Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фердина́нд Фредері́к Анрі́ Муасса́н (фр. Ferdinand Frederic Henri Moissan; 28 вересня 1852, Париж — 20 лютого 1907, Париж) — французький хімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1906 року.
| Фердинанд Фредерік Анрі Муассан | |
|---|---|
| фр. Ferdinand Frederic Henri Moissan | |
 | |
| Народився | 28 вересня 1852 Париж, Франція |
| Помер | 20 лютого 1907 (54 роки) Париж, Франція ·апендицит |
| Поховання | Пер-Лашез[1] і d |
| Місце проживання | Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | хімік, викладач університету, фармаколог, фармацевт |
| Alma mater | Паризький університет Collège de Meaux École Pratique des Haute Études |
| Галузь | неорганічна хімія, ядерна хімія |
| Заклад | Сорбонна Паризький університет |
| Вчителі | d[2] |
| Аспіранти, докторанти | d d |
| Членство | Лондонське королівське товариство Французька академія наук Угорська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Паризька медична академія Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США Туринська академія наук[3] |
| Відомий завдяки: | виділення фтору |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | Медаль Деві (1896)  Нобелівська премія з хімії (1906) |
| Автограф |  |
 Анрі Муассан у Вікісховищі | |
Біографія
Французький хімік Фердинанд Фредерік Анрі Муассан народився в Парижі. Його батько був службовцем Східної залізничної компанії, а мати — кравчинею. Коли в 1864 році сім'я Муассан переїхала в Мо, хлопчик поступив в муніципальну гімназію. У гімназії майбутньому вченому зустрівся талановитий вчитель математики і природничих наук, який займався з Муассаном-гімназистом додатково і безкоштовно. Муассан настільки цілеспрямовано став вивчати хімію, що знехтував іншими предметами і після закінчення гімназії в 1870 році не був прийнятий до університету.
Після двох років служби помічником аптекаря він почав працювати в Музеї природної історії у хіміка Едмона Фремі. У 1874 р. Муассан перейшов в лабораторію П'ера Поля Дехерена у Вищу політехнічну школу — престижний політехнічний інститут, де вивчав фізіологію рослин. Дехерен умовив Муассана закінчити освіту, і той поступив в Паризький університет, де в 1874 році став бакалавром, а через три роки — магістром. У 1880 році Муассану був присуджений докторський ступінь з неорганічної хімії за роботи про оксид хрому.
Щоб заробити на життя, Муассан деякий час керував промисловою лабораторією, а з 1879 по 1883 р. працював асистентом лектора у Вищій фармацевтичній школі в Парижі і проводив там лабораторні заняття. У 1882 р. Муассан одружився з Леоною Люган, дочкою свого старого друга, аптекаря з Мо. У подружжя був один син. Сім'я дружини Муассан забезпечила їм фінансову допомогу, що дозволило вченому продовжувати свої дослідження, не турбуючись про заробіток. У 1886 р. він був обраний професором токсикології у Вищій фармацевтичній школі, а через три роки став професором неорганічної хімії.
Перенісши жорстокий напад апендициту, Муассан 16 лютого 1907 ліг на операцію. Хронічна серцева недостатність і роки роботи з токсичними хімічними речовинами послабили його організм, і через чотири дні він помер у віці 54 років.
