«Ауґзбурзьке сповідання» (лат. «Confessio Augustana», нім. «Augsburger Bekenntnis») — перший офіційний виклад доктрини й практики Віттенберзької Реформації, що мала далекосяжний вплив на протестантизм в цілому. Твір було написана Філіппом Меланхтоном та його співавторами у двох мовних версіях з приблизно однаковим змістом, а саме: латиною та німецькою мовою. Передмова укладена німецькою та перекладена пізніше латиною.
Аугсбурзьке сповідання | |
Похідна робота | d |
---|---|
Автор | Філіп Меланхтон |
Мова твору або назви | Нова латина і німецька |
Дата публікації | 25 червня 1530 |
Перший рядок | Ecclesiæ magno consensus apud nos docent, Decretum Nicænæ Synodi, de unitate essentiæ divinæ et de tribus personis, verum et sine ulla dubitatione credendum esse. |
Останній рядок | Hos articulos supra scriptos voluimus exhibere juxta edictum C. M. in quibus confessio nostra exstaret, et eorum, qui apud nos docent, doctrinæ summa cerneretur. Si quid in hac confessione desiderabitur, parati sumus latiorem informationem, Deo volente, juxta Scripturas exhibere. |
Опубліковано в | Книга згоди |
Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
Аугсбурзьке сповідання у Вікісховищі |
Документ був представлений Карлу V на рейхстазі в Аугсбурзі 25 червня 1530 року, який увійшов в історію як Ауґзбурзький рейхстаг. Католики у відповідь написали папське спростування (), а від імені православних Константинопольський патріарх Єремія II Транос.
У відповідь на спростування (Confutatio) згодом була написана Апологія Ауґзбурзького сповідання.
Загальні характеристики
Ауґзбурзьке сповідання складається з 28 статей. У початковому варіанті вони не мали заголовків, які були додані у версії для публікації. Перші 21 статті («Головні статті віри» або тези) є основним кредо лютеранства. Їхньою метою було довести, що євангелісти перебувають у згоді з католицьким ученням і відходять від нього лише там, де повертаються до первинного вчення Церкви. У статтях 22–28 («Статті про суперечливі питання, у яких дано перелік зловживань, що виправлені» або антитези) стверджується, що сумління спонукає євангельські Церкви відхилятися від певних доктрин і практик, а впроваджені реформи спираються не тільки на Святе Письмо, але й на вчення й практику Церкви.
Зміст
Передмова
Передмова до «Ауґзбурзького сповідання» була написана німецькою мовою і перекладена на латинську мову Юстусом Йонасом. Посилаючись на імператорський указ, який скликає зібрання в Ауґзбурзі, він представляє наявний розбрат як суперечку між двома рівними сторонами. Він дипломатично звинувачує імператора в тому, що той не бажає виступати як суддя в цьому питанні. Він також стверджує, що на зібранні в Ауґзбурзі спір може бути вирішений тільки соборно (посилання на події у 1526 році), а останньою інстанцією повинен бути собор (в 1530 р. євангелісти ще плекали надію, що імператор спонукатиме Папу скликати Вселенський собор, на якому наявні розбіжності будуть вирішені).
