Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Артилерія Першої світової війни — сукупність різнорідних видів та предметів (основних та допоміжних) артилерійських систем, боєприпаси до них, приладів для ведення та корегування стрільби), для ураження живої сили та техніки противника у повітрі, на суходолі та на воді, що застосовувалися сторонами конфлікту в роки Першої світової війни. Артилерія відігравала надзвичайно важливу роль у проведенні наступальних операцій та обороні Першої світової війни. Воєнні дії тривали цілих чотири роки, хоча багато хто вважав, що вони будуть максимально швидкоплинними. Тому і війна, як вважалося, повинна була мати маневрений характер. На початку Першої світової війни артилерію поділяли на польову (легку, , ), польову важку та облогову. У ході війни, в міру перетворення її на позиційну (траншейну), з'явилася артилерія супроводження, зенітна артилерія, протитанкова артилерія тощо. Це відбувалося паралельно з появою на полі бою , які зрештою зіграли вирішальну роль в усій війні.
| Артилерія Першої світової війни | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перша світова війна | |||||||
 Німецька довгоствольна 210 мм гармата на платформі для стрільби по французькій столиці, так звана «Паризька гармата» | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Антанта: Франція Британська імперія Королівство Італія Російська імперія США Грецьке королівство Румунське королівство Королівство Сербія Королівство Чорногорія | Четверний Союз: Німецька імперія Австро-Угорщина Османська імперія Болгарія | ||||||
Перша світова війна ознаменувалася багатьма досягненнями в артилерійській війні. Тепер артилерія могла стріляти фугасними снарядами нового типу, запускаючи їх ще далі та з вищою швидкострільністю вогню. Через це сили противника в окопах уже не завжди були в безпеці, їх можна було постійно обстрілювати. На деяких ділянках фронту зосередження артилерійського вогню стало поширеним явищем, коли кілька гармат вели вогонь по ділянці, наприклад лінії окопів, кожна гармата випускала по кілька снарядів на хвилину протягом годин. Для відволікання уваги противника від місця атаки перед боєм використовувалася також постановка артилерійського загороджувального вогню. Шляхи за лінією також були обстріляні, щоб ворожі підкріплення не могли безпечно наблизиться до лінії фронту.
Німці відродили міномети через їх здатність стріляти під кутом понад 45 градусів, і, отже, теоретично (хоча не часто) вони могли кидати снаряди прямо в траншею противника перед тим, як вибухнути, для спричинення противникові максимальної шкоди. З 1915 року артилерійські снаряди почали також використовувати німецькими військами для стрільби хімічними боєприпасами, і союзники наслідували їх приклад після Другої битви при Іпрі.
Історія
Артилерія напередодні Великої війни
Технологічно і тактично артилерія поділялася на легку і важку. Легку артилерію зазвичай називали «польовою артилерією» і вона була головним інструментом ведення маневреної або мобільної війни, що було нормою до 1914 року. Артилерійське озброєння мало бути транспортабельним. Це вимагало, щоб артилерійська система повинна була витримувати довгі марші та долати нерівності складної місцевості. У зв'язку з цим існували природні обмеження ваги артилерійської техніки, яку тягли кіньми. Це обмежувало як калібр, так і , оскільки для великих дистанцій потрібні були потужні заряди, а отже, важкі стволи та установки. Польова артилерія з 1914 року, яка складалася в основному з гармат, що вели вогонь прямим наведенням або по настильній траєкторії, й мала калібр від 7,5 до 8,4 см.
Головне призначення артилерії як роду військ на початку XX століття — надання вогневої підтримки в бою іншим військам; вести бій окремо, самостійно, вона не могла. Єдиний бойовий засіб тогочасної артилерії — вогонь, який діяв сильніше, різноманітніше і далі, ніж вогонь ручної зброї. Польова артилерія повинна була супроводжувати, а іноді й випереджати свою піхоту і кавалерію, готувати і підтримувати атаку, діяти по ворожих військах і по їх укриттям невеликої міцності, затримувати атакуючого, переслідувати відступаючого і послаблювати, якщо не знищувати артилерійські та стрілецькі засоби вогневого впливу. Пересуватися польова артилерія мала не лише дорогами, а й бездоріжжям.
