Пепо вірм Պեպո вірменський радянський художній фільм 1935 року кінорежисерів Амо Бек Назаряна і За мотивами однойменної

«Пепо» (вірм. «Պեպո») — вірменський радянський художній фільм 1935 року кінорежисерів Амо Бек-Назаряна і . За мотивами однойменної п'єси . Перший звуковий фільм Вірменії.

Пепо
Պեպո

Жанр	драма
Режисер	Амо Бек-Назарян
Сценарист	Амо Бек-Назарян
У головних ролях	Грачья Нарсесян Давид Малян Авет Восканян Ніна Манучарян
Оператор	Дмитро Фельдман
Композитор	Арам Хачатурян
Кінокомпанія	Вірменкіно
Тривалість	75 хв.
Мова	вірменська
Країна	СРСР
Рік	1935
IMDb	ID 0026862
Пепо у Вікісховищі

Сюжет

Тіфліс, 1870 рік. Рибак Пепо затіяв судову тяжбу з багатим купцем Зімзімовим за гроші, які колись батько Пепо дав тому у борг. Проте суддя, друг купця, знищує справжню розписку і підсовує у справу фальшиву. Пепо звинувачують в підлогу і садять до в'язниці…

Підготовчі роботи і зйомка фільму

Весною 1934 року почалися підготовчі роботи до зйомок «Пепо». Про цю постановку А. Бек-Назарян мріяв мало не з перших років роботи у Єревані. Драматичним змістом фільму була боротьба рибалки Пепо за свої людські права і за щастя знедолених. Гірка доля випала сестрі Пепо Кекел, чиє мізерне придане привласнив багатий торгаш. Але як можна було тоді, в німому кіно, екранізувати п'єсу, майже кожне слово якої знали всі, а образи давно вже стали прозивними!

Наполегливо працював над сценарієм Бек-Назарян, почалися проби акторів, на студії з'явилися люди незнайомих раніше професій: звукооператор, звукооформлювач, композитор.

Ні у кого не викликало сумніву: перший звуковий фільм «Вірменкіно» вірменський глядач повинен почути на рідній мові. Але як же бути з прокатом фільму по всьому Радянському Союзу? Адже метод подальшого дубляжу тоді ще не був відомий. Бек-Назарян пішов на сміливий експеримент: з одними і тими ж виконавцями, акторами , паралельно знімалися вірменський і російський варіанти.

Сюжет «Пепо» розвивався у вірменському середовищі позаминулого століття, яка зберегла майже в незайманому вигляді національну своєрідність побуту, звичаїв, культури. І, природно, було бажання Бек-Назарова, щоб з екрану зазвучали і національні мелодії у виконанні народних інструментів. Тут яскраво виявився винятковий талант молодого тоді композитора Арама Хачатуряна, який вперше бстав композитором у кіно.

Автори фільму розсунули рамки драматичного твору, добиваючись широкого епічного звучання. Їм довелося де в чому доповнювати першоджерело, переносити частину дії на натуру, вводити нових персонажів. І при цьому автори залишилися вірні не букві, а художньому духу класичного твору, який екранізується.

Успіхом у глядача фільм багато в чому зобов'язаний грі чудових акторів Г. Нарсесян (Пепо) і (його мати Шушан). Запам'яталися й інші актори. «Пепо» і сьогодні дає не меншу естетичну насолоду, ніж тоді, коли він вийшов на екран. Неважко виявити межі його художньої манери у багатьох найзначніших творах вірменського кіномистецтва, які випускаються студією, яка носить нині ім'я творця «Пепо», — Амо Бек-Назаряна.

Актори

Грачья Нарсесян — Пепо
— Кекел, його сестра
Давид Малян — Какулі, друг
Авет Восканян — Arutin Kirakozovich Zimzimov
— Darcho, merchant
Тагуі Акопян — Шушан
— Гіко
Ніна Манучарян — Натела
— Дудулі, друг
— Efemia
— Кінто, друг
— Pichkhul, a friend
— Margurit
— Геворг, клерк
— суддя
Ваган Багратуні — Самсон
— Darcho's mother
— Gossiper
— слуга купця

Посилання

Пепо на сайті IMDb (англ.)