Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Блаженний Бое́цій, або Бое́тій (лат. Boethius; 480 — 524) — ранньосередньовічний італійський філософ, неоплатонік, математик, теоретик музики, християнський теолог. Автор багатьох філософських та наукових праць, найвідомішими з яких є (лат. De consolatione philosophiae) та «Про музику» (лат. De istitutione musica). Повне ім'я — Ані́цій Ма́нлій Торква́т Севери́н Бое́цій (лат. Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius).
| Боецій | ||||
|---|---|---|---|---|
| лат. Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius лат. Boetius | ||||
| Антична філософія | ||||
 Боецій | ||||
| Народження | 480 Рим, Королівство остготів | |||
| Смерть | 524 Павія обезголовлення | |||
| Поховання | Базиліка святого Петра в золотому небі | |||
| Громадянство (підданство) | Королівство остготів | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | лат. Anicius Manlius Severinus Boethius | |||
| Діяльність | ||||
| Школа / Традиція | неоплатонізм | |||
| Основні інтереси | релігія, музика | |||
| Значні ідеї | Колесо Фортуни | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Вчителі | Квінт Аврелій Меммій Сіммах Юніор[3] і d | |||
| Визначний твір | ||||
| Історичний період | Пізня Античність | |||
| Посада | давньоримський сенатор[d] і консул[4] | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| Батько | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | ||||
| | ||||
 Боецій у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєвий шлях
Походження і родина
За материнською лінією Боецій походив зі знатного римського роду . За найбільш поширеною в історіографії думкою, його батьком був консул, і преторій . Ім'я Boethius ймовірніше за все походить з грецького βοηθός (помічник, заступник) і вказує на грецьке походження родини батька. Ім'я Severinus за однією версією є хрестильним ім'ям, за іншою – виступає вказівкою на можливий зв'язок з імператорською династією Северів. На думку Йоахима Грубера, ім’я Torquatus, яке інколи зустрічається в науковій літературі, було додано в пізніший період і не є достовірним. Відомо, що ще в 487 році батько Боеція займав посаду консула, але невдовзі після того помер, тож хлопчик був взятий на виховання або всиновлений Квінтом Аврелієм Меммієм Симмахом– консулом 485 року, головою сенату і префектом Рима, одним із найбільш авторитетних державних діячів свого часу, великим знавцем і шанувальником грецької культури. Він і вселив юному Боецію глибоку любов до знань.
Ранні роки та освіта
Достовірно невідомо, де Боецій здобував освіту. За досить поширеною версією французького дослідника П'єра Курселя, він навчався в Александрії або Афінах, оскільки рівень філософської освіти в Римі того часу був досить невисоким. Згідно з іншою точкою зору, Боецій «міг отримати освіту, не покидаючи Італії, а його подорож в Александрію чи Афіни є просто легендою» (Г. Г. Майоров). Так чи інакше, у віці тридцяти років він вже набув слави різнобічно освіченої, ерудованої людини, що має глибокі знання грецької філософії. Невдовзі після закінчення навчання Боецій одружився з донькою Симмаха Рустиціаною. Від цього шлюбу він мав двох синів — і .
Політична кар'єра
Про початок політичної кар'єри Боеція інформації майже немає. Відомо лише, що він досить рано стає сенатором, а в 510 р. — консулом. Боецій згадує про своє консульство в написаних у 510 р. коментарях до праці Аристотеля «Категорії», скаржачись на нестачу часу для наукової діяльності. Можна припустити, що наступні дванадцять років, про які ні він, ні його біографи не повідомляють, стали для нього часом зосередженої та плідної науково-літературної діяльності. Її результати були далеко не повністю відомі сучасникам, оскільки Боецій вирізнявся великою вимогливістю до себе як автора і не поспішав з публікацією своїх праць. Так чи інакше, про діяльність Боеція з 510 по 522 рр. можна лише будувати гіпотези. Імовірно, в цей період, внаслідок христологічних () дискусій, що знову спалахнули в Римі у 512 р., він вперше заглиблюється в богословську проблематику, результатом чого стали написані в 519-523 рр. «теологічні трактати». У 522 р. відбувається новий злет політичної кар'єри Боеція. Теодоріх Великий призначає його на найвищий у королівстві адміністративний пост «магістра всіх служб» (magister officiorum), тобто фактично на пост першого міністра. Під час свого перебування на посаді Боецій підтримує розорених від податків та грабувань жителів провінцій, рятує від голодної смерті Кампанську провінцію, протистоїть зловживанням впливових придворних готів. Однак через свою прямодушність він не надто вписувався в повну інтриг атмосферу королівського двору. Його характеру не була властива політична гнучкість, якою, наприклад, володів Кассіодор, що дозволило останньому довгі роки перебувати при владі. Боротьба за справедливість та політична прямота невдовзі обернулися проти Боеція.
Пізні роки і смерть
У 523 (датування бургундського хроніста другої половини VI ст. Марія з Аванша) чи 524 році в результаті придворних інтриг Боецій був звинувачений у державній зраді, кинутий за ґрати і через один чи два роки страчений. Про те, як розгорталися події, можна скласти враження за розповідями самого Боеція в першій книзі «Розради від філософії» і за свідченнями однієї анонімної хроніки того часу, знайденої французьким істориком Анрі де Валуа в XVII ст. («Anonymus Valesianus»). Дещо з цього приводу повідомляє також Прокопій Кесарійський у , написаній ним близько 550 р. Все почалося з донесення на одного впливового сенатора і екс-консула Альбіна, який, імовірно, входив у коло спілкування Боеція. Королівський референдарій (головний доповідач у справах двору) Кіпріан доповів Теодоріху про нібито існуюче таємне листування Альбіна з візантійським імператором Юстиніаном Першим, сам факт чого при тодішніх обставинах міг розглядатися як державна зрада. За донесенням слідував суд «священної консисторії», який відбувся у присутності короля і всього сенату у Вероні — другій резиденції Теодоріха. Боецій виступив на стороні захисту і заявив, що листи є підробкою, а свідчення Кіпріана неправдиві. У відповідь Кіпріан, як повідомляє анонім Валуа, звинуватив у змові проти короля також і Боеція. Його було заарештовано й відправлено у в'язницю в містечко , що під Павією, де він і провів свої останні дні. Страті передував суд, що по суті був інсценуванням і проходив без участі Боеція. Його було звинувачено в цілій низці злочинів: змові проти влади, святотатстві, оскверненні святинь та зловживанні магією. Всі три свідки обвинувачення (Василій, Опіліон і Гауденцій) були людьми Кіпріана. Захисників у Боеція в суді не було, за винятком Симмаха, який невдовзі теж був звинувачений і страчений, увійшовши в історію як мученик за правду. Точна дата смерті Боеція невідома (в історіографії існує три версії: 524, 525 і 526 роки). Анонім Валуа повідомляє, що страті передували довгі катування. Кенотаф (символічна гробниця) філософа знаходиться в палійській церкві . Смерть Боеція справила глибоке враження на сучасників та нащадків. У Павії в епоху раннього середньовіччя існував культ Боеція як мученика церкви, який у 1883 році було узаконено Папою Львом XIII як місцевий культ Павійського діоцезу. У «Божественній комедії» Данте Боеція згадує дух Томи Аквінського:
А зараз думкою проглянь в просторі,
Від сяйва в сяєво, хвалам услід,
І в восьмому уздриш великі зорі.
