Арутчян Мікаел Аветович

Мікаел (Михайло) Аветович Арутчян (6 липня (18 липня) 1897(18970718), Шуші, нині Нагірний Карабах — 9 липня 1961, Москва) — вірменський художник театру і графік, один з основоположників вірменського театрально-декораційного мистецтва. Народний художник Вірменської РСР (1958).

Арутчян Мікаел Аветович
вірм. Միքայել Արուտչյան
Народження	6 (18) липня 1897(1897-07-18) Шуші, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Смерть	9 липня 1961(1961-07-09) (63 роки)
	Москва, СРСР
Поховання	Вірменське кладовище (Москва)
Національність	вірмени^[1]^[2]
Країна	Російська імперія  СРСР
Навчання	Академія Колароссі
Діяльність	художник, сценограф
Працівник	Театр імені Сундукяна^[2] і Вірменський театр опери і балету^[2]
Партія	ВКП(б)^[1]
Брати, сестри	^d
Роботи в колекції	Національна галерея Вірменії
Нагороди

Старший брат художника .

Біографія

Народився у 1897 році в селі Шуші, Нагірний Карабах. Походив з князівського роду, його батько, Авет Арутчян, був відомим купцем і підприємцем.

У 1919 році закінчив Саратовську вищу художньо-технічну майстерню. Цього ж року дебютував як художник-оформлювач в Театрі сатири Саратова. У 1919—1920 роках служив у Залізній дивізії Гая, в складі якої брав участь в інтервенції до Польщі. У 1921 році вступив на юридичний факультет Берлінського університету, в період навчання також відвідував берлінську Академію мистецтв. У 1924—1925 роках мешкав у Парижі, де навчався в Академії мистецтв Колароссі — першій приватній академії Франції.

У 1925 році переїхав до Єревана. Надалі брав активну участь у створенні вірменської школи сценографічного мистецтва, оформлював театральні й оперні вистави, книги та інші видання, працював в області плакатного живопису, станкової графіки і карикатури. У 1920-х роках працював у вірменському сатиричному журналі «Кармір моцак» («Червоний комар»). З 1928 по 1839 рік був головним художником Академічного театру ім. Сундукяна, з 1839 по 1949 рік — головним художником Театру опери і балету ім. Спендіарова.

З 1949 року жив у Москві, де працював у Театрі Мосради, а також був головним художником павільйону Вірменської РСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці.

Помер 9 липня 1961 року, похований на вірменській частині Ваганьковського кладовища в Москві. Останню роботу Мікаела Арутчана — оформлення спектаклю «Обережно, листопад!» — завершив його син.

Творчість

Як художник-поставновник оформив понад сто вистав, серед них:

• 1927 — «Гарчи, Китай!» С. Третьякова
• 1928 — «Заколот» Д. Фурманова
• 1930 — «У кільці» В. Вагаршяна
• 1933 — «Весілля Фігаро» П. Бомарше
• 1935 — «Гроза» М. Островського
• 1940 — «Отелло» В. Шекспіра
• 1958 — «Лис і виноград» Г. Фігейредо

Оперні спектаклі:

• 1938 — «Лусабацин» А. Степаняна
• 1938 — «Кармен»
• 1956 — «Червова Краля» П. Чайковського

Художник-постановник кінострічок:

• 1928 — «Хас-пуш» (спільно з С. Аладжаляном)
• 1929 — «Шістнадцятий»
• 1935 — «Пепо» (спільно з В. Сідамон-Еріставі і С. Сафар'яном)
• 1944 — «Давид Бек»
• 1960 — «Північна райдуга»

Примітки

1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
2. Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
   d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618
3. . Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 28 лютого 2013.
4. Арутчян Михаил Аветович [ 1 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті kino-teatr.ru (рос.)
5. За БСЭ у 1923 році.

Джерела

• (рос.)
• Магдалина Затикян. Знаменитый шушинец Микаэл Арутчьян^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)