Головні статті віри (тези)
Стаття | Заголовок | Опис |
---|---|---|
I | Про Бога | Християни вірять у Триєдиного Бога і відкидають інші інтерпретації Божественної природи. |
II | Про прабатьківський гріх | Лютеранська віра навчає, що людина за своєю природою є гріховною, сповненою пристрастей, не має страху Божого та віри в Бога. Ця вроджена вада не може бути виправлена власною силою людини. |
III | (Про Сина Божого) | Лютерани вірять у боговтілення, тобто поєднання в особі Ісуса двох природ – повністю людської і повністю божественої. Примирення людини з Богом можливе лише через Ісуса. |
IV | (Про виправдання) | Людина не може заслужити виправдання перед Богом своїми власними заслугами, примирення з Богом досягається через віру завдяки благодаті від Христа. (Лютер називав цю тезу «статтею, на якій стоїть або падає Церква» (лат. articulus stantis et cadentis ecclesiae)). |
V | Про священництво | Лютеранська віра навчає, що Бог запровадив священництво, щоби за допомогою Благовісті і Таїнств люди могли одержати віру, яку створює в них Святий Дух. |
VI | Про новий послух | Лютеранська віра навчає, що добрі діла християн – не запорука спасіння, а є лише плодами віри, їх потрібро робити заради Бога, а не заради очікування винагороди від Бога. |
VII | Про Церкву | Лютеранська віра навчає, що існує одна свята Християнська Церква, яка постає там, де Євангеліє проповідується згідно з чистим його розумінням і таїнства відправляються відповідно до Божественного Слова. |
VIII | Що таке Церква | Незважаючи на те, що серед віруючих є чимало лицемірів і грішників, Слово і таїнства є завжди дієвими, навіть якщо священики, що їх відправляють, не є благочестивими людьми. Ця стаття засуджує донатистів. |
IX | Про хрещення | Лютеранська віра навчає, що хрещення є необхідним, і що через нього пропонується божественна благодать. Слід , бо через це вони передаються на Божу ласку. |
X | Про | Лютеранська віра навчає, що тіло та кров Христові в хлібі та вині під час Вечері, відкидаючи . |
XI | Про | Лютеранська віра навчає, що приватне відпущення гріхів має зберігатися у церкві, однак під час сповіді не вимагається перераховувати всіх гріхів, тому що це неможливо. |
XII | Про покаяння | Покаяння складається з двох частин: мук сумління через гріх і віри через Євангеліє (в те, що через Христову ласку прощено гріхи). Віруюча людина не може бути ані повністю вільною від гріха, ані жити поза Божою благодаттю і прощенням. |
XIII | Про використання таїнств | Лютеранські таїнства (хрещення та Євхаристія) є фізичними проявами Слова Божого й Його волі щодо людей. Таїнства не є просто матеріальною дією, вони потребують віри і пов’язані з дією Бога й Його обітницями. |
XIV | Про церковну владу | Лютерани дозволяють публічно проповідувати чи здійснювати Таїнства лише тим, хто має до цього “гідне покликання”. |
XV | Про церковні порядки | Лютеранська віра навчає, що церковні свята, храмові дні, і пости корисні для підтримання релігійного порядку, але ці ритуали не є необхідними для спасіння. Запроваджені людьми традиції, які виконуються з метою “задобрити” Бога і заслужити Його ласку, суперечать Євангелію. |
XVI | Про міський порядок і світський уряд | Світська влада і посади розглядаються як частина запровадженого Богом доброго порядку. Християнам вільно працювати в державних установах, служити воїнами, займатись бізнесом та іншими мирськими видами діяльності. Також слід виконувати світські закони, але не в тому випадку, коли вони ведуть до гріха. |
