Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ахва́хці (самоназва: ашвалъ (одн.), ашвадо (мн.); ав. гІахьвалал; ав. гІахьвалал) — один з андійських народів, корінний народ Дагестану. Також компактно проживають на північному заході Азербайджану. Перепис населення Росії 2010 року зафіксував в країні 7930 ахвахців, як етнічну групу аварців. Серед ахвахців багато віруючих, головним чином це мусульмани-суніти.
| Ахвахці Ашвадо | |
|---|---|
| Кількість | 10,5 тис. |
| Ареал |  Росія, Дагестан Азербайджан |
| Раса | європеоїди |
| Близькі до: | каратинці, аварці |
| Входить до | андійські народи, аварці |
| Мова | російська, азербайджанська, кумицька |
Мова
Розмовляють ахвахською мовою, що належить до мов андійської підгрупи аваро-андійської групи аваро-андо-цезької гілки нахсько-дагестанської сім'ї мов. Найближчою вона є до каратинської мови.
Ахвахська мова розпадається на два діалекти: північний та південний. В Ахахдері (Азербайджан) розмовляють північно-ахвахським діалектом. Південний діалект включає тлянубську і цегобську говірки..
Ахвахська мова не має писемності, тому на письмі ахвахці використовують аварську.
Окрім ахвахської серед ахвахців також поширені російська, азербайджанська, аварська та кумицька мови.
Розселення
В Дагестані ахвахці мешкають на західних і східних схилах Богоського хребта, в Західному (Гірському) Дагестані. Також компактно проживають в Азербайджані.
Традиції
Одяг
Традиційний ахвахський одяг складався під впливом географічних, природно-кліматичних і господарсько-економічних умов та етно-культурних традицій. Цей одяг був теплим, не обмежував рухів, міг захистити від спеки та холоду. У чоловіків це головним чином шерстяні штани, завужені донизу, тунікоподібна сорочка, повстяні та з овчини безрукавки, куртки й пальто з повсті, черкеска, декілька різновидів шуб, повстяна бурка, конусоподібна або напівсферична папаха з овчини. Взуття — постоли, черевики, чоботи. На поясі кинджал (до XX століття). Голову чоловіки голили, залишали лише вуса й бороду.
Жіночий одяг складався з тунікоподібних і відрізаних по талії рубах декількох різновидів, безрукавок, хусток, вузьких довгих штанів. Жіночий костюм доповнювали намиста, персні, браслети, нашийні, нагрудні прикраси з напівдорогоцінними каменями. Жіноче взуття було ідентичне чоловічому, за виключенням чобіт.
Дослідження З. М. Магомедбекової
З. М. Магомедбекова вказує на сильні етнографічні відмінності між північними та південними ахвахцями. У південних звичаї ближчі до аварських, а саме до батлухських аварців, з якими вони живуть по сусідству. Зовні вони також мало відрізняються від аварців. Більшість із них темноволосі, з чорними очима, середнього зросту. Північні ахвахці світлі, руді й навіть вогняно-руді, очі блакитні, зріст частіше вищий за середній, особливо серед чоловіків.
Шлюб
Найпоширенішою формою шлюбу в Ахвасі був шлюб з використанням сватовства за ініціативою батьків. писав, що в ахвахців та бежтинців після змови нареченому дозволяється відвідувати наречену у всякий час. У громаді Цунта-Ахвах існує адат, за яким наречений та наречена після змови можуть спати разом, але до вкладання шлюбу наречений не має права торкатися до тіла нареченої нижче поясу. Він також повідомляє, що за Шаміля одна ахвахська наречена вбила кинджалом свого нареченого, який намагався порушити цей адат, і за це вона не отримала ніякого покарання, навпаки, заслужила загальну похвалу.
Харчування
Базовий компонент харчування давніх ахвахців — борошняно-зернові й м'ясо-молочні продукти.
Історія
Походження ахвахців є не до кінця зрозумілим. В грузинських хроніках XIV століття серед племен Дагестану згадується народ ахуалі, ахвалі. Близько XVII століття південні ахвахці ввійшли до складу аварської спільноти Гідатль.
