Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (вересень 2022) |
Архітектура Сербії — комплекс будівель та споруд, що мають культурну та історичну значимість для Сербії.
Середовище
Сербія виникла в кінці XII ст., а розвиток сербської архітектури припадає на XIII–XIV ст., тобто коли велике жупанство перетворилося на Сербське королівство, центром якого були Косово і Метохія, суміжні з Македонією та Грецією. Ці сусіди наклали свій відбиток на формування сербської архітектури, яка розвивала тип візантійського хрестовокупольного однобанного храму. Протягом XIII–XIV ст. сербські храми набували все більш висотних композицій, їхні пропорції стрімко витягувалися вгору, а об'єми ставали розчленованішими.
Сербія історично включала в себе такі області, як уже Косово і Метохія, Македонія, Зета, Рашка, Моравія. Для цих областей були характерними наявність: мурів навколо них (Ново-Брдо, Смедерево), мурованих феодальних замків (), укріплених монастирів (Манасія). Характер оборонних укріплень цілком відповідав візантійським традиціям — високі мури з зубцями, прямокутні тристінні оборонні башти (відкриті з боку фортечного подвір'я). Візантійським же традиціям відповідав і характер нечислених будівель цивільної архітектури — палаців (Смедерево), монастирських трапезних (Манасія, Студениця, Дечани) та інших житлових будівель (у сербському монастирі Хіландар на Афоні).
Церковна архітектура Сербії, представлена численними пам'ятками, чітко поділяється на декілька етапів та місцевих шкіл з досить виразними відмінностями.
Ранньофеодальний етап
Для цього етапу характерні невеликі храми в Македонії — базиліки (в Охриді), триконхи (У й Охриді), тетраконхи (Петрова церква в Расі, Заневацька церква та церква в , всі — X ст.). Будівлі будувалися з бутового й тесаного каменю, з правильними рядами цегли. Склепіння — циліндричні та купольні, з застосуванням як пандативів, так і тромпів (Петрова церква в Расі). Фасади оформлені двоуступчастими глухими арками.
Візантійський етап
Даному етапу характерні дещо більші розміри храмів. Почали будуватися тринавові склепінчасті базиліки, церкви типу «вписаного хреста» (п'ятикупольна церква Пантелеймона у с. Нерезі поблизу Скопле, стара Георгіївська церква в Старо-Нагоричині); однакові церкви загального типу (церкви Георгія в Курбінові, Петра на однойменному острові озера). Будувалися з тесаного каменю і цегли, укладених горизонтальними шарами, трапляється й мурування цілковито з тесаного каменю (Георгіївська церква в Старо-Нагоричині). Склепіння — здебільшого циліндричні, рідше — хрестові. Фасади поліхромні завдяки змішаному муруванню, вирішені глухими аркадами й завершені зубчастими карнизами.
Рашківська школа
Рашківська школа цілковито відрізняється від архітектури південної Сербії. У XII ст. склалася композиція Рашківського кубічного безстовпного храму, увінчаного однією широкою світловою банею, з притвором і фасадами, розчленованими лопатками (церква Миколи біля , 1169–1172 рр.). Пізніше храми цього типу набули рис романської стилістики, зумовлені мистецькими впливами з , зразком чого є монастирський храм Богородиці в Студениці (1183–1193 рр.) дуже видовженого плану з чітко виявленою композиційною вертикаллю і суто романським вирішенням фасадів з застосуванням аркатури, лопаток, біфоріїв і трифоріїв, перспективних порталів. У XIII–XIV ст. місцеві зодчі посилили ці риси, надавши центральним частинам храмів ще виразніших баштоподібних обрисів. Завершальною пам'яткою Рашківської школи є монастирський храм у Дечанах, збудований у 1327–1335 рр. на замовлення короля Стефана Душана «протомайстером», ченцем-францисканцем Вітою з міста Котора на Адріатиці. Храм має ускладнену базилікальну п'ятинавову, п'ятиапсидну, багатостовпну композицію зі ступінчастим наростанням мас до центрального купола і суто романським вирішенням фасадів, обличкованих смугами білого й рожевого мармуру.
Македонська і Косовсько-Метохійська школа
Школа розвивала храми типу вписаного хреста, які поділяються на три групи: однокупольні; п'ятикупольні; витягнуті в поздовжньому напрямку. Пам'ятками однокупольного типу є церкви Архангелів у Штипі 1332 р. та в монастирі Лісново 1341 р. Шедевром сербської архітектури є п'ятикупольна церква в Грачаниці 1321 р., яка має дуже динамічну висотно-ярусну композицію зі ступінчастим наростанням мас до центрального купола. Центральна частина храму, що спирається на чотири групи внутрішніх пілонів, підноситься над бічними. Цей вертикалізм підкреслюють і середні закомари кожного з фасадів, які значно підносяться над бічними закомарами.
