У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Асланов Асла нов Ази Ахад огли азерб Həzi əhəd oğlu Aslanov нар 4 люто

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Асланов.

Асла́нов Ази Ахад-огли (азерб. Həzi Əhəd oğlu Aslanov; нар. 4 лютого 1910 — пом. 25 січня 1945) — радянський військовик, гвардії генерал-майор танкових військ (13.03.1944), двічі Герой Радянського Союзу (22.12.1942, 21.06.1991 — посмертно) .

Асланов Ази Ахад-огли

Həzi Əhəd oğlu Aslanov

Народження

4 лютого 1910
Ленкорань

Смерть

25 січня 1945 (34 роки)
поблизу Прієкуле

Поховання

Країна

Приналежність

Освіта

Азербайджанське вище військове училище імені Гейдара Алієва і ^d

Роки служби

1929–1945

Партія

ВКП(б)

Звання

Генерал-майор

Формування

3-й гвардійський механізований корпус

Командування

35-а гвардійська танкова бригада

Війни / битви

Вторгнення СРСР до Польщі (1939)
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна

Діти

Q24010673? і Q24010730?

Нагороди

Асланов Ази Ахад-огли у Вікісховищі

Біографія

Народився 22 січня (4 лютого) 1910 року в місті Ленкорань Бакинської губернії (тепер — Азербайджан) в родині робітника. За національністю азербайджанець. Член ВКП(б) з 1937 року.

Освіта неповна середня. Трудову діяльність розпочав у 13 років чорноробом на Ленкоранській цегельній фабриці. У 1924 році вступив до Закавказької військової підготовчої школи в Баку, де провчився 5 років.

В лавах РСЧА з 1929 року. У 1931 році закінчив Ленінградську кавалерійську школу, направлений командиром взводу 15-го кавалерійського полку Київського ВО (м. Бердичів).

Після закінчення КУКС в 1932 році призначений командиром танкового взводу 12-го автобронетанкового дивізіону 15-го кавалерійського полку.

З 1933 року — командир танкового взводу, танкової роти, начальник школи окремого танкового батальйону Київського ВО (м. Овруч, Житомирська область).

З травня 1938 року — помічник командира по стройовій частині і командир батальйону 3-го автотранспортного полку Київського ОВО (м. Київ).

Брав участь у приєднанні Західної України до СРСР у вересні 1939 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років.

З 1940 року — майор, командир автотранспортного батальйону 10-го мотострілецького полку Київського ОВО (м. Золочів, Львівська область).

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У складі 10-ї танкової дивізії 15-го механізованого корпусу Південно-Західного фронту брав участь у прикордонних боях на Західній Україні, в обороні Києва.

З вересня 1941 року — заступник командира полку по технічній частині, брав участь в оборонних боях за Пирятин, Охтирку, Харків.

У грудні 1941 року відкликаний в резерв і в лютому 1942 року призначений заступником командира зі стройової частини 55-ї танкової бригади Кримського фронту з присвоєнням військового звання підполковник.

З липня 1942 року в складі 4-ї танкової армії Сталінградського фронту 55-а танкова бригада брала участь у оборонних боях на підступах до Сталінграда.

З жовтня 1942 року — командир 55-го окремого танкового полку, сформованого із залишків 55-ї танкової бригади, в складі 2-ї гвардійської армії. Особливо відзначився під час Сталінградської битви.

З грудня 1942 року — командир 35-ї гвардійської танкової бригади, полковник (з січня 1943 року). Брав участь у Ростовській та Міуській наступальних операціях, в битві за Дніпро.

З грудня 1943 по квітень 1944 року навчався на Академічних курсах удосконалення командного складу при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ РСЧА ім. Й. В. Сталіна. Після закінчення повернувся до своєї бригади.

13 березня 1944 року присвоєно військове звання генерал-майор танкових військ.

