Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архієпархія Ліона — (лат. Archidioecesis Lugdunensis, фр. Archidiocèse de Lyon) — одна з 23 архієпархій Католицької церкви у Франції. Центр єпархії розміщується в третьому за величиною місті країни Ліоне. Єпархія Ліона — найстаріша з єпархій Франції, заснована у II столітті. Її глава має почесний титул примаса Галлії. З 1876 року дотепер всі ліонські архієпископи були кардиналами.
| Архієпархія Ліона | |
|---|---|
| Archidioecesis Lugdunensis | |
 | |
 Кафедральний собор архієпархії – Собор Іоанна Хрестителя | |
| Церква | католицтво |
| Обряд | Латинський |
| Країна |  Франція |
| Головне місто | Ліон |
| Дата заснування | 150 |
| Площа | 5 087 км² |
| Населення | 1 735 000 осіб |
| Катедральний собор | Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні |
| Ієрарх | Кардинал |
| catholique-lyon.cef.fr | |
 Архієпархія Ліона у Вікісховищі | |
Історія
Християнська традиція відносить заснування єпархії в Ліоні до середини II століття. Ліон (Лугдунум) був у той період головним містом римської Галлії. Першим єпископом Ліона був святий Потін, відряджений до Галлії для проповіді християнства Полікарпом Смірнським. 177 року під час гонінь на християн у Ліоні було замучено безліч вірян, серед них єпископ Потін і . Наступником Потіна на посту ліонського єпископа став Іриней, богослов та один з перших , також учень Полікарпа. Два перших архієпископа Ліона шануються як його святі покровителі. Близько 300 року єпархія Ліона отримала статус архієпархії.
В Ліоні відбулись два Вселенських собори Католицької церкви: Перший Ліонський собор (13 Вселенський) 1245 року та Другий Ліонський собор (14 Вселенський) 1274 року. З IX до XIX століття в Ліонській архієпархії під час богослужіння використовувався особливий , близький до римського, але все ж відмінний від нього. 1822 року до Ліонської архієпархії була приєднана стародавня архієпархія В'єнна, після чого архідіоцез отримав подвійне найменування: Ліона-В'єнна. 2006 року єпархія знову почала називатись Ліонською.
В адміністративному сенсі архієпархії Ліона підпорядковуються 7 єпархій: , Белле-Арс, Шамбері, Гренобль, , Валанс, Вів'єр. Нині архієпархію очолює кардинал , якого було призначено на цей пост 16 червня 2002 року.
Відповідно до статистики 2004 року в Ліонській архієпархії 160 парафій, 570 священиків, 214 ченців (в тому числі 100 ієромонахів), 2090 черниць і 51 постійний диякон. Число католиков — 1 200 000 чоловік (близько 70% від загального населення епархии).
Кафедральний собор архієпархії — . Ще два храми архієпархії мають почесний статус «малих базилік», обидва розміщуються також у Ліоні — (Notre-Dame de Fourvière) і (Saint-Martin d'Ainay).
Відомі персони
Низка видатних осіб у різні часи займали пост ліонського єпископа (архієпископа). Серед них:
- Святий Потін, мученик (близько 150–177)
- Іриней Ліонський, богослов, Батько Церкви (177–202)
- (494–501)
- (514–524)
- (після 538–551/552)
- (551/552—573)
- Святий (814–835 и 838–840)
- (835–838)
- (1082–1106), відлучив від церкви короля Філіпа I Французького
- Філіп (1246–1267), у подальшому граф Савої та Бургундії
- П'єр де Тарантез (1272–1273), у подальшому папа Іннокентій V
- Карл II де Бурбон (1447–1488)
- (1628–1653), брат кардинала Рішельє
- (1802–1839), політик, родич Наполеона
- (1965–1967)
Архієпископи Ліона з 1301 року
- архієпископ Луї де Війяр — (1301–1308);
- архієпископ П'єр Савойський, племінник Амадея V Савойського, мав дати згоду на анексію Ліона Французьким королівством. — (1308–1332);
- архієпископ Гійом I де Сюр — (1332–1340);
- кардинал Гі III д'Овернь, кардинал Булонський — (1340–1342), папський дипломат;
- архієпископ Анрі II де Війяр — (1342–1354);
- архієпископ Раймон Саке — (1356–1358);
- архієпископ Гійом II де Тюре — (1358–1365);
- архієпископ — (1365–1375);
- кардинал Жан II де Таларю — (1375–1389);
- архієпископ Філіп III де Тюре — (1389–1415);
- кардинал Амеде II де Таларю — (1415–1444);
- архієпископ Жоффруа II де Версай — (1444–1446);
- кардинал — (1447–1488);
- архієпископ Юг II де Таларю — (1488–1499);
- кардинал Андре д'Еспне — (1499–1500);
- архієпископ Франсуа II де Роган — (1501–1536);
- кардинал — (1537–1539);
- кардинал — (1539–1550), якого король Франції Франциск I назвав кардиналом-протектором Корони Франції при дворі папи римського Павла III та покровителем вчених;
- кардинал — (1550–1562)
- архієпископ Антуан I д'Альбон — (1562–1574), редактор Руфіна Аквілейського та Авсонія;
- архієпископ П'єр д'Епінак — (1573–1599), активний Ліги;
- архієпископ Альбер де Бельєвр — (1599–1604);
- архієпископ Клод де Бельєвр — (1604–1612);
- кардинал Дені-Симон де Маркемон — (1612–1626);
- архієпископ Шарль Мирон — (1626–1628);
- кардинал — (вересень 1628 — 23 березня 1653);
- архієпископ Каміль де Нефвіль де Вільруа — (1653–1693);
- архієпископ Клод де Сен-Жорж — (1693–1714
- архієпископ Франсуа-Поль де Нефвіль де Вільруа — (15 серпня 1714 — 6 лютого 1731);
- архієпископ Шарль де Шатонеф де Рошбонн — (1732–1739);
- кардинал П'єр Герен де Тансен — (11 листопада 1740 — 2 березня 1758);
- архієпископ Антуан де Мальвен де Монтазе — (16 березня 1758 — 2 травня 1788), янсеністського спрямування, опублікував для своєї семінарії ораторіанця Йосифа Валлу, шість томів «Institutiones theologicæ», відомі як «Théologie de Lyon», та поширені всією Італією Сципіоном Річчі до засудження Індексом 1792 року;
- архієпископ Ів-Олександр де Марбеф — (12 травня 1788 — 15 квітня 1799);
- єпископ (1742–1794), конституційний єпископ Ліона з 27 березня 1791 до 11 січня 1794 року, дата його смерті на ешафоті;
- кардинал — ( 1802 — 1839);
- кардинал Жоакім-Жан д'Ізоар — (13 червня 1839 — 7 жовтня 1839);
- кардинал Луї-Жак-Моріс де Бональ — (4 грудня 1839 — 25 лютого 1870);
- архієпископ Жак-Марі Жинульяк — (2 березня 1870 — 17 листопада 1875), відомий за своєю «Histoire du dogme catholique pendant let trois premiers siècles»;
- кардинал Луї-Марі Каверо — (20 квітня 1876 — 23 січня 1887);
- кардинал Жозеф-Альфре Фулон — (23 березня 1887 — 23 січня 1893);
- кардинал — (14 червня 1893 — 11 вересня 1912);
- кардинал — (2 грудня 1912 — 4 травня 1916);
- кардинал — (1 грудня 1916 — 16 листопада 1936);
- кардинал — (30 липня 1937 — 17 січня 1965);
- кардинал — (17 січня 1965 — 7 квітня 1967);
- кардинал — (28 травня 1967 — 29 жовтня 1981);
- кардинал — (29 жовтня 1981 — 16 вересня 1994);
- кардинал — (27 травня 1995 — 1 березня 1998);
- кардинал — (10 липня 1998 — 12 березня 2002);
- кардинал — (16 липня 2002 —).
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2010. Процитовано 7 січня 2013.
Посилання
- (фр.)
- Архієпархія на сайті catholic-hierarchy.org [ 22 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Архієпархія на сайті gcatholic.com [ 19 січня 2013 у Wayback Machine.]
