Анто́ні Гауді́-і-Курне́т (ісп. Antonio Gaudí y Cornet, або Анто́ні Ґауді́-і-Курне́т, кат. Antoni Gaudí i Cornet; 25 червня 1852, Реус — 10 червня 1926, Барселона) — каталонський архітектор, новатор форми та один із найяскравіших представників стилів ар-нуво та модерн в архітектурному мистецтві. Більшість його робіт зосереджена в Барселоні. Найвідоміша будівля — Храм Святого Сімейства.
Антоні Гауді | |
---|---|
ісп. Antonio Gaudí y Cornet Антоні Ґауді-і-Курнет кат. Antoni Gaudí i Cornet | |
Народження | 25 червня 1852 |
Смерть | 10 червня 1926 (73 роки) Барселона, Каталонія, Іспанія ° d[1][2] |
Поховання | d |
Релігія | римо-католик[d] |
Країна | Іспанія |
Навчання | d (1876) і d |
Діяльність | архітектор, дизайнер, кресляр |
Праця в містах | Барселона |
Архітектурний стиль | каталонський модернізм |
Найважливіші споруди | Храм Святого Сімейства |
Членство | d |
Учні | d, d, d і d |
Автограф | |
Антоніо Гауді у Вікісховищі |
Одного разу його побила місцева поліція за «розпалення національного сепаратизму».[]
Триває процес його беатифікації.
Біографія
Антоніо Гауді народився в невеличкому місті Реус поблизу Таррагони (Каталонія). Хрещений під повним іменем Анто́н Пла́сіт Ґільє́м Гауді́ (Antón Plàcit Guillem Gaudí): саме під хресним ім'ям Антон (і поважним зверненням ісп. don Antón) його знали співробітники, а в офіційних документах він підписувався як іспанською версією імені Антоніо (ісп. Antonio), так і каталанською Антоні (кат. Antoni). Його батько був ремісником-казаняром. Мати померла, коли він ще був дитиною, брат і сестра теж померли молодими.
Сам Гауді починає цікавитись архітектурою та малюванням ще в школі в Реусі, а в 1870 році переїжджає в Барселону, щоб згодом вступити до місцевого університету на факультет архітектури. Для цього він декілька років готується, одночасно підробляючи креслярем у місцевих архітекторів.
У студентські роки індивідуальність його світосприйняття проявилася досить гостро, кажуть, що він ненавидів аналітичну геометрію з її прямими лініями та кутами, взагалі «мертві» теоретичні предмети. Натомість захоплювався криволінійними формами та розмаїттям живої природи, з якого потім виріс його унікальний, різноманітний за формою та кольорами стиль.
Під час навчання в Барселонській регіональній школі архітектури Гауді проводив чимало часу в бібліотеці закладу, докладно вивчаючи фотографії куполів, ступ і мінаретів Єгипту, Марокко та Індії. Ці зображення, безперечно, справили враження на молодого архітектора.
Барселонський університет закінчує в 1878 році. «Або геній, або божевільний» — так сказали про нього на випускному екзамені.
У час закінчення університету вже мав непогані зв'язки в архітектурних колах Барселони, зробив декілька успішних проєктів — це дозволило йому досить легко та швидко стати успішним архітектором. Пізніше він навіть і не залишав Барселони, за виключенням коротких подорожей до Марокко в 1887 та візитів у Кастилію, де в нього був один проєкт.
Він був фігурою досить ексцентричною. Його дивовижні, навіть божевільні[] й супервитратні проекти щедро фінансував багатий промисловець-бавовняр Аузебі Ґуель, завдяки якому Гауді міг зосереджуватися на творчості, абсолютно не думаючи про гроші.
Принципово відмовлявся розмовляти іспанською мовою, розмовляв тільки каталонською з підлеглими, відвідувачами і навіть з королем Іспанії, який відвідав його будівельний майданчик.[] Одного разу його побила місцева поліція за «розпалення національного сепаратизму».[]
З дитинства потерпаючи від ревматизму, він створив для себе певний «здоровий спосіб життя», їв лише вегетаріанське, інтенсивно займався водними процедурами, обов'язково робив щоденні піші прогулянки. Від того місця де він жив з 1906 року до останнього та найвеличнішого його проекту — Храму Святого Сімейства, було майже чотири кілометри, цю відстань він щодня проходив пішки. Власне, усюди ходив тільки пішки, і це зрештою обернулось трагедією.
Гауді в студентські роки можна назвати денді. Йому подобалось модно одягатись, вести досить розкутий спосіб життя. І абсолютним контрастом до цього є Гауді після 40 років, майже фанатичний католик, який вів екстремальний, чернечий спосіб життя, дотримувався суворих постів, а після їх закінчення, як кажуть, «тримав шлунок напівпустим, щоб залишити місце для Бога». Щоденно сповідувався в гріхах та прагнув присвятити життя Богові, давши обітницю тепер працювати лише над релігійними замовленнями, ставав все більш нетерпимим до будь-якої критики своїх робіт, постійно вступав в конфлікти з владою, критикував сучасників та класиків…
Смерть застала Гауді 7 червня 1926 року. Близько 6 години ранку він за звичкою йшов до будівельного майданчику Собору Святого Сімейства і на одному зі жвавих перехресть вулиць був збитий трамваєм. Але цього убогого, погано вдягненого старого, мабуть, сприйняли за місцевого жебрака; таксисти довго відмовлялись везти його до лікарні. Робітники з майданчика, помітивши відсутність Гауді протягом декількох годин, почали розшукувати його і нарешті знайшли в місцевій лікарні для бідноти. 10 червня від отриманих поранень Антоніо Гауді помер. Поховали його в склепі незавершеного й досі Собору Святого Сімейства в Барселоні.