Фасадним декором цих храмів є: перегородчасте мурування з тесаного каменю, цегляні візерунки, фризи з поліхромних полив'яних розеток.
Моравська школа
Цей напрям існував лише 80 років, коли після програної сербами битви з турками в 1389 р. на Косовому полі рештки сербської державності затрималися в північній області — Моравії. Моравська школа синтезувала основні риси Рашківської, Косовсько-Метохійської шкіл з характерними елементами церковної архітектури Афона. Ця школа розробляла один тип храму — видовжений, хрестовокупольний з однією або п'ятьма світловими банями, з чотирма стовпами (великі храми) або безстовпний (малі храми), з обов'язковими екседрами з північного та південного боків — так званими півницями (там стояли півчі під час літургії). Така композиція, наближена до триконхової, походить від афонських монастирських храмів. Для всіх храмів цієї школи характерне ступінчасте наростання мас до центральної бані. Архітектурне членування фасадів і їх декор не пов'язані з інтер'єром: застосовано декоративне мурування, шахове обличкування, різьблення по каменю, поліхромні вставки та полив'яні розетки. Основні пам'ятки: церква Лазариця в Крушеваці 1474 р., монастирський храм в Каленич 1417 р., церкви в 1381 р., у Манасії 1418 р., у 1388 р., кладовищенська церква в Смедерево середини XV ст.
Храми Моравської школи чітко демонструють процес розвитку — поступове підвищення об'ємів, підкреслення вертикалізму архітектурних форм, насичення фасадів пишним поліхромним декором. Таким чином, Моравська школа завершила розвиток середньовічної сербської архітектури. Продовження цих традицій спостерігається в архітектурі сусідньої Валахії XV—XVI ст.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2022 Arhitektura Serbiyi kompleks budivel ta sporud sho mayut kulturnu ta istorichnu znachimist dlya Serbiyi SeredovisheSerbiya vinikla v kinci XII st a rozvitok serbskoyi arhitekturi pripadaye na XIII XIV st tobto koli velike zhupanstvo peretvorilosya na Serbske korolivstvo centrom yakogo buli Kosovo i Metohiya sumizhni z Makedoniyeyu ta Greciyeyu Ci susidi naklali svij vidbitok na formuvannya serbskoyi arhitekturi yaka rozvivala tip vizantijskogo hrestovokupolnogo odnobannogo hramu Protyagom XIII XIV st serbski hrami nabuvali vse bilsh visotnih kompozicij yihni proporciyi strimko vityaguvalisya vgoru a ob yemi stavali rozchlenovanishimi Serbiya istorichno vklyuchala v sebe taki oblasti yak uzhe Kosovo i Metohiya Makedoniya Zeta Rashka Moraviya Dlya cih oblastej buli harakternimi nayavnist muriv navkolo nih Novo Brdo Smederevo murovanih feodalnih zamkiv ukriplenih monastiriv Manasiya Harakter oboronnih ukriplen cilkom vidpovidav vizantijskim tradiciyam visoki muri z zubcyami pryamokutni tristinni oboronni bashti vidkriti z boku fortechnogo podvir ya Vizantijskim zhe tradiciyam vidpovidav i harakter nechislenih budivel civilnoyi arhitekturi palaciv Smederevo monastirskih trapeznih Manasiya Studenicya Dechani ta inshih zhitlovih budivel u serbskomu monastiri Hilandar na Afoni Cerkovna arhitektura Serbiyi predstavlena chislennimi pam yatkami chitko podilyayetsya na dekilka etapiv ta miscevih shkil z dosit viraznimi vidminnostyami Rannofeodalnij etapDlya cogo etapu harakterni neveliki hrami v Makedoniyi baziliki v Ohridi trikonhi U j Ohridi tetrakonhi Petrova cerkva v Rasi Zanevacka cerkva ta cerkva v vsi X st Budivli buduvalisya z butovogo j tesanogo kamenyu z pravilnimi ryadami cegli Sklepinnya cilindrichni ta kupolni z zastosuvannyam yak pandativiv tak i trompiv Petrova cerkva v Rasi Fasadi oformleni dvoustupchastimi gluhimi arkami Vizantijskij etapDanomu etapu harakterni desho bilshi rozmiri hramiv Pochali buduvatisya trinavovi sklepinchasti baziliki cerkvi tipu vpisanogo hresta p yatikupolna cerkva Pantelejmona u s Nerezi poblizu Skople stara Georgiyivska cerkva v Staro Nagorichini odnakovi cerkvi zagalnogo tipu cerkvi Georgiya v Kurbinovi Petra na odnojmennomu ostrovi ozera