За результатами вивчення досвіду російсько-японської війни 1904—1905 року, за висновками багатьох експертів, вплив артилерії на перебіг бойових дій збільшився. Досвід війни з Японією довів, що крім гармат легкої польової артилерії необхідні гаубиці, далекобійні і рухливі, як гармати.
Перед Першою світовою війною одні військові фахівці говорили про те, що у маневрених війнах майбутнього важкі артилерійські системи не будуть потрібні. Інші заперечували та казали, що без артилерії великих калібрів неможливий прорив укріплених позицій. Виходячи з досвіду минулої війни було зроблено висновок, що для артилерійської підтримки піхотних дивізій 76-мм гармат було явно недостатньо і були потрібні гармати потужніші для руйнування укріплень противника у фронтовій смузі.
Як висновок з аналізу своїх спеціалістів, у 1911 році російський імператор Микола II скасував облогову (важку) артилерію, після чого в російській армії залишилася лише польова артилерія. У такому становищі перебували також армії Франції та Англії. Франція мала 120-мм «коротку» гармату зразка 1890 року та 155-мм важку гаубицю зразка 1904 року й у 1913 року була прийнята 150-мм польова важка гармата. В 1907 на озброєння британської армії почали надходити 15-фунтові (76,2-мм) польові гармати BLC, перероблені із 15-фунтових польових гармат BL зразка 1896 року. Велика Британія мала на озброєнні 114-мм гаубицю QF, прийняту на озброєння у 1910 році; 127-мм гармату Mk1 зразка 1905; 152-мм гаубиця BL зразка 1896 року. На озброєнні британської армії знаходилася також 15-фунтова польова гармата Mk1, скопійована з закуплених 1901 року 108 гармат 76,2-мм німецьких гармат Круппа, конструкція Ерхардта. Нові важкі гармати почали надходити до військ уже під час війни.
Водночас, німецькими військовими були зроблені інші висновки і було висунуто ідею короткочасної війни. Для швидкого подолання оборони противника до складу корпусів було введено польову важку артилерію.
Артилерія за державами
Загальна кількість артилерійських систем у державах перед початком війни:
- Німеччина 9388;
- Австро-Угорщина 4088;
- Росія 7088;
- Франція 4300;
- Англія 1352;
- Бельгія близько 900.
Центральні держави
Австро-Угорщина
Серед європейських держав Австро-Угорщина, пропорційно національному доходу, приділяла найменшу увагу розвитку та утриманню своєї армії. Незважаючи на розробку нових типів сучасних гармат світового класу, більшість австро-угорських артилерійських систем були старих і дуже застарілих типів. Лише Німеччина та Австро-Угорщина розробили важку польову артилерію до Першої світової війни. Збройні сили Австро-Угорської імперії на початку війни перебували в занепаді через недостатнє фінансування озброєння. Хоча вони мали потужну артилерію, їх технологія часто відставала від суперників через абсолютне домінування старих типів гармат. Вони добре вміли створювати ефективну та мобільну артилерію, особливо їхні гірські гармати, які добре проявили себе під час бойових дій у гірській місцевості. Однак через поєднання економії коштів і традицій вони не змогли застосувати технологічні вдосконалення, такі як сталеві стволи. Імперія припинила своє існування наприкінці війни, і більшість її артилерії було захоплено італійцями.
Німецька імперія
Німеччина мала найкращу артилерію з усіх країн-учасниць, коли почалася війна в 1914 році. Німці ретельно досліджували попередні конфлікти та розробили найсучасніші технології, які перевершували своїх суперників. Як і всі країни, Німеччині було важко замінити артилерію, втрачену в бою, і вони були змушені імпровізувати з доступними матеріалами в ході війни. Після війни Німеччина була змушена знищити більшу частину своєї артилерії згідно з Версальським договором.