Наукова діяльність
Відкриття і дослідження фтору
Не обтяжений фінансовими турботами, Муассан присвятив себе проблемі, яка протягом 80 років не піддавалася розв'язанню шляхом хімічного аналізу. Схожість між хлористоводневою і фтористоводневою кислотами свідчило про існування фтору, хімічно надзвичайно активного елементу, що належить до групи галогенів (до якої також входять хлор, бром і йод). Тим не менше всі спроби виділити вільний хлор з розплавлених солей фтористих сполук терпіли невдачу, оскільки при високій температурі, яка для цього була потрібна, звільнений фтор реагував з водою, з посудиною, де проходила реакція, з електродами. Безводний фтороводень не проводить електричного струму. З огляду на цей факт, Муассан в 1886 р. зумів виділити вільний фтор, використовуючи як електроліт безводний фторид калію, розчинений у безводній фтористоводневій кислоті, і платино-іридієві електроди. Через технічні труднощі, пов'язані з отриманням фтору при високих температурах, Муассан досліджував хімічні властивості фтор сполук при дуже низьких температурах. Разом з шотландським хіміком Джеймсом Дьюаром він отримав рідкий фтор при -185 °С, який навіть при цій температурі продовжував реагувати з воднем і вуглеводами. Вивчення цього самого хімічно активного з усіх відомих елементів урешті-решт призвело до відкриття карбон-тетрафторидів, метилу, етилу і ізобутілфторидів, а також сульфурілфторидів. Сучасне застосування фтору включає відділення урану-235 від урану-238 у вигляді гексафториду урану.
Муассан дослідив і сполуки фтору з металами: платиною, лужноземельними металами, сріблом і марганцем. Оскільки фтор та його сполуки високотоксичні, вони серйозно підривали здоров'я дослідників. Пізніше Муассан так відгукнувся про цей період: «Фтор відняв у мене 10 років життя».
Дослідження алмазів
Він сподівався також домогтися виділення кристалів алмазів при розкладанні фторвуглеводнів, оскільки алмаз, вугілля, графіт, і кокс були відомі як різні форми вуглецю. Попри те, що ці спроби не вдалися, проведена Муассаном аналітична робота з алмазів показала, що вони часто містять домішки заліза. Оскільки було відомо, що залізо розчиняє вуглець і що алмази утворюються в умовах високої температури і високого тиску, Муассан спробував отримати алмази, піддаючи високому тиску розплавлене залізо, насичене вуглецем. Він домігся високого тиску, занурюючи розплавлене вуглецьвмісне залізо в холодну воду. При цьому насичене вуглецем залізо розширювалося всередині залізної кірки, що утворилася в результаті охолодження і, таким чином, створювався високий внутрішній тиск. Муассан претендував на те, що ця технологія забезпечить отримання дрібних алмазів, однак його надії не виправдалися.
Хімія високих температур
Попри те, що робота Муассана з виробництва алмазів виявилася безплідною, розроблена ним технологія мала величезне практичне значення. Щоб отримати надзвичайно високі температури, він сконструював піч з електричною дугою, де температура нагрівання досягала 3500 °С. Завдяки цьому винаходу Муассан став засновником хімії високих температур. Він продовжував вивчати умови плавлення і випаровування речовин, яким, як вважалося, невластивий перехід в пароподібний стан, включаючи цирконій, молібден, марганець, хром, торій, вольфрам, платину, уран, титан і ванадій. Муассан виявив, що при дуже високих температурах вуглець, бор і кремній, які не виявляють активності при звичайних температурах, реагують з багатьма елементами і утворюють відповідно карбіди, бориди та силіциди. Він також отримав карбід кремнію (карборунд). Наукові відкриття Муассана негайно знайшли застосування в промисловості, наприклад, у виробництві ацетилену з карбіду кальцію.
Інше
Крім вивчення властивостей сполук фтору, Муассан розробив технологію отримання бору, яка забезпечувала отримання чистого (99-процентного) бору в порівнянні з раніше одержаним 70-процентним. У 1893 році Муассан відкрив у кратері метеорита в Аризоні невідомий на той момент матеріал, який за своїми властивостями близький до алмазу і вважається другим за твердістю природним матеріалом. Він був названий на честь свого відкривача муассанітом.
Нагороди
У 1906 р. Муассану була присуджена Нобелівська премія з хімії «за великий обсяг виконаних ним досліджень, за отримання елемента фтору і введення в лабораторну і промислову практику електричної печі, названої його ім'ям». Представляючи його від імені Шведської королівської академії наук, І. П. Класон заявив:
 | Весь світ захоплений великою майстерністю експериментатора, з якою ви виділили і досліджували фтор … За допомогою вашої електропечі ви дозволили розв'язати загадку створення алмазів в природі. Ви дали потужний імпульс світу технології, і він ще не реалізований повною мірою. |  |
Муассан не промовив Нобелівської лекції.