- «Lyons» //Catholic Encyclopedia [ 25 вересня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyeparhiya Liona lat Archidioecesis Lugdunensis fr Archidiocese de Lyon odna z 23 arhiyeparhij Katolickoyi cerkvi u Franciyi Centr yeparhiyi rozmishuyetsya v tretomu za velichinoyu misti krayini Lione Yeparhiya Liona najstarisha z yeparhij Franciyi zasnovana u II stolitti Yiyi glava maye pochesnij titul primasa Galliyi Z 1876 roku doteper vsi lionski arhiyepiskopi buli kardinalami Arhiyeparhiya LionaArchidioecesis LugdunensisKafedralnij sobor arhiyeparhiyi Sobor Ioanna HrestitelyaKafedralnij sobor arhiyeparhiyi Sobor Ioanna HrestitelyaCerkva katolictvoObryad LatinskijKrayina FranciyaGolovne misto LionData zasnuvannya 150Plosha 5 087 km Naselennya 1 735 000 osibKatedralnij sobor Kafedralnij sobor Ivana Hrestitelya v LioniIyerarh Kardinalcatholique lyon cef fr Arhiyeparhiya Liona u VikishovishiIstoriyaHristiyanska tradiciya vidnosit zasnuvannya yeparhiyi v Lioni do seredini II stolittya Lion Lugdunum buv u toj period golovnim mistom rimskoyi Galliyi Pershim yepiskopom Liona buv svyatij Potin vidryadzhenij do Galliyi dlya propovidi hristiyanstva Polikarpom Smirnskim 177 roku pid chas gonin na hristiyan u Lioni bulo zamucheno bezlich viryan sered nih yepiskop Potin i Nastupnikom Potina na postu lionskogo yepiskopa stav Irinej bogoslov ta odin z pershih takozh uchen Polikarpa Dva pershih arhiyepiskopa Liona shanuyutsya yak jogo svyati pokroviteli Blizko 300 roku yeparhiya Liona otrimala status arhiyeparhiyi V Lioni vidbulis dva Vselenskih sobori Katolickoyi cerkvi Pershij Lionskij sobor 13 Vselenskij 1245 roku ta Drugij Lionskij sobor 14 Vselenskij 1274 roku Z IX do XIX stolittya v Lionskij arhiyeparhiyi pid chas bogosluzhinnya vikoristovuvavsya osoblivij blizkij do rimskogo ale vse zh vidminnij vid nogo 1822 roku do Lionskoyi arhiyeparhiyi bula priyednana starodavnya arhiyeparhiya V yenna pislya chogo arhidiocez otrimav podvijne najmenuvannya Liona V yenna 2006 roku yeparhiya znovu pochala nazivatis Lionskoyu V administrativnomu sensi arhiyeparhiyi Liona pidporyadkovuyutsya 7 yeparhij Belle Ars Shamberi Grenobl Valans Viv yer Nini arhiyeparhiyu ocholyuye kardinal yakogo bulo priznacheno na cej post 16 chervnya 2002 roku Vidpovidno do statistiki 2004 roku v Lionskij arhiyeparhiyi 160 parafij 570 svyashenikiv 214 chenciv v tomu chisli 100 iyeromonahiv 2090 chernic i 51 postijnij diyakon Chislo katolikov 1 200 000 cholovik blizko 70 vid zagalnogo naselennya eparhii Kafedralnij sobor arhiyeparhiyi She dva hrami arhiyeparhiyi mayut pochesnij status malih bazilik obidva rozmishuyutsya takozh u Lioni Notre Dame de Fourviere i Saint Martin d Ainay Vidomi personiNizka vidatnih osib u rizni chasi zajmali post lionskogo yepiskopa arhiyepiskopa Sered nih Svyatij Potin muchenik blizko 150 177 Irinej Lionskij bogoslov Batko Cerkvi 177 202 494 501 514 524 pislya 538 551 552 551 552 573 Svyatij 814 835 i 838 840 835 838 1082 1106 vidluchiv vid cerkvi korolya Filipa I Francuzkogo Filip 1246 1267 u podalshomu graf Savoyi ta Burgundiyi P yer de Tarantez 1272 1273 u podalshomu papa Innokentij V Karl II de Burbon 1447 1488 1628 1653 brat kardinala Rishelye 1802 1839 politik