Радіючи на благ найменший слід,
Душа свята облуду в світі злому
Всім розкрива, хто терпить тьму обид.
Бо тіло, що її немає в ньому,
Лежить в Чельдавро, мученицька ж тінь
Блаженствує в спокої неземному.
[Рай, Пісня 10, 121-129]
Творчість і наукова діяльність
Спадщина Боеція включає в себе більше двадцяти літературних творів, які можна розподілити на чотири тематичні групи:
1) навчальні посібники з «вільних наук» ( artes liberales);
2) твори з логіки, переклади, коментарі і трактати;
3) теологічні праці;
4) художньо-філософський трактат «Розрада від філософії».
У трактатах з дисциплін квадрівія – арифметики («Основи арифметики», традиційна латинська назва - «Libri II de institutione arithmetica») і музики («Основи музики» — «Libri V de institutione musica») Боецій передав європейській цивілізації методи й базові знання найкращих грецьких авторів (переважно піфагорійців) у сфері «математичних» наук. Квадрівіальні підручники – найбільш ранні праці Боеція: традиційно вони датуються 500-506 роками. Багато зробив Боецій і у сфері перекладів з грецької мови на латину найважливіших наукових трактатів давнини. Він переклав і супроводив коментарями праці Аристотеля «Категорії» (Praedicamenta – 2 переклади і коментарі створені після 510 р.), «Про тлумачення» (De interpretation – 3 переклади і коментарі після 516 р.), першу «Аналітику», «Топіку», «Софістичні спростування»(лише переклади; можливо, коментарі не збереглися). «Вступ у «Категорії» Аристотеля» Порфірія (Isagoge) Боецій прокоментував двічі (504–509 рр. — малий коментар; 510 р. — великий коментар). Крім того, він написав широкий коментар (у семи книгах) до невеликої праці Цицерона «Топіка» (520-523 рр.). Переклади Боеція інколи «переростають рамки жанру, перетворюючись у тлумачення, містять у собі оригінальні роздуми, поняття і терміни» (Г. Г. Майоров). Метод інтерпретації оригінала сам Боецій визначав такими словами:
Сам я не следую покорно замыслам другого [автора] и не связываю сам себя строжайшим законом перевода, но, чуть свободней отклоняясь с чужого пути, ступаю не след в след. То, что у Никомаха говорится о числах пространно, я изложил с умеренной краткостью, а то, что изложено бегло и доходит до сознания с трудом, я раскрыл с помощью собственных скромных добавлений таким образом, что иногда для очевидности я пользовался и своими формулами и схемами. [Боецій, Основи арифметики, переклад з франц. Г.Г. Майорова]
Значну цінність у навчальних трактатах (переважно компілятивних) являють собою також інтерполяції античних джерел. Власні праці Боеція з логіки (діалектики):
- Про категоричний силогізм (De syllogismo categorico; 505–506)
- Про ділення (De divisione; 515–520).
- Про гіпотетичний силогізм (De hypotheticis syllogismis; 516–522)
- Про відмінності в топіках (De topicis differentiis; 522–523)
- Вступ до категоричних силогізмів (Introductio ad syllogismos categoricos; інша назва Liber ante praedicamenta; близько 523).
Боецій є також автором цілої низки теологічних праць: «Про Трійцю» («De Trinitate», 520–21 рр.), «Чи проголошують Отець і Син і Святий Дух Божественність субстанціально» («Utrum Pater et Filius et Spiritus Sanctus de divinitate substantialiter praedicentur»), «Про седмиці» («De hebdomadibus», 518–20 рр.), «Про католицьку віру» («De fide catholica», до 513 р.), «Проти Євтіхія і Несторія» («Contra Eutychen et Nestorium», близько 513 р.).
«Розрада від філософії»
В очікуванні страти Боецій написав (у прозі й віршах) свій головний твір «Розрада від філософії» (лат. De consolatione philosophiae), який став однією з найпопулярніших книг пізньої античності та Середньовіччя і вчинив значний вплив на європейську літературу. Автор «Розради» старався вирішити проблему поєднання свободи волі з задумом Бога. З одного боку, якщо Бог може все передбачити, то свободи волі не існує. З іншого – якщо свобода людини все ж існує, це підриває здатність Бога передбачувати майбутнє. Це протиріччя Боецій пояснює тим, що знання Богом наших майбутніх дій, їх передбачення не є необхідною причиною самих цих дій. Боецій наставляє читача ухилятися від злого і натомість серцем прагнути до добра, а розумом – до істини. У цій праці Боецій також християнізував концепцію колеса фортуни (лат. Rota Fortunae):
Я знаю як Фортуна найбільш приязна та приваблююча для тих, кого хоче обманути, доки вона не переповнить їх смутою нестерпимою, покинувши, коли вони найменше того очікують… Ти намагаєшся зупинити силу обертання її колеса? О, нерозумний смертний, якби би Фортуна зупинилась, вона б більше не була Фортуною.
[Боецій, «Розрада від філософії», переклад Андрія Содомора]
За оспівування величі Бога і людської гідності видатний британський історик XVIII ст. Едвард Гіббон назвав працю «Розрада від філософії» «золотою книгою».