Крім Нобелівської премії, Муассан отримав медаль Деві Лондонського королівського товариства (1896) і медаль Августа Вільгельма фон Гофмана Німецького хімічного товариства (1903). Він був членом Французької медичної академії і Французької академії наук, а також іноземним членом Лондонського королівського, Британського хімічного та інших наукових товариств. У 1900 р. Муассан був нагороджений орденом Почесного легіону.
Див. також
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- http://www.nndb.com/people/222/000099922/
- www.accademiadellescienze.it
- The Nobel Prize in Chemistry 1906. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 5 травня 2012.(англ.)
Посилання
- Анрі Муассан [ 25 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
Джерела
(рос.)
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. Т. 1. — М.: Прогресс, 1992. 740 с.(рос.)
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991. 656 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdina nd Frederi k Anri Muassa n fr Ferdinand Frederic Henri Moissan 28 veresnya 1852 Parizh 20 lyutogo 1907 Parizh francuzkij himik Laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1906 roku Ferdinand Frederik Anri Muassanfr Ferdinand Frederic Henri MoissanFajl Henri Moissan signature 2 jpg Fajl Henri Moissan signature 2 jpgNarodivsya 28 veresnya 1852 1852 09 28 Parizh FranciyaPomer 20 lyutogo 1907 1907 02 20 54 roki Parizh Franciya apendicitPohovannya Per Lashez 1 i dMisce prozhivannya FranciyaKrayina FranciyaDiyalnist himik vikladach universitetu farmakolog farmacevtAlma mater Parizkij universitet College de Meaux Ecole Pratique des Haute EtudesGaluz neorganichna himiya yaderna himiyaZaklad Sorbonna Parizkij universitetVchiteli d 2 Aspiranti doktoranti d dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Parizka medichna akademiya Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 3 Vidomij zavdyaki vidilennya ftoruU shlyubi z dNagorodi Medal Devi 1896 Nobelivska premiya z himiyi 1906 Avtograf Anri Muassan u VikishovishiBiografiyaFrancuzkij himik Ferdinand Frederik Anri Muassan narodivsya v Parizhi Jogo batko buv sluzhbovcem Shidnoyi zaliznichnoyi kompaniyi a mati kravchineyu Koli v 1864 roci sim ya Muassan pereyihala v Mo hlopchik postupiv v municipalnu gimnaziyu U gimnaziyi majbutnomu vchenomu zustrivsya talanovitij vchitel matematiki i prirodnichih nauk yakij zajmavsya z Muassanom gimnazistom dodatkovo i bezkoshtovno Muassan nastilki cilespryamovano stav vivchati himiyu sho znehtuvav inshimi predmetami i pislya zakinchennya gimnaziyi v 1870 roci ne buv prijnyatij do universitetu Pislya dvoh rokiv sluzhbi pomichnikom aptekarya vin pochav pracyuvati v Muzeyi prirodnoyi istoriyi u himika Edmona Fremi U 1874 r Muassan perejshov v laboratoriyu P era Polya Deherena u Vishu politehnichnu shkolu prestizhnij politehnichnij institut de vivchav fiziologiyu roslin Deheren umoviv Muassana zakinchiti osvitu i toj postupiv v Parizkij universitet de v 1874 roci stav bakalavrom a cherez tri roki magistrom U 1880 roci Muassanu buv prisudzhenij doktorskij stupin z neorganichnoyi himiyi za roboti pro oksid hromu Shob zarobiti na zhittya Muassan deyakij chas keruvav promislovoyu laboratoriyeyu a z 1879 po 1883 r pracyuvav asistentom lektora