Архітектурна спадщина
У 1970-х роках стан визначних творінь Антоніо Гауді був плачевним. Так фасад Будинку Міла (Ла Педрера) потребував доброї чистки, на першому поверсі будівлі розмістився салон лотерейних квитків, а єдина черга біля входу вела в тютюнову крамницю.
Будинок Бальо, з іншого боку провулку Ґрасія, був взагалі зачинений для публіки, а відвідувачів Сагради Фамілії (Храм Святого Сімейства) можна рідко було нарахувати більше десятка, ідея про завершення його будівництва була поширеним жартом.
Понад 30 років по тому, у 2002 році, оголошеному міжнародним роком Антоніо Гауді геній архітектора нарешті отримав запізніле світове визнання. У той час кілька будинків Гауді все ще знаходились у приватній власності, і міська рада Барселони звернулась до власників із проханням відкрити їх для відвідувань, після чого популярність архітектурної спадщини Гауді суттєво зросла, а влада міста продовжує зусилля з відновлення і підтримки архітектурних скарбів..
Творчість
Будинок Вісенс
Будинок Вісенс — будинок у Барселоні, замовлений Мануелем Вісенсом у Гауді, власником цегляної та плиткової фабрики (який, до речі, був практично розорений цим будівництвом).
«Будинок, з якого все почалося» — так називають це перше велике творіння Антоніо Гауді.
Елементи фасаду, маленькі ажурні башти нагадують про марокканські та єгипетські архітектурні мотиви, декоративне керамічне оздоблення шаховим орнаментом яскраво виділяється на фоні необтесаного каменю та охряної цегли, з яких зроблений будинок. В орнаментах кованих брам на вікнах та балконах використані рослинні мотиви. В інтер'єрі будинку також майстерно поєднані мавританські, індуїстські, японські та європейські мотиви.
Для відвідувачів Відкриття Будинку Вісенс, заплановане на Великдень 2017 року. Після відкриття будинку, який визначений Всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО, в ньому буде створено музей, освітні заходи і лекційний зал. Щоби запобігти натовпу, щоденне число відвідувачів буде обмежене.
Палац Ґуель
Палац Ґуель (кат. Palau Güell) (адр. Carrer Nou de la Rambla 3-5) — міський будинок, замовлений промисловцем (та багаторічним спонсором Гауді) Аузебі Ґуелєм.
Фасад будинку облицьований плитами сірого мармуру, лише між двома арками встановлена декоративна колона з каталонською емблематикою та вензелями господаря.
Через незвичні арки параболічної форми гості могли вільно проїжджати в просторий вестибюль будинку прямо в екіпажах, а в самому вестибюлі передбачений спіральний спуск в підвал, де знаходяться стайні.
В будинку 127 колон і кожна з них унікальна — від приземлених, грибовидних в підвалі, до елегантних полірованих з піренейського змійовика в приймальній залі.
В центрі будинку знаходиться зал з куполом висотою 17,5 метрів. В залі також встановлений орган унікальної конструкції з системою труб, які виходять в верхню галерею.
Інші кімнати розташовані довкола центральної зали. Особливо цікавим є оформлення стелі кожної з кімнат. Розкішна кипарисова та евкаліптова обшивка, ажурна металева арматура. Не менш унікальними є й меблі, також спроектовані Гауді.
На стелі будинку знаходиться невеликий купол із загостреною вежею. Він оточений 18 вишуканими кам'яними скульптурами.
Будинок Калбет
Будинок Калбет — мабуть, єдина споруда, задля якої Гауді довелося йти на компроміси. Власне, це був восьмиквартирний будинок з підвалом та цокольним поверхом, в якому планувалось розташувати офісні приміщення.
Проект Гауді був досить простим, майже традиційним, як для нього, але все ж таки несе відмітку індивідуальності автора, насамперед своїми численними балконами з ажурними брамами. Як будівельний матеріал Гауді застосував необтесаний камінь. На стіні другого поверху, який займав господар будинку, Гауді розмістив рельєфне зображення гриба — відомо, що Калбет був захопленим грибником.
Будинок Бальо
В будинку Бальо (кат. Casa Batlló) Гауді досягнув апогею своєї захопленості криволінійними формами та «органічними» мотивами, застосувавши його абсолютно до всього — від фасаду до інтер'єрів та меблювання. Покрівля викладена черепицею так, що нагадує риб'ячу луску. Сальвадор Далі з захопленням писав про цей будинок: «Це величезна, дивовижна, яскрава, переливчаста мозаїка з неперевершеною грою фарб, що іскряться, а з них проступають водні стихії»
Будинок Міла
, який часто називають «Педрерою» (кат. Casa Milà / La Pedrera), кам'яною печерою. Гауді тут досяг сюрреалістичної атмосфери, з хвилястим фасадом, криволінійними формами та ексцентричними димарями-дзвонами. Сам Гауді про цей будинок казав: «Його форми перегукуються з контурами гір, які оточують Барселону та їх можна побачити з даху цього будинку».
Храм Святого Сімейства
Храм Святого Сімейства (Храм Святої Родини, кат. Temple Expiatori de la Sagrada Família) — кульмінація творчості Антоніо Гауді.
