Нідерла́ндські Анти́льські острови́ — колишня автономна територія Нідерландів, розташована на Малих Антильських островах у Карибському морі. 9 жовтня 2010 року територія припинила своє існування.
нід. Nederlandse Antillen пап'ям. Antia Hulandes Нідерландські Антильські острови | |||||||||||||||
Установчі країни Королівства Нідерландів | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Девіз лат. Libertate unanimus («Unified by freedom») | |||||||||||||||
Гімн Het Wilhelmus (1954-1964) (1964–2000) (2000–2010) | |||||||||||||||
Столиця | Віллемстад H G O | ||||||||||||||
Мови | Голландська | ||||||||||||||
Форма правління | Конституційна монархія | ||||||||||||||
Королева | |||||||||||||||
- 1954—1980 | Юліана | ||||||||||||||
- 1980—2010 | Беатрикс | ||||||||||||||
Губернатор | |||||||||||||||
- 1951—1956 | Teun Struycken | ||||||||||||||
- 1962—1970 | Cola Debrot | ||||||||||||||
- 1983—1990 | René Römer | ||||||||||||||
- 2002—2010 | Frits Goedgedrag | ||||||||||||||
Прем'єр-міністр | |||||||||||||||
- 1954—1968 | Efraïn Jonckheer | ||||||||||||||
- 1973—1977 | Juancho Evertsz | ||||||||||||||
- 2006—2010 | Emily de Jongh-Elhage | ||||||||||||||
Законодавчий орган | Рада Антильських островів | ||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||
- Засновано | 15 грудня 1954 | ||||||||||||||
- Незалежність Аруби | 1 січня 1986 | ||||||||||||||
- Скасування федерації Нідерландські Антильські острови | 10 жовтня 2010 | ||||||||||||||
Площа | |||||||||||||||
- 2001 | 800 км2 | ||||||||||||||
Населення | |||||||||||||||
- 2001 | 175 653 осіб | ||||||||||||||
Густота | 219,6 осіб/км² | ||||||||||||||
Валюта | Нідерландський Антильський гульден | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
|
Політична структура
З 1954 року Антильські острови користувалися внутрішньою автономією у складі Королівства Нідерландів. Правління — королева Беатрікс (з 30 квітня 1980 р.) була представлена на островах губернатором. Питання зовнішньої політики і оборони є компетенцією нідерландської влади. Виконавча влада здійснювалась губернатором за допомогою Консультативної ради і Ради міністрів на чолі з прем'єр-міністром, яким зазвичай призначався лідер партії або коаліції, що перемогла на останніх виборах. При цьому на кожному острові були власні органи влади: віце-губернатори, місцеві ради і уряди. Однопалатні Законодавчі збори, або Штати, регламентують питання внутрішнього управління. Парламент обирався шляхом загальних виборів строком на 4 роки і складався з 22 членів, зокрема 14 — від острова Кюрасао, 3 — від острова Бонайре, 3 — від острова Сінт-Мартен і поодинці — від островів Саба і Сінт-Естатіус. Всі закони, прийняті парламентом і урядом, повинні бути схвалені губернатором. Парламент також вибирав, а генерал-губернатор затверджував лідера парламентської більшості прем'єр-міністром. Парламент обирає і кабінет міністрів.
Адміністративний поділ
Адміністративного поділу не було встановлено в законах, проте кожен острів мав власну виконавчу і законодавчу владу. Територія Нідерландських Антильських островів складалася з наступних частин:
- острів Кюрасао;
- острів Бонайре;
- острів Саба;
- острів Сінт-Естатіус;
- Сінт-Мартен (південна частина острова Святого Мартина).
Географічні дані
Територія була розташована на Малих Антильських островах. До складу Нідерландських Антильських островів входили острови з групи Підвітряних: Кюрасао, Бонайре (південна група) та з групи Навітряних: Саба, Сінт-Естатіус та південна частина острова Святого Мартина (північна група), північна частина острова контролюється Францією). Загальна площа 994 км². Острів Аруба в 1986 р. вийшов з федерації Антильських островів і отримав статус території Королівства Нідерланди з внутрішнім самоврядуванням.
Довжина берегової лінії становила 364 км. Сухопутний кордон з Сен-Мартеном (10,5 км) на острові Святого Мартина. Морські межі у островів північної групи з Сен-Бартелемі на сході і Сент-Кітсом і Невісом на південному сході.
Невисокі острови південної групи (Кюрасао — 375 м, Бонайре — 241 м) є вершинами підводних підвищень материкового шельфу, що обрамляє Південноамериканський континент. Практично вся поверхня островів поросла буйною тропічною рослинністю (в основному вторинними лісами), що переривається лише поселеннями, сільськогосподарськими угіддями і протяжними пляжами. Острови північної групи утворені вершинами стародавніх підводних вулканів, вони в основному мають округлу форму і достатньо піднесений рельєф.
Рослинний і тваринний мир південної групи островів достатньо бідний. Окрім завезених європейцями домашніх тварин, тут можна знайти лише величезну кількість ящірок і птахів. Невеликі вічнозелені ліси, тут і там зустрічаються по узбережжю островів, утворені чагарниками молочаю, кактусів і інших колючих чагарників. Навколо курортних районів утворені обширні зелені пояси з декоративних форм завезеної рослинності.
Північна група має дещо більший набір представників живої природи. На західних схилах гірських районів височіють ряди пальм, що створюють в деяких місцях справжні ліси. Східні схили зберегли трохи більше природних форм місцевої рослинності і в основному зайняті тропічними лісами, чагарниковими масивами і відносно невеликими ділянками сільськогосподарських угідь.
Природні території, що охороняються: Національний парк Сінт-Крістофель (о. Кюрасао), Національний парк Вашингтон-Слагбаї (о. Бонайре), Морський парк Бонайре (протяжний кораловий риф, що оточує острів Бонайре), Морський парк Саби. Берегова межа всіх островів обрамлена низкою дрібних коралових рифів (найбільш обширні біля північних і західних берегів), а між ними і берегом тягнеться смуга мілководих лагун.
Клімат тропічний морський, пасатний. Велику частину року триває тепла і комфортна погода з мінімальною різницею температур між сезонами. Середня температура влітку (червень — вересень) становить близько +27 °C, взимку (грудень — лютий) — +25 °C, при цьому добові перепади температур украй незначні — температура ночами рідко опускається нижче +20 °C, навіть у зимовий період.
Північно-східні пасати, що дмуть з Атлантичного океану, приносять часті і могутні дощі. Кількість опадів варіює від 280 мм на західних берегах островів до 1000 мм на північно-східних схилах прибережних підвищень. Середньорічна кількість опадів на Бонайре — 550 мм (65% дощу випадає в період з жовтня по січень), на Кюрасао — близько 500 мм, на Сабі і Сінт-Естатіусі — до 700 мм (максимум припадає на період з травня по жовтень-листопад). Відносна вологість повітря досить постійна протягом всього року, складаючи в середньому 76%.
Кюрасао і Бонайре розташовані на південь від «карибського поясу ураганів» і майже не піддаються ударам стихії, Саба, Сінт-Естатіус та Сінт-Маартен знаходяться на південно-східній периферії цієї зони і можуть піддаватися дії ураганів, найвірогідніших в період з липня-серпня по жовтень.
Економіка
Обсяг ВВП — 2,8 млрд доларів (2004 р.), на душу населення — 16 000 доларів. Сільське господарство виробляє 1% ВВП, промисловість — 15%, послуги — 84% (2000). Головними галузями є туризм, офшорні фінансові послуги, переробка і транспортування нафти (венесуельської), судноремонт. Погані ґрунти і нестача води не сприяють розвитку сільського господарства, хоча його рівень високий. Рілля становить 10% від всієї площі (1993). Поблизу Віллемстада — приміське господарство (молочне тваринництво, плодівництво, овочівництво). Економічна політика направлена на подальший розвиток існуючих галузей, а також оброблювальній промисловості.
Протяжність шляхів з твердим покриттям становить понад 800 км. У Віллемстаді є морський порт і міжнародний аеропорт.
Зовнішньоекономічні зв'язки орієнтовані на Венесуелу і інші латиноамериканські країни, США і країни ЄС. Експорт товарів (2076 млн доларів в 2004 р.) складається майже переважно з нафтопродуктів, частково з сільськогосподарських товарів і готових виробів. Зовнішній борг високий — 2,68 млрд доларів.
Офшорна діяльність: один із найстаріших і респектабельних офшорних центрів світу, спеціалізується на офшорних банках, а також холдингових, фінансових, страхових, управлінських, судноплавних та інших офшорних компаніях. Податок на прибуток офшорних компаній коливається від 2,4 до 3%.
Грошовою одиницею був нідерландський антильський гульден (також флорін) (NAf). Курс встановлений 1,790 гульдена за долар США (фіксований курс з 1989 р).
Населення
У етнічному складі жителі островів представляють в основному нащадків змішаних шлюбів між різними етнічними групами Старого світу. В основному це негри і мулати (до 85%), представники індіанських народів (до 5%), голландці, іспанці, португальці та інші вихідці з європейського материка (до 6%), а також емігранти з країн Східної Азії і Близького Сходу.
Офіційна мова островів — нідерландська. Окрім її використовується креольська мова пап'яменто. Також поширені англійська і іспанська мови. Близько 85% населення належить до римо-католицької церкві, близько 8% — протестанти. Також на багатьох островах сповідуються іслам, індуїзм, конфуціанство, юдаїзм та інші релігійні течії. Міське населення становить 70%, сільське — 30%. За прогнозами ООН, до 2025 року чисельність населення становитиме 258, а до 2050 року — 267 тисяч чоловік. У 2003 році на 1000 осіб кількість народжених становила 15,76, померлих — 6,40. Річний приріст населення склав 0,9%, коефіцієнт фертильності 2,0. На 1000 жінок доводилося 924 чоловіків.
Вік | Чоловіків | Жінок | Всього |
---|---|---|---|
від 0 до 14 років | 27 | 26 | 24,6% |
від 15 до 64 років | 69 | 76 | 67,1% |
65 років та вище | 7 | 10 | 8,1% |
Показник | Чоловіків | Жінок | Всього |
---|---|---|---|
Середній вік населення (років) | 30,3 | 33,2 | 31,8 |
Середня тривалість життя (років) | 73,2 | 77,7 | 75,4 |
Рівень письменності, % | 98 | 99 | 98 |
Культура
Походження населення і розташування островів надають Нідерландським Антильським островам змішану культуру. Туризм і переважаюча присутність мас-медіа із Сполучених Штатів збільшила регіональний культурний вплив США. Як і в багатьох інших країнах Латинської Америки та Карибського моря, важливим святом є Карнавал. Свята включають паради з танцями у яскравих кольорових костюмах, платформи та музичні групи також як і змагання краси та інші змагання. Карнавал на островах також включає північний парад «жуве» (j'ouvert або juve), який закінчується на сході сонця з спалюванням солом'яного Короля Момо, чистячи острови від гріхів та невдачі.
Розпуск Нідерландських Антильських островів
Згідно з референдумами, що відбулися з 2000 по 2006 роки, населення Кюрасао і Сінт-Мартена погодилось на status aparte (статус Аруби). Населення островів Бонайре і Саба вирішило отримати статус заморської провінції (подібний із заморськими департаментами Франції). Населення Сінт-Естатіуса виступило за збереження членства острова у складі Нідерландських Антильських островів, однак він став єдиним островом, що виступив за це.
10 вересня 2010 року Королівство Нідерландів і Нідерландські Антильські Острови (Кюрасао, Бонайре, Саба, Сінт-Естатіус і Сінт-Мартен) в Гаазі підписали Заключну декларацію (далі — Угоду), яка поставила крапку в конституційній реформі карибських територій Королівства. Текст офіційного прес-релізу англійською мовою.
Відповідно до умов Угоди з 10 жовтня 2010 року Кюрасао та Сінт-Мартен стали самокерованими державами зі значною автономією (status aparte) у складі Королівства Нідерландів, у той час як Бонайре, Саба, та Сінт-Естатіус отримали статус спеціальних муніципалітетів Нідерландів (статус, близький до заморських департаментів Франції).
10 жовтня 2010 року Нідерландські Антильські острови завершили існування.
Див. також
Примітки
- Определено будущее Нидерландских Антил Налогообложение — Новости. 15 сентября 2009.
- Constitutional reform of Netherlands Antilles completed [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.] Government.nl 10 September 2010.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 1 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Офшорна зона Нідерландські Антильські острови // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niderla ndski Anti lski ostrovi kolishnya avtonomna teritoriya Niderlandiv roztashovana na Malih Antilskih ostrovah u Karibskomu mori 9 zhovtnya 2010 roku teritoriya pripinila svoye isnuvannya nid Nederlandse Antillen pap yam Antia Hulandes Niderlandski Antilski ostroviUstanovchi krayini Korolivstva Niderlandiv1954 2010 Prapor GerbDeviz lat Libertate unanimus Unified by freedom Gimn Het Wilhelmus 1954 1964 1964 2000 2000 2010 Niderlandski Antilski ostrovi istorichni kordoni na kartiStolicya Villemstad 12 07 pn sh 68 56 zh d H G OMovi GollandskaForma pravlinnya Konstitucijna monarhiyaKoroleva 1954 1980 Yuliana 1980 2010 BeatriksGubernator 1951 1956 Teun Struycken 1962 1970 Cola Debrot 1983 1990 Rene Romer 2002 2010 Frits GoedgedragPrem yer ministr 1954 1968 Efrain Jonckheer 1973 1977 Juancho Evertsz 2006 2010 Emily de Jongh ElhageZakonodavchij organ Rada Antilskih ostrovivIstoriya Zasnovano 15 grudnya 1954 Nezalezhnist Arubi 1 sichnya 1986 Skasuvannya federaciyi Niderlandski Antilski ostrovi 10 zhovtnya 2010Plosha 2001 800 km2Naselennya 2001 175 653 osib Gustota 219 6 osib km Valyuta Niderlandskij Antilskij guldenPoperednik NastupnikKyurasao i zalezhni teritoriyi ArubaKyurasaoSint MartenNiderlandski Karibski ostroviVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Niderlandski Antilski ostroviPolitichna strukturaZ 1954 roku Antilski ostrovi koristuvalisya vnutrishnoyu avtonomiyeyu u skladi Korolivstva Niderlandiv Pravlinnya koroleva Beatriks z 30 kvitnya 1980 r bula predstavlena na ostrovah gubernatorom Pitannya zovnishnoyi politiki i oboroni ye kompetenciyeyu niderlandskoyi vladi Vikonavcha vlada zdijsnyuvalas gubernatorom za dopomogoyu Konsultativnoyi radi i Radi ministriv na choli z prem yer ministrom yakim zazvichaj priznachavsya lider partiyi abo koaliciyi sho peremogla na ostannih viborah Pri comu na kozhnomu ostrovi buli vlasni organi vladi vice gubernatori miscevi radi i uryadi Odnopalatni Zakonodavchi zbori abo Shtati reglamentuyut pitannya vnutrishnogo upravlinnya Parlament obiravsya shlyahom zagalnih viboriv strokom na 4 roki i skladavsya z 22 chleniv zokrema 14 vid ostrova Kyurasao 3 vid ostrova Bonajre 3 vid ostrova Sint Marten i poodinci vid ostroviv Saba i Sint Estatius Vsi zakoni prijnyati parlamentom i uryadom povinni buti shvaleni gubernatorom Parlament takozh vibirav a general gubernator zatverdzhuvav lidera parlamentskoyi bilshosti prem yer ministrom Parlament obiraye i kabinet ministriv Administrativnij podilAdministrativnogo podilu ne bulo vstanovleno v zakonah prote kozhen ostriv mav vlasnu vikonavchu i zakonodavchu vladu Teritoriya Niderlandskih Antilskih ostroviv skladalasya z nastupnih chastin ostriv Kyurasao ostriv Bonajre ostriv Saba ostriv Sint Estatius Sint Marten pivdenna chastina ostrova Svyatogo Martina Niderlandski Antilski ostroviGeografichni daniTeritoriya bula roztashovana na Malih Antilskih ostrovah Do skladu Niderlandskih Antilskih ostroviv vhodili ostrovi z grupi Pidvitryanih Kyurasao Bonajre pivdenna grupa ta z grupi Navitryanih Saba Sint Estatius ta pivdenna chastina ostrova Svyatogo Martina pivnichna grupa pivnichna chastina ostrova kontrolyuyetsya Franciyeyu Zagalna plosha 994 km Ostriv Aruba v 1986 r vijshov z federaciyi Antilskih ostroviv i otrimav status teritoriyi Korolivstva Niderlandi z vnutrishnim samovryaduvannyam Dovzhina beregovoyi liniyi stanovila 364 km Suhoputnij kordon z Sen Martenom 10 5 km na ostrovi Svyatogo Martina Morski mezhi u ostroviv pivnichnoyi grupi z Sen Bartelemi na shodi i Sent Kitsom i Nevisom na pivdennomu shodi Nevisoki ostrovi pivdennoyi grupi Kyurasao 375 m Bonajre 241 m ye vershinami pidvodnih pidvishen materikovogo shelfu sho obramlyaye Pivdennoamerikanskij kontinent Praktichno vsya poverhnya ostroviv porosla bujnoyu tropichnoyu roslinnistyu v osnovnomu vtorinnimi lisami sho pererivayetsya lishe poselennyami silskogospodarskimi ugiddyami i protyazhnimi plyazhami Ostrovi pivnichnoyi grupi utvoreni vershinami starodavnih pidvodnih vulkaniv voni v osnovnomu mayut okruglu formu i dostatno pidnesenij relyef Roslinnij i tvarinnij mir pivdennoyi grupi ostroviv dostatno bidnij Okrim zavezenih yevropejcyami domashnih tvarin tut mozhna znajti lishe velicheznu kilkist yashirok i ptahiv Neveliki vichnozeleni lisi tut i tam zustrichayutsya po uzberezhzhyu ostroviv utvoreni chagarnikami molochayu kaktusiv i inshih kolyuchih chagarnikiv Navkolo kurortnih rajoniv utvoreni obshirni zeleni poyasi z dekorativnih form zavezenoyi roslinnosti Pivnichna grupa maye desho bilshij nabir predstavnikiv zhivoyi prirodi Na zahidnih shilah girskih rajoniv visochiyut ryadi palm sho stvoryuyut v deyakih miscyah spravzhni lisi Shidni shili zberegli trohi bilshe prirodnih form miscevoyi roslinnosti i v osnovnomu zajnyati tropichnimi lisami chagarnikovimi masivami i vidnosno nevelikimi dilyankami silskogospodarskih ugid Prirodni teritoriyi sho ohoronyayutsya Nacionalnij park Sint Kristofel o Kyurasao Nacionalnij park Vashington Slagbayi o Bonajre Morskij park Bonajre protyazhnij koralovij rif sho otochuye ostriv Bonajre Morskij park Sabi Beregova mezha vsih ostroviv obramlena nizkoyu dribnih koralovih rifiv najbilsh obshirni bilya pivnichnih i zahidnih beregiv a mizh nimi i beregom tyagnetsya smuga milkovodih lagun Klimat tropichnij morskij pasatnij Veliku chastinu roku trivaye tepla i komfortna pogoda z minimalnoyu rizniceyu