u Vishij farmacevtichnij shkoli v Parizhi i provodiv tam laboratorni zanyattya U 1882 r Muassan odruzhivsya z Leonoyu Lyugan dochkoyu svogo starogo druga aptekarya z Mo U podruzhzhya buv odin sin Sim ya druzhini Muassan zabezpechila yim finansovu dopomogu sho dozvolilo vchenomu prodovzhuvati svoyi doslidzhennya ne turbuyuchis pro zarobitok U 1886 r vin buv obranij profesorom toksikologiyi u Vishij farmacevtichnij shkoli a cherez tri roki stav profesorom neorganichnoyi himiyi Perenisshi zhorstokij napad apendicitu Muassan 16 lyutogo 1907 lig na operaciyu Hronichna serceva nedostatnist i roki roboti z toksichnimi himichnimi rechovinami poslabili jogo organizm i cherez chotiri dni vin pomer u vici 54 rokiv Naukova diyalnistVidkrittya i doslidzhennya ftoru Ne obtyazhenij finansovimi turbotami Muassan prisvyativ sebe problemi yaka protyagom 80 rokiv ne piddavalasya rozv yazannyu shlyahom himichnogo analizu Shozhist mizh hloristovodnevoyu i ftoristovodnevoyu kislotami svidchilo pro isnuvannya ftoru himichno nadzvichajno aktivnogo elementu sho nalezhit do grupi galogeniv do yakoyi takozh vhodyat hlor brom i jod Tim ne menshe vsi sprobi vidiliti vilnij hlor z rozplavlenih solej ftoristih spoluk terpili nevdachu oskilki pri visokij temperaturi yaka dlya cogo bula potribna zvilnenij ftor reaguvav z vodoyu z posudinoyu de prohodila reakciya z elektrodami Bezvodnij ftorovoden ne provodit elektrichnogo strumu Z oglyadu na cej fakt Muassan v 1886 r zumiv vidiliti vilnij ftor vikoristovuyuchi yak elektrolit bezvodnij ftorid kaliyu rozchinenij u bezvodnij ftoristovodnevij kisloti i platino iridiyevi elektrodi Cherez tehnichni trudnoshi pov yazani z otrimannyam ftoru pri visokih temperaturah Muassan doslidzhuvav himichni vlastivosti ftor spoluk pri duzhe nizkih temperaturah Razom z shotlandskim himikom Dzhejmsom Dyuarom vin otrimav ridkij ftor pri 185 S yakij navit pri cij temperaturi prodovzhuvav reaguvati z vodnem i vuglevodami Vivchennya cogo samogo himichno aktivnogo z usih vidomih elementiv ureshti resht prizvelo do vidkrittya karbon tetraftoridiv metilu etilu i izobutilftoridiv a takozh sulfurilftoridiv Suchasne zastosuvannya ftoru vklyuchaye viddilennya uranu 235 vid uranu 238 u viglyadi geksaftoridu uranu Muassan doslidiv i spoluki ftoru z metalami platinoyu luzhnozemelnimi metalami sriblom i margancem Oskilki ftor ta jogo spoluki visokotoksichni voni serjozno pidrivali zdorov ya doslidnikiv Piznishe Muassan tak vidguknuvsya pro cej period Ftor vidnyav u mene 10 rokiv zhittya Doslidzhennya almaziv Vin spodivavsya takozh domogtisya vidilennya kristaliv almaziv pri rozkladanni ftorvuglevodniv oskilki almaz vugillya grafit i koks buli vidomi yak rizni formi vuglecyu Popri te sho ci sprobi ne vdalisya provedena Muassanom analitichna robota z almaziv pokazala sho voni chasto mistyat domishki zaliza Oskilki bulo vidomo sho zalizo rozchinyaye vuglec i sho almazi utvoryuyutsya v umovah visokoyi temperaturi i visokogo tisku Muassan sprobuvav otrimati almazi piddayuchi visokomu tisku rozplavlene zalizo nasichene vuglecem Vin domigsya visokogo tisku zanuryuyuchi rozplavlene vuglecvmisne zalizo v holodnu vodu Pri comu nasichene vuglecem zalizo rozshiryuvalosya vseredini zaliznoyi kirki sho utvorilasya v rezultati