Антанта
Франція
Технологія віддачі з довгим стволом, розроблена французами для 75-мм польової гармати, здійснила революцію в артилерії та зробила попередню артилерію застарілою. Однак на початку війни французи занадто покладалися на цю гармату, вважаючи, що це єдина артилерія, яка їм потрібна у сучасній війні. Розвиток окопної війни продемонстрував потребу в більшій різноманітності артилерії, яка в основному почала надходити на озброєння тільки в 1916 і 1917 роках. Значна частина цієї артилерії залишалася на озброєнні та використовувалася проти німецьких військ у битві за Францію в 1940 році. Франція не розробляла важку польову артилерію до Першої світової війни. Як і британська армія, французькі війська протягом перших років конфлікту зазнали великих втрат у окопній війні через відсутність важкої артилерії у французькій армії.
Велика Британія
Підготовка Великої Британії значною мірою базувалася на їхньому досвіді англо-бурської війни 1899—1902 років. Британці придбали польові гармати, які бури використовували проти них, і використали їх як прототипи своєї власної зброї. Британці також моделювали свої гаубиці за зразками тих, які використовували бури. Деякі британські зразки використовувалися США. Британці також постачали зброю до Австралії та Нової Зеландії. Незважаючи на давні традиції розвитку важкої артилерії британського флоту, Британська імперія не мала важкої польової артилерії до Першої світової війни, що поставило британську піхоту у невигідне становище в перші роки війни.
Італія
Італія не вступала у війну до 1915 року, і на момент приєднання до Антанти не мала ніякої промислової бази з розробки артилерії. Тому італійці використовували артилерійські розробки інших країн, які будувалися за ліцензією на італійських заводах. Італійська армія втратила майже всю свою артилерію в битві при Капоретто, що вимагало величезних зусиль для відновлення, а також потребувало поставок від союзних держав. Італійці також використовували артилерію, яку вони захопили в Австро-Угорщини. Після війни їм дісталася велика частина австро-угорської зброї, частка якої все ще була на озброєнні під час Другої світової війни.
США
У США, як і у італійців, фактично не існувало промисловості з розроблення власних артилерійських систем, і вони могли робити це лише у співпраці з європейськими виробниками. З початком війни в 1914 році ця співпраця припинилася, оскільки європейські виробники зосередилися на оснащенні своїх країн. Коли США вступили у війну в 1917 році, було зрозуміло, що їхньої артилерії буде недостатньо, тому США в основному використовували французьку та британську артилерію.
Російська імперія
За прийнятою кваліфікацією, артилерія в російській імператорській армії залежно від основного призначення і характеристик артилерійських систем, що перебували на її озброєнні, польова артилерія поділялася на польову і гірську, причому перша поділялася на легку, мортирну і важку, а у складі легкої польової і гірської артилерії були дивізіони та батареї, які називалися «кінними» і «кінно-гірськими», в яких вся гарматна прислуга була кінною.
На 1914 рік у польовій артилерії Російської армії було: легкої — 70 бригад (у тому числі 3 гвардійських) та 17 дивізіонів (у тому числі 1 гвардійський) (всього 442 батареї), кінної — 21 дивізіон (у тому числі 2 гвардійських та 7 козацьких), 5 окремих батарей (1 гвардійська та 4 козачі) (загалом 48 батарей); гірської — 42 батареї (розподілені за легкими артилерійськими бригадами та дивізіонами), кінно-гірської — 3 дивізіони та 1 батарея всього 7 батарей), мортирної — 36 дивізіонів (у тому числі 1 гвардійський) та 1 батарея (всього 77 батарей), польової важкої — 8 дивізіонів (загалом 24 батареї).
Найвідоміші артилерійські системи Першої світової війни
Польова артилерія
Легка (піхотна) польова артилерія
|
Важка польова артилерія
Гірська артилерія
Облогова (фортечна) артилерія
Залізнична артилерія
| |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Перша у світі спеціально сконструйована протитанкова гармата
- Джерела
- Artillery
- Артиллерия
- ПРЕДВОЕННАЯ АРТИЛЛЕРИЯ
- DATABASE OF THE WW1 SURVIVING ARTILLERY
Посилання
- Weapons
- Артилерія Першої світової війни: екскурс в історію(укр.)
- «Тридюймовки» і гармати з мідними стовбурами. Чим воювала українська артилерія 100 років тому(укр.)
- Артиллерия(рос.)
- АРТИЛЛЕРИЯ СУХОПУТНЫХ ВОЙСК В ПЕРВУЮ МИРОВУЮ ВОЙНУ(рос.)
- Русская тяжелая артиллерия Первой мировой(рос.)
- Artillery(англ.)
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артилерія Першої світової війни |
- Дерев'янчук А. Й., Шелест М. Б. Артилерійське озброєння і боєприпаси. Суми: Сумський державний університет, 2010. 414 с.
- Keegan, John (1994). A History of Warfare. New York: Vintage Books. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artileriya Pershoyi svitovoyi vijni sukupnist riznoridnih vidiv ta predmetiv osnovnih ta dopomizhnih artilerijskih sistem boyepripasi do nih priladiv dlya vedennya ta koreguvannya strilbi dlya urazhennya zhivoyi sili ta tehniki protivnika u povitri na suhodoli ta na vodi sho zastosovuvalisya storonami konfliktu v roki Pershoyi svitovoyi vijni Artileriya vidigravala nadzvichajno vazhlivu rol u provedenni nastupalnih operacij ta oboroni Pershoyi svitovoyi vijni Voyenni diyi trivali cilih chotiri roki hocha bagato hto vvazhav sho voni budut maksimalno shvidkoplinnimi Tomu i vijna yak vvazhalosya povinna bula mati manevrenij harakter Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni artileriyu podilyali na polovu legku polovu vazhku ta oblogovu U hodi vijni v miru peretvorennya yiyi na pozicijnu transhejnu z yavilasya artileriya suprovodzhennya zenitna artileriya protitankova artileriya tosho Ce vidbuvalosya paralelno z poyavoyu na poli boyu yaki zreshtoyu zigrali virishalnu rol v usij vijni Artileriya Pershoyi svitovoyi vijni Persha svitova vijna Nimecka dovgostvolna 210 mm garmata na platformi dlya strilbi po francuzkij stolici tak zvana Parizka garmata Nimecka dovgostvolna 210 mm garmata na platformi dlya strilbi po francuzkij stolici tak zvana Parizka garmata Data 28 lipnya 1914 11 listopada 1918 Misce Yevropa Blizkij Shid Kavkaz Afrika Rezultat Storoni Antanta Franciya Britanska imperiya Korolivstvo Italiya Rosijska imperiya SShA Grecke korolivstvo Rumunske korolivstvo Korolivstvo Serbiya Korolivstvo Chornogoriya Chetvernij Soyuz Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Osmanska imperiya Bolgariya Porivnyalna tablicya zagalnoyi kilkosti artilerijskih sistem u derzhav uchasnic Pershoyi svitovoyi vijni na pochatok konfliktu Persha svitova vijna oznamenuvalasya bagatma dosyagnennyami v artilerijskij vijni Teper artileriya mogla strilyati fugasnimi snaryadami novogo tipu zapuskayuchi yih she dali ta z vishoyu shvidkostrilnistyu vognyu Cherez ce sili protivnika v okopah uzhe ne zavzhdi buli v