Цю величну церкву почали будувати ще у 1882 році на пожертви віруючих, хоча сам Гауді був залучений до проекту лише 1884 р.
До самої смерті весь свій час він присвятив цьому будівництву, відволікаючись зрідка на інші проєкти, а з 1914 року повністю зосередившись на соборі.
Трагічна загибель архітектора у 1926 р. не зупинила будівництво, воно продовжується й дотепер. Грандіозність задуму можна оцінити лише з того факту, що завершення його планується лише на 2026 рік.
Храм Святого Сімейства за задумом мав стати архітектурним втіленням Нового Заповіту, непорушності християнських вірувань.
Звідси й глибокий символізм храму. Згідно з проектом, храм має три фасади, кожний з яких має власну назву: західний — Різдва, східний — Страждань Христових, та південний — Вознесіння. Кожен фасад має чотири вежі висотою понад 100 метрів. Всього заплановано дванадцять башт, що символізують кількість апостолів.
З трьох фасадів за життя Гауді майже збудований був лише один. Він має три входи, що символізують Віру, Надію та Милосердя, які прикрашені скульптурними групами за євангельськими сюжетами.
Окрім башт за проектом Храм увінчується ще чотирма — більш високими — вежами, що символізують чотири Євангелія. Головна дзвіниця Ісуса Христа, увінчана хрестом, матиме заввишки 170 метрів, а друга за висотою дзвіниця Діви Марії — 120 метрів.
Цікаві факти
Цей розділ не містить . (травень 2014) |
- Дитинство Гауді пройшло біля моря. Враження про перші архітектурні досліди проніс через усе життя. Тому всі його будинки нагадують замки з піску.
- Через ревматизм хлопчик не міг грати з дітьми і часто залишався на самоті. Його увагу надовго привертали хмари, равлики, квіти. Мріяв стати архітектором, але при цьому не хотів нічого винаходити — хотів будувати так, як будує природа, і найкращими з інтер'єрів вважав небо і море, а ідеальними скульптурними формами — дерево і хмари.
- Коли шкільний учитель зауважив одного разу, що птахи можуть літати завдяки своїм крилам, підліток Антоніо заперечив: крила є і в домашніх курей, але літати вони не вміють, зате завдяки крилам швидше бігають. І додав, що крила потрібні й людині, тільки вона не завжди знає про це.
- Коли Гауді був студентом архітектурного семінару Барселонського університету, його керівник не міг вирішити з ким має справу — з генієм чи божевільним.
- Темою навчального проєкту Гауді вибрав ворота кладовища, і це були ворота фортеці — вони розділяли мертвих і живих, проте свідчили, що вічний спокій — всього лише нагорода за гідне життя.
- У Гауді були різні очі: одне — короткозоре, інше — далекозоре, але він не любив окуляри і говорив: «Греки окулярів не носили».
- «Це безумство — намагатися зобразити неіснуючий об'єкт», — писав у своєму юнацькому щоденнику.
- Ненавидів замкнуті й геометрично правильні простори, а стіни доводили його прямо-таки до божевілля; уникав прямих ліній, вважаючи, що пряма лінія — це породження людини, а коло — породження Бога.
- Пізніше скаже: «… зникнуть кути і матерія щедро постане у своїх астральних округлостях: сонце проникне сюди з усіх боків і виникне образ раю… так мій палац стане світліше світла».
- Щоб не «різати» приміщення на частини, придумав власну безопорну систему перекриттів. Тільки через 100 років з'явилася комп'ютерна програма, здатна виконати подібні розрахунки: це — програма НАСА, яка розраховує траєкторії космічних польотів.
- Зразком досконалості вважав куряче яйце, як знак упевненості в його феноменальній природній міцності деякий час носив сирі яйця, які брав з собою для сніданку, прямо в кишені.
- Друзі відзначали його абсолютно фантастичну спритність, як, наприклад, вміння ловити мух на льоту лівою рукою.
- Гауді був художником-майстром у вищому сенсі цього слова. Проєктував не тільки будівлі, але й дивовижні меблі, химерні решітки огорож, воріт і перил. Своє дивовижне вміння мислити і відчувати в трьох вимірах пояснював спадковістю: батько й дід — ковалі, один дід матері — бондар, інший моряк — «люди простору і розташування».
- Його батько був мідником і цей факт, безумовно, вплинув на пристрасть Гауді до художнього лиття. Багато дивовижних творінь митця зроблені з кованого заліза, найчастіше його власними руками.
- У молодості архітектор був затятим антиклерикалом, проте потім став переконаним католиком. Останні роки зодчий провів як аскет-відлюдник, повністю присвятивши всі свої сили та енергію на створення безсмертного собору Святого Сімейства, який став вищим втіленням не тільки його унікального таланту, але й віри.
- Гауді розчавили два трамваї 7 червня 1926 року. Кажуть, ніби рух трамваїв у Барселоні вперше почався саме в цей день, але це тільки легенда.
- Талант Гауді був широко відомий у Каталонії — замальовки його складчастих склепінь можна виявити в шляховому альбомі зовсім ще молодого Ле Корбюзьє. Проте по-справжньому «відкрили» Гауді тільки в 1952 році, через 26 років після смерті, коли відбулася величезна ретроспективна виставка його робіт.
- Іспанські[] католики не раз зверталися з проханням до Папи Римського про можливість канонізації Гауді.