Значення Боеція у світовій історії
Своєю творчістю Боецій зробив великий внесок у розвиток науки та літератури, поширення філософії, що згодом знайшло відображення у формуванні основ середньовічної університетської освіти. Безперечно, значну цінність мають також його теологічні праці, в яких було поєднано класичні уявлення античної філософії та християнські цінності.
Видання праць Боеція в оригіналі
Перше повне зібрання творів Боеція було виконане братами Форлівіо у Венеції в 1492 році. Видання XIX–XXI століть:
- Manlii Severini Boetii opera omnia, ed. J.-P. Migne // PL 64. Parisiis, 1847.
- Boetii De institutione arithmetica libri duo // Gottfried Friedlein. Anicii Manlii Torquati Severini Boetii De institutione arithmetica libri duo: De institutione musica libri quinque. Accedit geometria quae fertur Boetii. Lipsiae, 1867
- Boetii De institutione musica libri quinque // Gottfried Friedlein. Anicii Manlii Torquati Severini Boetii De institutione arithmetica libri duo: De institutione musica libri quinque. Accedit geometria quae fertur Boetii. Lipsiae, 1867
- Boethii Philosophiae consolatio, ed. Ludouicus Bieler // Corpus christianorum, series latina XCIV. Turnholt: Brepols, 1957
- Boèce. Institution arithmétique. Texte établi et traduit par Jean-Yves Guillaumin. Paris: Les Belles Lettres, 2002. XCV, 431 p.
- De consolatione philosophiae. Opuscula theologica, ed. Claudio Moreschini // Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana. Berlin, New York: De Gruyter, 2005
- De syllogismo categorico: Critical edition with introduction, translation, notes and indexes, ed. C. T. Thörnqvist // Studia Graeca et Latina Gothoburgensia 68. Gothenborg, 2008.
- Introductio ad syllogismos categoricos: Critical edition with introduction, commentary and indexes, ed. C. T. Thörnqvist // Studia Graeca et Latina Gothoburgensia 69. Gothenborg, 2008.
Переклади
Українською мовою
- Боецій С. Розрада від філософії. — Київ: Основи, 2002. — 146 с.
- Боецій С. Розрада від Філософії / Пер. з лат. А. О. Содомори, передм. В. В. Кондзьолки, прим. і покажч. Р. Паранька. — 2-е, випр. і доп. — 208 с. — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-518-1.
Російською мовою
- Аниция Манлия Торквата Северина Боеция. Утешение философское. / Пер. иеромонаха Феофилакта Русанова. СПб.: 1794. VI, 188 стр.
- Памятники средневековой латинской литературы IV—IX вв. — М.: Наука, 1970. — 444 с
- Боэций. «Утешение философией» и другие трактаты. / Сост., автор статьи о Боэции и отв. ред. Г. Г. Майоров; перевод В. И. Уколовой и М. Н. Цейтлина (Серия «Памятники философской мысли»). М., Наука. 1990. 416 стр.; 2-е изд.: М.: Наука. 1996. 355 стр.
- Введение в категорические силлогизмы. // Вопросы философии. 1999. № 1.
- Аниций Манлий Торкват Северин Боэций. Комментарий к «Категориям» Аристотеля. / Пер. А. В. Аполлонова. // Антология средневековой мысли. Т. 1. СПб, 2001. С. 113—160.
- А. М. С. Боэций. Основы музыки / Подготовка текста, перевод с латинского и комментарий С. Н. Лебедева. — М.: Научно-издательский центр «Московская консерватория», 2012. — xl, 408 с. — .
Англійською мовою
- Theological tractates and The Consolation of Philosophy, translated by H.F.Stewart // The Loeb Classical Library, vol. 74. London : Heinemann, 1918.
- Boethius. The Consolation of Philosophy. Translated by P.G. Walsh. Oxford; New York: Oxford University Press, 1999. .
- Boethius. Consolation of Philosophy. Translated, with introduction and notes, by Joel C. Relihan. Indianapolis: Hackett, 2001. xxxiii, 216 p. .
Див. також
- 6617 Боетіус — астероїд, названий на честь філософа.
- Квінт Аврелій Меммій Симмах
- Колесо Фортуни
Примітки
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- CONOR.Sl
- Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius De consolatione philosophiae — 0524.
- Bréhier É. Histoire de la philosophie — Éditions F. Alcan, 1926. — Vol. 1. — P. 469.
- Франко, Тарас (1921). Нарис історії римської літератури. Львів-Київ: Видання "Всесвітньої біблїотеки" №17 З друкарні Л. Віснєвського у Львові. с. 184—185.
{{}}: Перевірте значення|authorlink1=() - Новий правопис 2019 онлайн - БУКВОСПОЛУЧЕННЯ TH У СЛОВАХ ГРЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ. slovnyk.ua. Процитовано 10 лютого 2024.
- Obertello L. Severino Boezio. Genua, 1974, vol.1, p.4.
- Anici Manli Severini Boethi de Consolatione Philosophiae <…> edidit A.Fortescue. London, 1925, p.XI; Obertello L. op.cit., p.16; Cracco Rugini L. Nobilità romana e potere nell’età die Boezio // Atti del Congresso internazionale di studi Boeziani, p.74.
- Dictionnaire d’Histoire et de Géographie Ecclésiastique, vol.9. Paris, 1937, p.349.
- Gruber J. Kommentar zu Boethius De Consolatione… 2te Aufl. 2006, S.2, Fn.13; Boèce. Institution arithmétique. Texte établi et traduit par Jean-Yves Guillaumin. Paris, 2002, p.VII, n.1.
- Marenbon, 2003, p.8; Walsh, 1999, p.XIV.
- Courcelle P. Les lettres grecques en occident de Macrobe à Cassiodore. Paris: E. de Boccard, 1943; Nouv. éd. ib., 1948.
- Bonnaud R. L'éducation scientifique de Boèce // Speculum 4 (1929), 198—206; Rijk L.M. de. On the chronology of Boethius’ works on logic // Vivarium 2 (1964), p.36; Vogel C.J.de. Boetiana I // Vivarium (1971), 49—66
- Gruber J. Kommentar zu Boethius' De consolatione... 2.Aufl. Berlin, 2006. — SS.3—4. І. Грубер описує низку сучасних поглядів щодо місця, де Боецій отримав освіту.