bezpeci yih mozhna bulo postijno obstrilyuvati Na deyakih dilyankah frontu zoseredzhennya artilerijskogo vognyu stalo poshirenim yavishem koli kilka garmat veli vogon po dilyanci napriklad liniyi okopiv kozhna garmata vipuskala po kilka snaryadiv na hvilinu protyagom godin Dlya vidvolikannya uvagi protivnika vid miscya ataki pered boyem vikoristovuvalasya takozh postanovka artilerijskogo zagorodzhuvalnogo vognyu Shlyahi za liniyeyu takozh buli obstrilyani shob vorozhi pidkriplennya ne mogli bezpechno nablizitsya do liniyi frontu Nimci vidrodili minometi cherez yih zdatnist strilyati pid kutom ponad 45 gradusiv i otzhe teoretichno hocha ne chasto voni mogli kidati snaryadi pryamo v transheyu protivnika pered tim yak vibuhnuti dlya sprichinennya protivnikovi maksimalnoyi shkodi Z 1915 roku artilerijski snaryadi pochali takozh vikoristovuvati nimeckimi vijskami dlya strilbi himichnimi boyepripasami i soyuzniki nasliduvali yih priklad pislya Drugoyi bitvi pri Ipri IstoriyaArtileriya naperedodni Velikoyi vijni Tehnologichno i taktichno artileriya podilyalasya na legku i vazhku Legku artileriyu zazvichaj nazivali polovoyu artileriyeyu i vona bula golovnim instrumentom vedennya manevrenoyi abo mobilnoyi vijni sho bulo normoyu do 1914 roku Artilerijske ozbroyennya malo buti transportabelnim Ce vimagalo shob artilerijska sistema povinna bula vitrimuvati dovgi marshi ta dolati nerivnosti skladnoyi miscevosti U zv yazku z cim isnuvali prirodni obmezhennya vagi artilerijskoyi tehniki yaku tyagli kinmi Ce obmezhuvalo yak kalibr tak i oskilki dlya velikih distancij potribni buli potuzhni zaryadi a otzhe vazhki stvoli ta ustanovki Polova artileriya z 1914 roku yaka skladalasya v osnovnomu z garmat sho veli vogon pryamim navedennyam abo po nastilnij trayektoriyi j mala kalibr vid 7 5 do 8 4 sm Golovne priznachennya artileriyi yak rodu vijsk na pochatku XX stolittya nadannya vognevoyi pidtrimki v boyu inshim vijskam vesti bij okremo samostijno vona ne mogla Yedinij bojovij zasib togochasnoyi artileriyi vogon yakij diyav silnishe riznomanitnishe i dali nizh vogon ruchnoyi zbroyi Polova artileriya povinna bula suprovodzhuvati a inodi j viperedzhati svoyu pihotu i kavaleriyu gotuvati i pidtrimuvati ataku diyati po vorozhih vijskah i po yih ukrittyam nevelikoyi micnosti zatrimuvati atakuyuchogo peresliduvati vidstupayuchogo i poslablyuvati yaksho ne znishuvati artilerijski ta strilecki zasobi vognevogo vplivu Peresuvatisya polova artileriya mala ne lishe dorogami a j bezdorizhzhyam Za rezultatami vivchennya dosvidu rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 roku za visnovkami bagatoh ekspertiv vpliv artileriyi na perebig bojovih dij zbilshivsya Dosvid vijni z Yaponiyeyu doviv sho krim garmat legkoyi polovoyi artileriyi neobhidni gaubici dalekobijni i ruhlivi yak garmati Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu odni vijskovi fahivci govorili pro te sho u manevrenih vijnah majbutnogo vazhki artilerijski sistemi ne budut potribni Inshi zaperechuvali ta kazali sho bez artileriyi velikih kalibriv nemozhlivij proriv ukriplenih pozicij Vihodyachi z dosvidu minuloyi vijni bulo