Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ахвахська мова (самоназва: ашвалъи мицІи) — мова ахвахців (самоназва ашвадо).
| Ахвахська мова | |
|---|---|
| Ашвалъи мицІи | |
| Поширена в | Азербайджан, Росія |
| Регіон | Дагестан |
| Носії | 6500 (2006) |
| Класифікація | Північнокавказька сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | akv |
Ахвахська мова розповсюджена в кількох селах Ахвахського (Тад-Магітл, Кванкеро, Логонітл, Куйдаб-Росо та Ізані) і Шамільського (Ратлуб, Цегоб, Тлиануб) району Дагестану, а також в селі Ахвах-Дере в Азербайджані. Число мовців ахвахської мови — 6 тисяч осіб у РФ (2002).
Виділяють 2 діалекти: північний (Ахвахський район): нижній говір, логонітлійський говір, північно-східний говір, говір з Ахвах-Дере, говір ратлуб; південний (Шамільський район): говори тлиануб і цегоб. Розбіжності між ними такі значні, що порозуміння один одного їх носіями ускладнене і вони починають говорити між собою аварською (що наряду з російською служить ахвахцям за літературну) мовою. Наприклад:
- «ніс» = миІа (півн.) миари (півд.)
- «тіло» = кІаккІала (півн.) лага (півд.)
- «голова» = мина (півн.) милари (півд.)
- «Волос» = гІосо (півн.) кари (півд.)
- «дзьоб» = гожо (півн.) кІама (півд.)
- «брехня» = окІо (півн.) чІандоро (півд.)
Інвентар приголосних звуків ахвахської мови є близьким до каратинського, але з палатальним африкатом дж в додаток. Всього 45 приголосних. Для шумних приголосних характерний контраст по силі. 20 голосних звуків: а, о, у, і, е ; довгі а, о, у, і, е; їм еквіваленти носових і довгих носових.
Склади в слові завжди прикриті (з початковою гортанною смичкою І перед голосною) і майже завжди закриті.
Система відмінків включає номінатив, генетив, ергатив, датив, в деяких говорах ще афектив і комітив; 5 серій локалізації та 4 напрямкових відмінків. Багато дієслів змінюються по класах (клас виражений префіксом); узгоджується з іменником в номінативі. Від чого в північному діалекті утворилося відмінювання типу: «в-охе-д-о» я взяв (його) — де в- показник узгодження з іменником чоловічого роду в номінативі, -д- показник узгодження з агенсом 1-ї особи. «в-охе-ри» ти взяв (його), що доводить, що перша особа протиставлена решті.
Розглядом мови вперше зацікавився німецький кавказознавець Адольф Дірр, опублікувавши 1909 року в Тбілісі деякі уривки текстів ахвахською мовою.
Примітки
- Ethnologue entry for Akhvakh, which also mentions its divergent dialects
Примітки
Література
- Магомедбекова З. М. Ахвахский язык: Грамматический анализ, тексты, словарь. Тб., 1967 (рос.)
- Богуславская О. Ю. Ахвахский язык // Языки Российской федерации и соседних государств. Т. 1. М., 1997 (рос.)
 | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahvahska mova samonazva ashvali micIi mova ahvahciv samonazva ashvado Ahvahska movaAshvali micIiPoshirena vAzerbajdzhan RosiyaRegionDagestanNosiyi6500 2006 KlasifikaciyaPivnichnokavkazka sim ya Nahsko dagestanski moviAvaro ando cezski moviAndijski movi dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1nemayeISO 639 2cauISO 639 3akv Ahvahska mova rozpovsyudzhena v kilkoh selah Ahvahskogo Tad Magitl Kvankero Logonitl Kujdab Roso ta Izani i Shamilskogo Ratlub Cegob Tlianub rajonu Dagestanu a takozh v seli Ahvah Dere v Azerbajdzhani Chislo movciv ahvahskoyi movi 6 tisyach osib u RF 2002 Vidilyayut 2 dialekti pivnichnij Ahvahskij rajon nizhnij govir logonitlijskij govir pivnichno shidnij govir govir z Ahvah Dere govir ratlub pivdennij Shamilskij rajon govori tlianub i cegob Rozbizhnosti mizh nimi taki znachni sho porozuminnya odin odnogo yih nosiyami uskladnene i voni pochinayut govoriti mizh soboyu avarskoyu sho naryadu z rosijskoyu sluzhit ahvahcyam za literaturnu movoyu Napriklad nis miIa pivn miari pivd tilo kIakkIala pivn laga pivd golova mina pivn milari pivd Volos gIoso pivn kari pivd dzob gozho pivn kIama pivd brehnya okIo pivn chIandoro pivd Inventar prigolosnih zvukiv ahvahskoyi movi ye blizkim do karatinskogo ale z palatalnim afrikatom dzh v dodatok Vsogo 45 prigolosnih Dlya shumnih prigolosnih harakternij kontrast po sili 20 golosnih zvukiv a o u i e dovgi a o u i e yim ekvivalenti nosovih i dovgih nosovih Skladi v slovi zavzhdi prikriti z pochatkovoyu gortannoyu smichkoyu I pered golosnoyu i majzhe zavzhdi zakriti Sistema vidminkiv vklyuchaye nominativ genetiv ergativ dativ v deyakih govorah she afektiv i komitiv 5 serij lokalizaciyi ta 4 napryamkovih vidminkiv Bagato diyesliv zminyuyutsya po klasah klas virazhenij prefiksom uzgodzhuyetsya z imennikom v nominativi Vid chogo v pivnichnomu dialekti utvorilosya vidminyuvannya tipu v ohe d o ya vzyav jogo de v pokaznik uzgodzhennya z imennikom cholovichogo rodu v nominativi d pokaznik uzgodzhennya z agensom 1 yi osobi v ohe ri ti vzyav jogo sho dovodit sho persha osoba protistavlena reshti Rozglyadom movi vpershe zacikavivsya nimeckij kavkazoznavec Adolf Dirr opublikuvavshi 1909 roku v Tbilisi deyaki urivki tekstiv ahvahskoyu movoyu PrimitkiEthnologue entry for Akhvakh which also mentions its divergent dialectsPrimitkiLiteraturaMagomedbekova Z M Ahvahskij yazyk Grammaticheskij analiz teksty slovar Tb 1967 ros Boguslavskaya O Yu Ahvahskij yazyk Yazyki Rossijskoj federacii i sosednih gosudarstv T 1 M 1997 ros Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi