Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Ассос Асс дав гр Ά

Ассос

Ассос
Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ассос (Асс, дав.-гр. Άσσος) — стародавнє місто в Троаді в Малій Азії, на узбережжі Егейського моря. Руїни розташовані на території сучасного села Бехрам (Бехрамкале) в районі Айваджик в мулі Чанаккале.

Ассос
image
Сучасне розташуванняimage Туреччина
РегіонЧанаккале
Айваджик
Географічні координати39°29′26″ пн. ш. 26°20′12″ сх. д. / 39.49055600002777311° пн. ш. 26.33666700002777716° сх. д. / 39.49055600002777311; 26.33666700002777716

Широко відомий завдяки тому, що після смерті Платона в 347 році до н. е. Арістотель разом із залишає Афіни і вирушає до Троади. Симпатизуючий Академії Гермій, тиран Атарнея поселяє їх у місті Ассос, де Арістотель починає викладати у місцевій Академії. Арістотель став провідним філософом і разом з іншими вченими зробив зауваження щодо зоології та біології. Арістотель одружується з дочкою Гермія Піфіадою. 344 року до н. е. Арістотель перебрався до Мітілену на острів Лесбос. 343 року до н. е. Арістотель на запрошення Філіпа II Македонського повертається до Македонії. У Македонії Арістотель взявся за навчання сина Філіпа, Олександра Великого. На вході в місто є сучасна статуя Арістотеля.

Ассос відвідував Апостол Павло (Дії 20:13).

Руїни давньогрецького міста виявлені під час розкопок у 1881—1883 pp. Джозефом Т. Кларком, Френсісом Х. Беконом, Робертом Кольдевеєм.

При розкопках було зроблено висновок у тому, що спочатку поселення перебували у безпосередній близькості від пагорба, де пізніше зведуть акрополь (це підтверджує початкове розташування стін). Потім, за часів еолійської колонізації місто значно зросло, були перенесені й стіни. Пізніше стіни ще неодноразово перебудовувалися, зокрема через перську навалу. За часів римського панування місто розквітає в економічному плані — фіксується велика ринкова площа.

Професор Орсан Оймен, ґрунтуючись на факті, що Арістотель заснував філософську школу в Ассосі в 347 році до нашої ери, організував у 2000 році філософські симпозіуми, які він назвав «Філософія в Ассосі». З тих пір ці симпозіуми проводяться двічі на рік: один у лютому турецькою мовою, інший у липні — англійською. «Філософія в Ассосі», крім привернення значної уваги академічних філософських кіл по всьому світу, сприяли визнанню Ассосу серед туристів [1]

Географія

Місто перебуває в південній частині Троади на узбережжі протоки [d] Егейського моря. Саме таке вигідне становище міста зробило Ассос ключовим портом Троади. У радіусі 80 кілометрів не було жодної гарної гавані.

Більшість околиць міста можна побачити, перебуваючи біля храму Афіни, який побудований на вершині трахітової скелі. Звідси, при добрій видимості можна побачити Лесбос на півдні, Пергам на південному сході та гору Іда. На північному заході знаходяться залишки від воріт у вигляді двох стовпів, що збереглися, які колись були воротами в місто.

Історія

image
Храм Афіни на заході сонця
image
Античний театр в Ассосі

Заснування міста відносять до X століття до н. е. і приписують його одному з основних давньогрецьких племен — еолійцям, які прийшли з Мітгімни на острові Лесбос. Поселенці у 530 році до н. е. збудували храм Афіни на вершині скелі.

На часи правління тирана Гермія припадає найвищий розквіт Ассоса. У цей період його населення могло сягати 15 тисяч осіб. Плануючи своє вторгнення у Фракію і Персію, Філіп Македонський бачив у Гермії перспективного союзника, оскільки Філіпу потрібен був вихідний пункт для вторгнення. Володіння Гермія ідеально підходили цієї ролі. У зв'язку зі смертю Платона і посилення Македонії, Арістотель, в 347 році до н. е., вирушає до Малої Азії. Тут, Арістотель і Ксенократ, отримавши прийом, починають налагоджувати зв'язки між Гермієм та Філіпом. Вплив Арістотеля на Гермія послабив деспотичні тенденції в правлінні, яке потім перейшло в русло Платонівських ідей.

