Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аполлон-5 (англ. Apollo-5) — перший запуск космічного корабля серії «Аполлон» з місячним модулем на борту. Експериментальний політ у безпілотному режимі.
| Аполлон-5 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Космічний корабель | Аполлон-5 | ||||
| Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
| Екіпаж | 0 (безпілотний) | ||||
| Ракета-носій | «Сатурн-1Б SA-204» | ||||
| Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 37Бі | ||||
| Дата запуску | 22 січня 1968 22:48:09 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 11 годин 10 хвилин | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Передумови
Після успішного польоту Аполлона-4 9 листопада 1967 і запуску останнього Сервеєра 7 січня 1968 планувалося у січні здійснити запуск Аполлона-5 ракетою-носієм Сатурн-1Б і для перевірки місячного модуля, а за два місяці — Аполлона-6 ракетою-носієм Сатурн-5 для останнього кваліфікаційного польоту. У випадку успішності обох польотів планувалося здійснити запуск ракетою-носієм Сатурн-1Б і пілотованого Аполлона-7 у липні або серпні, у жовтні ракетою-носієм Сатурн-5 мали би запустити Аполлон-8.
У випадку невдачі польотів Аполлон-5 або 6 було би здійснено додаткову перевірку місячного модуля або третій безпілотний запуск Сатурна-5.
Задачі польоту
Випробування місячного модуля в умовах відкритого космосу. В рамках випробовувань планувалося двічі використати рідинний ракетний двигун посадкового ступеня місячного корабля, виконати розділення ступенів місячного корабля, змоделювати умови роботи рушійної установки при злеті другого ступеня з поверхні Місяця.
В польоті перевірялися цілісність структури, динаміка апарата і стабільність під час імітації скасування посадки на Місяць. Також перевірялися роботи рушійних систем злітного і посадкового ступенів, початок і закінчення усіх етапів під час посадки, установка місячного модуля, другий ступінь і відсік приладів.
Емблема
На емблемі показано місячний модуль під час від'єднання посадкового ступеня. Праворуч зображено Місяць. Емблему створила компанія Grumman Aircraft, яка проектувала місячний модуль.
Опис
У польоті було використано ракету-носій Сатурн-1Бі, первісно призначену для Аполлона-1 (AS-204). Ракета-носій складалася з двох ступенів (S-IB-204 і S-IVB-204) і відсіку приладів, й місячного модуля (LM-1), вкритого обтічником.
Місячний модуль не мав посадкових опор, оскільки не призначався для посадки, і мав згоріти в атмосфері Землі по закінченні випробувань.
Підготовка
Оскільки перевірка апарата мала тривати шість місяців, то доставка очікувалася у вересні 1966. Перший запуск місячного модуля планувався у квітні 1967. Розробка тривала довше очікуваного, тому доставка відкладалася.
У січні 1967 на стартовому майданчику № 37 було встановлено ракету-носій Сатурн-1Бі AS-206.
У березні 1967 початкову ракету-носій для Аполлона-5 (AS-206) було знято зі стартового майданчика.
12 квітня після перевірки на пошкодження на стартовий майданчик № 37 було встановлено ракету-носій AS-204, що перебувала на космодромі з серпня 1966, і була знята зі стартового майданчика № 34 у березні.
23 червня 1967 на космодром було доставлено місячний модуль.
Для перевірки роботи технічних споруд було виготовлено фанерний макет місячного модуля. Використовувалися садові шланги для імітації з'єднання кабелів.
Оскільки місячний модуль не мав складних електричних систем, було ретельніше перевірено рушійну систему.
Впродовж літа й осені було виявлено необхідність значних вдосконалень місячного модуля і неземних технічних споруд.
19 листопада 1967 місячний модуль було встановлено на вершині ракети-носія. Без корабля ракета-носій мала висоту 52 м. Місячний корабель було накрито обтічником.
22 грудня відбулася успішна перевірка готовності до польоту.
15 січня 1968 почалися підготовки до пробного зворотного відліку.
19 січня пробний зворотний відлік успішно закінчився імітацією запуску.