Джерела, література
- Was Gaudí an independentist? [ 4 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гауди — тореадор искусства. Биография / Гиз Ван Хенсберген (пер. с англ. Гольдберга Ю.). (рос.)
- Шедевры Гауди / Хворостухина С. А. (рос.)
- Антонио Гауди. Авт.: Л. А. Дьяков. (рос.)
- Антонио Гауди. Сальвадор Дали. Авт.: Л. Боне, К. Монтес;
- Антонио Гауди: Жизнь в архитектуре. Авт.: Райнер Цербст;
- Гауди: Личность и творчество. Авт.: Бергос Ж., Бассегода-и-Ноннель Ж., Криппа Ж. / фотограф Льимаргас; пер. с англ. Котельникова Т. М. (рос.)
- Лучшее из Барселоны (альбом). Изд.: A. Campana; Barcelona (издание на русском языке)- 2003;
- // Архитекторы. Биографический словарь. Авт.: Комарова И. И.
- Вся Барселона. Коллекция «Вся Испания». Русское издание. Editorial Escudo de Oro S.A., Barcelona
- Гауди. Русское издание. Editorial Escudo de Oro S.A., Barcelona
- Josep Pla: Gaudi. Die blauen Augen von Barcelona, Berlin 2005,
- Joan Bergos i Masso, Joan Bassegoda i Nonell, Maria A. Crippa: Gaudi. Der Künstler und sein Werk., Hatje Cantz Verlag, Ostfildern 2000,
- Maria Antonietta Crippa: Antoni Gaudí 1852—1926. Von der Natur zur Baukunst. Taschen Verlag, Köln 2003,
- Xavier Güell: Antoni Gaudí, Verlag für Architektur Artemis, Zürich 1987,
- Jose L. Moro: Antoni Gaudí 1852—1926. Sinnliche Konstruktion., DVA, München 2003,
- Isidre Puig Boada : Antoni Gaudi: paroles et écrits , Editions L'Harmattan — 2002
- Philippe Thiébaut : Gaudi, bâtisseur visionnaire — Découvertes Gallimard — 2001
- Isabel Artigas (Hrsg.), «Gaudi: Das gesamte Werk», Taschen, Köln, 2007,
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ABC — 1903. — ISSN 1136-0143
- Гауді Антоні [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] //
- Гауді, Антоні [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.] // ВЕЛИКА УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ. ТЕМАТИЧНИЙ РЕЄСТР ГАСЕЛ з напряму «Архітектура» / Укладачі: Вечерський В. В., Торопчинова К. Л.; за заг. ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2019. — С. 35.
- Ґауді (Gaudi) Антоні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Will Gaudi be made a saint? [ 7 січня 2021 у Wayback Machine.] // BBC News. — 2015. — 10 May. (англ.)
- Fa 168 anys va néixer Antoni Gaudí – Fundació Antonio Gaudí [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] (кат.)
- . Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 16 квітня 2016.
Посилання
- Що всередині найменш відомого творіння Гауді [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Будинок Бальо [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.), (англ.), (фр.)
- Собор Святого Сімейства [ 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.), (англ.)
- Будинок Міла / Ла Падрера [ 23 серпня 2010 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.), (англ.)
- Ґауді: Дизайнер [ 4 червня 2014 у Wayback Machine.] (ісп.), (англ.), (фр.)
- Антоні Ґауді-і-Курнет [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фото змієподібної лавки у парку Ґуель [ 13 березня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- (нім.)
- Про Антоніо Ґауді на сайті www.catalan.ru[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Геній Антоніо Гауді. Собор Гауді в Барселоні [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Антоніо Гауді: авангардний святий [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anto ni Gaudi i Kurne t isp Antonio Gaudi y Cornet abo Anto ni Gaudi i Kurne t kat Antoni Gaudi i Cornet 25 chervnya 1852 Reus 10 chervnya 1926 Barselona katalonskij arhitektor novator formi ta odin iz najyaskravishih predstavnikiv stiliv ar nuvo ta modern v arhitekturnomu mistectvi Bilshist jogo robit zoseredzhena v Barseloni Najvidomisha budivlya Hram Svyatogo Simejstva Antoni Gaudiisp Antonio Gaudi y Cornet Antoni Gaudi i Kurnet kat Antoni Gaudi i CornetNarodzhennya25 chervnya 1852 1852 06 25 Reus Kataloniya IspaniyaSmert10 chervnya 1926 1926 06 10 73 roki Barselona Kataloniya Ispaniya d 1 2 PohovannyadReligiyarimo katolik d Krayina IspaniyaNavchannyad 1876 i dDiyalnistarhitektor dizajner kreslyarPracya v mistahBarselonaArhitekturnij stilkatalonskij modernizmNajvazhlivishi sporudiHram Svyatogo SimejstvaChlenstvodUchnid d d i dAvtograf Antonio Gaudi u Vikishovishi Odnogo razu jogo pobila misceva policiya za rozpalennya nacionalnogo separatizmu