zrobleno visnovok sho dlya artilerijskoyi pidtrimki pihotnih divizij 76 mm garmat bulo yavno nedostatno i buli potribni garmati potuzhnishi dlya rujnuvannya ukriplen protivnika u frontovij smuzi Yak visnovok z analizu svoyih specialistiv u 1911 roci rosijskij imperator Mikola II skasuvav oblogovu vazhku artileriyu pislya chogo v rosijskij armiyi zalishilasya lishe polova artileriya U takomu stanovishi perebuvali takozh armiyi Franciyi ta Angliyi Franciya mala 120 mm korotku garmatu zrazka 1890 roku ta 155 mm vazhku gaubicyu zrazka 1904 roku j u 1913 roku bula prijnyata 150 mm polova vazhka garmata V 1907 na ozbroyennya britanskoyi armiyi pochali nadhoditi 15 funtovi 76 2 mm polovi garmati BLC pererobleni iz 15 funtovih polovih garmat BL zrazka 1896 roku Velika Britaniya mala na ozbroyenni 114 mm gaubicyu QF prijnyatu na ozbroyennya u 1910 roci 127 mm garmatu Mk1 zrazka 1905 152 mm gaubicya BL zrazka 1896 roku Na ozbroyenni britanskoyi armiyi znahodilasya takozh 15 funtova polova garmata Mk1 skopijovana z zakuplenih 1901 roku 108 garmat 76 2 mm nimeckih garmat Kruppa konstrukciya Erhardta Novi vazhki garmati pochali nadhoditi do vijsk uzhe pid chas vijni Vodnochas nimeckimi vijskovimi buli zrobleni inshi visnovki i bulo visunuto ideyu korotkochasnoyi vijni Dlya shvidkogo podolannya oboroni protivnika do skladu korpusiv bulo vvedeno polovu vazhku artileriyu Artileriya za derzhavamiZagalna kilkist artilerijskih sistem u derzhavah pered pochatkom vijni Nimechchina 9388 Avstro Ugorshina 4088 Rosiya 7088 Franciya 4300 Angliya 1352 Belgiya blizko 900 Centralni derzhavi Avstro Ugorshina Sered yevropejskih derzhav Avstro Ugorshina proporcijno nacionalnomu dohodu pridilyala najmenshu uvagu rozvitku ta utrimannyu svoyeyi armiyi Nezvazhayuchi na rozrobku novih tipiv suchasnih garmat svitovogo klasu bilshist avstro ugorskih artilerijskih sistem buli starih i duzhe zastarilih tipiv Lishe Nimechchina ta Avstro Ugorshina rozrobili vazhku polovu artileriyu do Pershoyi svitovoyi vijni Zbrojni sili Avstro Ugorskoyi imperiyi na pochatku vijni perebuvali v zanepadi cherez nedostatnye finansuvannya ozbroyennya Hocha voni mali potuzhnu artileriyu yih tehnologiya chasto vidstavala vid supernikiv cherez absolyutne dominuvannya starih tipiv garmat Voni dobre vmili stvoryuvati efektivnu ta mobilnu artileriyu osoblivo yihni girski garmati yaki dobre proyavili sebe pid chas bojovih dij u girskij miscevosti Odnak cherez poyednannya ekonomiyi koshtiv i tradicij voni ne zmogli zastosuvati tehnologichni vdoskonalennya taki yak stalevi stvoli Imperiya pripinila svoye isnuvannya naprikinci vijni i bilshist yiyi artileriyi bulo zahopleno italijcyami Nimecka imperiya Dokladnishe Nimechchina v Pershij svitovij vijni Nimechchina mala najkrashu artileriyu z usih krayin uchasnic koli pochalasya vijna v 1914 roci Nimci retelno doslidzhuvali poperedni konflikti ta rozrobili najsuchasnishi tehnologiyi yaki perevershuvali svoyih supernikiv Yak i vsi krayini Nimechchini bulo vazhko zaminiti artileriyu vtrachenu v boyu i voni buli zmusheni improvizuvati z dostupnimi materialami v hodi vijni Pislya vijni Nimechchina