temperatur mizh sezonami Serednya temperatura vlitku cherven veresen stanovit blizko 27 C vzimku gruden lyutij 25 C pri comu dobovi perepadi temperatur ukraj neznachni temperatura nochami ridko opuskayetsya nizhche 20 C navit u zimovij period Pivnichno shidni pasati sho dmut z Atlantichnogo okeanu prinosyat chasti i mogutni doshi Kilkist opadiv variyuye vid 280 mm na zahidnih beregah ostroviv do 1000 mm na pivnichno shidnih shilah priberezhnih pidvishen Serednorichna kilkist opadiv na Bonajre 550 mm 65 doshu vipadaye v period z zhovtnya po sichen na Kyurasao blizko 500 mm na Sabi i Sint Estatiusi do 700 mm maksimum pripadaye na period z travnya po zhovten listopad Vidnosna vologist povitrya dosit postijna protyagom vsogo roku skladayuchi v serednomu 76 Kyurasao i Bonajre roztashovani na pivden vid karibskogo poyasu uraganiv i majzhe ne piddayutsya udaram stihiyi Saba Sint Estatius ta Sint Maarten znahodyatsya na pivdenno shidnij periferiyi ciyeyi zoni i mozhut piddavatisya diyi uraganiv najvirogidnishih v period z lipnya serpnya po zhovten EkonomikaObsyag VVP 2 8 mlrd dolariv 2004 r na dushu naselennya 16 000 dolariv Silske gospodarstvo viroblyaye 1 VVP promislovist 15 poslugi 84 2000 Golovnimi galuzyami ye turizm ofshorni finansovi poslugi pererobka i transportuvannya nafti venesuelskoyi sudnoremont Pogani grunti i nestacha vodi ne spriyayut rozvitku silskogo gospodarstva hocha jogo riven visokij Rillya stanovit 10 vid vsiyeyi ploshi 1993 Poblizu Villemstada primiske gospodarstvo molochne tvarinnictvo plodivnictvo ovochivnictvo Ekonomichna politika napravlena na podalshij rozvitok isnuyuchih galuzej a takozh obroblyuvalnij promislovosti Protyazhnist shlyahiv z tverdim pokrittyam stanovit ponad 800 km U Villemstadi ye morskij port i mizhnarodnij aeroport Zovnishnoekonomichni zv yazki oriyentovani na Venesuelu i inshi latinoamerikanski krayini SShA i krayini YeS Eksport tovariv 2076 mln dolariv v 2004 r skladayetsya majzhe perevazhno z naftoproduktiv chastkovo z silskogospodarskih tovariv i gotovih virobiv Zovnishnij borg visokij 2 68 mlrd dolariv Ofshorna diyalnist odin iz najstarishih i respektabelnih ofshornih centriv svitu specializuyetsya na ofshornih bankah a takozh holdingovih finansovih strahovih upravlinskih sudnoplavnih ta inshih ofshornih kompaniyah Podatok na pributok ofshornih kompanij kolivayetsya vid 2 4 do 3 Groshovoyu odiniceyu buv niderlandskij antilskij gulden takozh florin NAf Kurs vstanovlenij 1 790 guldena za dolar SShA fiksovanij kurs z 1989 r NaselennyaU etnichnomu skladi zhiteli ostroviv predstavlyayut v osnovnomu nashadkiv zmishanih shlyubiv mizh riznimi etnichnimi grupami Starogo svitu V osnovnomu ce negri i mulati do 85 predstavniki indianskih narodiv do 5 gollandci ispanci portugalci ta inshi vihidci z yevropejskogo materika do 6 a takozh emigranti z krayin Shidnoyi Aziyi i Blizkogo Shodu Oficijna mova ostroviv niderlandska Okrim yiyi vikoristovuyetsya kreolska mova pap yamento Takozh poshireni anglijska i ispanska movi Blizko 85 naselennya nalezhit do rimo katolickoyi cerkvi blizko 8 protestanti Takozh na bagatoh ostrovah spoviduyutsya islam induyizm konfucianstvo yudayizm ta inshi religijni techiyi Miske naselennya stanovit 70 silske 30 Za prognozami OON do 2025 roku chiselnist naselennya stanovitime 258 a do 2050 roku 267 tisyach cholovik U 2003 roci na 1000 osib kilkist narodzhenih stanovila 15 76 pomerlih 6 40 Richnij pririst naselennya sklav 0 9 koeficiyent fertilnosti 2 0 Na 1000 zhinok dovodilosya 924 cholovikiv Rozpodil chiselnosti 2003 tis osib Vik Cholovikiv Zhinok Vsogovid 0 do 14 rokiv 27 26 24 6 vid 15 do 64 rokiv 69 76 67 1 65 rokiv ta vishe 7 10 8 1 Inshi demografichni pokazniki Pokaznik Cholovikiv Zhinok VsogoSerednij vik naselennya rokiv 30 3 33 2 31 8Serednya trivalist zhittya rokiv 73 2 77 7 75 4Riven pismennosti 98 99 98KulturaPohodzhennya naselennya i roztashuvannya ostroviv nadayut Niderlandskim Antilskim ostrovam zmishanu kulturu Turizm i perevazhayucha prisutnist mas media iz Spoluchenih Shtativ zbilshila regionalnij kulturnij vpliv SShA Yak i v bagatoh inshih krayinah Latinskoyi Ameriki ta Karibskogo morya vazhlivim svyatom ye Karnaval Svyata vklyuchayut paradi z tancyami u yaskravih kolorovih kostyumah platformi ta muzichni grupi takozh yak i zmagannya krasi ta inshi zmagannya Karnaval na ostrovah takozh vklyuchaye pivnichnij parad zhuve j ouvert abo juve yakij zakinchuyetsya na shodi soncya z spalyuvannyam solom yanogo Korolya Momo chistyachi ostrovi vid grihiv ta nevdachi Rozpusk Niderlandskih Antilskih ostrovivZgidno z referendumami sho vidbulisya z 2000 po 2006 roki naselennya Kyurasao i Sint Martena pogodilos na status aparte status Arubi Naselennya ostroviv Bonajre i Saba virishilo otrimati status zamorskoyi provinciyi podibnij iz zamorskimi departamentami Franciyi Naselennya Sint Estatiusa vistupilo za zberezhennya chlenstva ostrova u skladi Niderlandskih Antilskih ostroviv odnak vin stav yedinim ostrovom sho vistupiv za ce 10 veresnya 2010 roku Korolivstvo Niderlandiv i Niderlandski Antilski Ostrovi Kyurasao Bonajre Saba Sint Estatius i Sint Marten v Gaazi pidpisali Zaklyuchnu deklaraciyu dali Ugodu yaka postavila krapku v konstitucijnij reformi karibskih teritorij Korolivstva Tekst oficijnogo pres relizu anglijskoyu movoyu Vidpovidno do umov Ugodi z 10 zhovtnya 2010 roku Kyurasao ta Sint Marten stali samokerovanimi derzhavami zi znachnoyu avtonomiyeyu status aparte u skladi Korolivstva Niderlandiv u toj chas yak Bonajre Saba ta Sint Estatius otrimali status specialnih municipalitetiv Niderlandiv status blizkij do zamorskih departamentiv Franciyi 10 zhovtnya 2010 roku Niderlandski Antilski ostrovi zavershili isnuvannya Div takozhSpisok ssavciv Niderlandskih Antilskih ostroviv Prapor Niderlandskih Antilskih ostrovivPrimitkiOpredeleno budushee Niderlandskih Antil Nalogooblozhenie Novosti 15 sentyabrya 2009 Constitutional reform of Netherlands Antilles completed 28 veresnya 2011 u Wayback Machine Government nl 10 September 2010 Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 1 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaOfshorna zona Niderlandski Antilski ostrovi Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya 536 s ISBN 978 617 7094 10 3