- Kaylor, Noel Harold. Introduction: the Times, Life, and Work of Boethius // Companion to Boethius in the Middle Ages. (Eds.) N.H. Kaylor, Ph.E. Phillips. — Leiden: Brill, 2012. — 662 p.
- Hodgkin, Thomas. Italy and her Invaders. 8 vols. — Oxford, 1880–1899. — Vol.3, b.IV.— P. 530.
- Судьба и дело Боэция // Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990.
- Майоров Г. Г. Северин Боэций и его роль в истории западноевропейской культуры // Вопросы философии, 1981, № 4
- Anonymus Valesianus/ Ed. R. Cessi// Rerum Ital. Scriptor.T.XXIV.
- Данте. Божественна комедія. Переклад Є.Дроб'язко Х.: Фоліо, 2001. 608 с.
- Эдуард Гиббон. «Упадок и падение Римской империи»
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Боэций. «Утешение философией» и другие трактаты. / Сост., автор статьи о Боэции и отв. ред. Г. Г. Майоров; перевод В.И.Уколовой и М.Н. Цейтлина (Серия «Памятники философской мысли»). М., Наука. 1990. 416 стр.
- Герцман Е. В. Музыкальная боэциана. — СПб.: Глаголъ, 1995. — 480 с. (включает комментированный перевод трактата о музыке); 2-е изд., под ред. Е. Е. Герцман. — СПб.: Невская нота, 2010. — 504 с.
- Гусева М. А. Комментарии Боэция и их влияние на развитие схоластики // Логико-философские штудии-3, СПб.: Изд-во СПГУ, 2005. - С. 467-472.
- Гусева М. А. Логико-философские исследования Боэция. Дис. ... канд. филос. наук: 09.00.07. СПб., 2006. 192 с. РГБ ОД, 61:06-9/182.
- Гусева М. А. О трактате Боэция «Гебдомады» // Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке: Материалы VI Международной научной конференции (22–24 июня 2000 г.). — СПб., 2000. — С. 446–447.
- Гусева М. А. Об интерпретации связки «есть» в боэциевском комментарии на трактат Аристотеля «Об истолковании»// Логико-философские штудии-2, СПб.: Изд-во Санкт-Петербургское философское общество,2003, С. 223-227.
- Лебедев С. Н. Почему нужен новый перевод музыкального трактата Боэция // Старинная музыка, 2009, № 3. — С.1—12.
- Лебедев С. Н. Ладовая теория Боэция. Опыт реконструкции // Старинная музыка, 2010, № 1—2. — С.39—45.
- Лебедев С. Н. Спартанский декрет против Тимофея Милетского в музыкальном трактате Боэция // Музыковедение, 2010, № 9. — С.18—21.
- Лебедев С. Н. Мουσικός-musicus-музыкант. Очерк музыкальной терминологии Боэция // Научный вестник Московской консерватории, 2011, № 2. — С.52—65.
- Лебедев С. Н. О методе и стиле раннего Боэция (на материале «Музыки» и «Арифметики») // Научный вестник Московской консерватории, 2011, № 3. — С.24—39.
- Лисанюк Е. Н. Боэций о значении искусства топики // Verbum № 6. Аристотель и средневековая метафизика. Альманах Центра изучения средневековой культуры при философском факультете СПбГУ. — СПб., 2002.
- Лисанюк Е. Н. Утешение логикой? // Вестник СПбГУ, 2004, сер. 6, вып. 1, № 3.
- Лосев А. Ф. Творчество Боэция как переходный антично-средневековый феномен (некоторые уточнения) // Западноевропейская средневековая словесность. Сборник / Под ред. Л. Г. Андреева. — М.: Изд-во МГУ, 1985. Майоров Г. Г. Северин Боэций и его роль в истории западноевропейской культуры // Вопросы философии, 1981, № 4.
- Майоров Г. Г. Северин Боэций и его роль в истории западноевропейской культуры // Вопросы философии, 1981, № 4
- Майоров Г. Г. Судьба и дело Боэция // Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. — М.: Наука, 1990. ISBN 5-02-007954-5[недоступне посилання з червня 2019]
- Сапрыкин Ю. М. Чосер и Боэций // Античное наследие в культуре Возрождения. — М., 1984. — С. 180—188.
- Уколова В. И. «Последний римлянин» Боэций. (Серия «Из истории мировой культуры»). — М.: Наука, 1987.
- Фокин А. Р. Боэций о человеческой свободе // Философия и культура, 2008. № 3. — С.44—47.
Література
- Боецій // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Боецій. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Боецій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Боецій |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Боецій
![image]()
У Вікіджерелах є Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius
- http://ancientrome.ru/dictio/article.htm?a=168891829 [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://ancientrome.ru/dictio/article.htm?a=199915111 [ 4 липня 2016 у Wayback Machine.]
- http://plato.stanford.edu/entries/boethius/ [ 11 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.britannica.com/biography/Anicius-Manlius-Severinus-Boethius [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- https://cliojournal.wikispaces.com/The+Execution+of+Boethius [ 17 січня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blazhennij Boe cij abo Boe tij lat Boethius 480 524 rannoserednovichnij italijskij filosof neoplatonik matematik teoretik muziki hristiyanskij teolog Avtor bagatoh filosofskih ta naukovih prac najvidomishimi z yakih ye lat De consolatione philosophiae ta Pro muziku lat De istitutione musica Povne im ya Ani cij Ma nlij Torkva t Severi n Boe cij lat Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius Boecijlat Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius lat BoetiusAntichna filosofiyaBoecijNarodzhennya480 Rim Korolivstvo ostgotivSmert524 Paviya obezgolovlennyaPohovannyaBazilika svyatogo Petra v zolotomu nebiGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo ostgotivZnannya movlatina 1 2 Im ya pri narodzhennilat Anicius Manlius Severinus BoethiusDiyalnistpismennik muzikoznavec teoretik muziki politik matematik perekladachShkola TradiciyaneoplatonizmOsnovni interesireligiya muzikaZnachni ideyiKoleso FortuniZaznav vplivuAristotel Platon Ciceron SenekaVchiteliKvint Avrelij Memmij Simmah Yunior 3 i dViznachnij tvirRozrada vid Filosofiyi d History d d i dIstorichnij periodPiznya AntichnistPosadadavnorimskij senator d i konsul 4 Konfesiyakatolicka cerkvaBatkodU shlyubi zdDitid i d Boecij u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyevij shlyahPohodzhennya i rodina Za materinskoyu liniyeyu Boecij pohodiv zi znatnogo rimskogo rodu Za najbilsh poshirenoyu v istoriografiyi dumkoyu jogo batkom buv konsul i pretorij Im ya Boethius jmovirnishe za vse pohodit z greckogo boh8os pomichnik zastupnik i vkazuye na grecke pohodzhennya rodini batka Im ya Severinus za odniyeyu versiyeyu ye hrestilnim im yam za inshoyu vistupaye vkazivkoyu na mozhlivij zv yazok z imperatorskoyu dinastiyeyu Severiv Na dumku Joahima Grubera im ya Torquatus yake inkoli zustrichayetsya v naukovij literaturi bulo dodano v piznishij period i ne ye dostovirnim Vidomo sho she v 487 roci batko Boeciya zajmav posadu konsula ale nevdovzi pislya togo pomer tozh hlopchik buv vzyatij na vihovannya abo vsinovlenij Kvintom Avreliyem Memmiyem Simmahom konsulom 485 roku golovoyu senatu i prefektom Rima odnim iz najbilsh avtoritetnih derzhavnih diyachiv svogo chasu velikim znavcem i shanuvalnikom greckoyi kulturi Vin i vseliv yunomu Boeciyu gliboku lyubov do znan Ranni roki ta osvita Dostovirno nevidomo de Boecij zdobuvav osvitu Za dosit poshirenoyu versiyeyu francuzkogo doslidnika P yera Kurselya vin navchavsya v Aleksandriyi abo Afinah oskilki riven filosofskoyi osviti v Rimi togo chasu buv dosit nevisokim Zgidno z inshoyu tochkoyu zoru Boecij mig otrimati osvitu ne pokidayuchi Italiyi a jogo podorozh v Aleksandriyu chi Afini ye prosto legendoyu G G Majorov Tak chi inakshe u vici tridcyati rokiv vin vzhe nabuv slavi riznobichno osvichenoyi erudovanoyi lyudini sho maye gliboki znannya greckoyi filosofiyi Nevdovzi pislya zakinchennya navchannya Boecij odruzhivsya z donkoyu Simmaha Rusticianoyu Vid cogo shlyubu vin mav dvoh siniv i Politichna kar yera Pro pochatok politichnoyi kar yeri Boeciya informaciyi majzhe nemaye Vidomo lishe sho vin dosit rano staye senatorom a v 510 r konsulom Boecij zgaduye pro svoye konsulstvo v napisanih u 510 r komentaryah do praci Aristotelya Kategoriyi skarzhachis na nestachu chasu dlya naukovoyi diyalnosti Mozhna pripustiti sho nastupni dvanadcyat rokiv pro yaki ni vin ni jogo biografi ne povidomlyayut stali dlya nogo chasom zoseredzhenoyi ta plidnoyi naukovo literaturnoyi diyalnosti Yiyi rezultati buli daleko ne povnistyu vidomi suchasnikam oskilki Boecij viriznyavsya velikoyu vimoglivistyu do sebe yak avtora i ne pospishav z publikaciyeyu svoyih prac Tak chi inakshe pro diyalnist Boeciya z 510 po 522 rr mozhna lishe buduvati gipotezi Imovirno v cej period vnaslidok hristologichnih diskusij sho znovu spalahnuli v Rimi u 512 r vin vpershe zagliblyuyetsya v bogoslovsku problematiku rezultatom chogo stali napisani v 519 523 rr teologichni traktati U 522 r vidbuvayetsya novij zlet politichnoyi kar yeri Boeciya Teodorih Velikij priznachaye jogo na najvishij u korolivstvi administrativnij post magistra vsih sluzhb magister officiorum tobto faktichno na post pershogo ministra Pid chas svogo perebuvannya na posadi Boecij pidtrimuye rozorenih vid podatkiv ta grabuvan zhiteliv provincij ryatuye vid golodnoyi smerti Kampansku provinciyu protistoyit zlovzhivannyam vplivovih pridvornih gotiv Odnak cherez svoyu pryamodushnist vin ne nadto vpisuvavsya v povnu intrig atmosferu korolivskogo dvoru Jogo harakteru ne bula vlastiva politichna gnuchkist yakoyu napriklad volodiv Kassiodor sho dozvolilo ostannomu dovgi roki perebuvati pri vladi Borotba za spravedlivist ta politichna pryamota nevdovzi obernulisya proti Boeciya Pizni roki i smert Boecij v uv yaznenni Rozrada vid filosofiyi Rukopis 1385 roku U 523 datuvannya burgundskogo hronista drugoyi polovini VI st Mariya z Avansha chi 524 roci v rezultati pridvornih intrig Boecij buv zvinuvachenij u derzhavnij zradi kinutij za grati i cherez odin chi dva roki strachenij Pro te yak rozgortalisya podiyi mozhna sklasti vrazhennya za rozpovidyami samogo Boeciya v pershij knizi Rozradi vid filosofiyi i za svidchennyami odniyeyi anonimnoyi hroniki togo chasu znajdenoyi francuzkim istorikom Anri de Valua v XVII st Anonymus Valesianus Desho z cogo privodu povidomlyaye takozh Prokopij Kesarijskij u napisanij nim blizko 550 r Vse pochalosya z donesennya na odnogo vplivovogo senatora i eks konsula Albina yakij imovirno vhodiv u kolo spilkuvannya Boeciya Korolivskij referendarij golovnij dopovidach u spravah dvoru Kiprian dopoviv Teodorihu pro nibito isnuyuche tayemne listuvannya Albina z vizantijskim imperatorom Yustinianom Pershim sam fakt chogo pri todishnih obstavinah mig rozglyadatisya yak derzhavna zrada Za donesennyam sliduvav sud svyashennoyi konsistoriyi yakij vidbuvsya u prisutnosti korolya i vsogo senatu u Veroni drugij rezidenciyi Teodoriha Boecij vistupiv na storoni zahistu i zayaviv sho listi ye pidrobkoyu a svidchennya Kipriana nepravdivi U vidpovid Kiprian yak povidomlyaye anonim Valua zvinuvativ u zmovi proti korolya takozh i Boeciya Jogo bulo zaareshtovano j vidpravleno u v yaznicyu v mistechko sho pid Paviyeyu de vin i proviv svoyi ostanni dni Strati pereduvav sud sho po suti buv inscenuvannyam i prohodiv bez uchasti Boeciya Jogo bulo zvinuvacheno v cilij nizci zlochiniv zmovi proti vladi svyatotatstvi oskvernenni svyatin ta zlovzhivanni magiyeyu Vsi tri svidki obvinuvachennya Vasilij Opilion i Gaudencij buli lyudmi Kipriana Zahisnikiv u Boeciya v sudi ne bulo za vinyatkom Simmaha yakij nevdovzi tezh buv zvinuvachenij i strachenij uvijshovshi v istoriyu yak muchenik za pravdu Tochna data smerti Boeciya nevidoma v istoriografiyi isnuye tri versiyi 524 525 i 526 roki Anonim Valua povidomlyaye sho strati pereduvali dovgi katuvannya Kenotaf simvolichna grobnicya filosofa znahoditsya v palijskij cerkvi Smert Boeciya spravila gliboke vrazhennya na suchasnikiv ta nashadkiv U Paviyi v epohu rannogo serednovichchya isnuvav kult Boeciya yak muchenika cerkvi yakij u 1883 roci bulo uzakoneno Papoyu Lvom XIII yak miscevij kult Pavijskogo diocezu U Bozhestvennij komediyi Dante Boeciya zgaduye duh Tomi Akvinskogo Grobnicya Boeciya cerkva Chel d Oro Paviya Italiya A zaraz dumkoyu proglyan v prostori Vid syajva v syayevo hvalam uslid I v vosmomu uzdrish veliki zori Radiyuchi na blag najmenshij slid Dusha svyata obludu v sviti zlomu Vsim rozkriva hto terpit tmu obid Bo tilo sho yiyi nemaye v nomu Lezhit v Cheldavro muchenicka zh tin Blazhenstvuye v spokoyi nezemnomu Raj Pisnya 10 121 129 Tvorchist i naukova diyalnistSpadshina Boeciya vklyuchaye v sebe bilshe dvadcyati literaturnih tvoriv yaki mozhna rozpodiliti na chotiri tematichni grupi 1 navchalni posibniki z vilnih nauk artes liberales 2 tvori z logiki perekladi komentari i traktati 3 teologichni praci 4 hudozhno filosofskij traktat Rozrada vid filosofiyi U traktatah z disciplin kvadriviya arifmetiki Osnovi arifmetiki tradicijna latinska nazva Libri II de institutione arithmetica i muziki Osnovi muziki Libri V de institutione musica Boecij peredav yevropejskij civilizaciyi metodi j bazovi znannya najkrashih greckih avtoriv perevazhno pifagorijciv u sferi matematichnih nauk Kvadrivialni pidruchniki najbilsh ranni praci Boeciya tradicijno voni datuyutsya 500 506 rokami Bagato zrobiv Boecij i u sferi perekladiv z greckoyi movi na latinu najvazhlivishih naukovih traktativ davnini Vin pereklav i suprovodiv komentaryami praci Aristotelya Kategoriyi Praedicamenta 2 perekladi i komentari stvoreni pislya 510 r Pro tlumachennya De interpretation 3 perekladi i komentari pislya 516 r pershu Analitiku Topiku Sofistichni sprostuvannya lishe perekladi mozhlivo komentari ne zbereglisya Vstup u Kategoriyi Aristotelya Porfiriya Isagoge Boecij prokomentuvav dvichi 504 509 rr malij komentar 510 r velikij komentar Krim togo vin napisav shirokij komentar u semi knigah do nevelikoyi praci Cicerona Topika 520 523 rr Perekladi Boeciya inkoli pererostayut ramki zhanru peretvoryuyuchis u tlumachennya mistyat u sobi originalni rozdumi ponyattya i termini G G Majorov Metod interpretaciyi originala sam Boecij viznachav takimi slovami Sam ya ne sleduyu pokorno zamyslam drugogo avtora i ne svyazyvayu sam sebya strozhajshim zakonom perevoda no chut svobodnej otklonyayas s chuzhogo puti stupayu ne sled v sled To chto u Nikomaha govoritsya o chislah prostranno ya izlozhil s umerennoj kratkostyu a to chto izlozheno beglo i dohodit do soznaniya s trudom ya raskryl s pomoshyu sobstvennyh skromnyh dobavlenij takim obrazom chto inogda dlya ochevidnosti ya polzovalsya i svoimi formulami i shemami Boecij Osnovi arifmetiki pereklad z franc G G Majorova Boecij Pro gipotetichnij silogizm Parizh N A Lat 1611 fol 43v Znachnu cinnist u navchalnih traktatah perevazhno kompilyativnih yavlyayut soboyu takozh interpolyaciyi antichnih dzherel Vlasni praci Boeciya z logiki dialektiki Pro kategorichnij silogizm De syllogismo categorico 505 506 Pro dilennya De divisione 515 520 Pro gipotetichnij silogizm De hypotheticis syllogismis 516 522 Pro vidminnosti v topikah De topicis differentiis 522 523 Vstup do kategorichnih silogizmiv Introductio ad syllogismos categoricos insha nazva Liber ante praedicamenta blizko 523 Boecij ye takozh avtorom ciloyi nizki teologichnih prac Pro Trijcyu De Trinitate 520 21 rr Chi progoloshuyut Otec i Sin i Svyatij Duh Bozhestvennist substancialno Utrum Pater et Filius et Spiritus Sanctus de divinitate substantialiter praedicentur Pro sedmici De hebdomadibus 518 20 rr Pro katolicku