec sho vikonana Getchem na zamovlennya Vilgelma II Na postamenti imperator vmistiv napis Slavnomu ellinu vid slavnogo nimcya Elizabet pisala Ya hochu palac iz stovpchastimi kolonadami ta visyachimi sadami zahishenij vid chuzhih poglyadiv palac gidnij Ahilla yakij znevazhav usih smertnih i ne boyavsya navit bogiv Sisi vikoristovuvav Ahillion yak privatnij palac yak pritulok vid svitu ta svogo minulogo Vona prijmala lishe svoyih dochok ercgercoginyu Mari Valeriyu ta ercgercoginyu Gizel zi svoyimi cholovikami Cholovik Elisaveti imperator Franc Josif ne lyubiv morskih podorozhej i nikoli ne bachiv palacu Elizabet chasto vidviduvala Ahilleon do vesni 1896 r Vona vtratila interes do svogo palacu hocha navit rozdumala prodati jogo Znachna chastina inter yeru bula perenesena nazad do Vidnya Majdanchik dlya diplomatiyiNe dovgij period palac mav status centru yevropejskoyi diplomatiyi yakim vin volodiv u kajzerski roki Takozh vikoristovuvavsya dlya zasidan Yevropejskogo samitu u 1994 roci a v 2003 roci vin prijmav naradu yevropejskih ministriv silskogo gospodarstva Chas robotiU budni dni z 8 00 do 19 00 U vihidni 8 00 do 14 30 DzherelaGrekomaniya 19 kvitnya 2015 u Wayback Machine Vidguk turistiv 3 sichnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiZerva Maria 2008 Achilleion the palace Corfu Greece Corfu Greece ISBN 978 960 930887 8 Kann Robert A Franz Joseph I of Austria and his Empire By Anatol Murad New York Twayne Publishers 1968 x 259 pp Slavic Review T 29 1 s 116 116 doi 10 2307 2493112 ISSN 0037 6779 Giles Frank Flamburiari Spiro Von der Schulenburg Fritz Sykes Christopher Simon 1994 Corfu the garden isle vid 1st ed London J Murray in association with the Hellenic Group of Companies Ltd ISBN 071955375X OCLC 30735047 Terrabook amer Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Greek National Tourist Organisation information notice at the Achilleion Grounds dx doi org Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Haslip Joan 2001 The lonely empress a biography of Elizabeth of Austria London Phoenix ISBN 1842120980 OCLC 59509403 VanDemark Christopher M Empress Elisabeth Sisi of Austria and Patriotic Fashionism Hungarian Cultural Studies T 9 s 1 10 doi 10 5195 ahea 2016 254 ISSN 2471 965X ISC The Ionian Conference II 1999 Integrating the New Europe JISC The upper floors of the Achilleion Palace refurbished for the EU Corfu Summit of June 1994 have been designated as the seat of the Academy