Андрій Ісаєнко

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ісаєнко.

Андрій Миколайович Ісаєнко (нар. 22 липня 1986, м. Запоріжжя) — український актор театру та кіно, заслужений артист України (2021), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2022). Чоловік Олесі Моргунець-Ісаєнко.

Андрій Ісаєнко
Андрій Миколайович Ісаєнко
Народився	22 липня 1986(1986-07-22) (37 років)
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	ЗНУ
Роки діяльності	2008 — тепер
Дружина	Олеся Моргунець-Ісаєнко
Діти	Марія Ісаєнко
Провідні ролі	Субота у фільмі «Кіборги. Герої не вмирають»
IMDb	nm4875310
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Андрій Ісаєнко у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Андрій Ісаєнко народився 22 липня 1986 року в місті Запоріжжя.

У дитинстві захоплювався різними видами спорту, зокрема, вільною боротьбою, баскетболом і волейболом. У шкільній команді виборов кубок з КВК серед школярів України в Одесі.

Закінчив факультет театрального мистецтва Запорізького національного університету (2008, майстерня ). Від 2008 року — актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Ролі у театрі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

• 2008 — «Небезпечні зв'язки» Ш. де Лакло — гість на балу
• 2008 — «Дрібний біс» Ф. Сологуба — Скучаєв
• 2008 — «Том Сойєр» Ярослава Стельмаха за романом «Пригоди Тома Соєра» Марк Твена; реж. Тамара Трунова — індіанець Джо
• 2008 — «Ах, мій милий Августине», п'єса П. Ензиката за мотивами казок Г. Х. Андресена — Принц
• 2008 — «Сірано де Бержерак» Е. Ростана — де Вальвер
• 2008 — «Нехай одразу двох не любить…», за п'єсою М. Старицького «Ой, не ходи Грицю» — Потап
• 2008 — «Черга» А. Марданя — Податковий інспектор
• 2008 — «Які у вас претензії до жінки?» («Голубчики мої!..») за творами Ф. Достоєвського та А. Володіна — Учасник хору
• 2009 — «Лоліта» В. Набокова — Дік
• 2009 — «Граємо Чонкіна», п'єса за романом В. Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» — сержант Свінцов, Талдикін
• 2011 — «Дон Жуан, або Уроки спокуси» за п'єсою А. Міллера «Прощання Дон Жуана» — Істукан
• 2011 — «Пасажир у валізі» за п'єсою «Біля ковчегу о восьмій» Ульриха Хуба; реж. Тамара Трунова — 3-й Пінгвін
• 2011 — «Мене нема…» за п'єсою В. Сігарєва «Сонечка повертаються на землю» — Аркаша, Славік
• 2012 — «Карнавал плоті» за п'єсою Г. Бюхнера «Войцек»; реж. Дмитро Богомазов — Солдат
• 2012 — «Опіскін. Фома!» за повістю Ф. Достоєвського «Село Степанчикове та його мешканці» — Сергій, племінник Ростаньова
• 2013 — «Ідеальна пара» за п'єсою М. Камолетті «Ох, ця Анна!» — Робер
• 2013 — «Чого хочуть жінки» за п'єсою Арістофана — Юнак, Спартанець
• 2015 — «Близькість» Патріка Марбера; реж. Тамара Трунова — Дан
• 2016 — «Безприданиця. Версія» за п'єсою ^[ru] Олександр Островського; реж. Тамара Трунова — Василь Данилич Вожеватов
• 2016 — «Мотузка» М. Хейфеця — 2-й пацієнт, Прокурор
• 2019 — «Погані дороги» Наталки Ворожбит; реж. Тамара Трунова (прем'єра на новій сцені вистави, прем'єра якої відбулася як незалежний проект 27 вересня 2018 року)
• 2020 — «13 перших правил» Дмитра Богославського; реж. Стас Жирков — Володимир
• 2020 — «Хлібне перемир'я» Сергія Жадана; реж. Стас Жирков — Антон

Інші театри

• 2018 — «Погані дороги» Наталки Ворожбит; реж. Тамара Трунова (театральний простір «Сцена 6» у Довженко-Центрі)

Фільмографія

Рік Назва Роль 2009 ф Камарінський 2009 ф Ігор 2010 ф Сергій Селезньов 2010 ф епізод, нема у титрах 2010 ф Повернення Мухтара-7 (телесеріал, 10-я серія "Мишкіни сльози" (Росія) Андрій Попов 2011 ф Ерік, боксер, нема у титрах 2012 ф тілоохоронець Сидоровича 2012 ф Карась, охоронець 2012 ф Петро, водій Елеонори 2012 ф Олег 2012 ф епізод 2012 ф Артем Бичин 2013 ф хлопець, що не заплатив за пиріжки 2013 ф Слава Кратов 2013 ф охоронець Валуєва Слава (Зяба) 2013 ф Нюхач (Україна) старшина роти 2013 ф охоронець ювелірної крамниці Стьопа 2013 ф Іван Толоконніков, капітан Радянської армії; дід Саши 2013 ф автомеханік Гена Кузіков 2014 ф 2014 ф сержант ГИБДД 2014 ф кілер 2014 ф Будинок з ліліями епізод 2014 ф Сергій Савичев, алкаш 2014 ф бандит 2015 ф Пес (телесеріал, 1-4-я серії, Україна) Дизель 2015 ф Веліканов, червоноармієць, колишній злочинець

Рік Назва Роль 2015 ф Прохор 2015 ф Коля Сєдих 2016 ф прораб 2016 ф Гена, чоловік Раїси 2016 ф рятувальник 2016 ф Артем 2016 ф Жора 2016 ф епізод 2016 ф Тищенко 2016 ф Севастополь 2016 ф Андрій Краснов, чоловік Віри 2016 ф 2016 ф Костя 2017 ф декоратор 2017 ф Кіборги. Герої не вмирають (Україна) Субота 2017 ф водій Павла 2017 ф Дмитро Бронніков, менеджер автосалону 2017 ф головна роль 2017 ф водій 2017 ф маніяк 2017 ф 2018 ф Казка про гроші (Україна) мірошник Левко 2019 ф У неділю зранку зілля копала (Україна) Олексій Смірнов 2019 ф Захар Беркут (Україна) Петро 2019 ф Не жіноча робота 2020 ф Козаки. Абсолютно брехлива історія Назар 2021 ф Олег, наречений Олени 2021 ф Я працюю на цвинтарі Валера, працівник майданчику 2021 ф Щедрик (фільм) офіцер НКВС 2023 ф Жіночий лікар. Нове життя Михайло Гончар ф Будинок „Слово“: Нескінчений роман Майк Йогансен

Нагороди

• Заслужений артист України (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України;
• Національна премія України імені Тараса Шевченка (9 березня 2022) — за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Примітки

1. Андрій Ісаєнко — біографія, фільмографія та фото Андрій Ісаєнко — Kino-teatr.ua. kino-teatr.ua. Процитовано 9 жовтня 2022.
2. Сергій Винниченко (11 серпня 2018). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 2021-7-21.
3. Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 406/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
4. Указ Президента України від 9 березня 2022 року № 118/2022 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»

Посилання

• Андрій Ісаєнко // Телепортал.
• Андрій Ісаєнко [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра.