Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георгій (Юрій) Омелянович Афанасьєв (нар. 28 лютого (11 березня) 1848, Уфа, Російська імперія — пом. 15 грудня 1925, Белград, КСХС) — історик, педагог, журналіст, громадський діяч, міністр закордонних справ Української Держави.
| Афанасьєв Георгій Омелянович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 лютого (11 березня) 1848[1] Уфа, Оренбурзька губернія, Російська імперія |
| Помер | 15 грудня 1925 (77 років) Белград, Королівство Югославія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик, журналіст, дипломат, банкір |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Знання мов | російська |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Посада | міністр закордонних справ України |
| |
Життєпис
Народився в родині військовика.
У 1869 закінчив навчання в Новоросійському університеті. Тема наукових розробок — історія Стародавнього Єгипту, історія слов'янства та Російської імперії, історія середніх віків і новітнього часу (Велика Британія та Франція), російська література, політекономія.
З 1879 — приват-доцент кафедри всесвітньої історії Новоросійського університету в Одесі.
У 1884 захистив і видав магістерську дисертацію «Головні моменти міністерської діяльності Тюрго», 1892 — докторську дисертацію — «Умови хлібної торгівлі у Франції в XVIII ст.». Деякі праці А. видавались у Франції і в Англії. Згодом він змушений був залишити посаду як «політично неблагонадійний».
За доброписом Сергія Вітте призначений управителем відділенням Державного банку Російської імперії в Києві (керував ним у 1896—1918 роках)". Одним із головних досягнень на посаді є будівництво для банку нової будівлі (нині ). У цьому йому знову допоміг випускник Одеського університету Сергій Вітте.
В серпні 1905 будинок нового банку у Києві запрацював. Причому Афанасьєв брав активну участь у житті Києва — входив до кредитних та благодійних товариств, засновував гімназію; товаришував з багатьма діячами цього міста, продовжуючи займатися наукою.
У 1879—1912 — власний кореспондент низки одеських і київських часописів та газет.
Очолював товариство взаємного кредиту, керував відділенням Державного банку у Києві.
З 3 травня 1918 — член першого Уряду Української Держави: Державний контролер.
«Новим міністром іноземних справ був Афанасьєв, професор, найпопулярніша в Києві людина, з величезною ерудицією, він мав величезний недолік — він був дуже старий» — писав пізніше П. Скоропадський. Скоропадський висловлювався про нього, як про людину надто схильну до союзу з Антантою, причому цим шкодив союзу з Німеччиною й «на реальну ситуацію мало звертав уваги», довіряючи досить сумнівним людям (французькому консулу Е. Ено).
Непримиренні протиборці Скоропадського з українського національного табору закидали Афанасьєву російське походження та антиукраїнську позицію у мовному питанні. М. Ростовець: "Г. Афанасьєв — державний контролер, згодом міністр закордонних прав, росіянин з Уфи (Сибір). Послідовний ворог українства, вів кампанію проти української мови, яку називав «грубою й угловатою» (у записці до Ради Міністрів 15 вересня).
М.Ростовець не оминув й підписання Афанасьєвим, а також і С. Гутником записки: «дев'ять з гетьманських міністрів (Василенко, Ржепецькі, Гербель, Гутник, Романов, Зіньковській, Колокольцев, Вагнер, Афанасьєв і Завадські) підписали записку прем'єрові Лизогубу у жовтні 1918 р., в якій висловили домагання федерації з Росією».
З 14 листопада — Міністр закордонних справ. На цій останній посаді безуспішно намагався змінити зовнішньо-політичний курс України, зав'язавши союз з країнами Антанти.
Після падіння гетьманату, очевидячки, приїхав до Одеси: «Одесский листок» публікував його статті.
Емігрував до Королівства сербів, хорватів і словенців де викладав історію на філософському факультеті Белградського університету. Помер у Белграді.
Архів Афанасьєва частково зберігся, його частина міститься у фондах Інституту рукопису НБУВ.
Праці
- Два момента конституционной истории Англии XIX века. — Одесса, 1882;
- Главные моменты министерской деятельности Тюрго. — Одесса, 1884;
- Внешняя политика Наполеона ІІІ. — Одесса, 1885;
- Судьбы Ирландии. — Одесса, 1887;
- Две публичные лекции о Марии Стюарт. — Одесса, 1888;
- Капитал, спекуляция и банкиры. — Одесса, 1893;
- Наши конкуренты. — Одесса, 1893;
- Гугеноты при Людовике XIV. — Одесса, 1895;
- Наполеон І. — К., 1898;
- Мирабо. — Одесса, 1902;
- Наполеон и Александр. Причины войны 1812 года. — К., 1912.