Розквіт Ассоса закінчується 341 року до н. е. коли місто було захоплене Артаксерксом III. 334 року до н. е. місто опинилося під владою Олександра Македонського, який вигнав персів з Ассоса. У період між 241 та 133 pp. до н. е. місто перебувало під владою правителів Пергаму. Проте у 133 році до н. е. Ассос був поглинений Римом.

Відвідування Ассоса Апостолом Павлом відносять до його третьої місіонерської подорожі Малою Азією (53 — 57 н. Е..). З І століття н. е. Ассос поступово втрачає свій статус, гавань втрачає значення. Ассос перетворюється на невелике поселення. На початку XX століття була спроба вивезти вміст храму Афіни в музеї. Багато з предметів мистецтва, які включають зображення міфічних істот, були поміщені в Лувр.

Наші дні

Багато стародавніх споруд на сьогоднішній день лежать у руїнах. На міському акрополі (238 м над рівнем моря) знаходяться залишки храму Афіни, що сягає 530 року до н. е. До нас дійшли лише 6 із 38 початкових колон. На захід від Акрополя перебуває добре збережена стіна IV століття до н. е. з воротами, по обидва боки яких знаходяться дві 14-метрові башти.

На північний схід від воріт перебуває гімнасія II століття до н. е. На південь, ближче до моря, розташований побудований в III столітті до н. е. театр, розрахований на 5000 глядачів.

Особливо цікавою є будівля, що розташована поблизу агори. Це одна з небагатьох відомих грецьких ванн. Чотириповерхова будівля складалася з величезної зали з 26 камерами. Вище був басейн для прийому води, оточений кам'яними перемичками так, що він був не видний з ринкової площі. Із цього басейну вода потрапляла вниз. Був і ще один резервуар для прийому води.

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. Ancient Greece: Aristotle. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 1 травня 2014.
  2. Tucker, Jack. Innocents Return Abroad: Exploring Ancient Sites in Western Turkey. — 2012. — С. 17—18. — .
  3. Investigations at Assos // American Journal of Archaeology. — Archaeological Institute of America, 1902. — Vol. 6, no. 3 (Jul. - Sep.). — P. 340-342.
  4. Points from Turkey [Архівовано 2007-05-05 у Wayback Machine.]
  5. The American Explorations at Assos // Science. — American Association for the Advancement of Science, 1883. — Vol. 2, no. 41 (11). — P. 646-651.