XVII | Про Христове повернення для суду | Лютеранська віра навчає, що Христос повернеться, щоби воскресити мертвих і судити світ: дати вічне життя і радість благочестивим, а безбожних засудити на “вічні муки”. Ця стаття заперечує вчення про тисячолітнє царство побожних людей перед воскресінням мертвих. |
XVIII | Про свободу волі | Лютеранська віра навчає, що людина володіє волею жити “пристойним життям” (або “здійснювати вибір, що охоплюється розумом”), але не має достатньої волі для духовної праведності (бути “прийнятною для Бога”). Іншими словами, люди здатні самотужки робити вибір і вільно діяти в усіх сферах, крім тих, що ведуть до спасіння. Віра і спасіння є дією не людини, а Святого Духа. |
XIX | Про причину гріха | Лютеранська віра навчає, що гріх спричинений не Богом, а “волею диявола та всіх безбожників”, які відвертаються від Бога до зла. |
XX | Про віру та добрі діла | Лютеранське вчення про виправдання вірою жодним чином не заперечує важливості добрих діл, але наголошує, що благодать Божа надається без заслуг, лише через віру – упевненість у милосердному Богові – яка рухає серце робити добрі діла, а отже вони є ознакою, а не умовою спасіння. |
XXI | Про шанування святих | Лютерани розглядають (святих), не як спасителів чи посередників між Богом та людьми, а радше як надихаючі приклади для власної віри й життя. |
Статті про суперечливі питання, у яких дано перелік зловживань, що виправлені (антитези)
Стаття | Заголовок | Опис |
---|---|---|
XXII | Про обидві форми в причасті (євхаристії) | Причасникам-мирянам належить надавати освячені хліб та вино, а не тільки хліб, бо Христос заповідує стосовно чаші, щоб пили з неї усі. |
XXIII | Про шлюб священиків | Лютерини дозволяють своїм клірикам вступати до шлюбу, аргументуючи це тим, що єпископи ранньої Церкви були одружені, Бог благословив шлюб як частину світоустрою, а також тим, що одруження й дітонародження є природною реалізацією сексуального бажання людини. |
XXIV | Про месу | Лютерани зберігають відправлення меси, але визнають її тільки як публічне зібрання для спільної молитви громади й отримання причастя. Лютерани відкинули практику використання месі як “роботи” з метою позбавитись від гріха, а також “комерційні” зловживання, коли меси проводились надто часто заради прибутку. |
XXV | Про сповідь | Лютерани погоджуються з необхідністю сповіді та відпущення гріхів, але відкидають думку, ніби сповідь має виклика́ти в християнина почуття провини і занепокоєння. Відпущення даровано для всіх гріхів, а не лише тих, які людина здатна перелічити на сповіді, оскільки неможливо знати всі свої провини. |
XXVI | Про відмінність у їжі | Традиції постів і спеціальних заходів із обмеженнями в харчуванні суперечать Євангелію, коли їх дотримуються з метою здобуття Божої ласки. Хоча пости та інші подібні практики є корисними духовними вправами, вони не ведуть до виправдання чи спасіння. |
XXVII | Про чернецькі обітниці | Людина не може здобути духовну чистоту у відокремленій спільноті чи в ізоляції від решти світу. Також неможливо досягти досконалості шляхом виконання обітниць, особливо прийняих на себе вимушено. Отже, чернецькі обітниці є марними та не мають сили. |
XXVIII | Про владу єпископів | Єдина влада, що її дано священникам і єпископам через Святе Письмо – це влада проповідувати, навчати й звершувати таїнства. Влада духовенства в державних чи військових питаннях існує лише в загальногромадянському вимірі. Клірики не є ані світськими володярями, ані військовими лідерами за божественим правом. |
Примітки
- Ауґзбурзьке сповідання - Філіпп Меланхтон - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 8 жовтня 2022.
Посилання