bula zmushena znishiti bilshu chastinu svoyeyi artileriyi zgidno z Versalskim dogovorom Antanta Franciya Dokladnishe Franciya v Pershij svitovij vijni Tehnologiya viddachi z dovgim stvolom rozroblena francuzami dlya 75 mm polovoyi garmati zdijsnila revolyuciyu v artileriyi ta zrobila poperednyu artileriyu zastariloyu Odnak na pochatku vijni francuzi zanadto pokladalisya na cyu garmatu vvazhayuchi sho ce yedina artileriya yaka yim potribna u suchasnij vijni Rozvitok okopnoyi vijni prodemonstruvav potrebu v bilshij riznomanitnosti artileriyi yaka v osnovnomu pochala nadhoditi na ozbroyennya tilki v 1916 i 1917 rokah Znachna chastina ciyeyi artileriyi zalishalasya na ozbroyenni ta vikoristovuvalasya proti nimeckih vijsk u bitvi za Franciyu v 1940 roci Franciya ne rozroblyala vazhku polovu artileriyu do Pershoyi svitovoyi vijni Yak i britanska armiya francuzki vijska protyagom pershih rokiv konfliktu zaznali velikih vtrat u okopnij vijni cherez vidsutnist vazhkoyi artileriyi u francuzkij armiyi Francuzka v gotovnosti do strilbi 1918 Velika Britaniya Dokladnishe Velika Britaniya v Pershij svitovij vijni ta Pidgotovka Velikoyi Britaniyi znachnoyu miroyu bazuvalasya na yihnomu dosvidi anglo burskoyi vijni 1899 1902 rokiv Britanci pridbali polovi garmati yaki buri vikoristovuvali proti nih i vikoristali yih yak prototipi svoyeyi vlasnoyi zbroyi Britanci takozh modelyuvali svoyi gaubici za zrazkami tih yaki vikoristovuvali buri Deyaki britanski zrazki vikoristovuvalisya SShA Britanci takozh postachali zbroyu do Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi Nezvazhayuchi na davni tradiciyi rozvitku vazhkoyi artileriyi britanskogo flotu Britanska imperiya ne mala vazhkoyi polovoyi artileriyi do Pershoyi svitovoyi vijni sho postavilo britansku pihotu u nevigidne stanovishe v pershi roki vijni Italiya Dokladnishe Italiya v Pershij svitovij vijni Italiya ne vstupala u vijnu do 1915 roku i na moment priyednannya do Antanti ne mala niyakoyi promislovoyi bazi z rozrobki artileriyi Tomu italijci vikoristovuvali artilerijski rozrobki inshih krayin yaki buduvalisya za licenziyeyu na italijskih zavodah Italijska armiya vtratila majzhe vsyu svoyu artileriyu v bitvi pri Kaporetto sho vimagalo velicheznih zusil dlya vidnovlennya a takozh potrebuvalo postavok vid soyuznih derzhav Italijci takozh vikoristovuvali artileriyu yaku voni zahopili v Avstro Ugorshini Pislya vijni yim distalasya velika chastina avstro ugorskoyi zbroyi chastka yakoyi vse she bula na ozbroyenni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Britanska 5 ti dyujmova 127 mm garmata pid chas Dardanelska operaciya 1915 SShA Dokladnishe SShA v Pershij svitovij vijni U SShA yak i u italijciv faktichno ne isnuvalo promislovosti z rozroblennya vlasnih artilerijskih sistem i voni mogli robiti ce lishe u spivpraci z yevropejskimi virobnikami Z pochatkom vijni v 1914 roci cya spivpracya pripinilasya oskilki yevropejski virobniki zoseredilisya na osnashenni svoyih krayin Koli SShA vstupili u vijnu v 1917 roci bulo zrozumilo sho yihnoyi artileriyi bude nedostatno tomu SShA v osnovnomu vikoristovuvali francuzku ta