В середині XIX століття вони підтримували імама Шаміля, а до цього платили данину хунзахському хану.
За переписом 1926 року, в СРСР мешкало 3683 ахвахців. В наступних переписах населення СРСР ахвахці не виділялися як етнічна група, а включалися до складу аварців. В 1958 році їх нараховувалось близько 4 тис., а в 1967 році — близько 5 тис. осіб.
За переписом Росії 2002 року, в країні мешкало 6376 авахців, які були включені до складу аварців. Перепис Росії 2010 року зафіксував 7930 ахвахців.
Джерела
- Арутюнов С.А., Османов А.І., Сергєєва Г.А. (2002). Народы Дагестана (Російська) . М.: Наука. с. 602. ISBN .
Примітки
- Агеева Р. А. Какого мы роду-племени? Народы России: имена и судьбы. Словарь-справочник. — Academia.
- Языки народов России. Красная книга. Энциклопедический словарь-справочник. — Academia. — Т. 4. — ББК 81.2.я2 УДК 802/809(=1.470)(031) К 782.
- Перечень имен народов, выделявшихся при разработке материалов Всесоюзных/Всероссийских переписей 1926 - 2002 гг., и их численность. «Демоскоп». Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 4 січня 2011.
- Алексеев М. Е. Ахвахский язык // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. — 2-е изд. «Лингвистического энциклопедического словаря» 1990 года. — Москва : «Наука», 1998. — С. 60—61.
- Лугуев С. А. Ахвахцы // Народы Дагестана. — Москва : «Наука», 2002. — С. 162. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahva hci samonazva ashval odn ashvado mn av gIahvalal av gIahvalal odin z andijskih narodiv korinnij narod Dagestanu Takozh kompaktno prozhivayut na pivnichnomu zahodi Azerbajdzhanu Perepis naselennya Rosiyi 2010 roku zafiksuvav v krayini 7930 ahvahciv yak etnichnu grupu avarciv Sered ahvahciv bagato viruyuchih golovnim chinom ce musulmani suniti Ahvahci AshvadoKilkist 10 5 tis Areal Rosiya Dagestan AzerbajdzhanRasa yevropeoyidiBlizki do karatinci avarciVhodit do andijski narodi avarciMova ahvahska avarska rosijska azerbajdzhanska kumickaMovaRozmovlyayut ahvahskoyu movoyu sho nalezhit do mov andijskoyi pidgrupi avaro andijskoyi grupi avaro ando cezkoyi gilki nahsko dagestanskoyi sim yi mov Najblizhchoyu vona ye do karatinskoyi movi Ahvahska mova rozpadayetsya na dva dialekti pivnichnij ta pivdennij V Ahahderi Azerbajdzhan rozmovlyayut pivnichno ahvahskim dialektom Pivdennij dialekt vklyuchaye tlyanubsku i cegobsku govirki Ahvahska mova ne maye pisemnosti tomu na pismi ahvahci vikoristovuyut avarsku Okrim ahvahskoyi sered ahvahciv takozh poshireni rosijska azerbajdzhanska avarska ta kumicka movi RozselennyaV Dagestani ahvahci meshkayut na zahidnih i shidnih shilah Bogoskogo hrebta v Zahidnomu Girskomu Dagestani Takozh kompaktno prozhivayut v Azerbajdzhani TradiciyiOdyag Tradicijnij ahvahskij odyag skladavsya pid vplivom geografichnih prirodno klimatichnih i gospodarsko ekonomichnih umov ta etno kulturnih tradicij Cej odyag buv teplim ne obmezhuvav ruhiv mig zahistiti vid speki ta holodu U cholovikiv ce golovnim chinom sherstyani shtani zavuzheni donizu tunikopodibna sorochka povstyani ta z ovchini bezrukavki kurtki j palto z povsti cherkeska dekilka riznovidiv shub povstyana burka konusopodibna abo napivsferichna papaha z ovchini Vzuttya postoli