dzherelo Trivaye proces jogo beatifikaciyi BiografiyaAntonio Gaudi narodivsya v nevelichkomu misti Reus poblizu Tarragoni Kataloniya Hreshenij pid povnim imenem Anto n Pla sit Gilye m Gaudi Anton Placit Guillem Gaudi same pid hresnim im yam Anton i povazhnim zvernennyam isp don Anton jogo znali spivrobitniki a v oficijnih dokumentah vin pidpisuvavsya yak ispanskoyu versiyeyu imeni Antonio isp Antonio tak i katalanskoyu Antoni kat Antoni Jogo batko buv remisnikom kazanyarom Mati pomerla koli vin she buv ditinoyu brat i sestra tezh pomerli molodimi Sam Gaudi pochinaye cikavitis arhitekturoyu ta malyuvannyam she v shkoli v Reusi a v 1870 roci pereyizhdzhaye v Barselonu shob zgodom vstupiti do miscevogo universitetu na fakultet arhitekturi Dlya cogo vin dekilka rokiv gotuyetsya odnochasno pidroblyayuchi kreslyarem u miscevih arhitektoriv U studentski roki individualnist jogo svitosprijnyattya proyavilasya dosit gostro kazhut sho vin nenavidiv analitichnu geometriyu z yiyi pryamimi liniyami ta kutami vzagali mertvi teoretichni predmeti Natomist zahoplyuvavsya krivolinijnimi formami ta rozmayittyam zhivoyi prirodi z yakogo potim viris jogo unikalnij riznomanitnij za formoyu ta kolorami stil Pid chas navchannya v Barselonskij regionalnij shkoli arhitekturi Gaudi provodiv chimalo chasu v biblioteci zakladu dokladno vivchayuchi fotografiyi kupoliv stup i minaretiv Yegiptu Marokko ta Indiyi Ci zobrazhennya bezperechno spravili vrazhennya na molodogo arhitektora Barselonskij universitet zakinchuye v 1878 roci Abo genij abo bozhevilnij tak skazali pro nogo na vipusknomu ekzameni U chas zakinchennya universitetu vzhe mav nepogani zv yazki v arhitekturnih kolah Barseloni zrobiv dekilka uspishnih proyektiv ce dozvolilo jomu dosit legko ta shvidko stati uspishnim arhitektorom Piznishe vin navit i ne zalishav Barseloni za viklyuchennyam korotkih podorozhej do Marokko v 1887 ta vizitiv u Kastiliyu de v nogo buv odin proyekt Vin buv figuroyu dosit ekscentrichnoyu Jogo divovizhni navit bozhevilni dzherelo j supervitratni proekti shedro finansuvav bagatij promislovec bavovnyar Auzebi Guel zavdyaki yakomu Gaudi mig zoseredzhuvatisya na tvorchosti absolyutno ne dumayuchi pro groshi Principovo vidmovlyavsya rozmovlyati ispanskoyu movoyu rozmovlyav tilki katalonskoyu z pidleglimi vidviduvachami i navit z korolem Ispaniyi yakij vidvidav jogo budivelnij majdanchik dzherelo Odnogo razu jogo pobila misceva policiya za rozpalennya nacionalnogo separatizmu dzherelo Fasad budinku Visens Z ditinstva poterpayuchi vid revmatizmu vin stvoriv dlya sebe pevnij zdorovij sposib zhittya yiv lishe vegetarianske intensivno zajmavsya vodnimi procedurami obov yazkovo robiv shodenni pishi progulyanki Vid togo miscya de vin zhiv z 1906 roku do ostannogo ta najvelichnishogo jogo proektu Hramu Svyatogo Simejstva bulo majzhe chotiri kilometri cyu vidstan vin shodnya prohodiv pishki Vlasne usyudi hodiv tilki pishki i ce zreshtoyu obernulos tragediyeyu Vhidnij portal Palacu Guel Gaudi v studentski roki mozhna nazvati dendi Jomu podobalos modno odyagatis vesti dosit rozkutij sposib zhittya I absolyutnim kontrastom do cogo ye Gaudi pislya 40 rokiv majzhe fanatichnij katolik yakij viv ekstremalnij chernechij sposib zhittya dotrimuvavsya suvorih postiv a pislya yih zakinchennya yak kazhut trimav shlunok napivpustim shob zalishiti misce dlya Boga Shodenno spoviduvavsya v grihah ta pragnuv prisvyatiti zhittya Bogovi davshi obitnicyu teper pracyuvati lishe nad religijnimi zamovlennyami stavav vse bilsh neterpimim do bud yakoyi kritiki svoyih robit postijno vstupav v konflikti z vladoyu kritikuvav suchasnikiv ta klasikiv Smert zastala Gaudi 7 chervnya 1926 roku Blizko 6 godini ranku vin za zvichkoyu jshov do budivelnogo majdanchiku Soboru Svyatogo Simejstva i na odnomu zi zhvavih perehrest vulic buv zbitij tramvayem Ale cogo ubogogo pogano vdyagnenogo starogo mabut sprijnyali za miscevogo zhebraka taksisti dovgo vidmovlyalis vezti jogo do likarni Robitniki z majdanchika pomitivshi vidsutnist Gaudi protyagom dekilkoh godin pochali rozshukuvati jogo i nareshti znajshli v miscevij likarni dlya bidnoti 10 chervnya vid otrimanih poranen Antonio Gaudi pomer Pohovali jogo v sklepi nezavershenogo j dosi Soboru Svyatogo Simejstva v Barseloni Arhitekturna spadshinaU 1970 h rokah stan viznachnih tvorin Antonio Gaudi buv plachevnim Tak fasad Budinku Mila La Pedrera potrebuvav dobroyi chistki na pershomu poversi budivli rozmistivsya salon loterejnih kvitkiv a yedina cherga bilya vhodu vela v tyutyunovu kramnicyu Budinok Balo z inshogo boku provulku Grasiya buv vzagali zachinenij dlya publiki a vidviduvachiv Sagradi Familiyi Hram Svyatogo Simejstva mozhna ridko bulo narahuvati bilshe desyatka ideya pro zavershennya jogo budivnictva bula poshirenim zhartom Ponad 30 rokiv po tomu u 2002 roci ogoloshenomu mizhnarodnim rokom Antonio Gaudi genij arhitektora nareshti otrimav zapiznile svitove viznannya U toj chas kilka budinkiv Gaudi vse she znahodilis u privatnij vlasnosti i miska rada Barseloni zvernulas do vlasnikiv iz prohannyam vidkriti yih dlya vidviduvan pislya chogo populyarnist arhitekturnoyi spadshini Gaudi suttyevo zrosla a vlada mista prodovzhuye zusillya z vidnovlennya i pidtrimki arhitekturnih skarbiv TvorchistBudinok Visens Budinok Visens budinok u Barseloni zamovlenij Manuelem Visensom u Gaudi vlasnikom ceglyanoyi ta plitkovoyi fabriki yakij do rechi buv praktichno rozorenij cim budivnictvom Budinok z yakogo vse pochalosya tak nazivayut ce pershe velike tvorinnya Antonio Gaudi Fasad budinku Kalbet Fasad budinku Balo Budinok Balo balkon Elementi fasadu malenki azhurni bashti nagaduyut pro marokkanski ta yegipetski arhitekturni motivi dekorativne keramichne ozdoblennya shahovim ornamentom yaskravo vidilyayetsya na foni neobtesanogo kamenyu ta ohryanoyi cegli z yakih zroblenij budinok V ornamentah kovanih bram na viknah ta balkonah vikoristani roslinni motivi V inter yeri budinku takozh majsterno poyednani mavritanski induyistski yaponski ta yevropejski motivi Model zavershenogo Hramu Svyatoyi Rodini Dlya vidviduvachiv Vidkrittya Budinku Visens zaplanovane na Velikden 2017 roku Pislya vidkrittya budinku yakij viznachenij Vsesvitnoyu spadshinoyu YuNESKO v nomu bude stvoreno muzej osvitni zahodi i lekcijnij zal Shobi zapobigti natovpu shodenne chislo vidviduvachiv bude obmezhene Palac Guel Palac Guel kat Palau Guell adr Carrer Nou de la Rambla 3 5 miskij budinok zamovlenij promislovcem ta bagatorichnim sponsorom Gaudi Auzebi Guelyem Fasad budinku oblicovanij plitami sirogo marmuru lishe mizh dvoma arkami vstanovlena dekorativna kolona z katalonskoyu emblematikoyu ta venzelyami gospodarya Cherez nezvichni arki parabolichnoyi formi gosti mogli vilno proyizhdzhati v prostorij vestibyul budinku pryamo v ekipazhah a v samomu vestibyuli peredbachenij spiralnij spusk v pidval de znahodyatsya stajni V budinku 127 kolon i kozhna z nih unikalna vid prizemlenih gribovidnih v pidvali do elegantnih polirovanih z pirenejskogo zmijovika v prijmalnij zali V centri budinku znahoditsya zal z kupolom visotoyu 17 5 metriv V zali takozh vstanovlenij organ unikalnoyi konstrukciyi z sistemoyu trub yaki vihodyat v verhnyu galereyu Inshi kimnati roztashovani dovkola centralnoyi zali Osoblivo cikavim ye oformlennya steli kozhnoyi z kimnat Rozkishna kiparisova ta evkaliptova obshivka azhurna metaleva armatura Ne mensh unikalnimi ye j mebli takozh sproektovani Gaudi Na steli budinku znahoditsya nevelikij kupol iz zagostrenoyu vezheyu Vin otochenij 18 vishukanimi kam yanimi skulpturami Budinok Kalbet Budinok Kalbet mabut yedina sporuda zadlya yakoyi Gaudi dovelosya jti na kompromisi Vlasne ce buv vosmikvartirnij budinok z pidvalom ta cokolnim poverhom v yakomu planuvalos roztashuvati ofisni primishennya Proekt Gaudi buv dosit prostim majzhe tradicijnim yak dlya nogo ale vse zh taki nese vidmitku individualnosti avtora nasampered svoyimi chislennimi balkonami z azhurnimi bramami Yak budivelnij material Gaudi zastosuvav neobtesanij kamin Na stini drugogo poverhu yakij zajmav gospodar budinku Gaudi rozmistiv relyefne zobrazhennya griba vidomo sho Kalbet buv zahoplenim gribnikom Budinok Balo V budinku Balo kat Casa Batllo Gaudi dosyagnuv apogeyu svoyeyi zahoplenosti krivolinijnimi formami ta organichnimi motivami zastosuvavshi jogo absolyutno do vsogo vid fasadu do inter yeriv ta meblyuvannya Pokrivlya vikladena cherepiceyu tak sho nagaduye rib yachu lusku Salvador Dali z zahoplennyam pisav pro cej budinok Ce velichezna divovizhna yaskrava perelivchasta mozayika z neperevershenoyu groyu farb sho iskryatsya a z nih prostupayut vodni stihiyi Budinok Mila yakij chasto nazivayut Pedreroyu kat Casa Mila La Pedrera kam yanoyu pecheroyu Gaudi tut dosyag syurrealistichnoyi atmosferi z hvilyastim fasadom krivolinijnimi formami ta ekscentrichnimi dimaryami dzvonami Sam Gaudi pro cej budinok kazav Jogo formi peregukuyutsya z konturami gir yaki otochuyut Barselonu ta yih mozhna pobachiti z dahu cogo budinku Hram Svyatogo Simejstva Hram Svyatogo Simejstva Hram Svyatoyi Rodini Hram Svyatogo Simejstva Hram Svyatoyi Rodini kat Temple Expiatori de la Sagrada Familia kulminaciya tvorchosti Antonio Gaudi Cyu velichnu cerkvu pochali buduvati she u 1882 roci na pozhertvi viruyuchih hocha sam Gaudi buv zaluchenij do proektu lishe 1884 r Do samoyi smerti ves svij chas vin prisvyativ comu budivnictvu vidvolikayuchis zridka na inshi proyekti a z 1914 roku povnistyu zoseredivshis na sobori Tragichna zagibel arhitektora u 1926 r ne zupinila budivnictvo vono prodovzhuyetsya j doteper Grandioznist zadumu mozhna ociniti lishe z togo faktu sho zavershennya jogo planuyetsya lishe na 2026 rik Hram Svyatogo Simejstva za zadumom mav stati arhitekturnim vtilennyam Novogo Zapovitu neporushnosti hristiyanskih viruvan Zvidsi j glibokij simvolizm hramu Zgidno z proektom hram maye tri fasadi kozhnij z yakih maye vlasnu nazvu zahidnij Rizdva shidnij Strazhdan Hristovih ta pivdennij Voznesinnya Kozhen fasad maye chotiri vezhi visotoyu ponad 100 metriv Vsogo zaplanovano dvanadcyat basht sho simvolizuyut kilkist apostoliv Z troh fasadiv za zhittya Gaudi majzhe zbudovanij buv lishe odin Vin maye tri vhodi sho simvolizuyut Viru Nadiyu ta Miloserdya yaki prikrasheni skulpturnimi grupami za yevangelskimi syuzhetami Okrim basht za proektom Hram uvinchuyetsya she chotirma bilsh visokimi vezhami sho simvolizuyut chotiri Yevangeliya Golovna dzvinicya Isusa Hrista uvinchana hrestom matime zavvishki 170 metriv a druga za visotoyu dzvinicya Divi Mariyi 120 metriv Cikavi faktiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2014 Ditinstvo Gaudi projshlo bilya morya Vrazhennya pro pershi arhitekturni doslidi pronis cherez use zhittya Tomu vsi jogo budinki nagaduyut zamki z pisku Cherez revmatizm hlopchik ne mig grati z ditmi i chasto zalishavsya na samoti Jogo uvagu nadovgo privertali hmari ravliki kviti Mriyav stati arhitektorom ale pri comu ne hotiv nichogo vinahoditi hotiv buduvati tak yak buduye priroda i najkrashimi z inter yeriv vvazhav nebo i more a idealnimi skulpturnimi formami derevo i hmari Koli shkilnij uchitel zauvazhiv odnogo razu sho ptahi mozhut litati zavdyaki svoyim krilam pidlitok Antonio zaperechiv krila ye i v domashnih kurej ale litati voni ne vmiyut zate zavdyaki krilam shvidshe bigayut I dodav sho krila potribni j lyudini tilki vona ne zavzhdi znaye pro ce Koli Gaudi buv studentom arhitekturnogo seminaru Barselonskogo universitetu jogo kerivnik ne mig virishiti z kim maye spravu z geniyem chi bozhevilnim Temoyu navchalnogo proyektu Gaudi vibrav vorota kladovisha i ce buli vorota forteci voni rozdilyali mertvih i zhivih prote svidchili sho vichnij spokij vsogo lishe nagoroda za gidne zhittya U Gaudi buli rizni ochi odne korotkozore inshe dalekozore ale vin ne lyubiv okulyari i govoriv Greki okulyariv ne nosili Ce bezumstvo namagatisya zobraziti neisnuyuchij ob yekt pisav u svoyemu yunackomu shodenniku Nenavidiv zamknuti j geometrichno pravilni prostori a stini dovodili jogo pryamo taki do bozhevillya unikav pryamih linij vvazhayuchi sho pryama liniya ce porodzhennya lyudini a kolo porodzhennya Boga Piznishe skazhe zniknut kuti i materiya shedro postane u svoyih astralnih okruglostyah sonce pronikne syudi z usih bokiv i vinikne obraz rayu tak mij palac stane svitlishe svitla Shob ne rizati primishennya na chastini pridumav vlasnu bezopornu sistemu perekrittiv Tilki cherez 100 rokiv z yavilasya komp yuterna programa zdatna vikonati podibni rozrahunki ce programa NASA yaka rozrahovuye trayektoriyi kosmichnih polotiv Zrazkom doskonalosti vvazhav kuryache yajce yak znak upevnenosti v jogo fenomenalnij prirodnij micnosti deyakij chas nosiv siri yajcya yaki brav z soboyu dlya snidanku pryamo v kisheni Druzi vidznachali jogo absolyutno fantastichnu spritnist yak napriklad vminnya loviti muh na lotu livoyu rukoyu Gaudi buv hudozhnikom majstrom u vishomu sensi cogo slova Proyektuvav ne tilki budivli ale j divovizhni mebli himerni reshitki ogorozh vorit i peril Svoye divovizhne vminnya misliti i