britansku artileriyu Rosijska imperiya Dokladnishe Rosiya v Pershij svitovij vijni Za prijnyatoyu kvalifikaciyeyu artileriya v rosijskij imperatorskij armiyi zalezhno vid osnovnogo priznachennya i harakteristik artilerijskih sistem sho perebuvali na yiyi ozbroyenni polova artileriya podilyalasya na polovu i girsku prichomu persha podilyalasya na legku mortirnu i vazhku a u skladi legkoyi polovoyi i girskoyi artileriyi buli divizioni ta batareyi yaki nazivalisya kinnimi i kinno girskimi v yakih vsya garmatna prisluga bula kinnoyu Na 1914 rik u polovij artileriyi Rosijskoyi armiyi bulo legkoyi 70 brigad u tomu chisli 3 gvardijskih ta 17 divizioniv u tomu chisli 1 gvardijskij vsogo 442 batareyi kinnoyi 21 divizion u tomu chisli 2 gvardijskih ta 7 kozackih 5 okremih batarej 1 gvardijska ta 4 kozachi zagalom 48 batarej girskoyi 42 batareyi rozpodileni za legkimi artilerijskimi brigadami ta divizionami kinno girskoyi 3 divizioni ta 1 batareya vsogo 7 batarej mortirnoyi 36 divizioniv u tomu chisli 1 gvardijskij ta 1 batareya vsogo 77 batarej polovoyi vazhkoyi 8 divizioniv zagalom 24 batareyi Najvidomishi artilerijski sistemi Pershoyi svitovoyi vijniPolova artileriya Legka pihotna polova artileriya 80 mm polova garmata M 17 80 mm polova garmata M 5 90 mm garmata M 75 96 100 mm gaubicya M 14 10 sm gaubicya M 14 Skoda 14 19 76 mm garmata zrazka 1900 roku 76 mm divizijna garmata zrazka 1902 roku 107 mm garmata zrazka 1910 roku 77 mm polova garmata zrazka 1896 roku novoyi konstrukciyi 77 mm polova garmata zrazka 1916 roku 105 mm polova garmata leFH 16 105 mm polova garmata K 17 75 mm polova garmata zrazka 1897 roku Vazhka polova artileriya 150 mm vazhka polova gaubicya M 14 150 mm vazhka gaubicya M 15 180 mm garmata M80 122 mm gaubicya zrazka 1910 roku Girska artileriya 70 mm girska garmata M 99 75 mm girska garmata M 15 100 mm girska garmata M 16 76 mm girska garmata zrazka 1909 roku 65 mm girska garmata zrazka 1906 roku Oblogova fortechna artileriya 150 mm bashtova gaubicya 1 24 sm mortira M 98 26 sm minomet M 17 305 mm gaubicya Vikkersa 210 mm vazhka mortira Morser 16 305 mm gaubicya zrazka 1915 roku Zaliznichna artileriya 210 mm vazhka garmataDiv takozhGeneralna vijskova artileriya Samohidna artileriya Zaliznichna artileriya Artileriya Serednovichchya Cisarsko korolivska artileriya Avstro Ugorshina Sistema keruvannya vognemPrimitkiVinoski Persha u sviti specialno skonstrujovana protitankova garmata Dzherela Artillery Artilleriya PREDVOENNAYa ARTILLERIYa DATABASE OF THE WW1 SURVIVING ARTILLERYPosilannyaWeapons Artileriya Pershoyi svitovoyi vijni ekskurs v istoriyu ukr Tridyujmovki i garmati z midnimi stovburami Chim voyuvala ukrayinska artileriya 100 rokiv tomu ukr Artilleriya ros ARTILLERIYa SUHOPUTNYH VOJSK V PERVUYu MIROVUYu VOJNU ros Russkaya tyazhelaya artilleriya Pervoj mirovoj ros Artillery angl LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Artileriya Pershoyi svitovoyi vijni Derev yanchuk A J Shelest M B Artilerijske ozbroyennya i boyepripasi Sumi Sumskij derzhavnij universitet 2010 414 s Keegan John 1994 A History of Warfare New York Vintage Books ISBN 0 679 73082 6