viru De fide catholica do 513 r Proti Yevtihiya i Nestoriya Contra Eutychen et Nestorium blizko 513 r Rozrada vid filosofiyi Boecij i filosofiya Inkunabula 1485 roku V ochikuvanni strati Boecij napisav u prozi j virshah svij golovnij tvir Rozrada vid filosofiyi lat De consolatione philosophiae yakij stav odniyeyu z najpopulyarnishih knig piznoyi antichnosti ta Serednovichchya i vchiniv znachnij vpliv na yevropejsku literaturu Avtor Rozradi staravsya virishiti problemu poyednannya svobodi voli z zadumom Boga Z odnogo boku yaksho Bog mozhe vse peredbachiti to svobodi voli ne isnuye Z inshogo yaksho svoboda lyudini vse zh isnuye ce pidrivaye zdatnist Boga peredbachuvati majbutnye Ce protirichchya Boecij poyasnyuye tim sho znannya Bogom nashih majbutnih dij yih peredbachennya ne ye neobhidnoyu prichinoyu samih cih dij Boecij nastavlyaye chitacha uhilyatisya vid zlogo i natomist sercem pragnuti do dobra a rozumom do istini U cij praci Boecij takozh hristiyanizuvav koncepciyu kolesa fortuni lat Rota Fortunae Ya znayu yak Fortuna najbilsh priyazna ta privablyuyucha dlya tih kogo hoche obmanuti doki vona ne perepovnit yih smutoyu nesterpimoyu pokinuvshi koli voni najmenshe togo ochikuyut Ti namagayeshsya zupiniti silu obertannya yiyi kolesa O nerozumnij smertnij yakbi bi Fortuna zupinilas vona b bilshe ne bula Fortunoyu Boecij Rozrada vid filosofiyi pereklad Andriya Sodomora Za ospivuvannya velichi Boga i lyudskoyi gidnosti vidatnij britanskij istorik XVIII st Edvard Gibbon nazvav pracyu Rozrada vid filosofiyi zolotoyu knigoyu Znachennya Boeciya u svitovij istoriyiSvoyeyu tvorchistyu Boecij zrobiv velikij vnesok u rozvitok nauki ta literaturi poshirennya filosofiyi sho zgodom znajshlo vidobrazhennya u formuvanni osnov serednovichnoyi universitetskoyi osviti Bezperechno znachnu cinnist mayut takozh jogo teologichni praci v yakih bulo poyednano klasichni uyavlennya antichnoyi filosofiyi ta hristiyanski cinnosti Vidannya prac Boeciya v originaliPersonifikovana Filosofiya vidviduye Boeciya u v yaznici Ilyustraciya z latinskogo manuskriptu 1200 roku Pershe povne zibrannya tvoriv Boeciya bulo vikonane bratami Forlivio u Veneciyi v 1492 roci Vidannya XIX XXI stolit Manlii Severini Boetii opera omnia ed J P Migne PL 64 Parisiis 1847 Boetii De institutione arithmetica libri duo Gottfried Friedlein Anicii Manlii Torquati Severini Boetii De institutione arithmetica libri duo De institutione musica libri quinque Accedit geometria quae fertur Boetii Lipsiae 1867 Boetii De institutione musica libri quinque Gottfried Friedlein Anicii Manlii Torquati Severini Boetii De institutione arithmetica libri duo De institutione musica libri quinque Accedit geometria quae fertur Boetii Lipsiae 1867 Boethii Philosophiae consolatio ed Ludouicus Bieler Corpus christianorum series latina XCIV Turnholt Brepols 1957 Boece Institution arithmetique Texte etabli et traduit par Jean Yves Guillaumin Paris Les Belles Lettres 2002 XCV 431 p De consolatione philosophiae Opuscula theologica ed Claudio Moreschini Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana Berlin New York De Gruyter 2005 De syllogismo categorico Critical edition with introduction translation notes and indexes ed C T Thornqvist Studia Graeca et Latina Gothoburgensia 68 Gothenborg 2008 Introductio ad syllogismos categoricos Critical edition with introduction commentary and indexes ed C T Thornqvist Studia Graeca et Latina Gothoburgensia 69 Gothenborg 2008 PerekladiDialectica 1547 Ukrayinskoyu movoyu Boecij S Rozrada vid filosofiyi Kiyiv Osnovi 2002 146 s Boecij S Rozrada vid Filosofiyi Per z lat A O Sodomori peredm V V Kondzolki prim i pokazhch R Paranka 2 e vipr i dop 208 s 1000 prim ISBN 978 617 629 518 1 Rosijskoyu movoyu Aniciya Manliya Torkvata Severina Boeciya Uteshenie filosofskoe Per ieromonaha Feofilakta Rusanova SPb 1794 VI 188 str Pamyatniki srednevekovoj latinskoj literatury IV IX vv M Nauka 1970 444 s Boecij Uteshenie filosofiej i drugie traktaty Sost avtor stati o Boecii i otv red G G Majorov perevod V I Ukolovoj i M N Cejtlina Seriya Pamyatniki filosofskoj mysli M Nauka 1990 416 str 2 e izd M Nauka 1996 355 str Vvedenie v kategoricheskie sillogizmy Voprosy filosofii 1999 1 Anicij Manlij Torkvat Severin Boecij Kommentarij k Kategoriyam Aristotelya Per A V Apollonova Antologiya srednevekovoj mysli T 1 SPb 2001 S 113 160 A M S Boecij Osnovy muzyki Podgotovka teksta perevod s latinskogo i kommentarij S N Lebedeva M Nauchno izdatelskij centr Moskovskaya konservatoriya 2012 xl 408 s ISBN 978 5 89598 276 1 Anglijskoyu movoyu Theological tractates and The Consolation of Philosophy translated by H F Stewart The Loeb Classical Library vol 74 London Heinemann 1918 Boethius The Consolation of Philosophy Translated by P G Walsh Oxford New York Oxford University Press 1999 ISBN 0198152280 Boethius Consolation of Philosophy Translated with introduction and notes by Joel C Relihan Indianapolis Hackett 2001 xxxiii 216 p ISBN 0 87220 583 5 Div takozh6617 Boetius asteroyid nazvanij na chest filosofa Kvint Avrelij Memmij Simmah Koleso FortuniPrimitkiMirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 CONOR Sl d Track Q16744133 Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius De consolatione philosophiae 0524 d Track Q102851d Track Q861927 Brehier E Histoire de la philosophie Editions F Alcan 1926 Vol 1 P 469 d Track Q78620888d Track Q274978d Track Q113573231 Franko Taras 1921 Naris istoriyi rimskoyi