vidchuvati v troh vimirah poyasnyuvav spadkovistyu batko j did kovali odin did materi bondar inshij moryak lyudi prostoru i roztashuvannya Jogo batko buv midnikom i cej fakt bezumovno vplinuv na pristrast Gaudi do hudozhnogo littya Bagato divovizhnih tvorin mitcya zrobleni z kovanogo zaliza najchastishe jogo vlasnimi rukami U molodosti arhitektor buv zatyatim antiklerikalom prote potim stav perekonanim katolikom Ostanni roki zodchij proviv yak asket vidlyudnik povnistyu prisvyativshi vsi svoyi sili ta energiyu na stvorennya bezsmertnogo soboru Svyatogo Simejstva yakij stav vishim vtilennyam ne tilki jogo unikalnogo talantu ale j viri Gaudi rozchavili dva tramvayi 7 chervnya 1926 roku Kazhut nibi ruh tramvayiv u Barseloni vpershe pochavsya same v cej den ale ce tilki legenda Talant Gaudi buv shiroko vidomij u Kataloniyi zamalovki jogo skladchastih sklepin mozhna viyaviti v shlyahovomu albomi zovsim she molodogo Le Korbyuzye Prote po spravzhnomu vidkrili Gaudi tilki v 1952 roci cherez 26 rokiv pislya smerti koli vidbulasya velichezna retrospektivna vistavka jogo robit Ispanski dzherelo katoliki ne raz zvertalisya z prohannyam do Papi Rimskogo pro mozhlivist kanonizaciyi Gaudi Dzherela literaturaWas Gaudi an independentist 4 sichnya 2021 u Wayback Machine angl Gaudi toreador iskusstva Biografiya Giz Van Hensbergen per s angl Goldberga Yu ros Shedevry Gaudi Hvorostuhina S A ros Antonio Gaudi Avt L A Dyakov ros Antonio Gaudi Salvador Dali Avt L Bone K Montes Antonio Gaudi Zhizn v arhitekture Avt Rajner Cerbst Gaudi Lichnost i tvorchestvo Avt Bergos Zh Bassegoda i Nonnel Zh Krippa Zh fotograf Limargas per s angl Kotelnikova T M ros Luchshee iz Barselony albom Izd A Campana Barcelona izdanie na russkom yazyke 2003 Arhitektory Biograficheskij slovar Avt Komarova I I Vsya Barselona Kollekciya Vsya Ispaniya Russkoe izdanie Editorial Escudo de Oro S A Barcelona Gaudi Russkoe izdanie Editorial Escudo de Oro S A Barcelona Josep Pla Gaudi Die blauen Augen von Barcelona Berlin 2005 ISBN 3 937834 09 5 Joan Bergos i Masso Joan Bassegoda i Nonell Maria A Crippa Gaudi Der Kunstler und sein Werk Hatje Cantz Verlag Ostfildern 2000 ISBN 3 421 03457 5 Maria Antonietta Crippa Antoni Gaudi 1852 1926 Von der Natur zur Baukunst Taschen Verlag Koln 2003 ISBN 3 8228 2442 9 Xavier Guell Antoni Gaudi Verlag fur Architektur Artemis Zurich 1987 ISBN 3 7608 8121 1 Jose L Moro Antoni Gaudi 1852 1926 Sinnliche Konstruktion DVA Munchen 2003 ISBN 3 421 03457 5 Isidre Puig Boada Antoni Gaudi paroles et ecrits Editions L Harmattan 2002 Philippe Thiebaut Gaudi batisseur visionnaire Decouvertes Gallimard 2001 Isabel Artigas Hrsg Gaudi Das gesamte Werk Taschen Koln 2007 ISBN 978 3 8228 5654 3PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 ABC 1903 ISSN 1136 0143 d Track Q287076 Gaudi Antoni 20 listopada 2016 u Wayback Machine Gaudi Antoni 18 travnya 2021 u Wayback Machine VELIKA UKRAYiNSKA ENCIKLOPEDIYa TEMATIChNIJ REYeSTR GASEL z napryamu Arhitektura Ukladachi Vecherskij V V Toropchinova K L za zag red d i n prof Kiridon A M K Derzhavna naukova ustanova Enciklopedichne vidavnictvo 2019 S 35 Gaudi Gaudi Antoni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Will Gaudi be made a saint 7 sichnya 2021 u Wayback Machine BBC News 2015 10 May angl Fa 168 anys va neixer Antoni Gaudi Fundacio Antonio Gaudi 24 listopada 2020 u Wayback Machine kat Arhiv originalu za 27 chervnya 2018 Procitovano 16 kvitnya 2016 PosilannyaAntonio Gaudi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kataloniya Portal Mistectvo Citati u Vikicitatah Antonio Gaudi u Vikishovishi Sho vseredini najmensh vidomogo tvorinnya Gaudi 27 chervnya 2018 u Wayback Machine Budinok Balo 9 bereznya 2012 u Wayback Machine kat isp angl fr Sobor Svyatogo Simejstva 13 zhovtnya 2008 u Wayback Machine kat isp angl Budinok Mila La Padrera 23 serpnya 2010 u Wayback Machine kat isp angl Gaudi Dizajner 4 chervnya 2014 u Wayback Machine isp angl fr Antoni Gaudi i Kurnet 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl Foto zmiyepodibnoyi lavki u parku Guel 13 bereznya 2012 u Wayback Machine nim nim Pro Antonio Gaudi na sajti www catalan ru nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Genij Antonio Gaudi Sobor Gaudi v Barseloni 6 travnya 2016 u Wayback Machine Antonio Gaudi avangardnij svyatij 26 bereznya 2016 u Wayback Machine