oholodzhennya i takim chinom stvoryuvavsya visokij vnutrishnij tisk Muassan pretenduvav na te sho cya tehnologiya zabezpechit otrimannya dribnih almaziv odnak jogo nadiyi ne vipravdalisya Himiya visokih temperatur Popri te sho robota Muassana z virobnictva almaziv viyavilasya bezplidnoyu rozroblena nim tehnologiya mala velichezne praktichne znachennya Shob otrimati nadzvichajno visoki temperaturi vin skonstruyuvav pich z elektrichnoyu dugoyu de temperatura nagrivannya dosyagala 3500 S Zavdyaki comu vinahodu Muassan stav zasnovnikom himiyi visokih temperatur Vin prodovzhuvav vivchati umovi plavlennya i viparovuvannya rechovin yakim yak vvazhalosya nevlastivij perehid v paropodibnij stan vklyuchayuchi cirkonij molibden marganec hrom torij volfram platinu uran titan i vanadij Muassan viyaviv sho pri duzhe visokih temperaturah vuglec bor i kremnij yaki ne viyavlyayut aktivnosti pri zvichajnih temperaturah reaguyut z bagatma elementami i utvoryuyut vidpovidno karbidi boridi ta silicidi Vin takozh otrimav karbid kremniyu karborund Naukovi vidkrittya Muassana negajno znajshli zastosuvannya v promislovosti napriklad u virobnictvi acetilenu z karbidu kalciyu Inshe Krim vivchennya vlastivostej spoluk ftoru Muassan rozrobiv tehnologiyu otrimannya boru yaka zabezpechuvala otrimannya chistogo 99 procentnogo boru v porivnyanni z ranishe oderzhanim 70 procentnim U 1893 roci Muassan vidkriv u krateri meteorita v Arizoni nevidomij na toj moment material yakij za svoyimi vlastivostyami blizkij do almazu i vvazhayetsya drugim za tverdistyu prirodnim materialom Vin buv nazvanij na chest svogo vidkrivacha muassanitom NagorodiU 1906 r Muassanu bula prisudzhena Nobelivska premiya z himiyi za velikij obsyag vikonanih nim doslidzhen za otrimannya elementa ftoru i vvedennya v laboratornu i promislovu praktiku elektrichnoyi pechi nazvanoyi jogo im yam Predstavlyayuchi jogo vid imeni Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk I P Klason zayaviv Ves svit zahoplenij velikoyu majsternistyu eksperimentatora z yakoyu vi vidilili i doslidzhuvali ftor Za dopomogoyu vashoyi elektropechi vi dozvolili rozv yazati zagadku stvorennya almaziv v prirodi Vi dali potuzhnij impuls svitu tehnologiyi i vin she ne realizovanij povnoyu miroyu Muassan ne promoviv Nobelivskoyi lekciyi Krim Nobelivskoyi premiyi Muassan otrimav medal Devi Londonskogo korolivskogo tovaristva 1896 i medal Avgusta Vilgelma fon Gofmana Nimeckogo himichnogo tovaristva 1903 Vin buv chlenom Francuzkoyi medichnoyi akademiyi i Francuzkoyi akademiyi nauk a takozh inozemnim chlenom Londonskogo korolivskogo Britanskogo himichnogo ta inshih naukovih tovaristv U 1900 r Muassan buv nagorodzhenij ordenom Pochesnogo legionu Div takozhreakciya AnriPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 http www nndb com people 222 000099922 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 The Nobel Prize in Chemistry 1906 Nobelivskij komitet Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 5 travnya 2012 angl PosilannyaAnri Muassan 25 sichnya 2012 u Wayback Machine na sajti Nobelivskogo komitetu angl Dzherela ros Laureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl T 1 M Progress 1992 740 s ros Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M VSh 1991 656 s ros