Проблеми з завантаженням самозаймистого палива до місячного модуля відклали запуск зі запланованого 18 січня на 22.
21 січня почався зворотний відлік тривалістю 22 години.
22 січня, за 2,5 годин до запуску, внаслідок збою в енергоживленні і наземній комп'ютерній системі відлік було призупинено.
Політ
Ракета-носій «Сатурн-1Б SA-204» з місячним кораблем (загальна маса — 14 380 кг) стартувала 22 січня 1968 о 22:48:09 UTC. Корабель досяг проміжної орбіти з апогеєм 222 км, перигеєм 163 км, періодом 88,3 хвилини і нахилом орбіти 31,63°.
Двигун другого ступеня вимкнувся після 10-ти хвилин польоту, апарат вийшов на орбіту за 10 секунд після цього.
Після 43 хвилин 52 секунд польоту, на другому оберті, місячний модуль відокремився від перехідника і вийшов на імітовану трансмісячну орбіту з апогеєм 17 346 км.
Перше включення посадкового двигуна тривало 4 секунди замість запланованих 38 секунд. Двигун було автоматично відключено навігаційною системою внаслідок недостатньої швидкості. Вимикання двигуна було передбачене програмою пілотованого польоту, щоб надати екіпажу час для аналізу ситуації і ухвалення рішення про необхідність вмикання двигуна для продовження польоту.
Було використано запасний варіант роботи двигуна на 10 відсотків тяги тривалістю 26 секунд і вмиканням на повну тягу тривалістю 7 секунд.
Третє вмикання через 32 секунди після другого тривало 26 на 10 відсотків тяги і 2 секунди повної тяги для імітації відміни посадки у випадку збою в роботі двигуна посадкового ступеня і швидкого вмикання двигуна злітного ступеня.
Після 6 хвилин 23 секунд роботи двигун злітного ступеня було увімкнуто на 60 секунд для повного спалювання палива.
Після 11 годин 10 хвилин випробувань злітний і посадковий ступені залишилися на орбіті, готовими до входження в атмосфери і знищення.
Незважаючи на передчасне вимикання рушійної установки посадкового модуля, політ було визнано успішним і підтверджено роботу усіх систем місячного модуля.
23 січня посадковий ступінь місячного модуля увійшов до атмосфери і згорів у щільних шарах.
12 лютого злітний ступінь місячного модуля увійшов у атмосферу Землі, обгорілі рештки впали за кілька кілометрів на південний захід від острова Гуам.
Галерея
-
![image]()
Посадковий модуль LM під час передстартових тестів -
![image]()
Аполлон-5 на стартовому майданчику -
![image]()
Старт Аполлона-5
Примітки
- Місяцепорт. Ще два випробувальні запуски — Аполлон-5 і 6 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Шунейко І. І. Пілотовані польоти на Місяць, конструкція і характеристики Saturn V Apollo (Розділ 4-1 [ 22 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)). Серія «Ракетобудування», том 3. — М.: 1973.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
Посилання
- «Аполлон-5» [ 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.] на сайті «Польоти НАСА»(англ.)