Література

  • Investigations at Assos // American Journal of Archaeology. — Archaeological Institute of America, 1902. — Vol. 6, no. 3 (Jul. - Sep.). — P. 340-342.
  • Norton, Richard. Two Reliefs from Assos // American Journal of Archaeology. — Archaeological Institute of America, 1897. — Vol. 1, no. 6 (Nov. - Dec.). — P. 507-514.
  • Clarke, Joseph Thacher. A Doric Shaft and Base Found at Assos // The American Journal of Archaeology and of the History of the Fine Arts. — Archaeological Institute of America, 1886. — Vol. 2, no. 3 (Jul. - Sep.). — P. 267-285.
  • The American Explorations at Assos // Science. — American Association for the Advancement of Science, 1883. — Vol. 2, no. 41 (11). — P. 646-651.
  • Tarbell, F. B. A "Mensa Ponderaria" from Assos // The American Journal of Archaeology and of the History of the Fine Arts. — 1891. — Vol. 7, no. 4 (12). — P. 440-443.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Assos Ass dav gr Assos starodavnye misto v Troadi v Malij Aziyi na uzberezhzhi Egejskogo morya Ruyini roztashovani na teritoriyi suchasnogo sela Behram Behramkale v rajoni Ajvadzhik v muli Chanakkale AssosSuchasne roztashuvannya TurechchinaRegionChanakkale AjvadzhikGeografichni koordinati39 29 26 pn sh 26 20 12 sh d 39 49055600002777311 pn sh 26 33666700002777716 sh d 39 49055600002777311 26 33666700002777716 Shiroko vidomij zavdyaki tomu sho pislya smerti Platona v 347 roci do n e Aristotel razom iz zalishaye Afini i virushaye do Troadi Simpatizuyuchij Akademiyi Germij tiran Atarneya poselyaye yih u misti Assos de Aristotel pochinaye vikladati u miscevij Akademiyi Aristotel stav providnim filosofom i razom z inshimi vchenimi zrobiv zauvazhennya shodo zoologiyi ta biologiyi Aristotel odruzhuyetsya z dochkoyu Germiya Pifiadoyu 344 roku do n e Aristotel perebravsya do Mitilenu na ostriv Lesbos 343 roku do n e Aristotel na zaproshennya Filipa II Makedonskogo povertayetsya do Makedoniyi U Makedoniyi Aristotel vzyavsya za navchannya sina Filipa Oleksandra Velikogo Na vhodi v misto ye suchasna statuya Aristotelya Assos vidviduvav Apostol Pavlo Diyi 20 13 Ruyini davnogreckogo mista viyavleni pid chas rozkopok u 1881 1883 pp Dzhozefom T Klarkom Frensisom H Bekonom Robertom Koldeveyem Pri rozkopkah bulo zrobleno visnovok u tomu sho spochatku poselennya perebuvali u bezposerednij blizkosti vid pagorba de piznishe zvedut akropol ce pidtverdzhuye pochatkove roztashuvannya stin Potim za chasiv eolijskoyi kolonizaciyi misto znachno zroslo buli pereneseni j stini Piznishe stini she neodnorazovo perebudovuvalisya zokrema cherez persku navalu Za chasiv rimskogo panuvannya misto rozkvitaye v ekonomichnomu plani fiksuyetsya velika rinkova plosha Profesor Orsan Ojmen gruntuyuchis na fakti sho Aristotel zasnuvav filosofsku shkolu v Assosi v 347 roci do nashoyi eri organizuvav u 2000 roci filosofski simpoziumi yaki vin nazvav Filosofiya v Assosi Z tih pir ci simpoziumi provodyatsya dvichi na rik odin u lyutomu tureckoyu movoyu inshij u lipni anglijskoyu Filosofiya v Assosi krim privernennya znachnoyi uvagi akademichnih filosofskih kil po vsomu svitu spriyali viznannyu Assosu sered turistiv 1 GeografiyaMisto perebuvaye v pivdennij chastini Troadi na uzberezhzhi protoki d Egejskogo morya Same take vigidne stanovishe mista zrobilo Assos klyuchovim portom Troadi U radiusi 80 kilometriv ne bulo zhodnoyi garnoyi gavani Bilshist okolic mista mozhna pobachiti perebuvayuchi bilya hramu Afini yakij pobudovanij na vershini trahitovoyi skeli Zvidsi pri dobrij vidimosti mozhna pobachiti Lesbos na pivdni Pergam na pivdennomu shodi ta goru Ida Na pivnichnomu zahodi znahodyatsya zalishki vid vorit u viglyadi dvoh stovpiv sho zbereglisya yaki kolis buli vorotami v misto IstoriyaHram Afini na zahodi soncya Antichnij teatr v Assosi Zasnuvannya mista vidnosyat do X stolittya