Афіней (дав.-гр. Ἀθήναιος; також Атеней і Афеней; близько 215 року до н. е. — II століття до н. е.) — пергамський воєначальник і дипломат, один з молодших братів басилевса Пергаму Евмена II з династії Атталідів. Чоловік або співмешканець Калліппи.
Афіней дав.-гр. Ἀθήναιος | |
Народження: | 215 до н. е. |
---|---|
Смерть: | 2 століття до н. е. |
Рід: | Атталіди |
Батько: | Аттал I Сотер |
Мати: | d |
Шлюб: | Калліппа |
Життєпис
Афіней народився в шлюбі правителя Пергаму Аттала I з жінкою «простого звання», уродженкою Кизика, . По зауваженню , ім'я Афінея не зустрічалося серед представників інших елліністичний династій, і «Аттал обрав це ім'я для своєї дитини не в честь сучасних йому Афін, але на честь великого минулого стародавнього міста». Згідно з дослідницею Долорес Майрон, на момент смерті батька Афінею було приблизно 18 років. Таким чином, він народився близько 215 року до н. е.
Вперше ім'я Афінея наводиться в джерелах у зв'язку з подіями Галатської війни. У 189 році до н. е. він спільно з критянином Левсом і македонянином Коррагом очолював один з підрозділів пергамської армії. Під їх об'єднаним командуванням перебувала тисяча різноплемінних піхотинців і триста кавалеристів. Біля річки Гарпас (притока Меандру) цей підрозділ з'єднався з силами консул Гнея Манлія Вульсона. Після закінчення активних бойових дій, Афіней очолив перехід Пергамського флоту з до Геллеспонту, щоб переправити римське військо до Європи.
Восени 184 року до н. е. (згідно з іншими даними навесні 183 року до н. е.), під час Першої Віфінської війни, Афіней на чолі пергамської делегації прибув до Риму зі звинуваченнями проти македонського басилевса Філіпа V, який не виводив свої гарнізони з фракійський міст і направив Прусію I допоміжне військо.
Разом зі старшими братами Афіней брав активну участь у Третій Македонській війні на стороні римлянин. Відомо, що він командував двотисячним гарнізоном у Халкіді. Під час вирішальної битви біля Підни Афіней командував одним з пергамських підрозділів. Пізніше, в 168 або 167 році до н. е., Афіней здійснив поїздку по Греції, де супроводжував римського полководця Луція Емілія Павла. Згідно з Юрієм Кузьміним, тоді ж Афіней міг зустріти колишню наложницю царя Персея — Калліппу.
У 156 році до н. е., після поразки пергамських військ від армії Прусія II під час Другої Віфінської війни, Афіней за дорученням Аттала II очолив посольство, щоб за допомогою Публія Корнелія Лентула привернути увагу сенату до агресії Віфінії. Дане посольство, як і послане раніше посольство на чолі з Андроніком, було проігноровано сенатом, який на той час більше довіряв віфінським посланцям. Незадовго до закінчення війни з Прусієм II Афіней очолив пергамську і союзну флотилії, спрямовані з каральною акцією проти деяких геллеспонтських міст, пов'язаних угодою з віфінським басилевсом.
Приблизно в 150—149 роках до н. е. в Пергамі відбулася зустріч дружини або наложниці Афінея — Калліппи з авантюристом Андріском. Останній стверджував, що він є вижившим сином македонського басилевса Персея — Філіппом. Андріск вже кілька років мандрував світом і шукав союзників для повернення батьківського царства, знищеного римлянами. Його кілька разів заарештовували, але потім відпускали, тому що римляни не бачили в ньому загрози. Калліппа першою визнала Андріска сином Персея. Вона надала претенденту царське вбрання, діадему, гроші та двох рабів. Юрій Кузьмін вказував на важливість цієї події і називав його «фактичним благословенням на царювання». Також Калліппа порадила Андріску звернутися за допомогою до фракійського царя Тереса, який був одружений на сестрі Персея. Андріск скористався радою і незабаром захопив Македонію за допомогою фракійських союзників, що призвело до Четвертої Македонської війни.
Питання про роль Афінея в цій зустрічі залишається дискусійними. На думку Юрія Кузьміна, Калліппа діяла як приватна особа, а Афіней з його братами не мали ніякого відношення до цієї зустрічі. припустив, що Афіней і його брат знали про контакти Андріска з Калліппою, оскільки остання не могла діяти абсолютно приховано. Джон Грейнджер вважав, що Афіней з дружиною належали до антиримської течії в пергамській політиці й вирішили використовувати Андріска у своїх цілях.
Сім'я
Відомо, що Афіней перебував у зв'язку з Калліппою, колишньою наложницею македонського царя Персея. Питання про статус їх відносин залишається дискусійним. Серед західних дослідників зустрічається думка, що Калліппа вийшла заміж за Афінея. Дослідниця Елізабет Косметату вважала, що за шлюбом Калліппи та Афінея стояла не любов, а прагнення Атталідів розширити свої володіння коштом колишніх територій Македонії. Однак, російський дослідник Юрій Кузьмін стверджував, що з відомостей Діодора не зрозуміло, який статус мала Калліппа: вона могла знову стати наложницею або ж вийшла заміж за Пергамського принца.
Оцінки особистості
Згідно зі свідченням Плутарха та інших античних авторів, Афіней і його старші брати ставилися один до одного і до матері з найглибшою повагою і любов'ю, що здавалося незвичайним на тлі частих сімейних чвар в інших владущих родинах Східного Середземномор'я того часу. Як зазначив Олег Клімов, «одна з рис центрального управління Пергамського царства полягала в тому, що виконання важливих військових і адміністративних функцій нерідко покладалося на найближчих родичів царя, при Евмені II — на трьох його братів», хоча, як вказує Страбон, молодші брати «залишалися приватними людьми».
Як і іншим Атталідам, Афінею доводилося виконувати та відповідальні дипломатичні завдання. Дослідниця Елізабет Косметату називає його одним з найбільш компетентних пергамських дипломатів.
Примітки
- Коментар
- Насправді Філіпп був не сином, а молодшим братом Персея, якого останній усиновив після смерті батька. Філіпп помер у римському полоні приблизно у 164 році до н. е.
- Джерела
- Штоль, 1971, с. 48.
- Климов, 2010, с. 361.
- Miron, 2018, p. 40.
- Тіт Лівій, XXXVIII, 12—13.
- Климов, 2010, с. 174.
- Тіт Лівій, XXXVIII, 40.
- Полібій, XXIII, 1, 4.
- Габелко, 2005, с. 281.
- Тіт Лівій, XLII, 55.
- Кузьмин, 2013, с. 87.
- Полібій, XXXII, 28, 1.
- Габелко, 2005.
- Полібій, XXXIII, 13, 1—3.
- Габелко, 2005, с. 316.
- Діодор Сицилійський, XXXII, 15, 5.
- Кузьмин, 2013, с. 87—88.
- Кузьмин, 2013.
- Grainger, 2013.
- Kosmetatou, 2009, p. 164.
- Кузьмин, 2013, с. 85.
- Плутарх, Про братську любов, 5.
- Страбон, XIII. 4. 2.
- Климов, 2010, с. 173.
Джерела та література
Джерела
- Діодор Сицилійський. Історична бібліотека.
- Плутарх. Про братську любов.
- Полібій. Загальна історія.
- Страбон. География.
- Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста.
Література
- Габелко О. Л. История Вифинского царства : ( )[рос.]. — Санкт-Петербург, 2005. — }.
- Пергамское царство: проблемы политической истории и государственного устройства : ( )[рос.]. — Санкт-Петербург : Факультет филологии и искусств Санкт-Петербургского государственного университета, Нестор-История, 2010. — 192 с. — , 978-5-98187-475-8.
- Кузьмин Ю. Н. Аристократия Берои в эпоху эллинизма : ( )[рос.]. — Москва : Университет Дмитрия Пожарского, 2013. — 192 с. — .
- . Боги и гиганты : ( )[рос.]. — Москва : Наука, 1971. — 448 с.
- John D. Grainger. Rome, Parthia & India: The Violent Emergence of a New World Order, 150–140 BC : ( )[англ.]. — Pen and Sword, 2013. — 208 p. — .
- Elizabeth Kosmetatou. The Attallids of Pergamon // A Companion to the Hellenistic World : ( )[англ.] / ed. Andrew Erskine. — John Wiley & Sons, 2009. — 624 p. — .