chereviki choboti Na poyasi kindzhal do XX stolittya Golovu choloviki golili zalishali lishe vusa j borodu Zhinochij odyag skladavsya z tunikopodibnih i vidrizanih po taliyi rubah dekilkoh riznovidiv bezrukavok hustok vuzkih dovgih shtaniv Zhinochij kostyum dopovnyuvali namista persni brasleti nashijni nagrudni prikrasi z napivdorogocinnimi kamenyami Zhinoche vzuttya bulo identichne cholovichomu za viklyuchennyam chobit Doslidzhennya Z M Magomedbekovoyi Z M Magomedbekova vkazuye na silni etnografichni vidminnosti mizh pivnichnimi ta pivdennimi ahvahcyami U pivdennih zvichayi blizhchi do avarskih a same do batluhskih avarciv z yakimi voni zhivut po susidstvu Zovni voni takozh malo vidriznyayutsya vid avarciv Bilshist iz nih temnovolosi z chornimi ochima serednogo zrostu Pivnichni ahvahci svitli rudi j navit vognyano rudi ochi blakitni zrist chastishe vishij za serednij osoblivo sered cholovikiv Shlyub Najposhirenishoyu formoyu shlyubu v Ahvasi buv shlyub z vikoristannyam svatovstva za iniciativoyu batkiv pisav sho v ahvahciv ta bezhtinciv pislya zmovi narechenomu dozvolyayetsya vidviduvati narechenu u vsyakij chas U gromadi Cunta Ahvah isnuye adat za yakim narechenij ta narechena pislya zmovi mozhut spati razom ale do vkladannya shlyubu narechenij ne maye prava torkatisya do tila narechenoyi nizhche poyasu Vin takozh povidomlyaye sho za Shamilya odna ahvahska narechena vbila kindzhalom svogo narechenogo yakij namagavsya porushiti cej adat i za ce vona ne otrimala niyakogo pokarannya navpaki zasluzhila zagalnu pohvalu Harchuvannya Bazovij komponent harchuvannya davnih ahvahciv boroshnyano zernovi j m yaso molochni produkti IstoriyaPohodzhennya ahvahciv ye ne do kincya zrozumilim V gruzinskih hronikah XIV stolittya sered plemen Dagestanu zgaduyetsya narod ahuali ahvali Blizko XVII stolittya pivdenni ahvahci vvijshli do skladu avarskoyi spilnoti Gidatl V seredini XIX stolittya voni pidtrimuvali imama Shamilya a do cogo platili daninu hunzahskomu hanu Za perepisom 1926 roku v SRSR meshkalo 3683 ahvahciv V nastupnih perepisah naselennya SRSR ahvahci ne vidilyalisya yak etnichna grupa a vklyuchalisya do skladu avarciv V 1958 roci yih narahovuvalos blizko 4 tis a v 1967 roci blizko 5 tis osib Za perepisom Rosiyi 2002 roku v krayini meshkalo 6376 avahciv yaki buli vklyucheni do skladu avarciv Perepis Rosiyi 2010 roku zafiksuvav 7930 ahvahciv DzherelaArutyunov S A Osmanov A I Sergyeyeva G A 2002 Narody Dagestana Rosijska M Nauka s 602 ISBN 5 02 008808 0 PrimitkiAgeeva R A Kakogo my rodu plemeni Narody Rossii imena i sudby Slovar spravochnik Academia Yazyki narodov Rossii Krasnaya kniga Enciklopedicheskij slovar spravochnik Academia T 4 ISBN 5 87444 149 2 BBK 81 2 ya2 UDK 802 809 1 470 031 K 782 Perechen imen narodov vydelyavshihsya pri razrabotke materialov Vsesoyuznyh Vserossijskih perepisej 1926 2002 gg i ih chislennost Demoskop Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 4 sichnya 2011 Alekseev M E Ahvahskij yazyk Bolshoj enciklopedicheskij slovar Yazykoznanie 2 e izd Lingvisticheskogo enciklopedicheskogo slovarya 1990 goda Moskva Nauka 1998 S 60 61 Luguev S A Ahvahcy Narody Dagestana Moskva Nauka 2002 S 162 ISBN 5 02 008808 0