do n e i pripisuyut jogo odnomu z osnovnih davnogreckih plemen eolijcyam yaki prijshli z Mitgimni na ostrovi Lesbos Poselenci u 530 roci do n e zbuduvali hram Afini na vershini skeli Na chasi pravlinnya tirana Germiya pripadaye najvishij rozkvit Assosa U cej period jogo naselennya moglo syagati 15 tisyach osib Planuyuchi svoye vtorgnennya u Frakiyu i Persiyu Filip Makedonskij bachiv u Germiyi perspektivnogo soyuznika oskilki Filipu potriben buv vihidnij punkt dlya vtorgnennya Volodinnya Germiya idealno pidhodili ciyeyi roli U zv yazku zi smertyu Platona i posilennya Makedoniyi Aristotel v 347 roci do n e virushaye do Maloyi Aziyi Tut Aristotel i Ksenokrat otrimavshi prijom pochinayut nalagodzhuvati zv yazki mizh Germiyem ta Filipom Vpliv Aristotelya na Germiya poslabiv despotichni tendenciyi v pravlinni yake potim perejshlo v ruslo Platonivskih idej Rozkvit Assosa zakinchuyetsya 341 roku do n e koli misto bulo zahoplene Artakserksom III 334 roku do n e misto opinilosya pid vladoyu Oleksandra Makedonskogo yakij vignav persiv z Assosa U period mizh 241 ta 133 pp do n e misto perebuvalo pid vladoyu praviteliv Pergamu Prote u 133 roci do n e Assos buv poglinenij Rimom Vidviduvannya Assosa Apostolom Pavlom vidnosyat do jogo tretoyi misionerskoyi podorozhi Maloyu Aziyeyu 53 57 n E Z I stolittya n e Assos postupovo vtrachaye svij status gavan vtrachaye znachennya Assos peretvoryuyetsya na nevelike poselennya Na pochatku XX stolittya bula sproba vivezti vmist hramu Afini v muzeyi Bagato z predmetiv mistectva yaki vklyuchayut zobrazhennya mifichnih istot buli pomisheni v Luvr Nashi dniBagato starodavnih sporud na sogodnishnij den lezhat u ruyinah Na miskomu akropoli 238 m nad rivnem morya znahodyatsya zalishki hramu Afini sho syagaye 530 roku do n e Do nas dijshli lishe 6 iz 38 pochatkovih kolon Na zahid vid Akropolya perebuvaye dobre zberezhena stina IV stolittya do n e z vorotami po obidva boki yakih znahodyatsya dvi 14 metrovi bashti Na pivnichnij shid vid vorit perebuvaye gimnasiya II stolittya do n e Na pivden blizhche do morya roztashovanij pobudovanij v III stolitti do n e teatr rozrahovanij na 5000 glyadachiv Osoblivo cikavoyu ye budivlya sho roztashovana poblizu agori Ce odna z nebagatoh vidomih greckih vann Chotiripoverhova budivlya skladalasya z velicheznoyi zali z 26 kamerami Vishe buv basejn dlya prijomu vodi otochenij kam yanimi peremichkami tak sho vin buv ne vidnij z rinkovoyi ploshi Iz cogo basejnu voda potraplyala vniz Buv i she odin rezervuar dlya prijomu vodi Div takozhGrecka kolonizaciyaPrimitkiAncient Greece Aristotle Arhiv originalu za 10 lyutogo 2014 Procitovano 1 travnya 2014 Tucker Jack Innocents Return Abroad Exploring Ancient Sites in Western Turkey 2012 S 17 18 ISBN 9781478343585 Investigations at Assos American Journal of Archaeology Archaeological Institute of America 1902 Vol 6 no 3 Jul Sep P 340 342 Points from Turkey Arhivovano 2007 05 05 u Wayback Machine The American Explorations at Assos Science American Association for the Advancement of Science 1883 Vol 2 no 41 11 P 646 651 LiteraturaInvestigations at Assos American Journal of Archaeology Archaeological Institute of America 1902 Vol 6 no 3 Jul Sep P 340 342 Norton Richard Two Reliefs from Assos American Journal of Archaeology Archaeological Institute of America 1897 Vol 1 no 6 Nov Dec P 507 514 Clarke Joseph Thacher A Doric Shaft and Base Found at Assos The American Journal of Archaeology and of the History of the Fine Arts Archaeological Institute of America 1886 Vol 2 no 3 Jul Sep P 267 285 The American Explorations at Assos Science American Association for the Advancement of Science 1883 Vol 2 no 41 11 P 646 651 Tarbell F B A Mensa Ponderaria from Assos The American Journal of Archaeology and of the History of the Fine Arts 1891 Vol 7 no 4 12 P 440 443

Дата публікації:
Топ