literaturi Lviv Kiyiv Vidannya Vsesvitnoyi biblyioteki 17 Z drukarni L Visnyevskogo u Lvovi s 184 185 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya authorlink1 dovidka Novij pravopis 2019 onlajn BUKVOSPOLUChENNYa TH U SLOVAH GRECKOGO POHODZhENNYa slovnyk ua Procitovano 10 lyutogo 2024 Obertello L Severino Boezio Genua 1974 vol 1 p 4 Anici Manli Severini Boethi de Consolatione Philosophiae lt gt edidit A Fortescue London 1925 p XI Obertello L op cit p 16 Cracco Rugini L Nobilita romana e potere nell eta die Boezio Atti del Congresso internazionale di studi Boeziani p 74 Dictionnaire d Histoire et de Geographie Ecclesiastique vol 9 Paris 1937 p 349 Gruber J Kommentar zu Boethius De Consolatione 2te Aufl 2006 S 2 Fn 13 Boece Institution arithmetique Texte etabli et traduit par Jean Yves Guillaumin Paris 2002 p VII n 1 Marenbon 2003 p 8 Walsh 1999 p XIV Courcelle P Les lettres grecques en occident de Macrobe a Cassiodore Paris E de Boccard 1943 Nouv ed ib 1948 Bonnaud R L education scientifique de Boece Speculum 4 1929 198 206 Rijk L M de On the chronology of Boethius works on logic Vivarium 2 1964 p 36 Vogel C J de Boetiana I Vivarium 1971 49 66 Gruber J Kommentar zu Boethius De consolatione 2 Aufl Berlin 2006 SS 3 4 I Gruber opisuye nizku suchasnih poglyadiv shodo miscya de Boecij otrimav osvitu Kaylor Noel Harold Introduction the Times Life and Work of Boethius Companion to Boethius in the Middle Ages Eds N H Kaylor Ph E Phillips Leiden Brill 2012 662 p Hodgkin Thomas Italy and her Invaders 8 vols Oxford 1880 1899 Vol 3 b IV P 530 Sudba i delo Boeciya Boecij Uteshenie Filosofiej i drugie traktaty M Nauka 1990 ISBN 5 02 007954 5 Majorov G G Severin Boecij i ego rol v istorii zapadnoevropejskoj kultury Voprosy filosofii 1981 4 Anonymus Valesianus Ed R Cessi Rerum Ital Scriptor T XXIV Dante Bozhestvenna komediya Pereklad Ye Drob yazko H Folio 2001 608 s Eduard Gibbon Upadok i padenie Rimskoj imperii Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaBoecij Uteshenie filosofiej i drugie traktaty Sost avtor stati o Boecii i otv red G G Majorov perevod V I Ukolovoj i M N Cejtlina Seriya Pamyatniki filosofskoj mysli M Nauka 1990 416 str Gercman E V Muzykalnaya boeciana SPb Glagol 1995 480 s vklyuchaet kommentirovannyj perevod traktata o muzyke 2 e izd pod red E E Gercman SPb Nevskaya nota 2010 504 s Guseva M A Kommentarii Boeciya i ih vliyanie na razvitie sholastiki Logiko filosofskie shtudii 3 SPb Izd vo SPGU 2005 S 467 472 Guseva M A Logiko filosofskie issledovaniya Boeciya Dis kand filos nauk 09 00 07 SPb 2006 192 s RGB OD 61 06 9 182 Guseva M A O traktate Boeciya Gebdomady Sovremennaya logika problemy teorii istorii i primeneniya v nauke Materialy VI Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii 22 24 iyunya 2000 g SPb 2000 S 446 447 Guseva M A Ob interpretacii svyazki est v boecievskom kommentarii na traktat Aristotelya Ob istolkovanii Logiko filosofskie shtudii 2 SPb Izd vo Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo 2003 S 223 227 Lebedev S N Pochemu nuzhen novyj perevod muzykalnogo traktata Boeciya Starinnaya muzyka 2009 3 S 1 12 Lebedev S N Ladovaya teoriya Boeciya Opyt rekonstrukcii Starinnaya muzyka 2010 1 2 S 39 45 Lebedev S N Spartanskij dekret protiv Timofeya Miletskogo v muzykalnom traktate Boeciya Muzykovedenie 2010 9 S 18 21 Lebedev S N Moysikos musicus muzykant Ocherk muzykalnoj terminologii Boeciya Nauchnyj vestnik Moskovskoj konservatorii 2011 2 S 52 65 Lebedev S N O metode i stile rannego Boeciya na materiale Muzyki i Arifmetiki Nauchnyj vestnik Moskovskoj konservatorii 2011 3 S 24 39 Lisanyuk E N Boecij o znachenii iskusstva topiki Verbum 6 Aristotel i srednevekovaya metafizika Almanah Centra izucheniya srednevekovoj kultury pri filosofskom fakultete SPbGU SPb 2002 Lisanyuk E N Uteshenie logikoj Vestnik SPbGU 2004 ser 6 vyp 1 3 Losev A F Tvorchestvo Boeciya kak perehodnyj antichno srednevekovyj fenomen nekotorye utochneniya Zapadnoevropejskaya srednevekovaya slovesnost Sbornik Pod red L G Andreeva M Izd vo MGU 1985 Majorov G G Severin Boecij i ego rol v istorii zapadnoevropejskoj kultury Voprosy filosofii 1981 4 Majorov G G Severin Boecij i ego rol v istorii zapadnoevropejskoj kultury Voprosy filosofii 1981 4 Majorov G G Sudba i delo Boeciya Boecij Uteshenie Filosofiej i drugie traktaty M Nauka 1990 ISBN 5 02 007954 5 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Saprykin Yu M Choser i Boecij Antichnoe nasledie v kulture Vozrozhdeniya M 1984 S 180 188 Ukolova V I Poslednij rimlyanin Boecij Seriya Iz istorii mirovoj kultury M Nauka 1987 Fokin A R Boecij o chelovecheskoj svobode Filosofiya i kultura 2008 3 S 44 47 LiteraturaBoecij Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaBoecij Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Boecij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Boecij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Boecij U Vikidzherelah ye Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius http ancientrome ru dictio article htm a 168891829 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine http ancientrome ru dictio article htm a 199915111 4 lipnya 2016 u Wayback Machine http plato stanford edu entries boethius 11 grudnya 2015 u Wayback Machine http www britannica com biography Anicius Manlius Severinus Boethius 10 serpnya 2016 u Wayback Machine https cliojournal wikispaces com The Execution of Boethius 17 sichnya 2011 u Wayback Machine