- Ауґзбургське сповідання // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Текст Ауґзсбурзького сповідання в українському перекладі [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Join Declaration on the Doctrine of Justification by the Lutheran World Federation and the Catholic Church [ 6 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- День Віросповідань
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Augzburzke spovidannya lat Confessio Augustana nim Augsburger Bekenntnis pershij oficijnij viklad doktrini j praktiki Vittenberzkoyi Reformaciyi sho mala dalekosyazhnij vpliv na protestantizm v cilomu Tvir bulo napisana Filippom Melanhtonom ta jogo spivavtorami u dvoh movnih versiyah z priblizno odnakovim zmistom a same latinoyu ta nimeckoyu movoyu Peredmova ukladena nimeckoyu ta perekladena piznishe latinoyu Augsburzke spovidannya Pohidna robotad AvtorFilip Melanhton Mova tvoru abo nazviNova latina i nimecka Data publikaciyi25 chervnya 1530 Pershij ryadokEcclesiae magno consensus apud nos docent Decretum Nicaenae Synodi de unitate essentiae divinae et de tribus personis verum et sine ulla dubitatione credendum esse Ostannij ryadokHos articulos supra scriptos voluimus exhibere juxta edictum C M in quibus confessio nostra exstaret et eorum qui apud nos docent doctrinae summa cerneretur Si quid in hac confessione desiderabitur parati sumus latiorem informationem Deo volente juxta Scripturas exhibere Opublikovano vKniga zgodi Status avtorskih prav i Augsburzke spovidannya u Vikishovishi Dokument buv predstavlenij Karlu V na rejhstazi v Augsburzi 25 chervnya 1530 roku yakij uvijshov v istoriyu yak Augzburzkij rejhstag Katoliki u vidpovid napisali papske sprostuvannya a vid imeni pravoslavnih Konstantinopolskij patriarh Yeremiya II Tranos U vidpovid na sprostuvannya Confutatio zgodom bula napisana Apologiya Augzburzkogo spovidannya Zagalni harakteristikiAugzburzke spovidannya skladayetsya z 28 statej U pochatkovomu varianti voni ne mali zagolovkiv yaki buli dodani u versiyi dlya publikaciyi Pershi 21 statti Golovni statti viri abo tezi ye osnovnim kredo lyuteranstva Yihnoyu metoyu bulo dovesti sho yevangelisti perebuvayut u zgodi z katolickim uchennyam i vidhodyat vid nogo lishe tam de povertayutsya do pervinnogo vchennya Cerkvi U stattyah 22 28 Statti pro superechlivi pitannya u yakih dano perelik zlovzhivan sho vipravleni abo antitezi stverdzhuyetsya sho sumlinnya sponukaye yevangelski Cerkvi vidhilyatisya vid pevnih doktrin i praktik a vprovadzheni reformi spirayutsya ne tilki na Svyate Pismo ale j na vchennya j praktiku Cerkvi ZmistPeredmova Peredmova do Augzburzkogo spovidannya bula napisana nimeckoyu movoyu i perekladena na latinsku movu Yustusom Jonasom Posilayuchis na imperatorskij ukaz yakij sklikaye zibrannya v Augzburzi vin predstavlyaye nayavnij rozbrat yak superechku mizh dvoma rivnimi storonami Vin diplomatichno zvinuvachuye imperatora v tomu sho toj ne bazhaye vistupati yak suddya v comu pitanni Vin takozh stverdzhuye sho na zibranni v Augzburzi spir mozhe buti virishenij tilki soborno posilannya na podiyi u 1526 roci a ostannoyu instanciyeyu povinen buti sobor v 1530 r yevangelisti she plekali nadiyu sho imperator sponukatime Papu sklikati Vselenskij sobor na yakomu nayavni rozbizhnosti budut virisheni Golovni statti viri tezi Stattya Zagolovok Opis I Pro Boga Hristiyani viryat u Triyedinogo Boga i vidkidayut inshi interpretaciyi Bozhestvennoyi prirodi II Pro prabatkivskij grih Lyuteranska vira navchaye sho lyudina za svoyeyu prirodoyu ye grihovnoyu spovnenoyu pristrastej ne maye strahu Bozhogo ta viri v Boga Cya vrodzhena vada ne