Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анрі Еммануеллі фр Henri Emmanuelli 31 травня 1945 О Бонн Аквітанія 21 березня 2017 Байонна Нова Аквітанія французький д

Анрі Еммануеллі

Анрі Еммануеллі

Анрі Еммануеллі (фр. Henri Emmanuelli; 31 травня 1945, О-Бонн, Аквітанія — 21 березня 2017, Байонна, Нова Аквітанія) — французький державний і політичний діяч. Перший секретар Соціалістичної партії Франції (1994–1995), член лівого крила партії («Альтернативні соціалісти»). Президент Національних зборів Франції (1992—1993).

Анрі Еммануеллі
image
Народився31 травня 1945(1945-05-31)[4][5][…]
О-Бонн[6]
Помер21 березня 2017(2017-03-21)[1][2][…](71 рік)
Байонна[1][6]
·інфекційне захворювання
Країнаimage Франція
Діяльністьполітик, банкір, письменник
Галузьполітика[7] і роман[7]
Alma materІнститут політичних досліджень (1965) і d
Знання мовфранцузька[8]
Посададепутат Національної асамблеї Франції[4], d, d, депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], депутат Національної асамблеї Франції[4], d[9], d[10], d і d
ПартіяСоціалістична партія

Біографія

Народився в сім'ї Луї-Анжа Еммануеллі, який мав корсиканське походження та домробітниці Жюлі Шурре. Його батько, антиклерикальний комуністичний активіст Загальної конфедерації праці Франції, втратив роботу через свої політичні переконання, згодом став електриком. Він помер від удару струмом у 1958 році.

У 1965 році закінчив Інститут політичних досліджень у Парижі. Працював у фінансовій компанії Едмона Ротшильда. Був виконавчим аташе, а з 1971 по 1973 рік керівником агентства в Банку Паризького союзу. У 1974 — 1977 роках був уповноваженим представником, потім — заступником директора Французької компанії кредитних історій та банків. У ці роки став , залишивши його через п'ять років. Він продовжував свою професійну діяльність на керівних посадах у Rothschild Bank.

Член Соціалістичної партії Франції з 1971 року.

image
Анрі Еммануеллі у 1981 році.

У березні 1978 року був вперше обраний депутатом Національних зборів по третьому виборчому округу департаменту Ланди. Переобирався в 1986 — 1997 роках і з 2000 року).

З 1982 року — голова генеральної ради департаменту Ланди.

З 1981 по 1986 рік працював в урядах П'єра Моруа та Лорана Фабіуса. До 1983 року обіймав посаду державного секретаря у Заморському департаменті Франції. З 1983 по 1986 рік — державний секретар з питань бюджету та споживання.

Потім повернувся до партійної роботи, 1988 року був призначений національним секретарем Соціалістичної партії з питань казначейства та координації, невдовзі був обраний до складу Національного секретаріату партії, відповідав за бюджет, адміністрацію та казначейство. У період гострої внутрішньопартійної боротьби (1990) підтримував П'єра Моруа та Ліонеля Жоспена у протистоянні з Лораном Фабіусом. У жовтні прихильники Фабіуса заболотували Еммануелі як кандидата на пост президента соціалістичної групи Національних зборів.

З 1992 по 1993 рік був головою Національних зборів. У 1994–1995 роках — Першим секретарем Соціалістичної партії Франції. У цей час відбулися президентські вибори 1995 року, на яких претендент від соціалістів Ліонель Жоспен програв Жак Шираку. У жовтні 1995 року склав із себе повноваження Першого секретаря на користь Жоспена.

У грудні 1997 року судом був визнаний винним в організації незаконного фінансування Соціалістичної партії та засуджений до 1,5 років умовного строку, а також до дворічної заборони перебування на державній службі. Під час повторного розгляду справи у жовтні 1998 року був звільнений без пред'явлення звинувачення. Повернутися в політику зміг лише 2000 року.

У 1997 і 2000—2002 роках був головою комісії з фінансів Національних Зборів Франції.

До смерті Франсуа Міттерана був його вірним прихильником, виступав проти зростаючого впливу партії соціально-ліберальних тенденцій. Був лідером внутрішньопартійної фракції «Новий світ», яка була заснована в 2002 році з метою знову повернути курс французьких соціалістів вліво. У рамках референдуму щодо Конституції Євросоюзу (2005) виступав «проти» її схвалення, у чому різко розійшовся з керівництвом Соцпартії, яка після внутрішньої боротьби виступила «за». Разом із Жаном-Люком Меланшоном та Лораном Фабіусом брав участь у спробах об'єднати ліве крило партії під назвою «Альтернативні соціалісти». На позачерговому з'їзді Соціалістичної партії у Ле-Мані у листопаді 2005 року був одним із лідерів лівої фракції Нова соціалістична партія — За соціалістичну альтернативу.

З 2001 року і до кінця життя знову обіймав посаду президента генеральної ради департаменту Ланд. У березні 2015 року його було обрано радником департаменту кантону Кото-де-Шалосс.

Підтримував добрі стосунки з президентом Венесуели Уго Чавесом.

7 липня 2011 року в Національній асамблеї стався скандал, коли Еммануеллі показав середній палець прем'єр-міністру Франсуа Фійону під час обговорення питання про податкову реформу.

Еммануеллі помер 21 березня 2017 року в медичному центрі в Байонні, Атлантичні Піренеї від ускладнень гострого бронхіту у віці 71 року.

Сім'я

У 1967 році він одружився з вчителькою фізкультури Антонією Гонсалес (дочкою іспанського льотчика-республіканця), в сім'ї народилися син Антуан і дочка Летиція.

У 2000-х роках його супутницею була дочка журналіста Івона Самуеля.

Публікації

  • Plaidoyer pour l'Europe, Éditions Flammarion, juillet 1992. (A Plea for Europe)
  • Citadelles interdites, ed. Ramsay, 2000 (roman). (Forbidden Citadels)

Примітки

  1. Henri Emmanuelli, ancien président de l’Assemblée nationale, est mort / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2017. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
    d:Track:Q17154220d:Track:Q67146272d:Track:Q90d:Track:Q12461
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. http://www2.assemblee-nationale.fr/deputes/fiche/OMC_PA1252
  5. Sycomore / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  6. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  9. https://www.sudouest.fr/2018/01/09/maire-mais-plus-seulement-4094416-3330.php
  10. https://www.ouest-france.fr/nouvelle-aquitaine/landes/landes-xavier-fortinon-ps-succede-xavier-emmanuelli-4913835
  11. . Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 28 листопада 2021.
  12. " Henri Emmanuelli est mort " [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.], , 21 mars 2017.