- «Аполлон-5» [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)
- Місяцепорт. Ще два випробувальні запуски — Аполлон-5 і 6 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Колісниці для Аполлона. Історія пілотованого місячного космічного корабля [ 20 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Описи місячних модулів [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apollon 5 angl Apollo 5 pershij zapusk kosmichnogo korablya seriyi Apollon z misyachnim modulem na bortu Eksperimentalnij polit u bezpilotnomu rezhimi Apollon 5Kosmichnij korabelApollon 5Tip kosmichnogo korablyaviprobuvalnijEkipazh0 bezpilotnij Raketa nosij Saturn 1B SA 204 Misce zapuskumis Kennedi Florida startovij kompleks 37BiData zapusku22 sichnya 1968 22 48 09 UTCTrivalist polotu11 godin 10 hvilinPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaApollon 4 Apollon 6PeredumoviPislya uspishnogo polotu Apollona 4 9 listopada 1967 i zapusku ostannogo Serveyera 7 sichnya 1968 planuvalosya u sichni zdijsniti zapusk Apollona 5 raketoyu nosiyem Saturn 1B i dlya perevirki misyachnogo modulya a za dva misyaci Apollona 6 raketoyu nosiyem Saturn 5 dlya ostannogo kvalifikacijnogo polotu U vipadku uspishnosti oboh polotiv planuvalosya zdijsniti zapusk raketoyu nosiyem Saturn 1B i pilotovanogo Apollona 7 u lipni abo serpni u zhovtni raketoyu nosiyem Saturn 5 mali bi zapustiti Apollon 8 U vipadku nevdachi polotiv Apollon 5 abo 6 bulo bi zdijsneno dodatkovu perevirku misyachnogo modulya abo tretij bezpilotnij zapusk Saturna 5 Zadachi polotuViprobuvannya misyachnogo modulya v umovah vidkritogo kosmosu V ramkah viprobovuvan planuvalosya dvichi vikoristati ridinnij raketnij dvigun posadkovogo stupenya misyachnogo korablya vikonati rozdilennya stupeniv misyachnogo korablya zmodelyuvati umovi roboti rushijnoyi ustanovki pri zleti drugogo stupenya z poverhni Misyacya V poloti pereviryalisya cilisnist strukturi dinamika aparata i stabilnist pid chas imitaciyi skasuvannya posadki na Misyac Takozh pereviryalisya roboti rushijnih sistem zlitnogo i posadkovogo stupeniv pochatok i zakinchennya usih etapiv pid chas posadki ustanovka misyachnogo modulya drugij stupin i vidsik priladiv EmblemaNa emblemi pokazano misyachnij modul pid chas vid yednannya posadkovogo stupenya Pravoruch zobrazheno Misyac Emblemu stvorila kompaniya Grumman Aircraft yaka proektuvala misyachnij modul OpisU poloti bulo vikoristano raketu nosij Saturn 1Bi pervisno priznachenu dlya Apollona 1 AS 204 Raketa nosij skladalasya z dvoh stupeniv S IB 204 i S IVB 204 i vidsiku priladiv j misyachnogo modulya LM 1 vkritogo obtichnikom Misyachnij modul ne mav posadkovih opor oskilki ne priznachavsya dlya posadki i mav zgoriti v atmosferi Zemli po zakinchenni viprobuvan PidgotovkaOskilki perevirka aparata mala trivati shist misyaciv to dostavka ochikuvalasya u veresni 1966 Pershij zapusk misyachnogo modulya planuvavsya u kvitni 1967 Rozrobka trivala dovshe ochikuvanogo tomu dostavka vidkladalasya U sichni 1967 na startovomu majdanchiku 37 bulo vstanovleno raketu nosij Saturn 1Bi AS 206 U berezni 1967 pochatkovu raketu nosij dlya Apollona 5 AS 206 bulo znyato zi startovogo majdanchika 12 kvitnya pislya perevirki na poshkodzhennya na startovij majdanchik 37 bulo vstanovleno raketu nosij AS 204 sho perebuvala na kosmodromi z serpnya 1966 i bula znyata zi startovogo majdanchika 34 u berezni 23 chervnya 1967 na kosmodrom bulo dostavleno misyachnij modul Dlya perevirki roboti tehnichnih sporud bulo vigotovleno fanernij maket misyachnogo modulya Vikoristovuvalisya sadovi shlangi dlya imitaciyi z yednannya kabeliv Oskilki misyachnij modul ne mav skladnih elektrichnih sistem bulo retelnishe perevireno rushijnu sistemu Vprodovzh lita j oseni