rodich Napoleona 1965 1967 Arhiyepiskopi Liona z 1301 rokuarhiyepiskop Luyi de Vijyar 1301 1308 arhiyepiskop P yer Savojskij pleminnik Amadeya V Savojskogo mav dati zgodu na aneksiyu Liona Francuzkim korolivstvom 1308 1332 arhiyepiskop Gijom I de Syur 1332 1340 kardinal Gi III d Overn kardinal Bulonskij 1340 1342 papskij diplomat arhiyepiskop Anri II de Vijyar 1342 1354 arhiyepiskop Rajmon Sake 1356 1358 arhiyepiskop Gijom II de Tyure 1358 1365 arhiyepiskop 1365 1375 kardinal Zhan II de Talaryu 1375 1389 arhiyepiskop Filip III de Tyure 1389 1415 kardinal Amede II de Talaryu 1415 1444 arhiyepiskop Zhoffrua II de Versaj 1444 1446 kardinal 1447 1488 arhiyepiskop Yug II de Talaryu 1488 1499 kardinal Andre d Espne 1499 1500 arhiyepiskop Fransua II de Rogan 1501 1536 kardinal 1537 1539 kardinal 1539 1550 yakogo korol Franciyi Francisk I nazvav kardinalom protektorom Koroni Franciyi pri dvori papi rimskogo Pavla III ta pokrovitelem vchenih kardinal 1550 1562 arhiyepiskop Antuan I d Albon 1562 1574 redaktor Rufina Akvilejskogo ta Avsoniya arhiyepiskop P yer d Epinak 1573 1599 aktivnij Ligi arhiyepiskop Alber de Belyevr 1599 1604 arhiyepiskop Klod de Belyevr 1604 1612 kardinal Deni Simon de Markemon 1612 1626 arhiyepiskop Sharl Miron 1626 1628 kardinal veresen 1628 23 bereznya 1653 arhiyepiskop Kamil de Nefvil de Vilrua 1653 1693 arhiyepiskop Klod de Sen Zhorzh 1693 1714 arhiyepiskop Fransua Pol de Nefvil de Vilrua 15 serpnya 1714 6 lyutogo 1731 arhiyepiskop Sharl de Shatonef de Roshbonn 1732 1739 kardinal P yer Geren de Tansen 11 listopada 1740 2 bereznya 1758 arhiyepiskop Antuan de Malven de Montaze 16 bereznya 1758 2 travnya 1788 yansenistskogo spryamuvannya opublikuvav dlya svoyeyi seminariyi oratoriancya Josifa Vallu shist tomiv Institutiones theologicae vidomi yak Theologie de Lyon ta poshireni vsiyeyu Italiyeyu Scipionom Richchi do zasudzhennya Indeksom 1792 roku arhiyepiskop Iv Oleksandr de Marbef 12 travnya 1788 15 kvitnya 1799 yepiskop 1742 1794 konstitucijnij yepiskop Liona z 27 bereznya 1791 do 11 sichnya 1794 roku data jogo smerti na eshafoti kardinal 1802 1839 kardinal Zhoakim Zhan d Izoar 13 chervnya 1839 7 zhovtnya 1839 kardinal Luyi Zhak Moris de Bonal 4 grudnya 1839 25 lyutogo 1870 arhiyepiskop Zhak Mari Zhinulyak 2 bereznya 1870 17 listopada 1875 vidomij za svoyeyu Histoire du dogme catholique pendant let trois premiers siecles kardinal Luyi Mari Kavero 20 kvitnya 1876 23 sichnya 1887 kardinal Zhozef Alfre Fulon 23 bereznya 1887 23 sichnya 1893 kardinal 14 chervnya 1893 11 veresnya 1912 kardinal 2 grudnya 1912 4 travnya 1916 kardinal 1 grudnya 1916 16 listopada 1936 kardinal 30 lipnya 1937 17 sichnya 1965 kardinal 17 sichnya 1965 7 kvitnya 1967 kardinal 28 travnya 1967 29 zhovtnya 1981 kardinal 29 zhovtnya 1981 16 veresnya 1994 kardinal 27 travnya 1995 1 bereznya 1998 kardinal 10 lipnya 1998 12 bereznya 2002 kardinal 16 lipnya 2002 Primitki Arhiv originalu za 22 veresnya 2010 Procitovano 7 sichnya 2013 Posilannya fr Arhiyeparhiya na sajti catholic hierarchy org 22 veresnya 2010 u Wayback Machine Arhiyeparhiya na sajti gcatholic com 19 sichnya 2013 u Wayback Machine Lyons Catholic Encyclopedia 25 veresnya 2010 u Wayback Machine angl