Під час проведення Білоруської наступальної операції, 35-а гвардійська танкова бригада 28 червня 1944 року форсувала річку Березину. Коли основні сили бригади загрузли на розбитих білоруських дорогах, генерал Асланов на бронетранспортері з батальйоном автоматників, при підтримці групи партизан, проникнув у ворожий тил і оволодів містом , тим самим відкривши дорогу для наступу 3-му гвардійськову механізованому корпусу. За цей подвиг командуючий 3-м Білоруським фронтом генерал армії І. Д. Черняховський підписав представлення до повторного присвоєння звання Героя Радянського Союзу.

З липня 1944 року діяв у складі військ 1-го Прибалтійського фронту. Відзначився під час боїв за місто Шауляй, при форсуванні річки Західна Двина, під час блокування курляндського угруповання ворога.

25 січня 1945 року отримав поранення грудної клітини й за кілька годин помер в евакошпиталі ЕГ-4396. Похований в місті Баку.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 грудня 1942 року за успішне виконання завдань командування по оточенню ворожого угруповання в районі Сталінграда, підполковник Асланов Ази Ахад-огли удостоєний Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 727).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 червня 1991 року за мужність і героїзм, виявлені на фронтах Німецько-радянської війни, гвардії генерал-майор танкових військ Асланов Ази Ахад-огли посмертно нагороджений орденом Леніна й другою медаллю «Золота Зірка» (№ 128/II).

Нагороджений двома орденами Леніна (22.12.1942; 21.06.1991), трьома орденами Червоного Прапора (14.11.1943; 31.07.1944; 07.01.1945), орденами Суворова 2-го ступеня (22.07.1944), Олександра Невського (15.04.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (27.01.1945), двома орденами Червоної Зірки (26.09.1942; 03.11.1944) й медалями.

Пам'ять

Ази Асланову встановлено пам'ятники в містах Баку (Нагорний парк), Ленкорань і Вілейка. Меморіальна плита з його ім'ям встановлена на Мамаєвому кургані у Волгограді. Ім'ям героя названо станцію Бакинського метро, вулицю у Волгограді, танкер.

За часів СРСР ім'я Ази Асланова носило Бакинське вище військове командне училище.

Є. Меєрович написав поему «Ази Асланов».

Примітки

. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 1 липня 2013.
Ази Асланов / И. Г. Огульчанский. — М. : Воениздат, 1960. — 296 с. — Б. ц.
Зачислен навечно: биографический справочник в двух книгах. Авторы: И. И. Рошчин, В. Н. Соловьев.
. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 26 травня 2022.
. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 26 травня 2022.
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Воениздат.-1987-88 гг
. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 26 травня 2022.
Навечно в сердце народном, 1941—1945 / автор текста и составитель: В. И. Микельсон, Рига: Авотс, 1984
ОБД «Мемориал» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 22 декабря 1942 года [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 25 декабря (№ 46 (205)). — С. 1.
Адкрылі помнік Азі Асланаву [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (біл.) // «Рэгіянальная газета»

Посилання

Біографія Ази Асланова на сайті «Военное обозрение» [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] . Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 1 липня 2013.

[2] Ази Асланов / И. Г. Огульчанский. — М. : Воениздат, 1960. — 296 с. — Б. ц.

[3] Зачислен навечно: биографический справочник в двух книгах. Авторы: И. И. Рошчин, В. Н. Соловьев.

[4] . Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 26 травня 2022.

[5] . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 26 травня 2022.

[6] Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Воениздат.-1987-88 гг

[7] . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 26 травня 2022.

[8] Навечно в сердце народном, 1941—1945 / автор текста и составитель: В. И. Микельсон, Рига: Авотс, 1984

[9] ОБД «Мемориал» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[10] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 22 декабря 1942 года [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 25 декабря (№ 46 (205)). — С. 1.

[Wilejka-11] Адкрылі помнік Азі Асланаву [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (біл.) // «Рэгіянальная газета»