mozhe buti vipravlena vlasnoyu siloyu lyudini III Pro Sina Bozhogo Lyuterani viryat u bogovtilennya tobto poyednannya v osobi Isusa dvoh prirod povnistyu lyudskoyi i povnistyu bozhestvenoyi Primirennya lyudini z Bogom mozhlive lishe cherez Isusa IV Pro vipravdannya Lyudina ne mozhe zasluzhiti vipravdannya pered Bogom svoyimi vlasnimi zaslugami primirennya z Bogom dosyagayetsya cherez viru zavdyaki blagodati vid Hrista Lyuter nazivav cyu tezu statteyu na yakij stoyit abo padaye Cerkva lat articulus stantis et cadentis ecclesiae V Pro svyashennictvo Lyuteranska vira navchaye sho Bog zaprovadiv svyashennictvo shobi za dopomogoyu Blagovisti i Tayinstv lyudi mogli oderzhati viru yaku stvoryuye v nih Svyatij Duh VI Pro novij posluh Lyuteranska vira navchaye sho dobri dila hristiyan ne zaporuka spasinnya a ye lishe plodami viri yih potribro robiti zaradi Boga a ne zaradi ochikuvannya vinagorodi vid Boga VII Pro Cerkvu Lyuteranska vira navchaye sho isnuye odna svyata Hristiyanska Cerkva yaka postaye tam de Yevangeliye propoviduyetsya zgidno z chistim jogo rozuminnyam i tayinstva vidpravlyayutsya vidpovidno do Bozhestvennogo Slova VIII Sho take Cerkva Nezvazhayuchi na te sho sered viruyuchih ye chimalo licemiriv i grishnikiv Slovo i tayinstva ye zavzhdi diyevimi navit yaksho svyasheniki sho yih vidpravlyayut ne ye blagochestivimi lyudmi Cya stattya zasudzhuye donatistiv IX Pro hreshennya Lyuteranska vira navchaye sho hreshennya ye neobhidnim i sho cherez nogo proponuyetsya bozhestvenna blagodat Slid bo cherez ce voni peredayutsya na Bozhu lasku X Pro Lyuteranska vira navchaye sho tilo ta krov Hristovi v hlibi ta vini pid chas Vecheri vidkidayuchi XI Pro Lyuteranska vira navchaye sho privatne vidpushennya grihiv maye zberigatisya u cerkvi odnak pid chas spovidi ne vimagayetsya pererahovuvati vsih grihiv tomu sho ce nemozhlivo XII Pro pokayannya Pokayannya skladayetsya z dvoh chastin muk sumlinnya cherez grih i viri cherez Yevangeliye v te sho cherez Hristovu lasku prosheno grihi Viruyucha lyudina ne mozhe buti ani povnistyu vilnoyu vid griha ani zhiti poza Bozhoyu blagodattyu i proshennyam XIII Pro vikoristannya tayinstv Lyuteranski tayinstva hreshennya ta Yevharistiya ye fizichnimi proyavami Slova Bozhogo j Jogo voli shodo lyudej Tayinstva ne ye prosto materialnoyu diyeyu voni potrebuyut viri i pov yazani z diyeyu Boga j Jogo obitnicyami XIV Pro cerkovnu vladu Lyuterani dozvolyayut publichno propoviduvati chi zdijsnyuvati Tayinstva lishe tim hto maye do cogo gidne poklikannya XV Pro cerkovni poryadki Lyuteranska vira navchaye sho cerkovni svyata hramovi dni i posti korisni dlya pidtrimannya religijnogo poryadku ale ci rituali ne ye neobhidnimi dlya spasinnya Zaprovadzheni lyudmi tradiciyi yaki vikonuyutsya z metoyu zadobriti Boga i zasluzhiti Jogo lasku superechat Yevangeliyu XVI Pro miskij poryadok i svitskij uryad Svitska vlada i posadi rozglyadayutsya yak chastina zaprovadzhenogo Bogom dobrogo poryadku Hristiyanam vilno pracyuvati v derzhavnih ustanovah sluzhiti voyinami zajmatis biznesom ta inshimi mirskimi vidami diyalnosti Takozh slid vikonuvati svitski zakoni ale ne v tomu vipadku koli voni vedut do griha XVII Pro Hristove povernennya dlya sudu Lyuteranska vira navchaye sho Hristos povernetsya shobi voskresiti mertvih i suditi svit dati vichne zhittya i radist blagochestivim a bezbozhnih zasuditi na vichni muki Cya stattya zaperechuye vchennya pro tisyacholitnye carstvo pobozhnih lyudej pered voskresinnyam mertvih XVIII Pro svobodu voli Lyuteranska vira navchaye sho lyudina volodiye voleyu zhiti pristojnim zhittyam abo