Посилання

  • Еммануеллі на сайті Національної асамблеї [ 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
  • (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anri Emmanuelli fr Henri Emmanuelli 31 travnya 1945 O Bonn Akvitaniya 21 bereznya 2017 Bajonna Nova Akvitaniya francuzkij derzhavnij i politichnij diyach Pershij sekretar Socialistichnoyi partiyi Franciyi 1994 1995 chlen livogo krila partiyi Alternativni socialisti Prezident Nacionalnih zboriv Franciyi 1992 1993 Anri EmmanuelliNarodivsya31 travnya 1945 1945 05 31 4 5 O Bonn 6 Pomer21 bereznya 2017 2017 03 21 1 2 71 rik Bajonna 1 6 infekcijne zahvoryuvannyaKrayina FranciyaDiyalnistpolitik bankir pismennikGaluzpolitika 7 i roman 7 Alma materInstitut politichnih doslidzhen 1965 i dZnannya movfrancuzka 8 Posadadeputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 d d deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi 4 d 9 d 10 d i dPartiyaSocialistichna partiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi Luyi Anzha Emmanuelli yakij mav korsikanske pohodzhennya ta domrobitnici Zhyuli Shurre Jogo batko antiklerikalnij komunistichnij aktivist Zagalnoyi konfederaciyi praci Franciyi vtrativ robotu cherez svoyi politichni perekonannya zgodom stav elektrikom Vin pomer vid udaru strumom u 1958 roci U 1965 roci zakinchiv Institut politichnih doslidzhen u Parizhi Pracyuvav u finansovij kompaniyi Edmona Rotshilda Buv vikonavchim atashe a z 1971 po 1973 rik kerivnikom agentstva v Banku Parizkogo soyuzu U 1974 1977 rokah buv upovnovazhenim predstavnikom potim zastupnikom direktora Francuzkoyi kompaniyi kreditnih istorij ta bankiv U ci roki stav zalishivshi jogo cherez p yat rokiv Vin prodovzhuvav svoyu profesijnu diyalnist na kerivnih posadah u Rothschild Bank Chlen Socialistichnoyi partiyi Franciyi z 1971 roku Anri Emmanuelli u 1981 roci U berezni 1978 roku buv vpershe obranij deputatom Nacionalnih zboriv po tretomu viborchomu okrugu departamentu Landi Pereobiravsya v 1986 1997 rokah i z 2000 roku Z 1982 roku golova generalnoyi radi departamentu Landi Z 1981 po 1986 rik pracyuvav v uryadah P yera Morua ta Lorana Fabiusa Do 1983 roku obijmav posadu derzhavnogo sekretarya u Zamorskomu departamenti Franciyi Z 1983 po 1986 rik derzhavnij sekretar z pitan byudzhetu ta spozhivannya Potim povernuvsya do partijnoyi roboti 1988 roku buv priznachenij nacionalnim sekretarem Socialistichnoyi partiyi z pitan kaznachejstva ta koordinaciyi nevdovzi buv obranij do skladu Nacionalnogo sekretariatu partiyi vidpovidav za byudzhet administraciyu ta kaznachejstvo U period gostroyi vnutrishnopartijnoyi borotbi 1990 pidtrimuvav P yera Morua ta Lionelya Zhospena u protistoyanni z Loranom Fabiusom U zhovtni prihilniki Fabiusa zabolotuvali Emmanueli yak kandidata na post prezidenta socialistichnoyi grupi Nacionalnih zboriv Z 1992 po 1993 rik buv golovoyu Nacionalnih zboriv U 1994 1995 rokah Pershim sekretarem Socialistichnoyi partiyi Franciyi U cej chas vidbulisya prezidentski vibori 1995 roku na yakih pretendent vid socialistiv Lionel Zhospen prograv Zhak Shiraku U zhovtni 1995 roku sklav iz sebe povnovazhennya Pershogo sekretarya na korist Zhospena U grudni 1997 roku sudom buv viznanij vinnim v organizaciyi nezakonnogo finansuvannya Socialistichnoyi partiyi ta zasudzhenij do 1 5 rokiv umovnogo stroku a takozh do dvorichnoyi zaboroni perebuvannya na derzhavnij sluzhbi Pid chas povtornogo rozglyadu spravi u zhovtni 1998 roku buv zvilnenij bez pred yavlennya zvinuvachennya Povernutisya v politiku zmig lishe 2000 roku U 1997 i 2000 2002 rokah buv golovoyu komisiyi z finansiv Nacionalnih Zboriv Franciyi Do smerti Fransua Mitterana buv jogo virnim prihilnikom vistupav proti zrostayuchogo vplivu partiyi socialno liberalnih tendencij Buv liderom vnutrishnopartijnoyi frakciyi Novij svit yaka bula zasnovana v 2002 roci z metoyu znovu povernuti kurs francuzkih socialistiv vlivo U ramkah referendumu shodo Konstituciyi Yevrosoyuzu 2005 vistupav proti yiyi shvalennya u chomu rizko rozijshovsya z kerivnictvom Socpartiyi yaka pislya vnutrishnoyi borotbi vistupila za Razom iz Zhanom Lyukom Melanshonom ta Loranom Fabiusom brav uchast u sprobah ob yednati live krilo partiyi pid nazvoyu Alternativni socialisti Na pozachergovomu z yizdi Socialistichnoyi partiyi u Le Mani u listopadi 2005 roku buv odnim iz lideriv livoyi frakciyi Nova socialistichna partiya Za socialistichnu alternativu Z 2001 roku i do kincya zhittya znovu obijmav posadu prezidenta generalnoyi radi departamentu Land U berezni 2015 roku jogo bulo obrano radnikom departamentu kantonu Koto de Shaloss Pidtrimuvav dobri stosunki z prezidentom Venesueli Ugo Chavesom 7 lipnya 2011 roku v Nacionalnij asambleyi stavsya skandal koli Emmanuelli pokazav serednij palec prem yer ministru Fransua Fijonu pid chas obgovorennya pitannya pro podatkovu reformu Emmanuelli pomer 21 bereznya 2017 roku v medichnomu centri v Bajonni Atlantichni Pireneyi vid uskladnen gostrogo bronhitu u vici 71 roku Sim yaU 1967 roci vin odruzhivsya z vchitelkoyu fizkulturi Antoniyeyu Gonsales dochkoyu ispanskogo lotchika respublikancya v sim yi narodilisya sin Antuan i dochka Leticiya U 2000 h rokah jogo suputniceyu bula dochka zhurnalista Ivona Samuelya PublikaciyiPlaidoyer pour l Europe Editions Flammarion juillet 1992 A Plea for Europe Citadelles interdites ed Ramsay 2000 roman Forbidden Citadels PrimitkiHenri Emmanuelli ancien president de l Assemblee nationale est mort J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 2017 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Munzinger Personen d Track Q107343683 http www2 assemblee nationale fr deputes fiche OMC PA1252 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www sudouest fr 2018 01 09 maire mais plus seulement 4094416 3330 php https www ouest france fr nouvelle aquitaine landes landes xavier fortinon ps succede xavier emmanuelli 4913835 Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 28 listopada 2021 Henri Emmanuelli est mort 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 21 mars 2017 PosilannyaEmmanuelli na sajti Nacionalnoyi asambleyi 28 listopada 2021 u Wayback Machine fr fr

Дата публікації:
Топ