Література
- В. М. Матвієнко. Афанасьєв Георгій Омелянович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Кареев Н. И. Историки французской революции. Т.3: Изучение французской революции вне Франции. — Л., 1925. — С.168;
- Молок А. И. История Франции нового времени в трудах русских историков // Ист. журнал. — 1945. — № 1/2. — С.53;
- Очерки истории исторической науки в СССР. Т.3. — М., 1963. — С.486;
- Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. — К.;
- Філадельфія, 1995. — С.268,316,324,325,372,376;
- Стрельський Г. Діячі України доби національно-визвольних змагань (1917—1920 рр.) // Історія в школі. — 1998. — № 5-6. — С.48;
- Таран Л. В. Историческая мысль Франции и России. 70-е годы XIX — 40-е годы ХХ вв. — К., 1994. — С.69-71, 172;
- Енциклопедія українознавства. — Т.1. — 1955. — С.77.
- Тарас Гончарук, Ірина Дружкова. Одесити — міністри урядів Української держави гетьмана П. Скоропадського: матеріали до історичних портретів Сергія Гутника та Георгія Афанасьєва
- В. Савченко. «Одеські історики»
- Капарулін Ю. В. Георгій Афанасьєв (1848-1925): нариси біографії і наукової творчості // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя : ЗНУ, 2015. — Вип. 43.
Примітки
- різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
Джерела
- Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Афанасьєв Георгій Омелянович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.19-20
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Afanasyev U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Afanasyev Georgij Georgij Yurij Omelyanovich Afanasyev nar 28 lyutogo 11 bereznya 1848 18480311 Ufa Rosijska imperiya pom 15 grudnya 1925 Belgrad KSHS istorik pedagog zhurnalist gromadskij diyach ministr zakordonnih sprav Ukrayinskoyi Derzhavi Afanasyev Georgij OmelyanovichNarodivsya28 lyutogo 11 bereznya 1848 1 Ufa Orenburzka guberniya Rosijska imperiyaPomer15 grudnya 1925 1925 12 15 77 rokiv Belgrad Korolivstvo YugoslaviyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik zhurnalist diplomat bankirAlma materONU im I I MechnikovaNaukovij stupindoktor istorichnih naukZnannya movrosijskaZakladONU im I I MechnikovaPosadaministr zakordonnih sprav UkrayiniRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini vijskovika U 1869 zakinchiv navchannya v Novorosijskomu universiteti Tema naukovih rozrobok istoriya Starodavnogo Yegiptu istoriya slov yanstva ta Rosijskoyi imperiyi istoriya serednih vikiv i novitnogo chasu Velika Britaniya ta Franciya rosijska literatura politekonomiya Z 1879 privat docent kafedri vsesvitnoyi istoriyi Novorosijskogo universitetu v Odesi U 1884 zahistiv i vidav magistersku disertaciyu Golovni momenti ministerskoyi diyalnosti Tyurgo 1892 doktorsku disertaciyu Umovi hlibnoyi torgivli u Franciyi v XVIII st Deyaki praci A vidavalis u Franciyi i v Angliyi Zgodom vin zmushenij buv zalishiti posadu yak politichno neblagonadijnij Za dobropisom Sergiya Vitte priznachenij upravitelem viddilennyam Derzhavnogo banku Rosijskoyi imperiyi v Kiyevi keruvav nim u 1896 1918 rokah Odnim iz golovnih dosyagnen na posadi ye budivnictvo dlya banku novoyi budivli nini U comu jomu znovu dopomig vipusknik Odeskogo universitetu Sergij Vitte V serpni 1905 budinok novogo banku u Kiyevi zapracyuvav Prichomu Afanasyev brav aktivnu uchast u zhitti Kiyeva vhodiv do kreditnih ta blagodijnih tovaristv zasnovuvav gimnaziyu tovarishuvav z bagatma diyachami cogo mista prodovzhuyuchi zajmatisya naukoyu U 1879 1912 vlasnij korespondent nizki odeskih i kiyivskih chasopisiv ta gazet Ocholyuvav tovaristvo vzayemnogo kreditu keruvav viddilennyam