zdijsnyuvati vibir sho ohoplyuyetsya rozumom ale ne maye dostatnoyi voli dlya duhovnoyi pravednosti buti prijnyatnoyu dlya Boga Inshimi slovami lyudi zdatni samotuzhki robiti vibir i vilno diyati v usih sferah krim tih sho vedut do spasinnya Vira i spasinnya ye diyeyu ne lyudini a Svyatogo Duha XIX Pro prichinu griha Lyuteranska vira navchaye sho grih sprichinenij ne Bogom a voleyu diyavola ta vsih bezbozhnikiv yaki vidvertayutsya vid Boga do zla XX Pro viru ta dobri dila Lyuteranske vchennya pro vipravdannya viroyu zhodnim chinom ne zaperechuye vazhlivosti dobrih dil ale nagoloshuye sho blagodat Bozha nadayetsya bez zaslug lishe cherez viru upevnenist u miloserdnomu Bogovi yaka ruhaye serce robiti dobri dila a otzhe voni ye oznakoyu a ne umovoyu spasinnya XXI Pro shanuvannya svyatih Lyuterani rozglyadayut svyatih ne yak spasiteliv chi poserednikiv mizh Bogom ta lyudmi a radshe yak nadihayuchi prikladi dlya vlasnoyi viri j zhittya Statti pro superechlivi pitannya u yakih dano perelik zlovzhivan sho vipravleni antitezi Stattya Zagolovok Opis XXII Pro obidvi formi v prichasti yevharistiyi Prichasnikam miryanam nalezhit nadavati osvyacheni hlib ta vino a ne tilki hlib bo Hristos zapoviduye stosovno chashi shob pili z neyi usi XXIII Pro shlyub svyashenikiv Lyuterini dozvolyayut svoyim klirikam vstupati do shlyubu argumentuyuchi ce tim sho yepiskopi rannoyi Cerkvi buli odruzheni Bog blagosloviv shlyub yak chastinu svitoustroyu a takozh tim sho odruzhennya j ditonarodzhennya ye prirodnoyu realizaciyeyu seksualnogo bazhannya lyudini XXIV Pro mesu Lyuterani zberigayut vidpravlennya mesi ale viznayut yiyi tilki yak publichne zibrannya dlya spilnoyi molitvi gromadi j otrimannya prichastya Lyuterani vidkinuli praktiku vikoristannya mesi yak roboti z metoyu pozbavitis vid griha a takozh komercijni zlovzhivannya koli mesi provodilis nadto chasto zaradi pributku XXV Pro spovid Lyuterani pogodzhuyutsya z neobhidnistyu spovidi ta vidpushennya grihiv ale vidkidayut dumku nibi spovid maye viklika ti v hristiyanina pochuttya provini i zanepokoyennya Vidpushennya darovano dlya vsih grihiv a ne lishe tih yaki lyudina zdatna perelichiti na spovidi oskilki nemozhlivo znati vsi svoyi provini XXVI Pro vidminnist u yizhi Tradiciyi postiv i specialnih zahodiv iz obmezhennyami v harchuvanni superechat Yevangeliyu koli yih dotrimuyutsya z metoyu zdobuttya Bozhoyi laski Hocha posti ta inshi podibni praktiki ye korisnimi duhovnimi vpravami voni ne vedut do vipravdannya chi spasinnya XXVII Pro chernecki obitnici Lyudina ne mozhe zdobuti duhovnu chistotu u vidokremlenij spilnoti chi v izolyaciyi vid reshti svitu Takozh nemozhlivo dosyagti doskonalosti shlyahom vikonannya obitnic osoblivo prijnyaih na sebe vimusheno Otzhe chernecki obitnici ye marnimi ta ne mayut sili XXVIII Pro vladu yepiskopiv Yedina vlada sho yiyi dano svyashennikam i yepiskopam cherez Svyate Pismo ce vlada propoviduvati navchati j zvershuvati tayinstva Vlada duhovenstva v derzhavnih chi vijskovih pitannyah isnuye lishe v zagalnogromadyanskomu vimiri Kliriki ne ye ani svitskimi volodyaryami ani vijskovimi liderami za bozhestvenim pravom PrimitkiAugzburzke spovidannya Filipp Melanhton Teka avtoriv Chtivo Procitovano 8 zhovtnya 2022 PosilannyaAugzburgske spovidannya Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Tekst Augzsburzkogo spovidannya v ukrayinskomu perekladi 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Join Declaration on the Doctrine of Justification by the Lutheran World Federation and the Catholic Church 6 grudnya 2019 u Wayback Machine angl Den Virospovidan