- Dolores Miron. From Family to Politics: Queen Apollonis as Agent of Dynastic/Political Loyalty // Royal Women and Dynastic Loyalty : ( )[англ.] / ed. Caroline Dunn, Elizabeth Carney. — Springer, 2018. — 199 p. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z imenem Afinej div Afinej znachennya Afinej dav gr Ἀ8hnaios takozh Atenej i Afenej blizko 215 roku do n e II stolittya do n e pergamskij voyenachalnik i diplomat odin z molodshih brativ basilevsa Pergamu Evmena II z dinastiyi Attalidiv Cholovik abo spivmeshkanec Kallippi Afinej dav gr Ἀ8hnaios Narodzhennya 215 do n e Smert 2 stolittya do n e Rid AttalidiBatko Attal I SoterMati dShlyub KallippaZhittyepisAfinej narodivsya v shlyubi pravitelya Pergamu Attala I z zhinkoyu prostogo zvannya urodzhenkoyu Kizika Po zauvazhennyu im ya Afineya ne zustrichalosya sered predstavnikiv inshih ellinistichnij dinastij i Attal obrav ce im ya dlya svoyeyi ditini ne v chest suchasnih jomu Afin ale na chest velikogo minulogo starodavnogo mista Zgidno z doslidniceyu Dolores Majron na moment smerti batka Afineyu bulo priblizno 18 rokiv Takim chinom vin narodivsya blizko 215 roku do n e Vpershe im ya Afineya navoditsya v dzherelah u zv yazku z podiyami Galatskoyi vijni U 189 roci do n e vin spilno z krityaninom Levsom i makedonyaninom Korragom ocholyuvav odin z pidrozdiliv pergamskoyi armiyi Pid yih ob yednanim komanduvannyam perebuvala tisyacha riznopleminnih pihotinciv i trista kavaleristiv Bilya richki Garpas pritoka Meandru cej pidrozdil z yednavsya z silami konsul Gneya Manliya Vulsona Pislya zakinchennya aktivnih bojovih dij Afinej ocholiv perehid Pergamskogo flotu z do Gellespontu shob perepraviti rimske vijsko do Yevropi Voseni 184 roku do n e zgidno z inshimi danimi navesni 183 roku do n e pid chas Pershoyi Vifinskoyi vijni Afinej na choli pergamskoyi delegaciyi pribuv do Rimu zi zvinuvachennyami proti makedonskogo basilevsa Filipa V yakij ne vivodiv svoyi garnizoni z frakijskij mist i napraviv Prusiyu I dopomizhne vijsko Razom zi starshimi bratami Afinej brav aktivnu uchast u Tretij Makedonskij vijni na storoni rimlyanin Vidomo sho vin komanduvav dvotisyachnim garnizonom u Halkidi Pid chas virishalnoyi bitvi bilya Pidni Afinej komanduvav odnim z pergamskih pidrozdiliv Piznishe v 168 abo 167 roci do n e Afinej zdijsniv poyizdku po Greciyi de suprovodzhuvav rimskogo polkovodcya Luciya Emiliya Pavla Zgidno z Yuriyem Kuzminim todi zh Afinej mig zustriti kolishnyu nalozhnicyu carya Perseya Kallippu U 156 roci do n e pislya porazki pergamskih vijsk vid armiyi Prusiya II pid chas Drugoyi Vifinskoyi vijni Afinej za doruchennyam Attala II ocholiv posolstvo shob za dopomogoyu Publiya Korneliya Lentula privernuti uvagu senatu do agresiyi Vifiniyi Dane posolstvo yak i poslane ranishe posolstvo na choli z Andronikom bulo proignorovano senatom yakij na toj chas bilshe doviryav vifinskim poslancyam Nezadovgo do zakinchennya vijni z Prusiyem II Afinej ocholiv pergamsku i soyuznu flotiliyi spryamovani z karalnoyu akciyeyu proti deyakih gellespontskih mist pov yazanih ugodoyu z vifinskim basilevsom Priblizno v 150 149 rokah do n e v Pergami vidbulasya zustrich druzhini abo nalozhnici Afineya Kallippi z avantyuristom Andriskom Ostannij stverdzhuvav sho vin ye vizhivshim sinom makedonskogo basilevsa Perseya Filippom Andrisk vzhe kilka rokiv mandruvav svitom i shukav soyuznikiv dlya povernennya batkivskogo carstva znishenogo rimlyanami Jogo kilka raziv zaareshtovuvali ale potim vidpuskali tomu sho rimlyani ne bachili v nomu zagrozi Kallippa pershoyu viznala Andriska sinom Perseya Vona nadala pretendentu carske vbrannya diademu groshi ta dvoh rabiv Yurij Kuzmin vkazuvav na vazhlivist ciyeyi podiyi i nazivav jogo faktichnim blagoslovennyam na caryuvannya Takozh Kallippa poradila Andrisku zvernutisya za dopomogoyu do frakijskogo carya Teresa yakij buv odruzhenij na sestri Perseya Andrisk skoristavsya