Buduvalisya z tesanogo kamenyu i cegli ukladenih gorizontalnimi sharami traplyayetsya j muruvannya cilkovito z tesanogo kamenyu Georgiyivska cerkva v Staro Nagorichini Sklepinnya zdebilshogo cilindrichni ridshe hrestovi Fasadi polihromni zavdyaki zmishanomu muruvannyu virisheni gluhimi arkadami j zaversheni zubchastimi karnizami Rashkivska shkolaRashkivska shkola cilkovito vidriznyayetsya vid arhitekturi pivdennoyi Serbiyi U XII st sklalasya kompoziciya Rashkivskogo kubichnogo bezstovpnogo hramu uvinchanogo odniyeyu shirokoyu svitlovoyu baneyu z pritvorom i fasadami rozchlenovanimi lopatkami cerkva Mikoli bilya 1169 1172 rr Piznishe hrami cogo tipu nabuli ris romanskoyi stilistiki zumovleni misteckimi vplivami z zrazkom chogo ye monastirskij hram Bogorodici v Studenici 1183 1193 rr duzhe vidovzhenogo planu z chitko viyavlenoyu kompozicijnoyu vertikallyu i suto romanskim virishennyam fasadiv z zastosuvannyam arkaturi lopatok biforiyiv i triforiyiv perspektivnih portaliv U XIII XIV st miscevi zodchi posilili ci risi nadavshi centralnim chastinam hramiv she viraznishih bashtopodibnih obrisiv Zavershalnoyu pam yatkoyu Rashkivskoyi shkoli ye monastirskij hram u Dechanah zbudovanij u 1327 1335 rr na zamovlennya korolya Stefana Dushana protomajsterom chencem franciskancem Vitoyu z mista Kotora na Adriatici Hram maye uskladnenu bazilikalnu p yatinavovu p yatiapsidnu bagatostovpnu kompoziciyu zi stupinchastim narostannyam mas do centralnogo kupola i suto romanskim virishennyam fasadiv oblichkovanih smugami bilogo j rozhevogo marmuru Makedonska i Kosovsko Metohijska shkolaShkola rozvivala hrami tipu vpisanogo hresta yaki podilyayutsya na tri grupi odnokupolni p yatikupolni vityagnuti v pozdovzhnomu napryamku Pam yatkami odnokupolnogo tipu ye cerkvi Arhangeliv u Shtipi 1332 r ta v monastiri Lisnovo 1341 r Shedevrom serbskoyi arhitekturi ye p yatikupolna cerkva v Grachanici 1321 r yaka maye duzhe dinamichnu visotno yarusnu kompoziciyu zi stupinchastim narostannyam mas do centralnogo kupola Centralna chastina hramu sho spirayetsya na chotiri grupi vnutrishnih piloniv pidnositsya nad bichnimi Cej vertikalizm pidkreslyuyut i seredni zakomari kozhnogo z fasadiv yaki znachno pidnosyatsya nad bichnimi zakomarami Fasadnim dekorom cih hramiv ye peregorodchaste muruvannya z tesanogo kamenyu ceglyani vizerunki frizi z polihromnih poliv yanih rozetok Cerkva Lazaricya v KrushevaciMoravska shkolaCej napryam isnuvav lishe 80 rokiv koli pislya progranoyi serbami bitvi z turkami v 1389 r na Kosovomu poli reshtki serbskoyi derzhavnosti zatrimalisya v pivnichnij oblasti Moraviyi Moravska shkola sintezuvala osnovni risi Rashkivskoyi Kosovsko Metohijskoyi shkil z harakternimi elementami cerkovnoyi arhitekturi Afona Cya shkola rozroblyala odin tip hramu vidovzhenij hrestovokupolnij z odniyeyu abo p yatma svitlovimi banyami z chotirma stovpami veliki hrami abo bezstovpnij mali hrami z obov yazkovimi eksedrami z pivnichnogo ta pivdennogo bokiv tak zvanimi pivnicyami tam stoyali pivchi pid chas liturgiyi Taka kompoziciya nablizhena do trikonhovoyi pohodit vid afonskih monastirskih hramiv Dlya vsih hramiv ciyeyi shkoli harakterne stupinchaste narostannya mas do centralnoyi bani Arhitekturne chlenuvannya fasadiv i yih dekor ne pov yazani z inter yerom zastosovano dekorativne muruvannya shahove oblichkuvannya rizblennya po kamenyu polihromni vstavki ta poliv yani rozetki Osnovni pam yatki cerkva Lazaricya v Krushevaci 1474 r monastirskij hram v Kalenich 1417 r cerkvi v 1381 r u Manasiyi 1418 r u 1388 r kladovishenska cerkva v Smederevo seredini XV st Hrami Moravskoyi shkoli chitko demonstruyut proces rozvitku postupove pidvishennya ob yemiv pidkreslennya vertikalizmu arhitekturnih form nasichennya fasadiv pishnim polihromnim dekorom Takim chinom Moravska shkola zavershila rozvitok serednovichnoyi serbskoyi arhitekturi Prodovzhennya cih tradicij sposterigayetsya v arhitekturi susidnoyi Valahiyi XV XVI st