Derzhavnogo banku u Kiyevi Z 3 travnya 1918 chlen pershogo Uryadu Ukrayinskoyi Derzhavi Derzhavnij kontroler Novim ministrom inozemnih sprav buv Afanasyev profesor najpopulyarnisha v Kiyevi lyudina z velicheznoyu erudiciyeyu vin mav velicheznij nedolik vin buv duzhe starij pisav piznishe P Skoropadskij Skoropadskij vislovlyuvavsya pro nogo yak pro lyudinu nadto shilnu do soyuzu z Antantoyu prichomu cim shkodiv soyuzu z Nimechchinoyu j na realnu situaciyu malo zvertav uvagi doviryayuchi dosit sumnivnim lyudyam francuzkomu konsulu E Eno Neprimirenni protiborci Skoropadskogo z ukrayinskogo nacionalnogo taboru zakidali Afanasyevu rosijske pohodzhennya ta antiukrayinsku poziciyu u movnomu pitanni M Rostovec G Afanasyev derzhavnij kontroler zgodom ministr zakordonnih prav rosiyanin z Ufi Sibir Poslidovnij vorog ukrayinstva viv kampaniyu proti ukrayinskoyi movi yaku nazivav gruboyu j uglovatoyu u zapisci do Radi Ministriv 15 veresnya M Rostovec ne ominuv j pidpisannya Afanasyevim a takozh i S Gutnikom zapiski dev yat z getmanskih ministriv Vasilenko Rzhepecki Gerbel Gutnik Romanov Zinkovskij Kolokolcev Vagner Afanasyev i Zavadski pidpisali zapisku prem yerovi Lizogubu u zhovtni 1918 r v yakij vislovili domagannya federaciyi z Rosiyeyu Z 14 listopada Ministr zakordonnih sprav Na cij ostannij posadi bezuspishno namagavsya zminiti zovnishno politichnij kurs Ukrayini zav yazavshi soyuz z krayinami Antanti Pislya padinnya getmanatu ochevidyachki priyihav do Odesi Odesskij listok publikuvav jogo statti Emigruvav do Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv de vikladav istoriyu na filosofskomu fakulteti Belgradskogo universitetu Pomer u Belgradi Arhiv Afanasyeva chastkovo zberigsya jogo chastina mistitsya u fondah Institutu rukopisu NBUV PraciDva momenta konstitucionnoj istorii Anglii XIX veka Odessa 1882 Glavnye momenty ministerskoj deyatelnosti Tyurgo Odessa 1884 Vneshnyaya politika Napoleona III Odessa 1885 Sudby Irlandii Odessa 1887 Dve publichnye lekcii o Marii Styuart Odessa 1888 Kapital spekulyaciya i bankiry Odessa 1893 Nashi konkurenty Odessa 1893 Gugenoty pri Lyudovike XIV Odessa 1895 Napoleon I K 1898 Mirabo Odessa 1902 Napoleon i Aleksandr Prichiny vojny 1812 goda K 1912 LiteraturaV M Matviyenko Afanasyev Georgij Omelyanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Kareev N I Istoriki francuzskoj revolyucii T 3 Izuchenie francuzskoj revolyucii vne Francii L 1925 S 168 Molok A I Istoriya Francii novogo vremeni v trudah russkih istorikov Ist zhurnal 1945 1 2 S 53 Ocherki istorii istoricheskoj nauki v SSSR T 3 M 1963 S 486 Skoropadskij P Spogadi Kinec 1917 gruden 1918 K Filadelfiya 1995 S 268 316 324 325 372 376 Strelskij G Diyachi Ukrayini dobi nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1920 rr Istoriya v shkoli 1998 5 6 S 48 Taran L V Istoricheskaya mysl Francii i Rossii 70 e gody XIX 40 e gody HH vv K 1994 S 69 71 172 Enciklopediya ukrayinoznavstva T 1 1955 S 77 Taras Goncharuk Irina Druzhkova Odesiti ministri uryadiv Ukrayinskoyi derzhavi getmana P Skoropadskogo materiali do istorichnih portretiv Sergiya Gutnika ta Georgiya Afanasyeva V Savchenko Odeski istoriki Kaparulin Yu V Georgij Afanasyev 1848 1925 narisi biografiyi i naukovoyi tvorchosti Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya ZNU 2015 Vip 43 Primitkirizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152DzherelaStattya na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 5 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaAfanasyev Georgij Omelyanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 19 20 Portal Biografiyi