radoyu i nezabarom zahopiv Makedoniyu za dopomogoyu frakijskih soyuznikiv sho prizvelo do Chetvertoyi Makedonskoyi vijni Pitannya pro rol Afineya v cij zustrichi zalishayetsya diskusijnimi Na dumku Yuriya Kuzmina Kallippa diyala yak privatna osoba a Afinej z jogo bratami ne mali niyakogo vidnoshennya do ciyeyi zustrichi pripustiv sho Afinej i jogo brat znali pro kontakti Andriska z Kallippoyu oskilki ostannya ne mogla diyati absolyutno prihovano Dzhon Grejndzher vvazhav sho Afinej z druzhinoyu nalezhali do antirimskoyi techiyi v pergamskij politici j virishili vikoristovuvati Andriska u svoyih cilyah Sim yaVidomo sho Afinej perebuvav u zv yazku z Kallippoyu kolishnoyu nalozhniceyu makedonskogo carya Perseya Pitannya pro status yih vidnosin zalishayetsya diskusijnim Sered zahidnih doslidnikiv zustrichayetsya dumka sho Kallippa vijshla zamizh za Afineya Doslidnicya Elizabet Kosmetatu vvazhala sho za shlyubom Kallippi ta Afineya stoyala ne lyubov a pragnennya Attalidiv rozshiriti svoyi volodinnya koshtom kolishnih teritorij Makedoniyi Odnak rosijskij doslidnik Yurij Kuzmin stverdzhuvav sho z vidomostej Diodora ne zrozumilo yakij status mala Kallippa vona mogla znovu stati nalozhniceyu abo zh vijshla zamizh za Pergamskogo princa Ocinki osobistostiZgidno zi svidchennyam Plutarha ta inshih antichnih avtoriv Afinej i jogo starshi brati stavilisya odin do odnogo i do materi z najglibshoyu povagoyu i lyubov yu sho zdavalosya nezvichajnim na tli chastih simejnih chvar v inshih vladushih rodinah Shidnogo Seredzemnomor ya togo chasu Yak zaznachiv Oleg Klimov odna z ris centralnogo upravlinnya Pergamskogo carstva polyagala v tomu sho vikonannya vazhlivih vijskovih i administrativnih funkcij neridko pokladalosya na najblizhchih rodichiv carya pri Evmeni II na troh jogo brativ hocha yak vkazuye Strabon molodshi brati zalishalisya privatnimi lyudmi Yak i inshim Attalidam Afineyu dovodilosya vikonuvati ta vidpovidalni diplomatichni zavdannya Doslidnicya Elizabet Kosmetatu nazivaye jogo odnim z najbilsh kompetentnih pergamskih diplomativ PrimitkiKomentarNaspravdi Filipp buv ne sinom a molodshim bratom Perseya yakogo ostannij usinoviv pislya smerti batka Filipp pomer u rimskomu poloni priblizno u 164 roci do n e DzherelaShtol 1971 s 48 Klimov 2010 s 361 Miron 2018 p 40 Tit Livij XXXVIII 12 13 Klimov 2010 s 174 Tit Livij XXXVIII 40 Polibij XXIII 1 4 Gabelko 2005 s 281 Tit Livij XLII 55 Kuzmin 2013 s 87 Polibij XXXII 28 1 Gabelko 2005 Polibij XXXIII 13 1 3 Gabelko 2005 s 316 Diodor Sicilijskij XXXII 15 5 Kuzmin 2013 s 87 88 Kuzmin 2013 Grainger 2013 Kosmetatou 2009 p 164 Kuzmin 2013 s 85 Plutarh Pro bratsku lyubov 5 Strabon XIII 4 2 Klimov 2010 s 173 Dzherela ta literaturaDzherela Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Plutarh Pro bratsku lyubov Polibij Zagalna istoriya Strabon Geografiya Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Literatura Gabelko O L Istoriya Vifinskogo carstva ros Sankt Peterburg 2005 ISBN 5 93762 022 4 Pergamskoe carstvo problemy politicheskoj istorii i gosudarstvennogo ustrojstva ros Sankt Peterburg Fakultet filologii i iskusstv Sankt Peterburgskogo gosudarstvennogo universiteta Nestor Istoriya 2010 192 s ISBN 978 5 8465 0702 9 978 5 98187 475 8 Kuzmin Yu N Aristokratiya Beroi v epohu ellinizma ros Moskva Universitet Dmitriya Pozharskogo 2013 192 s ISBN 978 5 91244 098 4 Bogi i giganty ros Moskva Nauka 1971 448 s John D Grainger Rome Parthia amp India The Violent Emergence of a New World Order 150 140 BC angl Pen and Sword 2013 208 p ISBN 9781473830134 Elizabeth Kosmetatou The Attallids of Pergamon A Companion to the Hellenistic World angl ed Andrew Erskine John Wiley amp Sons 2009 624 p ISBN 9781405154413 Dolores Miron From Family to Politics Queen Apollonis as Agent of Dynastic Political Loyalty Royal Women and Dynastic Loyalty angl ed Caroline Dunn Elizabeth Carney Springer 2018 199 p ISBN 9783319758770