bulo viyavleno neobhidnist znachnih vdoskonalen misyachnogo modulya i nezemnih tehnichnih sporud 19 listopada 1967 misyachnij modul bulo vstanovleno na vershini raketi nosiya Bez korablya raketa nosij mala visotu 52 m Misyachnij korabel bulo nakrito obtichnikom 22 grudnya vidbulasya uspishna perevirka gotovnosti do polotu 15 sichnya 1968 pochalisya pidgotovki do probnogo zvorotnogo vidliku 19 sichnya probnij zvorotnij vidlik uspishno zakinchivsya imitaciyeyu zapusku Problemi z zavantazhennyam samozajmistogo paliva do misyachnogo modulya vidklali zapusk zi zaplanovanogo 18 sichnya na 22 21 sichnya pochavsya zvorotnij vidlik trivalistyu 22 godini 22 sichnya za 2 5 godin do zapusku vnaslidok zboyu v energozhivlenni i nazemnij komp yuternij sistemi vidlik bulo prizupineno PolitRaketa nosij Saturn 1B SA 204 z misyachnim korablem zagalna masa 14 380 kg startuvala 22 sichnya 1968 o 22 48 09 UTC Korabel dosyag promizhnoyi orbiti z apogeyem 222 km perigeyem 163 km periodom 88 3 hvilini i nahilom orbiti 31 63 Dvigun drugogo stupenya vimknuvsya pislya 10 ti hvilin polotu aparat vijshov na orbitu za 10 sekund pislya cogo Pislya 43 hvilin 52 sekund polotu na drugomu oberti misyachnij modul vidokremivsya vid perehidnika i vijshov na imitovanu transmisyachnu orbitu z apogeyem 17 346 km Pershe vklyuchennya posadkovogo dviguna trivalo 4 sekundi zamist zaplanovanih 38 sekund Dvigun bulo avtomatichno vidklyucheno navigacijnoyu sistemoyu vnaslidok nedostatnoyi shvidkosti Vimikannya dviguna bulo peredbachene programoyu pilotovanogo polotu shob nadati ekipazhu chas dlya analizu situaciyi i uhvalennya rishennya pro neobhidnist vmikannya dviguna dlya prodovzhennya polotu Bulo vikoristano zapasnij variant roboti dviguna na 10 vidsotkiv tyagi trivalistyu 26 sekund i vmikannyam na povnu tyagu trivalistyu 7 sekund Tretye vmikannya cherez 32 sekundi pislya drugogo trivalo 26 na 10 vidsotkiv tyagi i 2 sekundi povnoyi tyagi dlya imitaciyi vidmini posadki u vipadku zboyu v roboti dviguna posadkovogo stupenya i shvidkogo vmikannya dviguna zlitnogo stupenya Pislya 6 hvilin 23 sekund roboti dvigun zlitnogo stupenya bulo uvimknuto na 60 sekund dlya povnogo spalyuvannya paliva Pislya 11 godin 10 hvilin viprobuvan zlitnij i posadkovij stupeni zalishilisya na orbiti gotovimi do vhodzhennya v atmosferi i znishennya Nezvazhayuchi na peredchasne vimikannya rushijnoyi ustanovki posadkovogo modulya polit bulo viznano uspishnim i pidtverdzheno robotu usih sistem misyachnogo modulya 23 sichnya posadkovij stupin misyachnogo modulya uvijshov do atmosferi i zgoriv u shilnih sharah 12 lyutogo zlitnij stupin misyachnogo modulya uvijshov u atmosferu Zemli obgorili reshtki vpali za kilka kilometriv na pivdennij zahid vid ostrova Guam GalereyaPosadkovij modul LM pid chas peredstartovih testiv Apollon 5 na startovomu majdanchiku Start Apollona 5PrimitkiMisyaceport She dva viprobuvalni zapuski Apollon 5 i 6 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Shunejko I I Pilotovani poloti na Misyac konstrukciya i harakteristiki Saturn V Apollo Rozdil 4 1 22 lipnya 2016 u Wayback Machine ros Seriya Raketobuduvannya tom 3 M 1973 Arhiv originalu za 9 travnya 2015 Procitovano 29 bereznya 2015 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2010 Procitovano 12 zhovtnya 2010 Posilannya Apollon 5 18 zhovtnya 2010 u Wayback Machine na sajti Poloti NASA angl Apollon 5 8 sichnya 2017 u Wayback Machine v katalozi NASA angl Misyaceport She dva viprobuvalni zapuski Apollon 5 i 6 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Kolisnici dlya Apollona Istoriya pilotovanogo misyachnogo kosmichnogo korablya 20 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl Opisi misyachnih moduliv 4 lipnya 2015 u Wayback Machine